![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Физкультура и Спорт, Здоровье | подраздел: | Физкультура и Спорт |
Біомеханіка при контролі фізичного навантаження | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Вс д виконувались автоматично. Спрацьовував нстинкт самозахисту. Така змна обставин вплинула на взамовдносини мж нмцями нами. Хоча ми продовжували виконувати ту ж саму роботу, що й ранше, але робили вже без крику пдганянь з сторони нмцв. Щоби якось зменшити психологчне фзичне навантаження, командир устави у дн можливих гарячих атак додавав членам команди на снданок до кип'ятку порцю рому. Звдки вн його мав? ¶ звдки запозичив такий досвд? Не знаю, але тод це до деяко мри знмало з нас напругу. Коли стало труднше завантаженим вйськовим ешелонам добиратися до фронту, погршилася ситуаця з одержанням ж. На великих залзничних стацях, де можна було б добути гарячу жу, позд не зупинявся, щоби не попасти пд бомбов атаки. Нмц мали грош, тому м легше вдавалося щось соб придбати. Ми х нколи не мали, бо нам нколи нчого не платили. Треба було шукати якогось виходу. Залишалося йти на дуже ризикован д, щоб якось вижити. Коли позд пд час бомбардування вимушено зупинявся на залзничнй стац, ми, замсть ховатися вд бомб, шукали чогось ствного
Ряд дослідників указують на внутрішні чинники, зухвалі спортивні травми. Спортивному лікарю важливо враховувати їх в своїй практичній діяльності. До цих чинників відносяться: 1) стану стомлення, перевтоми і перетренованої, а також продромального стану. Вони викликають розлад координації, зниження уваги захисних реакцій організму. В м'язах відбувається накопичення продуктів розпаду, що негативно відображається на силі їх скорочення, розтяжності, розслабленні; 2) наявність в організмі спортсмена хронічних осередків інфекції 3) індивідуальні особливості організму спортсмена (наприклад, несприятливі реакції організму на фізичні навантаження, нейроендокринні реакції, нездатність до складно координованих вправ, схильність до спазмів судин і м'язів, зайва передстартова лихоманка); 4) перерви в заняттях спортом (відрядження, хвороба і ін.), що веде до зниження функціональних можливостей організму і його фізичних якостей. Попередження спортивних травм Для попередження спортивних травм здійснюється комплекс заходів: правильна методика тренування, забезпечення доброго стану місць занять, інвентарю, одягу, взуття, застосування захисних пристосувань, регулярний лікарський контроль, виконання гігієнічних вимог, повсякденної виховної роботи і т.п. Дуже значна роль спортивного лікаря в попередженні травматизму.
Всі надіялися на зудар між Заходом і Сходом, і тоді УПА мала сказати своє вагоме слово. Жоден наїзник не смітиме почуватися господарем в Україні. Армії ж потрібні були висококваліфіковані кадри. Тому всі свої знання й душу я вкладав у військовий вишкіл молодих стрільців. Під час вишколу на власній шкурі переконався, наскільки важка й виснажлива праця педагога-вишкільника. Згадувалася чомусь косовиця. Ми з тестем косили трави від сходу до заходу сонця. Але після багатьох годин мозоління з косою на літній спеці я ще мав стільки сили й енергії, щоб уночі піти на репетицію до читальні. Тут же, після занять, падав на хвойну підстилку цілком виснажений, навіть вечеряти не хотілося. Учительський хліб дуже важкий. Проте можу з певністю сказати, що не пропустив жодного курсанта, який не засвоїв би матеріалу. Стрільці теж стоїчно витримували навантаження. Часто були ще й нічні практичні заняття. Не всі могли витримати, кількох курсантів довелося відрахувати за станом здоров’я. Нічні переходи й марші служили справжнім випробуванням, добрим фізичним гартом для молодих вояків
Поодинокі в п/з поодинокі в п/з Солі Незначна кількість незначна кількість . За Нечипоренко(31.03.00): Отримано Норма Лейкоцити 1.25x106/л 2,0x106/л Еритроцити 0.5x106/л 1x106/л 6 ЕКГ7УЗД8Аналіз калу на яйця глистів.Консультації28.03.00р. Консультація гінеколога Діагноз:фіброміома матки з геморагічним синдромом.29.03.00р. Консультація невропатолога. Головні болі(інтенсивні,періодичні) , нервозність , поршення сну , головокружіння.30.03.00р. Консультація окуліста Контури дисків зорових нервів чіткі,блідо-рожевого кольору.Артерії спазмовані до 2-3 ст. Діагноз:ангіопатія сітківки обох очей.Щоденник10.04.00р. Загальний стан хворої покращився.Скарги на загальну слабкість, задишку, що виникає після фізичного навантаження,блідість шкірних покрвів і слизових, ламкість волосся і нігтів, сухість шкіри.Шкіра блідого кольору, суха; еластичність знижена.Лімфовузли не змінені.Тонус м’язів збережений.Межі серця в нормі. Аускультативно ритм серцевої діяльності правильний. ЧСС- 76/хв. Тони дещо ослаблені. Розщеплення та патологічні шуми не вислуховуються. Шум тертя перикарда не вислуховується. АТ 120/80 мм.рт.ст.При аускультації легень вислуховується везикулярне дихання.Живіт округлої форми, приймає участь в акті дихання.
