Традиції українського народного харчування

 Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

Та й себе люди називають не менами, а кличками: Баньками, Васьками  т.Pд. Все це няк не пов'язуться з арйською ментальнстю. Аж до вдмни крпосного права (1861 р.) «глибинна» селянська Рося була без прзвищ (з часв Петра ¶ почали одержувати прзвища, крм, звичайно, дворян, лише купц, заводчики, офцери, солдати). Росйськ прзвища походять вд батькв, ддв, а головним чином, вд власникв душ. Ось звдки «типово руськ» ¶ванови, Петрови, Сидорови  т.Pд. Укранськ прзвища в основному вд народних прзвиськ (ось звдки вс ц Коваленки, Яремчуки, Гогол, Шинкаренки, Сроштани, Голопупенки, Кравченки) або вд мен дохристиянсько Рус (Бунчук, Покотило, Кудлай). А зовншнй вигляд людей! хнй одяг, взуття, головн убори, стрижка, прикраси Звдки у росян ц зипуни, тулупи, шуби, сарафани, ковпаки, кокошники, кушаки, халати?.. Порвняйте все це з розматтям та легкстю укранського народного одягу  прикрас, таких же оригнальних, як  укранське бароко. А мова душа народу? Про монголзм росйсько мови немало написано

 Билеты по литературе (Украина)

Лавріненко писав, що “Вишня залюбки маскувався під “простачка”, який здебільш з усім погоджується, але від нього повівало казковим “дурником”, перед яким пасують мудреці і королі”); саркастичне ставлення до літературознавчих та критичних публікацій, у яких йшлося про впливи, нахили, формування письменника (“Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа– картопля, коноплі, бур'яни”); такі складники, як традиції українського народного гумору, іскристий сміх “Енеїди”; сатирично-тумормстичні повісті Квітки-Основ'яненка, інтонації Шевченка (“Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган, білий-білніі. як білі бувають у нас перед зеленими святами хати. Любив я не тільки його, а й його лінійку, що ходила іноді по руках наших школярських, за-мурзаних. Ходила, бо така тоді “система” була, і ходила вона завжди, коли треба було, і іііко;ін люто. Де тепер вона, та лішйка, що виробляла мені стиль літературний?”). У дусі згадуваної “маски” щиросердне “зізнання” Остапа Вишні про те, як він став письменником: “У 1921 році почав працювати в газеті “Вісті” перекла-дачем.

 Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин)

Щира самокритика, свідомість власних помилок і хиб, гостра іронія, а деколи й карикатура старших і молодших і старшин та стрільців, зображування стрілецького побуту на фронті і поза фронтом із здоровим гумором та веселою сатирою, – це були позитивні риси стрілецької творчости, які зберегли УССтрілецтво перед можливою власною самореклямою та дешевою пропагандою своїх заслуг. в) Стрілецька пісня Побіч ідеологічно-політичної творчости, що була плодом більш інтелектуальних сил, створилась серед УССтрілецтва інша сторінка духової творчости, якої джерелом були чуттєво-емоціональні сили його духовости, а саме, поезія і музика. Вони виступили як одна духово-мистецька сила, що своїм дужим розмахом служила не тільки мистецько-культурним потребам Стрілецтва, але також стала найкращим висловом його ідейного спрямування й політично-визвольної програми. Була це – стрілецька пісня. Від початків свого існування УССтрілецтво перейняло найкращі історичні традиції українського війська, не тільки в військово-бойовому відношенні, але також щодо його ідейно-культурного побуту

 Виготовлення скатертини

Виготовлення скатертини Дипломна (кваліфікаційна) робота з декоративно-прикладного мистецтва студентки 4- курсу Триноги Валентини Керівник: Міністерство освіти і науки України Коломийський педагогічний коледж Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Відділ образотворчого мистецтва Коломия 2001 Вступ Народне декоративно-прикладне мистецтво розвивається в наш час у вигляді домашнього ремесла та художніх промислів. Як результат творчої діяльності народних мас, воно тісно пов’язане з побутом, тому й має головним чином прикладний характер. Для народного декоративно-прикладного мистецтва характерний постійний зв’язок з традиціями минулого, в ньому знаходять відображення ті соціально-економічні та культурні зміни, що відбувалися у житті народу в процесі його історичного розвитку. Мистецтву в цілому притаманні такі ознаки, як узагальненість художнього образу, стилізація і умовність орнаментальних форм, яскрава декоративність та композиційна ясність. Вишивка – класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває невичерпне багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту.

