телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАЭлектроника, оргтехника -30% Книги -30% Товары для дачи, сада и огорода -30%

все разделыраздел:Законодательство и правоподраздел:История государства и права зарубежных стран

1933г. Трагедия голода на Украине (1933: Трагедія голоду)

найти похожие
найти еще

Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый.
Изготовлены из влагостойкого и грязестойкого материала, сохраняющего свои свойства в любых погодных условиях. Легкость крепления позволяет
66 руб
Раздел: Прочее
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь".
Коврик "Пекарь", сделанный из силикона, поможет Вам готовить вкусную и красивую выпечку. Благодаря материалу коврика, выпечка не
202 руб
Раздел: Коврики силиконовые для выпечки
Горшок торфяной для цветов.
Рекомендуются для выращивания крупной рассады различных овощных и цветочных, а также для укоренения саженцев декоративных, плодовых и
7 руб
Раздел: Горшки, ящики для рассады
Замість колгоспу, для якого властивим було відчуження безпосереднього виробника од землі та інших засобів ви­робництва, у центрі по-соціалістичному організованого сільського господарства ставав кооператив дрібних товаро­виробників. Кооперація цілком відповідала селянській при­роді, а тому робила перехід до соціалізму простим, лег­ким і доступним для селянина. Коли В. І. Ленін через тяжку хворобу залишив держав­ні справи, він поспішив викласти партії свої нові погляди на кооперативну форму власності при соціалізмі. Продиктована на початку січня 1923р. стаття «Про кооперацію» починалася з найважливішої тези: у непі Радянська влада зробила поступку селянину як торговцю; саме з цього ви­пливає (зворотно тому, що думають) гігантське значення кооперації. Саме в коопера­ції, заявив Ілліч, знайдено міру поєднання приватного інте­ресу з інтересами держави, міру підпорядкування приват­ного інтересу загальним інтересам, яка раніше була каме­нем спотикання для багатьох і багатьох соціалістів. Звідси випливав висновок першорядного значення: в умовах дик­татури пролетаріату просте зростання кооперації тотожнє зростанню соціалізму. «А лад цивілізованих кооператорів,- уточнював Ілліч,- при суспільній власності на засоби вироб­ництва, при класовій перемозі пролетаріату над буржуа­зією - це є лад соціалізму». Жодної різниці між коопера­тивною і загальнонародною формами власності у державі диктатури пролетаріату він не бачив. Ідея про сумісність товарно-грошових відносин з соціалізмом є вагомим внеском Леніна у марксистське вчення. ВІДСТУП ВIД ЛЕНІНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ Впроваджена В. І. Леніним нова економічна політика — явище складне. В її основі — заміна продрозкладки подат­ком, дозвіл вільного продажу селянами товарних лишків, допущення в економіку приватного капіталу. Тривалість цих заходів визначалася часом існування багатоукладного гос­подарства. Проте в непі була ще одна важлива грань: запровадження вартісних, товарно-грошових відносин безпосе­редньо в економіку соціалістичного сектора, відмова від военно-комуністичної моделі соціалізму, яка склалася в роки громадянської війни. У цьому розумінні тривалість непу не може лімітуватися рамками перехідного періоду від капіталізму до соціалізму. Хоч Ленін не встиг теоретич­но обгрунтувати новий погляд на соціалізм, у практичній ді­яльності Радянського уряду з 1921р. було взято курс на відмову від воєнно-комуністичних методів управління під­приємствами, на заміну їх методами економічними, госп­розрахунковими. Однак і в практичній сфері Ленін не встиг реалізувати всі задуми. Зокрема, залишилася на папері думка про те, що госпрозрахункові трести цілком відповідають за без­збитковість своїх підприємств, а збанкрутоввні підприємства підлягають закриттю. Ця ідея є основополож­ною в сучасній економічній реформі. В документі червне­вого (1987р.) Пленуму ЦК КПРС вона сформульована таким чином: держава не відповідає по зобов'язанням під­приємств. Нереалізований залишився і законопроект про внесення в бюджет процентних відрахувань з основних і оборотних капіталів госпрозрахункових трестів.

