телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы

РАСПРОДАЖАВсё для дома -30% Разное -30% Бытовая техника -30%

все разделыраздел:Иностранные языки

Лексико-тематична група соматичної лексики в українській мові

найти похожие
найти еще

Совок большой.
Длина 21,5 см. Расцветка в ассортименте, без возможности выбора.
21 руб
Раздел: Совки
Карабин, 6x60 мм.
Размеры: 6x60 мм. Материал: металл. Упаковка: блистер.
44 руб
Раздел: Карабины для ошейников и поводков
Фонарь желаний бумажный, оранжевый.
В комплекте: фонарик, горелка. Оформление упаковки - 100% полностью на русском языке. Форма купола "перевёрнутая груша" как у
87 руб
Раздел: Небесные фонарики
Реферат на тему: «ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНА ГРУПА СОМАТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ» ПЛАН 1. Загальній огляд соматичної лексики та її роль у пізнанні картини світу. 2. Лексико-семантичні групи та розряди соматизмів. 3. Місце лексико-семантичної групи соматизмів у фразеології. 1. Загальній огляд соматичної лексики та її роль у пізнанні картини світу. Соматична лексика – одна з найбільш стародавніх універсальних лексичних груп і один з самих актуальних об'єктів дослідження в порівняно-історичних, структурно-порівняльних і лінгвокультурологічних працях вітчизняних і закордонних лінгвістів, що виділяють цей пласт лексики зазвичай першим в лексико-тематичній системі будь-якої мови [Ю.Ю. Аваліані, Д.А.Базарова, А.Ф.Богданова, Р.М.Вайнтрауб, Ф.О.Вакк, В.Г.Гак, Ю.А.Долгополов, А.В.Дибо, В.А.Плунгян, В.Н.Суєтенко, Е.М.Сендровец, Ю.С.Степанов, А.В.Кунін, Н.М.Шанський та ін.]. Причиною постійної уваги до соматизмів є той факт, що процес усвідомлення себе серед навколишньої дійсності і визначення себе як особи людина почала з відчуттів, що виникають безпосередньо через органи чуття і частини власного тіла. Людське тіло виявилося одним з найдоступніших для спостереження і вивчення об'єктом, і слова, що позначають частини тіла людини, так само древні, як і сама людська свідомість. За допомогою цих «інструментів» пізнання чоловік почав орієнтуватися в просторі і в часі, виражаючи своє відношення до світу. Еталоном просторової орієнтації людини є анатомічна орієнтація його тіла: передня частина – та, де розташовані його органи чуття, органи зору, задня сторона – сторона спини, що відображає структурний асиметризм людського. Вперше в лінгвістичний ужиток термін «соматичний» був введений у фіно-угроведенні Ф. Вакком, який, розглядаючи фразеологізми естонської мови з назвами частин людського тіла, назвав їх соматичними. Він зробив висновок про те, що вони є з якнайдавніших пластів фразеології і складають найбільш споживану частину фразеологізмів естонської мови. Терміни «соматизм», «соматичний» має різні тлумачення. Згідно широкому тлумаченню, соматизми, соматичний , - це засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності. У вужчому сенсі, соматизм – це будь-яка значуща ознака, положення або рух особи і всього тіла людини (Е.М. Верещагін, В.Г. Костомаров), тобто термін, що охоплює всі форми однієї з невербальних мов - соматичної мови, що включає жести, міміку, пози, вирази осіб і різноманітні симптоми душевних рухів і станів. Термін «соматичний» використовується в біології і медицині в значенні «пов'язаний з тілом людини, тілесний» і протиставляється поняттю «психічний». У мовознавстві він починає активно застосовуватися з другої половини 20-го століття в дослідженнях, що відображають в своїй семантиці все те, що відноситься до сфери тілесності. Автори робіт по культурології і соціолінгвістиці (М. М. Бахтін, І. З. Кон, М. Фуко і ін.) відзначають ті історичні зміни, які відбувалися в свідомості людей і в суспільстві по відношенню до ціннісної сторони сфери тілесності: від відкритого визнання культу краси людського тіла в античну епоху, через табуювання тілесності в період раннього середньовіччя, вироблення нового суперечливого канону тілесності в епоху Відродження, посилювання тілесної дисципліни в період зародження капіталізму, що досяг піку у вікторианську епоху, до реабілітації людського тіла і зняття існуючих заборон на прояви тілесності в сучасній культурі.

