![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Психология, Общение, Человек | подраздел: | Психология, Общение, Человек |
Особливості розвитку емоційно-комунікативної діяльності у дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Але чи означа це все запровадження нового, глобального типу культури? Чи може просто мамо справу з новим видом технолог звязку й мови, яка позбавлена комункативно природи? Говорити про те, що створення так звано «вртуально реальност» поза межами нашого реального свту тльки технчним досягненням, означа недооцнювати нтелектуальний успх революц в масових засобах комункац та хнього потенцалу. З ншого боку, розглядати створення ново нформацйно технолог, як окрему глобальну форму «культури», означа застосовувати загальн формулювання з певно сукупност до означення зовсм ншого типу. Термн «культура» стосуться не тльки «комункац» та технолог, а й рзного способу життя вираження внутршнього свту через естетичн стил та засоби масово нформац, людськ якост, емоц та дяльнсть. У цьому сенс, завжди снувала не якась дина культура, а сукупнсть культур з рзними сторичними способами снування та рзномантними проявами людських якостей, емоцй дяльност. Так культури задовольняли особлив колективн потреби й розвязувати певн проблеми за специфчних сторичних обставин
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 Затримка психічного розвитку дітей різного віку як психологічна проблема 1.1 Затримка психічного розвитку як одна з форм дизонтогенезу 1.2 Психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку 1.3 Психосоматичні розлади в період новонарожденості, дитинства і раннього дитинства 1.4 Формування загальної здібності до навчання у дітей з затримкою психічного розвитку Висновок до розділу 1 РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ 2.1 Методи і методики дослідження 2.2 Характеристика досліджуваної групи дітей 2.3 Проведення дослідження та інтерпретація результатів 2.4 Поради батькам та вихователям ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ Додаток А Додаток Б Додаток В ВСТУП У дослідженнях останніх років відмічається тривожна тенденція зростання кількості дітей з відхиленнями фізичного та психічного здоров'я, які зумовлюються біологічними, екологічними, соціально-психологічними та іншими чинниками, а також їх поєднанням. Значну частину серед цих дітей займають діти із затримками психічного розвитку (ЗПР), яких на фоні загального погіршення дитячого здоров'я стає дедалі більше.
Змна звичайного порядку слв у реченн нада фраз особливого стилстичного забарвлення, посилю смислову значущсть слв: Робочим головам, рукам на сй окраденй земл свою ти силу ниспошли (Т. Шевченко) ГРАДАЦ¶Я поступове пдвищення, посилення. Стилстична фгура, що поляга в такому розташуванн частин висловлювання (слв, частин речення), коли кожна наступна мстить у соб посилення (послаблення) смислового чи емоцйно-експресивного значення. ґ градаця висхдна спадна: Скажи, що правда оживе, натхне, накличе, нажене не ветхе не древм слово розтленно, а слово нове мж людьми криком пронесе люд окрадений спасе од ласки царсько,, (Т, Шевченко) АНТИТЕЗА протилежнсть, протиставлення. Стилстичний прийом, що поляга у зставленн протилежних образв понять. РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ - запитання, яке не переслду мети отримати вдповдь слухачв, спрямоване на ствердження якось де або таке, яке використовуться як засб пдсилення уваги аудитор: Бути чи не бути? (В. Шекспр) РИТОРИЧНИЙ ВИГУК - особливо емоцйне ствердження або заперечення, констатаця якогось факту або думки, що супроводжуться окличною нтонацю: «О часи, о звича!» (М
Саме таке навчання зобов'язане створити систему «випереджальної» освіти, як основу соціально-духовної інфраструктури, покликаної забезпечити становлення індивідуальності людини і розкриття її потенціалу, нагромадження і проживання унікального досвіду, її рефлексію і розвиток, а також самоактуалізацію і самореалізацію «я-концепція», багатство самовираження в спілкуванні і творчості. Внаслідок зрушення в моделях навчання відбуваються значні зміни й у цінностях, формах і методах освіти. Так, його провідними цінностями стає не засвоєння норм стосунків і формальних знань і умінь, а гуманність взаємин, воля самопрояву, культивування індивідуальності, творче самовираження і т.п. На додаток до традиційних форм засвоєння знань і раціонально-дидактичним методам навчання, розвиваються емоційно-комунікативні і рефлексивні методи інтенсивно-ігрового тренінгу. Смороду забезпечують корекційний (И.Н. Семенов), психологічний і розвиваючий ефект розкриття і реалізації індивідуально-творчого потенціалу кожної людини в процесі його безупинної освіти в спеціально створеній для цього середовищу.