Антирелігійні лекції і карнавали були низького рівня. Вони зводилися до висміювання і богохульства, що ображало і відштовхувало вірних. Комуністи і комсомольці, поперебирані за святих і чортів, вдиралися до церков, уряджували перед вівтарем свисти і богохульні танці, співали сороміцьких пісень, стріляли до образів, провокували вірних, побивали священиків, демолювали церковне урядження. Щоб компромітувати релігію й духовенство в очах вірних, вони перебирали своїх аґентів за священиків, які по відправі оголошували, що вони обдурили народ, роздирали ризи, ламали хрести й чинили всякі богохульства. Антирелігійні лекції й антирелігійні карнавали безбожників це був лише вступ до терору. За ними прийшло усунення Митрополита, а далі заборона УАПЦеркви і фізичне винищення її єпископату і духовенства. * * * Завзяття, розмах і муравлина праця на відтинку науки, Церкви, культури, мистецтва, шкільництва, кооперації і господарського життя набрали в Україні таких несподіваних розмірів, що ця стихійна праця розбудженого національного життя виривалася з-під контролі й пішла понад голови большевиків
Напади гніву, ненависті до оточуючих можуть змінюватись слізьми з відчуттям незручності і жалкування з приводу "зриву". Відомо, що біль в грудній клітці відчувають напрятзі життя більшість людей, але далеко не всі стають іпоходндриками. Хворих робить такими пережитий хоча б раз страх смерті, який супрводжується соматичними відчуттями. Іпохондричні страхи з постійним "самоконанням" у власних відчуттях помітно поширюють стан хворих, сприяючи виникнення анагнозних нападів не лише при фізичних навантаженнях, але й лише від одної думки про їх необхідність. При гіпертонічній хворобі адекватно оцінюють свій стан здоров’я, правильно сприймають рекомендації і призначення лікаря. Частина хворих з тривожно- підозрилими рисами підвищення артеріального тиску сприймає як трагедію, катастрофу. Настрій у таких хворих знижений, увага фіксується на відчуттях, коло інтересів звужується, обмежується захворюванням. У іншої групи хворих ніякої реакції, вони ігнорують хахворювання, відмовлюяються від лікування. Таке становлення до хвороби спостерігається у осіб, які зловживають алкоголем. Хворі, які тривалий час страждають від гіпертенізїї, можуть звикнути до неї, не звертати уваги на серйохність захворювання, на необхідність лікування.
Гімнастика вважається основою будь-якої фізичної діяльності. Її перевага – різноманіття та багатство вправ, велика можливість індивідуального вибору. Індивідуальними фізичними вправами, які потрібно робити щодня, кожна людина повинна піклуватись про своє здоров’я. Гімнастика повинна стати звичкою чи навіть гігієнічною потребою здоров’я. Тривалість гімнастичних вправ повинна бути не більше як 10-30 хвилин, а комплекс вправ повинен включати 9-16 різноманітних вправ. Спочатку потрібно виконувати простіші вправи і поступово переходити до більш складніших. Кожна вправа несе в собі певне фізичне навантаження. Комплекс загально розвиваючих вправ 1. Вправи виду “потягування”. Необхідні для поглиблення дихання, збільшення рухливості грудної клітки, гнучкості хребта, зміцнює плечовий пояс, зміцнює поставу. Приклад: a) Вихідне положення: ноги на ширині плеч. b) Руки вгору, прогинаємось в хребті назад разом з закиданням рук. Потім тянемось до підлоги, щоб доторкнутись до пальців ніг. Наостанок присідаємо тримаючи руки горизонтально. 2. Вправи для зміцнення плечового поясу. a) Вихідне положення: руки зігнуті в ліктях на рівні плечей, ноги на щирині плеч.