Проте при створенні метафор назви частин тіла різною мірою продуктивні: одні використовуються дуже рідко, а інші – навпаки, дуже часто. Останнє Т.Н. Чайко називає словами з «широким сенсом», здатними передавати численні значення, оскільки перенесення найменування не тільки створює наочність, але і абстрагує. Найбільш продуктивними виявляються соматизми, функції яких в організації людини найбільш ясні, з цим же пов'язана легкість їх переосмислення. Чоловік пізнає навколишній світ через відчуття за допомогою різних органів (вухо, око, мова, ніс), здійснює різноманітні дії за допомогою рук, ніг, голови, плечей. Соматичні фразеологічні одиниці виражають емоції людини і його відношення до навколишнього середовища, відображають традиційну символіку, пов'язану з частинами тіла, часто виявляючись або описами характерних станів (радість, здивування), або продуктом повного переосмислення описів різних ситуацій (захворіти, померти). Таким чином, в соматичній фразеології уживаються найменування частин тіла, з функціями яких чоловік стикається повсякденно. Від важливості і функцій тих або інших органів або частин тіла залежать кількість і тематичне різноманіття груп фразеологічних одиниць, що включають відповідні соматизми. Відмітною особливістю фразеологізмів слід вважати їх здатність передавати прояви духовного і матеріального життя за допомогою слів-компонентів, що позначають фізичні, матеріальні процеси, властивості, стани, що сприймаються зором, слухом, що доступно кожній здоровій людині. Такими і являються слова-соматизми. Лексико-семантична база фразеологізмів багато в чому визначається історичним устроєм життя, етнографічними особливостями народу. Деякі вчені виділяють натуральні соматичні і конвенціональні соматичні фразеологізми. Натуральні соматичні фразеологізми – вирази фразеологізмів, що виникають в будь-якій мові стихійно, незалежно від інших мов. У основі їх формування знаходяться 3 чинники: 1. навколишня дійсність (спостережувані людиною явища природи, особливості еволюції тваринного і рослинного світу); 2. загальні закономірності епохального розвитку світу (глобальні історичні події загальносвітового значення); 3. індивідуальні ознаки людини (його фізичні, психологічні, характерологічні особливості). Отже, натуральні фразеологізми є загальними для різних мов. Конвенціональні соматичні фразеологізми (від латів. сo ve cio alis – відповідний договору, умові) – фразеологізми, відповідні сталим традиціям, пов'язані із специфічними умовами розвитку певного народу: особливостями історичного розвитку даної спільності, перетвореннями матеріальної і духовної культури (умовами побуту, сімейного устрою, господарювання і тому подібне), релігійними віруваннями, специфікою традиційних уявлень про світ (народних звичаїв, обрядів). Конвенціональні соматичні фразеологізми не тільки демонструють національно-культурну специфіку мови, але і дають цікавий і важливий матеріал для перекладачів. Фразеологізми з особливою культурно-специфічною семантикою відображають і передають спосіб життя і спосіб світобачення, характерні для даної лінгвокультурної спільності. Вони є, за словами А.

