телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАТовары для спорта, туризма и активного отдыха -30% Разное -30% Электроника, оргтехника -30%

все разделыраздел:Психология, Общение, Человекподраздел:Психология, Общение, Человек

Природа, властивості та феноменологія сприймання

найти похожие
найти еще

Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм).
Быстрозакрывающиеся пакеты с замком "зиплок" предназначены для упаковки мелких предметов, фотографий, медицинских препаратов и
148 руб
Раздел: Гермоупаковка
Ручка "Шприц", желтая.
Необычная ручка в виде шприца. Состоит из пластикового корпуса с нанесением мерной шкалы. Внутри находится жидкость желтого цвета,
31 руб
Раздел: Оригинальные ручки
Брелок LED "Лампочка" классическая.
Брелок работает в двух автоматических режимах и горит в разных цветовых гаммах. Материал: металл, акрил. Для работы нужны 3 батарейки
131 руб
Раздел: Металлические брелоки
Виразними щодо цього є і результати експериментів з псевдоскопом — оптичним приладом, який спотворює рельєф предмета (близько розміщені точки здаються далекими, а далекі — близькими). Знайомий предмет спершу сприймається досліджуваним без спотворень, а потім починає на очах «вивертатися», що породжує нове значення. Так, рука з накладеними на неї джгутами видається жолобом з глибокими борознами, вистеленими людською шкірою. Та коли досліджуваний бачить поруч голову людини і її гіпсовий зліпок, то лише останній сприймається як увігнута маска. Якщо миска з рідиною сприймається як желе на перевернутій мисці, то достатньо сколихнути рідину, щоб у досліджуваного виник адекватний образ. Подібна картина спостерігається у досліджуваних, які тривалий час користувалися замість окулярів лінзами, що перевертали зображення щодо центра сітківки на 180°. Спочатку в них виникало яскраве враження перевернутості навколишніх предметів, але на шостий-сьомий день починало повертатися правильне бачення світу. Щоправда, для цього досліджувані мали переміщуватись у просторі, тобто рухатись. Мал. 2. Зображення відрізків однакової довжини на сітківці ока людини.У всіх цих випадках сприймання є сукупністю активних перцептивних дій, що відтворюють реальну будову об'єктів навіть усупереч зоровій стимуляції. Отже, бачить не око (а слухає, відповідно, не вухо і т. п.), а індивід за допомогою аналізаторів, серед яких провідну роль відіграє руховий. Тому і свічку (поширений приклад з курсу оптики, див. мал.2) він бачить не перевернутою, не зменшеною, і не на сітківці свого ока (хоча мало б бути саме так, якби сприймання підпорядковувалося фізичним, а не психологічним закономірностям). Звичайно, сприймання ґрунтується на роботі мозку. Це складно організована взаємодія різних фізіологічних механізмів, що обслуговують перцептивну діяльність. Зорове сприймання, наприклад, починається з моменту, коли збудження, що виникає на сітківці ока, досягає первинної (проекційної) зони зорової ділянки кори. Але вже неврони сітківки виконують спеціалізовані функції. Коли групу кошенят до двомісячного віку позбавляли можливості бачити більшу частину оточення і своє тіло, то вони так і не змогли навчитись орієнтуватися в навколишньому середовищі. В іншій групі, яка мала можливість бачити те, що їх оточувало лише з одного боку, така орієнтація згодом відновилася. Вочевидь відповідні неврони сітківки належать до різних структур функціональної системи зору. Ще більш спеціалізованими є неврони первинної зони. Тут кожен реагує тільки на чітко визначену властивість подразника (одні збуджуються лише плавними, інші — лише гострими лініями, одні — рухом справа наліво, інші — зліва направо). Потім підключаються вторинні зони цієї ділянки, де раніше виокремлені ознаки об'єднуються, кодуються та у вигляді команд передаються еферентними нервами окорухової системи. Ці зони перебувають під контролем нижньотім'яних і лобових часток мозку. Перші, приймаючи інформацію від кіркових апаратів вестибулярного і шкірно-рухового аналізатора, зумовлюють просторову будову образу: його тривимірність.