Ступінь впливу фізичного навантаження на організм залежить від обраних її характеристик: інтенсивності й тривалості виконуваної вправи, числа повторень пауз відпочинку між ними і його характером, а також типу використовуваних вправ. Зміна кожної з наведених характеристик фізичного навантаження викликає строго певні біохімічні зрушення в організмі, а сукупний вплив приводить до істотних перебудов обміну речовин - адаптації, що виражається в поліпшенні функціональної підготовленості (тренованості) і підвищенні рівня спортивних досягнень. Під біохімічною адаптацією організму розуміють сукупність біохімічних процесів, які забезпечують ефективну й економічну його діяльність в умовах впливу різних факторів середовища, збереження відносного рівня гомеостазу. Чільним фактором адаптації є високоефективна робота регуляторних систем метаболізму й фізіологічних систем. Адаптація організму до впливу фізичних навантажень, як і до будь-якого іншого подразника, носить фазний характер. Залежно від характеру й часу реалізації пристосувальних змін в організмі виділяються два етапи адаптації - етап термінової й етап довгострокової (хронічної) адаптації.
Основний обмін залежить від віку, статі, маси тіла, зовнішніх умов, індивідуальних особливостей людини й становить у середньому у дорослого чоловіка з масою тіла 65 кг - 1600-1800 ккал, а у жінок з масою тіла 55 кг -і 1300-1400 ккал. У дітей розраховуючи на одиницю маси тіла основний обмін в 1,5 рази вище, ніж у дорослих, а в людей похилого віку - нижче, ніж у дорослих. Специфічне - динамічна дія їжі може мати різна витрата енергії залежно від змісту в їжі білків, вуглеводів і жирів. Найбільша витрата енергії відбувається при травленні білків (до 30-40 %). Для жирів він становить 4-14 %, а для вуглеводів - 4-7 %. Навіть випита чашка сподіваючись підвищує основний обмін на 8 %. При збалансованому надходженні окремих компонентів їжі спостерігається збільшення основного обміну в середньому на 10-15 %. При різних видах діяльності, особливо при м'язовій активності, істотно збільшуються енерговитрати людини. Так, якщо при читанні книги основний обмін збільшується всього на 16 %, та при фізичному навантаженні - у кілька разів більше. Загальні енерговитрати й калорійність раціону харчування для населення визначаються відповідно до дієтичних норм, що рекомендують Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВОЗ).
Біль в серці – непостійний, зліва від грудини, виникає після фізичного і нервово-психічного навантаження. Носить стискуючий характер, без іррадіації. Хвора знімала болі за допомогою корвалола. Серцебиття – постійне, збільшується після фізичного навантаження. Задишка – інспіраторна, виникає після навантаження (при підйомі на 3-4 поверх). Головна біль – без чіткої локалізації, може бути постійна, на протязі дня інтенсивність змінюється, виникає з дзвіном у вухах. Опитування по системам: Хвора скаржиться на загальну слабкість, виражена помірно, виникає після сну і практично не змінюється на протязі дня. Відмічає підвищену пітливість. Зміну маси тіла хвора не відмічає, апетит збережений, фізична активність знижена. Серцево-судинна система: Серцебиття – постійне, збільшується після фізичного навантаження. Болі у серці – стискаючі, зліва від грудини, непостійні з різною тривалістю, виникають після фізичног або нервово-психічного навантаження, знімається за допомогою корвалола. Перебоїв в діяльності серця, пульсацій, недостатності повітря не відчувала. Задишка – інспіраторна, виникає при підйомі на 3-4 поверх. Приступів ядухи, підвищення артеріального тиску хвора не відмічає. Набряків немає. Нервова система: Характер – спокійний, під час хвороби став дратівливим.
Озон у підвищених концентраціях негативно впливає на живі організми: мурахи залазять глибше в землю, закривають входи й виходи, у рослин уповільнюється фотосинтез, ушкоджуються листи, тварини стають неспокійними, у людини частішає пульс, з'являються головний біль, озноб і інші нездужання. У той же час невеликі концентрації озону прискорюють ріст рослин, збільшують їхню біомасу. Свіже повітря має бактерицидні властивості, гальмує ріст цвілі й грибкових організмів (при концентрації 0,3 мг/м8) протягом години вбивають віруси грипу. Атмосферний озон знищує в забрудненому повітрі неприємний захід, руйнує канцерогенні речовини. Вплив певної концентрації озону і його іонів підвищує рівень газообміну, збільшує зміст кисню в крові, прискорює відновлення сил після фізичного навантаження, підвищує працездатність, знижує зміст цукру в крові. Для життєдіяльності людини джерелом кисню є повітря. Постійне надходження його в організмі необхідно для окисних процесів і підтримки життя. Доросла людина протягом доби вдихає 15—30 м3 повітря, чистота якого має величезне значення для здоров'я.
