![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Педагогика |
Підходи щодо оцінювання ключових процесів підготовки студента ВНЗ | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Украна австрйська Украна росйська однак нам рдн, жодн географчн меж не можуть роз'днати одного народу»[142]. Члени «Братства тарасвцв» досить часто бували в Галичин добре орнтувалися в тамтешнх подях. Не виключено, що обставини галицького полтичного життя в деталях були вдом й Микол Мхновському. Росйська полця зафксувала поздку Мхновського до Львова та його зустрч там з Михайлом Грушевським[143]. Грушевський у свох споминах писав, що Миколу Мхновського вн «знав студентомправником 1890х рр.»[144]. Як вдомо, до Львова М. Грушевський прихав у 1894 р. Тож з Мхновським ще як студентом вн мг сплкуватися лише до весни 1895 р. Саме того часу серед членв РУРП вдбувалися суперечки щодо змсту книги Ю. Бачинського. Нема сумнву в тому, що еволюця ц парт справила значний вплив на полтичн процеси на Надднпрянщин, сприяючи хнй радикалзац. «Австрйський вишкл був добрим реактивом для розкладу укранського народництва на складов частини»[145] - так коментував вплив галицького полтикуму на пдросйську Украну колишнй член Укрансько соцалдемократично «Сплки» Арнольд Рш
Дані дослідження свідчать, що процеси, які відбуваються в практиці діяльності освітніх установ, висувають особливі вимоги до управління розвитком освітніх систем насамперед, регіонального рівня. У теж час поза увагою дослідників знаходяться проблеми виявлення й обґрунтування організаційно-педагогічних умов моніторингу управлінської діяльності органів управління освітою на регіональному рівні. У цілому, аналіз наукової літератури, нормативних документів, освітньої практики дозволяє констатувати, що в сучасній регіональній освітній системі позначився ряд об'єктивних протиріч: між законодавчо закріпленою необхідністю створення результативно діючій регіональної системи управління освітою і недостатньою теоретичною розробленістю організаційно-педагогічних умов, що її забезпечують; між потребою в системному підході щодо оцінювання якості діяльності органів управління освітою і відсутністю системи оцінювання, зокрема показників та критеріїв, які надали змогу кількісно ії оцінювати. Виявлені протиріччя обумовили визначення сукупності організаційно-педагогічних передумов створення результативно діючій регіональної системи управління освітою.
Помрковансть не повинна, однак, означати каптулянтства: неприйняття (свдоме чи вимушене) «прибалтйсько» екстреми не повинне штовхати укранських полтикв до екстреми, скажмо так, «блорусько», себто до безвольного слдування у фарватер росйсько полтики покрного виконання всх «нтеграцйних» забаганок московського центру. (Хоч саме такого «полпшення» укранське- росйських взамин, власне, й добиваються росйськ та проросйськ «нтегратори»). Полтика Украни щодо Рос повинна звестися головно до «добро мни» - що, схоже, й роблять на рзн лади вс укранськ уряди. За вс серйозност зовншньо загрози з боку Москви, стверджу Тарас Кузьо, «найбльшу загрозу незалежност Украни, територальнй цлсност та безпец становлять внутршн проблеми», передусм - «затяжна економчна криза та недостатнсть реформ». Цю свою ключову дею Т. Кузьо обAрунтову послдовно переконливо. Передусм вн показу, що внаслдок багатьох столть бездержавного снування, брутального етноциду, асимляц нацональних елт русифкац бльшост урбанстичних регонв, на Укран ще й дос «не завершився процес формування нац, а отже й самй укранськй держав браку сьогодн «широко нацонально бази, тобто населення, вдданого де назалежност будь-якою цною»
Ті, хто приймає рішення, повинні усвідомлювати, що несуть відповідальність за прийняття рішення перед тими, хто буде його виконувати. Тому процес прийняття управлінського рішення повинен будуватися на концептуальному мисленні і варіантному підході, з всебічним аналізом ситуації, обґрунтуванням варіантів рішень і прогнозуванням їх можливих наслідків. Для кваліфікованої експертизи запропонованих варіантів рішень доцільно залучати компетентних консультантів. Корисною визнають також практику залучення найманого персоналу для процесу підготовки управлінських рішень. Виявлення і постановка проблеми і ' Підготовка правлінням і спеціально створеними комісіями варіантів вирішення проблеми і ' Залучення професійних консультантів для експертної оцінки варіантів вирішення проблеми ч ' Обговорення варіантів вирішення на загальних зборах і ' Голосування щодо прийняття остаточного рішення Рис. 1. Алгоритм прийняття управлінського рішення в кооперативах Демократичний характер кооперативної організації вимагає чітко регламентованого порядку скликання та процедури проведення загальних зборів.