Дія цих принципів поширюється не лише на зорове, а й на слухове та дотикове сприймання форми. Сприймання віддаленості в глибину також передбачає дії, які забезпечують тривимірність перцептивного образу. Тут має місце низка ефектів, які виразно характеризують природу сприймання. Це ефект величини предмета (людина навчається встановлювати зв'язок між величиною зображення на сітківці і відстанню до нього), перекриття (предмет, шо частково приховує інший, здається розміщеним попереду нього), перспективи (паралельно розміщені і віддалені предмети видаються розміщеними ближче один до одного, ніж розташовані близько), тіні (більш освітлений із двох предметів, розташованих на однаковій відстані, сприймається як ближчий порівняно із затіненим), руху (при однаковій швидкості руху двох предметів здається, що більш віддалений рухається повільніше). Такого ж роду ефектом є руховий паралакс — зміна положення предмета, спричинена зміною положення спостерігача: всі далекі предмети начебто рухаються за спостерігачем, а ближчі — йому назустріч. При цьому що ближче предмет, то більшою здається швидкість його відносного зустрічного руху, а чим далі, то більша швидкість супровідного руху. Дослідження показали наявність паралакса руху навіть у немовлят і дитинчат мавп. Отже, перцептивні дії спираються на вроджену систему координат. Про існування такої системи свідчить експеримент, за умовами якого дитину садовили на непрозоре місце серед великого скляного листа. З одного боку відкривалася «глибина», а з іншого — матова поверхня. З'ясувалося, що діти, які вміють повзати, а також дитинчата багатьох тварин демонструють неприязнь до «глибини» й рухаються у протилежному напрямку. Для того, щоб визначити, чи дійсно дитина раннього віку сприймає глибину, в неї вимірювали частоту серцевих скорочень, яка зростала у відповідь на спроби наблизити дитину до «глибини». Так реагували навіть діти, яким було всього шість тижнів. Вроджена система координат виявляє себе й за інших видів сприймання. Сприймання розміру залежить від сприймання віддаленості, яку описує закон зорового кута. За законом, кут, утворюваний на сітківці ока променями, що йдуть від крайніх точок предмета, буде тим більшим, чим ближче розміщений предмет. Іншими словами, розмір предмета, що сприймається, змінюється прямо пропорційно розмірові його зображення на сітківці. Проте під дію цього закону не підпадає явище константності сприймання розміру, яке виникає в результаті зіставлення інформації про зоровий кут та про віддаленість предмета від спостерігача. Тим часом, це явище нерідко зумовлює невідповідність зображення предмета на сітківці його реальній величині (права рука, яку піднято до очей, і ліва, витягнута уперед, сприймаються як однакові). Константність сприймання розміру підпорядковується законові Еммерта, за яким між величиною послідовного образу і віддаленістю проекційного екрана, на якому він відбивається, є прямо пропорційна залежність. Вивчення немовлят і дітей тварин показало, що появі цієї константності передує досвід сприймання, причому досвід, отриманий в умовах, коли організм або ж предмет перебувають у русі.

Відчуття, які дає рух, створюють чуттєву тканину образу, насичують образ чуттєвим змістом. Так забезпечується зв'язок образу з реальністю, хоча це й не завжди позначається на його будові. Певною мірою образ навіть незалежний від відчуттів, і це дає змогу розрізняти у разі зорового сприймання зорове поле — потік зорових відчуттів і видимий світ — власне сприймання цілісних предметів. У зв'язку з практикою сприймання, перцептивні дії істотно змінюють свою форму і час. Проте це тривалий процес. Лише у віці 16 тижнів немовлята починають тягнутися рукою до об'єкта. 20-тижневі діти вже доторкуються до об'єкта, виконуючи рухи, які визначаються як «кутово-колове ковзне наближення». До 28 тижнів життя рухи набувають вигляду «колового петлеподібного наближення». Вік 36 тижнів характеризується «злегка коловим плановим наближенням», а вік 52 тижні — «прямим плановим наближенням». Та мине ще багато часу, доки дитина почне обходитися без руки і повноцінно сприйматиме предмет лише за допомогою зору. Відтоді око нібито бере на себе функції руки: обстежує, досліджує. Проте в складних випадках сприймання людина знову звертається до рухів руки: коли бачить новий для себе об'єкт, то прагне доторкнутися до нього, щоб пізнати його властивості. Розгорнуті в часі і просторі перцептивні дії називаються сукцесивними, миттєві — симультанними. Відповідно сукцесивним або ж симультанним буває сприймання. Дорослий сприймає предмети і явища переважно симультанно, а коли ці предмети нові або малознайомі — сукцесивно. Дитина раннього віку робить це сукцесивно, виокремлюючи в предметі його найінформативніші ознаки (мал. 1). Загалом же, під впливом досвіду сприймання, часові і просторові характеристики перцептивних дій змінюються в напрямку до скорочення. На прикладі зорового аналізатора це відбувається шляхом зменшення кількості і тривалості фіксацій зору: у школярів від першого до випускного класу при читанні 100 слів кількість таких фіксацій зменшується в середньому у 3,2 раза, а тривалість — з 0,33 с до 0,23 с. Обсяг розпізнавання в момент фіксації зростає при цьому від 0,42 до 1,33 умовної одиниці. Мал. 1. Рухи очей дитини під час сприймання обличчя матері Перцептивні дії розрізняють також за функціями. Зокрема, ті з них, які відповідають за пошук об'єкта, установку та коригування позиції аналізатора, є підготовчими, а ті, які забезпечують вимірювання просторових характеристик об'єкта і побудову перцептивного образу, — виконавчими. Уточнюючись, змінюючись, скорочуючись, останні дедалі більше підпорядковуються властивостям об'єкта, відтворюють його істотні характеристики, переводять їх у нову систему координат. Таким є шлях переходу об'єктивних, фізичних характеристик об'єкта в суб'єктивні, психічні. Предмет сприймання зі стану незалежного від суб'єкта існування, переходить у стан самого суб'єкта. Це відбувається за рахунок таких перцептивних дій, як знаходження, розрізнення, ідентифікація і розпізнавання. Фактично це різні рівні перцептивної діяльності. Перші два рівні забезпечують виокремлення предмета серед інших і вимірювання тих його властивостей, що виступають на перший план. Вони дають початкові характеристики перцептивного образу, які згодом конкретизуються та узагальнюються.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Нікомахова етика

