телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАВсё для хобби -30% Канцтовары -30% Видео, аудио и программное обеспечение -30%

все разделыраздел:Законодательство и правоподраздел:История государства и права зарубежных стран

Первісне суспільство на етнічних українських землях

найти похожие
найти еще

Мыло металлическое "Ликвидатор".
Мыло для рук «Ликвидатор» уничтожает стойкие и трудно выводимые запахи за счёт особой реакции металла с вызывающими их элементами.
197 руб
Раздел: Ванная
Забавная пачка денег "100 долларов".
Купюры в пачке выглядят совсем как настоящие, к тому же и банковской лентой перехвачены... Но вглядитесь внимательней, и Вы увидите
60 руб
Раздел: Прочее
Совок №5.
Длина совка: 22 см. Цвет в ассортименте, без возможности выбора.
18 руб
Раздел: Совки
У пізньому палеоліті почали виготовляти кам'яні різці, ножеподібні пластини, наконечники списів, дротики тощо. Людина оволоділа технікою обробки кісток та рогів, з яких виготовляла собі гарпуни, шила, голки та ін. Кроманьйонці стали використовувати перші знаряд­дя з вкладишами, так звані складні знаряддя, винайшли списометальний пристрій. Інструментарій налічував май­же 100 типів знарядь праці. Останнє, четверте, зледеніння, що відбулося в пізньому палеоліті, перетворило колективне загінне полювання на диких коней, бізонів, північних оленів і мамонтів на основ­ний вид занять кроманьйонців, який забезпечував їхню життєдіяльність. Поступово склалася певна спеціалізація мисливських колективів. Так, майже 20—14 тис. років то­му на теренах України досить чітко виокремилося дві зони з різним типом господарства: південно-східна — мисливців на бізонів, та північно-західна — мисливців на мамонтів. Помітне вдосконалення та урізноманітнення знарядь праці, підвищення продуктивності мисливства (кілька мисливців легко могли вполювати мамонта вагою 1—2 т) дали змогу кроманьйонцям відмовитися від виснажли­вих міграцій у пошуках їжі і вести більш осілий спосіб життя. Головним чином на берегах річок вони будували свої житла — землянки і напівземлянки, які у своїй су­купності утворювали первісне поселення — стоянку. Но­вим явищем пізньопалеолітичного періоду стало виник­нення господарсько-побутових комплексів. Вони утворю­валися зі стоянок, на яких було розташовано житла, кількох заглиблених у ґрунт ділянок, де обробляли кре­мінь, кістку, ріг, а також із ям-сховищ і вогнищ за межами жител. На території України знайдено майже 800 пізньопа-леолітичних стоянок (Радомишльська на Житомирщині, Мізинська на Чернігівщині, Межиріцька на Канівщині таін.). Спільне осіле життя первісних людей, локальне скуп­чення поселень є свідченням не тільки прогресивних змін у економіці, а й суттєвих зрушень у сфері соціальних від­носин. Пізній палеоліт — це час, коли на зміну первісному стаду прийшла родова община. Стрижнем родової органі­зації суспільства був рід — об'єднання кровних родичів по материнській лінії. Головною особою роду була жінка, че­рез те що родовід за групового шлюбу міг вестися лише по жіночій лінії, крім того, вона виступала у ролі охоронниці сімейного вогнища та відала харчовими запасами. З поя­вою кроманьйонців невпорядковані ендогамні (між особами однієї суспільної групи) статеві стосунки поступа­ються місцем екзогамним (між особами різних суспільних груп): виникає звичай, що забороняв шлюби між членами однієї родової групи. Це сприяло зближенню різних родів. На основі родинних стосунків відбувалася консолідація родів у племена, формувалася племінна організація сус­пільства, внаслідок чого поступово склався родовий пер­віснообщинний лад. Характерними для цього ладу були спільне володіння засобами виробництва і зрівняльний розподіл надбань праці. Намагаючись пояснити механізм світобудови та визна­чити своє місце в навколишній дійсності, первісна людина в добу пізнього палеоліту активно формує першооснови влас­ної релігійної свідомості: тотемізм — віру в спільного для конкретного колективу предка — певної тварини, рослини тощо; анімізм — віру в існування душі та духів, що нібито управляють усім матеріальним світом; фетишизм — покло­ніння предметам неживої природи, віру в надприродні властивості матеріальних речей; магію — обряди, пов'яза­ні з чаклунством, віщуванням, вірою в уміння людини викликати надприродні явища.