Поява отруйної риби збігається в часі з масовим «цвітінням» водойм. Гафською хворобою хворіють як люди, так і тварини, які споживають отруйну рибу систематично і в значній кількості. Відсутність або нестача вітаміну Б і частково В6 при фізичному навантаженні й охолодженні організму сприяє виникненню захворювання. Вражаються нервова система, м'язи, нирки, печінка, кровотворні органи. Смерть настає внаслідок паралічу діафрагми та міжреберних м'язів, що забезпечують вентиляцію легень. Періодичне вживання отруйної риби навіть у невеликій кількості призводить до кишково-шлункових захворювань. Споживаючи напівсиру рибу, людина може заразитись широким стьожаком або котячою двоусткою. Статевозріла форма широкого стьожака паразитує в кишечнику людини. Котяча двоустка небезпечна тим, що оселяється в печінці людини, внаслідок чого розвивається жовтяниця і порушується діяльність шлунка. Тому рибу перед споживанням треба добре проварювати або просмажувати. Отрута риб є біологічно активною речовиною і може бути використана для виготовлення нових високоефективних лікарських препаратів, які використовують при нервових захворюваннях, бронхіальній астмі, як знеболюючий засіб та ін.
В капілярах тканини, де напруження вуглекислого газу високе, відбувається утворення вугільної кислоти. В легенях карбоангідраза сприяє дегідратації, що приводить до витіснення вуглекислого газу із крові. Газообмін у легенях у дітей тісно пов'язаний з особливостями регуляції у них кислотно-лужної рівноваги. У дітей дихальний центр дуже чутливо реагує на найменші зміни реакції крові. Навіть при незначному зрушенні рівноваги в бік підкислення у дітей легко виникає задишка. Дифузійна здатність легень у дітей з віком збільшується. Це пов'язано із збільшенням сумарної поверхні альвеол легень. Потреба організму в кисні та виділення вуглекислого газу визначається рівнем окислювальних процесів, які відбуваються в організмі. З віком цей рівень знижується, відповідно і величина газообміну на 1 кг маси в міру росту дитини зменшується. 2.4 Регуляція дихання Дихальний центр. Дихання змінюється залежно від стану його організму. Воно спокійне, рідке під час сну, часте і глибоке при фізичних навантаженнях, переривчасте, нерівне під час емоцій.
Не допускається виведення їх пішки, навіть якщо немає скарг. Необхідна швидка евакуація, тому що одягнутий протигаз внаслідок опору диханню підвищує фізичне навантаження на ураженого, тоді як йому потрібний повний спокій. Рекомендуються зігрівання тіла, гарячий чай, молоко або кава. Для дегазації фосгену і дифосгену придатні розчини аміаку, амінів, лугів. Із приміщення ОР можна видалити вентиляцією. Психотропні отруйні речовини Психотропні речовини (інкапаситанти) - це синтетичні або природні сполуки, які можуть спричинити у здорових людей аномалії або фізичну нездатність виконання завдань, поставлених перед ними. Психотропні речовини діють вражаюче на людей у дуже малих дозах (мілі- грами-мікрограми на людину), які не виявляються звичайними методами індикації. Вражаючі концентрації психотропних речовин у 10 разів нижчі, ніж у зарину, і у 1000 разів нижчі, ніж у синильної кислоти. Ці ОР спричиняють розумові й психічні аномалії. Такі ураження інколи розглядають як хімічну шизофренію. Деякі психо- отрути можуть спричинити порушення координації рухів, тимчасову сліпоту або глухоту, блювоту, різку зміну кров'яного тиску, апатію, млявість, зорові й слухові галюцинації.
