![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Медицина |
Лікувальна фізична культура в системі реабілітації хворих з сердечно-судинними захворюваннями | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
На рудиментарном пальце передней конечности также есть коготь, который, отрастая полукругом, врезается в кожу, вызывает сильную боль и приводит к возникновению воспалительного процесса. Поэтому следует тщательно следить за его ростом и периодически отрезать до необходимой длины. На задних конечностях эти рудиментарные пальцы обычно отсутствуют. Если же они имеются, то на 3-5 день после рождения щенка подлежат удалению. В случае поломки когтя его необходимо заточить пилкой. Если же коготь обломан у самого корня и кровоточит, раневую поверхность необходимо обработать перекисью водорода или настойкой йода, положить давящую стерильную повязку и обратиться к ветеринарному врачу. ЭЛЕКТРОТРАВМА Действию электротравмы чаще всего подвергаются щенки при прокусывании проводов. Электрический ток напряжением 200 и 127 воль воздействует в первую очередь на центральную нервную систему собаки, парализует дыхание, сердечную деятельность. При возникновении короткого замыкания возможны ожоги. У собаки, получившей электротравму, могут отмечаться судорожные подергивания различных групп мышц тела, бледная или синюшная окраска кожи, нарушение ритма дыхания или даже его остановка
Останніми роками значно зріс інтерес до використання засобів лікувальної фізичної культури в реабілітації хворих із захворюваннями органів сечовивідної системи. Це метод активної, функціональної патогенетичної терапії, що забезпечує повноцінне відновлення здоров я і попереджає ускладнення. При заняттях фізичними вправами, безумовно – і умовно-рефлекторним шляхом активізуються фізіологічні процеси, поліпшується кореляція фізіологічних механізмів, відбувається пристосування організму до зростаючих навантажень та забезпечується функціональна адаптація хворого. Все вище сказане визначило актуальність проблеми, що вивчається, і дозволило сформулювати мету і завдання роботи. Мета роботи – розробити комплексну програму фізичної реабілітації для хворих на хронічний пієлонефрит та гломерулонефрит на поліклінічному етапі реабілітації. Для цього розв їзду фахівців із спортивної медицини і ЛФК (25-27 вересня 2002 року), Одеса, 2002. – С. 214. Ясногородский В.Т. Справочник по физиотерапии. – М.: Медицина, 1992. – 60 с. Правосудова В.П. Підручник інструктора лікувальної фізичної культури М.:Фис, 1980. с. 70-86. Рысс Е.С., Шулутко Б.И. Болезни органов пищеварения. – СПб.: Медицина, 1998. – с. 84-96. Самусев Р.П., Семин Ю.М. Анатомия человека. – 3-е узд. – М.: Оникс, 2005. – с. 56-100. Справочник уролога и нефролога /Карпенко В.С., ПыригЛ.А., Мельман Н.Я., Юнда И.Ф. – К.: Здоровье, 1985. – 224 с. Султанов В.К. Исследование объективного статуса больного. – Санкт-Петербург: ПИТЕР, 1997.-240 с. Тиктинский О.Л., Александров В.П. Мочекаменная болезнь. - Санкт-Петербург, 2000. – 384 с. Учебник інструктора по лечебной физической культуре.
Свет един, и поистине международны врата к нему и доступны они для всех искренних искателей света. Темнота допущена лишь на время сна. Но, поистине не для сна человечество пытается совершенствовать себя уже миллионы лет. Не труизм мыслить и взывать о Культуре. Неограниченно в количестве мы должны вкладывать в -чашу культуры все лучшие накопления наших сердец. Сказано, что мы сейчас приближаемся к эпохе огня. Какая это чудесная стихия, если мы можем осознать ее и применить благостно. Зажигая светочи духа, разве это не прекрасно сознавать, что и в других странах те же самые светочи сверкают. Это осознание сотрудничества укрепит и воздьшет наши устремления. Увидим ли мы этих друзей физическим глазом или почувствуем их в духе сердца нашего, не знаем мы, что более ценно. Главное, знать, что чаша Грааля, чаша Культуры, неустанно наполняется и в сердечном сотрудничестве наши друзья слагают в нее их лучшие духовные ценности. И во имя этих ценностей духа шлю вам с белых вершил мой искренний привет и прошу почувствовать, как рад буду встретиться лично, когда придет к этому время
План Вступ РОЗДІЛ 1. Медико – біологічні та теоретичні аспекти наукового дослідження. Анатомія і фізіологія лицьового нерва Методика оздоровчої фізичної культури для осіб з функціональними захворюваннями нервової системи Використання фізичної реабілітації в галузі лікувальної фізичної культури при різних захворюваннях систем та органів людини РОЗДІЛ 2. Організація та проведення дослідження Застосування методів лікувального дослідження Додаткові методи дослідження їх діагностичне прогностичне значення при невриті лицьового нерва комплексу. РОЗДІЛ 3. Реабілітаційна дія ЛФК при запаленні лицьового нерва Вплив оздоровчої фізичної культури на організм Характеристика основних форм оздоровлення фізичною культурою Висновки та пропозиції Список використаних джерел Вступ Сьогодні, як і сотні років тому, людину переслідують хвороби, яких не стає менше. Серед захворювань периферичної нервової системи поразки лицьового нерва за поширеністю займають друге місце, поступаючись лише неврологічним проявам остеохондрозу хребта и залишаються однією із актуальних проблем сьогодення.
