![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Экономика и Финансы | подраздел: | Экономическая теория, политэкономия, макроэкономика |
МЕХАНІЗМ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
До того приднуться послдовне, щораз сильнше, тотальне пов'язування народного господарства Украни з московським, поставлення такого принципу в основу цло совтсько господарсько системи. Вона керуться не економчними, а бльш полтичними рацями, щоб з часом вддлення Украни вд Рос було з економчного боку неможливе, чи дуже трудне, щоб господарство Украни завмирало автоматично, коли Москва спинить кровообг у вдповдних артерях, чи коли б вони були перерван вддленням Украни вд Москви. Большевики намагаються наркотизувати полтичне думання укранця люзю, що через злуку з Росю Украна, укранський народ, укранська людина мають вс можливост широкого росту вдкрит, користають з надбань могутности цло мпер. Такими люзями, створюваними пропагандою, вони хочуть вбити вдчуття розумння т дйсности, що Украна тльки колоню Москви, що укранський народ для Рос рабом, постачальником людсько сили, мозку, рук дбр; що укранська культура обкрадена з усх надбань позбавлена змоги зростання, укранськ сили запряжен до творчо прац для Рос, або винищуван; що укранська людина тотально закрпачена
Досвід розвитку економіки в умовах ринку в багатьох зарубіжних країнах підтверджує, що стабільність економічного зростання й підвищення суспільного добробуту потребують постійного вдосконалення фінансового механізму в кожній із його складових. Економічною наукою завжди здійснювався пошук найефективніших ворм і методів удосконалення фінансового механізму, і в більшості наукових джерел він одержав назву системи макроекономічного регулювання. Результати великої кризи 1929-1933 років засвідчили, що невтручання держави в створення й використання фінансових ресурсів, а також відсутність ефективного фінансового механізму регулювання економіки призводять до значних втрат і соціальних потрясінь. Англійський економіст Д.М.Кейнс заснував теоретичну школу, яка висловилася проти традиційної класичної теорії, відповідно до якої ринковий механізм автоматично забезпечує рівність попиту і пропозиції, виключаючи тим самим тривалі порушення в економіці, у тому числі такі явища, як спад виробництва, інфляція і безробіття. ВИСНОВКИ Фінансовий механізм – є одним із механізмів регулювання державою ринкових відносин. Цей вплив з боку держави потрібен щоб не допустити повторення великої кризи 1921-1933 років, а також для забезпечення економічного розвитку та соціальних потреб своїх громадян.
До того приєднується послідовне, щораз сильніше, тотальне пов'язування народного господарства України з московським, поставлення такого принципу в основу цілої совєтської господарської системи. Вона керується не економічними, а більш політичними раціями, щоб з часом відділення України від Росії було з економічного боку неможливе, чи дуже трудне, щоб господарство України завмирало автоматично, коли Москва спинить кровообіг у відповідних артеріях, чи коли б вони були перервані відділенням України від Москви. Большевики намагаються наркотизувати політичне думання українця ілюзією, що через злуку з Росією Україна, український народ, українська людина мають всі можливості широкого росту відкриті, користають з надбань і могутности цілої імперії. Такими ілюзіями, створюваними пропагандою, вони хочуть вбити відчуття і розуміння тієї дійсности, що Україна е тільки колонією Москви, що український народ для Росії є рабом, постачальником людської сили, мозку, рук і дібр; що українська культура — обкрадена з усіх надбань і позбавлена змоги зростання, українські сили — запряжені до творчої праці для Росії, або винищувані; що українська людина тотально закріпачена
На сучасному етапі розвитку економіки ефективність інвестиційної діяльності залежить від відродження фінансового, фінансово-кредитного та інвестиційного ринків у економіці нашої країни. Економічне піднесення та активність інвестиційної діяльності можуть бути досягнуті тільки шляхом створення діючого ринку капіталів та інвестицій. Завдання відродження ринку капіталів та інвестицій є багатоплановим. Воно містить у собі як короткостроковий та середньостроковий аспекти, так і довгостроковий, пов'язаний з вирішенням проблеми розвитку ринку акціонерних капіталів та державних цінних паперів. В Україні здійснюється економічна реформа. Тому сьогодні як ніколи необхідні зусилля для пожвавлення господарчого життя з метою забезпечення стабілізації економіки й економічного зростання. Такого результату можна досягти на основі фінансової стабілізації, заохочення заощаджень та інвестицій, структурної перебудови, приватизації, створення ринку капіталів. Діючий нині механізм інвестиційної діяльності є неповним і не має достатньої методологічної та методичної основи. У ньому відсутні такі складові, як фінансовий механізм інвестиційного процесу відтворення капіталу, фінансово-кредитний механізм інвестиційної діяльності, механізм формування ресурсів та джерел інвестування на підприємстві, механізм державного регулювання інвестиційної діяльності, формування ринку капіталу та ринку інвестицій та ін. 1. Поняття, сутність та класифікація інвестицій Економічна діяльність окремих господарюючих суб'єктів та країни в цілому значною мірою характеризується обсягом здійснюваних інвестицій.