Соцал-демократя все бльш опортунзувалася, втрачаючи поперед]ню революцйнсть; тактика вела самий соцалзм до капту]ляц. Це викликало реакцю в колах тих фанатикв марксизму, що не схильн були навть пд впливом реальних обставин розмнювати його бойов постулати. Серед тих непримиримих був Ленн Добачуючи можливсть створення соцалстич]ного ладу не в самих обктивних закономрностях соцально-економчного розвитку, лише насамперед у соцальнй ре]волюц, Ленн викинув, призабуте вже соцал-демократю, гасло прямо революцйно д. Отже коли репрезентований ¶¶ ¶нтернацоналом офцйний соцалзм фактично вростав у капталзм в свой полтичнй тактиц послуговувався угодов]ською мнмальною програмою еволюц, то Ленн проголошував капталзмов негайну вйну, ведену на основ непри]миримо максимально програми революц. Ця революця ма]ла здобути соцалзмов перемогу та привести його до логчного завершення комунстичного устрою свтового сус]пльства. Як бачимо, в диному табор соцал-демократ станули проти себе дв опозицйн, а згодом ворож групи: револю]цйн максималсти та еволюцйн мнмалсти
ЗмістВступ Основна частина 1. Становлення емоційної сфери молодших школярів 2. Зв`язок емоцій з іншими психічними процесами 3. Емоційні негаразди 3.1 Проблеми шкільної дезадаптації 3.2 Емоційні порушення учнів із затримкою психічного розвитку 3.3 Емоційні порушення в учнів з інтелектуальною недостатністю 4. Характеристика емоційних реакцій молодшого школяра Практична частина 1. Експериментальна частина 2. Корекційно-розвивальна робота 3. Рекомендації батькам і вихователям 3.1 Основні аспекти виховання емоційної культури молодших школярів 3.2 Рекомендації щодо соціально-психологічної профілактики дивіантної поведінки дітей молодшого шкільного віку 3.3 Засоби допомоги при шкільної дезадаптації Висновок Література Вступ Молодший шкільний вік - початок шкільного життя. Вступаючи в нього, дитина здобуває внутрішню позицію школяра, навчальну мотивацію. Навчальна діяльність стає для нього ведучої. Протягом цього періоду в дитини розвивається теоретичне мислення; він одержує нові знання, уміння, навички - створює необхідну базу для усього свого наступного навчання.
ЗмістВступ 1. Загальна характеристика психофізичного розвитку дітей дошкільного віку з порушенням когнітивної функції 1.1 Характеристика загального фізичного стану дітей з недорозвитком пізнавальної сфери 1.2 Вплив рухливих ігор та їх підбір, методика проведення з дітьми старшого дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями в умовах спеціального дитячого навчального закладу 1.3 Значення використання музикотерапії та психогімнастики під час проведення рухливих ігор та індивідуальної роботи з дітьми із психофізичними порушеннями 2. Корекційно-виховна спрямованість занять фізичного виховання в групах компенсуючого типу для дітей з інтелектуальними порушеннями 2.1 Аналіз практики роботи вчителя-дефектолога по подоланню порушень фізичного розвитку у дітей старшого дошкільного віку з розумовою відсталістю 2.2 Педагогічні рекомендації корекційним педагогам щодо використання елементів музикотерапії та психогімнастики під час проведення рухливих ігор Висновки Список використаної літератури Додатки ВступНа даний час в системі спеціальної корекційної освіти велика увага приділяється корекції опорно-рухової сфери дитини з особливостями психофізичного розвитку.
