Готовність педагога до інноваційної професійної діяльності

 Московство

Обеззброю москвина лише страх. Страх та користь  диними спонуками вс дяльности всх москвинв. У Московщин нема середини мж деспотом  рабом. Як не дивно, москвин  раб  деспот водночас. Мене жаха не катвська жорстоксть московських царв та можновладцв, але жаха незрозумла вропейцям тиха покора жертв т жорстокост, готовнсть х умерти без слова протесту. Корння ц покори лежать у непохитнй вр москвина, що сам Бог дав владу царев,  тому цар завжди справедливий (тисяч московських вельмож  мужикв в СРСР, засуджених владою на розстрл, кричали перед смертю: «Да здравствует советская власть». П. Ш.) Московський уряд вигубив тих, хто наважився наркати (на вухо приятелев) на урядову сваволю. Але водночас той же уряд вихваля свою справедливсть, свою турботу про добробут людей (А. де Кюстн писав це 125 рокв тому про уряд СРСР) У московськй полцйнй держав протирччя мж доконаними, жахливими вбивствами, катвським знущанням, безправям тощо  офцйно проголошеними, прекрасними, високими словами далеко пдлше, нж у африканських людожерв, бо т принаймн не виголошують гарних слв Веселсть москвинв вигляда грше за смуток

 До проблеми профвідбору абітурієнтів (на прикладі педагогічних спеціальностей)

Одночасно, не можна робити кінцевий висновок про професійну придатність абітурієнта до даної спеціальності при наявності лише окремих хоч і важливих професійних якостей. Наприклад, таких як комунікативні, організаторські здібності, мовні здібності та ін., так як вони важливі для представників всіх спеціальностей , особливо у системі “людина-людина”. Тому, повинна бути комплексна оцінка особистості, яка б охоплювала всі головні професійно значимі якості. Такий підхід до діагностики особистості повинен дозволити з найменшою імовірністю помилки прийти до висновку про наявність чи відсутність у неї покликання до даного виду праці. Сьогодні у педагогіці структура професійної придатності особистості до педагогічної діяльності (Е.П. Шастіна та ін.) включає такі компоненти: 1. Професійна педагогічна спрямованість (нахили, інтереси, мотиви, потреби). 2. Педагогічна обдарованість (своєрідне поєднання спеціальних педагогічних здібностей). 3. Характерологічна цілісність і визначеність особистості (моральна вихованість, відповідальність, єдність переконань, слів і дій, оригінальність, урівноваженість та інші риси характеру).

 Риторика: загальна та судова

Уважно вислуховуючи судов промови, судд подумки простежують пройдений шлях шукання стини, усвдомлюють  зставляють доводи й аргументи звинувача  захисника, порвнюють х. Це дозволя м побачити сильн  слабк сторони в аргументац учасникв судових дебатв, внести сво корективи в х оцнку, зробити правильн висновки, прийняти законне  обгрунтоване ршення. Важливе мсце в структур судово промови посдають етичн засади. Будь-яка професйна дяльнсть повинна здйснюватися на основ тих етичних принципв, як сформувалися в суспльств. Бльше того, кожен вид дяльност виробля сво норми професйно етики. Судова етика мстить комплекс моральних заборон  дозволв, обумовлених специфкою розгляду  виршення в судових засданнях кримнальних, цивльних, адмнстративних справ. Дотримання етичних норм сприя повншому, результативншому виконанню учасниками судових дебатв свох обов'язкв, пдвищенню ефективност х дяльност. Етичн засади вимагають вд судового ритора ндивдуального пдходу до кожно справи, яка розглядаться, урахування особливостей учасникв, як беруть участь у справ

