телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы

РАСПРОДАЖАБытовая техника -30% Всё для дома -30% Книги -30%

все разделыраздел:Политология, Политистория

Елементи демократії в історії України

найти похожие
найти еще

Забавная пачка "5000 дублей".
Юмор – настоящее богатство! Купюры в пачке выглядят совсем как настоящие, к тому же и банковской лентой перехвачены... Но вглядитесь
60 руб
Раздел: Прочее
Чашка "Неваляшка".
Ваши дети во время приёма пищи вечно проливают что-то на ковёр и пол, пачкают руки, а Вы потом тратите уйму времени на выведение пятен с
222 руб
Раздел: Тарелки
Брелок LED "Лампочка" классическая.
Брелок работает в двух автоматических режимах и горит в разных цветовых гаммах. Материал: металл, акрил. Для работы нужны 3 батарейки
131 руб
Раздел: Металлические брелоки
Вона мала бути організована на конституційній виборній основі; гетьман ставав главою усього народу (а не тільки козацтва) і відповідальним перед ним. Верхівку владних структур становила генеральна старшина, яка утво­рювала при гетьмані Старшинську раду. Держава мала загальнодержавний постійний уряд, розвинені форми міського (магдебурзького) та шляхетсько­го (земського) самоврядування з традиційною виборною ротацією. Міжстанові бар'єри були вельми еластичні, тож утвердилася de fac o всестанова рівність з розподілом функціональних обов'язків станів без законо­давчого закріплення привілеїв будь-якого з них. Разом з частковою вибор­ністю козацьких владних інститутів це надавало козацькій державі стихійно-демократичного характеру. Але козацький демокра­тизм виявився нетривким. З часом у козацької старшини прокинувся смак до «золотої» шляхетської свободи, розпочалося закріпачення селян і зазіхання на права міщан. Неде­мократичною виявилася політика гетьманської держави в національно-ре­лігійній сфері. Ліквідувавши дискримінацію православних, вона почала об­межувати релігійні права інших. Гетьманщина дедалі виразніше реалізову­вала принципи «козацько-старшинської», вузькостанової демократії, яка не враховувала і не захищала інтересів ширших верств українського народу. Основою нового ладу був інститут полкової влади, яка стосовно гетьман­ської влади поступово зміцнювалася і водночас придушувала елементи наро­довладдя. Це розхитувало інституційні основи суспільного устрою України, послабило козацьку демократію і, зрештою, в останній чвер­ті XVII ст. закінчилося капітуляцією української старшини перед Москвою. Незважаючи на посилення абсолютизму у політичному житті Російської імперії, козацькі демократичні республіканські традиції не зникли. Незаба­ром на зламі століть, вони заявили про себе документом — «Конституцією прав і свобод Запорозького Війська», укладеною 5 квітня 1710 р. між новообраним гетьманом України П. Орликом і його виборцями та запорозькими козаками. Конституція П. Орлика віддзеркалювала сприй­нятливість української старшинської еліти до європейської ліберальної думки, засвідчував усвідомлення необхідності політичної і національ­ної незалежності та прийняття власних державних актів. Якщо Конституція стосувалася в основному внутрішнього устрою Украї­ни, то два інші документи П. Орлика — «Вивід прав України» та «Маніфест» були спрямовані на міжнародне визнання України «вільним князівством», рівноправним членом європейської спільноти. Демократичними ідеями сповнена і суспільно-політична концепція укра­їнських просвітників XVIII ст. Я. Козельського, С. Десницького, П. Лодія, В. Каразіна та ін. Виходячи із теорії природного права і суспільного догово­ру Вони осмислювали категорії рівності, свободи, влас­ності крізь призму нових суспільних умов — буржуазного суспільства. У центр розробленого українськими просвітниками світського «юридичного світогляду» було поставлено людину як самоціль: особиста свобода і юри­дична рівність мали виступати основою суспільного буття особи. Проте еле­менти демократичного світогляду українства не знайшли втілення у полі­тичній практиці XVIII ст., яка розвивалася в руслі зміцнення абсолютизму та активізації імперських тенденцій з боку Росії. 4. Проблеми демократії в українській суспільній думці XIX ст.

