Поняття та сутність ефективності управління

 Історія України

Незабаром Центральна Рада оголосила про утворення Генерального секретаріату, що мав правити за виконавчий орган уряду. Очолений Володимиром Винниченком Генеральний секретаріат, що складався з восьми міністерств, справами яких відали переважно соціал-демократи, взяв на себе відповідальність за управління Україною. Ці заходи викликали лють серед росіян України, а також Тимчасового уряду в Петрограді. Останній в середині липня вислав до Києва для переговорів делегацію на чолі з Олександром Корейським. Але катастрофічний провал російського наступу в Галичині все ж змусив росіян визнати Генеральний секретаріат, хоч і з великими застереженнями, за орган управління п'яти українських губерній (Київської, Полтавської, Подільської, Волинської та Чернігівської). Це визнання ознаменувало апогей впливу й авторитету Центральної Ради. Отримавши обіцянку широкої культурної автономії, російські та єврейські партії на Україні неохоче приєдналися до Центральної Ради. В цей момент Центральна Рада складалася з 822 місць, близько чверті з яких належало російській, єврейській, польській та іншим неукраїнським партіям

 Поняття і наукові засади державного управління

Нарешті, доцільно зробити центральним напрямком досліджень державного управління обгрунтування дійових методів і засобів своєчасного розв'язання суперечностей. На цій основі вдалося б виробити практичні висновки і рекомендації щодо ефективного впливу на суперечності, враховуючи характер, гостроту прояву та прогнозні оцінки їх подальшого розвитку. Іншими словами, йдеться про необхідність створення наукових засад урахування та розв'язання діалектичних суперечностей у державному управлінні як складової частини заходів з формування демократичної, соціальної, правової держави. 2. Сутність державного управління У вітчизняній та зарубіжній літературі ще не склалося сталого й загальновизнаного поняття державного управління. Одні його трактують з точки зору суті, реального змісту, інші — форм, яких воно набирає і в яких функціонує. Найчастіше воно визначається шляхом відмежування одних від інших видів державної діяльності — вся позазаконодавча та позасудова діяльність держави і становить зміст державного управління. Таке формальне визначення не розкриває справжньої суті державного управління, його призначення. З позицій юридичної науки, державне управління визначається як виконавча й розпорядча діяльність держави. І це визначення в достатній мірі не розкриває матеріальної суті управлінської діяльності, не вичерпує її змісту, та й саме поняття виконавчої й розпорядчої діяльності потребує уточнення.

 Національні спецслужби в період Української революції 1917-1921 рр.

Дозвіл на формування української армії був, як рапортував австрійський дипломат, "осолодженням гіркої пілюлі", що її подали Гетьманові німецькі союзники [178]. Характерно, що Центральна Рада не тільки не була проінформована органами безпеки УНР про майбутній переворот, але взагалі відкидала думку про його можливість [179]. Це, на жаль, переконливо свідчило про неспроможність спецслужб республіки контролювати ситуацію в країні, протидіяти замахам на її безпеку. Для Центральної Ради такий перебіг подій, як відомо, мав фатальні наслідки. Українська Центральна Рада проіснувала тринадцять з половиною місяців. Це був бурхливий час, за який відбулося багато історичних подій, котрі докорінно змінили існуючий суспільно-політичний лад. Центральна Рада пробудила в українському народі державну свідомість, добилася визнання його прав на незалежне державотворення. Однак, незважаючи на певні успіхи в державному будівництві, вихід на міжнародну арену, Центральна Рада зазнала поразки. Її головними причинами були: відсутність ефективного державного управління й привабливої для більшості населення економічної політики, боєздатної армії та надійних органів державної безпеки, незлагода серед різних правлячих політичних угруповань у сфері соціальної політики

 Ефективність управлінської діяльності і шляхи її формування

А отже, ефективність праці можна представити як співвідношення між факторами, що визначають ефективність труда управлінця, та показниками, що характеризують соціально- економічні результати їх праці. До факторів, що визначають ефективність праці відносять основні елементи вирбничого процеса без взаємодії яких неможливе отримання певного результату, а саме: особисті, речові та організаційні. До особистих відносяться робоча сила, від якості якої залежить її функціонування; також враховується творча активність управлінців. Умовами функціонування робочої сили виступають речові та організаційні фактори. Заключення Метою роботи є розкрити сутність ефективності управлінської діяльності та розглянути шляхи пп формування. Для оцінки ефективності системи упраління може бути в повній мірі використано ресурсний показник ефективності – модифікований показник ресурсовіддачі, який враховує поряд з іншими факторами ринкові фінансово- кредитні відношення та інфляційні процеси. Також слід використовувати такі показники як рівень виробничих зв’язків, діапазон управління, ступінь стабільності кадрів, тощо. Ділова оцінка якостей персоналу організації – цілеспрямований процес встановлення відповідності якісних характеристик персоналу (здібностей, мотивацій, рис) вимогам посади чи робочого місця.

