телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАРыбалка -30% Товары для детей -30% Одежда и обувь -30%

все разделыраздел:Искусство, Культура, Литература

Гуманістичні теорії розвитку культури Е. Фромма і А. Маслоу

найти похожие
найти еще

Горшок торфяной для цветов.
Рекомендуются для выращивания крупной рассады различных овощных и цветочных, а также для укоренения саженцев декоративных, плодовых и
7 руб
Раздел: Горшки, ящики для рассады
Наклейки для поощрения "Смайлики 2".
Набор для поощрения на самоклеящейся бумаге. Формат 95х160 мм.
19 руб
Раздел: Наклейки для оценивания, поощрения
Забавная пачка денег "100 долларов".
Купюры в пачке выглядят совсем как настоящие, к тому же и банковской лентой перехвачены... Но вглядитесь внимательней, и Вы увидите
60 руб
Раздел: Прочее
До них у першу чергу ставиться безкорислива любов (як ідеальна форма спілкування) у якості єдиної розумної відповіді на всі питання людського існування. Любов - це специфічне світорозуміння в області мислення. У діяльному аспекті вона виражається у вигляді творчості й самореалізації, у почуттєвому плані - відчуття єдності з іншою людиною й природою. За еталон почуттєвої любові Е. Фромм бере відносини, що виникають між родителями й дітьми, безкорисливу прихильність. Ще одна екзистенціальна потреба людини - потреба у творчості як глибинна властивість людської природи, активна здатність до перетворення миру, створення миру духовних цінностей. Важливої є й потреба людини в глибоких коріннях. Вона може бути реалізована у формі батьківської любові, а також відчуття приналежності до роду культури. Істотним аспектом життєдіяльності людей є прагнення до уподібнення, ідентифікації, пошуку об'єкта шанування. Е. Фромм неодноразово використовував у своїх роботах образ індивіда, «занедбаного» у мир, що губиться в «самотній юрбі» і нужденного в ціннісній орієнтації для того, щоб зрозуміти самого себе. Потребою людини є також прагнення пізнати зміст навколишньої дійсності, свого місця у світі. Реалізація цих екзистенціальних потреб-здатностей можлива в новому типі культури, що досягається шляхом трансформації - бюрократично керованого суспільства, у якому максимум виробництва й споживання є самоціллю. у гуманістичне суспільство, при якому соціальний пристрій підлеглий цілям повного розвитку людини й всіх його здатностей. У тому числі здатностей любити й мислити. Як ідеальна модель, первинного організаційного рівня культури Е. Фромм пропонує «комунитарні спільності» людей, які знають один одного, тобто не анонімне суспільство, властиве сучасній культурі, а спільність знайомих один з одним людей (явище, характерне для традиційної культури). Для виділення різних типів суспільств Е. Фромм звертається до досліджень культур М. Мид, Р. Бенедикт, Дж. Мердока. На підставі конструктивності - деструктивності (миролюбства - агресивності) він виділяв три типи культур. По суті, це три моделі можливої організації життя людей, їхньої культури. Перший тип, або система A - життєстверджуючі суспільства найбільш цікаві для нас. У цій системі всі ідеали, звичаї й вдачі спрямовані на збереження й розвиток життя у всіх сферах суспільства. Ворожість, насильство, жорстокість проявляються рідко, репресивні інститути майже відсутні. Тілесні покарання дітей не практикуються, діти виховуються в дусі дружелюбності й кооперації. Відношення до сексу позитивне й спокійне. Основна ідея цього типу спільності - колективізм. Майже не виявляються у відкритій формі заздрість, марнославство й жадібність. Чоловіки й жінки мають рівні права. В особистій власності перебувають тільки предмети індивідуального побуту. У міжособистісних відносинах переважає надійність, довіру, обов'язковість. У цілому в цій культурі переважає настрій комфортності, дуже рідкі депресії. Гуманістична психологія А.Маслоу й образ сучасної культури Особливість гуманістичної психології А. Маслоу (1908 - 1970) полягає в тому, що в сучасному суспільстві він бачить дві культури: одна утвориться людьми, схильними до вищих переживань і, що орієнтуються на вищі цінності буття (краса, істина, добро), інша втілює бюрократичну тенденцію в житті суспільства. Її становлять люди, не схильні до вищих переживань. А. Маслоу конструює у своїх дослідженнях модель ідеальної культури (еупсихія), що дозволяє людям розкрити їхні потенційні можливості. Ідеальну культуру створюють люди особливого складу, основна риса яких - прагнення до самовдосконалення, самоактуалізації.