Проблема розвитку творчих здібностей у дітей полягає в тому, що нам необхідно продовжувати розвивати у дошкільників музично-ритмічні і танцювальні рухи, закладені природою, оскільки музично-ритмічна творчість може успішно розвинутися тільки за умови цілеспрямованого керівництва з боку педагога, а правильна організація і проведення даного виду творчості допоможуть дитяті розвинути свої творчі здібності. Мета. Визначення рівня розвитку у дітей творчих здібностей через розвиток музично-ритмічних і танцювальних рухів. Завдання дослідження Виявити, якими творчими знаннями, уміннями і навиками володіють діти для виконання музично-ритмічних і танцювальних рухів. Досліджувати зміни показників музично-ритмічних і танцювальних рухів в період проведення експерименту. Визначити рівень розвитку творчих здібностей у дітей після проведення експерименту. Об'єкт дослідження. Музично-ритмічна діяльність дітей старшого дошкільного віку. Предмет дослідження. Рівень музично-ритмічної і танцювальної діяльності. Гіпотеза пропонуємо, що якщо змінити рівень засвоєння завдань по розвитку музично-ритмічних і танцювальних рухів і технологію їх рішення, то розвиток творчих здібностей в умовах Дошкільної освітньої установи відбуватиметься найуспішніше. 1.Поняття творчості і творчої активності Творчість визначається як діяльність людини, що створює нові матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною і суспільною значущістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, до цього що ще не існує.
ЗмістВСТУП РОЗДІЛ І. Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку Обґрунтування творів образотворчого мистецтва Методика використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активності дітей Висновки до першого розділу РОЗДІЛ ІІ.Експериментальна перевірка впливу творів образотворчого мистецтва на формування творчої активності дітей старшого дошкільного віку 2.1 Отримання первісних показників сформованості творчості дітей старшого дошкільного віку 2.2 Авторська програма використання творів образотворчого мистецтва дітей старшого дошкільного віку 2.3 Аналіз та підсумки експерименту Висновки до другого розділу ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Вступ Сьогодні не можна залишити поза увагою те, що у світі зростає роль особистості. Людина вважається основною цінністю прогресивного суспільства, а турбота про неї –показником рівня розвитку його свідомості. Саме тому вихідною тезою оновлення системи дошкільної освіти є положення, за якими педагогічний процес має ґрунтуватись на психології розвитку дитини, а точкою відліку в оновленні змісту, форм і методів виховання та навчання є ідея про цінність і сенс її буття.
Розумова відсталість, або олігофренія, являє собою групу різних по етіології й патогенезу хворобливих станів, основним проявом яких є інтелектуальний дефект, що приводить до соціальної дезадаптації. Діагностика олігофренії, досить певна у важких випадках захворювання з різко вираженим інтелектуальним дефектом, стає значно менш чіткої при легких ступенях розумової відсталості, що граничать із варіантами слабкого інтелектуального розвитку в психічно здорових людей. Емпіричне пізнання й наукові дослідження дозволили побудувати дві моделі розумової відсталості: біомедицинську й соціокультурну. Прихильники біомедицинської моделі, розглядаючи розумову відсталість із позицій загальної медицини, затверджують, що для діагнозу олігофренії істотним є встановлення серйозних змін у головному мозку. Навпроти, прихильники соціокультурної моделі наполягають на важливості соціальної функції й здатності хворого адаптуватися до норм, прийнятим у даному культурному середовищі. Для прихильників цього напрямку уявлення про вроджене походження мозкових змін, що приводять до затримки психічного розвитку, не є аксіомою; уважається, що інтелектуальний дефект може формуватися протягом періоду соціалізації дитини у зв'язку з умовами виховання.
Функції педагогічного спілкування: Інформаційно-комунікативні; Регуляційно-комунікативні (регулювання поведінки); Афективно-комунікативні (визначення, вплив емоцій людини). На проблему виділення функцій спілкування вчителя з учнями й визначення головної, провідної існують різні точки зору. Про інструментальну функцію педагогічного спілкування говорить О. Леонтьєв. Спілкування, на його думку, становить необхідну й спеціальну умову присвоєння суб'єктом досягнень історичного розвитку людства. Мова вчителя – основний засіб, що дозволяє прилучити учнів до культурної спадщини, навчити їх як способам мислення, так і його змісту. Як підкреслює А. Брудний, «спілкування вчителя інструментальне, тому що має на меті координацію спільних дій у навчальному процесі». Поряд з інструментальною А. Брудний виділяє також і трансляційну функцію педагогічного спілкування. На його думку, навчальна функція педагогічного спілкування є провідною, хоча й не самодостатньою. Остання, як вважає він, може бути співвіднесена в загальному плані із трансляційною. Не менш істотною є виділена К. Роджерсом функція полегшення, фасилітації спілкування.