 Теорії нації та націоналізму

Народ, або етнчний колектив, за ¶. ЛисякомРудницьким це основа, «пдбудова», на якй формуться наця (у вигляд «надбудови»)[300]. Вчений погоджувався з тим, що формування укранського народу загалом завершилося «в половин першого тисячолття нашо ери». Що ж до початкв становлення укрансько нац, то х, на думку дослдника, «треба шукати щойно в Кивськй Рус (чи, точнше, в перод розпаду Кивсько держави), себто набагато столть псля сформування укранського народного (етнчного) колективу»[301]. Аналтичний подл, запропонований ¶. ЛисякомРудницьким, дав змогу йому сформулювати свй пдхд до проблеми континутету й перервност в нацогенез. Становлення укрансько нац це процес, у якому спостергалися перерви, однак наявнсть «основи», народу гарантувало спадковсть у нацогенез. Вчений не заперечу того очевидного факту, що в побут, матеральнй  духовнй культур укранського народу, в його мов  територальному розселенн вдбувалися змни. Однак вони, на думку дослдника, мали еволюцйний характер,  саме це забезпечувало спадкомнсть розвитку, континутет

 Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво (на прикладі творчості Катерини Білокур)

Українське народне декоративне мистецтво – це величезний світ духовної і матеріальної спадщини етносу, набуток художніх ідей численних поколінь народу, дорогоцінна скарбниця, що живить сьогодні професійно-мистецьку творчість. Унікальна своєрідність українського народного декоративно-прикладного мистецтва сформувалась під впливом конкретних природних, етнопсихологічних, соціально-історичних, економічних та інших умов. Вона складається із сумарних художніх відмін і внесків багатьох історико-етнокультурних регіонів та територій етнографічних груп. Сьогодні в умовах гострих протиріч між технічними досягненнями людства і низьким рівнем їхньої моральності, що загрожують знищенням антропосфери, особливої ваги набувають екологія природи та екологія культури . Однак у нашій мистецтвознавчій науці ще недостатньо провадяться комплексні синтетичні дослідження народного декоративного мистецтва визначних осередків і регіонів, а також окремих, найвидатніших його представників. Переважно вивчають окремі види мистецтва або локальні художні проблеми, але дослідження декоративного мистецтва в ракурсі його видатних представників дозволило б з'ясувати закономірності розвитку і згасання етномистецьких традицій, причинно-наслідкові зв'язки й взаємовпливи.

 Дисидентство на Украине (Дисидентський рух в Україні)

Прояви дисидентства Проти чого ж виступали українські дисиденти і яких цілей прагнули досягти? Як і в кожній групі інтелектуалів, тут існувала велика різноманітність і відмінність у поглядах. Іван Дзюба, літературний критик і один з найвидатніших дисидентів, однаково прагнув здобути як громадянські свободи, так і національні права. Він чітко висловив свою мету: «Я пропоную. одну-єдину річ: свободу — свободу чесного публічного обговорення національного питання, свободу національного вибору, свободу національного самопізнання і саморозвитку. Але спочатку і насамперед має бути свобода на дискусію і незгоду». Націонал-комуніста Дзюбу непокоїла велика розбіжність між радянською теорією та дійсністю, особливо в галузі національних прав, тому він закликав власті усунути її для блага як радянської системи, так і українського народу. На відміну від нього історик Валентин Мороз продовжував інтелектуальні традиції українського інтегрального націоналізму, відкрито виражаючи свою відразу до радянської системи та надію на її крах.

 История Украины

Крим є невід'ємною складовою частиною України. Така позиція повною мірою відповідає вимогам міжнародного права, документам, що регулюють питання територіальної цілісності та кордонів країн Європи.54. Культурне життя України (друга половина 40-х - початок 50-х років). Культурне життя УРСР у зазначений період загалом було складним і суперечливим, оскільки віддзеркалювало те, що відбувалося в тогочасному суспільстві. З грудня 1949 р. М.Хрущова на посаді першого секретаря ЦК Компартії України змінив Л. Мельников. Він ще більше посилив боротьбу з українством, ігноруючи національні традиції українського народу, його історію та культуру. 21 листопада 1949 р. Президія Верховної Ради УРСР схвалила і прийняла атрибути державності — герб, прапор, гімн УРСР, які символізували Україну як одну зі складових СРСР. Одна ідеологічна кампанія антиукраїнської спрямованості змінює іншу. Переслідуються відомі діячі української культури, освіти, науки. Завдання посилення ідеологічного контролю над суспільством старіючий Сталін поклав на одного зі своїх поплічників — А. Жданова. Протягом 1946— 1949 рр. «ждановщина» знищила практично всі попередні здобутки української культури.

