![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Законодательство и право | подраздел: | Право |
Поняття національного доходу та його використання | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Те саме з поняттями «нацонально вол» «природних кордонв». Нацоналзм не ма теор того, як нацональна воля чи нацональн кордони можуть бути зясован, вн потребу нших деологй для цього завдання; так нацоналзм було поднано з услякими ншими рухами й деологями вд лбералзму до комунзму й расизму. Ключова доктрина нацоналзму пропону не бльше, нж базове обрамлення для соцального й полтичного ладу в свт, воно ма бути наповнене ншими системами дей та конкретними обставинами ситуац кожно спльноти у певний час. Отже, закидати нацоналзмов логчну непослдовнсть означа прогледти суть силу цього деологчного руху: нацоналзм подну великий ступнь гнучко абстракц й ункальну здатнсть дотягуватися до фундаментальних народних потреб сподвань, але вн не претенду дати повне звязне пояснення стор суспльства. 2)PЕтичн аргументи проти нацоналзму: по-перше, вн неодмнно екстремстський за характером; його перейнятсть культурною однорднстю веде до винятковост й соцального замкнення меншин; вн заперечу незалежнсть, рзномантнсть людськ права ндивдв[238]
Визначення поняття фінансового контролю змінювалося з розвитком суспільства. В більшості наукових джерел соціалістичного періоду фінансовий контроль визначається як одна із сфер, ланок, форм, галузей контролю за суспільним виробництвом і розподілом продуктів. З огляду на одержавленість власності дане поняття пов’язувалось тільки з державним контролем (Федосов). Характерним також є ототожнення фінансового контролю з контрольною функцією фінансів. Особливо це спостерігається в працях, виданих після так званої перебудови. І.А.Бєлобжецький наголошує, що фінансовий контроль виступає як результат практичного використання державою контрольних функцій фінансів, тобто внутрішньо властивої їм риси – можливості служити засобом контролю за виробництвом, розподілом і використанням сукупного суспільного продукту і національного доходу, хоча і зазначає при цьому, що однозначно трактувати поняття „контрольна функція фінансів” і „фінансовий контроль” не можна. Такої ж точки зору дотримується і В.М.Радіонова. Різні погляди на поняття і суть фінансового контролю мають і сучасні дослідники. Так, О.Д.Василик трактує фінансовий контроль як функцію управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об’єкта управління з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання. За О.П.Кириленко, фінансовий контроль – це один з елементів управління фінансами; особлива діяльність по перевірці правильності вартісного розподілу валового національного продукту, утворення і витрачання фондів грошових коштів. Є.В.Калюга у своїй монографії „Фінансово-господарський контроль у системі управління” стверджує, що фінансовий контроль ґрунтується на використанні контрольної функції фінансів і виступає як один із проявів її важливого значення в розширеному відтворенні.
Становище укpанського pуху пеpед Пеpшою свтовою вйною Hацональною Революцю 1917 p. було наступним. Hа Hадднпpянськй Укpан в гpомадянському полтичному житт в основному домнують теч та де соцалзму та демокpат, як значно пдpивають сили нацонального pуху, pозчиняють його в pосйских pеволюцйних pухах, шовнстичних, як виявилося потм. Hевиpазн укpанськ паpт соцалстичного демокpатичного спрямування домагалися тльки соцальних pефоpм, як б полпшили економчне життя суспльства. Часом це були pадикальн, pеволюцйн заклики до змн всього суспльного ладу, але з позицй загальноpосйских, в нацональному питанн обмежувалися вимогами автоном в склад Рос, зpозумло. ·хня pоль в пеpшй pосйский pеволюй 19051907 pp. була малопомтною. Загалом укpанський pух не спpомгся висунути безкомпpомсно самостйницько де. Ця слабсть була обумовлена ще й тим, що його пpовдники постйно гасили в наpод думки почуття непpимиpимост до мпеpалзму Рос. Вони наполегливо пеpеконували всх, що укpанц "миpн" "тих" не повинн нелюбити свох пpиpучителв
Звичайно, у цьому випадку говориться про «національну правову систему», наприклад, Росії, Великобританії, Китаю. І от у відношенні тієї чи іншої країни використання поняття «національна правова система» дуже важливо тому, що в ній поряд із власне правом можуть відігравати визначальну роль або судова (юридична) практика, або правова ідеологія, від чого у свою чергу залежить весь лад, «увесь світ» правових явищ. Саме тому ознаці виділяють родини правових систем: родина нормативно-законодавчих систем континентальної Європи - романо-германське право (у цих системах на першому місці стоїть закон); родина нормативно-судових, англосаксонських правових систем - прецедентное право Великобританії, США (у цих системах домінуюче значення має судова, юридична практика, прецедент); родина релігійно-традиційних, заідеологізованих систем - мусульманське право, радянське право (тут головну роль грають релігія, партійна ідеологія). Друге ж, система права, стосується тільки самого права, його будівлі. Право як система характеризується наступними ознаками: По-перше, система права характеризується об'єктивністю.