У дітей з недоліками слуху порушується розвиток розуміння обернутої мови, насилу формуються активний словник і зв'язна мова. При дефектах зору дитина випробовує утруднення при співвідношенні слова з предметом, що позначається, він може повторювати багато слів, недостатньо розуміючи їх значення, що затримує розвиток смислової сторони мови і мислення. Вторинні порушення в розвитку зачіпають перш за все ті психічні функції, які найбільш інтенсивно розвиваються в ранньому і дошкільному віці. До них відносяться мова, тонка диференційована моторика, просторові уявлення, довільна регуляція діяльності. Велику роль у виникненні вторинних відхилень в розвитку грає недостатність або відсутність ранніх лікувально-коректувальних і педагогічних заходів і особливо психічна депривація. Наприклад, нерухома дитина з дитячим церебральним паралічем, не має досвіду спілкування з однолітками, відрізняється особовою і емоційно-вольовою незрілістю, інфантильністю, підвищеною залежністю від оточуючих. Невиявлені відхилення в розвитку, наприклад слабо виражені дефекти зору і слуху, перш за все затримують темп психічного розвитку дитини, а також можуть сприяти формуванню вторинних емоційних і особових відхилень у дітей.
Більшість стратегічних напрямів концепції за довгострокову мету мають створення потужного експортного потенціалу регіону шляхом розробки та впровадження імпортозамінюючих та експортабельних технологій у всіх сферах економічної діяльності. Заходи у рамках програми “Експорт” направлено на забезпечення виходу суб`єктів інноваційної діяльності на ринки всіх ступенів ієрархії. Діяльність, яка передбачається у межах цього напряму, направлена на виконання двох основних функцій: . організація зовнішнього та внутрішнього маркетингу; . інформаційно-комунікативна функція. Для ефективного виконання вказаних функцій пропонується реалізувати ряд комплексних програм, метою яких повинно стати створення сучасної розгалудженої служби маркетингу на потенційних ринках збуту продукції та послуг: 1. Створення системи дослідження та прогнозування ринків для повної, оперативної та достовірної оцінки перспектив конкретної продукції (послуги) та розробки рекомендацій підприємствам щодо методики закріплення на конкретному сегменті ринкової системи. 2. Створення системи рекламно-інформаційної діяльності, яка направлена на роботу із існуючими та потенційними споживачами продукції та послуг як всередині України, так і на зовнішніх ринках. 3. Створення державної підтримки зовнішньоекономічної діяльності недержавних підприємств шляхом надання митних преференцій, направленої зовнішньополітичної діяльності.
Залежно від виду спорту значущість цих здібностей може змінюватися. 6.Дослідження спортивної обдарованості повинне передбачати розгляд її як динамічної системи з певною структурою і безліччю взаємозв'язаних компонентів, що забезпечують стабільно високі спортивні результати. 7.На початковому етапі спортивної підготовки дітей і підлітків загальну спортивну обдарованість можна визначати методами тестування рухових і фізичних здібностей, педагогічного спостереження, опиту, анкетування для оцінки соматичного розвитку і емоційної стійкості. Надалі, на етапі поглибленої спортивної підготовки (спеціалізації), здійснюються диференціація і вибір спортивної спеціалізації з урахуванням оцінки особливостей соматичного і психофізіологічного розвитку, а також рівня розвитку фізичних і рухових здібностей. Ці особливості і визначають структуру спеціальної спортивної обдарованості. 1.3 Шляхи оптимізації тренувальних навантажень лижників-гонщиків на етапі спеціалізованої базової підготовки На початковому етапі тренування основна увага повинна приділятися зміцненню здоров'я і всебічній фізичній підготовці дітей.