Реферат на тему Елементи демократії в історії України ПЛАН 1. Політична спадщина Київської Русі. 2. Демократична традиція українства в XIV-XVI ст. 3. Демократичні традиції козацько-гетьманської доби. 4. Проблеми демократії в українській суспільній думці XIX ст. 5. Демократизм періоду революцій та відновлення державності в Україні. 6. Демократичні ідеї у політичній думці України І половини XX століття. 7. Особливості розвитку демократичної традиції українського народу в пе­ріод «радянської демократії». 8. Література. Політична спадщина Київської Русі. Елементи демократизму, згідно з сучасним розумінням істориків, у сус­пільно-політичній практиці Київської Русі були невиразні. Віче в кращому випадку було певним корективом княжо-дру­жинного управління, але воно не було самостійним органом демократич­ного впливу. Демократичний потенціал держави залишався незначним навіть тоді, коли Галицько-Волинське князівство перетворилося на могутню державу, модель управління якої відповідала тогочасним європейським зразкам, а суспільне життя з часом аку­мулювало елементи магдебурзького права та західної юридичної практики. Для суспільно-політичної думки часів Київської Русі характерні патріотизм, гуманізм, демократизм, уболівання за біди, що випадали на долю країни у зв'язку з міжкняжими розбратами, татарською навалою та іншими трагічни­ми подіями. Однак, як і в більшості середньовічних держав, тут було відсутнє науково-теоретичне осмислення понять людської свободи, народовладдя тощо. У Київській державі діяло воєнізоване князівське державне правління, яке спиралося передусім на силу, а не на право. Ні християнство, ні мораль, ні правові норми ще не стали на Русі ті­єю основою, яка б забезпечила стабільне функціонування великої держави на демократичних засадах. 2. Демократична традиція українства в XIV-XVI ст. З XIV ст. більша частина українських земель перебувала у складі Великого Литов­ського князівства, а згодом — Речі Посполитої. Якщо до Першого Литов­ського Статуту 1529 р. на цих землях зберігалися найсуттєвіші риси сус­пільного устрою Київської Русі, то з політичним піднесенням польської шляхти напередодні Люблінської унії 1569 р. розпочалося форсоване копі­ювання польської моделі — так званої шляхетської демократії, за якої ко­ролівська влада обмежувалася двопалатним сеймом та постійно діючою королівською радою; шляхті гарантувалися громадянські права і свободи. Починаючи з XV ст., в українських землях спостерігається стрімкий прог­рес культури і освіти, хоча ні вищих, ні навіть середніх освітніх закладів то­ді ще не було. Вагомим внеском у загальноєвропейську скарбницю гуманіс­тичної думки стала творчість українських гуманістів І.Верещинського, М.Смотрицького, К.Саковича, І.Потія, С.Почаського. С. Оріховський (1513-1566) один з перших у Європі розпочав розробку ідеї природно­го права. У «Напученні» важливе місце посідали проблеми ефективного функціонування державної влади: функції сенату, повноваження судової влади, унормування відносин між світською та духовною владами, окреслювалася ідея розподілу влад, яка у західноєвропейській політико-правничій літературі на повну си­лу зазвучала лише через одне-два століття. С. Оріховський став першим вітчизняним теоре­тиком гуманістичної політики і свободи: він вказав на головний стрижень, яким вважав закон, зако­нослухняність та правопорядок.

Вони не тільки мали свою специфіку, а й значною мірою протистояли одне одному. У строкатій палітрі політичних поглядів української еміграції ліберально-демократичну течію у міжвоєнний період уособлював Державний центр Ук­раїнської Народної Республіки в екзилі (С. Петлюра, В. Маркусь, Я. Рудницький та ін.). В основі політико-ідеологічної діяльності Центру була відда­ність парламентарно-республіканським та демократичним традиціям, неп­рийняття популярних на той час тоталітарних політичних концепцій, орієн­тація на досягнення Україною самостійної демократичної державності. Складна еволюція політичних поглядів одного з провідних діячів Центральної Ради В. Винниченка в еміграції йшла від «фе­дерації російської республіки й участі у ній України як рівного з іншими державного тіла» до повної державної незалежності. В. Винниченко розчарувався в іде­ях соціалізму, оскільки їх носії створили найжорстокішу систему терору і на­силля, протиставляв цій системі створен­ня так званої «колектократії» — системи всебічної гармонії всіх людей на планеті, ідеї якої співзвучні «теорії конвергенції» 50-60-х pp. XX ст. В Україні за роки панування радянської тоталітарної системи політична думка і політична наука не лише не просунулися вперед порівняно з кон­цептуальною спадщиною дореволюційної доби та еміграції, а й значною мі­рою деградували, уособившись у догматичній теорії «наукового комунізму», що мала обґрунтовувати переваги «соціалістичної демократії». Однак «соці­алістичної демократії» не було ні доктринально (оскільки відкидався універ­сальний принцип політичної рівності та свободи, проголошувалася диктату­ра одного класу, заперечувалися принципи поділу влад, соціального й полі­тичного плюралізму, загальногромадянського консенсусу та інші здобутки світової демократичної думки), ні реально (на практиці була встановлена диктатура партійно-державної номенклатури). Під час хрущовської «відлиги» на захист національної й людської гідності та особистої свободи виступили дисиденти з середовища «шістдесятни­ків». Дисиденти апелювали до записаних у Конституціях СРСР та УРСР осо­бистих і національних прав, наголошували на тому, що головним суб'єктом конституційного права є не партія або держава, а громадяни. Правові аспек­ти їхнього мислення і діяльності особливо посилилися після утворення Української Гельсінської групи (9 листопада 1976 p.), яка мала слідкувати за дотриманням у країні підписаного керівництвом Радянського Союзу в Гельсінкі Заключного документа Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі (1975), в якому містилися зобов'язання сторін не допускати пору­шень прав людини. Література. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. — Київ, 1991. Конончук С., Ярош О. Розвиток демократії в Україні: 1999 рік. — Київ, 2000. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. — Київ, 1998. Українська державність у XX столітті: Історико-політологічний аналіз. - К., 1996.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Теорії нації та націоналізму

