Торговельна політика більшовиків в першій половині 20-х років ХХ ст.

 На шляхах і роздоріжжях: спогади, невідомі твори

По закнченн Першо свтово вйни Польща стала обктом французьких нтересв на сход Европи, де Франця, втративши свого мцного союзника в особ «единой неделимой» Рос, котра сама потребувала допомоги Антанти в свой громадянськй вйн проти бльшовикв, зосередила всю увагу на поляках, цих «французах сходу», як замидувано звали х у Франц,  докладала всх сил, щоб допомогти Польщ виконати мсю сантарного буфера мж Европою  радянською Росю. Плсудському простилося, що вн на початку Першо свтово вйни воював проти царсько Рос на боц центральних держав, командуючи польським легоном, тим бльше, що нмц за незалежну поведнку Плсудського розформували його легон, а самого Плсудського увязнили. На кервника незалежно Польщ мг би вийти й хтось нший, наприклад, генерал Галлер, котрий на кнець свтово вйни сформував з польських емгрантв у США корпус, але за Плсудським була слава органзатора перших польських бовок пд час революц 1905 року й того смливого полтика, що перший пднс меч за визволення Польщ, коли почалась Перша свтова вйна

 Аналіз сучасного стану економічної співпраці України з західноєвропейськими державами і розробка шляхів її поширення

Передумовою використання цих можливостей є, однак, врегулювання з країнами Західної Європи питань, пов’язаних із необгрунтованим в численних випадках застосуванням до України антидемпінгових процедур. Важливим напрямом експортної політики на першому етапі має бути розширення або якісний розвиток тих обмежених “плацдармів” на ринку країн Західної Європи, які було завойовано в минулі роки. З метою нарощування експорту в країни ЄС на першому етапі певну роль можуть відіграти створені на території України підприємства за участю інвесторів з країн Західної Європи. Це особливо стосується галузей переробної промисловості. В подальшому буде закладено основи селективного розвитку виробничо- експортного потенціалу України на довгострокову перспективу. При цьому досягнуто стійкої міжнародної конкурентоспроможності по окремих видах виробництва товарів і послуг, де Україна володіє або володітиме в недалекій перспективі конкурентними перевагами. Стратегія виходу на ринки країнами Західної Європи має поєднувати сировинний напрям (при досягненні якомога більш високого ступеня переробки вихідної сировини) з напрямом проникнення на ринки продукції з високим ступенем обробки на основі ретельно проведеної діагностики конкурентоспроможності українських товарів і послуг на ринку країнами Західної Європи.

 Великі міфи імперії

Очкувалося слушно нагоди. Москва вмла чекати, що  ознакою великого полтичного розуму. Сусдн держави прогавили рст могутност  апетитв пвнчно держави, не передбачали для себе небезпеки  згодом поплатились за це. За часв Петра ¶ Московську державу в 1721 роц перейменували на Росйську мперю. У цй змненй назв стверджувалась нова сутнсть Рос. ґвропа мцно спала  не сприйняла попереджувального сигналу. Останнй серйозний противник Рос - шведи були переможен, а Рч Посполита котилася у безодню  в кнц ХV¶¶¶ столття втратила незалежнсть. У цей час планомрно затягують Украну  Блорусь в диний росйський державний органзм. Викристалзовуться також мперська схема росйсько стор, яка перероста в деологчну основу мпер  на якй будуть нспруватися ус найважливш ршення внутршньо  зовншньо полтики. Майже двст рокв проснувала мперя при царях, але вершин сво могутност  полтичного впливу, як не парадоксально, досягла при комунстах. Такий ступнь могутност Рося отримала внаслдок тотально моблзац людських  матеральних ресурсв, незважаючи на цну в досягненн злочинно мети

 Товарные рынки Украины

Усі ці та деякі інші причини і фактори зумовили суперечливий, зигзагоподібний процес розвитку зовнішньої торгівлі і торговельної політики України. Склалася вкрай несприятлива тенденція, пов'язана, з одного боку, із значним скороченням обсягів зовнішньої торгівлі, іншого — з погіршенням умов торгівлі (іегтз оі ігаае). Якщо перша тенденція є наслідком загальноекономічної ситуації, то друга випливає з архаїчної структури експорту та асиметрії в цінах, що склались на експортні та імпортні товари України. Відсутність необхідних статистичних даних не дає можливості здійснити повні розрахунки індексу умов торгівлі. Тому обмежимося лише окремими прикладами. Так, за період з 1991 р. по 1993 р. умови торгівлі України з країнами СНД погіршились із 96,0% до 88,8%1. Це свідчить про існуючу асиметрію в цінах, що погіршує умови торгівлі України. Структура експорту України зорієнтована переважно на продукцію металургійної промисловості — 36,2%, машини і устаткування — 11,8%, вироби хімічної та пов'язаної з нею галузей — 9,7%, мінеральні продукти — 10,5%, продовольчі товари — 14,7%2.

