Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст

 Анатомія неоголошеної війни

Коли між товаришами немає згоди Юрій Мєшков, парламент Криму: стінка на стінку • Балтін: обидва лідери перекреслили все • Севастопольські депутати — за російський статус міста • Розв’язати проблему ЧФ — віддати флот Росії? Багато проросійськи налаштованих націонал-патрiотів у Криму захоплювались тією єдністю виконавчої й законодавчої влади, що склалася внаслідок виборів президента Юрiя Мєшкова та Верховної Ради, велику частину депутатів якої було обрано від блоку “Росія”. Якби справді така єдність існувала, це могло б багато в чому змінити ситуацію в Криму, зміцнити державність на півострові, добитися чергових поступок від Києва, а отже, зміцнити позиції ЧФ на півострові і, звичайно, створити додаткові труднощі для становлення ВМС України і перебування Збройних Сил України в республіці. Однак конфлікт двох гілок влади, який виник, багато в чому змінив обстановку й посилив позиції України в Криму. На спроби Верховної Ради Криму переглянути ухвалений попереднім парламентом закон “Про президента Республіки Крим”, що нібито суперечить законам республіки, оскільки визначає ширші права президента, Юрій Мєшков 11 вересня 1994 року оголосив Указ “Про організацію державного управління в Республіці Крим у період підготовки й проведення референдуму щодо проекту Конституції Республіки Крим”

 Історія соборності України

План 1. Історія становлення державності України. 2. Т. Г. Шевченко — народний поет. 3. Сьогодення України і погляд у майбутнє. 24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради прийняла Акт проголошення незалежності України. Цей день відкрив нову еру в історії України. Таке рішення було вистраждане багатьма поколіннями українського народу. Історія становлення державності завжди складна і заплутана. Кожен народ пройшов довгий шлях з війнами, горем та втратами. Але історія українського народу найтяжча і найболючіша, адже збудована вона була на кістках тих, хто не жалів себе у боротьбі за соборність України. Історія будь-якого народу містить періоди, які є вирішальними і доленосними у його житті та розвитку. Такими періодами для України були: розквіт Київської Русі, боротьба з татаро-монгольською навалою, Національно- визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, перші спроби державотворення у 1917–1919 рр. і переломні події 1991 року, пов’язані з виходом України із складу СРСР. Саме низка цих періодів і призвела до становлення України, як незалежної держави. Це були періоди, коли розміреність плину суспільного життя поступається місцем виплескові суспільної активності, коли життя виходить з берегів традиційних норм та уявлень, а усталені стереотипи суспільної свідомості й моралі втрачають свою незаперечність, поступаються місцем якісно новим уявленням та нормам.

 Теорії нації та націоналізму

Це можна пояснити популярнстю народницько нтелектуально традиц, до яко повертаються сучасн дослдники, а також деологчною та дослдницькою конюнктурою (термн «конюнктура» вживаться тут у нейтральному значенн). Цлком очевидно, що в початковий перод становлення державно нац, який нин пережива Украна, «соцальне замовлення» поляга в легтимзац  вимог сторичними аргументами. Серед останнх найвагомшим ма бути той, згдно з яким вдповдна наця ма якомога давнш сторичн корен. Ми вже окреслили найзагальнш риси цих пдходв. Наведемо клька конкретних прикладв. Почнемо з примордалстських версй, що зосереджуються здебльшого на питаннях етногенези укранцв, як безпосередньо передумови й основи нацогенези. Свордний соцальнобологчний варант примордалзму пропону Л. Залзняк. Вн стверджу, що «сучасн укранц генетично повязан з люднстю Пвденно Рус, на вдмну вд бльшост блорусв та росян, як належать до ншого антропологчного типу []. Укранц XVIXVIII ст. за основними етновизначальними показниками (культура, мова, етнчна територя, ментальнсть, самосвдомсть, антропологчний тип тощо) були безпосереднми генетичними нащадками людност Пвденно Рус X XIV ст