Якщо звернутися до ншо, спорднено з типологю Г. Кона, класифкац Л. @рнфелд, то за сукупнстю домнантних ознак укранський нацоналзм слд вднести до категор «етнчних, авторитарноколективстських» нацоналзмв. Особливо ця категоря пасу укранському варантов «нтегрального нацоналзму». Утм, оскльки Л. @рнфелд допуска варативнсть застосування  схеми й умовнсть подлу, можна припустити, що в певний перод сво стор укранський нацоналзм був також носм ознак, притаманних «громадянському, лберальнондивдуалстичному» нацоналзмов, хоча в такому вигляд вн нколи не снував як цлсне явище ( тод слд накше дивитися й на типологю Г. Кона). Елементи такого типу нацоналзму ми можемо знайти в полтичних програмах укранських партй початку XX ст., у дяльност Центрально Ради й урядв УНР  ЗУНР, в дейних настановах найвпливовших захдноукранських партй мжвонного пероду, в публцистиц дисидентського руху 1970х рокв тощо. Зрештою, ми вже знамо, що бнарн класифкац стосовно нацоналзму не виправдовують себе, оскльки вони не враховують багатофакторнсть  багатоаспектнсть розвитку нацоналзму (чи нацоналзмв)

скачать реферат Творчість Івана Франка

Найхарактернішими представниками накового реалізму І. Франко вважає представників російської революційно-демократичної літератури, які зробили цілий переворот у російській літературі і навіяли їй «більш демократичного духу, більше охоти до пізнаваня народу, ніж деінде, цілі довгі періоди ідеальних та сентиментальних літератур». Наголошуючи на тому, що саме світогляд є основою естетичних принципів нового реалістичного мистецтва, Франко підкреслює і елементи свідомої тенденційності в творчості російських революційних демократів. Аналізуючи явища української літератури, Франко розкриває історичні умови її розвитку, підкреслює її прогресивні народні і революційні тенденції, виступає проти псевдонародності і стилізаторства та епігонства, проти викривлення і спотворення історії українського народу та його літератури. Користуючись соціологічним методом літературного дослідження, порівняльно-історичним вивченням художніх творів, Франко в статтях про Т. Шевченка розкрив не тільки багатство його творчості, а й показав її як своєрідне і неповторне виявлення суспільного життя всієї російської кріпосницької імперії.

Мешок для обуви "Мерцающие звезды", 33х40 см.
Мешок для обуви. Размер: 33х40 см.
315 руб
Раздел: Сумки для обуви
Доска магнитно-маркерная, 120х90 см.
Доска имеет магнитную поверхность. Алюминиевая рамка соединяется пластиковыми уголками, имеет регулируемые элементы крепления,
3010 руб
Раздел: Доски магнитно-маркерные
Фигурка декоративная, музыкальная "Лошадка", 22x7x21 см.
Лошадка-качалка декоративная, музыкальная, с функцией движения и раскачивания, с механическим заводом. Размер: 22x7x21 см. Материал: полистоун.
857 руб
Раздел: Миниатюры
 Микола Міхновський: Життя і Слово

