телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАИгры. Игрушки -30% Всё для дома -30% Книги -30%

все разделыраздел:Политология, Политистория

Історія світової політичної думки

найти похожие
найти еще

Ручка "Шприц", желтая.
Необычная ручка в виде шприца. Состоит из пластикового корпуса с нанесением мерной шкалы. Внутри находится жидкость желтого цвета,
31 руб
Раздел: Оригинальные ручки
Фонарь садовый «Тюльпан».
Дачные фонари на солнечных батареях были сделаны с использованием технологии аккумулирования солнечной энергии. Уличные светильники для
106 руб
Раздел: Уличное освещение
Мыло металлическое "Ликвидатор".
Мыло для рук «Ликвидатор» уничтожает стойкие и трудно выводимые запахи за счёт особой реакции металла с вызывающими их элементами.
197 руб
Раздел: Ванная
СЕМІНАР 1. Політична думка стародавнього Сходу; Політична думка стародавнього Заходу; Політичні ідеї Раннього Християнства та Середньовіччя; Політична думка епохи відродження та Реформації; Світська політична думка Нового часу; Утвердження політології як науки; Політична думка Київської Русі; Українська політична думка періоду феодальної роздробленості та козацько-гетьманської доби; Українська політична думка ХІХ століття; Українська політична думка ХХ століття; Узагальнена характеристика світової політичної думки. 1. Політична думка стародавнього Сходу. Проблема зародження й еволюції політичних знань охоплює різноманітні форми теоретичного пізнання природи, суспільства, сутності влади, держави, політичної системи, явищ політичного процесу. Складність і мінливість сучасного політичного буття потребує вдумливого застосування виробленого й осмисленого людством сукупного досвіду, всієї духовної культури, створеної багатьма поколіннями мислителів. Ці політичні знання належать не тільки минулому, вони є надбанням сучасних і майбутніх політичних процесів, політичних ідей, політичної культури. Без політологічного концептуального доробку наших пращурів, з якого постійно живилась і живиться політична наука кінця II і початку III тисячоліття, неможливе глибоке усвідомлення особливостей сучасного політичного розвитку. Політологія сягає своїм корінням у найдавніші часи — у IV—III тис. до н.е., коли розпочався процес переростання первісних суспільств у рабовласницькі державні утворення, а мислителі стали замислюватися над методами і засобами здобуття, збереження і зміцнення державної влади, над походженням і значенням права, держави, а згодом і політики в житті суспільства. Ранні уявлення протягом 2,5—3 тис. років подолали шлях від міфологічних до раціонально-логічних форм світорозуміння, з часом набули ознак теоретичного знання і, збагачені ідеями Конфуція, Мо Цзи, Лао Цзи, Платона, Шан Яна, Каутільї, Аристотеля, Цицерона та інших мислителів, перетворилися на політичну науку. Політичні погляди давніх єгиптян, вавилонян, євреїв, ассирійців, мідіян, шумерів, персів, індусів, китайців, греків, римлян та інших народів відображали спочатку міфологічні уявлення про правду, справедливість, місце людини у світі, про божественне походження владних стосунків, про космос, упорядкований богами, про земні порядки, які повинні відповідати небесним настановам. Єгиптяни вважали, що ключ до проблем функціонування державної влади, справедливості, правосуддя перебуває в руках богині істини і порядку Маат. З часом з'являється розуміння природно-божественного походження справедливості, якій повинні відповідати дії суддів-жерців та звичаї, закони, адміністративні рішення, інші правила поведінки. Творцем світу і всього живого на Землі, верховним царем і батьком інших богів вважали бога сонця, бога-фараона Ра. Він владарював над богами і людьми багато тисячоліть. Потім він передав царювання своїм нащадкам, теж богам — Осірісу, Ісіді, Сету, Гору та іншим. Від них пішло понад 340 фараонів-людей. У такий спосіб пропагувалося божественне походження державної влади, виправдовувалася східна деспотія, підпорядкованість «нижчих вищим».

