![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Экономика и Финансы |
Державне регулювання економіки | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Як видно, наявне змщення функцй держави влади вд економчно та вйськово сфери до суспльно та культурно царини, вд забезпечення зовншнього суверентету до внутршнього, господарського управлння. Кожному слд турбуватися тльки про значне збльшення державного регулювання в таких галузях, як загальна державна освта, охорона здоровя та збереження генофонду, планування населення й захист довклля, ммграцйна полтика та засоби масово нформац, мистецтво, спорт культура, професйна пдготовка й зайнятсть населення, профсплки та платня, оподаткування й фнансово-бюджетна полтика та багато ншого, усвдомлюючи, що вдхиливши небезпеку занепаду, нацональна держава ста дедал централзованшою, узгодженшою й могутншою. Окрм того, найважлившою функцю держави ста сфера законност й правопорядку, яка хоч зазна зовншнх впливв, переважно лишаться незайманою цариною, яку вважають основним зосередженням державно влади й управлння. Зрештою, через контроль, владн структури й бюрократичне урядування й нацональна держава здатна вдверто, наполегливо всебчно втручатись у вс сфери, безпосереднше, нж будь-коли у новтнй (вже не кажучи про доновтнй) перод стор[105]
У такий спосіб автоматичні стабілізатори (урядові прибутки або витрати, що автоматично змінюються в протилежну змінам у національному доході сторону, наприклад допомога по безробіттю або прибутковий податок) згладжують флуктуація кривої сукупних витрат і прибутків, запобігаючи зайво різкі і слабко контрольовані зміни розмірів макроекономічних показників. Таким чином, можна сказати, що розмір витрат, а, отже, і розмір сальдо збалансованого бюджету, зафіксований приблизно на визначеному рівні. Звідси можна зробити висновок, що при пропорційній системі оподатковування розмір бюджетного дефіциту насамперед залежить від рівня прибутків. Таким чином завдяки пану Кейнсу із середини тридцятих років дефіцит державного бюджету став застосовуватися в якості джерела можливостей державного регулювання економіки, наприкінці двадцятого сторіччя не залишилося практично жодної країни, що може похвастатися відсутністю бюджетного дефіциту. Варто пам'ятати, що яка б не була міць фіскальної політики, не одна вона впливає на розмір дефіциту держбюджету. Розмір дефіциту пов'язаний із циклічним прямуванням макроекономіки.
З ншого боку, та сама бльшсть (90%) переконана, що держава повинна гарантувати м працю, бльше того - 46% опитаних вимагають посилення державного керування економкою лише 31% - його зменшення. Подбна амбвалентнсть притаманна усм народам, призвичаним до державного патерналзму, проте в Укран згадана «шизофреня» ма не лише посткомунстичний, а й, у певному сенс, постколональний характер. Сьогодншнй укранець психологчно розщеплються не лише мж цнностями державного патерналзму та вльного ринку, комунстичного авторитаризму лберально демократ, а й мж традицйно-совтською новою укранською дентичнстю, мж «вищою», «престижншою» мперською мовою та культурою вдроджуваною мовою та культурою свох «нижчих», переважно сльських предкв. Як наслдок - укранц нердко дають цлком рзн, часами даметрально протилежн вдповд на т сам за свою суттю запитання - залежно вд того лише, яким чином те чи те запитання сформульоване. Так, наприклад, намагаючись визначити ставлення респондентв до державно незалежност, ¶нститут соцально та полтично психолог сформулював два запитання. [83] Перше звучало так: «Хоча на шляху нашо державност багато перешкод, я все одно вважаю: Украна повинна бути незалежною»
Має бути постійна рівновага державного бюджету. 2. Центральний банк повинен вести ідеальну політику. 3. Державі не слід втручатися в розподіл прибутку. 4. Країну повинні населяти громадяни зі здоровою ринковою психологією, люди, позбавлені інфляційних очікувань.a Причини інфляції. Зростання цін може бути пов'язане з перевищенням попиту над пропозицією товарів, проте така диспропорція між попитом і пропозицією в багатьох випадках не є інфляцією. Приклад: енергетична криза 70х в США, коли нафтовидобуваючі країни підняли ціни на нафту в десятки разів, а на інші товари й послуги ціни зросли в одночас на 7-9%. Незалежно від стану грошової сфери, товарні ціни можуть змінюватися внаслідок зростання продуктивності праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень в системі відтворення, монополiзації ринку, державного регулювання економіки, введення нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці, зміни кон'юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв'язків, стихійних лих і т. і. Очевидно, що не всяке зростання цін - є інфляцією і тому особливо важливо виділити насправді iнфляційне.