Так, з рзкою критикою самостйникв на сторнках журналу «Украна» в 1907 р. виступив С. Петлюра один з лдерв Укрансько соцалдемократично робтничо парт. Вн звинуватив х у «обмеженост  вузькост»; у членах парт Петлюра вбачав «нацональну хворобливсть», «психопатологчний елемент», а у практичнй дяльност парт сприятливий Aрунт для зростання таких явищ, як антисемтизм, русофобя, людожерство до нших нацональних елементв на Укран. ¶нший дяч УСДРП, вдомий укранський письменник В.К. Винниченко, також пддавав жорсткй критиц самостйникв. В одному з його раннх оповдань, написаних у роки першо росйсько революц, виведено образ самостйника Данила Недоторканого, щирого укранця, який за свою войовничу непримиреннсть у нацональному питанн опинився у в'язниц: «Високий здоровенний чолов'яга з довгими козацькими вусами Ходить у вишиванй сорочц з стьожкою». Дзнавшись, що разом з ним у тюрм сидять росяни, пересварився з ними: «Геть, кричить, чортова кацапня з наших укранських тюрем! Чого поналазили сюди!»[418] Данило Недоторканий карикатурний  узагальнюючий образ

скачать реферат Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу

Саме на цих землях витворилися й діяли державні органи влади й управління з центром у Києві. Київські князі поширювали й зміцнювали свою державу, спираючись передусім на сили подніпровського населення. Та й назва “Русь” відносилася насамперед до Середнього Подніпров'я, а в термін “Руська земля” вкладався швидше державний, ніж етнічний зміст. Найвидатніші пам'ятки культури — літописи, архітектурні споруди та інші — теж створювалися в Києві та інших подніпровських, пізніше українських землях. Тому є всі підстави відносити Київську Русь передусім до історії України. Україна — безумовна спадкоємниця Київської Русі. Через це спадщину Київської Русі не можна ототожнювати з Росією, Великоросією, як це робили і роблять російські шовіністичні елементи. Але не можна погодитися з деякими гарячими головами, переважно з числа публіцистів і письменників, які повністю заперечують будь-яке відношення росіян до спадщини Київської Русі. Хіба можна заперечувати, що російська народність сформувалася на основі північно-східної групи східнослов'янських племен, а ці племена брали участь у творенні історії й культури Київської Русі? Крім того, здобутки культури Київської Русі ввійшли в російську літературу, суспільну думку, духовне життя І стали для росіян їхніми, рідними.

 Україна у революційну добу. Рік 1917

Прикметно, що “під приціл” Р.Млиновецького потрапляють передусім М.Грушевський, В.Винниченко, П.Христюк, Д.Дорошенко, М.Шаповал, І.Мазепа. Першими згадуються Винниченків трьохтомник “Відродження нації”, “де події висвітлені з суб’єктивного становища автора, в ту пору — лівого, комунізуючого соц. — демократа” і “чотирьохтомова праця Христюка “Матеріали до історії української революції”, в якій матеріали ті або відповідно спрепаровані, або підібрані так, щоб могли доводити таку тезу: коли б влада цілковито належала укр. соц. революціонерам і вони не мусіли б рахуватися з іншими партіями — то могли б своїми реформами випередити, соціалізувавши землю, московських большевиків і спираючися на “трудові ради”, забезпечити існування Укр. Центр. Ради та й перемогу над усіма ворогами..”[236]. Далі розвінчується Д.Дорошенко, який як “драгоманівець” і автономіст лише в площині політ — соціяльній ріжнився від своїх противників” і “щойно на еміграції став “гетьманцем”, “забувши” про свої попередні позиції[237]. Дістається за несумлінність і неправдивість М.Шаповалу[238], а на довершення — за запізніле прозріння — М.Грушевському, людині, “яка не хотіла звертати увагу на попередження, що прямує до прикритої зверху ями — впавши в неї (і потягнувши мільйони своїх земляків), пише “Кінець московської орієнтації”[239]

скачать реферат Суверенитет Украинского государства

Найважливішим кроком у майбутнє є входження її до Ради Європи. В той же час в процесі державно- правового будівництва існує чимало проблем. Виникали ускладнення у взаємовідносинах між законодавчою і виконавчою гілками влади. Не менш проблемним виявилось й питання про ефективність реалізації чинного законодавства, що істотно відбилося на темпах формування правової держави. Відчувалася нагальна потреба у посиленні контролю з боку судової влади за реалізацією чинного законодавства. Велику роль в розбудові Української правової держави повинна відіграти нова Конституція, яка була прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 р. Ця історична подія посідає одне з головних місць у новітній історії України, яка віднині міцно стоятиме на грунті демократії і парламентаризму на фундаменті власної Конституції. Висновок Отож, процес українського державотворення почався з проголошення Декларації про суверенітет української держави. Після цього акту послідувало ряд інших актів, які стосувались цього процесу. Всі органи влади на Україні приймали активну участь в цій роботі.Щодо міжнародного становища, то Україну визнали більше 130 країн світу. Цей факт свідчить про те, що Україна утвердилась як держава.

