Українська національна ідея

 Перспективи Української Революції

Це постйна, самобутня цль, яка не служить запереченню большевизму, як протиставлення, але яка сама  джерелом, основою того заперечення. Укранська нацональна дея вроджена, притаманна цлому укранському народов, кожнй незпсутй укранськй людин. А органзована нацонально-виховна, полтична й суспльна робота нацоналстичного руху  плека, розвива в нацонально-полтичну свдомсть  активнсть. У пдбольшевицькй дйсност тотального поневолення й терору розвиток нацонально де вдбуваться в чистй форм в дях укранського нацоналстичного, революцйного пдплля та його впливах на цлий укранський нард, а так само протискаться рзними щлинами наявного пдбольшевицького життя. Так само в нших поневолених Москвою народв живе здавлена, але не зламана, готова до вибуху нацональна дея дея самостйности, державно незалежности кожно нац. ¶ ц позитивн, корнн де  властивим динамтом протибольшевицько революц. Вс вони разом мають спльний момент експльоз знищення большевизму, розвал росйсько мпер СССР  творення самостйних нацональних держав

 История Украины (2)

Українська національна ідея як об’єднуюча не є загальновизнаною. Гострота проблем, з якими стикнулася наша держава в перші роки свого існування, поглиблювалась економічною кризою, катастрофічним падінням промислового та сільськогосподарського виробництва. При цьому зусилля політичного керівництва значною мірою витрачалися не на негайне подолання цих явищ, а на полеміку та міжпартійні чвари. Робилися, зокрема, спроби довести, що криза економіки та її наслідки є результатом переходу до ринкової системи, відмови від радянського досвіду господарювання, нарешті, результатом розпаду СРСР та розриву економічних зв’язків між його колишніми республіками. Таке пояснення не витримує серйозної критики. Насамперед Україна не здійснила перехід до ринкової системи господарювання, до цього нам, на жаль, ще далеко. Ми вкрай повільно рухаємося в цьому напрямку - і саме в цьому одна з причин нинішньої соціальної та економічної кризи. Що ж до радянського "досвіду", куди нас хочуть повернути лівокомуністичні сили, то він добре відомий в усьому світі.

 Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор

Українська національна ідея залишається досить могутньою, повернувши собі багато своєї давньої сили — як у самій Україні, так і серед мільйонів українців, що мешкають нині у Канаді, США та в інших країнах світу. Тим часом Україна переходила через дальші страждання у повоєнні роки (показово, що аж до 1958 р. жодних статистичних даних про українську економіку не друкували). У 1947 р. вона зазнала ще одного голоду, разом із Білорусією та суміжними землями. І хоч влада безпосередньо не планувала голоду, але й цього разу, коли люди вмирали, Сталін експортував зерно за кордон. Ми не маємо відомостей про жертви, проте є фактом те, що країну врятувала від гіршої долі Комісія ООН для надання допомоги та відбудови (переважно за рахунок США), яка доставила на кінець січня 1947 р. продуктів харчування майже на 100 млн доларів. На «культурному фронті» сильно поріділі лави українських письменників спіткало ще одне лихо. 26 червня 1946 р. ЦК ВКП(б) у своїй резолюції зазначив, що в галузі науки, літератури та мистецтва з'явилися спроби «ворожої буржуазної ідеології… відновити українські націоналістичні концепції»

 Юридическая платформа ОУН

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ Прикарпатський Університет ім. В.Стефаника КОНТРОЛЬНА РОБОТА НА ТЕМУ: «ЮРИДИЧНА ПЛАТФОРМА ОУН» ВИКОНАВ: студент 1-ого курсу юридичного факультету ПЕРЕВІРИВ: м. Івано-Франківськ 2000 рік Доба, в якій живемо, безмірно велика. Це одна з тих революційних епох, які простягаються на цілі десятиліття і в яких кується новий світ і нова людина. У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії. Євген Коновалець Диявольський терор московсько-большевицького режиму не підірвав сил і прагнень українського народу до самостійницького державного життя. Боротьбу за відновлення Української Соборної Держави очолила створена у лютому 1929 р. Організація Українських Націоналістів на чолі з Євгеном Коновальцем. Навколо ОУН об'єдналися люди, що хотіли бути творцями української історії, яких окриляла українська національна ідея. Вони були готові за неї віддати своє життя. З ОУН тісно співпрацювали або ж були її членами талановиті письменники, публіцисти, поети. Основними друкованими органами ОУН були часописи «Розбудова нації», «Сурма» та ін.