Вд спвжиття з чеснотливими, як стверджу  Феогнд, виходить навть щось на зразок вправи (asjg-s_r tir) в доброчесност(34). (33) Див.: 1099а14, 21. (34) Закнчена цитата з Феогнда (Theogn. ¶. 35-36) : ]shk~m lem caq &p' ]shk\ lah^seam gm de jajo@sim \ sull_scgir, _wpokeir ja@ tom e|mta m|om -доброму добр научать; об 'днавшись з поганими, розум утратиш  той, що ще маш. При уважному розгляд питання, радше з точки зору природи, здаться, що доброчесний друг за природою заслугову на вибр для доброчесного. Сказано ж бо, що благо за природою для [15] доброчесного саме по соб  благом  приносить йому задоволення. Поняття "жити" (to fgm) для тварин визначаться по здатност вдчувати, а для людей - по здатност вдчувати  розумти (a_sh^s_r ^ mo^sir). Здатнсть (^ d}malir) же зводиться до дяльност, бо головне (to j}qiom) мститься в дяльност. Таким чином, очевидно, "жити" - значить головним чином "вдчувати"  "розумти". "Жити" ж належить до благ [20]  задоволень самих по соб, тому що життя визначене, а визначенсть належить природ властивого блага; але що  благом за природою, те  благом  для добро людини, так що, очевидно, усм життя приносить задоволення

скачать реферат Інтерес і еволюція суспільства

Рушійною силою будь-якої форми гри є емоція інтересу. Діти грають із тими іграшками, які будять у них цікавість, які захоплюють їх, і з тими дітьми, які «уміють грати», які роблять гру цікавої. Не всякий малюк активний у грі. Одним дітям від природи властивий більше високий рівень активності, що спонукує їх до постійного дослідження навколишнього середовища, до маніпуляцій із предметами, тоді як інші народжуються менш активними й мають потребу в більшій зовнішній стимуляції, - батьки й вихователі повинні приділяти їм більше часу, будити в них інтерес і спонукати до дії. У противному випадку здатність дитини до дослідження й пізнання фізичного миру буде серйозно ослаблена. Вираження емоції інтересу й соціальна комунікація. Спонтанний прояв емоції чітко і ясно сигналізує про внутрішній стан індивіда. Такі прояви ніколи не бувають нейтральними й рідко залишаються непоміченими. Спілкуючись із людьми, ви так чи інакше реагуєте на їхні емоційні прояви, точно так само, як вони реагують на ваші. Емоційна експресія відіграє більшу роль у міжособистісній комунікації.