 Музейна галузь документально-комунікаційної діяльності

2010 ПЛАН РОБОТИ Вступ Розділ І. Музейна галузь та її розвиток 1.1 Музеєзнавство як наукова дисципліна 1.2 Поняття і визначення музейної галузі законодавством Розділ ІІ. Сучасний стан розвитку музейної галузі в Україні 2.1 Музеї України 2.2 Комп'ютерні технології в музейній справі 2.3 Проблеми охорони і зберігання музейних цінностей Висновки Список використаної літератури і джерел Вступ В наш час відбувається становлення державності України і в цьому процесі важливу роль відіграє осмислення історичної спадщини, її збереження для наступних поколінь. Основу цього процесу складають музейні заклади та їх повноцінне функціонування. Відомо, що ряд наукових дисциплін знаходяться на межі перетину природних і суспільних наук. Такі, наприклад, географія, кібернетика, етнічна антропологія. етноботаніка. Музеологія (музеєзнавство) – нова наукова дисципліна. Відповіддю на потребу музейної професіоналізації, що актуалізувалась в останні роки, стало впровадження музеологічних курсів в університетські студії, поява професійної літератури з цієї галузі.

 Перспективи Української Революції

Йде про нашу поставу до московського мперялзму  про зречення з самостйницьких цлей. Отже американське посередництво в тому, цна американсько допомоги й протибольшевицьке наставлення нчого не виправдують. Так само, як прислужникв большевиць-ко Москви, з т. зв. уряду УРСР, не виправдують арAументи, що вони використовують радянськ форми, щоб у рамцях снуючих можливостей максимально втримати  розбудувати бодай дещо з власно державности, укранську культуру, господарство  тому подбне, або що на випадок перемоги США над СССР до влади дйшли б пдтримуван Америкою бл московськ мперялсти, як злквдували б навть снуюч за большевикв форми укрансько окремшности. Кожна допомога для протибольшевицько акц, поскльки вона поднана з протисамостй-ницькою, проросйською полтикою, приносить укранськй визвольнй справ бльше шкоди, нж користей. Жодн акц  досягнення, проведен за такою допомогою, хоч би вони сам з себе були поважн й корисн, не можуть зрвноважити найбльшо, засадничо шкоди, якою  прорив в одностайному фронт визвольно самостйницько полтики

 Конституційний суд України

Інститут Муніципального Менеджменту і Бізнесу “Конституційний суд України” КИЇВ-2001 План Вступ 1. Конституційний Суд — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. 2. Порядок формування Конституційного Суду і його склад. 3. Функції і повноваження Конституційного Суду. 4. Порядок діяльності Конституційного Суду і прорцедури розгляду ним справ. Висновки Література Проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України створило умови для радикальних демократичних перетворень у нашому суспільстві і державі. Змінилась організація державної влади — відбувся поділ її на законодавчу, виконавчу і судову, виникли нові інститути, властиві суверенній демократичній правовій державі, зокрема, інститути Президента України, конституційної юрисдикції, Збройні Сили України та ін. Почалось становлення сучасного українського парламентаризму й правосуддя, цілісної системи органів виконавчої влади. Поряд із змінами в організації держави й суспільства та завдяки їм, відбулися зміни у правовій системі України. З перших років незалежності було прийнято значну кількість принципово нових законодавчих актів України замість колишніх союзних законів і підзаконних актів та істотно оновлено чимало чинних законів.

 Суверенітет України

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства часто вживають термін “правова держава”, при цьому одні автори виходять з того, що вони бажають підкреслити, що проголосивши себе суверенною і незалежною, Україна стала і правовою державою, а інші з прагнення довести, що побудова такої держави є справою більш віддаленої перспективи. Згідно зі статтею 1 Конституції нашої держави Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Проте це лише загальні конституційні засади. Для того, щоб побудувати таку державу необхідне міцне теоретичне підґрунтя, глибокі наукові розробки юристів – вчених і практиків, із врахуванням як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду. Прийнята 16 липня 1990 року Декларація про державний суверенітет, відіграла важливу роль у становленні в Україні конституційного ладу на демократичних засадах, заклала цінності, які стали підґрунтям для Конституції України 1996 року, визначила напрямок державно-правових процесів. За час, що пройшов з дня прийняття Декларація про державний суверенітет України, в країні відбулися істотні якісні зміни. Була прийнята Конституція України, більш ніж тисяча законів, серед них закони: про громадянство, про всеукраїнський та місцеві референдуми, про об’єднання громадян, про Президента України, про статус народного депутата України, про прокуратуру, про вибори народних депутатів України, про правовий статус іноземців, про власність та інші, що створили міцну нормативно-правову базу становлення України як суверенної, незалежної держави, що беруть початок з ідей Декларація про державний суверенітет України.