А якщо в науці для цього “вигадали” певні терміни — кваліфікації, то для фахівця-правника достатньо зверхньо оголосити їх “абстрактними кліше теорії держави і права, створеними із формальних означень” і, багатозначно натякаючи на переваги конкретно-історичного підходу, “зняти проблему” щодо П.Скоропадського. Щоправда, відносно “анархо-кримінального” народу (майже всієї нації), яка боронилася від нової влади, то тут будь-які спроби зрозуміти суспільні процеси через призму “конкретно-історичного підходу” забуваються (чи відкидаються) й у нагоді стають “абстрактні кліше теорії держави і права”. Збройні виступи проти гетьманату це апріорі “різновид політичного і кримінального бандитизму”[461]. Подібна “асиметрія” практикується, як гадається, не через нехтування елементарною науковою логікою, дослідницькою коректністю, а зі свідомого розрахунку — будь-що виправдати певну політичну точку зору. Тому О.Тимощук понад усе прагне “зрозуміти позиції захисників закону (тобто гетьманців — В.С.), який, незважаючи на дискусійність про легітимність законодавця, відновив знехтувані права приватного власника”[462]
За дотриманням норм Кодексу повинна здійснювати нагляд спеціальна комісія ООН, а також Центр ООН по ТНК. ВИСНОВОК Хоча саме поняття ТНК порівняно молоде (масове поширення цієї форми міжнародної монополії почалося лише з кінця 50-х рр.), наслідки їхньої діяльності не дозволяють обходити цю тему. Незважаючи на визначні досягнення, ріст ТНК практично не сповільнюється. Вони проникають у всі галузі економіки. ТНК відображають такий стан світової економіки, у якому рух капіталу і технологій набули високої мобільності, саме діяльність ТНК сприяє перетворенню світу в єдине ціле, де його окремі частини стають функціонально взаємозалежними, і, де виникають нові тенденції і закони розвитку. Завдяки своїй організаційній структурі ТНК міцно зміцнили свої позиції в системі світового господарства. ТНК, володіючи величезними капіталами, проникнули не тільки в економічне життя країн-партнерів, але й у політичне життя, підтримуючи ті або інші партії і спрямування. ТНК здійснюють економічну, фінансову, торгову, технологічну, а на новому етапі і політико-соціальну взаємодію між країнами. Діяльність ТНК принципово змінює картину світу, і тому без урахування цього ми не можемо вивчати процеси, що відбуваються в сучасних економічних відносинах. Існують різноманітні, суперечливі підходи щодо оцінки діяльності цих гігантських економічних корпорацій, що не приймають до уваги національні кордони.
Так, якщо вкладені великі суми засобів в СЗГ, що знаходилась в фазі зародження, доцільно вкласти додаткові ресурси в фазу виробленості, щоб забезпечити тривалу базу отримання прибутку. Вибір стратегічних зон господарювання у процесі реалізації економічної стратегії підприємства є необхідним при визначенні основ формування товарного асортименту підприємства. 1.3. Методичні підходи щодо формування перспективного товарного асортименту Після того, як визначені набори СЗГ, в яких підприємство зможе найбільш ефективно реалізувати свої конкурентні переваги, необхідно конкретизувати товарну стратегію в рамках кожної СЗГ. Цей процес здійснюється в два етапи. Перший з них передбачає вибір альтернативи товарної стратегії. Другий - реалізація вибраної альтернативи у вигляді перспективного товарного асортименту. Основні альтернативи товарної стратегії: - недиференційований маркетинг; - концентрований маркетинг; - диференційований; - споживчий. Недиференційований маркетинг Коли підприємство вдається до цього типу маркетингу (широко відомого також під назвою “масовий маркетинг”), воно взагалі не ділить ринок на категорії.