Змінити таке положення можна, згідно А. Маслоу, лише домігшись змін у науці, насамперед в областях, пов'язаних з вивченням людини. Ці зміни повинні стосуватися загального підходу до аналізу предмета науки й самого предмета. Їм повинен бути цілісна й особлива людина, що розвивається в певній культурі. Досліджувати його необхідно в рамках інтеграційного підходу. Іншим найважливішим аспектом трансформації науки повинне бути включення в предмет дослідження проблеми цінностей, переживань, краси й т.п. Релігія також повинна була стати предметом аналізу трансформованої науки, у цьому випадку гуманістичної психології або філософії. Це завдання А. Маслоу вирішив в одній зі своїх найбільш популярних книг «Релігії, цінності й вищі переживання» (1964). Її основна спрямованість - проти бюрократично організованої релігії, що нав'язує індивідові догматичний окостенілий погляд на мир і людину. «Організована релігія, церкви, - писав Маслоу, - остаточно можуть стати головними ворогами релігійного переживання й людей, що випробовують такі переживання, - це основна теза моєї книги». Своє завдання американський психолог бачило в доказі того, що «духовні цінності мають природне походження й не є винятковою приналежністю організованих церков» . Іншими словами, релігійні почуття й цінності - окремий випадок світських, а не навпаки. Відкидаючи організовану релігію, А. Маслоу зосереджував увагу на релігії індивіда, на специфічних переживаннях віруючі з його особистісними відтінками. Строго говорячи, індивідуальна релігія може бути сукупністю ціннісних етичних установок, норм, приписань, опосередкованих етнокультурними особливостями особистості. Сутність релігії, по Маслоу, щось властиве всім віровченням: релігійність як така, основним моментом якої є «особисте осяяння, одкровення або екстаз якогось гостро, що почуває пророка» . У релігії, таким чином, полягає лише один з типів вищих переживань, властивих людям як індустріальних, так і традиційних культур. Отже, концепція А. Маслоу являє собою певну філософію життя, філософію людської природи і є однієї з перших спроб побудови синтетичної теорії Людини. Гуманістичний підхід ученого до людини є певний світогляд, а також загальфілософська система бачення людини у світі. Істотно при цьому, що його теорія одержала реалізацію в різних галузях науки й у практичній діяльності людини. У роботах А. Маслоу й у наступних дослідженнях вічні філософські питання ставляться трохи по-новому: як співвідношення індивідуальної свідомості (Дух, Воля), його вплив на тіло (організм) людини, як розуміння комунікації людей, їхнього спілкування один з одним. Література1.Малиновский Б. Смерть и реинтеграция группы // Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии. М., 1996. 2.Мид М. Культура й світ дитинства. - К., 1988. 3.Мосс М. Суспільства. Обмін. Особистість. - К., 1996. 4.Психоаналіз і культура: Вибр. праці К. Хорні й Е. Фромма. - К., 1995. 5.Фромм Е. Втеча від волі. - К., 1990. 6.Гуревич П.С. Культурология. М., 1996.