У загальній системі заходів радянської влади в Україні вирішального значення відводилося націоналізації промисловості, яка через умови громадянської війни та інтервенцій затяглася аж до кінця 1920 р. На той момент органами ВРНГ було взято на облік в УСРР більше 11 тис. фабрик, заводів, майстерень. На їх долю припадало 82,2 % всіх задіяних в промисловості робітників і 90,5 % механічних двигунів. Тобто, в 1920 р. в руках радянської влади знаходилися уже головні галузі промисловості, що складали державний сектор — економічну основу молодої республіки[916]. Звичайно, далеко не все вдавалося відрегулювати оперативно. Немало тут було непорозумінь, помилок, які породжувалися здебільшого відсутністю досвіду, браком управлінських кадрів тощо. Проте головною причиною все ж була гігантська розруха промислового виробництва як наслідок імперіалістичної, громадянської воєн, інтервенцій, що залишили тяжкі руйнівні рани на тілі народного господарства України, завдали її економіці величезної шкоди. То ж для того, щоб домогтися переламу в економічній ситуації, потрібні були просто-таки неймовірні зусилля, колосальна воля, нестандартні підходи й організаційні рішення
Державні органи України неодноразово виявляли недозволену повільність, ухиляючись від радикальних заходів, бажаючи зберегти статус-кво, виявляли недостатню гнучкість, надмірну обережність тощо. В Україні ще не накопичений достатній досвід щодо підтримки і регулювання комерційної діяльності. Щоправда, останнім часом у системі державного апарату були створені відповідні органи, серед них Державний комітет України з питань розвитку підприємництва, Антимонопольний комітет, Комітет з питань захисту прав споживачів та ін. З метою аналізу ролі держави в регулюванні ринкової економіки звернемося до досвіду державного регулювання економіки комерційної діяльності в країнах Західної Європи, США та Японії, де процеси впливу держави на економіку існують уже тривалий час та пройшли певний шлях становлення та розвитку. Зважуючи позитивні сторони і недоліки державного регулювання, названі країни знаходять баланс цих сторін. Наприклад, у Франції і Нідерландах економічне планування народного господарства здійснюється відповідними установами, які носять назву Держплану.
На практиці часто, стережучись цього положення, засновники господарських товариств віддають перевагу ЗАТ. Дійсно, в силу положення цієї статті учасник ТОВ ще до досягнення мети його створення може вийти з нього незалежно від згоди інших учасників. При цьому йому повинно бути сплачено вартість його частини. Це може нанести великих збитків ТОВ та й його учасникам. Тому для багатьох підприємців такі умови співпраці в межах ТОВ неможливі. На основі вищенаведеного аналізу можливо сказати, що правове положення ТОВ та правове положення ЗАТ майже співпадає. Такий висновок розділє й автор цієї дипломної роботи. Принципову різниця між ними в наявності акцій у ЗАТ та їх відсутності у ТОВ, не має істотнього практичного значення. В більшості випадків наявність акцій не тягне будь яких переваг для ЗАТ порівняно з ТОВ. З вищенаведеного ми бачимо, що перехід української економіки до ринку обумовив розвиток різних форм підприємницької діяльності, серед яких вищенаведені такі господарські товариства як АТ, ЗАТ та ТОВ. 2 суб(єкти правовідносин по управлінню найманою працею на підприємстві 2.1 Особливості адміністративно - правових відносин робітника, трудового колективу Практика державного регулювання економіки показує, що методи, що застосовуються у цій сфері напряму пов(язані з економічною самостійністю господарюючих суб(єктів - підприємств.