 Історія земельного права України

Закон України «Про форми власності на землю» і оновлений Земельний кодекс від 13 березня 1992 р. започаткували нові форми земельних відносин, скасували монополію державної власності на землю, встановили приватну і колективну форми власності. Це призвело до корінних змін у земельних відносинах і до проведення земельної реформи. З цією метою 13 березня 1992 р. була прийнята Постанова Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі»( 5 травня 1993 р.), були внесені відповідні зміни і до Постанови Верховної Ради УРСР «Про земельну реформу». З метою прискорення земельної реформи було прийнято низку Указів Президента України: «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 р., «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 р., «Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності» від 12 липня 1995 р., «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від З грудня 1999 р. та ряд інших. Процес правотворчості свідчить про становлення в Україні самостійної галузі земельного права, яка розвивається динамічно, послідовно, про вдосконалення інститутів земельного права, створення сприятливих умов для підвищення ефективності земельних реформ і впорядкування земельних відносин охорони земель та захисту прав на землю громадян України, інших держав і юридичних осіб.

 Конституційні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського

Вступ Темою свого наукового дослідження я обрав «Конституційні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського». Актуальність моєї роботи випливає із завдань сучасної історико-юридичної науки, пов язків з цінностями, що їх утворює народ. Провідники та інші особи, що стають у керма, повинні бути вкладниками ідей народу та народного авторитету. Великий вклад Станіслава Севериновича Дністрянського у становлення і розвиток українського правознавства вшанований премією, яка заснована у 2003 році Тернопільськими обласними організаціями Спілки юристів України і НСПУ. Список використаних джерел 1. Антологія української юридичної думки: в 6 т. – Т. 4: Конституційне (державне) право / Шемшученко Ю.С. – К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2003. – 600 с. 2. Конституції України: поняття та юридичні властивості. – Режим доступу: 3. Мироненко О, М. Історія конституції України. – К.: Ін. Юре, 1997. – 60 с. 4. Народний суверенітет в Україні в контексті класичного конституціоналізму / Кампо В.М. – К.: Парламентське вид-во – 2005. – 204 с. 5. Тернопільська обласна бібліотека для молоді.

 Поняття та сутність ефективності управління

Звідси невизначеність та розбіжності в літературі з питань управління, нормативних і методичних матеріалах, що безпосередньо відбивається на практиці управління. Добиватися високої ефективності й управління на підставі глибокого освоєння його теорії і практики завжди було соціальним замовленням суспільства. Суспільна свідомість пов'язує з цим своє ставлення до соціально-політичного ладу й управлінсько-владних державних структур. Це становлення загострюється в перехідні періоди суспільного розвитку, коли різко зростає ціна помилкових і неефективних рішень. Можна навести чимало прикладів з процесу становлення суверенної України, вони помітні не лише для спеціалістів, а й для громадськості. Як результат, проблема ефективності управління все більше пов'язується громадською свідомістю з перспективами матеріального буття, правового становища людини в суспільстві, а в підсумку - з правомірністю існуючих державних структур і суспільного ладу. Відомо, що в доктрині поділу влади поставлена одна з основних цілей - добитися більш ефективного функціонування державного механізму і кожної гілки влади окремо. Поділ та спеціалізація праці завжди ефективні.

