Особливості управління та господарсько-адміністративного влаштування Дерманського Свято-Троїцького монастиря на Волині у ХVІ–ХVІІ ст.

 Крила України: Військово-повітряні сили України, 1917-1920 рр

Кль та стерно поворотв зафарбован в нацональн кольори. В авац УНР та ЗУНР було деклько таких винищувачв. Протягом лютого-травня 1919 р. вйськове кервництво Директор в рамках загально реорганзац арм здйснило низку органзацйних заходв, що мали впорядкувати структуру укрансько вйськово авац  перетворити  на боздатну силу. Фактично заново формувалась система кервництва вйськово-повтряними силами. Зокрема, було створено «Головне управлння Повтряного Флоту» (ГУПФ), яке мало складатись з чотирьох компонентв: апарату начальника повтряного флоту, адмнстративного управлння, а також управлнь авац та повтроплавання. Структура кервного апарату та обов'язки посадових осб визначались спецальним документом пд назвою «Права  обов'язки службових осб Головного Управлння Повтряного Флоту». Вдповдно до цього документа, управлння авац  повтроплавання складались кожне з муштрового  технчного вддлв, а до складу адмнстративного управлння входили господарсько-рахунковий, органзацйно-нспекцйний вддли та вддл постачання

 Особливості перехідної економіки України

Це спричинилося до розвалу системи державного управління, розриву господарських зв'язків як усередині країни, так і в країнах близького зарубіжжя, глибокої платіжної кризи, інфляції, розба-лансованості фінансово- кредитних відносин, різкого падіння як виробництва, так і споживання, зубожіння основної маси населення. Вихід з такого становища полягає тільки у виробленні довгострокової економічної політики переходу до соціальне орієнтованих ринкових відносин, спрямуванні економічних реформ на тісний зв'язок з соціальними гарантіями. Особливого значення для створення багатоукладної економіки набуває посилення економічної ролі держави, утворення сучасного механізму державного регулювання. Україна має ставати на більш реалістичний, цивілізований шлях переходу до ринкових відносин з урахуванням наявних можливостей, Відпрацьованими теоретично й на практиці засобами переходу від командно- адміністративної системи господарювання до соціальне орієнтованого ринкового господарства є роздержавлення і приватизація, спрямовані на розвиток багатоукладної економіки та підприємництва, Першочергового розв'язання потребують проблеми оптимальних меж і можливостей державного сектора економіки на сучасному етапі; створення механізму сприяння підприємництву, що виробляє продукцію, розвитку ринкових інфраструктур тощо.

 Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор

Характерним у цьому плані було висловлення одного із вищих партійних діячів, який протягом тривалого часу примикав до опозиційних сил. Він заявив, що «будь-яка зміна в керівництві була б винятково небезпечною… країна й далі повинна триматися свого нинішнього курсу, бо зупинитися тепер або пробувати відступити означало б усе втратити». Труднощі, спричинені відсутністю скільки-небудь серйозної господарської підготовки до прискореної колективізації, збільшувалися тим, що не було проведено також і необхідної адміністративної підготовки. Як і в 1918 р., вся кампанія здійснювалася силами спішно організованих так званих «трійок», до яких входили люди, що не мали ніякого відношення до сільського господарства, а також інших тимчасових органів, їхня діяльність не обмежувалась ніякими юридичними рамками і відзначалась цілковитим свавіллям. Водночас старі органи управління на селі — сільради, кооперативні товариства, комнезами — усувалися від справи, а то й просто ліквідовувалися. Офіційна позиція щодо направлення на село «активістів» з міст для проведення колективізації викладена у підручнику з історії партії, виданому у 1960 р

 Розвиток управлінської науки (менеджменту) в світі та в Україні

Оуен, британський промисловець-реформатор, був одним із перших менеджерів, які визнали важливість організації людських ресурсів і добробуту робітників. Чарльз Беббедж, англійський математик, зосередив увагу на ефективності виробництва. Він надавав великого значення поділу праці й обґрунтував застосування математики до таких проблем, як ефективне використання обладнання та матеріалів. Особливостями управління до 1900 р. були: менші, ніж в сучасних умовах, пропорції між чисельністю керівників і не керівників; невелика чисельність керівників середньої ланки; нечисленна група керівників вищої ланки; підвищена роль лідера (головного керівника); переважаюче використання адміністративно-командних важелів. Слід зазначити, що в історії управління є випадки, коли структури управління, які виникли в стародавні часи, збереглися до наших днів. Прикладом може бути структура управління католицькою церквою: папа (головний керівник), кардинали, архієпископи, єпископи і парафіяльні священики. Певною мірою прикладом може бути й структура управління православною церквою. Однак до кінця XIX ст. наукові підходи в галузі управління не використовувалися.