Він характеризує систему економічних відносин щодо формування державних фінансових ресурсів і напрямки їх використання в інтересах суспільства. Бюджетна система складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим. До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної І системи України, є Зведеним бюджетом України. Останній використовується для аналізу та визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку. Розрізняють два види бюджетів: бюджет-брутто — форма побудови бюджету, за якої доходи і видатки показуються в розгорнутому вигляді без сальдування зустрічних платежів, що мають місце в бюджетній системі країни, та бюджет- нетто — форма побудови бюджету, за якої доходи і видатки окремих бюджетів показуються як сальдо, тобто з урахуванням зустрічних платежів і (наприклад, кошти державного бюджету можуть бути спрямовані в місцеві бюджети і навпаки).
Гіперінфляція характеризується перевищенням темпів знецінення грошей на 40 – 45 % на місяць. На цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції, падає їхня роль в економіці, відбувається натуралізація господарських зв'язків, поширюються бартерні операції, порушуються фінансовий та кредитний механізми, розвиваються неорганізовані, стихійні процеси в економіці тощо. Інфляційний процес по-різному розвивається і виявляється в умовах відносної дії всіх ринкових чинників в економіці і в командно- адміністративній економічній системі. Закономірності й особливості інфляційного процесу найповніше виявляються в розвинутій ринковій системі господарювання. Проте і в цих умовах розвиток інфляції зазнає деформуючого впливу зовнішніх факторів. Передусім це – циклічність процесу сучасного виробництва та державне регулювання економіки. У міру посилення державно- монополістичного втручання у виробничі процеси відбувається деформація економічного циклу, а водночас поглиблюється зв'язок інфляційного процесу з його певними фазами.
На ділі, роль держави при деякій зміні його функцій у перехідній економіці зростає. Якщо в колишній системі всесильна тоталітарна держава в зовнішньоекономічній сфері, насамперед здійснює функцію збереження сформованої і планової економіки, яка роз'їдається кризою, що поширюється, то в перехідному процесі воно закликано активно сприяти формуванню нової майбутньої системи, шляхом регулювання зовнішньоекономічної діяльності - однієї з найважливіших складових економіки. Адже, один з найбільш потенційних шляхів «порятунку і процвітання» національної економіки - це інтеграція національної економіки у світове господарство і зовнішню торгівлю. Тому, у своїй роботі я вирішив розкрити методи регулювання ЗЕД, щоб ясніше вималювалося різноманіття ефективних заходів удосконалення регулювання зовнішньоекономічної діяльності, але для формування комплексної скоординованої системи необхідні подальші кроки в області експортної, митної, податкової політики і організаційного сприяння зовнішньоторговельним операціям. Тільки в цьому випадку зовнішньоекономічна діяльність з підручного і малоефективного засобу зведення поточних і хронічних дефіцитів у багатьох державах, стане могутнім каталізатором росту народного добробуту, підйому економіки, стимулом науково-технічного прогресу. Література 1. Закон України “Про зовнішьоекономічну діяльність”. 2. Закон України “Про єдиний митний тариф”. 3. Закон України “Про режим іноземного інвестування” 4. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. 5. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С.М.Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф.Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000.
Таке регулювання на практиці стало здійснюватися в США з 1933 р. командою З.В.Рузвельта, яка розробила і реалізувала так званий “новий курс”.Теорія державного регулювання ринкової економіки була, як відомо, створена Дж. М Кейнсом і його послідовниками.Кейнс зробив висновок про те, що вихід з глибокої кризи, зростання обсягів виробництва та рівня зайнятості немжливі без активної участі держави, яка має не тільки стимулювати зниження дисконтної норми комерційних банків (процента), але й здійснювати масштабні державні закупівлі з метою збільшення сукупного платоспроможного попиту. Крім того, держава повинна виплачувати соціальні допомоги безробітним, людям похилого віку та іншим непрацездатним членам суспільства з метою не допустити соціального вибуху. Таким чином, найбільш далекоглядні державні діячі та економісти західних країн приходять до принципового висновку про те , що ринковий механізм має бути доповненим механізмом прямого державного регулювання економіки. В результаті реалізації даної концепції склався своєрідний тандем : ринковий механізм і механізм державного регулювання при провідній ролі ринку, який і регулює сучасну ринкову економіку.