Факторы, вызванные противоречиями в сфере духовно-идеологических отношений, также наиболее часто проявляются в пограничных регионах и влияют на все области общественной жизни: политику и экономику, социальную область и культуру, систему национальных и религиозных отношений. Нередко эти факторы могут стать непосредственным источником войн и вооруженных конфликтов. Что же касается военных конфликтов на этнонациональной и религиозной основах, то они имеют место в современный период исторического развития и сохранятся в будущем. Свидетельством тому являлась религиозная война в Афганистане, арабо-израильские противостояния в Палестине, сербско-хорватско-мусульманское противостояние в Боснии, сербско-албанское в Косово, македонско-албанское в Македонии, Ирано-Иракские войны и продолжающееся между ними противостояние. К этому следует добавить длительное противостояние между протестантами и католиками в Северной Ирландии, между правящим режимом и оппозицией Таджикистана и, наконец, война России в Чечне. В этих случаях везде основой противостояния и конфликтов является идеологический фактор
Вступ 1. Поняття про ЛФК 1.1 Коротка історія розвитку лікувальної фізичної культури 1.2 Фізіологічне обґрунтування лікувальної фізичної культури 1.3 Основні педагогічні принципи побудови методики лікувальної фізичної культури 1.4 Засоби, методи й форми лікувальної фізичної культури 2. ЛФК при внутрішніх захворюваннях органів 2.1 Лікувальна фізична культура при захворюваннях нервової системи 2.2 Лікувальна фізична культура при захворюваннях серцево-судинної системи 2.3 Лікувальна фізична культура при недостатності кровообігу 2.4 Лікувальна фізична культура при захворюваннях органів травлення 2.5 Лікувальна фізична культура при порушенні обміну речовин 3. Основи лікувального харчування 3.1 Загальні принципи лікувального харчування 3.2 Вплив харчових факторів на процеси одужання Висновки Список використаної літератури ВСТУП Ідеї лікувальної фізичної культури одержали відображення в працях геніального таджицького вченого Авіценни (980-1037). Одна з його п'яти книг знаменитої праці присвячена питанням лікування фізичними вправами. У цій книзі Авіценна дає деякі обґрунтування до використання фізичних вправ з лікувальною й профілактичною метою, до застосування сонячних і повітряних ванн.
Відвар ячменя застосовують при жовчних хворобах, він сприяє додатку молока в матерів, що годують. Ячмінний кава живильний, смачний, корисний, особливо при туберкульозі легенів. Гречка. Зерно містить 10-16% білка, до 80% крохмалю, цукру, клітковину, жир, солі заліза, кальцію, фосфору, міді, цинку й ін., органічні кислоти, вітаміни В1, В2, Р, РР. Білки гречки біологічно активні. Гречана крупа - коштовний дієтичний продукт при шлунково-кишкових захворюваннях, недокрів'ї, розладах нервової системи, захворюванні бруньок, цукровому діабеті. З верхівок стеблинок і Цвєтков одержують рутин, необхідний для одержання препаратів при лікувань гіпертонічний і променева хвороби, крововиливу. Просо - круп'яна культура. Зміст білка-до 14%, багато вітаміну РР, мікроелементів - міді, нікелю, магнію, цинку. Свіже пшоно входить у раціон хворих серцеве судинними захворюваннями, при гіпертонічній хворобі й хворобі печінки. Овес. Зерно містить крохмаль, білкові речовини, жир, цукор, вітаміни (А, В1, В2, Е), амінокислоти, органічні кислоти.