Маслоу думав, що його концепція - «філософія природи людини», новий погляд на людину, «нова загальна розуміюча філософія життя», застосовна до будь-якої області людського знання, до будь-якої професії, до будь-яких соціальних інститутів: родині, утворенню, релігії й т.д. Ієрархія основних потреб людини, запропонована Маслоу, була вперше опублікована в журналі «Психологічний огляд» в 1943 р. Американський психолог виділяв п'ять рівнів потреб: фізіологічні; безпеки й самозбереження; спілкування й любові; самоствердження й визнання; самоактуалізації. Потреби одночасно є й цілями людини, тобто вони динамічні. Фізіологічні потреби (голод, спрага й т.д.) необхідні для функціонування організму. Потреба в самозбереженні, безпеці, світі також найважливіша умова людського існування на рівні індивіда, спільності, людства в цілому. Прагнення до спілкування з людьми й до любові Маслоу вважав невід'ємною якістю людини, відсутність подібних потреб - патологією. «Хто сказав, - запитував Маслоу, - що недолік любові менш важливий, чим недолік вітамінів?» При цьому психолог-гуманіст підкреслював, що любов - це не синонім сексу. Секс він відносить до фізіологічних потреб, сексуальне поводження підлегле любові й прихильності як найбільш розвиненим формам взаємодії людей. Проявом потреб цього ж типу є необхідність спілкування людини з іншими людьми, без якого він не може існувати ні органічно (фізіологічно), ні духовно. Всі люди прагнуть до самоствердження, визнанню. А. Маслоу підрозділяв цей рівень потреб на два види: бажання самоствердитися, досягти в обраній області діяльності волі й незалежності; прагнення до досягнення престижу, визнання в очах навколишніх. Нарешті, вищою потребою А. Маслоу вважав самоактуалізацію - бажання самовираження, реалізації своїх потенційних здатностей і безперервне вдосконалювання їх. Це потреба у творчості й красі. «Це не тільки кінцевий стан, але й процес актуалізації своїх можливостей» . Це потреба в праці, для людей зникає поділ «праця - радість» . Самоактуалізація - це «праця заради того, щоб зробити добре те, що людина хоче зробити. Людина завжди хоче бути. настільки гарним, наскільки він може бути». Одним з моментів самоактуалізації є вищі переживання - здатність побачити мир з дитячою безпосередністю. Це радість творчості, що поєднує вченого, художника, винахідника, - «миті екстазу, які не можна купити.». Проблеми, сформульовані А. Маслоу і його послідовниками наприкінці 60-х років, а саме: реалізація потенційних можливостей, актуалізація схованих резервів людського організму, вивчення поводження людини в екстремальних умовах - стали предметом різнобічних досліджень психологічної антропології, нейробіології, біохімії, космічній психології й іншим наукам у наступні роки. Сюди ставляться й проблеми вселяння, дослідження можливостей народної медицини, здатностей людини контролювати процеси, що відбуваються в його організмі, тобто такі, які стали предметом не тільки науки, але масового інтересу наприкінці 80 - початку 90-х років за рубежем і в нашій країні. Не випадково в наше століття сверхстрессів і перенапруг, нервових зривів значну й стабілізуючу роль грає психотерапія. Різні форми групової психотерапії, розроблені в гуманістичній психології, в основному виконують дві функції - розвивають здатності людини, що не знайшли застосування в рамках трудового процесу, і знімають стрес, викликаний темпом розвитку індустріального суспільства.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Історія України

Власті при кожній нагоді знущалися з «націоналістичної теорії про самобутність України». Водночас звеличувалися всі аспекти російської культури й підкреслювалася провідна роль Росії в СРСР. Причому все це робилося під виглядом розвитку інтернаціоналізму, пролетарської солідарності та «дружби народів». У 1936 р. Сталін проголошував: «Докорінно змінилось обличчя народів СРСР, у них зникло почуття взаємної недовіри, натомість розвинулося почуття взаємної дружби і налагодилося, таким чином, справжнє братерське співробітництво народів у системі єдиної союзної держави». Не викликав подиву й висновок, що до нього прийшли радянські ідеологи, за яким російська мова й культура найкраще відповідають завданням розвитку інтернаціональної дружби, співпраці та прогресу. Ось типова заява одного з них: «Російську мову вивчають трудящі всього світу. Маркс свого часу віддав належне могутній російській мові, вивчаючи її та використовуючи в своїх працях російські першоджерела… В нашій ситуації російська мова є мовою міжнаціонального спілкування народів СРСР

скачать реферат Основні підходи до визначення поняття "особистість"

Вступ Розділ 1. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві 1.1 Зміст поняття «особистість» – соціологічне визначення 1.2 Еволюція поглядів про суть особистості в історії соціологічної думки Розділ 2. Основні підходи до вивчення поняття «особистість» 2.1 Марксистська концепція особистості: розгляд особистості через категорію «праця» 2.2 Рольова теорія особистості: поняття соціального статусу та соціальної ролі 2.3 Теорії референтних груп 2.4 Особистість у теорії символічного інтеракціонізму: процес формування «концепції власного Я» (Дж. Мід, Ч. Кулі) 2.5 Гуманістична теорія особистості А. Маслоу Висновки Список використаної літератури Вступ Актуальність теми дослідження. Особистість є об'єктом вивчення ряду гуманітарних наук, і насамперед соціології. Соціологічний підхід виділяє в особистості соціально-типові якості. Оскільки соціологію людина цікавить насамперед не як продукт природи, а як продукт суспільства, то для неї найважливіше значення має категорія «особистість». Особистість зазвичай розглядається як конкретне вираження сутності людини, втілення й реалізація в ній системи соціально значимих рис й якостей даного суспільства. Як відзначав К. Маркс, головне в особистості «не її абстрактна фізична природа, а соціальна якість».