Шкатулка, 36x26x18 см (арт. 3871-RT-64).
Шкатулка очень удобна в использовании, и к тому же станет украшением вашего домашнего интерьера! Модель: 64. Оформление корпуса: ткань,
2717 руб
Раздел: Шкатулки для рукоделия
Простыня на резинке "ЭГО", 160х200 см, бежевая.
Трикотажная простыня "ЭГО" на резинке выполнена из 100% хлопка высокого качества. Натуральный, экологически чистый материал
760 руб
Раздел: Простыни, пододеяльники
Детский велосипед Jaguar трехколесный (цвет: коричневый).
Детский трехколесный велосипед колясочного типа, для малышей от 10 месяцев до 3 лет. Модель с удлиненной рамой, что позволяет подобрать
1440 руб
Раздел: Трехколесные
 Основы пневматологии

Всякая иерархия исходит из единства н его генетической модификации, нисходит до множественности и вновь восходит к единству в его синтетической модификации, т.Pе. всякая иерархия связывает единство со множественностью. Иерархизация пневматологических категорий протекает параллельно с органическим сопряжением и соподчинением в сознании монады членов бинера: единство множественность. Единство есть исконная природа мистики, а множественность есть исконная природа разума. Актуальная феноменология категорий никогда не может протекать в одном только __ определенном иерархическом уровне, а всегда актуальное сознание колеблется по ступеням иерархии. Если цепь мгновенных сознаний нисходит по иерархии, то этот процесс именуется анализом, если же восходит, то синтезом. Это одинаково справедливо для обеих пневматологических категорий сознания. Отсюда явствует, что разум с наибольшей очевидностью проявляет свою насыщенность мистикой, реализует ее соподчиненное присутствие в своей природе во время синтетических суждений. Наоборот, при аналитических суждениях это начало проявляется в своей собственной чистой природе, т.Pе. актуализирует качествования прара-зума

скачать реферат Анализ феномена культуры в философских воззрениях

С тех пор эти цифры только росли. Недостатка в определениях нет и в отечественной и в зарубежной философиях. Каждые из этих определений охватывает отдельные, иногда весьма существенные стороны культуры, иногда выпуская из виду другие, не менее существенные дела здесь не только в недостаточной глубине познания феномена культуры, проникновения в его сущность и природу, сколько в чрезвычайной сложности и многогранности самого этого явления. В последнее время возрос интерес в философии как фактору социального развития. Исследователи все чаще приходят к убеждению, что именно социально- культурные признаки отдельного общества накладывают отпечаток на социально- историческую динамику развития мира в целом. Именно в последние годы и сформировались философия культура-наука, направленная на философское постижение культуры как универсального и всеобъемлющего феномена. Проблематика философии культуры впервые затрагивалась софистами, которые рассматривали, прежде всего, антиномию культуры и природы. В дальнейшем феноменологию культуры рассматривали неоплатоники Ж.Ж. Руссо, Дж. Вико, И.Г. Гердер, Ф. Шлегель, западных культурфилософов, как Г. Зиммель, Л. Клагес, О. Шпенглер, и отечественных мыслителей К.М. Монтьева, Н.А. Бердяева, Ф.М. Достоевского, К.Д. Ушинского. В системе современного научного знания понятие «культура» относится к числу фундаментальных.

 Основы пневматологии

В монадности интуиция, как динамическое проявление всеединства, чужда иерархическому строению как таковому. Это есть раскрытие тезиса бинера первого вида в антитезисе, но не собственное состояние эволюционирующего антитезиса, а потому с а мый принцип интуиции трансцендентен иерархическому мирозданию, есть нечто существенно высшее и преодолевающее его собственную ограниченную природу, Интуиция одинаково раскрывается на всех ступенях иерархической системы мира, но, феноменологически соответствуя им, она по внутренней своей сущности сохраняет онтологическое тождество со всеединством как трансфинитумом этой системы. В пластичности, как стихии вечного актуального то ev /сса лоХка, интуиция, как динамическое обнаружение всеединства во множественности состояний, есть самая сущность этой стихии, есть только символ ее внутренней природы. Сущность и феноменология интуиции в пластичности, равно как и средства ее обнаружений в себе, имманентны друг другу и целостной Реальности. Если в монадности существует космическая иерархия частных субъектов интуиции, и реализация данностей определенного вида интуитивных откровений приводит к сопряжению с соответствующим высшим частным субъектом интуиции, то в пластичности единственным источником интуиции является всеединый космический пластический поток, и реализация ее данностей приводит лишь к повышению качественного достоинства проводников пластической восприимчивости, а через это к углублению имманентного сосуществования с этим космическим потоком

скачать реферат Ответы на вопросы по западноевропейской философии 19 века философского факультета СПбГУ

