Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів та рослинного світу

 Національні спецслужби в період Української революції 1917-1921 рр.

Дозвіл на формування української армії був, як рапортував австрійський дипломат, "осолодженням гіркої пілюлі", що її подали Гетьманові німецькі союзники [178]. Характерно, що Центральна Рада не тільки не була проінформована органами безпеки УНР про майбутній переворот, але взагалі відкидала думку про його можливість [179]. Це, на жаль, переконливо свідчило про неспроможність спецслужб республіки контролювати ситуацію в країні, протидіяти замахам на її безпеку. Для Центральної Ради такий перебіг подій, як відомо, мав фатальні наслідки. Українська Центральна Рада проіснувала тринадцять з половиною місяців. Це був бурхливий час, за який відбулося багато історичних подій, котрі докорінно змінили існуючий суспільно-політичний лад. Центральна Рада пробудила в українському народі державну свідомість, добилася визнання його прав на незалежне державотворення. Однак, незважаючи на певні успіхи в державному будівництві, вихід на міжнародну арену, Центральна Рада зазнала поразки. Її головними причинами були: відсутність ефективного державного управління й привабливої для більшості населення економічної політики, боєздатної армії та надійних органів державної безпеки, незлагода серед різних правлячих політичних угруповань у сфері соціальної політики

 Державне управління і контроль у галузі вивчення використання та охорони надр

Реферат: Державне управління і контроль у галузі вивчення використання та охорони надр План Вступ 1. Державне управління і контроль у галузі вивчення використання та охорони надр Висновок Література Вступ Управління в галузі вивчення, використання і охорони надр являє собою засновану на правових нормах діяльність відповідних органів Української держави по організації вивчення, раціонального використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині й інших потреб господарського комплексу, охорони надр в їх тісному взаємозв , 2003. - 248 с.

 Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення

Украна, всупереч незлченним прогнозам захдних аналтикв, не розпалася на дв половини, не поринула в громадянську вйну, ан навть в економчний хаос, попри загальну дисфункцональнсть гперкорумповано держави й очевидний занепад нереформовано постсовтсько економки. Закономрно, отже, що псля тривалого скепсису багато хто з-помж захдних спостергачв вдчув певний подив, а вдтак  бажання розбратися в цьому дивному укранському феномен. У липн 1995 року американська дослдниця Елзабет Понд опублкувала в аналтичному мсячнику «Гарман ревю» статтю пд характерною полемчною назвою: «Польща - не Югославя. ¶ Украна теж». Схдновропейськ крани, вважа авторка, досягли значних успхв у здйсненн неймоврно складних, одночасних реформ економки, державного управлння, соцально сфери. На жаль, пише вона, цей важливий досвд (зокрема - «взрцеве трактування Украною свох етнчних меншин») мало вдомий на Заход  належно не оцнений. А тим часом саме Украна, на думку авторки,  ключовою державою регону: Украна може поширити надю на схд або кавказький хаос на захд

 Цінові обмеження для окремих видів діяльності

Чинне законодавство в Україні надає суб'єктам господарювання повну свободу у виборі цінової політики: вони мають право самостійно вирішувати, за якою ціною реалізовувати той чи інший товар, можуть здійснювати розпродажі та знижки на товар, що реалізується, а можуть і встановлювати нічні націнки на певну продукцію. Разом із тим щодо реалізації окремих видів товарів (послуг) законодавець зобов'язує підприємців дотримуватися певних обмежень. Перелік використаних документів Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, що значно впливають на загальний рівень і динаміку цін, на товари та послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Законом 507 установлено, що Кабінет Міністрів України уповноважений: – забезпечувати здійснення державної політики цін; – визначати перелік продукції, товарів та послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління (за винятком сфери комунікацій); – визначати повноваження органів державного управління у сфері встановлення і застосування цін (тарифів), а також щодо контролю за цінами (тарифами).

 После майдана 2005-2006. Записки президента

Был ли у нас с ним хоть один разговор, хоть четверть разговора о политической ориентации его сотрудников и партнеров? Ты ведь, кажется, давно должен знать: для меня главное - чтобы бизнес того или иного человека приносил пользу Украине. Не только ему, но и Украине». Сегодня этот Тарасюк руководит ДУСей. ДУС - аббревиатура от «Державне управління справами» (Государственное управление делами) - хозяйственная структура при Администрации Президента Украины. Тема ДУСи стала одной из главных в украинских СМИ после «оранжевой революции». Эту структуру называют «министерством привилегий». В него входят государственное дачное, гостиничное, жилищное, транспортное, санаторно-лечебное, общепитовское хозяйство. ДУСя обеспечивает быт высшего и среднего чиновничества. Обеспечивает на льготных условиях - бесплатно или по низким ценам. Быть включенным в эту систему означало быть включенным в систему власти. Так было, подчеркну, при советской власти. В порядке строительства социализма, как известно, сразу была упразднена частная собственность, торговля, деньги