Кондитерский шприц с насадками "Mayer & Boch" (15 предметов).
Кондитерский шприц - это легкое и простое в использовании приспособление для рисования кремом или шоколадом. С его помощью можно легко
556 руб
Раздел: Кондитерские принадлежности
Кролик "Bunnies" с магнитами, 9,5 см.
Симпатичные кролики приглашают вас весело провести время! Благодаря магнитным свойствам вы можете комбинировать их по-разному. Материал:
386 руб
Раздел: Дикие животные
Глобус "Двойная карта" диаметром 320 мм, с подсветкой.
Диаметр: 320 мм. Масштаб: 1:40000000. Материал подставки: пластик. Цвет подставки: черный. Мощность: 220 V, может использоваться в
1141 руб
Раздел: Глобусы
 Тарас Шевченко - крестный отец украинского национализма

И наконец следует научно обоснованный вывод высокоэрудированного эксперта: «Укранськ революцонери-демократи багато уваги придляли майбутньому соцалстичному суспльству, основою якого вважали суспльн власнсть на знаряддя виробництва  вдповдний х характер розподлу. Саме економчна рвнсть приведе до соцально рвност, до розквту духовних сил людини, стверджували укранськ мислител, аргументуючи сво висновки поглядами Маркса  Енгельса. Порвняно з захдновропейським утопчним соцалзмом соцалстичн теор росйських  укранських революцонерв-демократв були значним кроком вперед у питанн зближення естетичного далу з деалом полтичнимя. у напрямку теор наукового комунзму, яка вказувала обгрунтован, оптимстичн перспективи розвитку людства»(с.83). К сожалению, Жулинский ничего не пишет о «религиозных» взглядах Леси Украинки, которая в своей «Лесной песне» с глубокой симпатией и огромным мастерством воспела различные виды лесной нечисти. Ничего нет у него и о «религиозных» взглядах И.Франко, который в поэме «Моисей» уродует Библию и заставляет Моисея богохульствовать: «Одурив нас ґгова!» А враг рода человеческого - отзывается: «¶ почувся тут демонський смх, як луна його слова»

скачать реферат Різноманіття й багатозначність підходів у дослідженні культури

Тільки в епоху Відродження він усвідомлює себе творцем, тільки в цю епоху він відчув себе нічим не обмеженим - ні природою, що була божественним початком у греків, ні Богом християнської релігії, що відмінили божественність природи, а тепер що поступово втрачали владу над людиною. От чому в епоху Відродження настільки символічного значення набуває фігура художника. У ній найбільше повно виражається найглибша для Ренесансу ідея - ідея людини-творця, що встав на місце Бога. У своїй діяльності людина тепер не просто задовольняє свої приватні інтереси й земні потреби - вона творить мир, красу, творить саму себе. Таким чином, ідея культури здобуває людський, гуманістичний вимір. Культура - це не тільки перетворена людиною природа, але й перетворення самої людини. На такій культурно-оптимістичній ноті можна було б і закінчити виклад гуманістичної ідеї Відродження, якби не виникло наступне запитання: чому радісний полудень Ренесансу раптом змінився сутінками войовничого католицизму? Чому культура Відродження, що так стрімко набирала силу, раптом раптово втратила темпи свого розвитку/ Відповідаючи на це питання, серед причин економічного й соціально-політичного характеру доводиться виділяти світоглядну переадаптацію людини. Її болюча крапка - переосмислення людської волі.

 Теорії нації та націоналізму

Цлком зрозумло, що «культуроцентризм» вебервсько концепц нац неминуче мав привести до питання про соцальн верстви, безпосередньо повязан з розвитком культури  розвитком нац. Оскльки ндивдуальнсть нац повязана з  культурною дентичнстю, «нтелектуали будуть головними пропагандистами «нацонально» де»[53]. «¶нтелектуалами» Вебер вважав т верстви, як мають безпосередн, професйне вдношення до тих досягнень, що вважаються культурними цнностями завдяки хнй ндивдуальнй неповторност, ншими словами, до нацонально культури, чи культури взагал. Вдповдно, ц верстви, за влучним висловом Вебера, «узурпують» лдерство в «культурнй спльнот»[54]. Останнй, проте не менш важливий елемент теор нац Вебера ма суто полтичний змст  стосуться взамовдносин нац  держави. Спльноту можна вважати нацю лише тод, вважав Вебер, коли вона оформлена у власну державу, або ж свдомо прагне цього: наприклад, угорцв, чехв  грекв нацями зробило хн прагнення до державност. Це прагнення природно виника на Aрунт визнання цнност певно культури  намагань зберегти  розвинути 