Реферат на тему Первісне суспільство на етнічних українських землях ПЛАН 1. Початок формування людської цивілізації на території України 2.Мезоліт (10—6 тис. років тому) 3.Неоліт (VI—IV тис. до н. є.) 4. Використана література. 1. Початок формування людської цивілізації на території України Першим періодом історії людства був кам'яний вік. Йому належить особливе місце в цивілізації. Саме цієї до­би на тлі кардинальних зрушень у природі, пов'язаних з різкими змінами клімату, сформувалася примітивна сус­пільна організація, зародилися першооснови таких форм людської духовності, як релігія, мораль, мистецтво. Археологічні знахідки в Ефіопії, Кенії, Танзанії дають підстави зробити припущення про появу людини на Землі понад 2 млн. років тому. Першолюдиною фахівці вважа­ють істоту, для якої праця стала необхідністю і яка здатна була не тільки використовувати знаряддя праці, а й виго­товляти їх. У ході еволюції поглиблювалися відмінності між мавпою і людиною — розвинулося прямоходіння, сформувалася рука з протиставленим великим пальцем, збільшився об'єм мозку (досяг 800 см3), започаткувалася членороздільна мова. Саме ці якісні зміни у біологічному та психологічному розвитку зумовили появу homo sapie s (людини розумної), сприяли остаточному виокремленню людини з тваринного світу. Історію первісного суспільства вчені поділяють на кіль­ка періодів залежно від матеріалу і технології виготовлен­ня знарядь праці: палеоліт (давній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік), неоліт (новий кам'яний вік), енео­літ (мідно-кам'яний вік), бронзовий вік. Ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис. років тому) Первісна людина на території України з'явилась май­же 1 млн. років тому, в період раннього палеоліту. Наш регіон, як і Європа загалом, не входив до ареалу антропо­генезу, тобто місцевості, де відбувся процес олюднення високорозвиненої мавпи. На думку археологів, найвіро­гідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Цен­тральну Європу. Ця міграція не була одномоментним ак­том, а хвилеподібно тривала протягом багатьох тисячо­літь. Рештки найдавніших стоянок первісних людей знайдено біля с. Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Хмельниччина). Всього на території України відомо понад ЗО стоянок доби ран­нього палеоліту. Архантропи жили невеликими групами, що утворюва­ли первісне людське стадо. Ця перша форма соціальної ор­ганізації базувалася на основі кровнородинних стосунків. Господарство первісних людей було присвоюючим, бо ба­зувалося на збиранні плодів, ягід та їстівних коренів і по­люванні на тварин. Основним знаряддям праці архантропів стало ручне рубило, що виготовлялося шляхом оббивання кам'яної за­готівки з двох боків. Це знаряддя мало довгасту, плескату форму завдовжки 20—25 см, вагою до 1,5 кг. У руках пер­вісної людини рубило стало універсальним інструментом впливу на навколишній світ. Залежно від ситуації воно ви­конувало роль сокири, кайла, метального каменя тощо. Поява однотипних кам'яних знарядь на зразок рубила свідчить про зародження мислення, початок переходу до свідомої виробничої діяльності. Середній палеоліт (150—35 тис. років тому) Наприкінці раннього палеоліту природа зазнала знач­них змін: клімат став сухішим, відбулося деяке підняття поверхні, розпочалося чергове і цього разу найбільше по­холодання.