скачать реферат Політичний розвиток України в другій половині XVII ст

Не зраджував він і українській державності, бо відповідно до його угоди зі Швецією, Україна мала стати великим князівством під номінальним протекторатом шведського короля. І хоча на дії Мазепи, крім зовнішніх обставин, певний відбиток наклали особисте честолюбство, прагнення до влади, піклування про власні матеріальні інтереси, об'єктивно значна частина його вчинків мала прогресивний характер, оскільки була спрямована на пошуки оптимальної формули збереження української автономії в умовах кризової ситуації. Отже, після укладення між Росією та Річчю Посполитою «Вічного миру» центр політичного та культурного життя українських земель зосереджується на Лівобережжі, яке українці називали Гетьманщиною. Тривалий час тут зберігалися певні елементи державності, створеної в ході Української національної революції 1648-1676 рр. Початок XVIII ст. став переломним у житті Гетьманщини. Спроба гетьмана І. Мазепи зберегти козацьку автономію завдяки союзу зі шведським королем Карлом ХІІ зазнала поразки. За цих обставин форсований наступ російського царату на права України став своєрідною прикметою часу. 5. Понятійний апарат Руїна – період в історії України, коли українська держава поділилася на дві частини: Правобережну і Лівобережну.

скачать реферат Основні форми існування етносу в історії української культури ХІV-ХVІІІ століття

Вступ У роботі на матеріалі історичної традиції української культури та на основі виділення її соціальної специфіки досліджуються основні форми існування етносу в історії української культури ХІV - ХVІІІ ст., що є логічним продовженням попереднього аналізу. Основним результатом даного дослідження є обґрунтування в якості таких форм інтеграції, колонізації та форми існування етносу в межах соціальної групи - козацтва. Визначається особлива роль інтеграції полікультурних надбань, що виступає в ролі конструктивного елемента сучасного українського культуротворення. Дослідження основних форм існування етносу в контексті полікультурних вимірів історичної традиції дозволяє розкрити одне з найактуальніших завдань сучасної філософської рефлексії - осмислити діалог культур як парадигму мінімізації можливих негативних явищ (конфліктів, війн тощо) у ситуації мультикультурності глобалізованого світу. Самореалізація особистості в межах етнокультури та в межах її духовно-творчих зв Запоріжжя : Прем'єр, 2002. - 508 с. Чабаненко В.А. Козацтво і музичне та вокальне мистецтво // Українське козацтво: Мала енциклопедія. - К.,2002. - С.227 - 231. Шевченко В.Ф. Художня література українська про козацтво // Українське козацтво: Мала енциклопедія. - К.,2002. - С.520 - 527. Шевчук В.О. Муза Роксоланська: Укр. література ХУІ - ХУІІІ ст.: В.2-х кн. - К.:Либідь, 2004 - 2005. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. М., 1983. Рудницька Т.М. Етнічні спільноти України: тенденції соціальних змін. - Вид. 2-ге. - К.: Інститут соціології НАН України, 1998. - 176 с. Никифоренко Н. Етнічні процеси в Україні другої половини ХУІІІ ст. очима Й.А. Ґільденштедта // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. т. 8 - Донецьк: Східний видавничий дім. - 2005. С. 48-71.