 Принципи та норми моральної поведінки керівника

Можна назвати професії лікаря, вчителя, судді, священнослужителя. Ці професії виникли дуже давно, і з їх появою пов'язане поняття професійної моралі. і хоч деякі професії, скажімо, менеджера або маркетолога, з'явилися не так давно, проте успішність їх діяльності теж цілком залежить від дотримання ними моральних норм та принципів. Професійна мораль — це те, що конкретизує загальнолюдські моральні цінності (норми, принципи, поняття) у конкретних професіях. Особливості професійної моралі вивчає професійна етика. Коли говорять про професійну етику, мають на увазі, що це такі моральні обов'язки, в яких відбивається ставлення представника певної професії до об'єкта розмови, до колег за професією, до партнерів, до суспільства загалом. Це насамперед усвідомлення своєї моральної відповідальності і готовність виконувати свій професійний обов'язок. Центральним поняттям професійної моралі є мораль професійного обов'язку, яке поєднується з поняттям відповідальності. Проаналізувати результати своєї праці з позицій загальнолюдських моральних цінностей спеціалісту допомагає професійна совість. Вона пересікається з такими поняттями як професійна честь, професійна гідність, професійна справедливість.

 Микола Міхновський: Життя і Слово

Мж двома революцями (19071917) Псля закнчення першо росйсько революц Микола Мхновський залишився в Укран, у Харков. Йому, на вдмну вд багатьох радикальних укранських соцалстичних лдерв, вдалося уникнути ув'язнення й емграц. Не змнився  характер його професйно дяльност. Вн продовжував працювати адвокатом, причому належав до елти харквських правникв. Але мжреволюцйне десятилття, якщо порвняти його з бурхливими попереднми й наступними роками життя Миколи Мхновського, може здатися малозмстовним  нецкавим. Саме таким воно  поста на сторнках нечисленних розвдок про Мхновського. Навть С. Шемет, В. Андрвський  П. Мрчук у свох апологетичних статтях про Мхновського мало пишуть про його дяльнсть у 19071917 рр. У кращому раз, ц роки характеризуються деклькома спробами активзувати самостйницький рух, а також складною внутршньою еволюцю Мхновського й очкуванням ним кардинальних суспльнополтичних змн свордний «перехд через пустелю» й пдготовка до високо мс пд час революц 1917 р

 Вимоги до викладача вищої школи

1. за умов сьогодення, його психологічний профіль. Розуміння того, що якісна освіта є одним з основних ресурсів розвитку суспільства, породжує потребу змін у відношенні до освіти. Оскільки ключовою фігурою, що формує якість освіта, безумовно, є вчитель, оцінка якості професійної діяльності педагога в світлі нових уявлень і вимог висувається на перший план. Сьогодні як ніколи зросла потреба у вчителеві, здатному удосконалювати зміст своєї діяльності за допомогою критичного, творчого осмислення і застосування передових педагогічних і інформаційних технологій. Орієнтуючись на процеси гуманізації навчання, на цілісне формування особи що вчиться, визнання її цінності і необхідності для сучасного суспільства, ми, перш за все, повинні пам'ятати, що вона формується особою вчителя, педагога. Аналіз професійної діяльності педагогів вищої школи дозволяє констатувати, що вони, крім освітньої, виховної і розвиваючої, виконують ще цілий ряд взаємозв'язаних функцій: пропедевтичну, реабілітаційну, орієнтаційну, компенсаторну, функцію соціалізації.

 Практично-прикладні завдання професійно-технічної освіти

Практична значимість: досконалість системи професійно-технічної освіти вимагається не тільки економічним розвитком нашої країни, але і відповідністю державним стандартам, оскільки запровадження світових стандартів в галузі освіти вимагає перегляду та реорганізації системи профтехосвіти. Завдяки впровадженню модернізаційних процесів ми матимемо досвідчений висококваліфікований персонал працівників в різних галузях виробництва. Отже спочатку потрібно дещо змінити систему ПТО, а вже потім чекати високих показників результативності роботи на ринку праці. Розділ 1. Система «професійна освіта – виробнича сфера» 1.1 Проектування педагогічних систем професійно-технічної освіти Педагогічне проектування і й функціонування педагогічних систем професійно-технічної освіти невіддільні від прогнозів розвитку соціально-економічних відносин у суспільстві, науково-технічного прогресу в сфері виробництва, реформування освіти в Україні. Комплексний аналіз зазначених явищ зовнішнього середовища дозволяє визначити підходи до розробки концептуальних положень проектування педагогічних систем професійно-технічної освіти.