 Перспективи Української Революції

Хоч большевики привласнили соб чуж здобутки в длянц технки  матеряльно цивлзац, застосували деяк засоби, методи  форми, виборен народом пд час революц, одначе все це вони застосували на послуги реакцйно сут  таких же реакцйних свох цлей. На вдмну до реакцйно большевицько дйсности, де  програма укрансько нацонально революц ведуть до докорнно перебудови цлого життя, в усх його длянках  проявах. За цей позитивний змст ведеться безперервна революцйна боротьба. Укранська нацональна революця це безперервний, постйний  проAресивний процес, який охоплю  пройма все життя,  уклад позитивних дей  вартостей стоть проти большевицько системи не як абстрактна теоря  доктрина, а як жива  дйова динамчна сила. Вдповдаючи духовост, природ, бажанням та нтересам широких народнх мас, ставляючи перед ними конкретн цл, який повинен бути змст, уклад  форми цлого життя, вказуючи м реальну дорогу, як дйти до цих цлей,P де  програма укрансько революц, разом з активною революцйною боротьбою, моблзують та активзують народн маси до боротьби за повне х здйснення через знищення большевизму. ¶стотною прикметою нашо революц  щораз ширше розгортання, загострення  поглиблення процесу всебчно боротьби проти большевицько системи реакц за здйснення прогресивних цлей

 Этнополитика

Якщо в західних регіонах, орієнтованих на європейську цивілізацію, мешканці мали можливість розвивати національну культуру, навчати своїх дітей рідною мовою, то в східних та південних регіонах відбувалося послідовне й відверте витіснення української культури російською. Нині ці райони переважно русифіковані, кооперативне тісно пов'язані з російськими підприємствами, тому значна частина їх люду ще не готова сприйняти й втілити в життя українську національну ідею. Українська економіка все ще перебуває в залежності від колишнього народногосподарського комплексу СРСР. Цей фактор не сприяє згуртуванню українського народу. Подолання такої ситуації можливе через створення ефективної ринкової економіки, орієнтованої не лише на зовнішні, але й на внутрішньогосподарські зв'язки, територіальну та духовну консолідацію українців. Значної шкоди справі становлення української нації завдає насаджуване імпершовіністичною пропагандою твердження про те, що Україна ніколи не була державою. Адже важко підвестися з колін і позбавитися принизливого почуття другосортного народу, що ніколи не знав своєї державності, не мав державного мислення.

 История Украины

Наприкінці 90-х років почали проявлятися суперечливі тенденції в діяльності Української радикальної партії, створеної 1904 р. з ініціативи Б. Грінченка, С. Єфремова, Д. Дорошенка. В її лавах сформувалися три політичні групи: власне радикальна на чолі з М. Павликом, К. Трильовським, Ю. Бачинським, соціал-демократична на чолі з Р. Ярославичем, М. Ганкевичем, М, Новаковським; та національно-демократична на чолі з В. Охрімовичем, М. Левицьким, В. Будзиновським. Остання виступала за згуртування всіх українців навколо ідеї української державності. Соціал-демократи пропонували реформувати УРП та об'єднати її з соціал-демократичною партією Австрії. Радикальна група не заперечувала ідею утворення Української соціал- демократичної партії, висловлювала свою готовність співпрацювати з нею, але відкидала необхідність об'єднання із соціал-демократичною партією Галичини, звинувачуючи її в націоналізмі. 18 вересня 1899 р. на конференції соціал-демократів було прийнято рішення про утворення УСДП, а 26 грудня того ж року на з'їзді представників національно-демократичного крила УРП, організації «Народна Рада» та Комітету львівських русинів була створена Українська національно- демократична партія.

 Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст

Солдати та офіцери чеської, угорської національностей складали зброю, заявляли про нейтралітет і виявляли готовність виїхати додому. У Львові виникла національна українська держава, яка на основі Тимчасової конституції почала іменувати себе Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР). Відразу після взяття влади Українська Національна Рада звернулась до народу із Маніфестом. Тим часом назрівав конфлікт, який неможливо було владнати мирно. Трапилося так, що головним противником відродження української державності у Галичині стали націоналістичні сили і військові кола Польщі. Взяття влади українською Національною Радою застало зненацька нелегальні польські військово-політичні організації. Дійшовши між собою згоди, польські організації під командуванням керівника ПВК капітана Ч.Мончинського вже 1 листопада підняли заколот і невздовзі розширели чисельність своїх загонів до 4 тис. Упродовж трьох тижнів тривали бої за Львів. На решті території Східної Галичини перехід влади до Української Національної Ради відбувся практично без перешкод.

 Історія України

План:1. Політична роздрібненість Київської Русі кін. XI-сер.XII ст. 1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення. 2. Зростання великого феодального землеволодіння. 3. Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади. 4. Зміна торговельної кон`юнктури, частковий занепад Києва як торгового центру, поява поліцентрії у зовнішній торгівлі. 5. Посилиння експансії степових кочівників (печенігів, половців та ін.). 2. Причини, характер, періодизація та розгортання національно- визвольної війни (лютий 1648-серпень 1657рр.). 2.1. Українська національна революція. 2.2.Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648- серпень 1657 рр.). 2.3. Утворення Української гетьманської держави. 3. Реалізація нового соціально-економічного реформаційного курсу та його наслідки (друга половина 1994-1998 рр.). 3.1. Позитивні тенденції та процеси. Висновки Список літератури Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI — середина XIII ст.) . У 1054 р. на 76-му році життя помер Ярослав Мудрий.

 Содержание, особенности и задание украинской политологии

Запорізька Січ та інститут гетьманів (від засновника Вишневецького до Сагайдачного, Хмельницького, Мазепи, Орлика, Дорошенка ) залишились в українському і світовому політичному світовому досвіді як форма політичного суверінитету нації, а в українському політичному уявлення - як власна політична традиція, варта не лише уваги, але й розвитку. Адже політична організація часів гетьманщини може живити й сучасне політичне життя України. Політичне становище українства у труднювалося тим, що воно вело визвольну війну без підтримки. Хоча царська Росія була тюрмою народів, будь - яка визвольна акція чи рух не могли одержати світової підтримки, ьо це було б “втручання у внутрішні справи Російської імперії”, а після встановлення Радянської влади колоніальне становище України було прикрите славнозвісною “соціалістичною дружбою народів”. Об(єктивне тяжіння народів до миру і злагоди, до співробітництва використовувалось для збереження і зміцнення більшовицької диктатури. Диктат більшовицької політичної системи перетворював українську національну ідею в антиімперську, антирадянську.

 Управління фінансами України

Регіональні бюджети і фонди розвитку підприємств формували по нормативах, певними центральними відомствами. Ними ж регламентували і використання цих фінансових ресурсів. Фінансова система формувала споживчу психологію виробників, відчужувала від підприємницької ініціативи, від уміння ризикувати під час створення нових виробництв, від потреби цінити кошти, ресурси, розраховувати витрати на виробництво. Незалежній Україні доводиться створювати якісно нову фінансову систему, яка б була позбавлена всіх негативних меж попередньої, яка б стимулювала високоефективний труд, ліквідувала будь-яку форму експлуатації людини, яка стала б знаряддям перебудови демократичного соціально справедливого суспільства, підйому життєвого рівня народу. Необхідність національної фінансової системи обумовлює державна самостійність України і переклад економіки на ринкові відносини. Українська національна фінансова система повинна створити таку сукупність економічних відносин, за допомогою яких можна здійснювати планомірний розподіл сукупного суспільного продукту і національного прибутку для утворення і використання грошових фондів на інвестування розширеного і високоефективного виробництва, сфери послуг і задоволення соціальних потреб народу Перехід економіки України до ринкового типу і перші кроки до створення національної фінансової системи показують, що держава орієнтується на посилення економічної незалежності, підприємницької діяльності і на активну участь в міжнародних фінансово-торгових розрахунках.