 Історія України

Верхній прошарок адміністративного апарату переважно складався з професійних чиновників. Проте на повітовому рівні й нижче багато урядовців — зокрема начальник жандармерії, предводитель дворянства, судді — обиралися місцевими дворянами із свого середовища. Імперії просто бракувало професійних чиновників для задоволення всіх своїх потреб. Узагалі нова система управління мала згубні наслідки для найстаріших міст України, більшість із яких користувалися самоврядуванням згідно з давнім Магдебурзьким правом. У 1835 р. Київ останнім серед міст утратив особливий статус. що передбачався цим правом. Відтоді більшість українських міст перейшли в підпорядкування губернській адміністрації. На найнижчому адміністративному рівні — в селі — за дотримання законопорядку відповідало місцеве дворянство. За соціальним походженням члени адміністрації, котра здійснювала щоденне управління на Україні XIX ст., головним чином були бюрократизованими дворянами. Найвищі посади, такі як губернаторська, звичайно обіймали урядовці із впливових аристократичних родів, у той час як посади середнього рівня займали середні дворяни

 Стратегія управління як основа менеджменту

Згідно з концепцією стратегічного управління аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища - необхідний елемент визначення місії та цілей організації. Стратегії в цьому випадку виступають як інструменти досягнення цілей, а для успішної реалізації обраного стратегічного набору необхідно, щоб організація функціонувала відповідно до вибраної концепції управління. Стратегічне управління - це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до діяльності організації, що дає можливість встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) організації та приводити їх у відповідність шляхом розробки та реалізації системи стратегій («стратегічного набору»). Концепція стратегічного управління лежить в основі стратегічного мислення і знаходить вираз у характерних рисах її застосування . Характерні риси системи стратегічного управління певної організації залежать від взаємодії таких чинників: - галузевої приналежності; - розмірів організації (залежно від галузевих особливостей); - типу виробництва, рівня спеціалізації, концентрації та кооперації; - характерних рис виробничого потенціалу; - наявності (відсутності) науково-технічного потенціалу; - рівня управління; - рівня кваліфікації персоналу тощо. 1.1. Сучасні концепції стратегічного управління Класична чи адміністративна школа в управлінні займає відрізок часу з 1920 по 1950 р.

 Фактори фінансового менеджменту

Зміст 1.Фактори, що впливають на результати діяльності фірми 2. Планування в фінансовому менеджменті Список використаної літератури 1.Фактори, що впливають на результати діяльності фірми Фінансовим результатом діяльності підприємств є прибуток або збиток. Особливості їх формування пов язковим) і деяких великих підприємствах, а на середніх і малих воно майже не проводиться зовсім. Однак фінансове планування, як і планування зокрема безумовно потрібні для вітчизняних підприємств. Планування повинно здійснюватися на всіх підприємствах незалежно від розмірів і форм власності. Проте підхід фінансових менеджерів до планування на своєму підприємстві повинен бути чисто індивідуальним, враховуючи особливості діяльності, стан розвитку фірми, а також відповідно вибрану стратегію. Без фінансового планування не може бути досягнутий той рівень управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому конкурентоспроможність та успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріально-технічної бази, соціальний розвиток колективу та фінансову стабільність і економічний розвиток підприємства загалом.

 Формування державної підтримки розвитку малого підприємництва

Розходження можливостей створення, функціонування та розвитку малих підприємств в адміністративно-територіальних одиницях призвели до значного розкиду показника кількості малих підприємств області у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення: від 96 підприємств у м. Запоріжжі до 10 – у Кам'янко-Дніпровському районі. Відсутність методик оцінки результативності функціонування малого підприємництва залежно від рівня управління в адміністративно-територіальних одиницях визначила необхідність формування авторської методики, яка передбачає систему групувань адміністративно-територіальних одиниць за кількісними та якісними критеріями рівня розвитку малого підприємництва. їх збігання за більшістю ознак свідчить про наявність прямої залежності між заходами державної підтримки малою підприємництва і реальними показниками його розвитку. Запропонована методика дає змогу виділяти рівні управління в окремих адміністративно-територіальних одиницях та приймати ефективні управлінські рішення щодо підтримки розвитку малого підприємництва.