В результаті застосування пільг норма прибутку в ВЕЗ складає 30-50%, а іноді і більше: наприклад, транснаціональні компанії отримують в азіатських ВЕЗ в середньому 40% прибутку в рік. Суттєво скорочуються (в 2-3 рази) строки окупності капітальних вкладень (вважається нормальним для ВЕЗ, коли ці строки не перевищують 3-3,5 роки). Наявність локальної, відносно відокремленої системи управління зоною, наділеною правом приймати самостійні рішення в широкому економічному спектрі. Всебічна підтримка зі сторони центральної державної влади. Створення вільних економічних зон є також одним із елементів перенесення ваги управління соціально-економічними процесами на регіональний рівень і являє собою одну із форм забезпечення ефективності територіально-господарської організації економіки, що цілком співпадає з загально державним підходом щодо перебудови економіки України та розширення самостійності регіонів. Згідно з Законом України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” в Україні залежно від господарської спрямованості та економічно-правових умов діяльності можуть створюватися такі ВЕЗ: зовнішньоторговельні зони – частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та провадиться без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням.
Донецьк) Захист відбудеться 29 травня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний,20 а Автореферат розіслано 23 квітня 2008 року Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИАктуальність теми. Стан економіки країни безпосередньо залежить від економічного добробуту господарюючих суб . – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. – С.44-46. 16. Максимова Т.С., Співак А.О. Методичні підходи щодо оцінки процесу активізації маркетингової діяльності підприємства // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. Маркетинг: теорія і практика. – Ч. II. – К.: КНЕУ, 2007. – С.835-849. Особистий внесок здобувача: доведено передумови проведення активізації маркетингової діяльності підприємства. АНОТАЦІЯСпівак А.О. Активізація маркетингової діяльності машинобудівного підприємства. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (підприємства машинобудівної та металургійної галузей). – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2007.
Універсалізація виявляється в системному характері діяльності викладачів і студентів, теоретичних і практичних зайняти, навчальної, наукової і практичної роботи, навчально-методичних, технічних засобів і технологій навчання. - Професіоналізація - послідовність загальної спрямованості всієї навчально-виховної, науково-дослідної діяльності студентів і викладачів на вивчення дисциплін загальнонаукового, спеціального і професійного циклів у контексті майбутньої професії. Професіоналізація припускає створення позитивного ставлення до процесу підготовки педагога в університеті, а також врахування тенденцій системи середньої, середньо-спеціальної і вищої освіти і випереджальний характер розвитку професійної освіти у вузі. - Інтелектуалізація, що сполучує спеціальну професійну підготовку фахівця з розвитком його кругозорові, морально-естетичної і професійної культури, формуванням систем діяльнісного підходу до оволодіння окремими, міжпредметними й узагальненими знаннями, уміннями, навичками. Інтелектуалізація підготовки фахівця у вузі забезпечується вивченням загальнотеоретичних і соціокультурних дисциплін, матеріальної і духовної культури, розвитку соціально-економічних, освітніх систем, внеску в розвиток цих систем видатних учених свого години.