Де б не розпочалася дія інфляційних факторів – чи у виробництві, чи у сфері державних фінансів, чи у, власне, грошово кредитній сфері – інфляційне зростання цін супровожується збільшенням грошової маси. Спочатку воно відбувається в активному обігу за рахунок зменшення нагромаджень, а потім зростає загальна маса грошей. Переповнення каналів обігу грошовою масою знецінює грошову одиницю, що є найхарактернішою ознакою інфляції в її класичному вигляді. Інфляція – це процес зростання загального рівня цін в країні в наслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші “дешевіють”, а ціни набувають тенденції до зростання. Інфляція є тонке соціально - економічне явище , породжене дизпропорціями виробництва в різних сферах ринкового господарства. Одночасно інфляція – одна із найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки практично всіх країн світу.ІІ.Причини інфляції. Незалежно від стану грошової сфери товарні ціни можуть підніматися в наслідок змін в динаміці виробничої праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень в динаміці виробництва, монополізації ринка, державного регулювання економіки, введення нових податків, зміна конюктури ринку, дія зовнішньо економічних зв’язків, стихійних лих і т.д. Одже ріст цін викликиється різними причинами.
Це викликає недовіру до даної теорії, зокрема в умовах України. Кейнсіанська теорія не здатна пояснити одночасне падіння виробництва та зростання інфляції – стагфляцію. Саме це, а також деякі інші моменти показують неможливість використання даної моделі в Україні, для якої це явище є характерним. Сьогодні неможливо суворо дотримуватися тільки кейнсіанської теорії, відповідно до якої фіскальні засоби — це головне, а гроші відіграють другорядну роль. І навпаки, буде помилкою, якщо дотримуватися тільки монетаристської теорії, за якою гроші відіграють вирішальну роль. Світовий досвід показує, що в процесі державного регулювання економіки найбільший ефект досягається лише за умови оптимального співвідношення фіскальних і грошово-кредитних інструментів. Неможливо ігнорувати і теорію раціональних очікувань, тому що економічна діяльність людей залежить не тільки від реальних змін в економічному середовищі, а й від того, як вони сприймають ці зміни і можуть їх передбачати. Є великий сенс і в теорії економіки пропозиції, відповідно до якої ціни, зайнятість, безробіття залежать не просто від сукупного попиту, а й від його співвідношення із сукупною пропозицією.
Зміст 1. Державний бюджет 2. Державний борг Висновок Список літератури 12 Державний бюджет Сьогодні основним інструментом, за допомогою якого держава впливає на економіку, є бюджет, бюджетна і податкова системи. Бюджет може сприяти як стабілізації, так і дестабілізації економіки. Бюджет та податкова система, як свідчить практика останніх десяти років, були одними із чинників, які дестабілізували соціально-економічну ситуацію в Україні, і, по суті, гальмували реальну ринкову трансформацію економіки. Державний бюджет — це фонд фінансових ресурсів, який перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й використовується для виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією. Державний бюджет України складається з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. Він використовується для аналізу та визначення засад державного регулювання економічного й соціального розвитку України. Вищим спеціальним органом фінансового контролю над використанням бюджетних коштів є Лічильна палата, яка в Україні підзвітна Верховній Раді.
Навіть за умов значного скорочення кількості об'єктів державної власності в процесі приватизації в безпосередньому володінні держави залишаються найбільші підприємства базових галузей економіки та військово-промислового комплексу. Поступове роздержавлення та демонополізація економіки, запуск ринкового механізму саморегулювання проте не звільняє державу від необхідності здійснювати широкі економічні, соціально-кульгурні й інші загальні та спеціальні функції, а зобов'язує виконувати їх в інших формах і других методах, ніж раніше: сприянням утворенню ринку капіталу, житла, цінних паперів, прогнозуванням, податковою, кредитною і дотаційною політикою, пільговим квотуванням, заохоченням науково-технічного прогресу та ін., тобто державне регулювання економіки не має нічого спільного з директивними методами командно-адміністративного управління. Владно-примусовий характер державного управління в ринкових умовах якісно змінюється, хоч і зберігає свою принципову природу (мається на увазі владна природа, оскільки її витоками є державна воля).