 Особливості управління формуванням основного капіталу малих підприємств

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту Реферат на тему: «Особливості управління формуванням основного капіталу малих підприємств» Виконала: студентка V курсу групи ЗМФЗ – 41 Дідаш Марина Анатоліївна зал. кн. № 501 Перевірила: викладач курсу «Фінансовий менеджмент у малому бізнесі» Фролова Тетяна Борисівна 2008-2009 План 1. Особливості управління формуванням основного капіталу малих підприємств. 2. Зарубіжний досвід фінансової підтримки розвитку малого бізнесу. 3. Практична частина (2 задачі). 4. Список використаної літератури. Особливості управління формуванням основного капіталу малих підприємств Основний капітал - являє собою вартість засобів праці, що багаторазово використовуються в господарському процесі, не змінюючи при цьому свою матеріально-натуральну форму. Особливості відтворення основного капіталу визначаються поруч характерних ознак, до яких відносяться: поступовий перенос вартості основного капіталу на вартість виготовленої продукції; рух споживацької вартості; оборот вартості капіталу;часткове відтворення вартості і готової продукції і її нагромадження в грошовій формі; поновлення основного капіталу в матеріально-натуральній формі через більш-менш тривалі періоди часу, що створює можливість маневрування засобами амортизаційного фонду.

 Методи прийняття рішень в управлінні ризиками

Ця курсова робота ознайомить із сучасними методами дослідження систематичних і не систематичних фінансових ризиків підприємства, механізмами їх нейтралізації, особливостями управління цими ризиками в операційній і інвестиційної діяльності. 1. Характеристика ризику як об'єкта фінансового управління Накопичений в процесі еволюції економічної думки теоретичний арсенал дозволяє досить різносторонні охарактеризувати природу підприємницького ризику в цілому і фінансового ризику зокрема. Разом з тим, на сучасному етапі в трактуванні категорії ризику окремими дослідниками є багато супереч; ряд цих трактувань носять обмежений характер; у багатьох випадках «ризик» ототожнюється з поняттям «умови ризику». У зв'язку з цим доцільно комплексно розглянути основні сутнісні характеристики і особливості фінансового ризику у світлі вже накопиченого теоретичного арсеналу і сформулювати на цій основі більш повне його визначення. Фінансовий ризик підприємства відображають наступні основні характеристики: 1. Економічна природа. Фінансовий ризик проявляється у сфері економічної діяльності підприємства, прямо пов'язаний з формуванням його доходів і характеризується можливими економічними його втратами в процесі здійснення фінансової діяльності перерахованих економічних форм свого прояву фінансовий ризик характеризується як категорія економічна, що займає певне місце в системі економічних категорій, пов'язаних із здійсненням господарського процесу. 2. Об'єктивність прояви.

 Загальна характеристика оборотних коштів підприємства

Міністерство освіти і науки України Академія муніципального управління Кафедра фінансів Курсова робота з курсу “Фінанси підприємств” на тему: Студент групи курсу спеціальності Попельнюхов Роман Володимирович прізвище, ім’я, по-батькові (підпис)Рецензент вчена ступінь, звання, прізвище, ім’я, по-батькові Київ – 2003 р. Академія муніципального управління кафедра дисципліна спеціальність курс група семестр Завдання на курсову роботу студента 1. Тема роботи 2. Термін подання студентом завершеної роботи 3. Вихідні дані та план роботи 4. Дата отримання завдання Календарний план № Етапи виконання Термін виконання Примітки / роботи етапів роботи Студент (підпис) Керівник (підпис) ЗмістВступ.1.Розділ. Сутність і класифікація оборотних коштів.1.1. Сутність, склад і структура оборотних коштів1.2. Класифікація і принципи організації оборотних коштів 2.Розділ. Нормування оборотних коштів та визначення потреби в них.2.1. Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах2.2. Нормування оборотних коштів2.3. Методи нормування оборотних коштів.3.Розділ. Джерела формування оборотних коштів3.1. Власні джерела формування оборотних коштів3.2. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів3.3. Залучення коштів інших суб'єктів господарювання 4.Розділ. Показники стану і використання оборотних коштів4.1. Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання 4.2. Показники стану власних оборотних коштів4.3. Резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштівВисновки ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ Вступ Анотація У даній курсовій роботі на підставі різних літературних джерел я розкрив поняття й економічну сутність оборотних коштів, їхнє значення для діяльності підприємства, особливості управління оборотними коштами, а також шляхи підвищення його ефективності.

 Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Пол-тавській області

Рівні управління Державна вертикаль Вертикаль РІМК Основні функції 1 Вищий національний Верховна Рада Президент Кабінет Міністрів ------------------- Прийняття стратегічних рішень національного масштабу 2 Вищий регіональний Обласна державна адміністрація   Рада РІМК Прийняття стратегічних рішень регіонального рівня, попередній та поточний контроль, аналіз зовнішнього середовища та внутрішньої культури, розподіл ресурсів 3 Середній регіональний Управління обласної державної адміністрації Служби та органи РІМК (експертна, інформаційна, інвестиційно-фінансова, рада технопарків, міжвузівська рада тощо) Розробка цільових програм, контроль та координація їх виконання, аналіз ефективності горизонтальних зв`язків 4 Місцевий Міськвиконкоми міст обласного підпорядкування, районні державні адміністрації Керівництво ВУЗів, НДІ, БІС, підрозділів РІМК Розробка робочих планів, управління виконавчими ланками, узгодження іх діяльності 5 Виконавчий Органи державного контролю та нагляду   Підрозділи служб РІМК ( екологічної, економічної, фінансової експертиз; патентно-ліцензійний; консалтингу; виставочно-демонстраційні комплекси; маркетингу; регіональні сервери; органи ДІФУ; БІС тощо.

 Валютні операції банку та валютні ризики

ЗмістРозділ 1. Валютні операції банку та валютні ризики 1.1. Місце та роль валютних операцій у діяльності комерційних банків Розділ 2. Аналіз практики здійснення комерційними банками валютних операцій 2.1. Оцінка нормативно-правових актів, які регулюють валютні операції комерційних банків 2.2 Види валютних операцій, що здійснює ВАТ «Альфа-Банк» 2.3 Аналіз операцій ВАТ «Альфа-банк» на міжнародному й внутрішньому валютному ринку 2.4. Аналіз валютної позиції ВАТ «Альфа-банк» Розділ 3. Шляхи вдосконалення валютних операцій ВАТ «Альфа-Банк» 3.1 Заходи по вдосконаленню управління валютними операціями ВАТ «Альфа-Банк» 3.2. Особливості управління валютними ризиками й страхування валютних ризиків Висновки Список використаної літератури ДОДАТКИ Розділ 1. Валютні операції банку та валютні ризики 1.1. Місце та роль валютних операцій у діяльності комерційних банків Валютний ринок у широкому розумінні — це сфера зовнішньоекономічних відносин, які проявляються при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів в іноземній валюті, експортно-імпортних операцій між резидентами та нерезидентами, а також операцій з інвестування валютного капіталу та залучення і розміщення вільних валютних коштів.

 Контроль, ревізія і аудит операцій з основними фондами

Контроль стає головним знаряддям збереження приватної власності. До XX ст. основна функція обліку була суто контрольною. Пізніше на перше місце виходить функція управління господарськими процесами, а звідси о6'ектами контролю стають сировина та її витрачання на виробництво продукції, праця та заробітна плата робітників, використання механізмів тощо. Отже, бухгалтерський облік виступає як засіб економічного контролю, який вивчає рух цінностей. Контроль стає функцією бухгалтерського обліку, він поділяється на попередній, поточний та завершальний. З подальшим розвитком економічних відносин у суспільстві, удосконаленням управління виробництвом конкурентоспроможної продукції на внутрішньому та зарубіжному ринках контроль виділяється у самостійну функцію управління виробничою, господарською і фінансовою діяльністю власників капіталу. Історичні аспекти розвитку аудиту Виникнення аудиту Поява інституту аудиторів пов'язана з тим, що по мірі розвитку господарської діяльності зросли вимоги до рівня незалежного контролю за якістю облікової інформації.

