Порівняльна характеристика політичних ідеологій: соціал-демократії та лібералізму

 Націоналізм і націоналістичний рух

Вороний та десятки нших учасникв цього руху проповдують де прац для Hац, закликають всх укранцв покинути соцалстичн химери  повернутися з росйських революцйних партй на рдний Aрунт. ·хн впливи швидко поширюються, зр програма дй. Hа жаль, росйська мперська полця занадто скоро виявила, а потм  розправилася з учасниками "Братства". Та зупинити розвиток нацоналстичного руху було нелегко. Вже в кнц того ж десятилття у 1899 р., в тому ж Харков, в кол студентв, Дм. Антонович заснову першу на Hадднпрянськй Укран справд самостйницьку полтичну органзацю Революцйну Укранську партю (РУП). Перш  кроки, зроблен енергйними молодими людьми ново генерац, були надзвичайно ефективними. ¶деологчною платформою парт ста брошура Миколи Мхновського "Самостйна Украна" (1900 р.), яка вважаться першим полтичним манфестом укранського нацоналзму. Це твр, що ршуче поставив питання про вдрубнсть вд Рос, як вд головного ворога. Ось клька речень, що передають дух ц книжки: "Часи вишиваних сорочок, свити та горлки минули  нколи вже не вернуться

 Конституционная реформа в Украине, года 1988-1996

смотреть на рефераты похожие на "Конституционная реформа в Украине, года 1988-1996" Конституційна реформа в Україні (1988-1996 років) ЗМІСТВСТУП . 3 1. Декларація про державний суверинітет . 4 2. Концепція конституції України . 4 3. Акт проголошення незалежності . 6 4. Проект Конституції України 7 5. Конституційний договір 8 6. Конституція 9 ЗАКЛЮЧЕННЯ 11 Література . 12 ВСТУП Предметом данного дослідження є конституційна реформа в Україні. Конституційний процес в Україні був тривалим та складним, і проходив в умовах економічної та політичної кризи в Україні. Найбільш важливими юридичними документами на період конституційної реформи в Україні були: - Декларація про державний суверинітет 1990 року; - Концепція конституції України 1991 року; - Акт проголошення незалежності 1991 року; - Проект Конституції України 1992 року; - Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України 1995 року; - Конституція України 1996 року. Мета данного дослідження полягає в аналізі змісту юридичних документів періоду конституційної реформи в Україні, їх порівняльна характеристика, виявлення основних закономірностей в розвитку Конституційних ідей та принципів, та розгляд наслідків ппроведення конституційної реформи. 1. Декларація про державний суверинітет 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет.

 Нарис Історії ОУН (Перший том: 1920-1939)

Ним стали цікавитися і люди науки; постали навіть інститути для вивчення фашизму. Про нього з'явилося вже немало спеціяльних публікацій різними мовами, крім української, в якій досі маємо тільки окремі статті про ті чи інші прояви. „Тим часом і для нас далеко не зайвим є мати цілісну уяву, хочби тільки в стисло конспективнім огляді, цього нового й своєрідного політичного й соціяльно-економічного явища, бодай в основних його ідеологічних і практичних проявах. „З надісланих праць даємо насамперед можність п. проф. О. Мицикові передати свої погляди про фашизм, який автор розглядає в процесі його розвитку – від початків до сьогоднішнього стану. „Заразом зі свого боку підкреслюємо невмісність назви „фашизму”, якою охрестили український націоналізм його противники. Фашизм – це рух державного народу, це зроджена на соціяльнім підкладі течія, що змагалася за владу у власній державі. Український націоналізм – це рух національно-визвольний, завданням якого є боротьба за державність, до якої має повести найширші маси українського народу

 История Украины (2)

Вони полягають у необхідності єдності всіх національно-патріотичних сил для досягнення спільної мети — незалежності (саме відсутність такої єдності була основною внутрішньою причиною поразки), у необхідності взаємних поступок, компромісів різних національно-патріотичних сил, без чого єдність їхніх дій неможлива. Досягнення незалежності неможливе без глибоких соціально-економічних реформ, які відкривають перспективу покращення життя основної маси населення. Один із уроків полягає в необхідності враховувати зовнішньополітичну ситуацію, домагатись підтримки незалежності України основними зарубіжними країнами. Без широкого міжнародного визнання існування самостійної України буде поставлене під сумнів. 78. . Дайте порівняльну характеристику державотворчій діяльності УЦР, Української гетьманської держави, Директорії УНР та розкрийте причини їх поразки в період Української демократичної революції. Причини поразки Центральної Ради. Трагедія України полягала в тому, що майже ніде більшовизм не знаходив рішучого спротиву. Червоногвардійським загонам майже не потрібно було «здобувати» міста; особливо там, де були фабрики і заводи, вони знаходили прихильників серед робітників і молоді, переважно російської та єврейської.

