телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАСувениры -30% Одежда и обувь -30% Книги -30%

все разделыраздел:Искусство, Культура, Литература

Культура України в XVIII–XIX ст.

найти похожие
найти еще

Фонарь садовый «Тюльпан».
Дачные фонари на солнечных батареях были сделаны с использованием технологии аккумулирования солнечной энергии. Уличные светильники для
106 руб
Раздел: Уличное освещение
Наклейки для поощрения "Смайлики 2".
Набор для поощрения на самоклеящейся бумаге. Формат 95х160 мм.
19 руб
Раздел: Наклейки для оценивания, поощрения
Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм).
Быстрозакрывающиеся пакеты с замком "зиплок" предназначены для упаковки мелких предметов, фотографий, медицинских препаратов и
148 руб
Раздел: Гермоупаковка
Шевченківський «Кобзар» був і є для усіх українських поколінь вічно свіжим джерелом самопізнання і натхнення. Розділ 2. Розвиток освіти та її вплив на культуру України XVIII – XIX ст. Значні імпульси від літературно-громадського руху шевченкової доби дістала й освіта. У Лівобережній Україні, поки зберігала свою силу автономія, значного розвитку досягла культура в цілому та освіта зокрема. На початок другої половини XvIII ст. тільки в семи полках з десяти тут існувало 866 початкових шкіл з трирічним навчанням, де викладали основи читання та письма. Знаменною подією для цих шкіл стало видання українських підручників — «Граматки» П. Куліша, «Української абетки» М. Гатцука, «Домашньої науки» К. Шейковського, «Букваря южнорусского» Т. Шевченка. На початку XIX ст. крім російських початкових шкіл продовжували існувати «дяківські» школи, що утримувались на кошти батьків, але кількість їх порівняно з другою половиною XVIII ст. значно зменшилась. У 1804 р. у губернських та деяких повітових містах відкриваються гімназії з чотирирічним навчанням, в інших повітових — дворічні «повітові школи». У кінці 50-х років XIX ст. за ініціативою студентів Київського університету, зокрема М. Драгоманова, шириться просвітительський рух — так звані недільні школи для народу. Проте згодом вони були заборонені царським урядом, який вбачав у них небезпеку і поширення «обурливих ідей». Осередками середньої освіти стали колегіуми, що діяли в Чернігові, Переяславі та Харкові. До відкриття Харківського університету головним центром освіти в Слобідській Україні був Харківський колегіум, організований за зразком Київської академії. Більшість професорів і колегіуму були вихованцями Києво-Могилянської академії, деякий час тут викладав відомий український філософ Г. Сковорода. З 1768 р. у колегіумі запроваджено нові класи: математики, географи, рисунку, артилерії, геодезії, що відповідало новим потребам. Проте з другої половини XVIII ст. освіта, як і вся українська культура, почала поступово занепадати. Царський уряд, ліквідувавши політичну автономію України, поставив собі за мету повністю нівелювати й український народ, влити його у великоруську націю. Тому дедалі жорстокіше переслідувалася українська культура, заборони на все українське були фронтальними. Багата, соковита, пісенна українська мова оголошувалась «малороссийским наречием». З 1721 p. набуло чинності курське розпорядження про заборону друкованого слова в Україні. У знаряддя русифікації українського народу була перетворена і церква, що століттями виступала центром і рушієм освіти в Україні. Пізніше у зв'язку із закріпаченням селян і колоніально-русифікаторською політикою царизму, майже нанівець було зведено початкову освіту. За даними загальноросійського перепису 1897 p., кількість неграмотних в Україні становила 83,6 %. Щодо освіти на західноукраїнських землях, школи тут були під значним впливом католицької церкви. У Галичині існували п'яти і шестикласні середні школи, де в основному панували латинська і польська мови. Вважалося, що ні українська, ні церковнослов'янська мови непридатні для занять. І тільки в 1874 р. дозволено навчання в цих класах гімназії українською мовою.