Именно поэтому в курсовой работе уделено большёе внимание коммерческой деятельности, так как современная торговля не может существовать без организационных и регулирующих отношений по поводу купли-продажи. Предпринимательство в сфере торговли – это лицо, по которому можно судить об экономической ситуации в целом и в частности о ситуации в производственном предпринимательстве. В настоящее время торговое предпринимательство Украины находится на пути к коммерции, ибо последняя – наиболее высокий этап развития. СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ: Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технология торговли: Учебник, М. 2002; Аванесов Ю.А., Васькин Е.В. Основы коммерции: Учебник. – М.: ТОО «Люкс-Арт», 1999; Курс экономики: Учебник / Под ред. Б.А. Райзберга. – М.: ИНФРА-М, 1997; Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник, К.: 2005; Мороз О.М., Невмержицька В.І. Основи підприємництва: Підручник, К.: 2005; Донець Л.І., Романенко Н.Г., Основи підприємництва: Навчальний посібник, Д.: ДонНУЕТ 2005; Шейнин Э.Я. Предпринимательство и бизнес: Учебное пособие, Ростов-на-Дону: 2002; Панкратов Ф.Г., Серёгина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебное пособие, М.: 2000; Пелих А.С. Организация предпринимательской деятельности: Учебное пособие, Ростов-на-Дону, 2002; Мочерний С.В. Основи підприємницької діяльності: Навчальний посібник, К.: 2001; Онищенко Т. Приватний підприємець: Підручник, Х.: 2002; Муравьёв А.И. Предпринимательство, Санкт-Петербург: 2001; Степура О.С. Політична економія: Навчальний посібник, К.: 2006; Головінов О.М. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник, Д. 2004; Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка, М.:2006.
Друга група соціалістичних партій, що діють в західноєвропейських країнах Середземномор'я і пізніше у Великобританії, орієнтовані на теорію розриву з капіталістичною логікою. Відповідно до цієї теорії ключові галузі промисловості усуспільнюється, створюється домінуючий суспільний сектор і використовуються переваги державного планування. Така економічна логіка, на думку цих партій, тільки й може бути визнана соціалістичної. Програми соціальних реформ включають в себе три основних моменти: 1. Постійність високих темпів економічного зростання; 2. Створення та розвиток системи соціального забезпечення і обслуговування ('держава добробуту'); 3. Широке використання механізмів державного регулювання економіки. Не можна не помітити, що реалізація цих основних соціально-економічних установок соціал-демократії посилюють кризові процеси в економіці, ведуть до руйнування ринкового механізму. Соціальні реформи здійснюються за рахунок зростання податкового преса і інфляційної політики, шляхом перерозподілу коштів від 'багатих' до 'бідних', скорочення інвестиційної активності, розмивання капіталів, зростання розмірів державної заборгованості і т.д. Переслідуючи соціальні цілі формування нагорі 'правила.
Як правило, раз на рік, під час затвердження проекту бюджету розвертається справжня війна за бюджетні дотації і фінансування. Ця війна зачіпає всіх: як міністерства і дослідницькі інститути, так і державні підприємства, і приватний сектор. Як вже згадувалося вищим, безліч економістів не залишалися байдужими до проблеми формування бюджету, до джерел його формування, статей його витрати. Так само не залишився без уваги і питання про оптимальну кількість незалежних один від одного бюджетів в країні. Цим проблемам присвячена безліч економічних робіт. В даний час існує безліч теорій, що зачіпають різні аспекти бюджетної сфери, починаючи від способів його формування і закінчуючи рекомендаціями по переважному фінансуванню тих або інших галузей. Так само достаток бюджетних коштів дозволяє державі брати активну участь в життя країни. Наявність бюджетних коштів дозволяє державі здійснювати державне регулювання економіки не лише в наказовій формі і задіювати безпосередньо економічні важелі державного регулювання. Таким чином, бюджет, його формування і статті витрат є важливим розділом в економічної науки, що вимагає великої уваги з боку не лише що займають високі пости економістів і політиків, але і пересічних громадян. 1. Теорія бюджету і бюджетної політики держави 1.1 Структура і функціонування державного бюджету 1.1.1 Державний бюджет і бюджетна система Державний бюджет (держбюджет) — це форма освіти і витрачання фонду грошових коштів, призначених для фінансового забезпечення завдань і функції держави і місцевої самоврядності.
![]() | 978 63 62 |