Це одна із частих клінічних форм гострого порушення мозкового кровообігу. Такі хворі в неврологічних стаціонарах складають біля 20% від усіх хворих з судинними захворюваннями головного мозку. Слід зазначити, що МПМК - це поняття суто клінічне, воно відображає лише динаміку неврологічних проявів і не дає уяви про справжню довготривалість порушень мозкової гемодинаміки. Етіологія. МПМК частіше розвиваються при атеросклерозі, артеріальній гіпертензії або їх поєднанні. Значно меншу роль у їхньому розвитку відіграють цукровий діабет, васкуліти різної етіології, здавлювання остеофітами хребетних артерій. МПМК часто обумовлюються стенозуючими процесами магістральних артерій голови в екстра- та інтракраніальному відділах. Патогенез. Патогенетичні механізми МПМК різноманітні. У їх виникненні значну роль відіграють артеріогенні мікроемболії атероматозними масами із сонних і хребетних артерій при розпаді атероматозних бляшок, а також конгломератами тромбоцитів, які утворюються в ділянці зміненого участка стінки великих судин.
Предмет дослідження: особливості гігієнічного масажу. Об`єкт дослідження: процеси в організмі, які відбуваються під впливом гігієнічного масажу. Мета дослідження: вивчити особливості гігієнічного масажу та необхідність його застосування. У завдання входило: 1) узагальнити місце масажу та його вплив на організм людини; 2) проаналізувати особливості гігієнічного масажу; 3) апробіювати гігієнічний метод масажу. Практична значимість: Гігієнічний масаж можна проводити у вигляді загального масажу і масажу окремих областей тіла. Прийоми гігієнічного масажу і правила їх застосування ті ж, що і масажу. Для гігієнічного масажу лікар рекомендує спеціальні методики, установлює показання і дозування. Призначення гігієнічного масажу хворим серцево-судинними захворюваннями вимагає особливої обережності. При хронічній ішемічній хворобі серця з явищами стенокардії напруги, порушення ритму і серцевій провідності, гіпертонічній хворобі ІІ Б стадії самомасаж протипоказаний. Розділ 1 Вплив масажу на організм людини У загальному складному механізмі дії масажу можна виділити три основні, пов'язані між собою, ланки, вплив через нервово-рефлекторний апарат, гуморальний шлях та безпосереднє механічне діяння на тканини і органи.
За формою хребет має не менш двох дуг. Кут відхилення основної дуги, обумовлений рентгенологічно, становить від 25° до 40є. Торсіонні зміни різко виражені, проявляються значною деформацією грудної клітини й наявністю реберного горба. Всі зміни хребта й грудної клітини носять стійкий характер. IV ступінь сколіозу являє собою важке спотворювання тулуба. Прогресуюче бічне відхилення хребта й скручування його по осі зі зміною конфігурації хребців і ребер приводять до утворення кифосколіоза з деформацією хребта як у бічному, так й у переднєзадньому напрямках. У хворих чітко виражені передні й задній реберні горби, спостерігається деформація таза й грудної клітини. Кут відхилення хребта від вертикальної осі більше 40°. Різко виражені клінічні прояви порушення функції органів грудної клітини й нервової системи . 3 КЛІНІКО-ФІЗІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КІНЕЗОТЕРАПІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ ЗІ СКОЛІОТИЧНОЮ ХВОРОБОЮ Лікувальна фізична культура широко використовується на всіх етапах лікування й реабілітації захворювань й ушкоджень хребта в дітей.
ЛФК здійснює оздоровчий вплив при застосуванні до хворих, що страждають виразковою хворобою, в наступних напрямках: вплинути на врегулювання процесів збудження і гальмування в корі головного мозку; на посилення кортико-вісцеральнoї іннервації та вирівнюванні розладів вегетативної іннервації, поліпшити узгоджене функціонування систем кровообігу, дихання та травлення, шляхом правильної організації режиму рухів, фізичних вправ і пасивного відпочинку врегулювати нервово-психічнy сферy хворого, поліпшити окисно-відновні процеси у всіх органах, сприяти нормальному перебігу трофічних процесів, протидіяти порушенням функцій травного апарату, що мають бути при виразковiй хворобi (запори, втрата апетиту, застійні явища та ін.) . Принцип індивідуалізації при застосуванні лікувальної фізкультури при даному захворюванні є обов'язковим. Фізичні вправи покращують циркуляцію крові та лімфи, що сприяє зменшенню застійних явищ в організмі. Мета роботи - розглянути основні підходи до призначення засобів ЛФК в системі фізичної реабілітації хворих з виразковою хворобою шлунка і 12 - палої кишки.