Не хочемо ні слави, ні заплати, Заплатою нам радість боротьби: Солодше нам у бою умирати, Ніж в путах жити мов німі раби. Доволі нам руїни і незгоди; Не сміє брат на брата йти у бій. Під синьожовтим прапором свободи З'єднаєм весь великий нарід свій. Велику правду для усіх єдину Наш гордий клич народові несе: Батьківщині будь вірний до загину, Нам Україна вища понад все. Веде нас в бій борців упавших слава. Для нас закон найвищий та приказ: Соборна Українська Держава Міцна й одна від Сяну по Кавказ. Разом із тим повідомленням було додано до згаданого числа „Розбудови Нації” відбитку прийнятого проєкту герба ОУН. Це був таким способом стилізований український національний герб, що його середня частина мала вигляд меча, а щит, на якому намальований і оформлений золотий тризуб, мав синю обвідку із золотими краєчками по обидвох боках. Від числа за січень-лютий 1932 року почавши, „Розбудова Нації” мала цей герб ОУН на своїй обкладинці, подібно, як усі інші офіційні видання ОУН, але без щитового обрамування, що його подано тільки на відбитці проєкту
План. 1. Економічна сутність оплати праці.3 2. Форми і системи оплати праці.6 1. Економічна сутність оплати праці. Політика в області оплати праці є складовою частиною управління підприємством, і від неї значною мірою залежить ефективність його роботи, тому що заробітна плата є одним із найважливіших стимулів у раціональному використанні робочої сили. У літературі відсутнє загальноприйняте трактування заробітної плати. Заробітна плата - це виражена в грошовій формі частина національного доходу, що розподіляється по кількості і якості праці, витраченої кожним працівником, що надходить у його особисте споживання. Заробітна плата - грошове вираження вартості і піни робочої сили, що виступає у формі заробітку, виплаченого власником підприємства працівнику за виконану роботу. Заробітна плата - це винагорода за працю. Заробітна плата - це частина витрат на виробництво і реалізацію продукції, що йде на оплату праці працівників підприємства. У відповідності зі СТ.1 Закону України • брокерам - за швидкий пошук споживачів та розширення мережі споживачів.