Трагедия - мироощущение с сознанием собств. неповторимости и причастности к обществу. Трагедия З. отличается от Ф.Н. стремлением соединить метафизику с теологией. Трагедия - конфликт между восприятием мира как Я и как того, где для меня нет места. Это действ. причина развития рефлексии и культуры в целом - попытка воспроизвести один и тот же предмет с разных сторон, целостный взгляд. Итог: Основа развития культуры - ее конфликт, который связан с трагическим сознанием бытия, укорененном в природе «индивидуального закона». Феноменология Зиммеля - ф. Юма, Канта, но не Гуссерля. «Фундаментальные проблемы философии»(1910)- Зиммель выделяет помимо субъективного и объективного «третье царство» идей и «четвертое» долженствования. Проблему истории он ставит в кантовских терминах как проблему условий, отстаивая автономию и правомерность историко- социальных наук от естествознания. Но он полагает, что условия познания объективируются в опыте. Возможности истории раскрываются из самой истории и изменяются вместе с ней. Они продукты собственно людей, подчиненных ей и осуществляющих ее.

скачать реферат Шпаргалка по философии (вступительные экзамены в аспирантуру НТУУ "КПИ")

Але і “класичний матеріалізм” 17-18 ст., що розглядав людину як природну істоту, що ппідпорядкована виключно природним законам, його не влаштовував. Створення нової маьтеріалістичної філософії – “антропологічний” матеріалізмСвоєрідність людської діяльності та історичний розвиток людини виводиться з природності самої людини. Людська сутність не міститься в окремому індивіді; сутність людини – воля, мислення, чуттєвість – її родові, тобто суспільні властивості. Людська сутність проявляється в єдинстві людини з людиною, що спирається на різницю “Я” і “Ти”. Людська природа трактується переважно як біологічна.Критикував релігію, протиставляв її філософії.З точки зору теорії пізнання – сенсуаліст. Реальний світ є дійсністю, що чуттєво сприймається, і завдяки чуттєвому сприйманню можливе його пізнання.Нова інтерпритація поняття “об’єкт” – формується на досвіді людського спілквання. Перший об’єкт – завжди інша людина. Заперечує існування об’єктів, що недосяжні для чуттєвого сприйняття. Завдання мислення – збирати, порівнювати, класифікувати дані чуттєвого сприйняття.

скачать реферат Дидактика

У цьому твердженні виражений закономірний зв'язок між вивченням матеріалу, характером діяльності свідомості та зміною свідомості, тобто закономірність розвитку свідомості в навчанні. Польський педагог і психолог Ян Владислав Давід на основі аналізу праць Ушинського описав його дидактичну систему, побудовану на психологічному фундаменті, яка функціонує без особливих змін протягом тривалого часу. Вона включала три психічні процеси: 1) сприймання в умовах безпосереднього пізнання; 2) внутрішню переробку — уявлення, розуміння, узагальнення і висновки, тобто опосередковане пізнання; 3) моторну реакцію або дію: рухи, міміку, мову, письмо, вчинки. Дидактична діяльність наповнилася компонентами, актуальними й досі. Це: підготовка апперцепції, а нині — актуалізація досвіду, набутого через спілкування з природою і людьми, а також знань, засвоєних раніше у школі; подання конкретного матеріалу: . демонстрація предмета в цілому й окремих його частин, . розпізнавання властивостей предмета, . визначення міри врахування його частин та властивостей; зіставлення і множинна асоціація, а нині — систематизація вивченого; узагальнення; застосування.

скачать реферат Мовний дискурс

Від правитель (S) розповідає анекдот реципієнту (R1), він, в свою чергу, поширює його далі. Таким чином повідомлення набуває масового характеру: Так забезпечується циркуляція анекдотів. Такий тип повідомлення ми можемо назвати самотрансляційним. Для поширення анекдотів не потрібно створювати допоміжні зовнішні умови, і, навіть, більше цього, ситуації протидії не завжди у стані завадити поширенню останніх. Таким чином, ми б хотіли охарактеризувати даний тип повідомлення як “самотрансльованість”. . Природа самотрасльованого повідомлення є такою, що його важко втримати у собі. Людина у будь-якому випадку намагається передати його далі, а після того, як передасть, відчуває свого роду полегшення.Можна продовжити декількома поясненнями властивості самотрансльованості. По-переше, досить часто анекдот містит інформацію, яка приципово замовчується засобами масової комунікації. Цей тип повідомлень несе у собі інформацію, яка є цікавою для багатьох і, тому, з легкістю передається. Взагалі, анекдотичне повідомлення сприймається набагато простіше, ніж звичайне. Саме з цієї точки зору анекдоти мають комунікативну цінність, оскільки полегшують процес комунікації.Вони є своєрідними “заповнювачами пустот”, які виникають під час спілкування, спрощують моменти непорозумінь, допомагають уникати глухих кутів , знімають напруження.