Заслугою Котляревського є не лише те, що він першим писав українською мовою, а й те, що його твори були творами високого літературного ґатунку. Тому не випадково його називають «батьком сучасної української літератури». Значну роль у розширенні літературного діапазону української мови відігравали харківські письменники-романтики, більшість яких була пов'язана з новоствореним Харківським університетом (1805). Це такі талановиті письменники, як Петро Гулак-Артемовський (1790—1865), Григорій Квітка-Основ'яненко (1778—1843), Євген Гребінка (1812— 1848), Левко Боровиковський (1806—1889), Амвросій Метлинський (1814-1870) і, особливо, Микола Костомаров (1817 - 1885) — у ті часи ще початкуючий історик, етнограф і письменник. Ці та інші діячі української культури в своїх працях виробляють концепцію національного романтизму, згідно з якою джерелом морально-естетичних культурних цінностей є дух нації, сконцентрований у фольклорних пам'ятках — достовірних документах славного минулого народу. Прилучившись до фольклорних джерел української культури, вони збагатили літературу новими жанрами — баладою, драмою, історичною поемою. Улюбленою темою харківських письменників була козаччина та визвольна боротьба, яку змальовували у типових для романтиків барвах, наповнюючи літературу нечуваним досі пафосом та патріотичним духом. Саме романтикам вдалося утвердити в літературі чудову мелодійну пісенну українську мову і довести її здатність передавати найтонші почуття і найскладніші думки. Зростання національної свідомості відбувалося і на західноукраїнських землях. У 30-х роках XIX ст. «народними будителями» виступили тут молоді ідеалістично настроєні і захоплені ідеями Гердера львівські семінаристи. їх лідер Маркіян Шашкевич (1811—1843) та його товариші Яків Головацький (1814—1888) та Іван Вагилевич (1811— 1866) утворили знамениту «Руську трійцю», яка своєю плідною діяльністю пробуджувала національну свідомість українців Австро-Угорської імперії. Метою цієї організації було піднести український діалект до рівня літературної мови, що, на думку її членів, відкривало би селянству доступ до знань, полегшувало б їх долю. Під впливом революції 1848 р. у Львові галицькою інтелігенцією було засновано Головну Руську Раду — першу українську політичну організацію, що виборювала крайову автономію для українців у Габсбурзькій монархії. Є 1848 р. було проведено з'їзд інтелігенції «Собор руських учених», у Львівському університеті відкрито кафедру української мови і літератури, засновано літературно-наукове товариство «Галицько-Руська Матиця». Іншою важливою подією «весни народів» Ц став вихід 15 травня 1848 р. першого українського тижневика «Зоря Галицька», що започаткував появу української преси в Галичині. Отже, перші дослідження української історії, фольклору, мови і літератури були першим пробудженням сучасної української свідомості і забезпечили їй міцні підвалини, бо не може бути щось більш нагальним для нації, яка народжується, ніж потреба знайти свої історичні витоки і культурне підґрунтя. Саме цим і займалися українці, шукаючи таким чином основу своєї самобутності. Проте головним рушієм національного відродження стало те, що ідеї нового духовного і національного пробудження, започатковані українською інтелігенцією в кінці XVІІI — початку XIX ст., знайшли втілення та творче продовження в спадщині великого українського поета, художника, мислителя, революційного демократа Тараса Григоровича Шевченка (1814—1861).