ЗмістВступ 1. Теоретичні засади планування чисельності і структури кадрів 1.1 Поняття персоналу підприємства 1.2 Структура персоналу підприємства 1.3 Якісні та кількісні характеристики персоналу 2. Методичні основи планування чисельності працівників 2.1 Мета і методи планування 2.2 Формули розрахунку чисельності працівників 3. Особливості структури кадрів в Україні Висновок Вступ Виробництво кожної країни і кожної галузі залежить від ряду факторів. Такими факторами є кадри, праця й оплати праці. Кадри найбільш коштовна і важлива частина продуктивних сил суспільства. У цілому ефективність виробництва залежить від кваліфікації робітників, їхні розміщення і використання, що впливає на обсяг і темпи приросту вироблюваної продукції, використання матеріально-технічних засобів. Те чи інше використання кадрів прямим образом зв'язано зі зміною показника продуктивності праці. Ріст цього показника є найважливішою умовою розвитку продуктивних сил країни і головним джерелом росту національного доходу. На ріст продуктивності праці впливає існуюча в кожен момент часу система оплати праці, тому що оплата є стимулюючим чинником для росту кваліфікації праці, підвищення технічного рівня виконаної роботи. 1. Теоретичні засади планування чисельності і структури кадрів 1.1 Поняття персоналу підприємства Людськi ресурси - специфiчний i найважливiший з усiх видів економічних ресурсів підприємства.
Але не всі грошові відносини, котрі функціонують у суспільстві, належать до фінансових. Грошові ресурси, що обслуговують роздрібний товарообіг, оплату побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, а також купівлю-продаж між окремими членами суспільства, так само, як і гроші, що виступають об'єктом дарування або спадщини, не вважаються фінансами. Іншими словами, фінансові відносини не містять у собі обслуговування особистого споживання. Головним матеріальним джерелом грошових доходів і фондів є національний доход країни – знову створена вартість або вартість ВВП за винятком спожитих у процесі виробництва засобів виробництва. Обсяг НД визначає можливості задоволення загальнодержавних потреб і розширення суспільного виробництва. Саме з урахуванням розмірів НД і його окремих частин – фонду споживання і фонду нагромадження – визначаються пропорції розвитку економіки та її структура. От чому у всіх країнах надається важливе значення статистиці НД. Без участі фінансів НД не може бути розподілений. Фінанси – невід'ємна сполучна ланка між створенням і використанням НД.
Державний кредит відрізняється від банківського. Він, як правило, використовується для покриття дефіциту державного бюджету. Джерелом його повернення і сплати процентів є доходи бюджету, а не прибутки від вигідного розміру кредиту. За своєю економічною сутністю державний кредит — це форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Його джерелом є вільні кошти населення, підприємств і організацій. Використання державного кредиту є цілком виправданою формою мобілізації коштів у розпорядження держави, її доцільність при покритті дефіциту бюджету зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища держави, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії. Існування державного кредиту призводить до появи державного боргу. Сума його складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам. Місцеві бюджети у системі місцевих фінансів Місцеві (регіональні) фінанси - це система економічних відносин, за допомогою яких розподіляється і перерозподіляється національний доход та використовуються фонди грошових коштів на економічний і соціальний розвиток адміністративно-територіальних одиниць.
Задоволення особистих, підприємницьких інтересів має гарантуватися законодавством України, що стане основою для збільшення децентралізованих фінансових ресурсів і базою для зміцнення фінансового становища держави через стабільні, реальні, надійні методи впливу і підойми регулювання економічних процесів, і перш за все — через використання дійового механізму стягнення податків і формування доходів бюджету. Новостворену за відповідний період вартість у вигляді національного доходу слід розподіляти активними, ефективними і стабільними методами, зосереджуючи в руках держави ту його частину, вилучення якої не спричинить поглиблення суперечностей між економічними інтересами суб'єктів ринкових відносин і сприятиме їх економічному зростанню. Встановлення оптимального розміру вилучуваної частки новоствореної вартості на всіх стадіях суспільного виробництва є досить важливою роботою. Це питання можна вирішити науково обгрунтованим визначенням і зменшенням кількості об'єктів оподаткування, а також встановленням розмірів податків і зборів до бюджету та цільових позабюджетних фондів.