 Курсовая по экологии

Дана особливість обумовлена як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами. Необхідність загальнодержавного управління багатьма питаннями, пов'язаними з екологією, обумовлена екологічними факторами, а не бажаннями певних управлінських органів. Оскільки правові явища розвиваються за своїми законами, управління з боку держави повинно бути науково обгрунтованим і кваліфікованим, що не під силу окремим індивідам, які перебувають у певних екологічних відносинах, що грунтуються на принципах юридичної рівності. Навіть в умовах розвитку ринкових відносин державне управління в сфері екології повинно бути непорушним. Мова може йти про удосконалення системи органів управління, методів останнього, з урахуванням потреб ринку. Треба постійно пам'ятати, що багато екологічних відносин не підпадають під ринкові відносини. Однак екологічному праву, властиві правила правового регулювання відповідних видів екологічних відносин за принципами юридичної рівності сторін. Це має місце, наприклад, у договірних відносинах, пов'язаних з використанням природних ресурсів, у позадоговірних відносинах, що виникають при експлуатації природних об'єктів тощо.

 Экзамен по экологии

Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів. Природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. На його тер-її забороняється будь-яка господарська діяльність. Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

 Державне управління у сфері житлово-комунального господарства

Курсова робота З адміністративного права України На тему Державне управління у сфері житлово-комунального господарства План Вступ Розділ І. Загальна характеристика управління у сфері житлово-комунального господарства Поняття та завдання управління у цій галузі Поняття та основні форми державного регулювання Розділ ІІ. Організаційно-правові засади управління житлово-комунальним господарством 2.1 Загальне організаційно-правове забезпечення державного управління в даній сфері Спеціальне організаційно-правове забезпечення Розділ ІІІ. Органи державного управління в сфері житлово-комунального господарства 3.1 Система органів управління житлово-комунальним господарством 3.2 Основні завдання та функції Центральних органів виконавчої влади у сфері житлово-комунального господарства 3.3 Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади в сфері житлово-комунального господарства 3.4 Повноваження органів місцевого самоврядування в цій сфері Розділ ІV. Форми та методи управління в сфері житлово-комунального господарства Форми управління в сфері житлово-комунального господарства Загальні та спеціальні методи державного управління у сфері ЖКГ Розділ V.

 Державний контроль

За своєю сутністю фінансовий контроль являє собою комплекс заходів, здійснюваних державою з метою успішного досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів. Для здійснення фінансового контролю потрібна правова база, тобто закони і видані на їх основі підзаконні акти органів державного управління. Специфіка фінансового контролю полягає в тому, що при його проведенні використовуються вартісні категорії та показники, які визначають кінцевий результат господарського процесу. Об'єктом фінансового контролю є всі господарські операції, які здійснюються з використанням коштів на цілі економічного і соціального розвитку. Державні органи контролю насамперед перевіряють використання фондів фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні державних органів, тобто дотримання вимог законів, що регулюють фінансові взаємовідносини різних суб'єктів господарювання з державою, взаємовідносини між господарськими суб'єктами, між державою і населенням. Фінансовий контроль держави спрямований передусім на раціональне використання бюджетних коштів і коштів централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення, фінансової дисципліни в господарських структурах державної форми власності.

 Функции управления природоохороной деятельности в Украине

За результатами проведеного функціонального обстеження та на базі загальної концепції адміністративної реформи в Україні розроблено секторальний проект концепції адміністративної реформи. Для ефективного впровадження екологічної політики, яка б відповідала цілям сталого розвитку держави, сприяла подоланню наслідків нераціонального природокористування та проведенню запобіжних  заходів для упередження дальшого виснаження природних ресурсів та екологічних кризових явищ, необхідне зосередження усіх функцій управління , а також координації, регулювання і контролю за використанням природних ресурсів у спеціально уповноваженому органі виконавчої влади, яким є Мінекобезпеки. Розширення сфери впливу міністерства на міжвідомчу координацію, повноваження і функції  в управлінні природокористуванням є логічним процесом, адекватним об’єктивному стану  використання ресурсо-екологічного потенціалу економіки держави. Це формально відповідає Положенню, затвердженому Указом Президента України від 10.02.1995 р. № 120/95, за яким  Мінекобезпеки здійснює “комплексне управління та регулювання в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів”.