Щоб прогодуватися, треба було розра­ховувати в основному на присадибну ділянку. Проте кількість колгоспів зростала. Після березня 1930р. адміністративний тиск на одноосібників став вважа­тися перегином. Це не означає, що колективізація втратила примусовий характер. Господарювати індивідуально става­ло дедалі важче: одноосібників розкуркулювали, обклада­ли «твердим завданням» та високими податками, тоді як колгоспники одержували податкові пільги. До кінця 1932р. на Україні колективізували майже 70% селянських госпо­дарств з охопленням понад 80% посівних площ. Не менш високого рівня колективізації досягнули в інших зернових районах. Колективізація супроводжувалася експропріацією за­можного прошарку селянства і руйнуванням розвинутої системи сільськогосподарської кооперації. Продрозкладка вела до швидкого розростання кризових явищ. Найістотні­шим проявом кризи, яка охопила молодий колгоспний лад, була цілковита незацікавленість селян у розвитку громад­ського господарства, їхнє пряме небажання працювати. За завданням ЦК КП(б)У на початку 1933р. обстежили 340 колгоспів різних районів України. З'ясувалося: 19% пра­цездатних колгоспників за рік не заробили жодного трудо­дня, а З0% одержали від 1 до 50 трудоднів. Одна з причин таких показників була проблема управління. У дрібнотоварному виробництві такої проблеми взагалі не існувало. А в колективізованих районах сільське господарство втрачало еластичність, властиву дрібному виробництву. Еко­номічні результати колгоспів і радгоспів прямо залежали від якості керівництва, планування, організації виробництва, обліку і оплати праці. До початку суцільної колективізації в колгоспах панува­ла «поденщина». Іноді доходи розподілялися по їдцям або кількості робітників у сім'ї. У 1932 році переважна біль­шість колгоспів перейшла до організації праці за трудодня­ми, які давали змогу враховувати не тільки кількісні, а й якісні результати роботи. Проте в самому порядку нарахування їх існувало бага­то недоліків. Один з найсерйозніших - дискримінація праці польових працівників, викликана насамперед бюрократи­зацією управлінської сфери через відсутність справді демо­кратичних норм у примірному Статуті сільськогосподарської артілі. За першу половину 1932р. в колгоспі ім, Ворошилова (с. Кримка Одеської області) на польових працівників припало тільки 800 трудоднів з 2700, а в колгоспі ім. XVI партз'їзду (с. Дерюгін Брід тої ж області) - 4 тися­чі з 13300. Більшість трудоднів «заробив» управлінський та обслуговуючий персонал. У 1930 і 1931 роках у колгоспах створювалися тимчасові бригади - на період сільськогосподарської кампанії. Не­постійний склад бригад і незакріплен'ість робочої худоби, реманенту, земельних ділянок тягли за собою знеосіблення і зрівнялівку. У постанові ЦК ВКП(б) від 4 лютого 1932р. «Про чергові заходи по організаційно-господарському зміц­ненню колгоспів» було визначено, що в основу організації праці треба покласти постійну виробничу бригаду з незмін­ним складом працюючих, за якою б закріплювалися земельні ділянки і засоби праці. Ці рекомендації не викону­валися. Бюрократичні методи керівництва колгоспами були не­минучі за умов розкладки і відриву безпосередніх вироб­ників від засобів виробництва.