Така співпраця має орієнтуватися на максимальну гарантованість національних інтересів України. З огліду на міжнародну практику і враховуючи соціально-економічні і політичні наслідки програм міжнародних установ, необхідно активніше проводити національну економічну політику співпраці з такими установами з урахуванням національних особливостей, макроекономічної та фінансової ситуації. На другому етапі можлива активізація економічного розвитку, орієнтована на формування кількісних та якісних позитивних тенденцій за рахунок динамічної научно-технічної та інвестиційної діяльності. У відносно довгостроковій перспективі (третій етап) можливе створення стабільних умов для становлення і саморозвитку ефективної національної економіки, внутрішньо збалансованої та глибоко інтегрованої в структуру світового господарства. Отже, необхідною передумовою проведення ефективної інтеграційної політики України є синхронізація відповідних процесів із масштабами і темпами розвитку національної економіки під впливом внутрішньоекономічних факторів.
Зміст навчального матеріалу з математики має чітко визначену корекційно-розвиваючу спрямованість. Це означає, що кожен метод, прийом, який використовує вчитель на уроці математики, має бути спрямований не лише на формування в розумово відсталих школярів системи математичних знань, умінь та навичок, але й на подолання вад фізичного та психічного розвитку: уваги, пам'яті, мислення, мовлення, емоційно-вольової сфери, моторики тощо. Особливістю розташування матеріалу в програмі є його 2) акалькулії вторинні - виникають при розладах інших психічних функцій (афазії, агнозії, амнезії) або при загальному порушенні цілеспрямованої інтелектуальної діяльності) , які встигають з інших навчальних предметів, але не можуть засвоїти програму допоміжної школи з математики навіть при наявності додаткових індивідуальних занять, передбачається можливість навчання за індивідуальним планом, який складається вчителем і затверджується адміністрацією.
Першою формою словесної регуляції є спонукальна функція слова. По даним В. І. Лубовського, перехід до внутрішньої словесної регуляції (внутрішній мові) починається тоді, коли дитина виявляється в змозі узагальнити зв'язок сигналів і своїх у відповідь дій. Порушення словесної регуляції і вербализації розглядається як загальна закономірність аномального розвитку психіки. Це означає, що у дітей з різними відхиленнями в розвитку словесна регуляція дій і поведінки виявляєтьсяне достатньою. Діяльність багато із цих дітей не завжди ціленаправлена, інколи вона імпульсна. Діти насилу і не відразу підкоряються словесним інструкціям, у них часто наголошується рухова разгальмованість. Мовні порушення у дітей можуть виявлятися на тлі нормального нервово-психічного розвитку, і всі представлені вище особливості можуть мати вторинний характер і бути обумоленими самим мовним дефектом. Мовні порушення, пов'язані з органічним ураженням центральної нервової системи, часто поєднуються з різними відхиленнями в нервово-психічному розвитку дитини, що виявляються більше в інтелектуальній, іноді в емоційно-вольовій сфері.
Така робота доставляє радість професійної праці, вона також допомагає краще вивчити мову. Виконувана робота формує культуру учення, дозволяючи освоїти такі види діяльності, як організаторська, самоорганізуюча, проектна, міркувальна, інформаційно-комунікативна, пізнавальна, оцінна. Вона виховує якості, необхідні в майбутньому, – самостійність, уміння брати відповідальність на себе, здатність швидко орієнтуватися в обстановці і ухвалювати рішення в нестандартних ситуаціях, незалежність і самостійність думок, здатність чітко, лаконічно формулювати повідомлення, ініціатива і винахідливість, наполегливість, рішучість, самовладання і витримку, працьовитість, акуратність в роботі. Що так само вчиться буде цікавий варіант спільної роботи із створення програм контролю – розробка тестів по заданій темі, оскільки дозволяє кожному проявити себе з кращого боку. Питання підбираються грамотно і відповіді до них цікаві, різноманітні. За час роботи учень повинен не тільки вивчити і систематизувати учбовий матеріал, але і знайти закономірності, зв'язок з раніше вивченим, практичне застосування.
![]() | 978 63 62 |