Активне формування стад свійських тварин, вико­ристання їх як тяглової сили. Перехід у неоліті від мис­ливства до скотарства зумовив приручення майже всіх ве­ликих домашніх тварин — бика, свині, кози, вівці. Лише коня одомашнили вже в мідному віці. З появою примітив­ного наземного транспорту (саней та волокуш) людина по­чинає використовувати худобу як тяглову силу. Суттєві зрушення в демографічній сфері. Значне зростання населення зумовлює помітне збільшення кіль­кості та розмірів поселень, щільності їх забудови. Як свід­чать археологічні розкопки неолітичних поховань, зростає тривалість життя людини (в середньому її вік становив уже ЗО—32 роки). Деякі фахівці твердять, що внаслідок поліпшення умов життя відбувся неолітичний «демогра­фічний вибух» і населення земної кулі зросло з 5 до 80 млн. осіб. Інші вважають, що у неолітичну епоху лише дещо зменшилася дитяча смертність. Перехід до землеробства і скотарства сприяв помітним змінам в організації суспільного життя: зростанню ролі парної сім'ї, розквіту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади (поява в похованнях доби неоліту владних символів — кам'яних булав). Цей перехід суттєво вплинув і на світобачення людини, її ду­ховний світ. Землеробський цикл, сезонне розмноження домашніх тварин вимагали розширення традиційного ін­формаційного кола, виникала необхідність накопичення нових знань. За нових обставин життя неолітична людина мусила не тільки враховувати кліматичні зміни та сезон­ний кругообіг явищ природи, а й передбачати їх. Під впли­вом нових знань про навколишній світ примітивна мис­ливська магія дедалі більше поступається місцем розвину­тим землеробським та скотарським культам. У період неоліту зародилася селянська (землеробська) цивілізація, яка незабаром стала панівною в Європі аж до виникнення і широкої розбудови міст. її характерними рисами є: аграрна економіка; ручна праця; мінімальне споживання і простий побут; уповільнений темп життя; органічне занурення в природу і залежність суспільного розвитку від природно-кліматичних ритмів; природно-де­мографічна саморегуляція (збільшення кількості харчо­вих продуктів зумовлює посилене розмноження, змен­шення — вимирання). Використана література. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій – К., 1992. Баран В. Черняхівська культура. – К., 1981. Кремо М., Томпсон Р. Неизвестная история человечества. – М., 1999. Толочко П. Стародавня історія України: У 2-х т. - К., 1996.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

Так розпорядилася сторя. При всй симпат до захдноукранських нацоналств (симпат суто людсько, як до людей з лицарськими нахилами, готових особист нтереси пдпорядковувати нацональним; безумовно, це найчеснший загн борцв за укранську дею) вузькоетнчний пдхд до розумння держави вважамо неправильним  навть небезпечним. Мамо на уваз, звичайно, крайнх нацоналств. Такий пдхд може лише завдати шкоди укранськй де, посяти зерна розбрату на нашй земл , справд, звести Украну, як пишуть росйськ шовнсти, до розмрв чотирьох областей. Хто носй укрансько де? Укранський народ. Який вн? Етнчн укранц становлять майже 70 вдсоткв населення крани; 2223 вдсотки росяни; решта поляки, вре, татари, нмц, греки та н. З етнчних укранцв лише 4550 вдсоткв розмовляють рдною мовою (у мстах близько 30P%). ¶нш росйською. У схдних  пвденних районах Украни живе 2/3 населення крани  зосереджений основний ндустральний потенцал. Тут переважають росйська мова  росйський менталтет

скачать реферат Етнічна консолідація й національно-духовне піднесення української народності у XV-першій половині XVII ст.

Автор Львівського літопису з 12 згадок про Україну в дев'яти випадках застосовував термін «Україна», а в решті — «Військо Запорізьке». У «Хроніці з літописів стародавніх» Феодосія Со-фоновича про події на етнічних українських землях з кінця XVI по 60-ті роки XVII ст. згадуються 20 різних географічних назв. З них 15 —«Україна», три — «Руська земля», два— «Русь». На карті французького інженера Боплана першої половини XVII ст. «Україною» названі землі від «Московії до границь Трансільванії», хоч у самому тексті цей термін сусідить з назвами окремих українських земель. Взагалі, топонім «Україна» на середину XVII ст. набув загальноукраїнського значення, хоч і не витіснив інші, а існував поруч з ними. Люди вкладали різний зміст у термін «Україна». Польські урядовці вбачали в ньому окраїну Речі Посполитої, російські — окраїнні землі Московської держави, а чиновники литовської адміністрації та передові діячі культури — край, країну, землю. Тривалий час населення України іменувалося р у с с ю, або русинами, що відповідало назві країни. Після Поширення слави козацтва по всій Європі його дедалі частіше називали козаками або черкесами (від адигейського «чере кес» — люди зброї), а пізніше — хохлами.

Блокнот в точку. Bullet Journal.
Bullet Journal — эффективная система органайзеров, в основе которой лежит чистая страница в точку. В Bullet journal нет строгих правил —
422 руб
Раздел: Блокноты художественные
Детский трехколесный велосипед Jaguar (цвет: красный).
Облегченный трехколесный велосипед с родительской ручкой, для малышей от 2 до 4 лет. Удобный, маневренный, отличная модель для получения
2500 руб
Раздел: Трехколесные
Багетная рама "Agata" (цвет: бежевый), 40x50 см.
Багетные рамы предназначены для оформления картин на холсте, на картоне, а также вышивок и фотографий. Оформленное изделие всегда
698 руб
Раздел: Размер 40x50
 Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