Ми вже згадували про так постат, як К. Каутський, О. Бауер, К. Реннер, Й. Сталн, В. Ленн та нш, стосовно теор нацонального питання. Хоча «класичний» марксизм не створив власного теоретичного бачення нацоналзму, вн усе ж таки не мине звернутися до ц проблеми. В найбльш узагальненому вигляд можна сформулювати деяк основн постулати «класичного» марксизму стосовно нацоналзму. Пояснення природи нацоналзму в «класичному» марксизм базувалося на теор конфлкту, в даному випадку на теор конфлкту (або боротьби) мж класами. Нацоналзм нацональна держава зявляються, за марксистською нтерпретацю, як наслдок конфлкту буржуаз з феодальною аристократю, боротьби буржуаз за владу, а також як наслдок змагань за ринки з буржуазю нших кран. ¶дея нацонально органзац полтичного й економчного життя наслдком егостичних класових нтересв буржуаз. В ширшому контекст, нац нацоналзм явище буржуазно епохи, породження капталстично суспльноекономчно формац
Це обумовлено тим, що інвестиції торкаються самих глибинних основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро - і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із найбільш діючих механізмів соціально-економічних перетворень. 1.Загальне поняття про інвестиції Інвестиції ( або капіталовкладення) складаються з доданих протягом року до національного основного капіталу будівель, устаткуавння та запасів. Інвестиції означають відмову в поточному споживанні, щоб збільшити майбутнє споживання. Інвестиції - основний чинник формування сталої тенденції до економічного зростання, а відтак - і запорука бюджетної самодостатності кожної конкретної території. Проте, на відміну від інших складових сукупного попиту, які власне і визначають рівень ділової активності на кожному товарному ринку, інвестиції є найбільш мінливою величиною, на яку, поряд з економічними, впливають фактори як політичного, так і психологічного характеру.
Фінансова стратегія розглядається як: 1. компонент загальної стратегії, тобто як одна з функціональних стратегій; ціль – завоювання позицій на ринку; 2. базова стратегія, тобто та, яка забезпечує реалізацію будь-якої стратегії (за допомогою фінансових інструментів, методів фінансового менеджмента та інших) ; ціль – ефективне використання фінансових ресурсів і управління ними. Теоретичний розгляд фінансової стратегії базується на чотирьох поняттях та її важливих складових. Такими поняттями для фінансової стратегії виступають: - зовнішнє середовище – комплексний аналіз зовнішніх факторів (умов) макросередовища; особлива увага присвячується механізмам економічного зростання і фінансового регулювання, тенденції розвитку фінансових ринків конкурентів; - місія (головні цілі) – стабільне фінансове положення підприємства; фінансове забезпечення загальної стратегії та кожної її складової; - ситуаційний аналіз – фінансова експертиза управлінських рішень; аналіз сильних та слабких сторін фінансового положення підприємства; фінансовий аналіз поточної ринкової діяльності; - планування використання ресурсів – визначення джерел фінансування діяльності компанії; фінансове планування у різних часових відрізках; складання бюджетів підприємства і таке інше.