Співставимо ту цифру з піврічним, до нового урожаю, продовольчим фондом сіль­ського населення за діючими тоді нормами: по вісім пудів на кожного, тобто 200 млн. пудів, 3 цього випливає, що при­пинення заготівель у жовтні 1932р. не відвернуло б голоду. Зрозуміло й те, що хлібозаготівлі за умов, коли на селі гостро не вистачало хліба до нового врожаю, були найстрахітливішим злочином Сталіна та його найближчих співробітників у партійно-державному керівництві. Постає непросте запитання: надзвичайна комісія керувала, а діяли безпосередні виконавці - сотні й тисячі партійних, радянських, господарських працівників. Ці люди не могли не бачити на власні очі трагізму ситуації, що скла­далася. Чи були вони тільки гвинтиками бездушної держав­ної машини? Так, декотрі робили кар'єру, «працювали» не за страх, а за совість. Проте більше було таких, хто в міру своїх сил, відкрито чи приховано саботував вказівки з центру. Для порайонної розкладки хлібозаготівельних планів ви­магалися дані про посівні площі і врожайність. Відповідний документ підписувався першими особами керівної районної ланки: секретарем райпарткому, головою райвиконкому, головою районної контрольної комісії, начальником райземвідділу і начальником райвідділу ДПУ. Ця своєрідна кругова порука мала на меті перешкодити подачі занижених да­них. І все ж районні працівники мали мужність колективно візувати фальсифіковані дані, щоб послабити тягар продрозкладки. У 1931р. після перевірки районних відомостей хлібозаготівельні плани істотно збільшилися в 153 районах (тоді на Україні існувало близько 400 районів). Для 1932р. такі узагальнюючі дані невідомі. Є, однак, свідчення Сталіна про те, що саботаж хлібозаготівель набув повсюдного характеру. На січневому (1933р.) об'єднаному Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б) він з убивчою іронією говорив: «Наші сільські комуністи, принаймні більшість з них. ста­ли боятися того, що селяни не догадаються придержати хліб для вивозу його потім на ринок по лінії колгоспної торгівлі і, чого доброго, візьмуть та й здадуть увесь свій хліб на елеватори». Немало керівників під власну відповідальність припиня­ли вивозити хліб, тому що це були не товарні, а продовольчі запаси. Заяви місцевих керівників на адресу надзвичайної комі­сії про відсутність резервів залишалися безрезультатними. Щоб придушити опір вивозу хліба з голодуючої місце­вості, надзвичайна комісія широко застосовувала репресії. У листопаді 1932 р. при Наркоматі юстиції УРСР і в облас­тях утворили спеціальні групи, цілодобово пов'язані з хлібо­заготівельними органами. Комісія Молотова не приймала власних постанов, а дія­ла від імені партійно-державного керівництва республіки. Діяльність її розпочалася з прийняттям постанов ЦК КП(б)У від 18 листопада і РНК УРСР від 20 листопада 1932р., май­же ідентичних за змістом і під однаковою назвою - «Про заходи по посиленню хлібозаготівель». Постановами перед­бачалося, що в артілях, де під час жнив допускали авансу­вання колгоспників понад встановлену норму (15 % від фактичного обмолоту), мають організувати повернення не­законно розданого хліба. Вводилася практика натуральних штрафів (м'ясом, картоплею та іншими продовольчими про­дуктами - на випадок відсутності запасів зерна) колгосп­ників та одноосібників - боржників по хлібозаготівлях.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Новая идеология: голодомор

Обострение борьбы внутри деревни. Голод как следствие внутренней гражданской войны, однотипно развернувшейся в каждой деревне, в каждом автономном и замкнутом сельском мирке? Назвать эту внутреннюю борьбу, когда часть деревни убивала другую часть, можно по-разному. Вернее всего, видимо, будет назвать это кризисом традиционных крестьянских ценностей, сохранявших жизнеспособность более тысячи лет, но вдруг ставших бессильными. Я не мог и не могу найти иного объяснения столь грандиозного голода и низкого сопротивления самой деревни на фоне масштаба угрозы. Жестокая гипотеза. Каждый встреченный на улице односельчанин, каждый мой родственник, если бы граница прошла на 200 километров западнее, мог бы быть мучителем и убийцей каждого из дорогих мне людей. А я, каждый из нас в то время были бы среди умерших? А может, среди их убийц? Но ведь объяснением этой грандиозной жестокости, этого голода не может быть что-то менее ужасное, чем само это бедствие. Надо решаться на выдвижение жестоких гипотез. Внутренняя война крестьян Были ли в истории аналоги голода 1932–1933 годов? Голода, охватывавшего громадные крестьянские пространства? Как вело себя крестьянство в этих случаях? Почему возникал голод? Как из него выходили? Каково место голода 1932–1933 годов среди этих бедствий? Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, 1913 год «В 1872 году разразился первый самарский голод, поразивший именно ту губернию, которая до того времени считалась богатейшей житницей России

скачать реферат Фразеологизмы в романе М.А.Шолохова "Поднятая Целина"

В беседе с корреспондентом "Литературной газеты" в 1934 году Шолохов говорил: "Главные трудности, тормозившие работу над первой частью, - обилие материала, стремление отобрать самое существенное – сейчас преодолены. Вторая книга, как и первая, покажет становление колхозной деревни. Она охватывает примерно тот же период (1930-1931 года), но более поздний его этап. Все основные персонажи первой книги переходят во вторую. Но по мимо них читатель встретит и новых героев". У писателя была действительно серьезная причина прервать работу над романом. "Жизнь в колхозе" обернулась жесточайшим голодом 1932-1933 годов, голодом, запланированным руководством страны и проведенным в жизнь с жесточайшим хладнокровием. И хотя голод можно было предотвратить (Шолохов и предвидел) еще в 1930 году, масштабы и жестокость акции превосходили самое "писательское" воображение. Письмо Шолохова от 30 апреля 1933 года свидетельствует о его потрясенности и "погнутости" происходящим. Для проведения такой операции в масштабе страны не все коммунисты годились.