Заслуга софістів в олюдненні суспільно-політичних явищ, започаткуванні світської теорії політики, держави і права, переміщенні людини з «периферійних позицій» у центр політичного життя, ставленні до неї як до «міри всіх речей», природної рівності людей, у тому числі й рабів, у розвитку демократичних поглядів. 4. Етап логіко-понятійного аналізу політичних інститутів і політичних процесів. Він пов'язаний з іменами Сократа (469—309 до н. e.) i Платона (427—347 до н. е.). Аналізуючи проблеми державного життя, громадянських обов'язків, справедливості, права, Сократ вважав «мірою всіх речей» не людину, а Бога, що не завадило йому створити світську концепцію «об'єктивної сутності моралі, моральної політики, морального права». Справедливість, як і правда, мудрість, мужність, розсудливість, благочестя тощо — це одна з чеснот, а будь-яка чеснота — це знання, це морально-прекрасне. Добро і зло в політичній діяльності — наслідки наявності чи відсутності знання. Моральна політика неможлива без права, яке тотожне справедливості: «що законно, те й справедливо». Божественне, природне право і позитивне законодавство не протистоять, а, ґрунтуючись на критерії справедливості, доповнюють одне одного. Вітчизна і закони — понад усе. Державу й громадян пов'язують договірні стосунки. Політична свобода — це панування справедливих законів. Найголовніші ідеї Платона сформульовані в його працях «Держава», «Крітій», «Політик», «Закони» та ін. Він заклав основу політичної філософії, розробив концепції ідеальної справедливої держави, політичної солідарності, колективізму і рівності, аристократії, тімократії, олігархії, тиранії, монархії, демократії та «істинного правління». Дав філософське обґрунтування понять політики, політичних знань, політичного мистецтва, політичної ідеології, державного устрою, форми державного управління, політичної свободи, справедливого закону тощо. Він передбачав розмежування влад, обґрунтування освіченого абсолютизму, геополітичного чинника, можливості рівності (егалітаризму, зрівняльного комунізму), розподілу праці, усуспільнення майна, скасування приватної власності, а також практичні пропозиції щодо системи державних органів, ієрархії державних службовців з визначенням компетенції кожного органу і посадових осіб, подальше осмислення природно-правової доктрини та причин появи держави, сутності людини, принципів консолідації суспільства, політико-етичних явищ тощо. Ідеальна держава, за Платоном, є посередником між космосом і людською душею і виконує три функції (радницьку, захисну і ділову), які покладаються на три відповідні стани (правителів, воїнів і виробників). Вона дотримується принципу розподілу праці, зрівнює у правах жінок і чоловіків, встановлює для правителів і воїнів спільність майна, дружин і дітей, долає розкол на бідних і багатих, виводить на верхівку державного правління наймудріших і найблагородніших аристократів-філософів. Згодом він розглядав чотири стани громадян, рівних у межах кожного стану («нерівна рівність»). До громадян не зараховував рабів та іноземців. Платон виділяв 8 форм державного правління: істинне правління; законна монархія (царська влада); незаконна монархія (тиранія); законна влада небагатьох (аристократія); незаконна влада небагатьох (олігархія); законна демократія (на основі законів); незаконна демократія (за відсутності законів); тімократія (ненависний Платону тип владування).