На всіх українських землях росла й розвивалась здорова політична думка. Визвольна національна ідея діяла й ждала на слушний час. Розчарування, пригноблення і песимізм, що в першім моменті опанували українське громадянство, не тривали довго. Із вічно живих джерел нації виросла віра у власні сили, що була скріплена новим гірким досвідом. Здезорієнтоване громадянство віднайшло знову мету своєї праці і боротьби. Тою метою була самостійна і незалежна Україна, збудована власними трудами і власними жертвами всупереч усім перешкодам. Передовим репрезентантом і носієм цеї ідеї власної сили нації було УССтрілецтво, і тому воно остало при зброї. З тою новою вірою, що спасення України може вийти тільки від неї самої, українське суспільство з тим більшим завзяттям вийшло на зустріч грядучим подіям. Революція в Україні і Українське Січове Стрілецтво Не довго прийшлось західньо-українському громадянству оставати в тій непевній політичній атмосфері. В першій половині березня 1917 р. надійшли з тої сторони бойового фронту несподівані, радісні вістки, що в Росії вибухла революція

скачать реферат Наукова і творча спадщина Івана Огієнка (Митрополита Іларіона)

З огляду на це його можна назвати українським неоромантиком. Саме віра в українську справу і бажання прислужитися українському народові змусили його залишитись у Кам'янці-Подільському, незважаючи на те, що уряд капітулював перед складністю обставин. За сумлінну державну службу І. Огієнку неодноразово виносилися подяки. Все життя він був вірний собі і тим принципам, які сформувалися в нього ще з дитинства, це безмежна любов до Бога та свого народу, яким він служив серцем, душею і розумом. 3. Польський період в еміграції Жити тяжко мені на чужині, На далекій холодній землі: Як учора було, так і нині, – Я купаюсь в затруєній млі. Все чуже, все для мене незнане, Я немов на пустелі один Чи надовго вже сил моїх стане, Щоб і далі молов старий млин? Ці зболені, вистраждані серцем слова Івана Огієнка характеризують початковий період його еміграційного життя, який розпочався восени 1920 року після вимушеного полишення ним останньої столиці Української Народної Республіки – Кам'янця-Подільського. Весь цей час – і коли працював в екзильному українському уряді в Тарнові, а згодом професором у Варшавському університеті, і особливо тоді, коли гаряче взявся за розбудову Української православної церкви на окупованих німцями етнічних українських землях, – колишній професор Київського університету і міністр освіти та віровизнань уряду УНР не полишав надії на повернення в Україну Та все ж таки доля внесла свої корективи і 21 листопада 1921 року Іван Огієнко з дружиною і трьома малолітніми дітьми назавжди полишає Україну, вимушено кинувши напризволяще в Кам'янці-Подільському власну величезну книгозбірню, архів і десятки завершених та розпочатих рукописів наукових праць. 8 січня 1926 року, мріючи про повернення в Україну, Огієнко відважується написати листа до тодішнього секретаря Академії наук радянської України А. Кримського з проханням порятувати його архів і бібліотеку у Кам'янці-Подільському і надати йому можливість повернутися до Києва.

 Теорії нації та націоналізму

Визнаючи мркування Б. Кравченка цлком слушними, все ж зазначимо, що вн дещо абсолютизу вплив соцальних змн на формування нацонально свдомост. Ус згадуван ним аспекти соцальних, а в ширшому контекст суспльних змн можна трактувати  з нших позицй. Зокрема, зростання комункативних можливостей суспльства в рамках Укрансько РСР могло посилити  прискорити «денацоналзацю» суспльно свдомост укранцв, сприяти консервац  на рвн етнчних почуттв. Змни в соцальнй структур, наприклад збльшення клькост етнчних укранцв у мстах, дйсно могли сприяти створенню яксно ново соцально бази для формування нацонально свдомост, проте не варто недооцнювати й нший аспект цих змн так звану маргналзацю етнчних укранцв (розмивання традицйно культурноетнчно дентичност та неспроможнсть повнстю прийняти новий тип культури, який був переважно росйськорадянським) з вдповдними культурними втратами. Цлком очевидно, що проаналзован Б. Кравченком процеси мали складншу специфку анж це нод вигляда у нього, проте слд визнати, що його верся генези нацонально свдомост укранцв, яку можна розглядати також як версю нацогенези, створила нов аналтичн рамки для дослдження цих процесв  значною мрою вплинула на подальш науков пошуки в цй галуз[308]