Структурні зміни соціального характеру торкаються головним чином персоналу (робочої сили) і трудового потенціалу; вони характеризуються істотними зрушеннями у їх складі за ознаками – статі, освідченості, ква-ліфікації, національних особливостей характеру тощо. Висновок. Одже, вимірювання еффективності виробництва передбачає встановлення критерію економічної ефективності, який повинен бути єдиним для усех ланок економіки - від підприємства до народного господарства в цілому. Таким чином загальним критерієм економічної ефективності виробництва є ріст продуктивності суспільної праці. В наш час економічна ефективність виробництва оцінюється на основі данного критерию, що виражається в максимізації роста національного доходу (чистой продукції) на одиницю праці. На рівні підприємства формою єдиного критерія ефективності його діяльності може слугувати максимізація прибутку. Ефективність виробництва находить конкретний кількісний вираз в взаємопов’язаній системі показників, характеризуючих ефективність використання основних елементів виробничого процесу.
У ВНП включаємо лише кінцеві товари — товари, які, зрештою, куплені і використані споживачами. Для нашої спрощеної економіки можна легко розрахувати національний доход, або продукт, як суму щорічного потоку кінцевих товарів і послуг: (ціна апельсина х кількість апельсинів) (ціна яблука х кількість яблук) . Валовий національний продукт є сукупною грошовою оцінкою потоку кінцевої продукції, виробленої країною. Головна частина розрахунку — це використання ринкових цін як вагів у оцінюванні різних товарів. Чому використовують ціни, а не масу або кількість товарів, чи людино-години, витрачені у виробництві? Тому що ринкові ціни відображають відносну економічну цінність різних товарів і послуг. Відносні ціни різних товарів відображають, як споживачі оцінюють останні (або граничні) одиниці споживання цих товарів. Отже, вибір ринкових цін як вагів для різних товарів не випадковий; у ринковій економіці, що добре функціонує ціни відбивають відносне задоволення, що його споживачі отримують від кожного товару. Другим і еквівалентним способом розрахунку ВНП є подоходний, або затратний, підхід.Оскільки прибуток визначається як надлишок над затратами, то обидва підходи дають абсолютно однаковий обсяг ВНП.ВНП визначаємо як ринкову вартість товарів і послуг.
У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність. Ефект — це результат тих чи інших заходів, здійснюваних у сільськогосподарському виробництві. Він характеризується збільшенням урожайності сільськогосподарських культур, приростом продуктивності худоби і птиці. Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва — узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої праці в засобах виробництва. Як економічна категорія ефективність виробництва нерозривно зв'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення. У зв'язку з цим підвищення ефективності суспільного виробництва в збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу для задоволення потреб безпосередніх виробників і суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.
ЗмістВСТУП РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛІЗМУ ТА УМОВИ ЙОГО РОЗВИТКУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ РОЗДІЛ 2 ІДЕЇ НАЦІОНАЛІЗМУ ТА САМОСТІЙНОСТІ У ТВОРАХ МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО РОЗДІЛ 3 ДМИТРО ДОНЦОВ ТА ЙОГО НАЦІОНАЛЬНІ ІДЕЇ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Вступ Нашою дорогоцінною спадщиною, в якій акумульовано багатовіковий історичний досвід українського народу в усіх сферах життєдіяльності, являє собою історія України. Цей багатющий досвід епохальних звершень українського народу є великим надбанням нашої країни. Набуто його в героїчній і водночас надзвичайно трагічній боротьбі за демократію, свободу і незалежність, за соціальний прогрес. В історії було багато визначних постатей, завдяки яким усього що ми маємо на сьогодні було досягнуто. Завдяки їм ідея національного самозбереження не згасала ніколи. розділ 1 поняття націоналізму та умови його розвитку на українських землях Націоналізм — світоглядний принцип, найбільшою мірою притаманний передовим представникам народу, що виборює своє право на розбудову власної держави, тобто прагне перетворитись на націю.