Позитивну роль відігравав аматорський музичний драматичний театр (1848— 1850), де працювали місцеві музиканти і композитори. Отже, починаючи з другої половини XVIII до середини XIX ст. помітно зростало значення української музичної культури, сформувалася національна українська музична школа. Народна пісня висвітлювала антикріпосницьку боротьбу селян і національно-визвольний рух в усіх жанрах фольклору. Праця авторів та упорядників збірок, записів і гармонізації народних пісень мала величезне значення для формування української професійної музики. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Греченко В., Чорний І, Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. — К., 2000. Закович М.М., Зязюн І.A., Семашко ОМ. Українська та зарубіжна культура. — К., 2001. Історія української культури /Ред. І. Крип'якевича. — К., 1994. Лобас В.Х., Легенький Ю.Г. Українська і зарубіжна культура. — К., 1997. Попович М. Нариси історії культури України. — К., 2001. Українська культура /За редакцією Антоновича Д. — К., 1993. Українська художня культура / Ред І. Ф. Ляшенка. — К., 1996. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник /Ред. М. Заковича. — К., 2000.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Велика історія України

Бо джерела укрансько культури не висохли разом з тим, як занепала укранська державнсть. Вони били дал, тльки творч потоки й рки, що виткали з тих джерел не зрошували вже укранських нив, але чуж, московськ. Укранська архтектура, досягнувши в девятибаннй церкв апогею сво конструктивности, а в «козацькому бароку» найвищо гармон конструкц й форми, на гран XVIII  XIX в. наче зупинилася в свому органчному розвитков. Не стало для цього не тльки матеряльних засобв, що перейшли в руки наздникв, але й умов для нормально прац й творчости на рдньому, нацональному грунт. Царський указ з 1800 р. яким заборонено будувати церкви в укранському стилю, найкраще характеризу ц умови. Подбн укази видав царський уряд проти укрансько рзьби й малярства, з яких московська синодальна цензура вигонювала нби «ресь» проти православя, а на дл останки самобутньости укранського, образотворчого сприймання. Цензурована й переначувана образотворчсть Украни, не найшла ншого виходу, як емграцю, в тм випадку на московський грунт, деб за нею не слдкували так пдзорливо й насторожено

скачать реферат Творчість Івана Франка

Він розшукав і опублікував невідомі шкільні драми («Мистерія страстей Христових», «Слово про збурення пекла» та діалог «Банкет духовний»), розглядав інтермедії («Інтермедія єврея з русином», «Котра віра ліпша?»), присвятив ґрунтовні праці питанням вертепу – «До історії українського вертепа XVIII віку», «Нові матеріали до історії українського вертепа». Проблеми вертепної драми і вистави Франко розглядав на фоні широкого огляду історії світового лялькового театру та праць про нього. Він прийшов до висновку, що Західна Європа не знала явища, подібного до вертепу, його коріння скоріше слід шукати у східних культурах. Виникнення ж вертепу відбулося, на думку Франка, на землях з українським, білоруським і польським населенням. Франко опублікував і детально розглянув кілька нових текстів вертепної драми. Найбільший інтерес становлять–і в цій справі Франко майже не мав попередників – його праці з історії нової української драми та театру: «Руський театр у Галичині» (1885), де розглядається її театральне життя від перших вистав 40-х років XIX ст. до часу написання даної розвідки, «Русько-український театр» – за визначенням самого автора «історичні обриси», де простежується процес виникнення і розвитку театру від його початків у період Київської Русі аж до явищ історії українського театру XIX ст. (огляд доведено до 60-х років), «Писання І. П. Котляревського в Галичині», «Галицький «Москаль-чарівник» та ін.

Пробковая доска в деревянной раме MDF, 40x30 см.
Пробковые доски применяются в качестве персональных информационных дисплеев. На их поверхность с помощью кнопок или булавок можно
424 руб
Раздел: Прочее
Детская горка, розовая.
Стабильная и прочная пластиковая горка с пологим спуском. Горка характеризует высокое качество и непревзойденный дизайн! Изготовлена из
1941 руб
Раздел: Горки
Детский шампунь-гель для волос и тела Weleda "Апельсин", 150 мл.
Натуральное средство 2 в 1 с нежнейшей кремовой текстурой и растительной моющей основой бережно очищает и ухаживает за чувствительной
542 руб
Раздел: Гели, мыло
 Історія України