Особистість він розглядає як найвище з творінь розумної природи. Якщо інтелект у Богові — сутність, то інтелект у людини — потенція сутності. Заперечуючи августиніанство (пріоритет інтуїції), залишаючись на позиціях релігійного догматизму, звертався до розуму, здорового глузду людини. Водночас поділяв людей на вищий клас — правителів, середній — воїнів, суддів, чиновників, вчених, священиків і дворян, нижчий — найманців, ремісників, «брудний люд». Природні закони, які водночас визначають і моральні норми, на його думку, поступаються і підпорядковуються законам вічним, божественному розуму, але не суперечать йому. Людські закони (право народів і позитивне право) можуть розходитись з природними, а божественні, відображені у Священному Писанні, виправляють недосконалість людських законів. Мета державної влади — забезпечити благо суспільної істоти — людини. Ідеал форми державного правління — влада одного (монархія). Фома Аквінський обґрунтовує право народу на скинення тирана, який порушує принципи справедливості. Церква має панувати над громадянським суспільством, духовна влада — над світською. Єретики підлягають смертній карі, а монахи-домініканці перетворюються на «псів Господа». Аквінський теоретично обгрунтував необхідність інквізиції і розробив вчення про Індульгенції. Традиції класичної схоластики продовжували згодом монах-францисканець Вільям Оккам (1285—1349), французький схоласт Жан Бурідан (1300—1358). Провісником свободи совісті й права народу на законодавчу владу став у XIV ст. італійський мислитель Марсилій Падуанський (1280—1343), який вважав, що Євангеліє — не закон, а вчення, і тому щодо віри не може бути примусу, вона — справа совісті людини. Він першим у середньовічній політичній думці чітко розрізняв законодавчу і виконавчу влади, розвинув ідею суспільного договору, народного суверенітету. Водночас був прихильником станової монархії, поділу суспільства на дві станові категорії: правляча категорія — духовенство, адміністрація і військові, до компетенції якої належать керівні суспільні функції; підлегла категорія — землероби, ремісники і торгівці, які повинні турбуватися лише про особисті інтереси. Державний організм, на погляд Марсилія, складається з двох частин: фізичної, до якої належать люди, та нематеріальної — законів, що тяжіють над суспільством. Римський папа не може претендувати на світську владу. Новими рисами збагатив політичну ідеологію чеський мислитель Ян Гус (1371—1415), який виступав проти привілеїв священнослужителів. У XVI ст. з початком занепаду феодалізму нав'язаний схоластикою аскетизм став поступатися культові людини, її інтересів і потреб, а божественне — природному, людському. Гуманізм тоді ще не був масовим, здебільшого він мав прихильників серед мешканців міст, представників інтелігенції, які в паростках нового ладу вбачали силу, здатну звільнити людину від середньовічного аскетизму. Нова епоха, що увійшла в історію під назвою Відродження (Ренесансу), символізувала передусім відродження і широке використання досягнень античної цивілізації. Гуманісти-італійці слідом за Франческо Петраркою (1304—1374) засуджували політичний аскетизм, захищали ідею всебічного розвитку особистості, заперечували тиранію.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Історія України

Українську Гельсінкську групу відрізняли від попередніх дисидентів дві важливі риси. Перша полягала в тому, що група являла собою відкриту громадську організацію, яка хоч і не була прорежимною, проте вважала, що має законне право на існування. Такі погляди були для Східної України чимось нечуваним ще з часу встановлення радянської влади. Іншою безпрецедентною рисою були контакти з аналогічними групами по всьому СРСР з метою «інтернаціоналізувати» захист громадянських і національних прав. У програмних заявах групи явно проступало й нове мислення. Вони наголошували на застосуванні легальних методів, убачаючи вирішення суспільних проблем у дотриманні законів узагалі й поважанні прав особи зокрема. Тому члени групи часто називали свою діяльність правозахисним рухом. Як зауважував Іван ЛисякРудницький, проповідування законності й справжньої демократії замість певної ідеології, наприклад, націоналізму чи марксизму, якими доти захоплювалася українська інтелігенція, стало важливим поворотним пунктом в історії української політичної думки

скачать реферат Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.

До того ж чимало її членів стали на позиції марксизму, поступово перетворюючи партію на соціал-демократичну організацію. У ході цих змін між членами РУП виникла напруженість. Більшість, на чолі з М.Поршем і його товаришами В.Винниченком та С.Петлюрою, вважали, що ця організація має бути національною партією, до якої б входили тільки українці і яка б поєднувала націоналізм із марксизмом. Інші ж (головним виразником їхніх поглядів виступав М.Меленевський) прагнули, щоб РУП відкинула свою національну орієнтованість, ставши автономною організацією РСДРП, яка б представляла всіх робітників України незалежно від їх національності. Ґрунтовну характеристику діяльності й еволюції РУП дав Д.Дорошенко в своїй брошурі "3 історії української політичної думки за часів світової війни". Уже на початку 1903 р., зазначає автор, провід партії заявив, що головні ідеї, викладені в "Самостійній Україні", втратили свою актуальність. В опублікованому в 1905 р. проекті програми вказано, що РУП домагається для України лише автономії "з окремим сеймом, якому би належало право законодавства в тих внутрішніх справах, які торкаються тільки люду, що мешкає на території України". Один з лідерів РУП О.Скоропис-Йолтуховський намагався довести, що для самих рупівців питання про державну незалежність України "ніколи не зникало, не сходило з порядку денного", але поміж ними була, так би мовити, мовчазна згода: не порушувати його повселюдно, аж поки не настануть сприятливі задля цього обставини, а це могло б статися лише тоді, "коли на Україні знову заревуть гармати, а дула їх будуть звернені проти північного політичного опиря, що здушив усе наше життя".