 Молодіжні рухи в україні 19-20 сторіччя

Більш різноманітним він був до 1939 року на Західній Україні. Традиції українського молодіжного руху частково розвивалися в українській діаспорі;• четвертий — з середини 80-х і до сьогоднішнього дня. Це період відродження молодіжного руху України, його становлення як складного явища, різноманітного за політичними, структурними ознаками, формами роботи з молоддю”3.Ця періодизація охоплює увесь період розвитку молодіжного руху в Україні і подає його в розгорнутій історичній ретроспективі. Слід зазначити, що більшість науковців визначають початком сучасного організованого молодіжного руху середину 80-х рр. ХХ століття. Хронологічна різниця у визначенні точки відліку в різних авторів визначається “міфологізацією” певної історичної події. Так, науковці, представники української західної діаспори, визначають як початок сучасного організованого молодіжного руху в Україні — утворення Українського культурологічного клубу та Товариства Лева (1987 рік). Цієї думки дотримуються А.Камінський4, О.Закидальська5 та ін.Значно раніше запропонували датувати початки сучасного організованого молодіжного руху Н. Косарєв та І. Іванишин. На їх думку, перший етап розвитку сучасного організованого молодіжного руху припадає на кінець 70-х — початок 80-х рр.

 Агротуризм

Для його виконання використовують зазвичай такі ж матеріали, як на покриття даху.ІІІ Інтер'єр будинкуУ створенні комфортності проживання в будинку важливим є функціональний розподіл його окремих приміщень (для сну, відпочинку і розваг, приготування та прийняття їжі, особистої гігієни) та оформлення їх інтер'єрів.Колір стін і підлоги, колір і фактура тканини, освітлення та озеленення приміщень по-різному впливають на самопочуття людини – бадьорять її або пригнічують.Велике значення має збереження колориту українського народного житла. Вміле використання кольору природніх матеріалів, різьблення по дереву, орнаментації предметів прикладного мистецтва – ткацтва, кераміки, ковальства – дає можливість створити інтер'єри мальовничими та різнобарвними.В оздобленні кімнат житлового будинку доцільно широко використовувати предмети народної творчості: вишиті подушки, рушники, домоткані килими, ліжники, вироби з металу або шкіри. Це можуть бути навіть підкови, ланцюги, гасові лампи, горщики, мідні казани, дзвіночки, старі пляшки ріноманітної форми, бочечки, коловоротки, тарелі, миски, старі настінні годинники, етажерки, кошики та плетені з лози меблі, млинки для кави, колеса, писанки в тарелях і підвішані на шнурках, підсвічники з дерева та кераміки (трійці), в'язки часнику, цибулі, перцю, тарані, сітки та ятері, скрині, мисники, ліжка, рамки, вішаки та гнуті з дерева вішалки, сухі квіти, збіжжя, віночки з квітів і зел, не кажучи вже про образи та народне малярство.Все це дуже добре поєднується з формами та кольором сучасних меблів.

 "Історія Русів” – виразник політичних поглядів автономістів

Виходячи саме з патріотичних мотивів та необхідності створення концепції української історії, автор "Історії Русів", у передмові до роботи, зазначає, що його головним завданням є дослідити "Історію Малої Росії" (тобто України), яка і є "єдина історія Російська": "бо ж відомо, що початок сеї історії, разом з початком правління Російського, береться від Князів і Князівств Київських, з прилученням до них лише одного Новгородського князя Рюрика, і триває до навали Татар безперервно, а від сього часу буття Малої Росії в Загальній Російській Історії ледве згадується; по визволенню ж її від Татар Князем Литовським Гедеміном і зовсім вона в Російській Історії замовчана" . Він прагне продемонструвати тяглість та неперервність державницької традиції українського народу на його власній землі і тим самим обгрунтувати його право на самостійне політико-державне існування. "Сутність цього трактату — доведення, що саме Україна, а не Росія є прямою наступницею Київської Русі, що українці є окремий від росіян народ, зі своїми традиціями (передусім без того рабства, що "в найвищій мірі панує серед московського люду"), а тому Україна має всі права відновити самоврядування" .