скачать реферат Календарні свята у грудні

Свято встановлено, щоб відзначити велике суспільне значення цього правозахисного інституту в Україні. Ефективність діяльності адвокатури є показником рівня демократії в державі, його політичній і економічній стабільності. 20 грудня - День міліції в Україні Емблема МВС України День міліції наголошується в Україні щорічно 20 грудня - в день ухвалення Верховною Радою України в 1990 році Закону «Про міліцію», який можна вважати точкою відліку в історії Української міліції. Дата професійного свята встановлена Указом Президента від 17.11.1992 № 567/92. 22 грудня День енергетика Щорічно 22 грудня в день зимового сонцестояння святкується День енергетика Щорічно 22 грудня в день зимового сонцестояння в Україні святкується День енергетика. Символічно, що свято співпадає з найкоротшим днем і найдовшою ніччю в році, коли робота енергетиків найбільш помітна. Україна завжди займала значне місце у сфері розвитку і управління паливно-енергетичним сектором. На території країни розроблялися і упроваджувалися новітні досягнення в цій галузі. Ось деякі віхи становлення і розвитку електроенергетики в Україні. 1878 р. – вперше в Києві встановлена електрична машина і 4 дугові електричні ліхтарі. 1890 р. - пуск перших електростанцій в Україні (Київ, Константіновка, Екатерінослав, Львів) 1913 р. - потужність електростанцій України складала 304,3 тыс.кВт. 1920 р. - ухвалення плану ГОЕЛРО, який передбачав будівництво 4 теплових електростанцій в Донбасі і Днепрогеса. 1935 р. - створення Донбасівської, Дніпровської і Харківської енергетичних систем. 1961 р. - побудована перша в Україні ЛЕП-330 кВ Кременчуг-Черкасси-Киев. 1962 р. - створено Міністерство енергетики і електрифікації України.

Трикотажная пеленка кокон "Bambola" (цвет: бежевый).
Состав: интерлок, хлопок 100%. Возраст: 0-3 месяца.
381 руб
Раздел: Пелёнки
Сейф-книга "Alparaisa СС0023/1" (карта первооткрывателей).
Размеры: 17х11х5 см. Бокс-сейф в виде книги для хранения мелких ценных вещей.
576 руб
Раздел: Копилки
Набор столовый детский "Юниор" (2 предмета).
Набор детских столовых приборов. Нержавеющая сталь. Красочная упаковка, детский рисунок на каждом предмете. Толщина металла 2 мм. Размеры:
321 руб
Раздел: Ложки, вилки
скачать реферат Дисидентство на Украине (Дисидентський рух в Україні)

Незважаючи на постійні арешти, склад УГГ продовжував збільшуватися, і вже у 1985 р. вона нараховувала 36 чоловік. Наприкінці 1970-х років деякі з членів – Григоренко, Строката-Караванська, Надія Світлична – еміґрували з СРСР, тим самим діставши можливість представляти УГГ за кордоном. Українську Гельсінкську групу відрізняли від попередніх дисидентів дві важливі риси. Перша полягала в тому, що група являла собою відкриту громадську організацію, яка хоч і не була прорежимною, проте вважала, що має законне право на існування. Такі погляди були для Східної України чимось нечуваним ще з часу встановлення радянської влади. Іншою безпрецедентною рисою були контакти з аналогічними групами по всьому СРСР з метою «інтернаціоналізувати» захист громадянських і національних прав. У програмних заявах групи явно проступало й нове мислення. Вони наголошували на застосуванні легальних методів, убачаючи вирішення суспільних проблему дотриманні законів узагалі й поважанні прав особи зокрема. Тому члени групи часто називали свою діяльність правозахисним рухом. Як зауважував Іван Лисяк-Рудницький, проповідування законності й справжньої демократії замість певної ідеології, наприклад, націоналізму чи марксизму, якими доти захоплювалася українська інтелігенція, стало важливим поворотним пунктом в історії української політичної думки.

скачать реферат Грушевский

Саме їхній приклад, їхня самопожертва і непримиренна позиція революційних демократів будили свідомість народу, кликали його до боротьби за державність. На такому грунті великої історичної свідомості і виріс геній М.Грушевського – невтомного дослідника історії та культури українського народу, поборника його соборності, злуки розшматованих імперіалістичними силами всіх українських земель. Але якщо постаті Тараса Шевченка й Івана Франка, хоч і в заідеологізованій ретуші, в цілому не підлягали забороні, то Михайла Грушевського, якщо і згадували, то неодмінно з негативними ярликами. Його наукова, культурницька, педагогічна, громадська та політична діяльність неодмінно подавались у викривленому віддзеркаленні. Протягом десятиліть геніального вченого і відомого політичного діяча неодмінно зображували буржуазним націоналістом (хоч він був соціалістом-революціонером), ідеологом і натхненником української контрреволюції (хоч насправді він був одним із вождів української революції та федералістом), ворогом Радянської влади (хоч він виступав за найширше, але рівноправне співробітництво з нею), агентом австро-німецького імперіалізму (хоч він був його непримиренним ворогом), заклятим ворогом українського народу (хоч він залишався його вірним сином до його раптової смерті), фальсифікатором історії України (хоч нічого глибшого і достовірнішого за його історичні дослідження на цій царині ми досі не маємо).