Сумка-транспортный чехол Baby care "TravelBag" для колясок "Книжка".
Размер: 360х930х500 мм. Цвет: черный.
840 руб
Раздел: Дождевики, чехлы для колясок
Шкатулка музыкальная "Сердце", 20x19x8 см, арт. 24804.
Состав: пластик, элементы металла, стекло. Регулярно удалять пыль сухой, мягкой тканью. Музыкальный механизм с ручным заводом. Товар не
1027 руб
Раздел: Шкатулки музыкальные
Магнитная игра для путешествий "Подводный мир".
Расположи 4 магнитные детали на игровой доске таким образом, чтобы только указанные в задании обитатели подводного мира остались видны.
554 руб
Раздел: Головоломки
 Революційна доба в Україні (1917–1920 роки): логіка пізнання, історичні постаті, ключові епізоди

З сумом доводиться констатувати: на сьогодн втчизняна суспльствознавча наука дуже слабо освола великий за обсягом сегмент творчост В. Винниченка, який торкаться глобалстських проблем, його умовиводв щодо переустрою пслявонного свту. Однак  спорадичних знань у цй галуз, гадаться, достатньо, щоб дйти висновку: Винниченков модел суспльства колектократ, його концепця конкордизму не лише стотна вха, яскрава, оригнальна сторнка стор нацонально суспльно-полтично думки, яка в низц позицй випереджала досягнення свтово флософсько, полтологчно науки, а й потужне джерело дей, як не втратили сво актуальност, й можна передбачити, привернуть увагу в майбутньому. Вони мстять фундаментальн думки справд талановитого мислителя, який усе життя витратив на пзнання сутност несправедливо влаштованого свту й шукав шляхи до його вдосконалення, переустрою. Навть не ставлячи завдання аналзу велетенсько художньо творчост В. Винниченка, що, безперечно, становить предмет особливо, масштабно, цкаво розмови, гадаться, можна наполягати на аксоматичнй констатац

скачать реферат Особистiсть-субєкт полiтики

Сенс політичних прав в тому, щоб сприяти фор - муванню людини, як суспільно- політичного діяча, створити передумови для його політичної участі, розвитку суспільно-полі - тичної активності.Третя група прав - особисті права (право на недоторканість особистості, житла, право на таємницю листування, телефонних переговорів і Ін.). Здійснення їх сприяє створенню умов для вільного розвитку того мінімуму особистих благ, без якого нормальне людське життя неможливе. Список використаної літератури: 1)Білоус А."Політичні об`єднання України" 2)Гелей С."консервативна течія в сучасній палітичній думці" 3)Історія філософії України: хрестоматія К.,1993 4)Донченко Є."Социэтальная психика" 5)Кухта Б. "З історії української політичної думки"

 Перспективи Української Революції

Винниченко  тому подбне, себто укранська полтична думка в мжнароднй полтиц мжнацональних вдносин стягаться  переставляться на чуж, антиукранськ, антинацональн, об'ктивно промосковськ  московськ смтники. Фронт поневолених нацй це взамопзнання стор, культури, мжнацональних вдносин, економки, соцяльних систем, релг поневолених Москвою нацй, з нацональних джерел цих нацй, а не крзь московське густе сито або в  кривому дзеркал; фронт поневолених нацй це кристалзаця  взамоузгднення полтики, стратег  тактики нацонально-визвольно боротьби цих нацй мж собою, а не снобстичне вороження на чорнй кав про «полтику великих»  на яку ногу нин встав з постел Трумн чи Черчл, або який колр обличчя був на останнй парад у Стална. Фронт поневолених нацй це творення революцйно-повстанських армй з усх поневолених нацй, це нацональн узбекськ, азербейджанськ, грузинськ сотн, курен, полки, дивз в УПА  так ж нацональн укранськ, блоруськ, може й польськ, литовськ, латвйськ сотн, курен, полки, дивз в Казахськй, Уз-бекських чи динй туркестанськй УПА