 Особливості формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах

ЗмістВступ Розділ 1. Колір як мистецька та психолого-педагогічна проблема 1.1 Поняття кольору та його основні властивості 1.2 Особливості відчуття і сприймання кольору у молодшому шкільному віці 1.3 Кольоротворення в системі естетичного виховання школярів Розділ 2. Формування навичок кольоротворення у процесі експериментального дослідження 2.1 Шляхи формування навичок кольоротворення 2.2 Методика експериментального дослідження 2.3 Результати дослідницько-експериментальної роботи Висновки Список використаної літератури Додатки ВступРозбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки на світовий рівень, відродження національної культури, становлення державності та демократизації суспільства в Україні. Існуюча в Україні система освіти перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови державності, культурного та духовного відродження українського народу. Це виявляється передусім у невідповідності стандартів освіти запитам особистості, суспільним потребам, у знеціненні соціального престижу освіченості та інтелектуальної діяльності.

 Формування національної свідомості засобами народної педагогіки

Такі знання створюють грунт для правильного розуміння мовних проблем, розвіють міф про другосортність української мови, розвінчуватимуть яничарство і манкурство. Вивчаючи відомості про українську літературну мову, школярі з'ясовують поняття літературної мови, особливості її функціонування. Утвердженню національної самосвідомості сприяє докладна інформація про становлення і розвиток української літературної мови. Учні повинні знати, що витоки її сягають часів Київської Русі, високого рівня розвитку в усіх стилях вона досягла в період української державності (ХУІ-ХУП ст.), а нова, сучасна українська літературна мова склалась і розвивалась в умовах репресії, коли перебувала під забороною. Школярі мають знати укази, циркуляри, рішення і постанови, які частково, або й повністю забороняли друковане українське слово, понижували статус, або й зовсім не визнавали існування української мови. Важливим у плані, як пізнавальному, так і виховному є ознайомлення школярів із бурхливим відродженням української мови в 20-ті р.р., коли вона почала функціонувати в усіх сферах суспільного життя, з русифікаторською політикою 30–80-х р.р. і станом літературної мови сьогодні.

 Фінансова система України

Вони певною мірою доповнюють державний бюджет, проте специфіка їх полягає у тому, що ці фонди мають строго цільове призначення і на інші цілі не використовуються. По суті, перелічені фонди є новою складовою державних фінансів України, яка перебуває на стадії становлення. Державний кредит є заборгованістю держави перед своїми громадянами та господарськими структурами, іноземними кредиторами. Його величина свідчить про раціональність і ефективність фінансової політики держави та регулюється законодавством. Значний борг дає підстави для висновку, що держава живе за рахунок майбутніх поколінь. Велика сума боргу негативно впливає на видаткову частину бюджету, оскільки вимагає витрат на обслуговування. Страхові та резервні фонди відіграють специфічну роль у фінансовій системі. Вони є сукупністю фондів фінансових ресурсів, основне призначення яких - покрити втрати, що виникли з непередбачених причин, або фінансового забезпечення заходів, які не були включені в плани фінансування, але є важливими для держави. Страхові фонди створюються за рахунок страхових внесків юридичних та фізичних осіб і перебувають в розпорядженні страхових організацій і страхових компаній різних форм власності.

 Державне регулювання ринкової економіки

смотреть на рефераты похожие на "Державне регулювання ринкової економіки"Курсовая. Тема: Державне регулювання ринкової економіки План. Вступ. 1. Економічні функції держави. 2. Історія становлення державного економічного регулювання. 3. Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки. 4. Структура механізму регулювання. 5. Основні методи державного регулювання. 6. Державне регулювання в Україні. 7. Економічні функції місцевих органів влади. 8. Співвідношення між ринковим механізмом і державного регулювання. Висновок. Вступ. Високорозвинена ринкова економіка — це оптимальне поєднання засад, притаманних товарному виробництву (конкуренція, попит і пропозиція, вільне ціноутворення), та цілеспрямованої політики державного регулювання економічних процесів. Державне регулювання доповнює ринковий механізм, що в сукупності становить єдину систему макроекономічного регулювання народного господарства. Розвинена ринкова економіка не означає якоїсь "абсолютної свободи" і "вільної гри" економічних сил, що спрямовуються "невидимою рукою" саморегульованої конкуренції.