 Творчість Івана Франка

Критика Франка–бойова, цілеспрямована, вона завжди точно націлена проти антинародної театральної політики австро-угорського уряду та угодовської націоналістичної буржуазії. У статтях і рецензіях Франка передові театральні діячі Галичини та Буковини черпали дружні поради щодо своєї творчої праці, програмні настанови для ведення театральної справи, вчилися на них майстерності. Статті великого Каменяра про театральне мистецтво («Наш театр», «Руський театр», «Уваги про галицько-руський театр», «Наша театральна мізерія» тощо) немовби підсумовують його рецензії, випливають з них як найбільш узагальнені теоретичні висновки. Вони закладають основні положення революційно-демократичноі естетики українського народного театру другої половини XIX – початку XX ст. Тим самим теоретичні статті Франка, які грунтувалися на конкретному матеріалі галицького театрального життя і враховували досвід сценічного мистецтва Наддніпрянщини, виростали до рівня загальнонаціонального явища, були близькими для митців сцени всієї України. Центральним пунктом театральної естетики Франка є вимога до театрального мистецтва відбивати дійсність, реальне життя народу в усіх його суспільних верствах, зображати провідні тенденції дійсності.

 Елементи демократії в історії України

Реферат на тему Елементи демократії в історії України ПЛАН 1. Політична спадщина Київської Русі. 2. Демократична традиція українства в XIV-XVI ст. 3. Демократичні традиції козацько-гетьманської доби. 4. Проблеми демократії в українській суспільній думці XIX ст. 5. Демократизм періоду революцій та відновлення державності в Україні. 6. Демократичні ідеї у політичній думці України І половини XX століття. 7. Особливості розвитку демократичної традиції українського народу в пе­ріод «радянської демократії». 8. Література. Політична спадщина Київської Русі. Елементи демократизму, згідно з сучасним розумінням істориків, у сус­пільно-політичній практиці Київської Русі були невиразні. Віче в кращому випадку було певним корективом княжо-дру­жинного управління, але воно не було самостійним органом демократич­ного впливу. Демократичний потенціал держави залишався незначним навіть тоді, коли Галицько-Волинське князівство перетворилося на могутню державу, модель управління якої відповідала тогочасним європейським зразкам, а суспільне життя з часом аку­мулювало елементи магдебурзького права та західної юридичної практики.

 Український філософ Памфіл Юркевич

Місце філософії серця у системі поглядів П.Д.Юркевича визначається розумінням філософії, яка, на його переконання, спрямована на осмислення душі. Оскільки ж душа в людині органічно пов'язана з її тілом, то, природно, постає питання про тілесний орган духовної діяльності людини. Одні вважають таким органом голову, як вмістилище мозку, інші — серце. Розв'язання проблеми, таким чином, набирає характеру розв'язання дилеми: «серце — голова». Спираючись на авторитет Святого Письма, П.Д. Юркевич обстоює погляд на серце як осередок духовного життя, яке визначає сутність людської особистості. Серце є охоронцем і носієм усіх тілесних сил людини. Серце виступає осередком душевного й духовного життя людини. Серце є органом різноманітних душевних хвилювань, почувань, пристрастей. Серце виступає центром морального життя людини. Серце є вихідним пунктом всього доброго і злого у словах, думках і вчинках людей. Не важко помітити, що така позиція органічно вписується в започатковану ще з часів Київської Русі традицію християнської філософії, яка яскраво виявляється у попередній традиції українського філософського мислення.