 Чи дійсно загинули шість мільйонів?

Отже, депортація, а не знищення. Що ж стосується «гігантського концентраційного табору», то в такий табір самі жиди перетворили всю Московську імперію. Ну що ж, нехай би і вони пожили в тих умовах, в які вони поставили і в яких понад два десятиліття жило 160 млн. населення. Незважаючи на злочини жидів, ставлення фашистів до них було більше ніж гуманним. Лише в листопаді 1941 р. в околиці Риги було убито, очевидно випадково, кілька німецьких жидів (с.226). Лише в серпні 1941 р. «по наполяганню Гімлера та Гейдріха Гітлер увів жовту зірку, яку зобов'язані були носити всі жиди в Німеччині — захід, від якого він з тактичних міркувань довго відмовлявся» (с.227). «Радикалізація антижидівськоі політики в 30-х роках відбувалась при відносно невеликій участи Ґітлера» (с.229). У воєнний час місцеве населення та військо, які ненавиділи юдеїв, могли без наказу вбити десятки, сотні, тисячі жидів, але не могли вбити мільйони. Не зважаючи на педантизм німців, «не вціліло жодного письмового наказу за підписом Ґітлера, який би відносився до остаточного вирішення

 Права дитини

Декілька слів з історії питання і суті підходу ЮНІСЕФ до країн регіону. Регіональне відділення ЮНІСЕФ по країнах Центральної і Східної Європи, Співдружність Незалежних Держав і Балтійських державах здійснює свою програму діяльність і регіоні з 1990 року, коли Виконавча рада Дитячого фонду ООН вперше затвердила асигнування на підтримку програм для країн, що входять в названий блок. Саме до цього блоку належить і Україна. Мандат ЮНІСЕФ і його діяльність у цих країнах були обумовлені тими проблемами, які стали наслідком різкого зниження рівню життя населення в результаті політичних, соціальних так економічних змін так званого перехідного періоду, початок якого відноситься на кінець 80-х – 90-х років. Тобто ЮНІСЕФ у впровадженні своєї політики в першу чергу враховує менталітет і особисті умови регіону і даної держави, тобто політика ЮНІСЕФ має суто індивідуальних підхід до кожної держави. Основними факторами, які з точки зору ЮНІСЕФ визначили головний напрямок його політики в даному регіоні ( до якого відноситься Україна), були визнані такі фактичні обставини: .

 Державне регулювання ринкової економіки

Антициклічне регулювання передбачає використання таких методів, як бюджетна та кредитно-грошова політика. У першому випадку з метою впливу на платоспроможний попит населення маневрують державними витратами та податками (при недостатньому попиті збільшуються державні капіталовкладення, знижуються податки та ін.; при надмірному — державні витрати скорочуються, а податки зростають). Стимулювання попиту, як правило, посилює інфляцію, а антиінфляційне регулювання посилює застій При кредитно-грошовому регулюванні центральні банки збільшують або зменшують кількість грошей в обігу і ставки позичкового процента. Основним методом боротьби з 50 х до середини 70-х років стало проведення державою «політики доходів», що передбачає контроль над зростанням заробітної плати та цін. Держава при цьому виступає «посередником» між працею та капіталом, між монополіями та профспілками при укладенні договорів, проведенні страйків та ін. З приходом до влади у США колишньої адміністрації Р. Рейгана урядовий орган, який здійснює контроль над заробітною платою та цінами, був ліквідований. В основному аналогічні заходи були вжиті й у ФРН, Великобританії та інших країнах.

 Шпоры по международной экономике

У період між конференціями керує генеральна рада. Обидва органи складаються з представників усіх країн-членів. Крім цього, у структурі є: комісія з оцінки торговельної політики, рада з товарної торгівлі, рада з торгівлі послугами та рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності. Конференція міністрів призначатиме генерального директора, що буде головою секретаріату. На відміну від більшості міжнародних організацій до системи ГАТТ-ВТО приєднуються, а не вступають. Це зумовлено тим, що кожна країна приєднується власне до системи угод, тобто бере на себе обов'язки їх виконувати, а організація, зі свого боку, перевіряє здатність держави їх виконувати. Швидкість приєднання країни до ГАТТ залежить від рівня відповідності національного законодавства стандартам ГАТТ-ВТО.89. Міжнародні валютно-кредитні організації. Створення МВФ і його сучасна роль. Необхідність створення організації для регулювання світової валютної системи стала зрозумілою в часи Великої депресії, котра зруйнувала світову економіку в 30-ті роки.