скачать реферат Суспільна свідомість

Тема: «» Зміст Поняття – суспільство та свідомість. Структура та соціальні призначення суспільної свідомості. Функції та носії суспільної свідомості. Види суспільної свідомості. Суспільна свідомість, її структура та соціальні призначення. Носії суспільної свідомості Суспільство – надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання. Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм. На зорі історії виникло первісне суспільство мисливців та збирачів. Пізніше його змінило рабовласницьке, згодом – феодальне, капіталістичне, соціалістичне суспільство. Є й інші класифікації типів і форм суспільства (до індустріальне, індустріальне, постіндустріальне та ін.). У межах однієї й тієї ж країни в різні періоди існували різні типи суспільства. Термін «суспільство» у філософській, економічній та історичній літературі має щонайменше чотири різних значення. Окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного розвитку. Прикладом можуть бути суспільства стародавніх Афін. Середньовічної Венеції, сучасної Болгарії, України тощо. Кожне таке суспільство є не просто сукупністю людей, а єдиною системою соціальних відносин, цілісним соціальним організмом, що розвивається певною мірою незалежно від інших соціальних організмів.

скачать реферат Громадянська війна і поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 — червень 1663 р.)

Відповідно до його умов територія козацької України поділялася на три частини: Лівобережжя закріплювалося за Росією, Правобережжя — за Польщею, а Запорожжя потрапляло під спільне управління обох країн. Тому українське тери­торіальне питання набуло міжнародного характеру. Нама­гаючись зміцнити внутрішні позиції, П. Дорошенко здій­снює кілька реформаційних кроків: починає систематично скликати військову раду, щоб заручитися народною під­тримкою, створює постійне наймане військо, так звані сер-дюцькі полки, забезпечуючи цим незалежність від козаць­кої старшини. На кордоні проводить нову митну лінію, розпочинає випускати власну монету, енергійно заселяє спустошені окраїни Правобережжя. Активною була і зовнішньополітична діяльність П. Дорошенка. Спочатку, спираючись на підтримку та­тар, він намагається витіснити поляків з Правобережжя і водночас проводить переговори з Росією. Основна мета пе­реговорів — повернення в повному обсязі прав і вольнос-тей Війську Запорозькому, возз'єднання у межах єдиної держави усіх етнічних українських земель по Пере­мишль, Львів, Галич і Володимир.

скачать реферат Вплив геополітичних факторів на інкорпорацію Закарпаття Чехословацькою державою

Сферою своїх майбутніх державних інтересів, хоч не чітко, вони оголосили і Закарпаття. За планом Т.Г. Масарика український етнографічний масив Закарпаття західніше Ужгорода мав відійти до майбутньої Чехословаччини. Він також висловив думку про доцільність майбутній державі чехів і словаків мати спільний кордон з Румунією. Особливо помпезний план майбутньої Чехословаччини виглядав у К.Крамаржа, поданий російському цареві, згідно з яким колишня «Угорська Русь» мала належати Чехословаччині. Активізація дипломатичної боротьби наступила тоді, коли Росія - головний претендент на Закарпаття — вибула із політичної гри. Глибока економічна криза, розпад імперії та захоплення влади більшовиками передчасно поховали її імперіалістичні плани — контролювання усіх етнічних українських земель. Тільки після цього в Румунії і новоутворених політичних суб'єктів УНР-ЗУНР та чеського політичного проводу, який очолив власну державу 30 жовтня 1918 року, почали лунати голоси про право на володіння краєм. Від ефективності державотворення, зміцнення молодих державних організмів, їх визнання і підтримки міжнародними колами та ступеня зрілості і активності дипломатії залежав майбутній успіх у справі Закарпаття.

скачать реферат Воєнні дії на території України 1914-1916 рр.

Наддніпрянська, або Російська Україна, де наприкінці ХІХ ст. проживало 23,5 млн. українців, дала російської армії 3,5 млн. солдатів, а із Західної, або Австрійської України з 6,5 млн. проживаючих тут українців було мобілізовано 250 тисяч. В 1914—1915 рр. в Австро-Угорщині біло мобілізовано чоловіків від 21 до 42 років, а в 1916 — 18-50 річних. Війна готувала Україні величезні страждання у руїни, оскільки воєнні дії велися на її території. Найбільше постраждало населення етнічних українських територій у складі Австро-Угорської імперії. Відступаючи війська чинили масові репресії проти місцевих жителів, звинувачуючи їх в зраді. Після перших поразок австро-угорських військ під час бойових дій Першої світової війни в Австрії за намовою та доносами почалися страшні переслідування українців. Ситуація воєнного стану давала змогу австро-польській адміністрації в Галичині підірвати якомога більше українські позиції під приводом боротьби з русофільством. З іншого боку, австро-угорське командування, щоб виправдати свої поразки на фронті, посилаючись на звинувачення польської адміністрації, пояснювали ці поразки ”зрадою українців”, їх москвофільством.