 Четверта світова. Інформаційно-психологічна війна

Щодо якості, то тут, даруйте на слові, хто споживає багно, той ним і стає. Стосовно рівня: коли інтегрують інформацію за всіма чи більшістю параметрів, що впливають на людину, — саме тоді народжуються системи управління людством! Такі системи управління, знищуючи самостійні суб'єкти, що існували доти, знаходять тим самим свою власну нову сутність, стаючи фактично зародком єдиного планетарного людства. Згідно із законами цієї нової сутності, як і будь-якої іншої, що хоче жити і вижити, небажання підкорятися її командам розглядається як хвороба, для лікування якої застосовуються різні, зокрема й хірургічні, методи — бомбардування Югославії, Іраку, Афганістану. Сьогодні ми можемо спостерігати, як більшість депутатів і лідерів партій постійно говорять, говорять і говорять. Але постійно говорити й не слухати означає виступати в ролі божевільного інформаційного агресора. Чому божевільного? Тому що небожевільний агресор інколи оцінює ситуацію, поточний стан системи і корегує потік слів і видовищ. Тому кожна людина повинна насамперед йти дорогою самопізнання, щоб отримати правильне уявлення про себе

 Поняття та сутність менеджменту

Результативність є передумовою ефективності. 2. Поняття “менеджмент” походить від латинського ma us – “рука”. Спочатку воно означало “дбайливо вести господарство” та інше. Це слово вібрало в себе усі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і спільної роботи. У широкому розумінні менеджмент – це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду втіленних в діяльності професійних управлінців для досягнення цілей організації шляхом використаня праці, інтилекту та мотивів поведінки інших людей. У вузькому прагматичному плані сутність менеджменту краще за все сприймається через системний підхід. Робота менеджерів в організації полягає в тому, аби поєднати та скоординувати використання усіх “входів” в організацію для досягнення цілей (певних “виходів” з організації). Тому у вузькому розуміні менеджмент – це процес планування, організації, лідерування та контролю організаційних ресурсів для результативного досягнення цілей організації . З означення функції менеджменту логічно виконуються в певній послідовності , яка і утворює поняття цикл менеджменту . Складається враження існування циклу менеджменту обумовлює дискретність процесу управління.

 Аналіз економічної ефективності КГ "Зоря"

Була зроблена оцінка та аналіз звітності підприємства, яке було обране об'єктом дослідження, з тією метою, щоб знайти нові шляхи підвищення ефективності інтенсифікації. 1. Теоретичні основи інтенсифікації сільськогосподарського виробництва 1.1 Поняття та сутність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва У сільськогосподарському виробництві економічний процес відтворення незалежно від його суспільного характеру завжди переплітається з природним. Тому раціональне управління в цій галузі вимагає знань і вмілого використання не лише економічних законів, а й законів природи. Тісний взаємозв'язок економічних процесів з природними зумовлює значний вплив останніх на результати господарської діяльності, що впливає на темпи відтворення. Звідси можливість різкіших коливань темпів нагромадження порівняно з іншими галузями. Якщо в промисловості людина повністю може впливати на процеси виробництва, то в сільському господарстві така можливість обмежена, адже тут об'єктом діяльності людини є живі організми: рослини і тварини; біологічні процеси їх протікають за певними законами природи і об'єктивно вимагають пристосування всього ритму виробництва до ритму природи: до природного проходження виробничого процесу.