 Удосконалення форм і методів підготовки кваліфікованих працівників в умовах становлення ринкової економіки

У Державній національній програмі «Освіта XXI століття» виділений спеціальний розділ «Педагогічні проблеми професійно-технічної освітив». Слід відзначити, що протягом останніх 15—20-ти років професійна освіта, професійна підготовка кадрів стали одним із швидкозростаючих секаторів економіки розвинутих країн. Крім підготовки кадрів робітничих професій, великого значення набуває підвищення їхньої кваліфікації. Підвищення кваліфікації - це безперервно організоване навчання працівників, спрямоване на удосконалення їхніх професійних й економічних знань, умінь та навичок. Підвищення кваліфікації може здійснюватися: • на виробничо-економічних курсах; • в школах господарювання; • на курсах цільового призначення. Кожна з цих форм має свої цілі та завдання. Виробничо-економічні курси - це форма навчання працівників, за допомогою якої рівень кваліфікації робітників набуває якості відповідно до технологічної складності виконуваних ними робіт. На цих курсах можуть навчатися також робітники, фактичний рівень кваліфікації яких не відповідає вимогам тарифно-кваліфікаційного довідника до даної професії.

 Формування професійно-значущих якостей майбутніх учителів

ЗМІСТВСТУП РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ 1.1. Класики педагогіки про професійно-значущі якості вчителя 1.2. Сучасний підхід до класифікації професійно-значущих якостей вчителя 1.3. Професійно значущі якості сучасного вчителя РОЗДІЛ 2. ОРІЄНТАЦІЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ НА САМООЦІНКУ ПРОФЕСІЙНО-ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ 2.1. Використання занять з психолого-педагогічного та професійно науково-предметного циклів дисциплін для формування професійно-значущих якостей учителя 2.2. Застосування рольових ігор для формування студентами адекватної самооцінки професійно-значущих якостей ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВИСТУП ВСТУПВ умовах нової освітянської парадигми, підготовка вчителів нового типу стає найважливішою умовою відродження не тільки освіти, але і всієї вітчизняної культури, її інтеграції в загальнолюдське та європейське співтовариство. Соціальна ситуація, що склалась, якісно по-новому ставить проблему підготовки педагогічних кадрів, вимагає наукового переосмислення цінностей системи, формування професійно-значущих якостей вчителя, актуалізує пошук оптимальних форм цього процесу в період навчання у вищому закладі освіти.

 Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності

Міністерство освіти і науки України Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж Музично-педагогічне відділення Курсова робота з педагогіки Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності студента 4 курсу, 41-М групи Кифорука В.О. Вінниця 2008 Зміст Вступ 1. Інновації в освіті 2.Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки 3. Підвищення кваліфікації вчителів та їх атестація Висновки Література Вступ Учительська професія вимагає особливої чутливості до тенденцій суспільного буття, що постійно змінюються, здатності до адекватного сприйняття, потреб суспільства і відповідного коригування своєї роботи. Особливу значущість має ця здатність за постіндустріальної, інформаційної доби, яка потребує багатьох принципово відмінних від попередніх навичок, умінь і відповідного мислення. Школа як один із найважливіших інститутів соціалізації людини, підготовки молоді до ролі активних суб'єктів майбутніх суспільних процесів повинна бути винятково уважною як до нових реалій і тенденцій суспільного розвитку, так і до нововведень у сфері змісту, форм і методів навчання та виховання.

 Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках фізики

Виокремлюють чотири рівні самоосвітньої компетентності учнів: • підготовчий (уміння здійснювати первинну обробку навчальної інформації за вказівкою вчителя); • перший (уміння вибирати відомі способи дій); • другий (уміння здійснювати окремі самоосвітні операції); • третій (володіння умінням творчо-пошукової діяльності). Моніторинг слід розглядати як педагогічне дослідження. Тому далі пропонується програма моніторингового дослідження рівня сформованості самоосвітньої компетентності. Діагностичний інструментарій надається для вивчення навчально-інтелектуальних умінь (інтелектуальної компетенції) шляхом створення педагогічної системи (технологій) навчання (схеми 1, 2). I. Мета програми: вивчення рівня сформованості самоосвітньої компетентності та її відповідність вимогам програми з фізики. II. Гіпотеза експерименту Якщо організувати педагогічний процес на основі моніторингових досліджень, то: а) для адміністрації школи: • розширюються можливості для вивчення рівня професійної майстерності вчителів щодо формування самоосвітньої компетентності учнів, рівня сформованості проектувальних умінь та навичок педагогів, а також для виявлення труднощів щодо проектування навчального середовища на основі моніторингових досліджень; • підвищуються якість та ефективність управління педагогічним процесом; б) для педагогів: • створюються умови для реалізації творчого потенціалу вчителів, соціальної адаптації педагогів до інноваційного освітнього середовища; • підвищується рівень педагогічної культури вчителів; • збільшуються адаптивні можливості освітньої системи до впровадження 12-бальної системи оцінювання; в) для учнів: • забезпечуються умови для повноцінної самореалізації кожного учня; • підвищується рівень самоосвітньої компетентності; • розширюються можливості соціально-психологічної адаптації учнів до творчого процесу. III. Завдання експерименту 1.

 Ціннісні характеристики соціальних працівників та соціальних педагогів

Реферат з соціальної педагогікина тему: з другого – надання практичної допомоги. Для здійснення першого напряму необхідна методологічна підготовка соціальних педагогів. А другий потребує значної уваги до практичної роботи. Остання орієнтація містить у собі небезпеку зниження рівня фундаментальної підготовки. Значення завершеності освіти полягає в тому, що на кожному щаблі професійного навчання студент повинен отримати таку підготовку, яка містила б весь комплекс необхідних загальнотеоретичних знань, професійних умінь і навичок для успішного виконання ділових функцій. Така цілісна підготовка передбачає не лише готовність до виконання професійних функцій, а й певний рівень інтелектуального розвитку, що досягається завдяки загальноприйнятому стандарту вищої освіти, за яким, перше, студенти дістають повне правильне уявлення про цілісну професійну діяльність (від постановки мети до аналізу процесу та результату), по-друге, забезпечується оволодіння способами (діями, операціями) професійної діяльності, щоб молодий спеціаліст міг швидко адаптуватися до конкретних умов праці.

 Профорієнтація в системі освіти

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова Кафедра психології РЕФЕРАТ На тему: Профорієнтація в системі освіти Розробила: Каменєва Т.В. Перевірила: Шиловцева Г.Г. Київ ЗМІСТ ВСТУП ПРОФОРІЄНТАЦІЯ СТАДІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ТА НАПРЯМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ НА ЦИХ СТАДІЯХ СИСТЕМА ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ ЗАХОДІВ ВИСНОВОК ЛІТЕРАТУРА ДОДАТОК ВСТУП Стратегічним завданням психологічної служби в системі освіти виступає формування готовності учнів до соціального й, зокрема, професійного самовизначення. Психологічний аспект професійного самовизначення людини півязаний із установленням меж її професійної придатності. Під цим тарміном у психології розуміють вірогідні сну характеристику, яка відображає можливості конкретної людини по оволодінню певною професійною діяльністю. Основними структурними компонентами придатності людини до конкретної професії є такі: громадянські якості (моральність, ставлення до суспільства), особливо важливі для педагогічної, юридичної і керівної роботи; професійно-трудова спрямованість особистості: ставлення до праці й професії, інтереси і схильності саме до певної діяльності; загальна дієздатність (фізична, розумова): активність, лисціплінованість, ініціативність, широта і глибина мислення; спеціальні здібності, тобто якості, необхідні саме для певних видів діяльності: абсолютний слух для скрипаля, просторове мислення для архітектора.