 Правове регулювання охорони та використання надр

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Навчальний центр Миколаївського комплексу Одеської національної юридичної академії Кафедра правових дисциплін Цивільно-правова спеціалізація КУРСОВА РОБОТА з екологічного права України Тема Правове регулювання охорони та використання надр Миколаїв – 2009 Зміст Вступ Розділ І.Особливості права користування Поняття надр і їх відмінність від корисних копалин.7 Поняття та зміст Класифікація права користування надрами.15 Розділ ІІ. Державне управління та контроль в галузі охорони та використання 2.1. Державне управління у галузі вивчення, використання та охорони 2.2. Контроль у галузі вивчення, використання та охорони Розділ ІІІ. Відповідальність за порушення законодавства про надра.26 3.1. Дисциплінарна 3.2. Цивільно-правова 3.3. Адміністративна 3.4. Кримінальна Висновок Список використаної літератури Вступ Світовий досвід свідчить, що основу економіки та промислового прогресу будь-якої держави становлять видобуток і використання мінеральних ресурсів, які переважно знаходяться в надрах.

 Державний моніторинг навколишнього природного середовища

До проведення моніторингу довкілля на території області в рамках системи екологічного моніторингу (СЕМ) -охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів. Державне управління екоресурсів в області здійснює загальний контроль за надходженням та використанням коштів місцевих природо охоронних фондів. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р. За рахунок коштів Державного, обласного та місцевих природоохоронних фондів в 2004 р. було профінансовано понад 150 природоохоронних заходів. Аналіз зроблено за допомогою програмного комплексу «Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненській області». Слід зауважити, що кошти місцевих природоохоронних фондів використовуються неефективно. В Рівненській області в 2002р. на виконання нового Бюджетного Кодексу органами держказначейства було відкрито 364 рахунки (в розрізі сільських, селищних та міських рад) для зарахування коштів збору за забруднення довкілля та відшкодування збитків, нанесених порушенням природоохоронного законодавства.

 Шпоры по Праву

Отож, джерелом адміністративного права виступає нормативний акт органу державної влади або управління, який криє в собі адміністративно- правові норми, що регулюють державно-управлінську діяльність. Адміністративно-правова норма — це обов'язкове правило поведінки, яке встановлене і охороняється державою, метою якого є регулювання суспільних відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері державного управління, особливості, характерні для адміністративне-правових норм. По- перше, в них закріплюються відносини по керуванню, державному контролю і нагляду, а також внутрішньоорганізаційній діяльності. По-друге, метод впливу адміністративно-правових норм є і вольовим, державно-владним. Одна із сторін у відносинах завжди представляє державу, а відповідальність за їх недодержання настає перед державою системою діяти не може. Провідною соціальною метою адміністративно-правових норм є організація управлінських відносин. Поряд з нею є конкретні або локальні цілі, це зокрема такі: інформаційні — досягненням яких забезпечується необхідний зв'язок суб'єкта і об'єкта управління. охоронні — спрямовані на забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні. заохочувальні — забезпечується творча активність учасників адміністративно-правових відносин, розвиток їх ініціативи і самостійності у розв'язанні завдань державного управління; соціально-моральні — забезпечується формування у громадян, державних службовців, правосвідомості та ставлення до праці, громадського порядку безпеки Функціями адміністративно-правових норм є: забезпечення ефективної діяльності органів державного управління; забезпечення честі, гідності, прав, свобод і здоров'я особи; охорона системи суспільних відносин матеріальної і нематеріальної сфер; виховна; взаємодії з нормами інших галузей права; • взаємодії з неправовими соціальними нормами (мораль, звичаї.

 Управління фінансами України

До розуміння потреби у державному регулюванні економічних перетворень прийшли в останні роки керівники і нашої держави. Проте цього не скажеш про значну частину підприємців, які ратують за повне усунення держави від регулювання ринкових відносин і за ліквідацію інституцій державного контролю. Отже, необхідно визначитися, яке державне управління потрібне економіці України та яке місце в цьому процесі повинен займати державний фінансовий контроль. 1 Фінанси та фінансова система Фінанси - це економічна категорія, що відображає економічні відносини в процесі створення і використання фондів грошових коштів. Фінанси є неминучим атрибутом, як організації підприємницької діяльності, так і держави. Необхідність фінансів зумовлена об'єктивністю товарного виробництва, дією законів виробництва і законів обміну, національними інтересами держави і суспільства. У межах суспільства і держави фінанси, як і економічна система загалом, набувають національних ознак. Вони виражають сукупність національних відносин, за допомогою яких здійснюють розподіл валового суспільного продукту і національного прибутку для утворення і використання грошових фондів на розширене відтворення сфери виробництва, соціальної інфраструктури і підйому рівня життя людей.