Цьому допомагають конкурентоспроможність виробництва, перехід до вільної конвертованості валют. Макроекономічна стабілізація, яка була порівняно швидко досягнута, означала суттєве зниження інфляції (у 1993 р. в Словенії вона становила 32,3% на рік), що створило умови для економічного зростання. Розв'язанню завдань антиінфляційної політики сприяло проведення жорсткої політики бюджетної стабілізації. Нині у Словенії та Чехії дефіцит бюджету повністю ліквідовано. Політика прискореної приватизації дала можливість значно збільшити приватний сектор економіки. Сьогодні у п'яти "східноєвропейських тигрів" він становить 50–70%. Усе це в умовах макроекономічної стабілізації сприяє важливим засобом санації економіки стала реструктуризація безробіття його трансформація із прихованих у відкриті форми. Причому дуже чітко проявилася така закономірність: найвищий рівень безробіття спостерігався в країнах, де найактівніше йшли ринкові перетворення. У Словаччині наприкінці 1993 р питома вага безробітних становила 15,4%, але в 1994 р почалося зменшення рівня безробіття. У Словенії він становив хоч і не набагато, але менше ~ 14,2%.
Мета управління зовнішнім боргом - за рахунок зовнішніх позик забезпечити економічний розвиток країни й уникнути при цьому макроекономічних труднощів і проблем платіжного балансу у майбутньому. Для країн, що проводять програму радикальних економічних реформ, зовнішня фінансова підтримка необхідна як для фінансування структурних перетворень платіжного балансу країни, так і для прискорення стабілізації економіки, досягнення економічного зростання. Проте механізм впливу зовнішніх позик на макроекономічну ситуацію неоднозначний і має розглядатися у контексті взаємовпливу інвестицій, економічного зростання і зовнішніх позик, оскільки наслідком нераціональних та зайвих зовнішніх запозичень можуть бути такі боргові зобов'язання перед нерезидентами, які в майбутньому значно обмежать свободу проведення економічної політики. Тягар зовнішнього боргу країни може справити депресивний вплив на розвиток економіки через неплатоспроможність країни- боржника, втрату довіри кредиторів та обмеження доступу до зовнішніх джерел фінансування.
Виражаючись словами К.Маркса, експропріація експропріаторів, здійснена незначною меншістю над переважаючою більшістю, навряд чи надихне останніх на творчу, продуктивну працю. Вона, швидше за все, посилить соціальну напругу, суттєво звузить рамки економічних та соціальних відносин. Ринкові реформи, створивши антагонізм між працею і капіталом, із засобу активізації економічного зростання, підвищення ефективності виробництва, розширення економічної свободи працівника можуть перетворитися у свою протилежність. Щоб цього не сталося, необхідно принципово змінити економічний курс. Серцевиною нового курсу повинне стати інституціональне забезпечення “священності” права власності на робочу силу і розвиток власності працівника. З цією метою необхідно вирішити наступні завдання. По- перше, надати працівникам, які створили АТЗТ або ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), переважаюче право викупу акцій своїх підприємств за реальною їх вартістю у розстрочку. По-друге, у зв’язку з важким фінансовим станом підприємств та держави дозволити працівникам приватизовуваних підприємств викуповувати на першому етапі в розстрочку обігові кошти з одночасною орендою основних фондів, які залишаються у державній власності, з наступним їх викупом.
Наявність першої причини проявляється у тому, що домінуюче становище у світовій продовольчій системі займають індустріально розвинуті країни. Вони вироблять і споживають понад 2/3 світового продовольства /у вартісному виразі/, хоча в них проживав менше 15% населення світу, їх питома вага у світовому експорті продовольства складає біля 64% / у тому числі 65% готових Продуктів і 61% сільськогосподарської сировини/, а в 'імпорті 67% /відповідно 69 і 64%/. Імпорт набував все більаіої двлі у продовольчих системах індустріальне розвинутих країн. На внутрішньому ринку продовольства попит тут зростав на імпортну продукція, причому не стільки на доповнюючі, скільки на заміщуючі товари. У першій половині 90-х років намітилася тенденція до скорочення частки індустріально розвинутих країн у світовій продовольчій торгівлі / у експорті готових продуктів - з 68 до 65%/, сільськогосподарської сировини - з 66 до 60%, а в імпорті, відповідно, з 70 до 69% і з 71 до 64%/. Причина - більш високі темпи економічного зростання у більшості країн, що розвиваються. Країни, що розвиваються, в яких проживав майже 4/5 всього населення планети, виробляють приблизно І/З всього продовольства, а споживають трохи більше третини його загальносвітового споживання.