скачать реферат Концепції української державності

Дуже багато потенціалу, напрацьованого довкола ідеї державності в українській інтелектуальній спадщині кінця XIХ – початку ХХ ст. Дедалі більший інтерес викликає у науковців та широкої громадськості творча спадщина діячів, які стояли біля витоків процесу українського національного відродження, теоретично розробляли національну ідею, сприяли своєю активною діяльністю пробудженню та визріванню національної свідомості українців. Адже сьогоднішній стан української нації і держави є значною мірою логічним наслідком неусвідомлення свого минулого, і практики історико-політичного процесу досліджуваного періоду. Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об 1992. Реєнт О. Україна в імперську добу (XIX – початок XX ст.). – К., 2003. Салтовський О. І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку XX сторіччя). — К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. — 396 с. Сарбей В.Г. Iсторiя Украiни (XIX - початок XX ст.).- К.: Гнеза, 1996. Сарбей В. Національне відродження України. – К., 1999. – 336 с. Семків О.І. Політологія. Хрестоматія. –– Львів.: Світ, 1996. Скакун. Драгоманов как политический мислитель. – Харьков, 1993. Солдатенко В.Ф. Внесок М.С. Грушевського в концепцію української революції // Український історичний журнал. — 1996. — №5. Ткаченко В., Реєнт О. Україна: на межі цивілізацій (історико-політологічні розвідки). – К., 1995. Українська державність у XX столітті. (Історико-політологічний аналіз). – Київ: Політична думка, 1996.

скачать реферат Виникнення та еволюція світової політичної думки

Аристотель – прихильник приватної власності. Досить плідним виявився античний погляд на політику як сферу здійснення загальних справ, спосіб управління ними, спосіб захисту спільних інтересів. Розкриваючи роль політики в суспільному житті Аристотель підкреслював, що політика має відігравати морально-виховну роль, щоб полегшити досягнення справедливості. Інструментом політики, за Аристотелем, є держава, а державним благом – справедливість. Політика покликана облагородити поведінку людини, забезпечивши панування розуму над нею. Багато спільного з політичними вченнями Стародавньої Греції мали політичні вчення Стародавнього Риму, оскільки вони сформувалися на основі філософських шкіл попереднього періоду. Важливе місце в історії суспільно-політичної думки Стародавнього Риму належить Тулію Цицерону (106-43 pp. до н. е.), Луцію Антею Сенеці (4 р. до. н. е.). На думку Т. Цицерона, якби люди жили за Н заповітами і звичаями батьків, то держава могла би стати вічною. Він твердить, що держава є штучним утворенням, важливі теоретичні орієнтації і концепції. Своєму утвердженню і розвитку сучасна політична наука зобов'язана багатьом вченим, але передусім таким авторитетам у політології, як Гарольду Лассуеллу, Гансу Моргентау, Раймонду Арону та Морісу Дюверже. Г. Лассуелл (1902-1979) є найбільш відомим спеціалістом в американській політичній науці.

скачать реферат Дисидентство на Украине (Дисидентський рух в Україні)

Незважаючи на постійні арешти, склад УГГ продовжував збільшуватися, і вже у 1985 р. вона нараховувала 36 чоловік. Наприкінці 1970-х років деякі з членів – Григоренко, Строката-Караванська, Надія Світлична – еміґрували з СРСР, тим самим діставши можливість представляти УГГ за кордоном. Українську Гельсінкську групу відрізняли від попередніх дисидентів дві важливі риси. Перша полягала в тому, що група являла собою відкриту громадську організацію, яка хоч і не була прорежимною, проте вважала, що має законне право на існування. Такі погляди були для Східної України чимось нечуваним ще з часу встановлення радянської влади. Іншою безпрецедентною рисою були контакти з аналогічними групами по всьому СРСР з метою «інтернаціоналізувати» захист громадянських і національних прав. У програмних заявах групи явно проступало й нове мислення. Вони наголошували на застосуванні легальних методів, убачаючи вирішення суспільних проблему дотриманні законів узагалі й поважанні прав особи зокрема. Тому члени групи часто називали свою діяльність правозахисним рухом. Як зауважував Іван Лисяк-Рудницький, проповідування законності й справжньої демократії замість певної ідеології, наприклад, націоналізму чи марксизму, якими доти захоплювалася українська інтелігенція, стало важливим поворотним пунктом в історії української політичної думки.