скачать реферат Утворення Української Центральної Ради і її I та II Універсали

Головним її змістом стало домагання автономії у складі демократичної Росії. Ставлячи це завдання, діячі Центральної ради щиро вірили, що російська демократія й справді проводитиме демократичну політику щодо інших народів, які входили до складу Росії. Проте дуже швидко з'ясувалося, що українці глибоко помиляються в намірах російських демократів. Усі наступні політичні кроки розвінчували їхні демократичні заяви та розкривали великодержавну шовіністичну політику щодо інших народів, у тому числі українського. На основі постанови Тимчасового уряду та II Універсалу Центральної ради Україна набула статусу окремого територіально-адміністративного утворення з власним представництвом. В Україні більшовизм як політична сила був слабким. Він не мав за собою широкої соціальної бази й спирався лише на російський і зрусифікований український пролетаріат. Тому перспектив на перемогу він тут не мав. Список літератури 1. Грицак Я. Нарис історії України:Формування модерної української нації XIX – XX ст. – К., 1996. 2. Історія України/ Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. – Л., 1996. 3. Історія України: нове бачення: У 2-х т./ Під ред. В. Смолія. – К., 1995. 4. Лановик Б. Лазарович М. Історія України: Навч. Посібник. – К.: Знання-Прес, 2006. – 598 с. 5. Мороз В. Україна в XX ст. – Т., 1992. 6. Новітня історія України (1900 – 200): Підручник / А. Слюсаренко, В. Гусєв, В. Литвин. – К.: Вища шк., 2002. – 719 с.

скачать реферат Государственное стимулирование инвестиционного процесса: опыт США и Юго-Восточной Азии

Вони не вміли фотографувати, але вміли бачити ауру краще від нас. Очевидно, саме ця аура, саме цей світлий і високий склад енергій і викликають агресивність слабнучої Калі- юги. Однак жоден опір темних сил не зможе зупинити національне відродження. І цілком закономірно 19 лютого 1992 року Верховна Рада України постановила: 3атвердити «тризуб» як малий герб, вважаючи його головним елементом великого герба України. Одеська середня школа І-ІІІ ступенів №78 Реферат з українознавства учня 11-А класу Іванова Дениса Українська Дeржавна Символіка Одеса 1998

скачать реферат Конституцiя Украiни - фундамент подальшоi розбудови правовоi держави

В даній курсовій роботі розглядається зміст та значення сучасної Конституції України, докладно аналізуються I, II та III розділи Конституції, визначаються їх найважливіші ідеї та потенціал у справі розбудови в нашій країні правової держави. При написанні роботи використовувалися підручники і посібники, монографії та наукові публікації в журналах. Застосовані також матеріали з історії української конституційно- правової думки, що дозволяють побачити глибинні історичні корені сучасного Основого Закону, виявити шлях визрівання його передумов, сприймати Українську державу як невід’ємну частку світового співтовариства. Проте сучасна Конституція України це не тільки підсумок процесів державотворення, це й своєрідний дороговказ подальшого вдосконалення нашої держави, наповнення її сформованих інститутів реальним змістом, перетворення їх на реальні чинники правового регулювання суспільних відносин в Україні. Слід зазначити, що прийняття Конституції стало результатом компромісу різноспрямованих політичних сил, тому її можна розглядати як запоруку майбутньої злагоди в нашому супільстві, гарантію його розвитку на засадах забезпечення врівноваженості різних соціальних верств та політичних течій за умови неодмінного визнання непорушності політичного суверенітету нашої держави.

Стул для школьника регулируемый Polini City / Polini Smart L (цвет: белый/серый).
Регулируемый стул подходит к растущей парте-трансформер Polini Simple М1 75х55 см, белый-серый и растущей парте-трансформер Polini Simple
2629 руб
Раздел: Стульчики
Набор из 2 раций "Секретные рации. Тачки".
В настоящих шпионских играх секретная рация — необходимый атрибут! Один аппарат оставь себе, а другой отдай напарнику — переговоры можно
715 руб
Раздел: Шпионские штучки
Декоративная наклейка-ростомер "Жираф", арт. EZG-1005.
Размер: 40x75 см.
366 руб
Раздел: Ростомеры
скачать реферат Первые казацкие гетманы