 Наукова і творча спадщина Івана Огієнка (Митрополита Іларіона)

Хоч Іван Огієнко і мав митрополичий сан, він залишався світською людиною. Його ерудиція, розум і знання спрацьовували на духовний світ людини. Він не був аскетичним догматиком на зразок Івана Вишенського, котрий, заточившись у печері, надсилав з Афона гнівні прокльони тим, хто дотримувався дохристиянських звичаїв. Митрополит Іларіон як мудра, глибоко-освічена і незрадлива особистість до національних оберегів вирізнявся серед догматиків-консерваторів. І це викликало серед українських діаспорників заздрість, а воднораз платонічну зневагу. З обох сторін він постійно відчував «гіркі погляди». Зробивши стільки корисного для розвитку церковної націоналізації, став мішенню з обопільних сторін. Що там та як, але маестро, незважаючи на обструкцію, залишив світлу пам'ять про себе своєю невсипущою громадською і творчою діяльністю як великий Українець. Пройде ще якийсь час, коли наша Україна стане справді українською, а біля її керма будуть справжні патріоти-державники. Такі державники, які усвідомлять важливість і необхідність створення в нашій древній і славній столиці, на Дніпрових кручах, величного Пантеону слави борців за волю України, до якого буде перенесено тлінні останки тих, хто в суворі лихоліття мужньо і самозречено боровся за українську національну ідею й могили яких розкидані близькими й далекими чужинами.

 Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр.. Боротьба за відродження державності України

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: « Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр. Боротьба за відродження державності України» Виконала: Костенко Л.М. План: Лютнева революція 1917 р. та її вплив на Україну Утворення ЦР. І та ІІ Універсали Більшовицький переворот у Петрограді в жовтні 1917 р. та боротьба за владу в Україні Українська держава гетьмана П.Скоропадського. Директорія її політика і наслідки. Лютнева революція 1917 р. та її вплив на Україну 27 лютого 1917 р. в Росії перемогла революція. У цей день в Петрограді було утворено два нових реальних органи влади: Тимчасовий комітет IV Думи (згодом - Тимчасовий уряд) на чолі з князем Львовим Петроградська рада робітничих, солдатських депутатів на чолі з меншовиком Чхеїдзе В ніч з 2 на 3 березня Микола II зрікся престолу і передав владу Тимчасовому уряду, який проголосив політичні свободи і початок виборів до Установчих зборів - вони повинні були вирішити долю Росії, прийняти її конституцію. Реальна влада в Росії зосереджувалася в руках Тимчасового уряду. Утворення ЦР. І та ІІ Універсали Після революції на територію України поширюється як влада центральних міністерств, так і вплив новостворених революційних органів народовладдя.

 Володимир Винниченко – видатний діяч української Центральної Ради

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра українознавства Індивідуальне навчально-дослідне завдання з курсу історії України на тему: «Володимир Винниченко – видатний діяч української Центральної Ради » Харків, 2007 ЗМІСТ ВСТУП 1. Володимир Винниченко. У пошуках призначення 2. Володимир Кирилович Винниченко – видатний політичний діяч, представник інтересів народу та України 3. Життя після революції ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУПКоли 16 липня 1880 р. в Єлисаветграді в сімўї Кирила Винниченка народився хлопчик, ніхто не знав, що йому на роду написано у всьому бути першим – першим письменником новітньої української прози, першим революціонером, першим прем яті народу. Але, як ми побачили, усі життєві та політичні перешкоди Винниченко долав з гідністю і честю. Українська національно – демократична революція завершилася поразкою. Перемогли започатковані більшовиками процеси соціальної перебудови суспільства, в яких національним аспектам відводилась другорядна роль. Однак, не досягши своєї мети, Українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації, відродила традицію державності.

 Економіка морської справи

Такі підприємства постійно субсидувалися з бюджету за рахунок більш ефективних підприємств, що підривало будь-який інтерес до добросовісного відношення і продуктивного труда. Регіональні бюджети і фонди розвитку підприємств формували по нормативах, певними центральними відомствами. Ними ж регламентували і використання цих фінансових ресурсів. Фінансова система формувала споживчу психологію виробників, відчужувала від підприємницької ініціативи, від уміння ризикувати під час створення нових виробництв, від потреби цінити кошти, ресурси, розраховувати витрати на виробництво.Незалежній Україні доводиться створювати якісно нову фінансову систему, яка б була позбавлена всіх негативних меж попередньої, яка б стимулювала високоефективний труд, ліквідувала будь-яку форму експлуатації людини, яка стала б знаряддям перебудови демократичного соціально справедливого суспільства, підйому життєвого рівня народу. Необхідність національної фінансової системи обумовлює державна самостійність України і переклад економіки на ринкові відносини. Українська національна фінансова система повинна створити таку сукупність економічних відносин, за допомогою яких можна здійснювати планомірний розподіл сукупного суспільного продукту і національного прибутку для утворення і використання грошових фондів на інвестування розширеного і високоефективного виробництва, сфери послуг і задоволення соціальних потреб народу.