скачать реферат Основные принципы политической деятельности государя в концепции Н.Макиавелли

Наблюдать ее мы можем разве что в некотором переделанном варианте в России после Петра I, а усиление – в советское время. Также эта теория нашла применение в Китае и некоторых других азиатских странах. Такая теория деморализации политики вызвала острую критику И. Жантье, которая изложена в его трактате «Анти-Макиавелли». По мнению Жантье, учение Макиавелли – руководство к установке тирании. Само собой, что эти и другие идеи классика «безморальной» теории политики не могли не обратить внимание теоретиков политико-правовой мысли. Начиная с XVI века, в Европе появлялись трактаты, в которых остро критиковалась политическая доктрина Макиавелли. Со временем идеи и произведения теоретиков различных стран слились в одно течение антимакиавеллистического характера. Представители этого направления аргументировано доказывали  вред для общественной мысли политического аморализма, который приобрел вид национальной доктрины. Список литературы 1. История политических учений /под ред. Проф. О.М. Мартышина – М. Юрист, 1994. с.97-105 2. В.Й. Скиба та ін. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки /Скиба В.Й., Горбатенко В.П., Туренко В.В. – К.: Основи, 1996.-(трансформація гуманітарної освіти в Україні). с.158-172 3. Великие мыслители запада/Пер. с англ. В.Федорина. – М.: Крон-пресс, 1999. – с.188 4. История политических и правовых учений.

Игра настольная "Дом с привидениями".
Эта веселая соревновательная ролевая игра предназначенна для 2 игроков в возрасте от 5 до 10 лет. Один из них играет за команду из 7
314 руб
Раздел: Классические игры
Доска двухсторонняя магнитно-маркерная с поддоном (набор букв, цифр и знаков на магнитах).
Доска предназначена для детей от 3 лет и может быть использована как основа для наборов магнитных букв, цифр и знаков, магнитной мозаики,
744 руб
Раздел: Доски магнитно-маркерные
Карандаши "Волшебный дворец", 24 цвета, черное дерево, заточенные.
Количество цветов - 24. Материал корпуса - дерево. Диаметр корпуса - 7 мм. Форма корпуса - шестигранная. Заточено - да. Длина - 172
318 руб
Раздел: 13-24 цвета
скачать реферат Становлення української політичної думки

РЕФЕРАТ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ПланВступ 1. Еволюція політичних ідей з часів Київської Русі до XIX ст. 2. Суспільно-політична думка України XIX- початку XX ст. 3. Проблеми державності в політичній думці України XX ст. Вступ Українська політична думка с невід'ємною частиною загальнолюдських політичних знань. Адже Україна не стояла осторонь розвитку людської цивілізації і її визначні мислителі зробили вагомий внесок у становлення світової політичної думки. Вона і досі не втратила своєї актуальності. Більше того, без вивчення неможливо сьогодні самоусвідомити себе як націю, як народ, визначити перспективи свого подальшого розвитку. 1. Еволюція політичних ідей з часів Київської Русі до XIX століття Літературні джерела ХІ-ХІІІ століть свідчать про те, що політична думка нашої країни виникла давно, а політика і державна влада вже в домонгольський період відігравали провідну роль у розвитку суспільства. Початковому періоду розвитку вітчизняної політичної думки властиві релігійні та буденні уявлення тих часів. Політична думка Київської Русі репрезентована писаними пам'ятками, які припадають на X - XIII ст., такими як Певним чином вона збагатилася ідеями, народженими дисидентським рухом 60-80-их років, який став завершенням майже вікової духовно-політичної еволюції української інтелігенції, підсумком розвитку її ідейних традицій.

скачать реферат М. Драгоманов - основоположник української політичної науки

Він писав, що українці багато втратили, бо коли більша частина народів Європи створювали свої держави, нам це не вдалося.   Громадська діяльність і творча спадщина М.Драгоманова забезпечили йому особливе місце в історії суспільно-політичної і правової думки не тільки України. Його можна назвати творцем своєрідної конституціоналістичної теорії, палким прихильником збагачення вітчизняної політики й права цінностями світового досвіду. «Драгоманов перший із російських публіцистів дав російській демократії широку і ясну програму. перший блискуче й доступно пояснив зміст і значення конституційного ладу, особливо прав особи та принципів самоуправління.» — оцінюючи діяльність М.Драгоманова, зазначив П.Струве. Ще ширше означив різнобічну діяльність М.Драгоманова на користь українського суспільства І.Франко, називаючи його «духовним батьком», «великим критиком і бистрим, історично вишколеним умом», «найбільшим публіцистичним талантом нашої нації», «могутньою постаттю» і «правдивим учителем».    Своєрідність М.Драгоманова як прогресивного політичного і громадського діяча криється перш за все в його широкому, поліаспектному підході до такого важливого поняття, як «конституціоналізм», яке він нерідко доповнював, збагачував, інколи навіть ототожнюючи його з поняттям політичної свободи.