Ядро соматичної лексики включає три розряди назв: 1. загальні позначення тіла/частей людського тіла і назви, пов'язані із специфікою чоловічого і жіночого тіла; 2. позначення внутрішніх органів, які забезпечують життєздатність і життєдіяльність людського організму; 3. позначення матерії (субстанції) тіла людини і його органів. У широко відомій класифікації понять, розробленою Р. Халлігом и В. фон Вартбургом, лексика представлена в рамках трьох сфер: 1.Всесвіт. 2. Людина. 3. Всесвіт і Людина . Соматизми в строгому сенсі слова локалізуються у сфері «Людина» під рубрикою «Людина як жива істота» і входять в 10 тематичних груп (організм, вік, здоров'я, гігієна, фази життя і ін.). В багатьох класифікаціях соматизмів і розподілах їх на групи та розряди важливу роль відіграє класифікація органів людського тіла, в залежності від якої класифікуються і лексеми що їх означають. Але органи людського тіла можна по-різному класифікувати і виділяти їх в групи по різних ознаках: наприклад, є органи, що приймають інформацію ззовні, - це очі, вуха, ніс. У цьому не беруть участь живіт, плечі і ноги. Мова - орган, що відповідає за передачу інформації. Тому на мову посилаються, коли говорять про надходження інформації від того, що говорить. Є, наприклад, органи, які виконують рухи і жести, потрібні для спілкування. Інші в цьому не беруть участь. Проблема класифікації соматизмів досить складна, тому на наш час є декілька класифікацій, які ми і роздивились вище. 3. Місце лексико-семантичної групи соматизмів у фразеології. Фразеологізми грають особливу роль в створенні мовної картини миру. Вони – дзеркало життя нації. Природа значення фразеологізмів тісно пов'язана з фоновими знаннями носія мови, з практичним досвідом особи, з культурно-історичними традиціями народу, що говорить на даній мові. Фразеологічні одиниці приписують об'єктам ознаки, які асоціюються з картиною світу. Своєю семантикою фразеологічні одиниці направлені на характеристику людини і його діяльності. На думку Ю.Д. Апресяна, мовна картина світу, що створюється фразеологізмами, антропоцентрична, що виражається в її орієнтації на людину, тобто людина виступає як міра всіх речей. Значення цілого ряду базових слів і фразеологізмів сформувалося на основі антропоцентричного розуміння світу – голова колони, шийка пляшки, ніжка столу, прибрати до рук, палець об палець не ударити, на кожному кроці і ін. Такі номинативні одиниці створюють культурно-національну картину світу, в якій відбиваються побут і вдачі, звичаї і поведінка людей, їх відношення до світу і один до одного. Мовна картина світу створюється різними фарбами. Найбільш яскравими, з погляду В.А. Маслової, є міфологеми, образно-метафоричні слова, конототивні слова і ін. Кожна конкретна мова містить в собі національну, самобутню систему, яка визначає світогляд носіїв даної мови і формує їх картину миру. У мові відображена наївна картина світу, яка складається як відповідь на головним чином практичні потреби людини, як необхідна когнітивна основа його адаптації до світу. Неозорі простори, трудову і інтелектуальну діяльність, бурю своїх відчуттів чоловік вимірює через себе самого (наскільки вистачає очей, каша в голові, не покладаючи рук, серце переповнюється і так далі), приймаючи все в себе і поширюючи себе на навколишній світ.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Українська усна народна творчість

Апокрифчн легенди це прозов твори церковно-релгйного змсту, створен на основ мотивв та образв бблйно та апокрифчно лтератури. Хоч вони багато в чому взамодють з легендами нших тематичних груп, але в укранському фольклор стоять вдокремлено. х специфка зумовлена рядом чинникв: вони створен на основ книжно традиц; запозичен через посередництво Болгар з взантйських джерел (або й створен самостйно, але пд х впливом). Вони Aрунтуються на чужих темах, мандрвних сюжетах, як багато в чому вдходять вд нацонально проблематики та образност. Але, на думку деяких учених (Колесси, Грушевського, Проппа), лише цю тематичну групу фантастичних оповдей слд називати власне легендами. Це твори, в яких дють бблйн персонаж, свят, а також оповд про життя монастирв, церков, дю чудотворних кон та н. Цкаво, що в апокрифчних легендах християнськ компоненти вдчутно приглушуються язичницькими уявленнями  витворами фантаз народу. Аналзуючи перод виникнення (а ще бльшою мрою запозичення) апокрифчних творв на укранських землях, М

скачать реферат Іменники – назви рослин та їх використання в усній народній творчості

Курсова робота на тему: «Іменники – назви рослин та їх використання в усній народній творчості» Вступ Темою даної роботи є іменники – назви рослин та їх вживання в усній народній творчості. У роботі було розглянуто словотвірну парадигму категорії іменників – назв рослин, а також роль представників цієї категорії у житті народу, їх використання у його творчості, символіку рослин. Актуальність теми дослідження. Кінцевою метою основоцентричного аспекту вивчення словотвору є дослідження дериваційної поведінки усіх груп та класів твірних слів «аж до повного охоплення всієї твірної бази з тим, щоб виявити типологію словотвору, в якій типологізувальним чинником буде твірна основа». На сьогодні в україністиці на основі аналізу структури й семантики словотвірних парадигм досліджено дериваційний потенціал прикметників. Предметом дослідження стали словотвірні парадигми лексико-тематичних груп іменників – назв рослин, а також їх уживання в творчості народу. Вибрані для аналізу найменування рослин репрезентують великий пласт субстантивної лексики – найменування живої природи, що оточує людину. Мета роботи – виявити структурно-семантичну типологію словотвірних парадигм українських назв рослин та їх використання у творах народу.