Заварочный чайник "Mayer & Boch", 1,25 л.
Заварочный чайник изготовлен из термостойкого стекла, фильтр выполнены из нержавеющей стали. Изделия из стекла не впитывают запахи,
368 руб
Раздел: Чайники заварочные
Конструктор "Цветной городок" большой (41 деталь).
Это настоящий, красочный город, состоящий из множества деревянных деталей (их 41). В нем много домов, построенных из деталей, в виде
584 руб
Раздел: Деревянные конструкторы
Портфолио школьника.
Портфолио школьника – это папка, в которой собрана жизнь ученика, начиная с первого класса, все то, о чем не рассказали краткие
391 руб
Раздел: Портфолио
скачать реферат Аналіз демографічної ситуації в Канаді

У Ванкувері, китайська буде найбільшим видимою меншістю, з населенням близько 809000. Вони становитимуть близько 23% населення Ванкувера, в порівнянні з 18% у 2006 році. У Монреалі, видимі меншини представлятимуть 31% населення, що майже вдвічі 16% у 2006 році. Близько 96 відсотків буде жити в містах Канади. Українці в Канаді. У Канаді проживає близько 1 мільйону етнічних українців. Вважається, що існує чотири хвилі емігрантів з України в Канаду. У 1891-1914 роках до Країни Кленового Листка прибуло 170 тисяч українських поселенців. Це були бідні селяни, яким потрібна була земля. Під час другої хвилі 1920-х років прибуло ще 65 тисяч українців. Серед них також були ті, хто шукав землю, але були й ті, кому потрібна була робота або хто бажав розпочати власну справу. Хвиля повоєнної еміграції складалася переважно з політичних біженців та спеціалістів. Ці українці осідали переважно у великих містах. Останні десятиріччя належать до четвертої хвилі імміграції, це в основному кваліфіковані спеціалісти. У Канаді діє понад 1000 етнічних українських організацій, виходить 83 українських видання (станом на 2004 р.). Майже 300-тисячна українська діаспора проживає у провінції Альберта, а п'ята частина членів уряду країни - канадці українського походження.

скачать реферат Люблiнська унiя 1569 р. та ii наслiдки для Украiни. Брестська унiя та посилення нацiонального гнiту

Таким чином, Люблінська унія 1569 р. мала відчутні негативні наслідки для українського народу, визначивши подальші процеси його суспільного розвитку: посилення національного гніту та зростання національно-визвольного руху. 2. Брестська унія та посилення національного гніту. 1. Передумови Брестської унії. Релігійне життя в Україні в період після Люблінської унії характеризується значною складністю. Посилення суспільної ваги шляхти співпадає з занепадом православної церкви. В українських землях набуває певного поширення Реформація в вигляді соцініанства. Проте, на відміну від Голландії та Англії, де Реформація перемогла за умов розвитку ринкових відносин, “в Польсько-Литовській державі, де риночними стосунками були охоплені лише великі поміщики, ідеї Реформації не змогли знайти собі міцної соціальної опори. Православне населення Речі Посполитої ставилося до духовних новацій, як до чогось чужого, іноземного, органічно пов`язаного з культурою польського католицизму” . Значно більше впливала на українське суспільство боротьба між православною та католицькою церквами, яка сприймалася більшістю українців як аналог боротьби між українцями й поляками. Так, у 1583 р. польський король Стефан Баторій розпорядився відібрати землю в усіх полоцьких православних церков і монастирів і передати її єзуїтам, які розгорнули активну діяльність в українських землях після Люблінської унії.