А на початку XVIII ст. не хто інший, як українці (а не росіяни), переважали серед інтелектуальної еліти імперії. Малу активність українців у процесах урбанізації та модернізації на Україні допомагають пояснити політичні й соціально-економічні умови, що існували тут у XVIII–XIX ст. Оскільки міста й містечка були центрами імперської адміністрації, в них, як правило, переважали росіяни, їхня мова й культура. Водночас корінне українське населення або асимілювалося, або в деяких випадках витіснялося. Як зауважив Богдан Кравченко, причиною того, що українські селяни не переселялися у міста, було переважання панщини у добу кріпацтва. На відміну від російських селян, яких поміщики заохочували до пошуків додаткової роботи й прибутків у місті, українських селян і далі змушували працювати на землі, щоб максимально використовувати її родючість. Це не лише обмежувало можливості їхнього пересування, а й позбавляло нагоди опановувати ремесла, що давали змогу росіянам та євреям легко пристосовуватися до міського оточення. Тому коли розпочалися промисловий бум та урбанізація, українці виявилися неготовими взяти в них участь

скачать реферат Становлення класичної української філософії ХVIII–XIX століття

Ряд філософів у розвитку та становленні філософії в Україні виділяють три періоди: по-перше, період докласичної філософії, що охоплює історію української філософії від Київської Русі до Просвітництва, включаючи розвиток філософії в Києво-Могилянській академії; по-друге, класичний період - від філософії Григорія Сковороди до університетської філософії кінця XIX ст.; по-третє, період новітньої української філософії XX ст., включаючи філософію української діаспори. Причому, особливістю періоду вважається екзистенціально-романтичний характер філософії. Своєрідність кожного з періодів історії філософії в Україні полягає в тому, що перший період історії філософії в Україні охоплює існування Київської Русі. Тоді філософія ще не виділилась у самостійну сферу теоретичного осмислення світу. Це практична філософія, що становила невід'ємну частину культури Х-ХІ стст. Основна її проблема: Людина-Бог. Другий період історії філософії в Україні охоплює XVI-XVIII ст.ст. і зв'язаний з діяльністю братств, Острозького культурно-освітнього центру і Києво-Могилянської академії - період культури українського барокко, що зумовила виділення характерних рис філософії в Україні.

 Русская Европия к началу царствования Николая I

Петровская империя прикрыла сверху европейской культурой московское царство, но держаться она могла все таки лишь на Московском человеке. К этому типу принадлежат все классы, мало затронутые петербургской культурой. Все духовенство и купечество, все хозяйственное крестьянство ("Хорь" у Тургенева), поскольку оно не подтачивается снизу духом бродяжничества или странничества". (Г. Федотов. Сб. "Новый Град" стр. 75-76). "...В татарской школе, на московской службе выковался особый тип русского человека, исторически самый крепкий и устойчивый из всех сменяющихся образов русского национального лица... Что поражает в нем прежде всего, особенно по сравнению с русскими людьми 19 века, это его крепость, выносливость, необычайная сила сопротивляемости". "Есть основания думать, что народ в XVI-XVII вв. лучше понимал нужды и общее положение государства, чем в XVIII-XIX", - пишет Г. Фетодов в статье "Россия и свобода" (Сборник "Новый Град"). VIII Политические принципы Московской Руси настолько своеобразны, что у других народов мы не найдем ничего похожего на них

скачать реферат Філософія України кінця XVIII - початку XIX ст.

1. Загальна характеристики стану філософської культури України кінця XVIII – початку XIX ст. Поширення ідей представників французького та німецького просвітництва в Україні Ідеї Просвітництва справили такий величезний вплив на всі напрямки духовного життя європейського суспільства, що дали назву новій культурно-історичній добі. До речі, згадувана епоха, на відміну від попередніх, сама дала собі ім'я: термін «просвітництво» використовують ідеологи Просвітництва – Вольтер і Гердер. Остаточно закріпила цей термін у науці стаття І. Канта «Що таке Просвітництво?» (1784 р.). За часом доба Просвітництва – це середина XVII–XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше – в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи. Розвиток європейської культури так чи інакше відбувався під знаком ідей Просвітництва. У XVIII–XIX ст. у царині української класичної філософської проблематики працювали викладачі Київської духовної академії, а пізніше і університетів, що функціонували на території України.