Магнитные истории "Кто где живет?".
Игра магнитные истории "Кто где живет?" поможет малышу познать окружающий мир, развить внимательность и память, развить мелкую
499 руб
Раздел: Игры на магнитах
Игровой набор "Весы".
Размер: 280х122х130 мм.
338 руб
Раздел: Кассы, весы, игрушечные деньги
Набор для творчества "Свечи".
С помощью этого набора дети научатся делать настоящие восковые свечи своими руками. Оригинальные свечи будут красивым дополнением к
894 руб
Раздел: Наборы по изготовлению свечей
 Таємниці розкриває санскрит

Компонент — дар, наявний у багатьох термінах мовою хінді на означення діяча чи носія якогось фаху, професії, побутує і в українській мові (господар, володар тошо). Тобто форма дандар має певні ознаки приналежності до мови хінді. Та оскільки в І тис. до н. е. про існування мови хінді не доводиться говорити, то лишається припустити, що тут позначився вплив однієї з простонародних мов, пракриту, структурно близької до сучасного хінді. Це може бути хоча б мова магадгі, яка має деякі особливості, властиві й слов'янським мовам: наприклад, вживання звука л замість р (DІ, ІІІ 29). Тим більше що й цар Дандадгара, правитель країни Дандадгари, пов'язується якраз із могутньою колись державою Магадга. І брав він участь у війні, описаній у «Махабгараті», саме на боці кауравів, за яких, до речі, виступали й сінди-сувіри, а вони теж жили на території України (див. статтю «Індійські сувіри, українські сівери й кімерійці». Саме на пракритах, тобто простонародних діалектах, як стверджують дослідники, наприклад, той же О. Трубачов, розмовляли індоарійські племена Північного Причорномор'я. І саме впливом пракритів пояснюють дослідники деяку відмінність лексики, фіксованої тут, від санскритської

скачать реферат Історія виготовлення, виробництво та сучасний стан ринку коньяку

Марочні коньяки витримуються в бочках зазвичай від 3 до 10 і більше років. По термінах витримки марочні коньяки розділяються на три групи: 1. коньяки витримані (КВ) – 6–7 років; 2. коньяки витримані вищої якості (КВВК) – 8–10 років; 3. коньяки старі (КС) і дуже старі (ОС) – більше 10 років. У марочних коньяках міститься 42–57% об. спирту. При виробництві коньяків КВ, КВВК і КС вирішується введення в купаж молодших коньячних спиртів: для коньяків групи КВ – не молодше 5 років витримки; для коньяків КВВК – не молодше 6 років витримки; для коньяків групи КС – не молодше 7 років витримки. По смакових якостях всі коньяки країн співдружби можна розділити на три групи. До першої відносяться вірменські, азербайджанські, дагестанські і узбецькі коньяки, що відрізняються сильним ароматом, ванільними тонами, підвищеною. До другої – грузинські коньяки, менш екстрактні, легені, свіжі, з квітковими тонами. До цього типа можна віднести також краснодарські коньяки. До третьої групи відносяться українські і молдавські коньяки.

 Українська усна народна творчість

Але  ця класифкаця ма певн недолки, бо досить часто можна зустрти «перехдн» чи «промжн» випадки. ¶сторичн теми часто перескаються з войовничими та герочними, магчно-мфчн з темою кохання  т. п. Найдетальншу класифкацю балад в укранськй фольклористиц розробив О. Дей у монограф «Укранська народна балада» (К., 1986). Вн вважав, що вс укранськ балади за характером людських взамин  конфлктв, х причинами  наслдками чтко розподляються на три велик групи: 1. Про кохання та дошлюбн вдносини (особист взамини); 2. Про смейн взамини  конфлкти; 3. Взамини  конфлкти на тл соцальних та сторичних обставин. Цей перший рвень класифкац вдобража загальнолюдську градацю особа см'я суспльство. У рамках кожно з цих груп видляються тематичн цикли. ¶. Кохання  дошлюбн вдносини 1. Добр пари випробуванням сили  кмтливост. 2. Чарування. Отруння чарами. 3. Суперництво в коханн. 4. Збування нелюба цною життя. 5. Виврення врност в коханн. 6. Взамовддансть закоханих вище родинних почутв. 7

скачать реферат Українська спеціальна лексика

Завдання 1 УКРАЇНСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ЛЕКСИКА. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ План Місце спеціальної лексики в українській лексиці. Українська спеціальна лексика. Правила її використання. Список використаних джерел 1. МІСЦЕ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛЕКСИЦІ Лексика - вся сукупність слів української мови. Ця сукупність є складною організованою системою, елементи якої тісно пов'язані спільністю чи протилежністю значень, стилістичного забарвлення, сфери вживання тощо. Термін лексика вживається також на позначення певних груп слів, об'єднаних спільною ознакою (запозичена, застаріла, професійна, жаргонна, діалектна, поетична, експресивна лексика тощо), а також на позначення сукупності слів, що вживаються певним письменником у його творах (лексика Шевченка, Франка, Коцюбинського). Словниковий склад сучасної української літературної мови формувався протягом тривалого історичного часу. Лексика сучасної літературної української мови неоднорідна за походженням. Виділяють корінну і запозичену лексику. Корінна українська лексика – це слова, що виникли в українській мові або були успадковані нею від давніх мов – основ (праслов ухвалили Слово СЛУХАЛИ, як правило друкується великими літерами, після нього ставиться двокрапка.