скачать реферат Культурологія як наукова дисципліна

В зміст нормативної функції культури входить відпрацьовування і поширення відповідних норм поведінки, які суспільство диктує людині, у відповідності з якими формується образ життя людей, їх установки й ціннісні орієнтації, способи поведінки. Слід відмітити гуманістичну функцію культури. Саме її мав на увазі М. Хотдеггер, розглядаючи культуру як реалізацію верховних цінностей шляхом культивування людської гідності. Основу людинотворчої функції культури складає виявлення і культивування сутнісних сил людини, їх соціальне і духовне возвеличення і ушляхетнення. Особливе місце належить виховній функції: культура не лише пристосовує людину до певного природного та соціального середовища. Вона ще й виступає універсальним фактором саморозвитку людства, людини. Кожного конкретного індивіда або людську спільність правомірно розглядати як продукт власної культурної творчості. Остання полягає у невпинному процесі розвитку і задоволенні матеріальних і духовних потреб, різноманітних людських здібностей, продукуванні та здійсненні мрій та бажань, постановкою перед собою і досягненні певних життєвих цілей, програм.

скачать реферат Демократия как идеал общественного строя

Проте багато сучасних політологів не ідеалізують таку демократію, хоча вважають її кращою і найбільш справедливою формою правління, що будь-коли існувала в цьому, завжди далекому від досконалості, світі. К. Поппер, наприклад, розглядає її як систему з найбільшими можливостями для самовдосконалення. Обґрунтовується також положення про те, що ліберальна демократія — єдиний етично виправданий тип соціального режиму, оскільки сама держава не тільки існує для своїх громадян, а й, згідно з "гуманістичною теорією справедливості", забезпечує їм свободу. Демократія — благо, тому що дає змогу тим, хто зазнав кривди, несправедливості, змінити правителів, що припустилися помилок. Разом з цим К. Поппер захищає ліберальну демократію як найбільш ефективний тип режиму — за аналогією з умовами ефективності наукових методів. Так, прогрес у науці відбувається шляхом висування сміливих гіпотез щодо істинного стану справ і елімінації помилок. При цьому експерти не застраховані від помилок, а самі неосвічені можуть бути потенційними джерелами істини.

скачать реферат Кримінальна відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань

Академія адвокатури України РОБАК ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ УДК 343.341 КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СТВОРЕННЯ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАКОНОМ ВОЄНІЗОВАНИХ АБО ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ – 2008 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. Соціально-економічні і політичні перетворення, розвиток і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, гуманістичне спрямовування розвитку суспільного і державного життя України неможливі без рішучого посилення боротьби зі злочинністю. Держава в особі своїх органів встановлює правила поведінки, які спрямовані на гарантування безпеки кожного з нас, та встановлення стану захищеності суспільства від усілякого роду небезпек. Порушення цих правил може призвести до завдання шкоди суспільним відносинам у сфері громадської безпеки. На правове забезпечення запобігання найбільш небезпечним порушенням у цій сфері і спрямовані відповідні норми кримінального законодавства.

скачать реферат Сутність корпоративної культури

Але наша задача — лише ввести в цю область і дати визначення, корисне для цілей. Як зазначено у словнику, «культура (лат. cul ura — обробка) — соціально прогресивна, творча діяльність людства у всіх сферах буття і свідомості, що є діалектичною єдністю процесів опредмечування (створення цінностей, норм, знакових систем і т.д.) і розпредмечування (освоєння культурної спадщини), спрямована на зміну дійсності, на перетворення багатства людської історії у внутрішнє багатство особистості, на всемірне виявлення і розвиток сутнісних сил людини». У цьому визначенні констатується гуманістична спрямованість культури як такої. Прийняту на Заході традицію розглядати культуру в комплексі антропологічних дисциплін відображено у визначенні, запропонованому в 1981 р. Е. Тейлором: культура — це «цілісний комплекс, що містить у собі знання, вірування, мистецтво, вдачу, право, звичаї та інші здібності, характерні риси і звички, сформовані у людини як члена суспільства» . Існує глобальна єдність культури, проте у деяких випадках корисно розділити духовну і матеріальну культуру, а також такі поняття, як культура і цивілізація.