скачать реферат Національно-духовне відродження України у першій половині XIX ст.

На перших етапах національно-духовного відродження аматорський підхід до відтворення історії та культури народу поєднувався з науковим. Але поступово на перший план виходить науковий метод. Якщо спочатку історія, фольклор, побут, звичаї, обряди розглядалися в працях разом, то в першій половині XIX ст. започатковуються окремі галузі українознавства. Від загальноісторичних досліджень відгалужуються етнографічні, фольклористичні та мовознавчі праці. З цього почалося поглиблене вивчення тих сторін життя народу, які разом і становили народознавство. Ним займались інтелігенти з високою, часто європейською освітою. Серед них наприкінці XVIII ст. найпомітніше місце займав Опанас Шафонський. Закінчивши університети в Галле, Лейдені й Страсбурзі, одержавши диплом доктора права, філософії та медицини, він повернувся на Батьківщину. Найпомітніший слід його діяльність залишила в українознавстві. Шафонський зробив першу серйозну наукову спробу дати читачеві чітке комплексне уявлення про історію та культуру українського народу.

скачать реферат Петродворец - русский "Версаль"

Штакеншнейдер проявил тонкое чувство стиля, сохранив художественную выразительность растреллиевского декора. Он также повысил на один этаж восточный флигель дворца, выступавший в Верхний сад, чтобы увеличить размеры и количество комнат ко дню свадьбы дочери Николая I - Ольги. Интерьеры этого флигеля, получившего название «Ольгина половина», выполнены в стиле «второго роккоко». Более чем двухвековая история строительства и перестроек Большого дворца связано с именами известных архитекторов, скульпторов, художников, декораторов, создавших выдающийся памятник искусства и культуры. В XVIII-XIX веках это было центральное сооружение «коронной» летней резиденцией русских императоров. В залах и гостиных дворца происходили важные государственные приёмы, устраивались праздники. Простым людям строго запрещалось приближаться к царскому жилищу. «Наистрожайшим образом» предлагалось не допускать близко ко дворцу «матросов, господских ливрейных лакеев и подлого народу, а также у кого волосы не убраны, платки на шее или кто в больших сапогах и серых кафтанах».

скачать реферат Китай

В таком ракурсе весь огромный Китай для нашей проблемы только фон, и мы останемся в рамках номадистики. Существовало мнение, что кочевая и китайская культуры несоизмеримы, что кочевники были дикарями, вторгавшимися в цивилизованный Китай, что Великая степь-китайская периферия, а "проблема хуннов-это проблема Китая" . Против этого мнения говорит все доподлинно известное об истории Центральной Азии, и все-таки такое мнение существовало и не всегда встречало возражения. Почему? XIX век оставил нам в наследство концепцию, согласно которой только оседлые народы создали прогрессивную цивилизацию, а в Центральной Азии будто бы царили либо застой, либо варварство и дикость. Самое плохое в этой концепции было не то, что она неправильна, а то, что она предлагалась как достижение науки, не подлежащее критике. В этом-опасность любого предвзятого мнения. Чтобы заставить рутинеров задуматься, нужен был аргумент сильный, бесспорный и наглядный. Таким оказались предметы искусства из алтайских курганов. Все попытки усмотреть в них вариации китайского, иранского или эллинского искусства оказались тщетными. Культура кочевников I тысячелетия до н.э. была самобытна . И, более того, она была высока, гораздо выше, чем культура кочевников XVIII-XIX веков, изученная многими этнографами досконально.