Кружка фарфоровая "Королевские собаки", 485 мл.
Кружка фарфоровая. Объем: 485 мл.
322 руб
Раздел: Кружки
Карандаши цветные "Triocolor", 24 цвета, трехгранный корпус.
Трехгранная эргономичная форма корпуса. Яркие, насыщенные цвета, линии мягко ложатся на бумагу. Грифель устойчив к механическим
464 руб
Раздел: 13-24 цвета
Говорящий планшетик "Сказочка", 19x24 см.
Говорящий Планшетик "Сказочка для маленьких" - это незаменимый спутник Вашего малыша, с ним он точно не будет скучать! В памяти
513 руб
Раздел: Планшеты и компьютеры
скачать реферат Генноинженерные биотехнологии

Третій етап історії генетики, що припадає на 1925 – 1940 рр., можна назвати періодом штучного мутагенезу. Про мутації знали ще Ч. Дарвін, Г. де Фріз, А. Вейсман але вони вважали, що мутації зумовлюються якимись суто внутрішніми причинами і не залежать від зовнішніх факторів. Четвертий етап тривав з 1940р. по 1955р. – період вивчення на бактеріях і вірусах біохімічних і фізіологічних процесів, які є основою спадковості. О. Евері із співробітниками на основі дослідів Ф. Гриффіта у 1944р. з’ясував природу трансформації і довів, що носієм спадкової інформації є ДНК хромосом. П’ятий етап історії генетики розпочався з 1955р. і характеризувався дослідженнями генетичних явищ на молекулярному рівні. Г. Маттеі, Ф. Крік, С. Очова і М. Ніренберг у 1964 р. розшифрували генетичний код. У 1961 р. Ф. Жакоб і Ж. Моно запропонували схему регуляції білкового синтезу. Розділ 1. Генетична інженерія і біотехнології ХХІ століття Генно-інженерні біотехнології визначатимуть розвиток біології у найближчі десятиліття. Ця теза сьогодні вже ні в кого не викликає заперечень. Основна ідеологія наукового напряму, в рамках якого створюються ці “технології ХХІ століття”, полягає у внесенні змін у генетичний апарат життєвих структур з тим, щоб наділяти їх новими цінними властивостями.

скачать реферат Ферромагнетики

Прямим експериментальним методом їхнього спостереження є метод порошкових фігур. На ретельно відполіровану поверхню ферромагнетика наноситься водяна суспензія дрібного феромагнітного порошку (наприклад, магнетиту). Частки осідають переважно в місцях максимальної неоднорідності магнітного поле, тобто на границях між доменами. Тому осілий порошок окреслює границі доменів і подібну картину можна сфотографувати під мікроскопом. Лінійні розміри доменів виявилися рівними lO-4—lO-2 див. Подальший розвиток теорії феромагнетизму Френкелем і Гейзенбергом, а також ряд експериментальних фактів дозволили з'ясувати природу елементарних носіїв феромагнетизму. В даний час установлено, що магнітні властивості ферромагнетиків визначаються спіновими магнітними моментами електронів. Установлено також, що феромагнітними властивостями можуть володіти тільки кмалталічні речовини, в атомах яких маються недобудовані внутрішні електронні оболонки з нескомпенсованими спинами. У подібних кмалталах можуть виникати сили, що змушують спінові магнітні моменти електронів орієнтуватися паралельно один одному, що і приводить до виникнення областей спонтанного намагнічення.

скачать реферат Феноменология духа в сказках в свете аналитической психологии Юнга

Дух существенно есть только то, что он знает о самом себе. Первоначально он есть дух только в себе; его становление для себя составляет его осуществление. Но духом для себя он становится только через то, что он себя обособляет, определяет себя, или делает себя своим предположением, своим другим, прежде всего, относя себя к этому другому как к своей непосредственности, но в то же время и снимая его как другое. До тех пор, пока дух находится в отношении к самому себе как некоему другому, он является только субъективным духом, – духом, берущим своё начало из природы, и первоначально только природным духом. Но вся деятельность субъективного духа сводится к тому, чтобы постигнуть себя в себе самом, раскрыть себя как идеальность своей непосредственной реальности. Дух, развивающийся в своей идеальности, есть дух познающий. Но познание не понимается здесь просто как определенность идеи, как логическая идея, но понимается так, как конкретный дух определяет себя к этому познанию. Субъективный дух есть: - дух в себе, или непосредственный; в этом смысле он есть душа, или природный дух (предмет антропологии); - дух для себя, или опосредственный, понятый еще как тождественная рефлексия в себе и по отношению к другому; Сознание – предмет феноменологии духа. - себя в себе определяющий дух как субъект для себя, – предмет психологии.