 Теорії нації та націоналізму

Через клька десятилть вн став елементом свтогляду певно  частини саме тод й виника «укранський проект», а наприкнц XIX ст. почалося оформлення укранського нацоналзму в деологю  полтичний рух, завдання якого було «класичним» для схдновропейських нацоналзмв «покликати» до полтичного буття маси, перетворити х на «нацю». Щоправда, становлення укранського нацоналзму як полтично доктрини, як сформовано полтично деолог вдбувалося головним чином у рамках його радикального вдгалуження, так званого «нтегрального нацоналзму». На «полтикодеологчному» етап сво генези укранський нацоналзм став елементом полтичних програм практично всх напрямв укранського руху початку XX ст., передусм тих, що не визнавали себе «нацоналстичними», навть бльше, поборювали «нацоналзм». Лише радикальнонацоналстична течя обрала назву «нацоналстично», тод як нш, трактуючи «нацоналзм» з позицй домнуючих у цих течях деологй, вдмовлялися вд не. Як уже згадувалось вище, деологчне  полтичне оформлення укранського нацоналзму на злам XIX XX ст. було спровоковане також могутнми соцальними чинниками

 Герцогство Варшавське та Королівство Польське в загальноєвропейських політичних відносинах

Зміст Вступ Розділ І. Порівняльний аналіз історичних умов виникнення Князівства Варшавського і Королівства Польського 1.1 Міжнародна ситуація в Європі і питання поділів Польщі 1.2 Виникнення князівства Варшавського 1.3 Утворення Польського королівства Розділ ІІ. Політичний розвиток Королівства та Герцогства 2.1 Політичні перетворення в Королівстві Польському 2.2 Загострення політичних суперечностей на міжнародній арені 2.3 Прояви національно-визвольного руху на підкорених територіях Розділ ІІІ. Соціально - економічний розвиток Королівства та Герцогства в порівняльній характеристиці 3.1 Соціальна структура польського суспільства в контексті розвитку двох держав 3.2 Розвиток промисловості та сільського господарства до аграрної реформи 1864 р. 3.3 Особливості економічного розвитку після 1864 р. Висновки Список використаної літератури Вступ На рубежі XVIII – XIX ст. Європа вступає в нову фазу політичних відносин. Саме в цей період загострюються протиріччя між провідними країнами - Францією, Англією, Австрією, Прусією та Росією.

 Суспільна думка та політична філософія

Три ідеології або одна? Баталії сучасності Сюжетна лінія нового часу - якщо говорити про історію розвитку суспільної думки або політичної філософії - нам добре знайома. Коротенько її можна сформулювати в такий спосіб: у дев'ятнадцятому сторіччі виникли три основних плини політичної ідеології - консерватизм, лібералізм і соціалізм. З тих пор всі три плини (у постійно мінливих обличчях) безперестану боролися один з одним. По суті, усі сходяться у двох загальних положеннях щодо цієї ідейної боротьби. Одне з них полягає в тому, що ці ідеологічні плини являли собою реакцію на ті обставини, що в ході Французької революції зложився новий суспільний світогляд, що привело до усвідомлення необхідності розробки особливих політичних стратегій, застосовних у нових обставинах. Друге зводиться до того, що жодне із цих трьох ідеологічних плинів ніколи не виражався в якійсь одній певній формі. Зовсім навпаки; створювалося враження, що кожен з них прагнув прийняти таку кількість облич, що відповідало числу їхніх ідеологів. Природно, більшість людей думають, що між цими ідеологічними плинами є якісь істотні розходження. Але чим уважніше ми придивимося або до їхніх теоретичних положень, або до практики їхньої політичної боротьби, тим більше виявимо розбіжностей між ними саме по питанню про те, у чому ці розходження складаються. Єдність думок відсутній навіть тоді, коли мова заходить про те, скільки існує різних ідеологічних плинів. Є чимало теоретиків і політичних керівників, що думають, що насправді їх тільки два, а не три, хоча питання про те, до якого саме дуету варто звести наше тріо, сам перебуває в стадії дебатів. Інакше кажучи, існують консерватори, які не бачать ніяких принципових розходжень між лібералізмом і соціалізмом, соціалісти, які говорять те ж саме про лібералізм і консерватизм, і навіть ліберали, що доводять, що між консерватизмом і соціалізмом немає серйозної різниці.