Настольная подставка "Berlingo BR", вращающаяся.
Комбинированная черная/красная.
388 руб
Раздел: Подставки, лотки для бумаг, футляры
Магнитный театр "Репка".
Увлекательное театральное представление с любимыми героями русской народной сказки «Репка» и вашим ребенком в роли главного режиссера. 10
308 руб
Раздел: Магнитный театр
Самоклеящиеся этикетки, A4, 105x70 мм, 8 этикеток на листе, 100 листов.
Формат: А4. Размер: 105x70 мм. В комплекте: 100 листов (на 1 листе 8 этикеток).
500 руб
Раздел: Бейджи, держатели, этикетки
скачать реферат Шнитке. Жизнь и творчество

Не тот слушатель или не тот Шнитке тому причиной?В 1994 году, за четыре года до смерти, Шнитке написал свою последнюю оперу - "Джезуальдо". Первая - "Жизнь с идиотом" - была создана по мотивам повести Виктора Ерофеева, была наполнена аллюзиями на советский быт и культуру и прошла с большим успехом по всему миру. После чего Венский театр заказал Шнитке новую оперу. Для либретто, порученного Роберту Блетшахеру, Шнитке выбрал историю Джезуальдо ди Веноза итальянского князя и по совместительству великого композитора XVI века.Карло Джезуальдо, прочно, казалось, забытый в XVIII-XIX веках, воскрес к новой жизни в нашем столетии. Во-первых, у него была чрезвычайно оригинальная музыка - полная неожиданных хроматизмов, резких диссонансов и весьма своеобразной мелодики. Во-вторых, сам он по себе представлял примечательную личность - владетельная особа, друг Торквато Тассо, в припадке ревности зарезавший собственную жену вместе с ребенком, да еще и любовника в придачу. То есть человек искренних и сильных страстей, истинный представитель Возрождения, в одном флаконе соединяющий гений и злодейство. В пораженном рефлексией XX веке подобный набор выглядит чрезвычайно привлекательно.Перед венской премьерой дотошные немцы усилиями полицейских психологов зачем-то составили приблизительное описание личности Джезуальдо.

скачать реферат Искусство в контексте культуры

Общетеоретическая концепция типологического развития культуры по отношению к кубанской культуре и изобразительному позволяет выделить характерное преобладание канонической культуры в конце XVIII середине XIX в., а динамической во второй половине XIX начале XX в. Отсюда, в каждый из указанных периодов, господствовал определенный тип художественной деятельности: в начале народное искусство, а затем профессиональное. Искусство и действительность. Художник создаёт произведение искусства не потому, что он отражает в определённом образе свой внутренний мир, а потому, что его помощью выражает потребность возвысить какую-то форму жизни до уровня всеобщей ценности, типичной для духовности . Произведение искусства действительно является символом, и его красота проявляется входе бесконечных поисков, которые совершаются в нем и вне его души, обретающие духовность в её чистой форме. Ни одно произведение искусства, как ни одно из субъективных состояний, не реализует в себе красоту в чистом виде , абсолютно чистую идеальность, свободную от каких либо форм реального, которые необходимы для её гармоничности . “Значит и эстетической жизни никогда не удаётся достичь окончательной конкретной объективизации , собственно ценности.

скачать реферат Россия в мировой истории

Правительство Софьи Алексеевны заключило с Речью Посполитой "Вечный мир", который окончательно закрепил за Россией Киев и Левобережную Украину, северские и смоленские земли . Завершил вековые усилия государей-собирателей Петр I , который окончательно утвердил российское великодержавие . Его правление стало торжеством абсолютизма . Такова предыстория вопроса . С абсолютизмом принято связывать имперский период развития России. Победоносная Северная война обеспечила России полноправное место в Европе. Отныне история Российской империи - история территориальных приобретений и неостановимого движения на запад, юг и юго- восток. В ходе этого процесса в XVIII - XIX вв. в состав государства вошли Прибалтика, литовские, украинские и белорусские земли Речи Посполитой, часть Польши, Бессарабия, Финляндия, Казахстан, Кавказ, Закавказье, и Средняя Азия. За малым исключением это были страны с давними традициями собственной государственности, с развитыми хозяйственными отношениями, где жили народы с самобытной и часто высокой культурой.