скачать реферат Герменевтика в социологии

В нем социальный факт рассматривался в качестве некой очевидной неразложимой единицы социальной жизни. Позитивизм не принимал во внимание, что это «очевидность» является производной от уровня и типа самосознания, свойственного данной культуре. Сам процесс творчества понимался как некая эмоционально-психологическая продуктивность (формообразующая деятельность художника), а произведение как обработанный материал. Социокультурная целостность искусства, его глубинная природа остаются за пределами исследования. Возрождение интереса к герменевтическим и рецептивным концепциям, несомненно, сопряжено с актуализацией «внутреннего смысла» художественного творчества и разработкой моделей и правил исследования в социологии искусства: постижение языковых структур, пластов и актов сознания, через которые осуществляется восприятие художественного произведения. Отсюда перенесение акцента на внутренний смысл произведения, универсализм его понимания и интерпретации с выходом в пространство-время (хронотоп) духовной традиции. Первичной реальностью в феноменологии выступает «жизненный мир» (а не сознание), предпосланный субъект-объектному делению. Сознание в ней — это поле значений (смыслов) и поэтому открывается возможность интерпретации и, следовательно, герменевтике.

скачать реферат Томизм и неотомизм

Философия - мост, который должен, по мысли неотомистов, соединить науки с теологией. Если теология сходит с небес на землю, то философия от земного поднимается к божественному, и в конце концов придет к тем же выводам, что и теология. Философию последователи Фомы подразделяют на метафизику (онтологию) и философию природы. Объект первой - чистое бытие. Эта часть философии не зависит от наук, но должна использовать их как свои инструменты. Философия природы - это промежуточная наука между метафизикой и естествознанием, изучающая то, что присуще материи как таковой, ее всеобщие характеристики, тогда как естественные науки исследуют конечные, относительные свойства материальных тел. Непосредственным же предметом анализа в философии природы служит система категорий, в которых отражены общие стороны действительности. Философские и естественнонаучные понятия должны быть четко разделены. В завершении хотелось бы заметить, что в настоящее время неотомизм продолжает развиваться, включая в себя отдельные положения экзистенциализма, феноменологии, философской антропологии и других течений современного идеализма. Список литературы: 1. "Философский словарь." 2. "Краткий философский словарь." 3. А.С. Богомолов "Буржуазная философия США XX века." 4. "Современная идеалистическая гносеология. Критические очерки." 5. М.Г. Макаров "Развитие понятий и предмета философии в истории ее учений." 6. Юзеф Боргош "Фома Аквинский." 7. Соколов В.В. "Средневековая философия."

Подгузники Huggies Elite Soft, (1), до 5 кг, 84 штуки.
Подгузники Huggies Classic обеспечат надежную защиту вашего малыша. Детские подгузники стали еще удобнее. Благодаря дополнительному слою,
879 руб
Раздел: 0-5 кг
Фломастеры смываемые "Jungle", 24 цвета.
Фломастеры с заблокированным пишущим узлом, смываемые. Количество цветов: 24.
438 руб
Раздел: 13-24 цвета
Набор столовый детский "Антошка" (4 предмета).
Набор детских столовых приборов: - ложка столовая -1 шт; - вилка столовая - 1 шт; - нож столовый - 1 шт; - ложка чайная - 1
399 руб
Раздел: Ложки, вилки
скачать реферат Людиномiрнiсть предмета фiлософii

Як відомо, впродовж семи (в Західній Україні – близько п’яти) десятиріч панування в нашому суспільстві комуністичної партії філософія була жорстко підпорядкована тоталітарній ідеології ленінізму – найбільш непримиренного відгалуження марксизму. За марксистською традициєю, основне питання філософії формулювалося в такому вигляді : що первинно – матерія чи свідомість ? За відповіддю на це питання всю світову філософію поділяли на дві форми : матеріалізм та ідеалізм. Прибічники матеріалізму виходили з визнання первинності матерії, природи, об’єктивної реальності, вважаючи свідомість лише властивістю матерії. За версією, прийнятою в радянській філософії, “у своєму розвитку філософський матеріалізм пройшов ряд істотних етапів від наївного в давнину, через механістичний і метафізичний до вищої форми – діалектичного матеріалізму” . Ідеалістами прокомуністичні філософи називали тих, хто, на противагу матеріалістам, вважає первинним дух, свідомість і розглядали матерію, природу як дещо вторинне, похідне. Радянська філософія плямувала ідеалізм усіх часів як теоретичне збочення, перекручення, зіпсуту гілку на всесвітньо-історичному дереві філософської думки. Ідеалістичну форму філософії поділяють на два розгалуження : об’єктивний та суб’єктивний ідеалізм. “ об’єктивні ідеалісти, починаючи від давніх і закінчуючи сучасними, визнають існування реального світу поза людиною, але вважають, що в підмурку його лежить розум (Платон, Гегель и др.) З точки зору суб’єктивного ідеалізму об’єктивний світ, незалежний від людини, не існує, він є не що інше, як породження суб’єктивних пізнавальних властивостей людини, її відчуттів, сприйняття” .