Сетка москитная белая.
Сетка москитная препятствует проникновению насекомых. Не нарушает естественную циркуляцию воздуха. Подходит для любых типов дверных
372 руб
Раздел: Сетки противомоскитные
Ручка-стилус шариковая сувенирная "Никита".
Перед Вами готовый подарок в стильной упаковке — шариковая ручка со стилусом. Она имеет прочный металлический корпус, а именная надпись
415 руб
Раздел: Металлические ручки
Конструктор электронный ЗНАТОК "Первые шаги в электронике. Набор В" (15 схем).
Вам будет предложено собрать свой первый светодиодный фонарик, собрать звуковые схемы, познакомится с работой транзистора — всего 15
892 руб
Раздел: Инженерные, научно-технические
скачать реферат Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили

Переважна спільність інтересів “товару” робочої сили і її споживачів - економіки і держави - є найважливішою соціально - економічною рисою ринкової економіки, що створює міцну гуманістичну основу розвитку народного господарства і всього суспільства. Кінцевою метою ринку праці є, по-перше, задоволення професійне - трудових і життєвих інтересів економічно активного населення, включаючи соціальний захист, і забезпечення народного господарства потрібними йому кадрами; по-друге, досягнення максимально повної і мінімально перериваної зайнятості, з урахуванням потреби в частковому робочому тижні, змінному графіку робочого дня і т.п. Одною з принципових особливостей сучасного західного ринку праці є значна поширеність підприємницької діяльності. Приблизно кожен десятий працюючий у США, Франції, Великобританії, кожен сьомий у Японії, кожен п'ятий в Італії є підприємцем. Майже 2/3 з них очолюють середні і дрібні підприємства, а кожен четвертий веде справа, у якому зайнято 20 і менш людина. Праця в умовах приватної власності, коли вона є не ворожим і конфронтуючим людині поняттям, а повним чи частковим особистим надбанням, формує особливо важливі якості робочої сили, що високо цінуються на ринку праці і швидше за все закріплюються в людях, що несуть відповідальність підприємця.

скачать реферат Хрущовська “відлига” та рух шістдесятників

Воно стало свідком падіння культу особи Сталіна. У системі цінностей цього покоління з'явилися несподівані для радянського морального кодексу індивідуалізм, культ свободи самовираження, скептицизм, гуманізм без сурогатних домішок класового підходу, космополітичність культурних смаків. Воно уособлювало собою суспільно-культурне явище, течію, духовний феномен — шістдесятників. Цей термін активно вживався вже на початку 60-х рр. Найважливішим моментом у формуванні світогляду шістдесятників був вплив гуманістичної західної культури. Різними стежками, здебільшого через переклади, до України потрапляли твори Е.Хемінгуея, А.Камю, А.Сент-Екзюпері, Ф.Кафки та ін. Одкровенням стало італійське кіно епохи неореалізму. Художники заново відкривали імпресіоністів, Ван-Гога, Модільяні, мексиканський монументальний живопис і скульптуру. Надбання західної культури сприяли підвищенню статусу загальнолюдських цінностей, модернізації свідомості молодшого покоління інтелігенції, посіяли відразу до „соціалістичного реалізму”. Закономірним наслідком цих зрушень було відродження інтересу до власної культури, її багатств. Врешті-решт з’явилася потреба визначити свою культуру не в тіні “старшого брата” а в контексті загальносвітової культури.

скачать реферат Роль Еразма Роттердамського в гуманістичному русі Німеччини

Перша половина XIV поч. XV ст. стала періодом зародження і становлення гуманістичного руху в Німеччині. На тлі виникаючих суперечностей між « новими» (буржуазними) і «старими» (феодальними) стосунками, зіткненнями німецької національної самосвідомості, що зароджується, з впливом папського Риму при слабкій центральній владі і феодальній роздробленості країни в Німеччині намічаються зміни в світогляді представників окремих шарів німецького суспільства. Певний італійський, чеський і нідерландський вплив в розповсюдженні гуманістичних ідей, розривши перших гуманістів з офіційною церковно - схоластичною культурою середньовіччя, відновлення наступного зв'язку з античною спадщиною створює умови для подальшого розвитку нових гуманістичних ідей і концепцій. «Теорія гуманізму» не розповсюджується далі за вивчення питань релігійних, пошуку місця людини в структурі буття, засудження пороків церкви, ролі її в житті країни. 2. Гуманістичний рух в Німеччині у 15 ст. XV ст. – Кватроченто - другий етап Відродження, який можна характеризувати як зрілий.