скачать реферат Василь Стефаник – майстер психологічної новели

Тому я спробую зробити аналіз його думки, особливо з психологічної точки зору, та місце творчості Стефаника в українській літературі. Причину такого ставлення ми вбачаємо в специфіці українського літературного процесу, який формувався не тільки під впливом мистецьких віянь Заходу, а й на підставі відновлюваної вітчизняної традиції. Оскільки український реалізм був здебільшого народницьким, “селянським” реалізмом, остільки антинародництво стало важливою засадою модерністів. Прозвучали заклики до оновлення і розширення проблемно- тематичного діапазону, відходу від переважно селянської тематики, характерів, зрештою, мови, лексики. Нарешті, на противагу народницькому реалізмові, модернізм відстоював пріоритет індивідуального над колективним, права особистості, а не абстрактні інтереси суспільства, в жертву яким приносилися особисті пориви. 2. Життєвий та творчий шлях Василя Стефаника. Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина.

скачать реферат Комбінована варіантність слів в сучасній українській мові

ЗМІСТ Вступ Формування і структурні особливості комбінованих варіантів слова в українській мові Лексико-семантичні групи комбінованих варіантів слова в українській мові Висновки Список використаної літератури ВСТУП Основною рушійною силою розвитку мовної системи є діалектична суперечність між наявними мовними засобами і потребами суспільства, що ростуть. В процесі розвитку і вдосконалення відбувається накопичення формальних засобів мови, що веде до порушення однозначності в області співвідношення плану змісту і плану виразу, в результаті чого одного значення набуває можливість реалізації в двох і більш модифікованих формах. Дане явище відображає суть формальної варіантності. Необхідність глибокого і всебічного вивчення явища варіантності обумовлена його значенням для формування мовних норм і зумовлена активізацією наукового інтересу до питань культури мови, оскільки «доцільність /функціональність/ і варіативність представляють найважливіші сторони загальної проблеми культури мови, її серцевину». Аналіз паралельних одиниць, що функціонують в мові, приводить до висновку про те, що їх варіантність може реалізуватися не тільки на одному із структурних рівнів, але і в прикордонних на рівні деривату - синонімічність словотворчих засобів і окремих способів словотворення, десемантизація афіксів, паралельне використання різноморфемних основ.

скачать реферат Медицинская терминология как составная часть украинского языка. История украинской медицинской терминологии (Медична термінологія як складова частина української лексики)

А наявність словенської медичної лексики свідчить про дуже високий рівень розвитку медичної термінології у цій мові. Розподіл українських земель між сусідніми державами спричинив деякий занепад медичної науки і термінології в Україні. Шляхи розвитку медицини та медичної лексики в нашій державі після першої половини XVII ст. ще чекають своїх дослідників. Скоріше за все украінська термінологія була штучно витіснена з наукового ужитку, проте продовжувала існувати у народному середовищі та серед лікарів-практиків. Деякі узагальнення, що стосуються української медичної термінології зробили члени Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка. Крім цього, утворення УНР сприяло організації Всеукраїнської академії наук, в установах якої працювали вчені над створенням медичного словника. У 1920р. видається “Латинсько-український словник” М. Галина, у 1925 – за редакцією професорів Ф. Цешківського, О. Черняхівського та О. Курила було опубліковано “ omi a a a omica ukrai ica”, а в 1927р. академік О. Корчак- Чепурківський видає словник “Номенклатура хвороб” (латинсько-українські назви хвороб та російський покажчик до них).