Кружка "Кот", микс.
Керамическая кружка с ложкой и деревянной крышкой в комплекте сделана в оригинальной крафтовой манере, имитирующей ручную лепку. Бока
434 руб
Раздел: Кружки
Игра с липучками "Мама и малыш".
Потерялись малыши, где же их мамы? Собираем пары, ищем следы животных и соединяем в одну картинку на липучках. Увлекательные задания
497 руб
Раздел: Прочее
Деревянный конструктор "Три поросенка", 31 деталь.
Игровые наборы-конструкторы из дерева серии «Сказки» познакомят детей с героями детских сказок, подарят много часов увлекательных игр в
374 руб
Раздел: Настольный деревянный театр
 2008_27 (575)

Есть в фильме и ложные концепции, претендующие на научность, но на деле научными не являющиеся. Голод 1932–1933 годов рассматривается в фильме как акт геноцида, направленного против украинцев как нации. Этот тезис давно пропагандируется официальными украинскими властями и историками, однако исследования российских специалистов (таких, например, как профессор Виктор Кондрашин) продемонстрировали ложность этой концепции. Голод 1932–1933 годов — трагедия всей советской деревни, в том числе Украины и России; однако сегодня эта трагическая страница истории целенаправленно используется для разжигания ненависти к нашей стране. Идея о том, что СССР в 1939–1941 годах был союзником нацистской Германии, столь же неубедительна. Ее обосновывают тем, что после подписания пакта Молотова-Риббентропа СССР и Германия разделили Польшу, а после этого СССР торговал с Германией. Однако вступление советских войск в Польшу во второй половине сентября 1939 года было лишь возвращением отторгнутых двадцать лет назад территорий Западной Украины и Западной Белоруссии

скачать реферат Голодомор 1932-1933 років

Причини і передумови ГОЛОДОМОРУ Одним із найжорстокіших зло­чинів сталінізму проти українсь­кого народу був організований ним голод 1932-1933 рр. До цього голоду держава штовхала село, яке відмовлялося прийняти кол­госпну систему з початку колек­тивізації. Протягом січня-листо-пада 1930 р. в Україні було заго­товлено 400 млн пудів хліба. За такий же період 1931 р. держав­ні заготівлі становили 380 млн пудів. Але цього було досягнуто в результаті знекровлення села. У багатьох селян у 1931 р. вилу­чили все зерно, у тому числі по­сівний фонд. Узимку 1931/32 р. голод вже стукав до селянських хат України. Фізично ослаблене селянство не могло ефективно провести весняну посівну кам­панію 1932 р. Ускладнювали си­туацію і безгосподарність у колгоспах, повна незацікавленість селян у ефективній, продуктив­ній роботі в них. На 20 травня 1932 р. у республіці було засіяно трохи більше половини запла­нованих площ. Внаслідок неякі­сного обробітку просапних куль­тур частина посівів загинула. І все ж не природні чинники бу­ли причиною трагедії українсь­кого селянства. Врожай 1932 р. лише на 12% був менший серед­нього врожаю за 1926—1930 рр. і міг би забезпечити населення України мінімумом продоволь­ства. Але цього не сталося.