скачать реферат Народи Азії та Північної Африки у другій половині ХХ–на початку ХХІ століття

План Ліквідація колоніальної системи. Політичний та ідеологічний розвиток країн і народів Сходу Розвиток політичної думки в країнах Сходу Політичні процеси на Сході Рух афро-азіатської солідарності Соціальні процеси на Сході Основні тенденції, фактори і протиріччя економічного росту країн, що розвиваються Світове співтовариство, ООН і народи Сходу Ліквідація колоніальної системи. Політичний та ідеологічний розвиток країн і народів Сходу У другій половині ХХ ст. завершився процес ліквідації колоніальної системи. У 50-х роках завоювали незалежність Туніс і Марокко, 1960 рік – рік Африки, 1962 отримав незалежність Алжир, 70-і роки – емірати Перської затоки, 80–90-і продовжувався розпад колоніальної системи в Африці, в 1997 і 2000 рр. Китаю було повернено Гонконг і Макао, а в 2002 р. незалежним став східний Тімор. Віками створювана колоніальна система була ліквідована за 50 р. Почався процес становлення державності на Сході, пошуки шляхів розвитку політичної системи та економіки, налагодження міжнародних зв єднання ворогуючих сторін і т.д. Звичайно, не всі проблеми вирішені (Індія–Пакистан, Китай–Тайвань), дві корейські держави, ракети і атомна зброя в КНДР і т.д. Але світ сьогодні кардинально змінився і вирішувати проблеми слід спільними зусиллями враховуючи інтереси народів і держав світу.

скачать реферат Шпаргалка по политологии (на укр. языке)

Спираючись на постулати географічного детермінізму, стверджував, що росіянам притаманні абсолютизм, правовий нігілізм, що значною мірою відрізнявся від українських національних традицій. Донцов намагався ідеологічно обгрунтувати українську самостійницьку політику: зовнішню (незалежність від Росії) і внутрішню (виховання на засадах західної культури). Донцов сформував основні принципи українського націоналізму: вольовий принцип; постійне прагнення боротьби за незалежність: романтизм, непримиренність, фанатизм, аморальність у національній боротьбі; синтез національного та інтернаціонального; необхідність виховання власної еліти; орієнтація на примус у боротьбі за незалежність. Донцов відстоював принципи Макіавеллі - мета виправдовує засоби. 19. Основні етапи історії української державності ХХ ст. 20. Становлення і розвиток політичної думки в Закарпатті (М.Балудянський, О.Духнович, А.Волошин). 21. Політика як соціальне явище. Політика - організаційна, регулятивна й контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована на досягнення, утримання і реалізацію влади індивідами й соціальними групами задля ствердження власних запитів і потреб.

скачать реферат Политические идеи К. Маркса

Связано это с тем, что задачи, которые Маркс называл «всемирно- историческими», а в наше время называют общечеловеческими, планетарными, глобальными, только-только выходят на передний план исторического процесса. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ А. Ю. Брегада. Основы политологии. Киев. КНЕУ 1998 Б. Кухта , А. Романюк. Основи політичної думки.Частина 1. З історії політичної думки: від стародавності до наших днів. Хофман Дж. Марксизм и теория «Праксиса». М., 1978

Глобус политический диаметром 320 мм, с подсветкой.
Диаметр: 320 мм. Масштаб: 1:40000000. Материал подставки: пластик. Цвет подставки: черный. Мощность: 220 V, переключатель на шнуре; может
1121 руб
Раздел: Глобусы
Крикет "Зоопарк".
Комплект: 4 фигуры, 2 биты, 2 шарика. Длина молоточка: 42,5 см. Возраст: от 3 лет.
548 руб
Раздел: Гольф
Сменный фильтр "Аквафор В-100-6" (2 штуки).
B100-6 — универсальный сменный модуль для фильтров-кувшинов Аквафор. Надежно очищает воду от основных вредных примесей и эффективно ее
424 руб
Раздел: Фильтры для воды
скачать реферат Політологія