 Закономірності формування корпоративного управління

Структура, цілі та завдання Сутність та економічна природа корпорації і корпоративного управління Еволюція корпорацій у розвинутому суспільстві Взаємодія цілей різних груп учасників корпоративного управління Розвиток корпоративного управління – це одна із складових ринкових реформ, умова розвитку приватного бізнесу, засіб підвищення конкурентоспроможності на міжнародних ринках та поліпшення загальних показників економічної діяльності. Корпоративне управління – це система відносин між власниками, органами управління, а також іншими зацікавленими особами (працівниками, постачальниками, споживачами, кредиторами, державними та місцевими органами виконавчої влади, громадськістю тощо) задля забезпечення ефективної діяльності товариства, інтересів власників та інших зацікавлених осіб. Якість корпоративного управління, а саме дотримання прав акціонерів, виплата дивідендів, прозорість процедур корпоративного управління, ефективна структура та функції керівних органів акціонерного товариства та інше, приводить до зростання власного капіталу акціонерного товариства та є одним з ключових факторів, що обумовлює інвестиційний клімат в країні, впливає на ефективність діяльності товариств та розвиток ринку цінних паперів.

 Удосконалення системи контролю в органах державної служби

ПланВступ 1. Поняття та сутність контролю, його місце в управлінні органами державної влади та оцінці діяльності державних службовців 2. Особливості організації управлінського контролю в органах державної влади 3. Напрямки та механізми вдосконалення системи внутрішнього контролю, як функції менеджменту органів державної влади 4. Застосування антикризового управління персоналом, як механізму вдосконалення контролю за його діяльністю Висновки Список використаних джерел Вступ Контроль – фундаментальний елемент процесу управління. Ні планування, ні створення структур, ні мотивацію не можна розглядати у відриві від контролю. Фактично всі вони є невід Под ред. В.А. Спивака. - СПб: Питер, 2001. - 352 с. Шэффер У. Контроллинг. –М.: Менеджмент, 2002 Янчевский В.Г. Основы менеджмента: Учеб. пособие. - Минск: Тетра Системс, 2004. - 224 с.

 Кадрова політика організації

ЗМІСТВведення 1. Теоретична частина 1.1 Кадрова політика організації 1.1.1 Поняття та значення сучасної кадрової політики організацій 1.1.2 Показники соціальної ефективності управління персоналом 1.1.3 Фактори, що впливають на формування кадрової політики 1.1.4 Стратегія управління персоналом 1.1.5 Взаємозв'язок стратеги розвитку організації, стратегії управління персоналом та кадрової політики 1.1.6 Зміст кадрової політики на різних етапах життєвого циклу організації 1.2 Організація набору та відбору кадрів 1.2.1 Добір кадрів 1.2.2 Основні джерела інформації про вакансії 1.2.3 Формування вимог до претендентів. Визначення вакантних місць 1.2.4 Професіограма: модель співробітника і модель посади 1.2.5 Залучення персоналу: створення бази даних кваліфікованих кандидатів для відбору 1.2.6 Характеристика джерел залучення кандидатів 1.2.7 Роль кадрових агентств 1.2.8 Лізинг персоналу 1.2.9 Професійна орієнтація та профорієнтаційна робота. Методи та форми професійної орієнтації. Профорієнтація: суть та завдання, організація роботи. Методи управління професійною орієнтацією працівників 1.2.10 Зарубіжний досвід 1.3 Ефективність управління персоналом 1.3.1 Сис. економічних показників ефективності управління персоналом 1.3.2 Показники соціальної ефективності управління персоналом 1.3.3 Зіставлений аналіз організації управління персоналом зарубіжних країн 1.3.4 МОП про нові форми управління персоналом 1.4 Методи оцінки якості роботи персоналу різних функціонально-кваліфікаційних груп 1.4.1 Оцінка персоналу (рівень кваліфікації, творчість, ініціативність, винахідливість, виконавська і трудова дисципліна, ставлення до своїх обов`язків) 2. Практичне завдання 2.1 Вихідні дані й постановка завдання 2.2 Розв , 1997г. Кохно П.А., Микрюков В.А., Коморов С.Е. Менеджмент. - М.: ЮНИТИ, 2004. Кравчено Т.С. Аналіз концепцій кадрового менеджменту // Персонал, №7, 2005.