 Товарные рынки Украины

Усі ці та деякі інші причини і фактори зумовили суперечливий, зигзагоподібний процес розвитку зовнішньої торгівлі і торговельної політики України. Склалася вкрай несприятлива тенденція, пов'язана, з одного боку, із значним скороченням обсягів зовнішньої торгівлі, іншого — з погіршенням умов торгівлі (іегтз оі ігаае). Якщо перша тенденція є наслідком загальноекономічної ситуації, то друга випливає з архаїчної структури експорту та асиметрії в цінах, що склались на експортні та імпортні товари України. Відсутність необхідних статистичних даних не дає можливості здійснити повні розрахунки індексу умов торгівлі. Тому обмежимося лише окремими прикладами. Так, за період з 1991 р. по 1993 р. умови торгівлі України з країнами СНД погіршились із 96,0% до 88,8%1. Це свідчить про існуючу асиметрію в цінах, що погіршує умови торгівлі України. Структура експорту України зорієнтована переважно на продукцію металургійної промисловості — 36,2%, машини і устаткування — 11,8%, вироби хімічної та пов'язаної з нею галузей — 9,7%, мінеральні продукти — 10,5%, продовольчі товари — 14,7%2.

 Сучасні форми та системи оплати праці

Вступ Робоча сила, як трактується в курсі економіки, - це сукупність фізичних і розумових можливостей людини, її здатність до праці. В умовах ринкових відносин «здатність працювати» робить робочу силу товаром. Але це не звичайний товар. Його відмінність від інших товарів складається в тому, що він, по-перше, створює вартість більше ніж коштує сам, по-друге, без нього неможливо здійснити будь-яке виробництво, по-третє, від нього багато в чому залежить ступінь (ефективність) використання основних і оборотних виробничих фондів. Як же змусити робочу силу працювати найбільше ефективно? Відповідь на це питання лежить в основі будь-якої кадрової політики. І на першому місці по важливості серед чинників, що впливають на ефективність використання робочої сили, стоїть система оплати праці. Саме заробітна плата, а найчастіше тільки вона, є тією причиною, що змушує робітника працювати. Тому значення даної проблеми важко переоцінити. 1.1 Заробітна плата як основний мотив продуктивної діяльності “Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноваженийним орган виплачує працівниковіза виконану ним роботу.” (ЗУ “Про оплату праці”).

 Финансовая политика и инструменты ее реализации

Рівень централізації фінансових ресурсів у Державному бюджеті залежить від конкретних умов господарювання і завдань, які необхідно вирішувати на конкретному етапі розвитку. Державний бюджет нашої країни характеризується високим ступенем централізації фінансових ресурсів, що закономірно для країн перехідного періоду. Нині бюджет України становить 55% від валового внутрішнього продукту. Така централізація грошових коштів має забезпечити своєчасне фінансування загальнодержавних програм, а також додаткові заходи, пов'язані з підвищенням заробітної плати та інших соціальних виплат. Однак якщо проаналізувати бюджетну політику останніх чотирьох років, то можна переконатися, що значна централізація коштів у руках держаки не завжди давала позитивні результати. Так, у 1994 році видатки на соціально- культурні заходи профінансовані тільки на 76,5%, а на народне господарство, у тому числі на так звані бюджетні позички, тобто пільгові кредити за рахунок бюджетних коштів вузькому загалу привілейованих підприємств, - аж на 115,1%.

 Генезис меркантилізму

Даванцаті був прихильником біметалізму, засуджував хаос у грошовому обігу, пропонував повернутися до вільної чеканки монет та обігу злитків. Із італійських теоретиків більш зрілого меркантилізму можна назвати Антоніо Серра (XVI—XVII ст.), відомого як автора «Стислого трактату про причини, які можуть привести до достатку золота і срібла у країнах, що не мають копалень». Серра відкидає концепцію монетаризму і дотримується теорії «торгового балансу». Засуджує заборону вивозу грошей і регламенти їх обігу, втручання держави в економічне життя. Як приклад наводив Венецію, яка має достатньо грошей завдяки тому, що розвиває свою промисловість, веде широку торгівлю. Наявність грошей у державі, що не має копалень, за Серрою, ставилася у залежність від розвитку ремесла, працелюбства та винахідливості населення, розмаху торгівлі, політики уряду. Серед італійських меркантилістів слід також назвати Антоніо Дженовезі (1712—1769), котрий тривалий час займав кафедру у Неаполітанському університеті. На думку Дженовезі, взірцем правильної торговельної політики є зовнішньоторговельні заходи Англії. У своїх «Лекціях про комерцію і цивільну економіку» він детально аналізує теорію торгового балансу.