скачать реферат Основні напрями сучасної психології релігії

Ці переживання покращують життєдіяльність, самоактуалізацію. Отже, для актуалізації особистості потрібно не лише жити за цінностями Буття (Бога), але й відчувати себе прилученою до сфери сакрального, Божественного. А. Маслоу визнавав і описував містичні стани, а також практично застосовував їх у терапії психічних захворювань, вказав на природну необхідність духовного розвитку та самотрансценденції людини. Трансперсональна психологія С. Грофа У процесі функціонування гуманістичної психології виокремлюється трансперсональна психологія, яка зміщує акценти на метапотреби і метацінності. Предметом її є психологічні виміри релігійного та містичного досвіду, завданнями — обґрунтування трансперсональної, транслюдської психології, що ґрунтується на основних духовних традиціях людства. Трансперсональна психологія розробляє теоретичну парадигму, за допомогою якої можна описати такі феномени, як містичні переживання, космічну свідомість і т. д. Представники психоаналізу неоднозначно ставились до проблем змінених станів свідомості, містичного досвіду. 3. Фройд будь-які його вияви розглядав як ілюзорні за змістом і невротичні за симптоматикою. О. Ранк, піддавши сумніву фройдівську теорію сексуального походження неврозів, зосереджував увагу на родових травмах, створивши передумови для появи трансперсональної психології С. Грофа. У першій половині XX ст. найбільше вивчав трансперсональні стани К.-Г. Юнг. У його концепції «суб'єктивне» домінувало над «об'єктивним», несвідоме над свідомим, містичне над науковим.

скачать реферат Социально-психологические аспекты управления трудовым коллективом

На Заході ж помірне розповсюдження системи III виглядає еволюційним продовженням теорій пост-бюрократических організацій (60-е рр.), яке одержало новий імпульс розвитку на рубежі 80-х рр. у зв'язку з пильним вивченням японського досвіду управління. Що ж таке гуманістична парадигма? В основі гуманістичної парадигми закладена передумова про те, що людина - це головний суб'єкт організації і особливий об'єкт управління, який не може розглядатися як "ресурс". Ця філософія офіційно проголошується (хоча не завжди і не у всьому реалізується) лідерами японського менеджменту. В цьому випадку людина, у принципі, розглядається як член "організації - сім'ї", а функція менеджменту полягає в "управлінні людською істотою". Згідно цьому підходу, не людина існує для організації, а організація для людини, згідно бажанням і здібностям якого будуються її стратегії, структури, системи і внутрішньоорганізаційні відносини. В центрі координації сумісних зусиль знаходиться самоврядування членів організації, в якому в тому або іншому ступені беруть участь всі, придбання кваліфікації ведеться перш за все за допомогою досвіду (навчання на робочому місці), головним важелем дії на людей є "жорстка" організаційна культура.

Глобус ландшафтный, диаметр 320 мм.
Глобус для занятий по географии на подставке. Компактен и нагляден. Дает представление о строении поверхности Земли. На глобусе нанесено
880 руб
Раздел: Глобусы
Мусоровоз.
Мусоровоз выглядит совсем как настоящий. В наборе имеется мусорный бак, который автомобиль может загрузить в контейнер. Сверху открывается
985 руб
Раздел: Прочее
Муфта для коляски Bambola (шерстяной мех + плащевка + кнопки), серая.
Муфта на ручку коляски очень легко одевается и защищает Ваши руки от холода. Ткань муфты водоотталкивающая, она утеплена мехом и небольшим
489 руб
Раздел: Муфты на ручку
скачать реферат Форми і методи професійної підготовки майбутнього вчителя

Водночас гуманізм не є абсолютизованим усепрощенням і покірність стосовно недосконалості людини. Педагог повинен ставити перед вихованцем посильні і розумно сформульовані вимоги з метою його подальшого розвитку, тобто здійснювати педагогічний вплив гуманістичного, а не авторитарного характеру. Виявляючи в діалозі, співпраці, партнерстві повагу до учня, і толерантність і справедливість, учитель тим самим захищає свободу особистості, продовжує культурну спадщину, творить нові вартості, виступає співучасником зміцнення демократичного ладу. Педагогічна культура є частиною загально людської культури. У ній втілені духовні цінності освіти і виховання (педагогічні знання, теорії, концепції, накопичений педагогічний досвід, професійні етичні норми) та матеріальні (засоби навчання і виховання), а також способи творчої педагогічної діяльності, які слугують соціалізації особистості в конкретних історичних умовах. Педагогічна культура вчителя є системним утворенням. Її головними структурними компонентами є: педагогічні цінності, творчі способи педагогічної діяльності, досвід створення учителем зразків педагогічної практики з позицій гуманізму.