Цей етап розвитку соціально-політичної думки в Україні пов'язаний з постаттю відомого вченого та політичного діяча М. Драгоманова. М.Драгоманов звертається до здобутків тогочасної західноєвропейської науки, до ідеї суспільно-культурного прогресу і діалектики, що посідала центральне місце в найбільш поширених тоді суспільно-політичних програмах і соціально-філософських теоріях. Драгоманов поділяв марксистські ідеї про соціалізм як більш прогресивний лад і позитивно ставився до спенсерівської теорії еволюції. Політична програма М.Драгоманова була побудована в основному на п'яти провідних принципах: 1. визнання за державою можливості координації соціально-економічного життя 2. ідея щодо еволюції існуючої політичної системи 3.визнання вирішального значення ідеї культурництва 4.європоцентризм 5.ідея федерації Провідну роль в розвитку укр. політ. думки належить М.С.Грушевському (1866— 1934), видатному вченому-історику, політологу, публіцисту і політичному діячу. Він проголошував ідею пріоритетів інтересів народу, суспільства над інтересами держави. Досліджуючи історію України вчений дійшов висновку, що основа укр. народу – селяни, а головна його мета – земля і воля.

скачать реферат Організація стратегічного планування на підприємствах

Виникнення політичної думки в історії цивілізації дискретно в часі й просторі. Цей процес нерозривно зв'язаний зі становленням перших держав як особливої організації влади. Людству треба було майже два тисячоріччя досвіду державного керування суспільством, перш ніж склалися можливості перших теоретичних узагальнень й висновків щодо політичного життя як особливої форми суспільних відносин. Двохтисячорічна історія Римської держави - це величезний по своїх масштабах досвід політичного життя, що пройшов через зміну декількох форм правління, перевороти, народні повстання. Римські філософи інтерпретували ідеї своїх давньогрецьких попередників у дусі умов своєї країни. Цицерон (106-43 р. до н.е.) створив вчення про державу як публічно-правової спільності, запровадив поняття юридичної особи. Багато зробили для розвитку політичної думки Сенека, Епіктет, Марко Аврелій. Свєтоній своєю книгою «Життя дванадцяти цезарів» поклав початок традиції політичних портретів. У перші сторіччя нової ери в межах Римської імперії розповсюджується християнство. Ранньохристиянські богослови мало цікавилися проблемами політики, уважаючи, що потрібно віддати «кесареві кесарево, а богові - богово».

скачать реферат Політологія

Окрім базових, стандартних тем навчальний посібник збагачено дослідницьким матеріалом із сучасних напрямків політологічного знання – політичного маркетингу, політичного менеджменту, політичної глобалістики. Рекомендується студентам усіх спеціальностей. © Харківський національний економічний університет © Колектив авторів 2004 Зміст Вступ . .4 Розділ І. Теоретико-методологічні підвалини політичної науки .6 Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна . .6 Тема 2. Історія політичних вчень Тема 3. Політична думка України Розділ ІІ. Політика і влада Тема 4. Політика як соціальне явище .76 Тема 5. Політична влада Тема 6. Особистість і політика . 104 Тема 7. Політичні еліти. Політичне лідерство . . .118 Тема 8. Соціальні групи як суб єктів видавничої справи Дк № 481 від 13.06.2001 р. Видавець і виготівник – видавництво ХДЕУ, 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а

скачать реферат Українська політична думка кінця XIX - початку XX ст

Це мало далекосяжні (переважно негативні) наслідки для становлення національної державності в 1917-1918 рр. Водночас демократично-народницька течія отримала й певне наукове обґрунтування. Особливою оригінальністю відзначалися наукові розробки, що їх нарівні з М. Грушевським здійснювали в міжвоєнний час (1918-1939 рр.) Р. Лащенко (1878-1929; основні праці — «Лекції з історії українського права», 1923; «Автономний статут демократичної Української республіки») та С. Шелухін (1864-1939; основні праці — «Монархія чи республіка?»; «Україна»; «Право України на свою державність»; «Шляхи до української соборності»). Основні ідеї української політичної думки набули розвитку у творчості видатного вченого, енциклопедиста, історика М.С.Грушевського (1866 - 1934 рр.). Його політичні ідеї базуються на двох принципових моментах: представницькій системі правління та широкій децентралізації держави на ґрунті національної та регіональної автономії. Політичні погляди Грушевського були продовженням демократичних традицій політичної думки України ХІХ ст. Він вважав, що створення держави повинно бути справою самого народу.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.