 Українське телебачення в 1991-2000 роках: Становлення, функціонування, правова база

Становлення незалежної української держави збіглося у часі з періодом виникнення комерційних (недержавних) телекомпаній.  Вже на початок 1994 року офіційні свідоцтва на право вести мовлення одержали майже тисяча компаній, студій, редакцій,  програм ТБ та радіомовлення,  що не входили до системи Укртелерадіокомпанії,  в тому числі більше 400 телекомпаній.  З них 284  не вели мовлення. Зарубіжна відеопродукція,  використовувана абсолютною більшістю “альтернативних” телестудій ,  є основою їхнього екранного благополуччя.  Підхід переважної більшості недержавних засобів ТБ до використання наданого їм ефірного часу є досить одноманітним: в основному прокат закордонної відеопродукції,  часто сумнівної технічної та художньої якості.  Функції координатора творчих і технічних зусиль недержавних телекомпаній прагне взяти на себе громадська організація “Українська телевізійна спілка”,  утворена наприкінці 1991 року.  Вона об'єднала близько 50 колективних членів.  Основну свою увагу керівництво Спілки зосередило на проблемі розбудови телеінформаційного простору в Україні.

 Становище Української журналістики в 20-х роках

Вступ Проблема значення періодичних видань у громадсько-політичному і культурно-мистецькому житті народу складна й багатоаспектна. Для віками позбавлених державності українців, що зберегли свою національну самобутність у сфері культури, ця проблема набуває додаткової ваги. Значення української періодики в духовному самотвердженні народу важко перебільшити. На кожному з етапів історико-літературного процесу 19-20 століть літературно-громадська преса не тільки пропагувала художню творчість, а й виконувала функцію популяризатора громадсько-політичної думки, нових філософських ідей, наукових досягнень, мистецьких рухів. Двадцяті роки були першими роками відбудовчого періоду, роками нової економічної політики, одним з актів якої був дозвіл у листопаді 1921 року роботи приватних видавництв. Цей час був визначальним у становленні українського літературного і мистецтвознавчого журналу. У періодичному друкові НЕП дав значний цифровий зліт: у 1920 році – біля 136 журнальних назв (російською та українською мовами), у1923 більше - 250 .

 Виникнення та становлення вітчизняного аудиту

Контрольна роботаз дисципліни: «АУДИТ» Зміст 1. Виникнення та становлення вітчизняного аудиту 2. Етапи планування Задача Список літератури 1. Виникнення та становлення вітчизняного аудиту В Україні необхідність аудиту виникла з переходом на ринкові відносини. Спочатку послуги з аудиту надавалися спільним підприємствам на вимогу іноземного інвестора про підтвердження аудитором достовірності показників фінансової звітності. Аудит із залученням іноземних інвестицій став необхідним для кожного підприємства незалежно від форми власності. Основні види послуг перших на Україні аудиторських фірм – це надання консультацій з питань бухгалтерського обліку, права, оподаткування, безпосереднього ведення бухгалтерського обліку, складання звітності тощо. У 1992 р. законом України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» (ст. 24, п. 3) окремих платників податків було зобов'язано звітувати лише після аудиторської перевірки. Законом України «Про аудиторську діяльність» визначена обов'язковість аудиту з метою підтвердження показників річної фінансової звітності підприємств усіх форм власності за незначними винятками.

 Місце конституційного права в системі пpава Укpаїни

ЗМІСТВступ Глава 1 Загальна характеристика та особливості конституційного права, як галузі національного права України 1.1 Поняття, пpедмет і метод конституційного пpава Укpаїни 1.2 Система конституційного пpава Укpаїни 1.3 Конституційне пpаво в системі пpава Укpаїни Глава 2 Вплив конституційного права на формування правової держави в Україні 2.1 Розвиток інституту прав і свобод людини та громадянина, як складова правової держави 2.2 Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні Висновки Література і нормативні акти Вступ Проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України створило умови для радикальних демократичних перетворень в українському суспільстві і державі. Змінилась організація державної влади — відбувся поділ її на законодавчу, виконавчу і судову. Виникли нові інститути, властиві суверенній демократичній правовій державі, зокрема, інститути президентства, конституційної юрисдикції, Збройні Сили України та ін. Почалось становлення сучасного українського парламентаризму й правосуддя, цілісної системи органів виконавчої влади. Водночас відійшли у небуття колишні загальносоюзні державні органи й організації та численні недемократичні інститути (однопартійність, цензура тощо).