скачать реферат Людиномiрнiсть предмета фiлософii

Саме до давньогрецької філософської традиції слід віднести і початки виокремлення людини з-поміж інших “речей” навколишнього світу. “Людина стає спеціальним “предметом” філософствування Протагор висловив це у своїй знаменитій тезі “Людина є мірою всіх речей – існування існуючих і неіснування неіснуючих”. Це дозволяє говорити про людиномірність предмета філософії. Певної трансформації зазнав предмет філософії за часів середньовіччя. Перебуваючи під необмеженим впливом релігії, середньовічна культура тлумачить речовий світ як зовнішню видимість духовного світу. При цьому найдосконалішим втіленням духовності середньовічна думка одноголосно визнає Бога, людина ж заслуговує на увагу філософії як така, що створена за його "образом і подобою". Формування індустріального суспільства, що розпочалося в Західній Європі наприкіні Х111 – на початку Х1У ст., виявилося тісно пов’язаним з радикальними змінами в суспільній свідомості, переходом її на вищу сходинку культурно-історичного розвитку – добу Відродження з її новою гуманістичною культурою, орієнтованою на людини як вищу цінність.

скачать реферат Механизм активизации трудовой деятельности в рамках рыночной экономики

Стосовно трудової мотивації це означає, що якщо результати діяльності є привабливими для працівника, то вони сприятимуть активізації праці, а якщо ні, то настане послаблення мотивації або припинення діяльності. Управлінська практика, заснована на теорії підтримки, ориєнтована, у першу чергу, на створення систем винагороди і заходів покарання працівника. Більш “гуманістичним” є другий напрямок у розробці трудової мотивації. Представники цього напрямку, увібравши багато які ідеї Маслоу, Макгрегора, Маклеланда, стали у 70-80 роки активно вести дослідження когнітивного характеру. Ці дослідження основані на аналізові мислительного та почуттєвого процесів індивіда. Найбільш відомою і широко використовуваною когнітивною моделлю мотивації є “теорія очікувань”, розроблена В.Врумом.1 За його твердженням, мотивація (сила спонукання до дії) є результатом синтезу цінностей, котрі є привабливими для індивіда, і його оцінки вірогідності того, що дана дія призведе до досягнення цих цінностей. Цінність результату діяльності для працівника пов’язана з його наданням переваги одному результату діяльності перед іншим. Врум вважає, що цінність того чи іншого результату визначається когнітивно, а, значить, буде суттєво відрізнятися для різних людей.

скачать реферат Педагогіка - контрольна

Особистосно гуманна модель, основні положення якої сформульовані видатним педагогом, фахівцем з дитячої психології Шалвой Олександровичем Амонашвили. В основі індивідуально-гуманного підходу лежить гуманістичний принцип, сутність якого – навчання в ім'я розвитку особистості школяра; зміцнення гуманних, моральних відносин до людей, природі, праці, навколишньому світу; дбайлива увага до внутрішнього світу дитини, його інтересам і потребам, збагачення його щиросердечного і духовного потенціалу. Навколишній світ і педагогічний процес, вважає Ш.А. Амонашвили, повинний бути улаштований так, щоб у них: 1. Дитина пізнавала і засвоювала істинно людське. “Істинно людське” – інакше правдиве, справедливе, наукове, моральне, добре, корисне. 2. Пізнавав себе як людини. “Як людини” – тобто як створеного для людей (минулих, дійсних, майбутніх), для себе, для Природи, для добрих людських справ, для турботи, для творення, творчості і праці, для збагачення, прикраси. 3. Виявляв щиру індивідуальність. “Щира індивідуальність” – виходить, одиничність і неповторність, і тому з особливою місією від Природи. 4. Знаходив суспільний простір для розвитку своєї щирої Природи. “Суспільний простір” – тобто олюднені умови і людське, що заохочує сприяння для своєчасного і всебічного розвитку задатків; “щира Природа” - безмежність можливостей, задатків, здібностей, талантів, загалом, усього дарунка від Природи. 5. Його інтереси збігалися з загальнолюдськими інтересами. Інтереси дитини – його потреби, тенденції, захоплення, бажання, досвід, знання; “загальнолюдські інтереси” – значить загальнолюдські цінності, культура, знання, досвід, науки, моральність, естетика, релігія, світогляд, праця, здоров'я.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.