Вступ Тема контрольної роботи «Методи виховання». Мета роботи – розглянути методи виховання, а саме: поняття про методи виховання та їх класифікація; методи безпосереднього виховного впливу. Серед основних умов, які визначають ефективність виховання, особливе місце посідають методи виховання. У вітчизняній педагогічній літературі немає єдиного підходу щодо них. Основною ознакою методів безпосереднього виховного впливу є безпосередній контакт між вихователем і вихованцем. До цих методів належать: переконання, приклад, вправи, заохочення, примус. Розглянемо ці питання. 1. Поняття про методи виховання та їх класифікація «Методи виховання – сукупність найбільш загальних способів розв'язання виховних завдань і здійснення виховних взаємодій, способів взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованих на досягнення цілей виховання; сукупність специфічних способів і прийомів виховної роботи, які використовуються в процесі формування особистісних якостей учнів для розвитку їхньої свідомості, мотиваційної сфери й потреб, для вироблення навичок і звичок поведінки й діяльності, а також їх корекції і вдосконалення».
На І з'їзді народних депутатів СРСР, який розпочав свою роботу 25 травня 1989 p., розгорнулася запекла боротьба думок, не раз виникали протистояння, емоційні вибухи, давалася взнаки відсутність парламентських традицій. На з'їзді були сформульовані різні підходи щодо характеру, темпів і цілей "перебудовчого" процесу, виникли перші ознаки майбутньої багатопартійності. У своїх виступах учасники з'їзду ставили найгостріші питання, з якими зіткнулося суспільство: політичні, економічні, соціальні, екологічні, духовні. Уже з самого початку роботи з'їзду стали створюватися депутатські групи, які з багатьох проблем дотримувалися протилежних позицій. Першою заявила про себе міжрегіональна депутатська група, яка виступала з позицій радикального прискорення політичних і економічних реформ. Діяльність групи, критична спрямованість виступів її лідерів поставили її в становище фактичної парламентської опозиції. У Верховній Раді СРСР формувалися й інші групи, що об'єднали депутатів за політичними або професійними інтересами.
На практиці вона пов'язується з успіхом у розвитку економіки, але ж не тоді, коли територіальні суперечності починають загрожувати політичній стабільності (боротьба населення проти будівництва .потенціально небезпечного об'єкта), тобто коли складається напружена обстановка окремих регіонах. Однак значна частина капіталовкладень, призначених для периферії, як завжди, залишається у великих центрах. 4.3.Техногенна структура. Технологічна структура—ключова характеристика рівня, розвитку потенціальне небезпечного виробництва. Разом з набором і масштабами використання вона визначає його галузеву структуру, види та кількість використовуваних засобів праці, сировини та. матеріалів, форм енергії, характер обміну речовин з навколишнім середовищем. Засоби виробництва пристосовані до умов їх використання в певних, технологіях. (Система машин, устаткування, будівель та споруд створює внробничий апарат технології. Раціоналізація структури виробництва не зводиться тільки до зниження кількості техногенне небезпечних об'єктів. Вона повинна передбачати підвищення ролі як галузей, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, так і галузей, які використовують технології із замкнутим циклом, коли сировина переробляється, а відходи повертаються у новий виробничий процес.
Цей контракт є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові стосунки між працівником і підприємством, установою, організацією, 2. Терміном «сторони» в цьому контракті позначаються роботодавець і працівник. ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН 3. За цим контрактом працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим контрактом, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором і угодою сторін. 4. Працівник зобов'язується (зазначаються основні характеристики роботи та вимоги до рівня її виконання: - щодо обсягів виробництва (робіт), якості продукції, що випускається (якості обслуговування), рівня виконання норм та нормованих завдань, дотримання правил з охорони праці, строків її виконання тощо): 5. Роботодавець зобов'язується організувати працю працівника, забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, обладнати робоче місце відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці (зазначаються конкретні заходи щодо організації виробничого процесу, обладнання робочого місця, підготовки та підвищення кваліфікації працівника та забезпечення інших умов праці тощо): 6.