скачать реферат Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу

Саме на цих землях витворилися й діяли державні органи влади й управління з центром у Києві. Київські князі поширювали й зміцнювали свою державу, спираючись передусім на сили подніпровського населення. Та й назва “Русь” відносилася насамперед до Середнього Подніпров'я, а в термін “Руська земля” вкладався швидше державний, ніж етнічний зміст. Найвидатніші пам'ятки культури — літописи, архітектурні споруди та інші — теж створювалися в Києві та інших подніпровських, пізніше українських землях. Тому є всі підстави відносити Київську Русь передусім до історії України. Україна — безумовна спадкоємниця Київської Русі. Через це спадщину Київської Русі не можна ототожнювати з Росією, Великоросією, як це робили і роблять російські шовіністичні елементи. Але не можна погодитися з деякими гарячими головами, переважно з числа публіцистів і письменників, які повністю заперечують будь-яке відношення росіян до спадщини Київської Русі. Хіба можна заперечувати, що російська народність сформувалася на основі північно-східної групи східнослов'янських племен, а ці племена брали участь у творенні історії й культури Київської Русі? Крім того, здобутки культури Київської Русі ввійшли в російську літературу, суспільну думку, духовне життя І стали для росіян їхніми, рідними.

скачать реферат Портрет доби українського бароко

Саме на початку ХVІІ ст. князівський прошарок досяг найбільшої чисельності, в цей же час почався і швидкий процес його згасання. В цілому портрет цього часу був явищем більш елітарним, ніж у наступні періоди. На українських землях склалися окремі типи портретів – міщанства, духовенства, шляхти, козацтва, що відповідало соціальному поділу суспільства. Вони мають багато спільних рис, які найвиразніше втілені у портреті шляхти, так званому “сарматському портреті” (шляхта в Речі Посполитій, в т.ч. православна, вважала себе нащадком стародавніх сарматів, західні землі України включалися до території міфічної Сарматії). Підкреслене почуття гідності, власної значимості передано у „сарматському” портреті за допомогою достатньо простих, але надзвичайно виразних засобів – зображенні людського тіла й антуражу у вигляді площинних форм, підкреслених лінією, відсутності глибини і перспективи в передачі інтер’єру, включенні до складу композиції гербів і пояснювальних, переважно біографічних, написів. Найорганізованіших форм у ХVІІ ст. художнє життя набуло у Львові, де у 1595 р. виник окремий цех малярів (в інших містах України малярі входили до складу різноманітних ремісничих цехів).

скачать реферат Особливості розвитку культури Київської Русі

Паралельно процесам посилення використання цього знака в побуті (орнаментах тканин, карбуванні, різь­бярстві, писанкарстві тощо) та розширення географічних меж його вживання відбулися значні зміни в графічному зображенні тризуба. Суть цих змін полягала в ускладненні елементами плетінкової форми, що могло бути пов'язано з ускладненням структури давньоруського суспільства. Са­ме ці графічні зміни і зумовили своєрідність та оригіналь­ність української геральдики. Занепад Київської Русі призвів до тимчасової втрати тризубом ролі загальнодержавного символу. Фактично аж до початку XX ст. він використовувався лише в дворян­ських гербах, геральдиці міст, книжкових заставках то­що. Нове життя для цього державного символу настає пі­сля проголошення Центральною Радою в січні 1918 р. IV Універсалу, коли було визнано за необхідне використа­ти знак князівської влади київських князів — тризуб як герб УНР, що символізувало б спадкоємність державної традиції в українських землях. Нині, коли тризуб знову став уособленням української державності, абсолютно логічним є звертання не тільки науковців, а й широкого загалу до витоків національної символіки, що має на меті з'ясувати її походження і суть.

Маска для сна с "памятью" "Морфей".
Маска для сна «Морфей», сделанная из мягкого и гипоаллергенного материала, защитит глаза от света, препятствующего нормальному сну.
473 руб
Раздел: Дорожные наборы
Горшок дорожный и насадка на унитаз "HandyPotty".
Дорожный горшок и насадка на унитаз HandyPotty помогут сделать путешествие еще комфортнее для малыша. Комбинированная модель сочетает в
1128 руб
Раздел: Сиденья
Настольная игра Какаду "Упрямый Шарик" (Водный Рай).
Игра 100% такая же, как была в СССР! Цель игры Путешествие Шарика или Кто Быстрее - провести маленький металлический шарик через
1452 руб
Раздел: Игры на ловкость
скачать реферат Поняття "українське відродження". Періодизація та регіоналістика "українського відродження"