Тим-то він і послав своїх послів на сейм, де мали обрати нового короля, і домагався, щоб було обрано за короля—Володислава (того самого, що мав бути Московським царем), бо він був прихильний до православних людей. Але козацьких послів на сейм не пустили. Тоді Петражицький через три місяці знов послав послів на сейм, і за них держали там руку православні пани та архімандрит Київської ІІечерської Лаври Петро Могила, що вмів ладнати  із панами польськими. Це був один з найвидатніших в історії України людей по освіті і розуму. Але найбільш ваги на сеймі мало те, що гетьман не дуже на панські обіцянки покладався і зібрав 16.000 реєстрових та стільки ж охочекомонних козаків і з військом тим рушив на Волинь руйнувати маєтки тих панів, котрі ставали на сеймі навпроти козацьких домагань. Цим способом він зробив те, що Володислава вибрано було королем, а, крім того, постановлено було статті про права православного духовенства і церкви. Петрові Могилі на сеймі даний був універсал про те, що православну віру може визнавати кожен вільно; що церкви, духовенство і маєтності монастирські та церкви православних будуть вільні од усякого насильства; що Польський уряд признає православного митрополита і 6 єпископів (Перемишльського, Львівського, Луцького, Володимирського, Холмського і Пінського).

скачать реферат Шпаргалка по политологии (на укр. языке)

Спираючись на постулати географічного детермінізму, стверджував, що росіянам притаманні абсолютизм, правовий нігілізм, що значною мірою відрізнявся від українських національних традицій. Донцов намагався ідеологічно обгрунтувати українську самостійницьку політику: зовнішню (незалежність від Росії) і внутрішню (виховання на засадах західної культури). Донцов сформував основні принципи українського націоналізму: вольовий принцип; постійне прагнення боротьби за незалежність: романтизм, непримиренність, фанатизм, аморальність у національній боротьбі; синтез національного та інтернаціонального; необхідність виховання власної еліти; орієнтація на примус у боротьбі за незалежність. Донцов відстоював принципи Макіавеллі - мета виправдовує засоби. 19. Основні етапи історії української державності ХХ ст. 20. Становлення і розвиток політичної думки в Закарпатті (М.Балудянський, О.Духнович, А.Волошин). 21. Політика як соціальне явище. Політика - організаційна, регулятивна й контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована на досягнення, утримання і реалізацію влади індивідами й соціальними групами задля ствердження власних запитів і потреб.

скачать реферат Історія України

Київський інститут Міністерства внутрішніх справ. Кафедра Українознавства КОНТРОЛЬНА РОБОТА З Історії України. Тема: Україна в другій половині ХVІІ століття. Київ 1999 р.Тема: Україна в другій половині ХVІІ століття. План.1. Боротьба Українського народу проти іноземних агресорів у другій половині ХVІІ століття. 2. Початок “Руїни”. 3. “Вічний мир” 1686 р. між Росією та Польщею. Закріплення територіальної розчленованості українських земель.1. У 1648 р. український народ єдиною силою виступив проти польсько- католицького поневолення. Експлуатація панів, шляхти, євреїв-орендаторів була жорстокою. Богдан Хмельницький сказав: “Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною на ляхів було не те, що позбавляти їх .земної батьківщини, не те, що обтяжувати їх роботами, подібно до немилостивих фараонів, а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ”. Війна подилилась на чотири періоди.: Перший період війни (1648-1649) знаменувався перемогами під Жовтими Водами і Корсунем; битвою під Пилявцями; облогою Львова і Зборівським договором.

скачать реферат Історія соборності України

План 1. Історія становлення державності України. 2. Т. Г. Шевченко — народний поет. 3. Сьогодення України і погляд у майбутнє. 24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради прийняла Акт проголошення незалежності України. Цей день відкрив нову еру в історії України. Таке рішення було вистраждане багатьма поколіннями українського народу. Історія становлення державності завжди складна і заплутана. Кожен народ пройшов довгий шлях з війнами, горем та втратами. Але історія українського народу найтяжча і найболючіша, адже збудована вона була на кістках тих, хто не жалів себе у боротьбі за соборність України. Історія будь-якого народу містить періоди, які є вирішальними і доленосними у його житті та розвитку. Такими періодами для України були: розквіт Київської Русі, боротьба з татаро-монгольською навалою, Національно- визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, перші спроби державотворення у 1917–1919 рр. і переломні події 1991 року, пов’язані з виходом України із складу СРСР. Саме низка цих періодів і призвела до становлення України, як незалежної держави. Це були періоди, коли розміреність плину суспільного життя поступається місцем виплескові суспільної активності, коли життя виходить з берегів традиційних норм та уявлень, а усталені стереотипи суспільної свідомості й моралі втрачають свою незаперечність, поступаються місцем якісно новим уявленням та нормам.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.