скачать реферат История России-составная часть мировой истории

В ходе этого процесса в XVIII - XIX вв. в состав государства вошли Прибалтика, литовские, украинские и белорусские земли Речи Посполитой, часть Польши, Бессарабия, Финляндия, Казахстан, Кавказ, Закавказье, и Средняя Азия. За малым исключением это были страны с давними традициями собственной государственности, с развитыми хозяйственными отношениями, где жили народы с самобытной и часто высокой культурой. После вхождения в состав России местная знать , сделавшись незаменимой частью правящей системы, без долгих колебаний отдавала свои знания, опыт и авторитет укреплению Российского государства. По существу, политика социальной ассимиляции была разновидностью классической имперской политики, основанной на римском правиле "Разделяй и властвуй". Только разделение шло не по национальному (Испанская, Британская и другие европейские империи Нового времени), не по религиозному (Османская империя), а по социальному, сословному принципу. Российская империя напоминала Римскую, и принадлежность к российскому дворянству напоминала право римского гражданства. Приобщение к верхним слоям российского общества не требовало ни перехода в православие, ни даже принятия христианства.

скачать реферат Культура и цивилизация

Однако в науке понятия «культура» и «цивилизация» нередко отождествляются. Лишь в Новое и Новейшее время (т. е. в XVIII – XIX вв.) постепенно формируется представление о культуре как духовном содержании цивилизации и все больше обнаруживается их несовпадение. По сути, культурное измерение составляет качество цивилизации, фундамент всей человеческой истории. Впервые слово «цивилизация», пожалуй, встречается в «Друге людей» Мирабо (1756 г.). Религия, по его мнению, является главной «пружиной цивилизации», ибо она наставляет нас и беспрестанно напоминает о братстве, смягчает сердце и, в конечном счете совершенствует человека. А цивилизация лишь улучшает нравы, воспитывает учтивость, вежливость, распространяет знания, чтобы человек соблюдал правила приличия и следит за тем, чтобы они играли роль законов общения. Но все это лишь маски добродетели. Цивилизация, считал Мирабо, ничего не дает обществу, если она «не дает ему основы и формы добродетели». Именно это несовпадение культуры и цивилизации отмечали в своей концепции О. Шпенглер, Н. Бердяев и другие мыслители, считавшие, что цивилизация – это «смерть духа культуры».

Рюкзак детский "Сова", 32х26х10 см.
Рюкзак детский. Размер: 32х26х10 см. Состав: текстиль, ПВХ, металл. Не предназначено для детей младше 3 лет.
319 руб
Раздел: Детские
Этикетка самоклеящаяся "Lomond", А4, белая.
Размер этикетки - 210х297 мм. 1 этикетка на листе формата А4. Плотность - 70 г/м2. Тип этикетки - матовая. Цвет - белый.
323 руб
Раздел: Бейджи, держатели, этикетки
Брелок "FIFA 2018. Забивака с двумя подвесками №2".
Брелок с символикой чемпионата мира FIFA 2018. Материал: металл.
491 руб
Раздел: Брелоки, магниты, сувениры
скачать реферат Социальные функции науки

Без этого научные представления не могли превратиться в составную часть культуры общества. Итак, мировоззренческая функция науки помогает человеку не только объяснить известные ему знания о мире, но и выстроить их в целостную систему, рассмотреть явления окружающего мира в их единстве и многообразии, выработать свое мировоззрение. Одновременно с этим процессом возникновения и укрепления познавательно - мировоззренческих функций науки занятия наукой постепенно становились в глазах общества самостоятельной и вполне достойной, респектабельной сферой человеческой деятельности. Иначе говоря, происходило формирование науки как социального института в структуре общества.2.2 Функция науки как непосредственной производительной силы. Отвечая на экономические потребности общества, наука реализует себя в функции непосредственной производительной силы, выступая в качестве важнейшего фактора хозяйственно-культурного развития людей. Именно крупное машинное производство, которое возникло в результате индустриального переворота XVIII—XIX вв., составило материальную базу для превращения науки в непосредственную производительную силу.