 Брежнев

Но партийное начальство продолжали снабжать закрытым порядком. Только за продукты и одежду нужно было платить. Оклад у первого секретаря обкома и без того был высоким, а цены низкими. Вопрос о деньгах не стоял. Купить в магазинах было нечего! Хлебозаготовки 1946 года оставили Украину без хлеба. «Голод 1946 года как бы продолжал трагедию голодомора 1933 года,P вспоминал Александр Семенович Капто, который впоследствии стал секретарем ЦК компартии Украины по идеологии.P Умерших не успевали выносить не только из сельских хат. Они лежали у забора, у опустевшего магазина, просто во дворе. Многие высохли настолько, что тела, казалось, хватало только для заедавших вшей, другие опухли до неузнаваемости» По данным органов внутренних дел республики, к лету 1947-го больше миллиона человек страдало от дистрофии, триста с лишним тысяч, надеясь спасти, госпитализировали, сорок шесть тысяч жителей Украины умерли от голода Днепропетровск Брежнев застал в столь же бедственном положении, что и Запорожье,P шахты затоплены, заводы разрушены, дома сожжены, центр города лежал в руинах. «Города, по-существу, не было,P вспоминал крупный партийный работник Федор Трофимович Моргун, который после войны учился в Днепропетровском сельскохозяйственном институте,P город был мертв

скачать реферат Голодомор в Україні 1932-33 годах

Майже всі керівники партійних установ дійшли думки, що саме масова колективізація сприятиме подоланню зернової проблеми. Мета масової колективізації це створення декількох десятків тисяч колгоспів замість 5 мільйонів розпорошених селянських господарств, що сприяло б швидкому виконанню хлібозаготівель. Колектівізація призвела до різкого падіння продуктивності сільського господарства. У1930 році валовий збір зерна в Україні становив 23 мільйони тон, в 1931 році- 18, в 1932 році- 13. Цього ще цілком вистачало, щоб прогодувати населення республіки, однак союзний уряд продовжував встановлювати для Україні непомірні хлібозаготівельні плани. У1931 році республіканське керівництво звернулося до москви з проханням знизити планові цифри. Сталін погодився на незначне зменшення плану, але це не могло врятувати сетуацію. Як наслідок, вже наприкінці 1931 долі в Україні почався голод. Голод 1932 1933 рр. для українців був тим же, чим нацистський геноцид для євреї або різанина 1915 р. для вірмен. Ця трагедія, масштаби якої просто неможливо усвідомити, завдала нації непоправного удару, соціальні, психологічні і демографічні наслідки якої дають знати про себе і сьогодні.

скачать реферат Билеты по литературе (Украина)

Божа матір знає, що чекає цей край у майбутньому. Пророчі слова Скорбної матері відгукнулись у майбутньому голодомором 1933, окупацією 1941-1944, голодом 1946-1947, Чорнобильською аварією І986. Воістину даром прозріння володів молодий П. Тичина. До циклу “Скорбна мати” дуже близький символами жертовності і провісництва вірш “Пам'яті тридцяти” (1918). Це поетична епітафія на могилу загиблих бійців студентського куреня, що 29 січня 1918 р. полягли під Кругами у нерівному бою з більшовицьким військом Муравйова. ЗО тіл, які було знайдено, поховано на Аскольдовій могилі у Києві. Поетове слово тужить, оплакує юних і завзятих патріотів “українських, славних, молодих”. Воно проклинає Каїна, чия “зрадницька рука” вкоротила віку відважним. Ця трагедія – це особиста трагедія геніального поета. Василь Стус писав: “Доля Тичини воістину трагічна. В історії світової літератури, мабуть, не найдеться Іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням”. Білет 4 1.Життєвий і творчий подвиг Івана Франка. Є поети осені і є співці весни. Є письменники, що пишуть для дітей, інші – для молоді, ще інші – для дорослого читача.

скачать реферат Украина в 1920-1939 годах

Разумеется, если бы истинные масштабы голодомора стали общеизвестными, это' нанесло бы непоправимый ущерб тому образу "светоча мира и прогресса", который Москва пыталась утвердить в сознании людей как внутри СССР, так и за рубежом. Поэтому долгое время режим запрещал даже упоминать об этой трагедии. Некоторые газеты на Западе информировали общественность о голоде, однако, здесь тоже не сразу осознали его ужасающие масштабы. Не прекращавшийся в 1930-е годы экспорт зерна и отказ режима принять любую иностранную помощь вводили в заблуждение западный мир, где с трудом могли поверить, что при таких условиях в Украине может свирепствовать голод. Совершив тщательно организованные и обставленные властями путешествия по СССР, такие западные светила, как Бернар Шоу или бывший премьер-министр Франции Эдуард Эррио, ярко описывали достижения советской власти, не забывая, конечно, рассказывать о довольных жизнью, процветающих крестьянах. Московский корреспондент "Нью-Йорк тайме" Уолтер Дюранти, стараясь понравиться Сталину, неоднократно отрицал в своих статьях факт голода (хотя в частных беседах допускал возможное число жертв голода в 10 млн). "За глубину, объективность, трезвую оценку и исключительную ясность" его репортажей из СССР Дюранти в 1932 г. был награжден Пулитцеровской премией.