 Політична система Індонезії

ПЛАНВСТУП 1. Загальна характеристика політичної системи та умов її функціонування в Індонезії 1.1 Теоретичні аспекти функціонування політичної системи 1.2 Загальна характеристика Індонезії, як середовища функціонування політичної системи 2. Характеристика елементів політичної системи Індонезії 2.1 Виконавча влада та механізм її реалізації 2.2 Законодавча влада та механізм її реалізації 2.3 Судова влада та механізм її реалізації 3. Організація політичного процесу та характеристика політичних партій й громадських організацій 4. Загальна характеристика правової системи як середовища функціонування політичних інститутів ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Політична система — впорядкована сукупність державних, політичних, громадських організацій та інститутів, сфера політичного життя суспільства. Політична система конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним ладом, формою правління, типом держави, характером політичного режиму, політико-ідеологічними та культурними відносинами у суспільстві, політико-правовим статусом держави, історичними та національними традиціями політичного устрою.

 Проблема праворозуміння (Проблема правопонимания)

Велике значення у визначенні поняття права мають також політичні, ідеологічні причини. Але сучасний рівень методології наукового пізнання, розвинутість права в сучасному суспільстві, накопичена правознавством система теоретичних знань свідчить про те, що теорія права вже стоїть на порозі дійсного усвідомлення сутності права і подолання невизначеності у цьому питанні. Деякі вчені вважають, що ця задача буде розв’язана вже наступним поколінням. Заключення Проблема праворозуміння заключається в тому, що досі не виробилося єдине поняття права. Право ніколи не мало єдиного визначення. Різні мислителі висловлювали самі різноманітні думки, відповідаючи на питання “що таке право?” Вчення мислителів мали вплив на формування сучасних правових концепцій. В залежності від того, що розглядається в якості джерела правоутворення, - держава чи природа людини, розрізняють природно-правову і позитивістську теорії права, а від того, що береться за основу права – норма, правосвідомість чи правовідносини – сформувались нормативістська, психологічна і соціологічна теорії права.

 Полiтична свiдомiсть, культура i громадянство

В соціальному плані потреба в образі ворога штовхає на шлях неправильних, часто трагічних рішень. Міжнаціональні конфлікти, зниження дисципліни і відповідальності, безгосподарність — усе це наштовхує на висновок: потрібна "міцна рука". В історичному плані ми стоїмо зараз на роздоріжжі: одна дорога — це повернення до старого, дорога у безвихідь, другий шлях — рішуче подолання всього того, що деформує нашу душу. А це вимагає рішучого подолання синдрому ворога в політичній свідомості. ІДЕОЛОГІЯ ТА ПОЛІТИКА Однією із форм політичної свідомості є політична ідеологія— цілісне, концептуальне відображення інтересів певних класів, соціальних груп та інших спільностей, пов'язане з боротьбою за владу, її здійснення і захист з метою реалізації цих інтересів. Теоретичний та ідеологічний рівні політичної свідомості відрізняються, оскільки ідеологія на відміну від науки не тільки несе знання, а й відбиває певне ставлення до предмета знання. Ідеологія, за висловом Г. Шахназарова, завжди пристрасна, а наука, навпаки, безпристрасна, в усякому разі зобов'язана бути такою. Вона не має права підлаштовуватися під будь-які смаки і настрої.

 Этнополитика

Усі ці та інші справедливі вимоги дістають оформлення в національній ідеї. Остання стає акумулятором національних програм, позицій, гасел, рушієм національного прогресу, основою національного руху. Національна ідея становить відтак платформу націоналізму. Адже останній, на думку Сміта, — "ідеологічний рух за досягнення й утвердження незалежності, єдності ідентичності нації", "політична ідеологія з культурною доктриною в центрі". Долаючи тривалу ідеологічну "окупацію" поняття "націоналізм", його негативну зафарбованість у радянському суспільствознавстві, необхідно визнати нарешті (як це давно зробили західні політологи) прогресивний зміст націоналізму, його конструктивну політичну спрямованість, позитивний, формотворчий, тобто націотворчий, потенціал, мобілі-зуючу роль у соціальній творчості нації. Слід погодитися із слушними висновками західних політологів щодо націоналізму. На думку Е. Гелнера, концепція "своєї" держави, що охоплює одну культуру і має уряд, який належить до цієї культури, і є сутністю націоналізму.