 Критерії ефективності управління

Процес управління - надзвичайно складна комбінація управлінських діянь, зворотних зв'язків і залежностей. Кількісному виміру вони, як правило, не підлягають. Мабуть, саме тому, що критерій ефективності управління є передусім якісною, сутнісною характеристикою управлінської діяльності (управлінського процесу), він і не може бути використаний для її кількісної характеристики. Для кількісної міри потрібно знати продукт певної сфери людської діяльності. Управління не є самостійним продуктом, це продукт матеріального і духовного виробництва. Соціальний прогрес можна розглядати як смільний (загальний) продукт діяльності працівників, зайнятих в різних сферах суспільного життя, і управлінців. Управлінська праця безпосередньо не створює елементів вартісної формули, тобто у вимірі результативності її не можуть застосуватися вартісні кількісні показники. Простіше, безумовно, визначити економічну сторону ефективності управління, в показниках якої часто опосередковуються результати управлінської діяльності. У сфері виробництва, наприклад, ефективність управлінської діяльності можна представити певними вимірюваними результатами, такими, як підвищення продуктивності праці, зростання виробництва і прибутку, зменшення собівартості, а також інші економіко-виробничі показники, виражені в цифрах.

 Кадровий потенціал менеджменту соціальної роботи

У даному варіанті ми розглядаємо кадрову політику в певній ідеологічній установці, а саме, що кадрова політика займається менеджерами соціальної роботи, а вони, у свою чергу, управляють персоналом, що є їх окремою функцією. Підтримка менеджерів у продуктивному стані є предметом кадрової роботи. 1. Поняття нарешті, на третьому етапі – сформована в ході здійснення соціальної роботи спеціалізована ланка менеджерів з управління персоналом має забезпечити ефективність повсякденної роботи соціальних служб на основі ефективного управління конкретними технологічними процесами надання соціальної допомоги, реабілітації, супроводу, профілактики чи обслуговування клієнтів. При цьому чітко доведено, що для внутрішнього забезпечення сталості системи менеджменту соціальної роботи головним є висококваліфікований персонал соціальних установ, закладів і служб, а з погляду зовнішніх зв'язків – головним є клієнт. Це досить суперечливі складові, що впливають на якість функціонування та темпи розвитку менеджменту соціальної роботи, але ясно одне, що тільки висококваліфікований кадровий корпус може інтегрувати ці дві суперечливі сили у повсякденному процесі життєдіяльності цілого, що народжується на теренах України.

 Инвестиционная политика фирмы

При необхідності посилення ціленаправленості портфеля по окремих критеріях в нього вносяться необхідні корективи. Сформований портфель цінних паперів складається по формі, аналогічній раніше приведеній в таблиці 2. Кінцеві оціночні показники портфеля цінних паперів порівнюються по показниках капіталоємкості, рівня дохідності, рівня ризику і рівня ліквідності з раніше сформованим портфелем реальних інвестиційних проектів. 4. Управління інноваційними інвестиціями Стратегія розвитку підприємства повинна передбачати ефективне управління процесом впровадження сучасних наукових досягнень в практику господарювання, яке реалізується шляхом його інноваційної діяльності. В умовах ринкової економіки інноваційна діяльність перетворюється в один з ключових факторів забезпечення високої конкурентоздатності підприємства і росту кінцевих фінансових результатів його діяльності. В найбільш загальному вигляді поняття інноваційної діяльності можна 'охарактеризувати як процес нового прикладення наукових, технічних і технологічних знань в цілях досягнення комерційного успіху.

 Бізнес

Таким чином, сутністю корпоративного управління є система відносин між інвесторами-власниками товариства, його менеджерами, а також заінтересованими особами для забезпечення ефективної діяльності товариства, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин. Важливість корпоративного управління. Важливість корпоративного управління для товариств полягає у його внеску до підвищення їх конкурентоспроможності та економічної ефективності завдяки забезпеченню: V належної уваги до інтересів акціонерів; V рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин; V фінансової прозорості; V запровадження правил ефективного менеджменту та належного контролю. Важливість корпоративного управління для держави обумовлена його впливом на соціальний та економічний розвиток країни через: > сприяння розвитку інвестиційних процесів, забезпечення впевненості та підвищення довіри інвесторів; > підвищення ефективності використання капіталу та діяльності товариств; > урахування інтересів широкого кола заінтересованих осіб, що забезпечує здійснення товариствами діяльності на благо суспільства та зростання національного багатства.