 Аналіз ділового партнерства: зміст, проблеми, перспективи

Крім обсягу продажів динаміка дебіторської заборгованості в чому залежить від торговельної політики, зокрема від прийнятих рішень про збільшення термінів комерційного кредитування, зниження цін або поширення кредиту на товари, які раніше продавалися на умовах передоплати або негайної оплати рахунків. Для аналізу та прогнозу слід використовувати дані про структуру кредиторської заборгованості на декілька останніх звітних або проміжних дат. Вона характеризує строки заборгованості по кожному кредитору, а не середній період повернення відповідних сум. Зіставивши дані за кілька місяців, аналітик може виявити нові рахунки з нормальною і простроченою заборгованістю і передбачити по них час погашення платежу. При прогнозуванні боргових вимог та зобов'язань слід дотримуватися певної обачності і професійного скептицизму. Не можна прагнути до завищення активів за рахунок дебіторської заборгованості, сумнівною до стягнення. У той же час нерозумно занижувати зобов'язання кредиторам, що в умовах невизначеності ринку загрожує негативними наслідками. артість дебіторської заборгованості відповідно до договору важлива для бухгалтерії організації-кредитора (для подальшого стягнення і відображення в балансі та інших формах фінансової звітності).

 Національна політика СРСР в роки перебудови

На ХХVІІ з'їзді КПРС, який відбувся у лютому-березні 1986 р., була прийнята нова філософія зовнішньої політики Радянського Союзу. Головною зовнішньополітичною метою на з'їзді була названа мета забезпечення радянському народу можливості трудитися в умовах міцного миру і волі. Виконання цієї мети, на думку керівництва, лежало в припиненні підготовки до ядерної війни, боротьбі проти гонки озброєння і збереження і зміцнення загального миру. Рішення ХХVII з'їзду випливали з характеристики сучасного світу: 1) характер нинішньої зброї не залишає жодному державі шансів захистити себе; 2) безпека може бути тільки загальною; 3) світ знаходиться в процесі стрімких змін. На з'їзді було вирішено, що центральним напрямком зовнішньої політики СРСР на майбутні роки повинна стати боротьба за реалізацію висунутої в Заяві Генерального секретаря ЦК КПРС від 15 січня 1986 р. програма знищення зброї масового винищування і запобігання військової небезпеки. “Наш життєвий, національний інтерес у тому, щоб із усіма сусідніми державами в СРСР були незмінно добрі і мирні відносини”, - було заявлено на з'їзді.

 Руїна

Після Тетері в гетьманська белава на короткий час опинилвсь в руках гетьмана Степана Опари (рік. нар. невід. – 1665) , який в червні 1665 року з допомогою загонів кримських татар захоплює гетьманську столицю Чигирин . Через два місяці під тиском оточення та ширших козацьких мас втікає до Криму . Тогож таки року в Чигирині Генеральна Рада вибирає гетьманом Петра Дорошенка (1627 – 1698) , внука гетьмана реєстрових козаків Михайла Дорошенка . Сам родом з козацької родини в Чигирині , з 1648 року – в складі гетьманської сотні Б. Хмельницького . Брав участь в бойовмх діях , учасник різних посольств , де виявив себе блискучим дипломатом . З 1657 року – прилуцький полковник , активно підтримував політику Виговського . З 1660 року – чигиринський полковник , з 1663 року - генеральний осавула , а з 1665 року – черкаський полковник . Постійно треба було боротися з претендентами на гетьманську булаву : Брацлавський полковник Василь Дрозденко оголосив себе гетьманом . З великим напруженням Дорошенко здобуває Брацлав . Впроваджуються в життя цілий ряд реформ , за якими стояв митрополит Йосип Тукальський . Всіма своїми діями Дорошенко тільки підкреслює свої наміри – об’єднати Право- та Лівобережжя в одну сильну Україну .