 Походження людини та її поява на території України

Більшість такого тонкостінного, міцного, аж "дзвінкого" посуду розписана чорною, червоною, білою мінеральними фарбами. Орнамент складний і різноманітний, в основі його є спіралі й волюти, геометричні фігури, зображення тварин та людей. Трипільських малярів, а це були, очевидно, окремі майстри-спеціалісти, можна вважати основоположниками українського народного мистецтва. Багато провідних мотивів трипільського орнаменту, зокрема подвійні спіралі, що нагадують латинську літеру 8, спіральний меандр довкола посудин, схематичні зображення рослин і тварин, різноманітні хрести в колі — збереглися в українських народних вишивках, килимах, народній кераміці, а особливо в українських великодніх писанках. Багатство форм, якість посуду та його розпису зробили трипільську кераміку яскравим мистецьким феноменом енеолітичної доби, засвідчили високу талановитість і потяг до краси стародавніх жителів України. Орнаментація трипільського посуду є ілюстрацією фольклору, космогонії та міфології перших землеробів і скотарів. Наприклад, спіральний меандр — "безконечник" є символом безупинного руху, самого життя, стилізовані зображення небесного змія- дракона символізували чоловіче начало, бачимо тут символи сонця, неба і землі, рослин, тварин і людей.

 Диригування та читання хорових партитур

Міністерство культури і туризму України Мелітопольське вище училище культури ДИПЛОМНА РОБОТА з предмету «Диригування та читання хорових партитур» Студента IVкурсу 45 групи Спеціалізація «Народне писемне мистецтво» Малого Ігоря Олеговича Клас викладача Костиць В.П. Мелітополь ПЛАН Вступ Основна частина Відомості про твір та його автора Характеристика літературного тексту Музично-теоретичний аналіз Виконавчо-хоровий аналіз Виконавчий план ІІІ. Висновки Хоровий спів – один з найстародавніших видів музичного мистецтва. Дані етнографічної науки та пам capella, який здатний своїми засобами без допомоги оркестру вирішити великі і складні завдання. Найважливішими віхами на мистецькому та творчому шляху А. Крузмана є праця над фольклором Запорізького регіону та Козаччини, а також української ліричної пісні. Художній керівник, педагог творить на національне відродження, патріотизму і гордості українського народу. Його творчості властиве: мелодико-інтонаційні особливості, структурні закономірності, а також специфіка українського народного багатоголосся.

 Бізнес-план АТзт ПГХ "Хрещатик"

Оснащення підприємств громадського харчування високопродуктивними машинами, обладнанням, автоматами по випуску їжі супроводжується удосконаленням організації виробничо-торгівельних процесів та збільшенням ефективності використання обіднього залу. (7, стр. 88 – 143) 5. Вид бізнесу АТзт ПГХ “Хрещатик”. АТзт ПГХ “Хрещатик” відноситься до галузі громадського харчування. Ресторан “Візаві” та бар “Візаві”, які належать АТзт ПГХ “Хрещатик”, мають вищу націнкову категорію. Продукція та послуги, які пропонуються споживачам, певною мірою є класичними і відповідають кращим традиціям європейського громадського харчування. Взагалі, громадське харчування сформувалося у вигляді підгалузі народного господарства, воно сприяє раціональному використанню продовольчих ресурсів країни. В нашій країні сьогодні швидко розвивається галузь громадського харчування, проводяться значні заходи, які б сприяли збільшенню та укріпленню матеріально-технічної бази підгалузі, тому що все ще відчувається недостача столових, ресторанів, кафе. В структурі підприємств громадського харчування особливе місце займають ресторани. Вони грають значну роль в організації відпочинку населення.

 Історія соборності України

План 1. Історія становлення державності України. 2. Т. Г. Шевченко — народний поет. 3. Сьогодення України і погляд у майбутнє. 24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради прийняла Акт проголошення незалежності України. Цей день відкрив нову еру в історії України. Таке рішення було вистраждане багатьма поколіннями українського народу. Історія становлення державності завжди складна і заплутана. Кожен народ пройшов довгий шлях з війнами, горем та втратами. Але історія українського народу найтяжча і найболючіша, адже збудована вона була на кістках тих, хто не жалів себе у боротьбі за соборність України. Історія будь-якого народу містить періоди, які є вирішальними і доленосними у його житті та розвитку. Такими періодами для України були: розквіт Київської Русі, боротьба з татаро-монгольською навалою, Національно- визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, перші спроби державотворення у 1917–1919 рр. і переломні події 1991 року, пов’язані з виходом України із складу СРСР. Саме низка цих періодів і призвела до становлення України, як незалежної держави. Це були періоди, коли розміреність плину суспільного життя поступається місцем виплескові суспільної активності, коли життя виходить з берегів традиційних норм та уявлень, а усталені стереотипи суспільної свідомості й моралі втрачають свою незаперечність, поступаються місцем якісно новим уявленням та нормам.