скачать реферат Понятие и типы цивилизаций

Иными словами, создались условия для возникновения нового типа человеческих общностей – цивилизаций. До этого признаками, отделявшими одни сообщества людей от других, служили биологический (расово-антропологический) и культурно-лингвистический (этнический). Второй экономической революцией в истории человечества был промышленный переворот XVIII-XIX вв. Он не только привел к изменению экономической основы общества с сельского хозяйства на промышленное производство, но и впервые противопоставил человека природе. Во-первых, это качественно изменило все лицо современного общества. Машинное производство, центрами которого сделались города, оказалось способным прижиться в любой географической и культурной среде. Возникнув в рамках европейской цивилизации Нового времени, получившей ныне название Индустриальной, новый тип производства и основанных на нем общественных отношений стал активно подчинять себе мир, разрушая или приспособляя к своим потребностям все прежние общественные культуры. Качественно новый уровень удовлетворения бытовых потребностей, благосостояния и резкий рост возможностей человека стали тем стандартом, на который стало ориентироваться почти все человечество.

скачать реферат Этноним «немец» в России XVII XX вв. (к проблеме формирования русской национальной идентичности)

Наиболее законченный вид эти поиски приобрели в 29-ти томной «Истории России» С.М. Соловьева. Сравнивая древних славян и германцев, ученый провозглашает их равноправное и господствующее положение в Европе со времен утверждения христианства и до XIX в.23 По мнению С.М. Соловьева, геополитические и исторические различия условий развития этих народов привели к созданию цивилизаций двух типов: духовной русской и светской немецкой.24 Именно последняя представляется ученому прогрессивной, тогда как цивилизационное развитие России возможно лишь через заимствование чужого, в первую очередь, немецкого просветительского опыта. Решительно осуждая как славянофилов, так и германофилов, С.М. Соловьев, тем не менее, полагает, что всякое иноземное вторжение в духовную культуру русского народа является «истинным несчастьем» России.25 Подобное амбивалентное функционирование этнонима «немец» характерно и для народного сознания конца XVIII XIX вв. С одной стороны, немец это некий идеальный тип рачительного и домовитого человека. В русской «Описи качеств знатнейших европейских народов», помещенной в знаменитом в свое время «Письмовнике» Н.

скачать реферат Учебник по истории отечества

Цивилизация локальная – регион мира, в котором развитие общества и культуры происходит в особом направлении, на основе собственных культурных норм и ценностей (Античная цивилизация, Индийская цивилизация, цивилизация Майя, Европейская и др.). Челядь – 1. В древней Руси IX – XII вв. – рабы, позже – широкий круг феодально-зависимых людей. 2. В XVIII – XIX вв. – дворовые люди помещиков. 3. Презрительное название прислужников из окружения начальства. Черносотенцы – участники крайне правых организаций в России 1905-1917 гг., выступавших с позиций монархизма, великодержавного шовинизма и антисемитизма (“Союз русского народа”, “Союз Михаила Архангела” и др.). Устанавливали режим террора, проводили погромы, поддерживали репрессивные меры правительства. “Черный передел”- организация народников в Петербурге, возникшая при расколе “Земли и воли” в 1879г., отрицала тактику террора, выступала за ведение пропаганды. Лидер - Г.В. Плеханов. В 1880 г. руководители эмигрировали, в 1883г. создали марксистскую группу “Освобождение труда”.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.