Протягом понад 130 років процес українського відродження розвивався у різних виявах: національно-етнічних, соціально-економічних, політичних, духовно-культурних. То був час панування на українських землях Російської і Австро-Угорської імперій. Вони провадили тут колонізаторську політику, спрямовану на повну етнічно-культурну і мовну асиміляцію українського народу, нещадно придушували державницькі прагнення українців. Проте національно-визвольний рух, який живився поширенням масової національної самосвідомості у процесі становлення і консолідації української нації, не припинявся. Більше того, він поєднувався з боротьбою мас за розв'язання соціальних проблем, породжених кризою кріпосницького господарювання і утвердженням ринкової (капіталістичної) економіки. Історія України XIX - початку XX ст., як і в попередні часи, була частиною всесвітньої історії. Українське відродження підживлювалося подібними явищами інших народів і, в свою чергу, впливало на них. Не обминули Україну ні європейська революція середини XIX ст., ні загальноросійські демократичні революції початку XX ст., ні три війни (на початку, в середині XIX та на початку XX ст.) найбільших на ті часи світових імперій.

скачать реферат Підсобні промисли та художні ремесла українців

Міністерство освіти і науки України Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського Інститут історії, етнології і права Кафедра Історії України Самостійна робота: Підсобні промисли та художні ремесла українців Виконав Студент групи 2-В Вінниця. 2008 План Вступ Мисливство Рибальство Вироби з дерева Вироби зі шкіри Гончарні вироби Вишивка Ткацтво Килимарство Гутне скло Художній метал Ковальство Вироби з каменю, кістки та рогу Художня обробка шкіри Плетіння з рослинних матеріалів Вироби з бісеру та ювелірні прикраси Висновки Список використаної літератури Вступ Художні ремесла та промисли — це засноване на ручній праці товарне виготовлення речей, що задовольняють виробничі, побутові, культові та обрядові потреби суспільства. Промислам передували ремесла. Ремесла на Україні мають багатовікову історію. Зародилися вони ще за умов натурального господарства як допоміжні домашні заняття. Промисли з'явилися на пізнішому етапі розвитку суспільно-економічних відносин — при товарному виробництві. Перші виробничі об'єднання — цехи — на українських землях з'явилися в XIV—XV ст. спочатку у Києві, Львові, Галичі, Чернігові, Кам'янець-Подільському, Луцьку тощо, у XVII —XVIII ст. виникають мануфактури як виробничі організації з більш високою продуктивністю праці.

скачать реферат Трипольская культура

Останньою називають такий рівень соціально- економічного розвитку суспільства, коли виникають міста і писемність. Величезні трипільські поселення - Майданецьке, Тальянки, Доброводи та інші, які налічують до 3 тисяч жител і займають площу 200-400 га, по праву вважаються протомістами. Житла тут розташовані концентричними колами, які з'єднувалися з центром численними радіальними вулицями. Населення цих племінних центрів перевищувало 10 тис. осіб. .Значення Трипілля в первісній історії України полягає в тому, що саме з ним пов'язана остаточна перемога відтворюючої економіки на українських землях у 4 тис. до нашої ери. Перехід частини трипільців від землеробства до скотарства знаменував кінець трипільської сторінки у давній історії України. .Найдавніші індоєвропейські скотарі та трипільські нащадки близькосхідних землеробів півдня України вплинули на формування антропологічного типу українців. .Так званий український антропологічний тип, за Ф. Вовком, є наслідком змішування трипільців з найдавнішими індоєвропейськими скотарями, які 5-6 тис. років тому рухалися із лісостепового Подніпров'я на Дунай.

скачать реферат Україна в другiй половинi XVI — початку XVII столiття

Зміст Вступ. 1 Перехід Волині та Наддніпрянщини до складу Литви 2 Польська експансія на українських землях 3 Напади турецьких і татарських орд на Україну, їх руйнівні наслідки 4 Люблінська унія 1569 р. боротьба України проти польського наступу Висновок Література ВСТУП Період феодальної роздробленості був закономірним етапом розвитку Давньої Русі XII—XIV ст. Проте на другому етапі цього періоду — в другій половині XIIІ— XIV ст.— на основі дальшого розвитку продуктивних сил суспільства (зростання міст) і диференціації великої феодальної власності розвиваються сили централізації, носіями яких були середні й дрібні феодали (дрібні бояри, «милостники») та городяни. Це приводило до утворення єдиних держав. Зазначені процеси відбувалися і на Південно-Західній Русі. Вони виявилися у піднесенні Галицько-Волинської держави та зміцненні влади великих князів (Данила Романовича. Юрія Львовича). Влада великого князя посилювалася в постійній боротьбі проти впливового галицько-волинського боярства. Друга половина XVI — початок XVII ст.— важливий період в історії України. В цей час сталися значні зрушення в соціально-економічних відносинах.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.