 Державне регулювання ЗЕД

Залежно від масштабів втручання держави в міжнародну торгівлю розрізняють два типи зовнішньої торговельної політики: вільна торгівля і протекціонізм. Політика вільної торгівлі не передбачає втручання держави в зовнішню торгівлю. За цих умов експортно-імпортні відносини регулює не держава, а ринок на підставі співвідношення попиту та пропозиції. Саме вільна торгівля стимулює конкуренцію, примушує національні підприємства підвищувати якість своєї продукції та знижувати ціни. Протекціонізм — це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції через систему певних обмежень. Така політика, з одного боку, сприяє розвитку національного виробництва та захисту вітчизняного виробника, а з іншого — може призвести до застійних явищ в еко номіці, посилення монополізму та зниження конкурентоспроможності національних товарів. Як правило, країни ведуть гнучку зовнішньоторговельну політику, котра поєднує як елементи вільної торгівлі, так і протекціонізм. Політика вільної торгівлі переважає за умов високого рівня розвитку продуктивних сил і ринкових відносин, а протекціонізм — за умов становлення ринкових відносин і недостатнього розвитку експортного потенціалу країни.

 Поняття та структура світового ринку

Друге місце за рівнем розвитку світової торгівлі посідає Північноамериканський ринок (МАРТА), який охоплює 20% світового товарообігу, має більш як 3100 дол. товарообігу на душу населення. Інтегратором американського ринку є США, які концентрують 70% обсягів торгівлі капіталомісткими та наукомісткими товарами, з розвинутим ємким внутрішнім ринком товарів і капіталів. США мають 100 млрд. дол. дефіциту в торгівлі товарами та понад 100 млрд. дол. дефіциту в торгівлі капіталом. Торговельний дефіцит пояснюється високою купівельною спроможністю населення, капіталоємкістю національної економіки, збільшенням витрат на НДДКР, торговельною політикою країни, яка приваблює іноземний капітал, створює вигідні умови для розміщення філій ТНК, в основному японських та західноєвропейських високотехнологічних компаній, які насичують американський ринок електронною технікою, телекомунікаційними засобами зв’язку, робототехнікою, транспортними засобами, лазерною технікою, контрольними приладами. США одночасно має неперевершені обсяги прямих інвестицій за кордоном - 450 млрд. дол. (в 1991 р.), які направляються в ЄС (224 млрд. дол.), Латинську Америку (77 млрд. дол.), Японію (23 млрд. дол.), Австралію (15 млрд.), Гонконг (6 млрд. дол.), країни ОПЕК (11 млрд. дол). На Азіатські регіональні ринки припадає 27,8% світового товарообігу, де проживає 59,4% населення планети, що зумовлює відносно низький показник товарообігу на душу населення - 659 дол.

 Пенсии в Украине

За всіма іншими випадками стягнень може бути утримано не більше 20% пенсій. Не можна утримувати з пенсії недоїмки за податками, зборами та іншими видами заборгованості. Перехід до ринкових відносин, висока ступінь диференціації доходів громадян потребують докорінної перебудови системи пенсійного забезпечення шляхом впровадження, поряд із системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, інституту додаткового пенсійного страхування як перспективної форми соціального самозахисту громадян похилого віку. Цей інститут передбачається в Указі Президента України від 18 жовтня 1997 року “Про основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки” як один із видів майбутньої трирівневої системи пенсій: трудова, соціальна та додаткова, яка забезпечуватиметься за допомогою недержавного пенсійного страхування. В світовій практиці його здійснюють недержавні пенсійні фонди та страхові організації. У новій структурі відносин між державою, роботодавцем та працівником система недержавного пенсійного забезпечення буде вирішувати наступні завдання: підвищення соціальної захищеності громадян шляхом створення і функціонування ефективних соціально-фінансових інститутів, які дозволять акумулювати кошти громадян, підприємств, нарощувати їх шляхом інвестування і спрямовувати на виплату додаткових до державних пенсій; цільове використання коштів в інтересах громадян, включаючи право на успадкування; вирішення проблеми пільгових пенсій працівникам певних професійних категорій шляхом їх переведення у сферу недержавного пенсійного забезпечення і створення професійних пенсійних систем як важливої ланки соціального та економічного партнерства держави, роботодавця працівника; акумуляція в інститутах недержавного пенсійного забезпечення значних фінансових ресурсів, створення ефективних організаційно-правових форм взаємодії різних державних і недержавних інститутів з метою максимального використання інвестиційних ресурсів недержавного пенсійного забезпечення, що сприятиме покращанню інвестиційного клімату в Україні.