скачать реферат Голодомор на Дніпропетровщині

Міністерство освіти України Тема: «Голодомор на Дніпропетровщині» Виконав: Учень К.з. «НСЗШ I – III ст. № 24» 10-Б класу Чередник Нікополь – 2008р. Основною особливістю голоду 1932 – 1933 р. р. було те, що трагедія стала результатом не стільки природних причин, скільки політики влади. Хоча у 1932 р. в Україні й була посуха, її вплив не був настільки великим, щоб привести до голоду. Неврожай був наслідком не погоди, а соціально – економічної ситуації. Жахлива трагедія - голодомор - для українського селянства почалася зі «сталінського стрибка» в індустріалізації та славнозвісної «суцільної колективізації». Загнані в колгосп селяни не бажали працювати задарма на державу. Але колгоспи були зручною формою тотального вилучення продовольства у селян державою. Колективізація була винищенням українського села як основи ринкової економіки та етносу, що розглядалися комуністами як перепона на шляху до соціалістичного будівництва. Зиму 1931-1932 років селяни України ледве пережили. Для захисту соціалістичної власності ЦВК та РНК СРСР прийняли Закон від 7 серпня 1932 р. «Об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной (социалистической) собственности», текст якого корегував особисто Й. Сталін. Цей закон був зразком «соціалістичної законності», він передбачав розстріл з конфіскацією всього майна, або, при пом'якшувальних обставинах, позбавлення волі строком до 10 років та конфіскацію всього майна.

Стиральный порошок "Сарма. Актив. Ландыш", универсал, 2400 грамм.
Стиральный порошок sarma active Ландыш для всех типов стирки предназначен для стирки изделий из хлопчатобумажных, льняных, синтетических
310 руб
Раздел: Стиральные порошки
Шар для принятия решений.
Волшебный шар для принятия решений на русском языке. Принцип действия: для начала нужно понять, на какой вопрос вы хотите получить ответ.
434 руб
Раздел: Прочее
Переносная люлька-кокон Фея, цвет: серо-голубая, арт: ФЕЯ_0005605-5.
Переносная люлька-кокон — это комфортная переноска для малыша. Модель с жестким дном и съемным капюшоном защитит ребенка от холода и
910 руб
Раздел: Переноски
скачать реферат История Украины

В декабре 1927 года, на 15 съезде ВКП (б) было принято решение о переходе к коллективизации и ускорению индустриализации народного хозяйства. Одновременно была принята первая пятилетка - экономический план на будущие пять лет (1928 -1933). Эти планы были направлены на милитаризацию СССР и концентрацию промышленности в России. Постепенно была ликвидирована частная промышленность, была национализирована торговля, а на селе начала насильственно проводиться коллективизация. За счет ограбления крестьянского населения строились будушие гиганты советской промышлености.Голодомор 1932 - 1933 годов.Наверное самое страшное преступление коммунистов на Украине - это организация голода на Украине (как не дико это звучит, но это правда) в 1932 - 1933 годах. В это время на Украине шла полным ходом коллективизация. Однако, в отличии от России, на Украине она шла очень медленно. Слишком много было независимых крестьянских хозяйств. Это была элита всей крестьян СССР. Коммунисты называли их кулаками, куркулями по-украински, мироедами (хотя сами крестьяне так называли только сельских ростовщиков). Однако было и другое название - культурные хозяева.

скачать реферат Трагическое и комическое их проявление в жизни и искусстве

Заканчивается симфония стихами Рильке: Всевластна смерть. Она на страже И в счастья час. В миг высшей жизни она в нас страждет, Ждет нас и жаждет – И плачет в нас. Используя в качестве контраста образ смерти, композитор утверждает красоту жизни. 4. Трагическое в жизни. Проявления трагического в жизни многообразны: от смерти ребенка или смерти человека, полного творческой энергии – до поражения национально – освободительного движения; от трагедии отдельного человека – до трагедии целого народа. Трагическое может быть заключено и в борьбе человека с силами природы. Но главный источник данной категории – борьба между добром и злом, смертью и бессмертием, где смерть утверждает жизненные ценности, раскрывает смысл существования человека, где происходит философское осмысление мира. Первая мировая война, например, вошла в историю как одна из самых кровопролитных и жестоких войн. Никогда (до 1914 г.) противоборствующие стороны не выставляли таких огромных армий для взаимного уничтожения. Все достижения науки и техники были направлены на истребление людей. За годы войны было убито 10 млн. человек, ранено 20 млн. человек. Кроме того, значительные людские потери понесло мирное население, погибавшее не только в результате боевых действий, но и от голода и болезней, свирепствовавших в военное лихолетье.