 Аналіз проблеми дидактики вищої школи

Сучасна ринкова економіка ставить перед вищими навчальними заставами освіти підвищені вимоги до підготовки фахівців, до їх професіоналізму, самостійності, відповідальності, працелюбства. Тому перед вищою школою поставлено важливе завдання-виховання вільної, освіченої, розвиненої і соціально активної особистості, яка має високу професійну мобільність і готовність до ефективної професійної діяльності. Однак багаторічне дослідження особливостей навчально-виховного процесу вищого навчального заставі свідчать про слабку ефективність дидактичних заходів у професійному розвитку студентів, формуванні в них творчих здібностей та професійно-дійових навичок. У цьому зв'язку важливо розкрити дидактичні заподій негативного станові практики вищої школи і виявити провідні фактори побудови навчального процесу, що відповідає запитам години. Аналіз проблеми дидактики вищої школи свідчить, що значення науково доведених педагогікою положень про розвиток студента в процесі навчання принижене. Трапляються спрощене розуміння викладачами розвитку студента, як оволодіння їм певною сумою знань, умінь і навичок, намагання замінити складний і багатоаспектний механізм загального, гуманітарно-соціального, професійного розвитку майбутніх фахівців повідомленням . К.: КМ Academia, 2009.-290 с.

 Концептуальна модель сучасної вищої професійної освіти

У ході засвоєння інформації, характерної для вищої освіти, у студентів формуються способи евристичних і проблемно-пошукових дій, прийоми і методи розумової і практичної діяльності, що впливають на вироблення системного стилеві мислення, цілісного світогляду. - Безперервність освіти, що зв'язана з оптимальним задоволенням реальних потреб майбутніх фахівців у спеціалізації, здійснюваної в ході практичної діяльності, стажування, підвищення кваліфікації, самоосвіти. Цей принцип припускає послідовність вузівської освіти з попередніми її етапами, багаторівневість самого процесу вищої освіти, безперервність постійного професійного вдосконалювання студента і спрямованість до своєї майбутньої життєдіяльності, високий рівень сформованості умінь самостійно учитися. - Індивідуалізація і диференціація, що забезпечують індивідуально-творчий підхід до навчання студентів, що враховує аспекти індивідуальних особливостей учнів, повний розвиток їх особистісних і професійних інтересів, потреб, здібностей і можливостей. Сучасна освіта винна ґрунтуватися на предметній системі навчання, що надає студентам можливість складати індивідуальний навчальний план відповідно до обраної програми навчання. - Інноваційність, що виявляється у варіативності, динамічності змісту, форм, методів і технологій підготовки студентів до різних видів педагогічної роботи в середніх, середньо-спеціальних і вищих навчальних заставах. Інноваційний характер освіти в сучасному вузі формує світогляд фахівців, в основі якого лежить здатність і можливість творчого перетворення соціальної дійсності, проектування, організації і здійснення професійної діяльності, що припускає інваріантість розв'язання задач, багатокритеріальність контролеві й оцінки досягнутих результатів. - Національно-регіональний підхід, спрямований на задоволення вузами соціального замовлення в підготовці викладачів різних спеціальностей, необхідних навчальним заставам регіону, країни.