 Особливості інтелектуальної власності в Україні

Ефективне управління промисловою власністю необхідне для виживання нашої держави в умовах жорсткої конкуренції з боку світових компаній. Як свідчить статистика, більшість прав на промислову власність належить промислово розвинутим країнам. Як позитивний фактор, слід відзначити, що в Україні спостерігається постійний розвиток ринку ліцензій, формування якого розпочалося у 1992 році. Аналіз стану передачі прав на промислову власність дозволяє передбачити їх розвиток у найближчий період часу. У 1999 році Держпатент України продовжував роботу по реалізації задач, націлених на проведення державної політики у сфері використання прав на об`єкти промислової власності (далі - ОПВ), що мають правову охорону в Україні. Важливим аспектом цієї роботи залишається регулювання відносин, пов`язаних з передачею та використанням прав на ОПВ, шляхом державної реєстрації договорів про передачу права власності на ОПВ (далі - договір) та ліцензійних договорів на їх використання, яка проводиться зараз Державним департаментом інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент).

 Финансовый контроль и его роль

Однак, методи та організація фінансового контролю в Україні цілком сформовані, про що і буде йтися у наступному розділі. РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ. Державний фінансовий контроль вирішує складні та різноманітні завдання в різних напрямах господарювання на різних рівнях управління. Цим визначаються вимоги до його організації. В організаційному плані фінансовий контроль можна поділити на державний, відомчий, а також контроль місцевих органів самоврядування. Державний контроль здійснюється на рівні центральних органів державного управління. Сюди слід віднести Верховну Раду України, яка здійснює фінансовий контроль при розгляді та затвердженні бюджету, а також при затвердженні звіту про його виконання. Вона також контролює законність і ефективність використання бюджетних коштів, доцільність витрат. Контроль здійснюється через комісії Верховної Ради. Від уряду контроль здійснює Міністерство фінансів України – його центральний апарат і контрольно-ревізійна та податкова служби. Вони здійснюють контроль за мобілізацією і використанням коштів бюджету, інших фінансових інституцій, господарських органів.

 Державне регулювання та підтримка підприємництва в Україні

Це є вже проблема, а тому питання архівації повинно між відомствами вирішуватись якомога швидше. Таким чином, вигоди, які отримують підприємства в результаті державного регулювання, досить різнобічні. Багато з них вже стали відомими для підприємцям. Водночас, держава забезпечує підприємницьким структурам пріоритетний доступ до зовнішніх ринків, ринків стратегічної сировини, дефіцитних матеріалів, технологій, інформації тощо. Державне управління економікою полягає саме в регламентуванні господарської діяльності шляхом встановлення стандартів, нормативів, лімітів, ліцензій тощо. Держава бере на себе загальну підтримку науки, освіти, культури, охорони здоров'я і т.п. та контролює рівень цін, доходів, кількість продукції, стан навколишнього середовища, умови праці тощо. Підприємницькі ж структури, інспіруючи ті чи інші регламентаційні дії держави або дії судів, пов'язані з їх виконанням, можуть значно посилити свої позиції і послабити конкурентів. В свою чергу, регламентуюча діяльність держави - це не щось самодостатнє, вона має іти на користь суспільству, окремим суб'єктам, їхнім групам, при чому, зовсім не обов'язково лише з метою самого регламентування.

 Християнство епохи вселенських соборів

Такий підхід автоматично переносився на стосунки імператора із християнською церквою. Тому абсолютно типовою й показовою була позиція, висловлена Константином (ще не охрещеним!) на Нікейському (Першому Вселенському) соборі: ?Я ? поставлений від Бога єпископ зовнішніх справ Церкви!? Починаючи з середини IV ст. взаємовідносини церкви та держави набували різного характеру на Сході і на Заході імперії. Для цього існували насамперед громадянсько-політичні передумови. Сильна імператорська влада на Сході призводила до підкореного статусу єпископів та церкви в цілому, навіть до узурпації імператорами владних функцій у самій церкві. На Заході у ті ж часи відбувалося значне послаблення державної влади ? через міжусобну боротьбу за імперські намісництва, а також постійні напади ?варварів?. За цих умов посилювалася незалежність єпископату, особливо зростали авторитет та влада Римського єпископа. Церква на Заході, з її жорсткою системою управління, контролю та регулювання життя віруючих, з її новими правами у громадянській та економічній сферах набувала загальносуспільного значення.