Набор кастрюль Nadoba "Maruska" (малый).
Вся посуда серии Maruska изготовлена из высококачественной нержавеющей стали 18/10. Толщина стенок - 0,6 мм. Прочное трехслойное
3393 руб
Раздел: Наборы кастрюль
Набор крепированной бумаги, 10 рулонов.
Крепированная бумага прекрасно подходит для воплощения творческих идей не только детей, но и взрослых. Насыщенный цвет бумаги сделает
359 руб
Раздел: Самоклеящаяся, флуоресцентная, перламутровая и прочие
Настольная семейная игра "Кошки-мышки. Сырная охота".
Четыре маленьких мышонка карабкаются на гигантский сыр и соскальзывают вниз через отверстия. Цель погони - заполучить 5 лакомых кусочков
685 руб
Раздел: Игры на ловкость
скачать реферат Синонимия и антонимия в поэзии

Отож виділяємо у поетичній мові І. Муратова також тип синонімів, пов’язаний із стильовою диференціацією лексики, з місцем слова у стилістичній системі. На думку Д.М. Шмельова, цей клас синонімів "відрізняється в основному "стилістичним забарвленням", сферою застосування" . Майже таке тлумачення стилістичних синонімів знаходимо у М.Ф. Палевської . Як зазначають українські мовознавці, "для стилістичних синонімів основним є протиставлення не за відмінностями в понятті, а за вживанням слова переважно в тому чи іншому функціональному стилі" . За СЛТ стилістичні синоніми – “це тотожні за значенням слова, але різні за експресивно-емоційним забарвленням, сферою вживання, приналежністю до функціональних стилів мови” . На думку дослідників, до стилістичних належать: 1) синоніми, що вживаються переважно в різних функціональних стилях мови; 2) синоніми, що відносяться до одного й того ж функціонального стилю, але мають різні емоціональні та експресивні відтінки. Так, І.Б. Голуб вважає, що “внутрішньостильова синоніміка, особливо розвинена в розмовній мові, значно багатша та яскравіша, ніж міжстильова” .

скачать реферат Запозичення зі східних мов в українському правописі

Подібні спроби відбуваються у річищі сучасної тенденції до перегляду літературної норми (пор.: ). Введення нової запозиченої лексики, тобто оформлення іншомовних слів на сучасному рівні, рівні розвинутої літературної мови, регулюється принципами так званої практичної транскрипції, тобто записом іншомовних слів графічними засобами мови-рецептора, у нашому випадку — засобами українського алфавіту, з урахуванням вимови запозичуваних слів і правил читання, що існують в українській мові. При цьому практична транскрипція, на відміну від наукової транскрипції та транслітерації не припускає використання додаткових знаків, тобто має здійснюватися виключно засобами українського алфавіту. Звичайно йдеться не про спеціальні тексти, а про правопис запозиченої лексики, тобто одиниці, що вводяться до лексичного складу української мови. З цього погляду намагання зберегти спеціальні позначки при передачі власних імен у текстах художніх перекладів (напр., написання Мас’уд замість Масуд) можна було б вважати небажаним. Загалом слід враховувати, що практична транскрипція зорієнтована не так на “трансфонетизацію”, як на “трансфонемізацію” (пор.: ), що відповідає і визначальному принципові українського правопису (див. вище). Проте поява графічних варіантів написання запозичень, їхнє “розмноження” відбувається нині в руслі власне трансфонетизації, спрямованої на відтворення звукового образу слова-оригіналу.

скачать реферат Генеза української національної мови

Риси української мови чітко помітні у давньоруських пам’ятках. Це насамперед українська лексика: гребля, стріха, лагодити, лінощі, дивуємося, ліпший, яруга, туга, гримлять, полоняник, повінь, баня (рос. “купол” церкви) та ін. Для уважного читача давньоруських пам’яток відкривається ряд фонетичних рис української мови: німая, сім’я, стіни (пор. з рос. немая, семья, стены); перехід Е в О після шиплячих: жона, чоловік, нічого, замість жена, человек, ничего; кінцева літера В у дієсловах там, де в російській мові Л; ходив, косив, брав. Ці явища академік А. Кримський знайшов у збірнику Святослава 1073 p. Досить часто в пам’ятках староруського письменства зустрічаються такі суто українські мовні явища як чергування приголосних Г-3, К-Ц, Х-С в давальному відмінку: дорозі, дівці, кожусі (пор. рос. дороге, девке, кожухе). Або споконвічні українські форми займенників: тобі, собі (рос. тебе, себе) тощо. Багатий матеріал для дослідників дає така граматична категорія як дієслово. Тут знаходимо стільки українських форм, що самий лише перелік їх переконливо засвідчує: південноруські пам’ятки писалися літописцями українського походження.