При ваді того ж клапана, але при його недостатності у стадії компенсації пацієнтам рекомендується займатися у групах здоров'я, учням — у спеціальній або підготовчій, основній групі і за умови доброї адаптації до фізичних навантажень — деякими видами спорту. Взагалі, при компенсованих пороках серця фізична реабілітація проводиться за аналогією її застосування у хворих на стенокардію, що віднесені до І або II функціонального класу . Лікування дистрофії міокарда націлене на усунення основного захворювання, причин, що її викликали, боротьбу з проявами міокардіодистрофії. Для цих хворих найбільш підходить програма фізичної реабілітації, що застосовується при недостатності кровообігу І ступеня. У спортсменів на етапах реабілітації рекомендуються спочатку вправи, що імітують рухи в обраному виді спорту, а у подальшому — такі, що сприяють відновленню витривалості. Потім поступово включаються в заняття швидкісні та силові вправи. Хворим з серцевою патологією показане санаторно-курортне лікування. Залежно від характеру, перебігу захворювання і його наслідків, функціональних резервів серцево-судинної системи та організму в цілому пацієнтам рекомендуються бальнеологічні, кліматичні та місцеві кардіологічні санаторії. Розділ 2. Фізична реабілітація при вадах серця 2.1 Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації Лікувальну фізичну культуру застосовують у тій чи іншій формі при всіх захворюваннях серцево-судинної системи і на всіх етапах реабілітації.
МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕГІ імені академіка СТЕПАНА ДЕМ'ЯНЧУКА ФАКУЛЬТЕТ ЗДОРОВ'Я, ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ Кафедра фізичної реабілітації Контрольна робота з навчальної дисципліни “Нетрадиційні методи оздоровлення” Тема: “Лікування мінеральними водами” Виконав студент -го курсу (ФР – ) Перевірив канд. мед. наук, доцент Рівне – 2003 Лікування мінеральними водами Водолікування відоме з найдавніших часів. Перші відомості про нього містяться в індуістських Ведах (1500 років до н.е.). Прісною і мінеральною водою користувалися для гігієнічних і лікувальних цілей древні ассирійці, вавілонці, єгиптяни. У Древній Греції техніку водолікування удосконалив Гіппократ, а пізніше воно було перенесено в Древній Рим і поступово поширилося по усьому світі. Принцип водолікування заснований на тому, що вода, володіючи високою теплоємністю, великою теплопровідністю і конвекцією, добре розчиняючи різні солі і гази, при впливі на організм через нервові рецептори шкіри викликає доброчинні хімічні і біохімічні зміни в організмі. Мінеральні води, підземні (іноді поверхневі) води, що характеризуються підвищеним змістом біологічно активних мінеральних (рідше органічних) компонентів і які володіють специфічними фізико-хімічними властивостями (хімічний склад, температура, радіоактивність і ін.), завдяки яким вони спричиняють на організм людини лікувальну дію.
Вправи в ізометричному режимі обов'язково поєднують з довільним розслабленням м'язів і дихальними вправами. Звичайно використовують навантаження для м'язів рук, плечового пояса, тулуба, ніг, рідше для м'язів шиї, черевного пресу. Через декілька місяців занять хворі з прикордонною гіпертензією і I стадією захворювання при стійкому нормальному АТ можуть переходити до занять фізичною культурою в групах здоров'я, плаванням, оздоровчим бігом, деякими спортивними іграми, продовжуючи застосовувати вправи в розслабленні м'язів. При гіпертонічній хворобі II стадії А і Б характер реабілітаційної дії і умови, в яких воно проводиться (поліклініка, стаціонар або санаторій), залежать від стану хворого, вираженості наявних ускладнень і ступеня адаптації до фізичного навантаження. На цій стадії велику питому вагу займають спеціальні вправи, зокрема, на розслаблення м'язів. Більшу увагу надається масажу і самомасажу, особливо комірної зони. Необхідні і достатньо ефективні дозована ходьба, плавання, помірне велоергометричне навантаження, теренкур, ігри, аутогенне тренування. При гіпертонічній хворобі III стадії і після гіпертонічних кризів заняття проходять, як правило, в умовах стаціонару.