 Особистісні відносини вчителя і учня

Реферат На тему: «Особистісні відносини вчителя і учня» 1. Особистість педагога як предмет дослідження У сучасній психологічній і педагогічній літературі є багато досліджень, які стосуються проблем становлення творчої особистості педагога, виховання готовності до творчої діяльності (Ю.П. Азаров, Ю.К. Бабанський, А.А. Бодальов, В.І. Бондар, Ф.М. Гоноболін, В.І. Загвязинський, І.А. Зазюн, І.Г. Каневська, Н.В. Кичук, Б.І. Кобзар, Н.В. Кузьміна, А.П. Кондратюк та ін.). Результати цих досліджень починають впроваджуватись у педагогічну практику й у практику підготовки педагогів до роботи з розвитку творчої особистості учня (В.О. Бухвалов, А. Гін, О. Громова, С. Заїр-Бек, В.В. Давидов, Р.X. Шакуров, С.О. Сисоєва та ін.). Питання про те, які риси особистості повинен мати вчитель, налаштований на творчий розвиток учнів, продовжує бути актуальним. Його актуальність посилюється ще й тим, то реалізація творчо орієнтованого освітнього процесу потребує організації навчання як фасилітаційної взаємодії його учасників, тобто заміни традиційної педагогічної позиції вчителя на фасилітаційну (А. Маслоу, М.В. Кларін, Б.Г. Матюнін, К. Роджерс та ін.). Особистість учителя – це стрижньовий, системоутворюючий блок професійної компетентності педагога.

 Коммунікативна атака

Опис "комунікативної атаки" треба побудувати таким чином: проаналізувати особливості конструювання змісту; визначити стадії її проведення; вичленити необхідні характеристики мовлення та невербального спілкування педагога; врахувати деякі особливості самопочуття педагога на етапі її проведення. Потрібно також вказати на необхідність звернення до педагогічної імпровізації, яка завжди супроводжує проведення "комунікативної атаки". Слід пам"ятати, що вибір засобів спілкування для побудови "комунікативної атаки" і порядок їх використання у кожному конкретному випадку зумовлюються рівнем підготовленості педагога до професійного спілкування, а саме: розвинутість професійного мислення, мовлення і багатство професійно-лексичного запасу; вміння оновлено сприймати відомий навчальний матеріал, визначати комунікативну структуру уроку (комунікації) , володіти технікою педагогічне доцільного переживання, а також своїм емоційним самопочуттям на різних етапах спілкування; вміння орієнтуватись у часі та умовах спілкування. Наукові праці педагогів та психологів, спеціалістів у галузі ораторського мистецтва та театральної педагогіки дають матеріал, який дозволяє побудувати зміст "комунікативної атаки" Так, доцільно прийняти положення, яке обгрунтоване знавцями публічного мовлення, звичайно, адаптуючи його до умов педагогічної діяльності.

 Форми і методи професійної підготовки майбутнього вчителя

Цей процес можна поділити на такі етапи: - початковий (оволодіння основами знань і суспільним досвідом); - формуючий (глибока обізнаність, освіченість і світоглядна зрілість); - професійно-адаптивний (професійна та суспільна активність). Важливо відмітити факт, що процес соціалізації є безперервним процесом, який триває впродовж усього життя особистості і період формування професійної педагогічної компетентності майбутнього вчителя детермінований різними соціалізацій ними процесами. Студент у процесі навчання формує необхідні уміння, навички, що складають соціальну компетенцію, при цьому теж соціалізується у новому соціокультурному середовищі. Особливості соціалізації студентської молоді вимагають розробки відповідних ефективних педагогічних технологій у навчанні, виважених педагогічних форм, методів, засобів формування професійної соціальної компетентності майбутніх педагогів. Розроблена методика передбачає корекцію змісту навчально-виховної підготовки студентів з педагогіки з опорою на сукупне соціально- філософське, психологічне, педагогічне знання про людину, сучасні теоретико- методологічні концепції особистісно-діяльнісного напряму, альтернативні виховні системи, педагогічні інновації, комплекс педагогічного інструментарію стосовно розв’язку соціально-педагогічних задач.