скачать реферат Освоєння іншомовної лексики в сучасній українській мові

Зміст Вступ 1. Теоретичні відомості про освоєння іншомовної лексики в сучасній українській мові 2. Запозичення іншомовних слів в сучасній українській мові 2. Освоєння латинської лексики в сучасній українській мові 2.2 Освоєння англійської лексики в сучасній українській мові 2.3 Освоєння старослов'янської лексики в сучасній українській мові 2.4 Освоєння грецької лексики в сучасній українській мові 2.5 Освоєння французької лексики в сучасній українській мові 2.6 Освоєння німецької лексики в сучасній українській мові Висновки Список використаних джерел Вступ Мова відображає довколишній і внутрішній світ людини, її життєвий досвід, узагальнює результати пізнання. Вона не тільки представляє дійсність, але й сприяє накопиченню знань та ідей. Тому сучасний стан будь-якої мови – це наслідок її довготривалої історії розвитку під впливом різноманітних зовнішніх та внутрішніх чинників, які в реальній мовній дійсності тісно поєднуються. Найпростішою зміною, залежною від зовнішніх факторів, є запозичення чужомовних лексичних одиниць. Лексика будь-якої мови дуже різноманітна як із генетичного, так і з функціонального та структурного погляду.

скачать реферат Особливості перекладу англійських та українських юридичних термінів

Для уточнення лінгвістичної інформації про терміни було використано також українські та англійські словники іншомовних слів. Усі словники обиралися як за хронологічним (політично зумовленим) принципом, так і за принципом повноти лінгвістичної та юридичної інформації про термін. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно ґрунтовно розглядає проблеми перекладу складних юридичних термінів та термінів словосполучень англійської та української юридичної термінології, пропонує нові принципи аналізу прекладених термінологічних одиниць. Теоретичне значення магістерської роботи полягає у тому, що у даному дослідженні виявлено специфіку аналізу способів перекладу термінів англійської та української юридичної терміносистеми. Практична цінність дослідження визначається можливістю використання його результатів у викладанні курсу теорії та практики перекладу (розділ С. 289-292. Ушакова М.Б. Українське термінознавство на сучасному етапі // Український правопис і наукова термінологія: проблеми норми і сучасність: Матеріали мовознавчої комісії НТШ, – Львів, 1997, С.101–108. Ушакова М.Б. Українське термінознавство 1990–х років // Про український правопис і проблеми мови: Збірник 16-ої Річної Конференції Національного університету імені Т.Шевченка Чуєшкова О.В. Аналітичні номінації в економічній терміносистемі (структурно-типологічний аспект): Дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2002. – 189 с. Шелов С.Д. Терминология, профессиональная лексика и профессионализмы (к проблеме классификации специальной лексики) // Вопросы языкознания. – 1984. – № 5. – С.76 – 87. Шелов С.Д. Терминология, профессиональная лексика и профессионализмы (к проблеме классификации специальной лексики) // Вопросы языкознания. – 1984. – № 5. – С.76 – 87

Качели детские подвесные (КД 150 ПЛ).
Качели подвесные очень удобны и просты в применении. Легкие дачные подвесные качели. Конструкция из пород дерева с низким содержанием
535 руб
Раздел: Качели
Глобус Земли физико-политический, с подсветкой, рельефный, 250 мм (арт. Ве022500261).
Глобус Земли физико-политический, рельефный. Диаметр: 250 мм. Материал: пластмасса. Актуальная карта. Крым в составе РФ. Упаковка:
937 руб
Раздел: Глобусы
Подставка для бумаг вертикальная "Techno" (классическая).
Классическая вертикальная подставка для бумаг - незаменимый атрибут рабочего стола. Подставка выполнена из высококачественного серого
314 руб
Раздел: Подставки, лотки для бумаг, футляры
скачать реферат Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад

Це відзначає крупний мовознавець, фахівець у області сленгу і укладач словника сленгу Эрік Партрідж. «Сленг» був і в грецькій і в латинській мовах – адже люди завжди залишалися людьми, вони завжди прагнули пожвавити мову, розцвітити її образними слівцями і фразами, переінакшуючи на свій лад незрозумілі «учені» і офіційні слова. І у всіх мовах можна відзначити цю тенденцію в живій мові Взагалі вся лексика тієї або іншої мови ділиться на літературну і нелітературну. До літературної відносяться: книжкові слова стандартні розмовні слова нейтральні слова Вся ця лексика вживається або в літературі, або в усній мові в офіційній обстановці. Існує також нелітературна лексика, ми ділимо її на: Профессионалізми Вульгарізми Жаргонізми Сленг Актуальність даної дослідницької роботи полягає в тому, що сленг – це суспільна, часто вживана лексична одиниця як в англійській так і в українській мовах. Тож аналіз цієї лексичної одиниці допоможе перекладачу не допускати помилок щодо перекладу сленгу. Об єму перекладу, ми використовуємо спосіб компенсації або генералізації.