 Проектна документація до створення автоматизованих систем обробки інформації і використання її у контрольно-аудиторському процесі

Функціонування АСОІ для управління і контролю господарської діяльності дає змогу у процесі ревізії й аудиту автоматизувати пошук інформації, що знаходиться у базах даних контрольованого підприємства, а також розв'язувати на ЕОМ задачі контролю методом пакетної обробки. За методом пакетної обробки певна кількість інформації об'єднується в пакет за ознакою контролю і передається по каналах зв'язку за один сеанс. Завдання і його розв'язання фіксуються на позамашинному запам'ятовуючому пристрої. Після повного завершення завдання або за спеціальним запитом абонента, яким є ревізор, аудитор, ЕОМ видає відповідь. Обробка інформації здійснюється стандартними засобами операційної системи, що сприяє прискоренню проведення ревізії, аудиту і підвищує наукову обґрунтованість її висновку. Обробка інформації на ЕОМ для використання у контрольно-аудиторському процесі включає алгоритмізацію і постановку задач, які мають бути компетенцією ревізора, аудитора, розв'язання задач і видавання обробленої інформації для доказу недоліків у господарській діяльності, узагальнення висновків, розробку рекомендацій до усунення недоліків, виявлених ревізією й аудитом.

 Державний контроль

Сутність державного контролю неможливо уяснити без характеристики його видів. Залежно від критеріїв класифікації виділяють: обсягу контролю та характеру контрольних повноважень: загальний та спеціальний; часу проведення: попередній, поточний (оперативний) і наступний; організаційних взаємозв'язків контролюючого і підконтрольного об'єкту: зовнішній (парламентський, президентський, судовий) і внутрішній, за обсягом спостереження, аналізу і перевірки діяльності: загальний і спеціальний; організаційної підпорядкованості між контролюючим і підконтрольним: відомчий (галузевий) і підвідомчий. Парламентський контроль, передбачений Конституцією України, здійснюється Рахунковою палатою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та постійними і тимчасовими контрольними комісіями, які можуть створюватися при необхідності. Президентський контроль в Україні здійснюється за допомогою спеціального Контрольного управління у складі Адміністрації Президента України. Державний контроль можна класифікувати в залежності від його змісту чи напрямків здійснення на банківський, податковий, фінансовий, статистичний, контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, контроль за виконанням управлінських рішень та ін.

 Оцінка ефективності організаційного управління в охоронному агентстві

Службову діяльність виконавців завжди стимулює сукупність якісно різних соціальних факторів, їхня певна система. Основний компонент стимулювання - предметно-речовинне середовище, практика відносин, умови діяльності виконавців . Залежно від змісту серед методів соціальної мотивації можна виділити наступні основні різновиди методів: - матеріальних Як матеріальні стимули в різних організаційних ланках керівники використають посадові грошові оклади, грошові надбавки за певну кількість успішно вислуженого років, за різні звання, ступені й т.п. - духовних стимулів У якості духовних - військові нагороди, спеціальні (військові й почесні) звання й знаки розходження, подяки, почесні грамоти й т.д. 1.4 Засоби управління Як основні засоби управління в органах безпеки, як правило, використають різноманітну інформацію. Під службовою інформацією розуміються повідомлення — сукупність відомостей (даних), які використаються або в принципі можуть бути використані керівниками у своїй діяльності. При цьому цільове призначення є єдиним критерієм, що дозволяє виділити службову інформацію із всієї маси соціальної інформації. У цей час у зв'язку з рядом специфічних особливостей управління керівники воліють мати справу з інформацією, зафіксованої в писемній формі, у вигляді видимої мови на паперових і інших носіях.

 Універститет КРОК

1. Історія Університету Історія створення Університету тісно пов'язана з історією становлення нашої молодої держави – України. Коли до проголошення незалежності в Україні залишалося близько року, а саме у січні 1989 року, на базі Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів при Раді Міністрів Української РСР розпочав прийом абітурієнтів госпрозрахунковий факультет «Економічна та управлінська підготовка». Біля джерел його створення стояли справжні ентузіасти, люди, безперечно, далекоглядні та неординарні, ціла команда однодумців, до якої входили: Гукайло Ю.М. (проректор з маркетингу), Живоглядов Ю.О., Кириченко О.А., Клімов С.В., Лаптєв С.М. (нині – ректор Університету), Паращенко Л.І. (директор Ліцею бізнесу при Університеті «КРОК»), Фініков Т.В. (тепер – проректор з міжнародних проектів), Шапірштейн Г.Я., Шкляренко О.В., Штабовенко В.В. Далекоглядність цих людей виявилася дуже швидко. Розробивши ідею безперервної освіти та розпочавши її реалізацію, вони прийшли до реорганізації та державної реєстрації науково-навчальної фірми «КРОК» – Інституту економіки, управління та господарського права.