 Національна політика СРСР в роки перебудови

УНДП вважала незаконною союзну угоду 1922 p. Українська національна партія (УНП) розпочала свою діяльність з жовтня 1989 p. Під егідою УНП організована молодіжна структура "Січ". УНП не визнавала існуючу тоді державність в Україні, домагалася демократії й плюралізму, приватної власності, скасування договору про створення СРСР та Конституції УРСР, виведення "окупаційних збройних сил" з усіх українських земель. У листопаді 1990 p. відбувся установчий з'їзд Ліберально-демократичної партії України (ЛДПУ). Свою головну мету ліберали вбачають у забезпеченні прав та свобод людини, захисті особи й сім'ї як вищих цінностей суспільства, рішучому повороті до роздержавлення засобів виробництва. Партія виступила за створення вільної та незалежної Української держави, яка лише за результатами референдуму може укласти конфедеративний договір з іншими республіками. Поряд з ЛДПУ заявила про себе Ліберальна партія України (ЛПУ), в лавах якої об'єдналися переважно підприємці. Установчий з'їзд Народної партії України (НПУ) відбувся у вересні 1990 р.

 Антифеодальні виступи селян в Україні у другій половині XVI – першій половині XVII ст

ВСТУП Актуальність теми зумовлена необхідністю більш ґрунтовного дослідження теми на основі документальних джерел і потребою детальнішого висвітлення ряду аспектів проблеми, зокрема, слід чіткіше визначити характер і масштаби, форми пасивного опору селянства, дослідити економічне підґрунтя соціальних конфліктів, визначити соціальну природу найбільших повстань кінця ХVІ — 20 – 30 рр. ХVІІ ст. Історіографію досліджуваної теми умовно можна поділити на 2 групи: 1. Узагальнюючі праці з історії України. До них можна віднести авторські праці Грушевського М. С. “Ілюстрована історія України” , Зайцева Ю. “Історія України” та ін., а також вузівські курси: “Історія України. Курс лекцій” та ін. Проте у цих працях дана тема висвітлена фрагментарно. Майже не акцентується увага на пасивні форми опору селянства, козацько-селянські повстання подані схематично. Більше уваги селянським виступам у 1569 – 1648 рр. Приділено в “Історії Української РСР” в 10 т. , “Українська національна революція” із серії “Україна крізь віки” . У цих працях показується важке становище селянства, його боротьба проти польських і місцевих феодалів.

 Українська національна революція 1649-1657рр

План 1.Причини, характер, періодизація Української національної революції. 2.Повалення польсько – шляхетської влади в Україні. 3.Переяславська Рада. “Березневі статті” 1654 р. Суспільно-політичні наслідки національно-визвольної боротьби у 1648 – 1657 рр. та приєднання українських земель до Російської держави. Велике революційне хвилювання, що пронеслось багатьма країнами світу у XVI - XVIII ст. докорінно змінило, оновило традиційне суспільство і відкрило нові шляхи розвитку, породило новий буржуазно-капіталістичний тип суспільного устрою і державотворення. Вже з кінця 16 ст. піднялась хвиля повстань і буржуазних революцій, які стали важливими ступенями процесу творення світової історії, призвели до розпаду могутніх імперій і виникнення незалежних капіталістичних держав. Ця хвиля “пробудження” національної свідомості, жага незалежпості й свободи охопила й Україну. Українська національна революція XVII ст. займала важливе місце в ряді Європейських революцій XVI - XVII ст. Насамперед слід визначити причини, що призвели Україну до цього грандіозного вибуху непокори 1648 р., адже на перших етапах нової історії Європи навряд чи можна виділити повстання аналогічних маштабів.