скачать реферат Значення творчості Івана Котляревського для української літератури

Особливо широкий у письменника синонімічний арсенал слів на означення дії, що об'єктивно свідчить про динамічний стиль його поеми. Так, наприклад, різні відтінки процесу мовлення передаються в «Енеїді» дієсловами: говорити, розмовляти, балакати, розказовати, балагурити, бурчати, базікати, ворнати, бормотати, мурмотати, харамаркати, булькати, верзти, цвенькати, сипати, щебетати та ін. Котляревський подав у своїх творах багатющу стихію народної фразеології (тільки в «Енеїді» близько сімдесяти тематичних груп), зокрема прислів'їв і приказок, лексикалізація яких дає невичерпні можливості для характеристики різних життєвих ситуацій і поведінки персонажів. Багато прислів'їв і приказок виражають типові народні думки й сентенції з приводу важливих суспільних явищ, як, наприклад: «Мужича правда єсть колюча, А панська на всі боки гнуча». Мовні засоби художньої характеристики збагачуються у творах письменника шляхом використання народних образних формул, усталених порівнянь типу «Злякався, побілів як сніг». Хоч у п'єсах Котляревського синонімічне розмаїття народної мови (що часом набуває в «Енеїді» самодостатнього значення) представлене набагато скромніше й економніше, використання народно-розмовних лексичних засобів є більш різноманітним і цілеспрямованим.

скачать реферат Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів при вивченні частин мови у 3 класі

При цьому, як зазначає В.С. Ващенко, «не можна заперечувати того, що в живій мовній структурі наявні такі елементи, які не вкладаються у типові визначені категорії. Такими й є явища переходу серед частин мови. Однак це не означає, що вони стоять за межами мовної закономірності. Навпаки, вони – цілком закономірні. Перехідні явища характеризують перетворення в системі, розвиток мови, її життя. Сама система, як певна цілість, не тільки не руйнується наявністю перехідних категорій, а, навпаки, ще більше зміцнюється й урівноважується. Без них система застигла б, стала нерухомою, а через те й змертвілою. Перехідні лексико-граматичні явища скріплюють систему частин мови в процесі її розвитку Отже, перехідні лексико-граматичні категорії-це носії нового Без перехідних явищ немає нового, немає руху, немає розвитку мови» . У сучасній українській літературній мові, як і в інших сучасних слов'янських мовах, перехідних явищ досить багато. Вони охоплюють сферу майже всіх повнозначних і службових частин мови. Найбільше перехідних явищ спостерігається в сфері повнозначних частин мови. Сюди належить субстантивація прикметників і дієприкметників (вартовий, молода, учительська, майбутнє, минуле, трудящі, незримий, лежачий, перший, відживаюче, вмираюче, відстале, вчений), адвербіалізація – перехід іменників, прикметників, числівників, дієслів у прислівники (вниз, догори, весело, тричі, лежачи), ад'єктивація – перехід дієприкметників у прикметники (учений, печений, тухлий і под.), прономіналізація – перехід числівників у займенники (наприклад, один – у значенні «якийсь» – хлопець), кон'юнкціоналізація – вживання займенників у ролі сполучників (який, що). Інколи займенникові форми можуть виступати у функції часток: собі, мені, тобі.

скачать реферат Лексика традиційної матеріальної культури у подільській говірці

Територіальні діалекти сучасної української мови об язок історичного розвитку колишньої території Поділля й формування мовної системи подільської говірки. Спираючись на історичний розвиток регіону, можна пояснити значну кількість полонізмів та германізмів у лексичному складі подільської говірки. Має певні особливості й фонетична та морфологічна система мови подільської говірки, що позначається на лексичному складі. Особливості мовної системи, які збереглися з давніх часів на території колишнього Поділля збереглися переважно в мовленні літніх людей. Однак, ці особливості наклали відбиток на розвиток сучасного мовлення регіону. Загальнолітературні норми, поєднуючись із діалектними особливостями, утворюють особливий колорит лексичного складу подільської говірки. Бібліографія Бевзенко С.П. Українська діалектологія. – К.: Вища шк., 1980. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. – К.: Наук. думка, 1984. Жовтобрюх М.А., Русанівський В.М., Скляренко В.Г. Історія української мови. Фонетика. – К., 1979. История Украинской ССР. – К., 1982. – Т.2. Мартинова Г. До визначення подільсько-середньонаддніпрянської діалектної межі // Український діалектологічний збірник. Кн. 3. – К.: Довіра, 1997. – С.145 – 153. Матвіяс І.Г. Деякі питання термінології в українській діалектології // Українська діалектна лексика.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.