Професійно-педагогічна освіта покликана забезпечувати формування педагога професійного навчання, який здатний розвивати особистість учня, виховувати у нього відповідальність за своє професійне майбутнє і підвищення професійної кваліфікації; педагога, зорієнтованого на особистісний та професійний саморозвиток і підготовленого до творчої праці в професійних навчальних закладах різного типу. Розширення номенклатури професій, орієнтація їх на сферу послуг, економічні напрями, впровадження модульного навчання та інших інноваційних технологій навчання потребують педагога професійної школи нової генерації. Він має бути готовий до роботи в нових умовах, здатний адаптуватися до змін і швидко реагувати на сучасні і перспективні процеси соціального і економічного розвитку суспільства. Водночас наголосимо, що в процесі підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів професійної школи повинні бути сучасні науково обґрунтовані підходи нового осмислення власної ролі та самосвідомості викладача. Це зводиться до того, щоб майстри, викладачі, інструктори — усі педагогічні працівники кваліфіковано діяли як доброзичливі та вимогливі порадники, консультанти.
Головна мета виразного читання у школі зумовлюється двома важливими завданнями: 1) сприяти всебічному розвиткові учнів через твори художньої, науково-популярної літератури і власне слово вчителя і 2) ознайомлювати їх з основними положеннями теорії виразного читання і вчити читати так, щоб цей процес наближувався до розмовної мови, був цілеспрямованим, правильним і виразним. А це означає, що треба вчити учнів глибоко проникати у зміст читаного, бачити за словами тексту безпосередню дійсність, виявляти до неї своє ставлення, давати їй відповідну оцінку, знаходити необхідні засоби передачі її слухачам. Особливого значення у плані навчально-виховних завдань набирають уроки читання і розвитку мовлення. Без відповідної роботи над виразним читанням, мовленням вони втрачають свій основний зміст і завдання, стають формальними. Методику проведення цих уроків як таку не можна розглядати без елементів теорії і практики виразного читання. Процес підготовки виразного читання створює на уроці атмосферу творчого залучення до мистецтва, допомагає школярам з найбільшою повнотою і емоційністю осягати ідейно-художню суть твору, що вивчається, формує уміння і навики творчого підходу до аналізу художнього тексту і його втілення в звучному слові, грає важливу роль в розвитку усного мовлення. Інтонаційну виразність дитина засвоює майже інстинктивно.
Стратегія модернізації освіти передбачає поліпшення якості освіти. Одним зі шляхів оновлення змісту освіти є впровадження компетентнісного підходу до організації навчального процесу на уроках української мови. Від формування знань і умінь слід рішуче перейти до реалізації компетентнісного підходу на уроках української мови. Стратегія переходу має охоплювати модернізацію стандартів, а саме: орієнтацію їх на розвиток ключових компетентностей, на набуття вмінь використовувати здобуті знання і так підготуватися до праці в умовах сучасного світу; запровадження таких методик навчання, які передбачають самостійне опрацювання різноманітних джерел, стимулюють діалогічний характер навчального процесу, самостійність думки, презентацію результатів осмислення навчального матеріалу; переорієнтацію у викладанні української мови на функціональний підхід, у результаті якого учень досліджуватиме функціонування лінгвістичних одиниць у текстах різних стилів, типів і жанрів мовлення та створюватиме на основі отриманих знань власні тексти; відмову від програм змісту на користь програм на базі стандарту .
Статут підприємства та інші засновницькі документи вміщують в окрему справу. Оформлення справ - це комплекс робіт з переплетення, нумерації сторінок, складення завірюваного напису, внутрішнього опису документів (у необхідних випадках), внесення необхідних уточнень до реквізитів обкладинки (уточнення найменування організації, діловодного індексу та заголовку, дати справ та ін.). Оформлення справ починається з моменту їх заведення в діловодстві та закінчується у процесі підготовки для передачі до відомчого архіву після закінчення календарного року, в якому вони були заведені. Оформлення справ проводиться працівниками служби діловодства організації та структурних підрозділів, у веденні яких знаходяться заведення та оформлення справ. Всі документи, які сформовані у справи постійного та тимчасового (більше 10 років) зберігання та з особового складу, повинні підшиватися або переплітатися. При підготовці документів до підшивки вилучаються шпильки, скрепки та інші металеві предмети. Документи повинні підшиватися таким чином, щоб забезпечити можливість вільного прочитання тексту, дат, віз та резолюцій.
![]() | 978 63 62 |