Система платежів у період 1930-1990 гг. відрізнялась тим, що мала яскраво виявлений фіскальний характер, була централізованою, будувалась на використанні індивідуальних ставок. Ці риси відображали адміністративно-командний підхід мобілізації фінансових ресурсів у розпорядженні держави, свідчили про прагнення центру зосередити в своїх руках максимально важливу величину грошових коштів. Перехід до ринкового способу господарювання потребує використання економічних методів керівництва суспільним виробництвом, а неефективність форм мобілізації частини чистого доходу підприємств у бюджет, які використовувались раніше, обумовила зміни системи доходних надходжень – вона стала будуватись на базі податкових платежів; взаємовідносини підприємств з бюджетом були переведені на правову основу регульовану законодавством. Податки, як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною економічною категорією. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються під час використання частини національного доходу на загальнодержавні потреби.
У той же час держава, що виникла як надбудовна форма керування суспільством на відповідній стадії розвитку цивілізації, об'єктивно зажадало матеріальної основи для свого існування, джерелом чого могла виступити тільки сфера матеріального виробництва. Саме з виникненням держави починається формування системи перерозподільних відношень, що із розвитком товарно-грошових відношень виступила у грошовій (фінансовій) формі. Основним методом перерозподілу СВП стало пряме вилучення державою визначеної частини СВП у свою користь для формування централізованих фінансових ресурсів (бюджету), що і складає фінансово-економічну сутність оподатковування. Цей перерозподіл здійснюється з НД, що виступає єдиним джерелом податкових платежів незалежно від їхнього об'єкта. Перерозподіл частини СВП на користь держави здійснюється між двома учасниками суспільного виробництва: від робітників (із “c”) у формі прибуткового й інших податків, а від суб'єктів, що хазяюють, (із “m”) у формі ПДВ, податку з прибутку й ін. Характерною рисою сучасного етапу є те що, велика частка національного доходу формується в сфері обігу. Тепер більш докладно зупинимося на понятті “податок”.
Саме тоді з”явилися власне кредит, а дещо пізніше – державний бюджет. Державні фінанси зіграли роль потужного важеля первісного нагромадження капіталу, що мало місце головним чином у XVI – XVIII століттях. З їх допомогою з колоніальних країн у метрополії перекачувались величезні багатства, які потім перетворювались у капітал. Державні податки і позики все частіше стали застосовуватись у виробничих інтересах для створення й розвитку перших капіталістичних підприємств. Важлива роль у нарощуванні первісних капіталів належала системі протекціонізму, яка давала можливість першим вітчизняним капіталістам встановлювати на товари і послуги, що вони виробляли чи надавали, особливо високі ціни, одержувати надприбутки, спрямовувати їх переважно на розширене відтворення. В капіталістичній державі, коли товарно-грошові відносини набули всеосяжного характеру, фінанси стали виражати економічні відносини по утворенню, розподілу та використанню фондів грошових коштів в процесі розподілу та перерозподілу національного доходу. Основні засоби капіталістичних держав зосереджувались у державному бюджеті. Для державних фінансів капіталістичних країн ХІХ століття було характерним дуже швидке зростання видатків, постійне перевищення їх над доходами казни, що зумовлювалось насамперед мілітарізацією економіки.
Кожна країна має свою структуру доходів та видатків бюджету, що зумовлено державним устроєм , рівнем економічного розвитку та характером економічної політики уряду. Водночас формування і використання бюджету в різних країнах має спільні риси надходжень бюджету. Дохідна частина бюджету формується за рахунок податкових надходжень, а видатки містять шість основних напрямів. Основними напрямами державних видатків є: національна оборона; утримання державного апарату; фінансування бюджетного сектора економіки; соціальні видатки; фінансування економіки; проценти за державний борг Головним матеріальним джерелом доходів бюджету є національний дохід. Коли національного доходу не вистачає на покриття фінансових потреб, держава залучає національне багатство. Одержавлення національного прибутку здійснюється державою різними методами. Основними методами, що використовуються органами державної влади для перерозподілу доходів і утворення бюджетних прибутків, є податки, позики і емісія грошей. Співвідношення між ними різне по країнах і у часі; визначається економічною ситуацією в країні, мірою гостроти соціальних і інших протиріч, станом фінансів і фінансової політики держави.
![]() | 978 63 62 |