 Розробка мікропроцесорного пристрою системи автоматичного регулювання

Будь-який ЦАП складається з суматора і резистивної схеми. Резистивна схема може бути реалізована двояко: V на основі зважених резисторів; V на основі матриці R-2R. Приведемо порівняльну характеристику деяких восьмирозрядних ЦАП (так як розрядність вихідного сигналу y( ) – 8 біт): Таблиця 4.2 Мікросхема Абс. Нелінійність Час К-ть Час похибка , % встановлення виво- затримки перетворен- вихідного дів розповсюд ня, % струму, нс ження К1118ПА1 -5;5 -0,5;0,5 20 16 6 К1118ПА3 -2;2 -0.195;0,195 10 24 — Цих дві ВІС сумісні з логікою ЕСЛ. Для того, щоб не ускладнювати схему для узгодження з ТТЛ-логікою, я використаю 10-розрядну ЦАП, а лишні виводи заземлю. Опишемо швидкодіючий ЦАП К572ПА1, який призначений для перетворення двійкового коду у струм, містить 10 розрядних струмових перемикачів і генератор струмів і побудований на основі матриці R-2R. Ця мікросхема характеризується малою споживаною потужністю і достатньою вихідною швидкодією (час перетворення становить 5 мкс). К572ПА1 – ЦАП перемножуючого типу. Поставляється в герметичному корпусі типу 201.16-8. Корпус металокерамічний; містить 16 виводів (двохрядне розміщення виводів). Виконанна на КМОН – технології з полікремнієвим затвором.

 Політологія

Політичні партії центриської спрямованості 51. Функції і методи груп тиску 52. Типи груп тиску. 53. Партійні системи. 54. Політичне лідерство. 55. Політична свідомість. 56. Лібералізм та неолібералізм як пол. течі сучасності 57. Лібералізм та неолібералізм як пол. течі сучасності 58. Концепція екологічного соціалізму 59. Фашизм та неофашизм 60. Правий і лівий екстремізм як сучасна ідеол-огія і політика. 61. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст. 1. . Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук. Політика (гр. роli ikе — мистецтво управління державою) — це одне з основних явищ у системі найважливіших сфер життя суспільства: економічної, ідеологічної, правової, культурної, релігійної тощо. Термін «політика» виник завдяки твору видатного мислителя античного світу Арістотеля про державу, правління й володарювання, що мав назву «Політика». політика (гр. роli ikе — мистецтво управління державою) — це одне з основних явищ у системі найважливіших сфер життя суспільства: економічної, ідеологічної, правової, культурної, релігійної тощо Політологія, якою вона є сьогодні — це явище новітнього часу.

 Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр

“Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї” Система навчання Південної Кореї             З 1981 року для всіх випускників шкіл, які вступають в коледжі й університети проводиться державний екзамен. Результати цього письмового тесту єдиного зразка та оцінки з атестату складаються, щоб визначити підготовку абітурієнта до вступу в той чи інший навчальний заклад. Система забороняє коледжам й університетам проводити власні вступні іспити.             Управління освітою в Кореї здійснюється на трьох рівнях адміністративної влади: Міністерством освіти, відділами освіти в провінціях і повітах.             Міністерство розробляє й виконує заходи, що стосуються освіти й науки, затверджує та дає дозвіл на видання навчальних посібників, направляє й координує діяльність органів планування й здійснення політики державної освіти, а також контролює й підтримує діяльність місцевих відділів освіти й університетів.             У відповідності з законом про освіту всі 626 вищих навчальних закладів - державних і приватних - контролюються Міністерством освіти. 80% вузів Кореї - приватні.             Усі вузи мають велику ступінь самостійності у складанні курсу навчання, але їхні програми обов Спеціаліст, Магістр — забезпечують вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акридитації.

 Политический портрет Павла Скоропадского /Укр./

Слід підкреслити, що в еміграції колишній гетьман не йшов на компроміси із російським білим рухом, до чого, наприклад, схилявся В. Липинський. Гетьманці залишались окремим струмочком загального Українського руху на вигнанні, і Скоропадський був їх прапором. Досить привести характеристику, дану йому одним із визначних гетьманців, М. Тимофієвим: "Гетьман не є і не був політичним ідеологом. Він був і є активним політичним діячем, що має здібність відчути час і що має здібність сконцентрувати його, зреалізувати стихійні, часом неусвідомлені, але реальні, органічні вимоги мас". Найбільш драматичний період в житті Павла Петровича в еміграції настав після 1933 року, коли в Німеччині до влади прийшов Гітлер. Йому неодноразово доводилось публічно висловлюватись на його користь хоча б задля продовження існування "Союзу гетьманців-державників" та української громади у Німеччині, але ця організація і особисто Скоропадський ніколи не перебували на службі у гітлерівського фашизму. Навпаки, саме наприкінці 30-х років він послав свого сина і спадкоємця — гетьманича Данила Павловича до Канади, де той налагоджував контакти з українською еміграцією і офіційними колами.