скачать реферат Политика большого скачка

Массовая коллективизация проводилась с грубыми нарушениями принципов добровольности и постепенности. Насильственные методы ее проведения встречали сопротивление со стороны крестьянства. Серьезной проблемой стал массовый забой скота. Значительная часть середняков распродавала животных и инвентарь, не желая сдавать их в колхоз. В этих условиях в марте 1930 г. появилась статья Сталина «Головокружение от успехов» и постановление ЦК, осуждавшие перегибы, ратовавшие за соблюдение принципов добровольности. Вся ответственность перекладывалась на местных работников, но реального пересмотра политики не произошло. После краткого перерыва «раскулачивание» и насильственная коллективизация были продолжены. На 1932 год в СССР было коллективизировано 61,5 % крестьянских хозяйств. В ходе коллективизации произошло падение сельскохозяйственного производства. В 1932-33 г.г. начался голод в районах Северного Кавказа, Нижней и Средней Волги, Украины, Казахстана и др. регионах страны. От голода поголовно вымирали не только целые деревни и села, но и целые районы, которые предварительно оцеплялись войсками, чтобы не допустить ухода из этих мест людей, а следовательно, - утечки информации об этом страшном бедствии. По подсчетам В.П.Данилова, голод 1932-1933 г.г. унес жизни 6-7 млн.человек. В процессе коллективизации и «ликвидации кулачества как класса» на крестьянство обрушились жесточайшие репрессии. С начала 1930 г.г. «население» ГУЛАГа быстро росло.

скачать реферат Петербург в творчестве О.Э. Мандельштама

В 1933 году Мандельштам побывал в Ленинграде, где были устроены два его вечера. Ахматова пишет об этом в своих воспоминаниях: «В Ленинграде его встречали как великого поэта, perso a gra a, и к нему в Европейскую гостиницу на поклон пошел весь литературный Ленинград (Тынянов, Эйхенбаум, Гуковский), и его приезд и вечера были событием, о котором вспоминали много лет». Мандельштам раньше многих почувствовал истинную суть происходящих в стране перемен. Еще в стихотворении «1 января 1924 года» он писал: Я знаю, с каждым днем слабеет жизни выдох, Еще немного – оборвут Простую песенку о глиняных обидах И губы оловом зальют. В 1933 году он побывал в Крыму, видел задушенную голодом Украину. Природа своего не узнает лица, И тени страшные Украины, Кубани. Как в туфлях войлочных голодные крестьяне Калитку стерегут, не трогая кольца. Осенью того же года он пишет: «Мы живем, под собою не чуя страны», Последние два стихотворения, а также «За гремучую доблесть грядущих веков» (1931 г.) послужили, по-видимому, непосредственным поводом для ареста Мандельштама 13 мая 1934 года.

скачать реферат Экзаменационные вопросы по экономической истории России

В начале 30-х в СССР был принят закон, предусматривающий десятилетний срок заключения или расстрел за хищение колхозного имущества. География голода - Украина, Юж Урал, Сев Кавказ, Казахстан и Поволжье. Жертвы голода- 3-4 млн человек. Завершение коллективизации. В 1932 была преодолена уравнительность в колхозах - введены трудодни, сдельщина, бригадная организация труда. В 1933 созданы политические отделы и МТС. В 1934 - было 280 тыс. тракторов. 1935 - отменена карточная система. 1937 - колхозам вручены госакты на вечное владение землей. Колхозный строй победил окончательно. 90% хоз-в состояло в колхозах и совхозах. «Коллективизация - вторая октябрьская революция». Сталин. Итоги коллективизации: негативные - сокращение с/х пр-ва, коренное изменение уклада жизни основной массы населения страны (раскрестьянивание), большие людские потери - 7-8 млн (голод, раскулачивание, переселение).Позитивные - высвобождение значительной части рабочих рук для других сфер производства, создание условий для модернизации аграрного сектора.