 Криза демократії в Україні

Такою складною є проблема взаємодії демократії, соціальної справедливості й управління. Демократія, соціальна справедливість й ефективність управління - взаємозалежні поняття. Без реального здійснення народовладдя, свободи, рівності, гласності, постійного врахування громадської думки не можна забезпечити соціальної справедливості в суспільстві, а без високої свідомості, розуміння обов'язку і відповідальності, професіоналізму й ініціативності не можна досягти високої ефективності управління. Реалізація принципів демократизму, соціальної, правової держави є умовою розвиненого громадянського суспільства, утвердження народу як джерела і носія державної влади. Адже лише демократичне суспільство спроможне до динамічного розвитку. Використана література Актуальні проблеми політики: 36. наук, праць. — Одеса, 2001. — Вип. 10-11. Бебик В.М., Головатий М. Ф., Ребкало В.А. Політична культура сучасної молоді. — К., 1996. Конституция України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.— К., 1996. Литвин В. Політична арена України: дійові особи і виконавці. — К., 1994.

 Критеріі ефективності труда менеджмера

В нових умовах з’являються нові функції, яки раніше були не потрібні. В ринковій економіці підприємство самостійно приймає рішення, розробляє стратегію свого розвитку, знаходить потрібні для їх реалізації засоби, наймає працівників, придбає обладнання та матеріали, вирішує багато структурних питань, в тому числі таких, як створення, злиття, ліквідація, розподіл, реорганізація виробничої та перебудова організаційної структури управління. Підприємства набувають рис самостійності, які характерні для умов ринкової екноміки. Це вимагає значного розширення сфери управління, збільшення обсягу та ускладнення характеру робіт, що виконуються менеджерами. Також зростає відповідальність за якість та своєчасність прийняття тих чи інших рішень. Науково-технічний прогрес перетворюється на потужний засіб управлінських нововведень, направлених на створення умов для ефективної роботи. У зв’язку з цим, менеджмент на підприємстві, що працює у ринковому середовищі, ставить високі вимоги щодо професіоналізму управлінського персоналу, від якого залежить ефективність процесу управління, а отже й ефективність діяльності всього підприємства.

 Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією

Розвиток теорії управління, розробка економіко-математичних методів дозволили багато які якісні рішення задач доповнити або замінити точними кількісними оцінками або рішеннями, а розвиток коштів обчислювальної техніки і комунікацій сприяв підвищенню ефективності управління. Багато які задачі, які раніше не могли вирішуватися в реальній або допустимій мірі часу за трудомісткості розрахунків, стали повсякденною реальністю. У сучасному менеджменті існують різні способи рішення задач: конкретні методи рішення задач управління, моделювання управлінських процесів, інформаційне і технічне забезпечення прийняття рішень і ін. В Україні теоретична і прикладна статистика, економіко-математичні моделі рішення задач, інженерних розрахунків і т.п. розроблені досить добре. Менш розвинена автоматизація процесів обробки інформації, управління виробництвом, прийняття рішень. Однак ефективність управління залежить не тільки від способів рішення задач, але у величезній мірі і від господарського механізму і системи державного регулювання.

 Організація праці менеджера

Недивно, що з часом, не маючи міцної основи самоствердження, багато керівників стрімко зривалися зі своїх командних висот або потрапляли в залежність від "лапи" заради зберігання кар'єри (див. схему далі); СПІВВІДНОШЕННЯ САМОСТВЕРДЖЕННЯ І САМОРЕПРЕЗЕНТАЦії У ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА Повна орієнтація на досягнення результатів при відсутності здатності пояснити досягнення навколишнім : САМОСТВЕРДЖЕННЯ ~100% САМОРЕПРЕЗЕНТАЦіЯ ~0% Повна орієнтація на себе з метою просування по службових сходах : САМОСТВЕРДЖЕННЯ ~0% САМОРЕПРЕЗЕНТАЦіЯ ~100% Оптимальне співвідношення для ефективного управління персоналом: САМОСТВЕРДЖЕННЯ ~70% САМОРЕПРЕЗЕНТАЦіЯ ~30% До 4. -необхідно пам'ятати про те, що ніхто і на одну десяту не буде вирішувати проблему шефа, поки буде стурбований своїми проблемами; показником майстерності менеджера є здатність надати допомогу підлеглим у рішенні їхніх проблем і, таким чином, прагнути до досягнення цілей; До 6. -ця якість є негативною для американського менеджера, але позитивною для японського, що використовує групову форму ухвалення рішення; До 7. -сама по собі ця якість негативна, але тому що для американських менеджерів самим цінним є час, то для них припустимо на 20% не сприймати те, що явно недоречно; До 10. -менеджер може бути внутрішньо не задоволений, але не повинен цього показувати: винагороджуючи результати, він тим самим мотивує підлеглих на досягнення більш значимих цілей.