Гіподинамія і гіпокінезія є причиною не тільки зниження функціональних можливостей організму і скорочення термінів профпридатності, але і впливають на тривалість життя. З урахуванням описаних обставин особливу значимість здобуває профілактика гіподинамічної хвороби, зокрема в інвалідів. Серед ряду факторів одне з головних місць займає оздоровча фізична культура в зв'язку з впливом фізичних вправ не тільки на кістково-м'язову систему, але і на психологічний стан інвалідів. Фізкультура і спорт розглядаються як засіб фізичної, психологічної і соціально-середовищної реабілітації . Саме фізкультура і спорт у силу впливу, що активно діє на організм, на підвищення рівня фізичної підготовки, розширення кола спілкування, стимуляції застосування арома-, музикотерапії. Самомасажу і акупунктури, елементів хатха-йоги, психо-коригувальних етюдів. Використання даних тифлопедагогіки і психології, теорії і методики спортивного тренування, їхній синтез необхідно здійснювати з урахуванням основної закономірності впливу порушення зору на розвиток людини: порушення зв'язків і відносин між суб'єктом і об'єктами пізнання.
Лікувальна фізкультура вирішує також завдання виховного і профілактичного характеру. Для цього використовується весь комплекс засобів, які є в її розпорядженні. Слід зазначити, що лікувальна фізкультура може принести користь тільки в тому разі, коли її призначають рано, а вірніше - своєчасно. Всяке прогаяння знижує лікувальний ефект. І навпаки, вчасне застосування скорочує лікувальний ефект і дає змогу досягти бажаних результатів . Метою нашої роботи є вивчити методи комплексної фізичної реабілітації хворих артрозом. Виходячи з мети було сформульовано наступні завдання: Проаналізувати патологічні особливості захворювання. Визначити суть і завдання фізичної реабілітації при захворюванні. Вивчити особливості методики застосування засобів фізичної реабілітації при артрозах. Об'єктом дослідження є особливості фізичної реабілітації при артрозах. Предметом даного дослідження є ефективні засоби фізичної реабілітації при артрозах. Методи дослідження – узагальнення та систематизація літературних джерел з даного питання. РОЗДІЛ 1 .ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АРТРОЗІВ Загальна характеристика захворювань суглобів Головною причиною первинних деформуючих артрозів є пошкодження суглобового хряща при систематичних тривалих перевантаженнях суглобів, їх постійна мікротравматизація.
Перелік умовних скорочень ЛФК – лікувальна фізична культура Нп – тренажери нового покоління ДМХ – дециметрохвильова терапія УФО – ультрафіолетове опромінення РФК – реабілітаційна фізична культура ХБНС - хронічних болів у нижній частині спини ДГ – дослідна група КГ – контрольна група Розділ 1. Використання механотерапевтичних апаратів у реабілітації 1.1 Поняття про механотерапію та показання до застосування Механотерапія — лікування фізичними вправами, виконуваними за допомогою спеціальних апаратів. Точно спрямовані та суворо дозовані рухи, метою яких є відновлення рухливості у суглобах і зміцнення сили м'язів, діють локально на тканини, підсилюють лімфо- і кровообіг, збільшують еластичність м'язів і зв'язок, повертають суглобам властиву функцію. Показання до застосування механотерапії: контрактури різного походження, артрози, артрити, тугорухливість суглобів після травм, тривалої іммобілізації. Протипоказана вона при рефлекторних контрактурах, різкому ослабленні сили м'язів, прогресуючих набряках, недостатній консолідації кісткової мозолі при переломах; наявності синергій, больового синдрому і підвищеної рефлекторної збудливості м'язів.
У ній вказувалося на значення реабілітації в зменшенні фізичних, психічних і соціальних наслідків захворювань; зверталася увага на необхідність розвитку реабілітаційних служб. Єство реабілітації визначалося наступним формулюванням: «Реабілітація є відновленням здоров'я осіб з обмеженими фізичними і психічними здібностями для досягнення максимальної фізичної, психічної, соціальної і професійної повноцінності». Організація Об'єднаних Націй розробила спеціальну програму реабілітації, яка проводиться ВІЗ, Міжнародною організацією праці, ЮНЕСКО і Дитячим фондом ООН – ЮНІСЕФ. У Україні реабілітація визначається як система державних, соціально-економічних, медичних, професійних, педагогічних, психологічних і інших заходів, направлених на попередження розвитку патологічних процесів, що наводять до тимчасової або стійкої втрати працездатності, на ефективне і раннє повернення хворих і інвалідів в суспільство і до суспільно-корисної праці. Для сучасної медицини в Україні реабілітація представляє закономірний процес розвитку профілактичного напряму. Вона завершує працю багатьох ланок відновлення здоров'я хворого до початкового до моменту захворювання рівня морфологічної і функціональної норми.
![]() | 978 63 62 |