Дихальна недостатність поділяється за ступенями тяжкості: І ступінь — у стані спокою клінічних проявів немає або вони виражені незначно. Під час легкого фізичного навантаження з'являється помірна задишка, періоральний ціаноз, тахікардія, р02 — 80—90 мм рт. ст. Хвилинний об'єм дихання збільшений, а хвилинна вентиляція легень і резерв дихання зменшені. II ступінь — у стані спокою спостерігається помірна задишка (частота дихання збільшена на 25 %), тахікардія, блідість шкіри, пері оральний ціаноз. Збільшується співвідношення між пульсом і диханням за рахунок почастішання останнього, розвивається тенденція до підвищення артеріального тиску й ацидозу (рН 7,3), збільшення хвилинної вентиляції легень та хвилинного об'єму дихання, р02 — 70— 90 мм рт. ст. III ступінь — дихання поверхневе, різко прискорене (більше ніж на 50 %), ціаноз із землистим відтінком, липкий піт, артеріальний тиск зменшується, резерв дихання знижується до 0. Хвилинний об'єм дихання зменшується, рО зменшується до 70 мм рт. ст., метаболічний ацидоз (рН нижче ніж 7,3), можлива гіперкапнія (рС02 70—80 мм рт. ст.). У разі подачі кисню стан хворого поліпшується незначно.
Загостренню астми сприяють специфічні, тобто алергенні, фактори та неспецифічні — ГРВІ, фізичне навантаження, охолодження, психоемоційне навантаження, зміни метеоситуації (вітер, перепади температури й атмосферного тиску), забруднення повітря, психогенні фактори (хвилювання, переляк). Патогенетичні ланки бронхіальної астми в дітей 1.Алергічне запалення дихальних шляхів: алергічні реакції негайного типу: гострі алергічні прояви (астматичний напад); алергічні реакції сповільненого типу: хронічне алергічне запалення дихальних шляхів. 2.Гіперреактивність бронхів: виникає внаслідок порушення рівноваги між збудливими (холі-Нергічними, нехолінергічними, альфа-адренергічними) та гальмівними (бета-адренергічними та неадренергічними) системами регуляції бронхіального тонусу; крім того, нейрогенне запалення за участі пептидів може посилювати алергічне реагінзалежне запалення, що має місце при бронхіальній астмі. 3.Ендокринні порушення (дисоціація нейро-імуно-ендокринного Комплексу). Здійснюються через системи: гіпоталамус — гіпофіз — надниркові залози; гіпоталамус — гіпофіз — загруднинна залоза; гіпоталамус — гіпофіз —щитоподібна залоза. 4.Біомаркером бронхіальної астми є морфологічні та функціо- Щльні зміни еозинофілів.
Субтотальний (спадання легені до 2/3 об'єму). Тотальний (спадання легені більше 2/3 об'єму). Напружений або клапанний (повний колапс легені та зміщення середостіння в здоровий бік). Ригідний (застарілий пневмоторакс із потовщеною вісцеральною плеврою). Початок захворювання — раптовий. Стан хворого та вираження клінічних проявів прямо пропорційні об'ємові повітря, що потрапило в плевральну порожнину. Серед повного здоров'я, а іноді після фізичного навантаження, пацієнти відчувають різкий біль на стороні ураження, задишку, біль у ділянці серця та серцебиття. Наявний також акроціаноз або тотальний ціаноз шкірних покривів. Розлади гемодинаміки залежать від ступеня гіпоксії. Поступово інтенсивність болю та задишка зменшуються, виникає сухий надсадний кашель. При огляді грудної клітки спостерігають розширення міжреберних проміжків та обмеження дихальної екскурсії. При пальпації — послаблення голосового тремтіння на боці ураження. При перкусії, класичною ознакою пневмотораксу є тимпаніт.
Відповідно до закономірностей енергетичного забезпечення м'язової роботи відновлення енергетичного потенціалу й рівноваги між процесами функціонування й структурного відновлення м'язів відбувається при середній для даної людини інтенсивності м'язової роботи, при достатнім постачанні організму киснем. Робота середньої інтенсивності виконується дитиною (у стійкому стані) при частоті серцевих скорочень від 120-130 до 150-160 у хв. Середня інтенсивність фізичного навантаження під час занять кінезотерапією забезпечує збереження наявного рівня фізичної працездатності й пристосування фізіологічних систем до середнього навантаження. Підвищення силової витривалості й зростання м'язової можливі лише при перевантаженнях, що перевищують середній рівень. Тоді в працюючих м'язах створюються умови підвищеного синтезу енерговмісних структур і збільшення синтезу скорочувального м'язового білка актину й міозину. Для дітей – це робота при частоті серцевих скорочень від 150-160 до 170-180 у хв. Подальше підвищення навантаження до субмаксимальних і максимальних, тобто граничних, величин супроводжується швидким нагромадженням недоокислених продуктів і наростанням стомлення.
![]() | 978 63 62 |