скачать реферат Проблема личности в философии экзистенциализма

В результате из рассмотрения исключаются весь окружающий мир, все существующие взгляды, научные теории и сам вопрос того, что является предметом исследования. И лишь этим путем человек как бы возвращается “ к самим вещам” в виде сферы сознания, свободной от отношения к реальности, но сохраняющей все богатство своего содержания. Такая редукция являет собой прием обоснования, идеализации. Следовательно, феноменология во своей сути является наукой факта - предельно обобщенного и идеализированного. Сам Гуссерль называет ее дескриптивной (описательной) наукой. Он выступает с резкой критикой скептизма и релятивизма, обвиняя их в психологизме, когда всякий познавательный акт определяется по своему содержанию структурой эмпирического сознания. Если так, то ни о какой истине, которая бы не зависела от нашей субъективности, нечего и говорить: она невозможна. В “Логических исследованиях” Гуссерль атакует психологизм своей эпохи, критикуя попытку обосновать логику психологией, говоря, что логические законы не психологичны по своей природе.

скачать реферат История философии (часть I)

В частности в античности материя мыслилась как возможность, которая сама по себе, без определяющей ее формы, есть ничто. Что же касается Декарта, то у него материя сама по себе уже одна, а это значит, что она не есть просто возможность, а есть действительность, которая носит название субстанции, т.е. того, что может существовать само по себе, не нуждаясь ни в чем другом. 5. Немецкая классическая философия Вопрос №1 Философия Гегеля: идеалистическая система и диалектический методГеорг Вильгельм Фридрих Гегель (1770-1831) – крупнейший немецкий философ- идеалист. В его творчестве немецкая идеалистическая философия конца 18-го – начала 19-го вв. достигла своей вершины. Своеобразным введением в гегелевскую систему является "Феноменология духа" (1806), одна из наиболее сложных и наиболее содержательных работ философа. В ней Гегель, исходя из принципа развития, дает модель бытия во всех его проявлениях, уровнях и стадиях развития. Он приходит к выводу, что основой мира является абсолютная идея. При этом Гегель осознает тот факт, что описание развития абсолютной идеи не является самоцелью философского исследования. Рассматривая соотношение идеи и реальности, Гегель ставит проблему самой сути перехода от идеального (логического) к реальному, от абсолютной идеи к природе.

скачать реферат Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУ"КПИ", Украина)

Кант ставив питання про співвідношення понять людина і особистість. Відомий Кант і як творець вчення про надісторичну, незалежну від умов життя, загальну для всіх людей мораль. Він створив вчення про так званий категоричний імператив (закон, повеління), що існує в свідомості людей як Вічний ідеал поведінки. Наявність такого імперативу надає людині свободу і разом з тим в сукупності створює всезагальний моральний закон для суспільства.24.Філософське вчення Гегеля. Протиріччя між методом і системою у його філософії. Якщо в цілому характеризувати філософію Гегеля, то потрібно сказати, що це найвідоміший філософ об'єктивного ідеалізму, який у рамках своєї об'єктивно- ідеалістичної системи глибоко і всебічно розробив теорію діалектики. Він зробив спробу побудувати теоретичну систему, яка повинна була остаточно вирішити проблему тотожності мислення і буття. Основні праці: «Наука логіки», «Енциклопедія філософських наук», «Феноменологія духу», «Філософія права», «Філософія історії» та ін. В коло його інтересів входили всі сфери життя – природа, людина, її свобода, закономірності суспільного життя, логіка, право тощо. Заслуга Гегеля полягала також у тому, що він весь природний, історичний і духовний світ вперше подав у вигляді процесу, тобто у вигляді руху, змін, у перетвореннях, у розвитку.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.