 Порівняльна характеристика розкриття статей дебіторської та кредиторської заборгованостей у фінансовій звітності згідно П(С)БО та М(С)БО

Індивідуальна робота «Порівняльна характеристика розкриття статей дебіторської та кредиторської заборгованостей у фінансовій звітності згідно П(С) БО та М(С) БО» Вступ Розвиток ринкових відносин, суттєве розширення зовнішньоекономічних зв язання, а міжнародні – забезпечення. 8. Згідно з МСБО 37 забезпечення відображається в балансі в складі короткострокових або довгострокових зобов'язань. У бухгалтерській практиці нашої держави взагалі не передбачено поділ забезпечень за часом їх залучення, хоча термін виконання цих зобов'язань різний. 9. Зобов'язання підприємств і згідно з національними П(С) БО, і згідно з МСБО, прийнято поділяти на довгострокові, короткострокові і непередбачені. У міжнародній практиці довгострокові і короткострокові зобов'язання відносять до фактичних, непередбачені зобов'язання відносять до умовних – це неіснуючі зобов'язання, але вони є потенційними, тому що залежать від майбутніх подій, які можуть виникнути в результаті минулої події. Список використаних джерел П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87. П(С) БО 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87. П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну України від 08.10.99 р. №237. П(С) БО 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.99 р. №20. П(С) БО 15 «Дохід» затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. №290. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 р. №208 XIV. Актуально про облікову політику // Дебет-Кредит: Український бухгалтерський тижневик. – Київ, 2008. – №3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / Перекл. з англ. за ред. С.Ф. Голова. – К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 1998 – 736 с.

 Демократія як соціальне явище

Саме в цьому деякі західні дослідники вбачають перешкоду на шляху підтримки розвитку демократії в Україні. Поряд з тим соціологічний аналіз даних опитувань щодо ціннісних критеріїв вибору бажаного суспільного ладу, здійснений В.Л. Оссовським, засвідчує прихильність респондентів до цінностей ліберально-демократичного суспільства західного зразка (75%), при наявності близько 30% прихильників тоталітарної моделі. Брак однозначності в оцінках респондентів типовий для стану суспільної свідомості за часів соціальної трансформації, коли стикаються різні ідеології та системи декларованих і визнаних цінностей, коли остаточне обрання цінностей ще не відбулося, коли орієнтацію на принципи-цінності економічного життя, безпосередньо пов'язані із задоволенням життєвих потреб і буденних інтересів, коригує практика повсякденності. Політичні та соціокультурні цінності в такому суспільстві успадковані від тоталітарного минулого. Вони породжують відчуження мас від політичної практики, через що демократичні цінності, в кращому разі, визнаються, але не стають регуляторами практичних соціальних дій на політичному полі.

 Основи промислового виробництва ліків

Біоеквівалентність — порівняльна характеристика двох лікарських засобів за однакових умов, яка підтверджує їх фармацевтичну та біологічну еквівалентність щодо ефективності та безпечності після використання в однакових молярних дозах (Порядок проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби. / Наказ МОЗ України № 220 від 19 вересня 2000 року). Біологічно активна добавка — речовини або їх суміші, що використовуються для надання раціону харчування спеціальних дієтичних чи лікувально-профілактичних властивостей, вміст яких не перевищує рекомендовану дозу активної речовини. Для вітамінів та мінеральних елементів допускається перевищення фізіологічної потреби не більше ніж у три рази (ГН 4.4.8.073-2001). Блок технологічний — апарат або група (з мінімальним числом) апаратів, які в заданий час можуть бути відключені (ізольовані) від технологічної системи без небезпечних змін режиму, що призводять до розвитку аварії в суміжному апараті або системі (НАОП 1.3.00-1.01-88). Валідація — дії, які відповідно до принципів належної виробничої практики доводять, що певна методика, процес, обладнання, сировина, діяльність або система дійсно дають очікувані результати (Настанова 42-01-2001).