Отже, продовження операцій проблемними банками без будь-яких змін в їхній роботі призводить до уповільнення темпів економічного зростання. В результаті банкрутства банків і зниження рівня, перерозподілених по всій банківській системі, деякі платоспроможні підприємства можуть відчувати труднощі в отриманні необхідних засобів в інших банках по таких процентних ставках, які вони заслужили своєю репутацією в плані кредитоспроможності. В результаті можуть збанкрутувати деякі життєздатні , але неліквідні підприємства. Наслідком цього може бути падіння виробництва та попиту, що негативно впливає на добробут і прибутки інших підприємств і домашніх господарств. На практиці надзвичайно важко визначити вірогідність сукупного спливу на економічну активність. В країнах з перехідною економікою рідко зустрічається правильне і доскональне розуміння відповідної балансової звітності. Однак можна припустити, що вірогідність кумулятивного впливу зростає при: (а) збільшення розміру балансу банка чи підприємства, яке не виконує своїх зобов”язань; (в) відсутності альтернативних джерел фінансування підприємства ( ринків цінних паперів або державного фінансування); (с) зростанні об”єму фінансування або неплатежів між підприємствами; (d) відсутності ефективного ринку для активів підприємств, які не виконують свої зобов”язання; (е) невизначеності серед вкладників щодо фінансового становища банків і їх основних клієнтів щодо політики перебудови, яку проводить уряд.
Оцінка ефективності витрачання бюджетних коштів буде проводитися за допомогою результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм. За результатами аналізу виконання бюджетних програм будуть розроблені механізми перегляду бюджетних програм, удосконалення їх структури та зупинення неефективних бюджетних програм. Такий підхід може викликати скорочення робочих місць в установах, що фінансуються з бюджету, або мережі бюджетних установ. У перехідний період буде розпочато зміну статусу надавачів суспільних послуг шляхом поступового переведення бюджетних установ до неприбуткових установ, що мають надавати послуги домогосподарствам. При цьому Уряд буде проводити політику підтримки цін на суспільні послуги на рівні платоспроможності населення. З метою підвищення ефективності системи бюджетних витрат та стимулювання економічного зростання буде впроваджено перехід від безповоротного фінансування окремих бюджетних програм до надання бюджетних ресурсів на умовах кредитування. Кабінет Міністрів України концентруватиме увагу на витрачанні бюджетних коштів виключно на напрями, де приватний сектор не може замінити державу у наданні послуг.
В умовах ринкової економіки дуже важливим питанням, значною мірою пов`язаним з ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком, є правильна побудова і організація податкових відносин підприємств із державою. Ми вже зазначали вище, що ці відносини не можна розглядати лише у фіскальному аспекті, тобто як надходження державних доходів, забезпечення інтересів лише скарбниці. Податки перетворились у важливий важель державного регулювання, за допомогою якого можна досить ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку. Податкові взаємовідносини в державі здійснюються через посередників - фінансові податкові служби. За оцінками міжнародних експертів найкраще серед країн Заходу податкова адміністрація поставлена в Англії. Адже механізм британського державного управління продумувався і відлагоджувався віками. В Англії, як і в інших країнах, існує широка різноманітність податкових декларацій, призначених для різних категорій платників. Проте найсуттєвіша інформація, що стосується об`єкта оподаткування, строго стандартизована. Взагалі у податковому процесі декларація - документ виняткового і універсального значення за своїм фіскальним змістом, адміністративною зручністю, статистично-інформаційною цінністю.
Чорнобильська катастрофа - найбільш серйозне попередження людству про можливі глобальні екологічні катастрофи. Узгодження економічних стратегій розвитку з екологічними на глобальному рівні - це велике завдання XXI століття. Здатність країн розв'язувати одночасно складні питання розвитку економіки і екологічної безпеки значною мірою залежить від того, чи є це питання притаманним лише для окремих країн і регіонів, чи воно є феноменом глобального порядку. Незважаючи на всі особливості країн, їх економічних систем, структур господарства, ступенів навантаження навколишнього середовища, цей феномен є глобальним. Сьогодні в світі переважає точка зору про несумісність швидкого економічного розвитку і зростання з успішним поліпшенням навколишнього середовища. Кожна країна повинна платити за задовільні умови навколишнього середовища, що неминуче уповільнює темпи економічного зростання. В останній період США виділяють приблизно 2,5% свого національного доходу на захист довкілля, а країни - республіки колишнього СРСР - лише від 0,5% до 1%. І в одному, і в другому випадку інвестиції в екологію є недостатніми, подальше їх нарощування є надзвичайно складним, особливо для країн колишнього СРСР, які проходять стадію зміни економічних систем з тоталітарних на ринкові.
смотреть на рефераты похожие на "Трудовой потенциал Украины" План: Трудовий потенціал України 1. Вступ 2. Відтворення трудового потенціалу 3. Зайнятість населення 4. Безробіття і ринок праці 5. Соціальний захист населення 6. Література Трудовий потенціал України. В усі часи економісти різних поглядів, шкіл і напрямів визнавали, що праця є одним із найголовніших факторів економічного розвитку. Недвозначно на це натякає християнська заповідь: "в поті лиця твого будеш їсти свій хліб". Носієм, персоніфікатором праці є людина, вона - суб'єкт господарства, репрезентант трудового потенціалу держави і нації. У цьому контексті при з'ясуванні економічних проблем, стану і перспектив економічного зростання особливого значення набуває аналіз трудового потенціалу, який, хоч і привертає увагу щораз більшого числа економістів, не має досі однозначного визначення в літературі. Та вже сама спроба такого визначення свідчить про новаторські пошуки в економічній науці, яка не задовольняється традиційним понятійним апаратом. Перші спроби застосування нових понять були зроблені економістами західних країн. Ще в 50-х роках вони почали використовувати терміни "людський фактор", "людський капітал" і т.п. В Україні кілька десятиліть економічна думка перебувала в полоні ідеологізованих догм, а тому тут гору брали кількісні показники розрахунків населення і трудових ресурсів, які були прирівняні до матеріально- сировинних факторів виробництва.
При цьому необхідно вчасно виявляти недоліки в приватизаційному процесі і усувати їх, перетворювати приватизаційний процес у дійовій фактор економічного зростання. Підсумки реалізації програми "малої" приватизації були і залишаються темою для наукових політичних дискусій. В зв'язку з цим аналіз формування недержавного сектору національної економіки набуває особливого соціально- економічного та політичного значення. Актуальність зазначених вище проблем, їх недостатнє вивчення і визначили вибір теми дисертаційного дослідження, обумовили його ціль та завдання. Метою дисертаційної роботи є розробка рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-методичної основи приватизації та концептуальних підходів до створення нового механізму приватизації. Поставлена мета визначила суть досліджень та їх основні завдання: - конкретизовані суть та склад процесу трансформації форм власності в результаті "малої" приватизації, визначені головні принципи та механізми приватизації, як складового елементу економічних реформ в Україні; - на основі вітчизняних та закордоних матеріалів проведений аналіз здійснення приватизації в різних країнах та зроблені висновки про характерні риси цього процесу в Україні; - узагальнені і розроблені схеми проведення "малої" приватизації на регіональному рівні та схеми визначення пріоритетів державних програм з відображенням причинно-наслідкових зв'язків між ними; - зроблено ретроспективний аналіз оцінки вартості майна приватизованих підприємств; - розроблені методичні основи впливу методики оцінки вартості об'єктів приватизації на трансформування форм власності в Україні; - вироблені доповнення до методичних вказівок розрахунку вартості об'єктів, що приватизуються.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. КАРАЗІНА Економічний факультет Кафедра міжнародної економіки Випускна робота Особливості економічного зростання США в сучасних умовах Харків 2006 Вступ Актуальність теми. Останні десятиліття лідером у світовій економіці залишаються США. Економіка США характеризується високою динамічністю розвитку. Хоч Сполучені Штати, як і всі країни з ринковою економікою не позбавлені впливу економічного циклу, їх економічний розвиток відносно більшою стабільністю порівняно з деякими іншими країнами. І незважаючи на те, що економічна складова їхнього лідерства вже не настільки значна, як колись американська економіка все-таки є головним стабілізатором і локомотивом світової економіки. На сучасному етапі лідерство США у світовій економіці забезпечується головним чином їхньою перевагою над іншими країнами по масштабах і багатству ринку, ступеня розвитку ринкових структур, рівню науково-технічного потенціалу, потужній і розгалуженій системі мирохозяйственных зв'язків з іншими країнами по лінії торгівлі, інвестицій і банківського капіталу.
![]() | 978 63 62 |