Машинка детская с полиуретановыми колесами "Бибикар-лягушонок", оранжевый.
Вашему крохе едва исполнилось 3 годика, а он уже требует дорогой квадроцикл на аккумуляторе, как у взрослых соседских мальчишек? Никакие
2350 руб
Раздел: Каталки
Многоразовые пакеты для хранения детского питания Happy Baby "Baby Food Pouches On-The-Go", 5.
Многоразовые пакеты для хранения детского питания c крышкой — это простой и удобный способ для питания в дороге, на прогулке или в машине.
399 руб
Раздел: Прочие
16 разноцветных восковых смываемых, треугольных мелков.
Мамы и папы могут быть уверены, что выбрав восковые мелки Crayola, они доставят радость своим детям. С их помощью можно нарисовать
419 руб
Раздел: Восковые
скачать реферат Репрессии и голод на Украине и в России в 30-е годы

В этом советской власти очень помогли "личные впечатления" французского депутата и лидера радикальной партии Эдуарда Эррио, совершившего летом 1933 года путешествие по Украине и выяснившего, что там теперь есть только "колхозные сады и огороды, прекрасно возделываемые и орошаемые", и Эррио поспешил сделать следующее заявление: "Я проехал через всю Украину. И что же! Я видел большой плодоносящий сад2". Это ослепление было сначала итогом потрясающей инсценировки, организованной ОГПУ для иностранных гостей, маршрут которых пролегал через образцовые колхозы и образцовые детские сады. Это ослепление вероятно еще подкреплялось и политическими соображениями со стороны французских руководителей, стоявших в то время у власти, что не следует прерывать наметившийся процесс сближения с Советским Союзом перед лицом все более ощутимой угрозы со стороны Германии, где недавно к власти пришел Адольф Гитлер. Однако некоторые высокие политические руководители, особенно немецкие и итальянские, были знакомы с голодом 1932-1933 годов. Донесения итальянских дипломатов из Харькова, Одессы и Новороссийска, недавно открытые и опубликованные итальянским историком Андреа Грациози3, показывают, что Муссолини, который эти тексты читал с особой тщательностью и был прекрасно осведомлен о положении дел в России, сам никогда не использовал полученных сведений для антикоммунистической пропаганды.

скачать реферат Экзаменационные билеты

Новый подъем колхозного движения приходится на осень 1930 и 1931 год. Расширяется государственный сектор на селе - создаются совхозы. Были огосударствлены машинно-тракторные станции (МТС), действовавшие ранее как акционерные предприятия. В начале 1931 г. началась новая волна раскулачивания, давшая бесплатную рабочую силу для многочисленных строек пятилетки. Результатом репрессий стал рост колхозов. К концу 1932 года в колхозах и совхозах состояло более 60% хозяйств. Этот год был объявлен «годом сплошной коллективизации». Голод 1932-1933 гг. Если 1930 г. дал высокий урожай, то в 1932-м разразился неожиданный голод. Причины: неблагоприятные метеорологические условия (засуха), падение урожайности в связи с коллективизацией, отсталая техническая база, рост заготовок (в города и на экспорт). География голода - Украина, Южный Урал, Северный Кавказ, Казахстан и Поволжье. Жертвы голода: 3-4 млн. человек. 7 августа 1932 г. в СССР был принят Закон об охране социалистической собственности, названный в народе «законом о трех колосках», предусматривавший десятилетний срок заключения или расстрел за хищение колхозного имущества.

скачать реферат Экономические реформы в СССР 1930-1960 гг

В таком «полуреформированном» состоянии экономика страны находилась с конца 60-х-начала 70-х гг. до начала 80-х гг. И этот период можно рассматривать как преобладание контрреформаторской тенденции в развитии экономики и общества СССР, выступающей в новых условиях в виде ограничения действия рыночных отношений и попыток усовершенствования централизованной системы управления и планирования. Как характерный пример можно привести по-пытку проведения реформы централизованного управления народным хозяйством в 1979 г., имеющей целью повышение его эффективности и приспособление к задачам интенсификации производства. Однако она не смогла переломить нарастающее воздей-ствие неблагоприятных тенденций в экономике и показала неиз-бежность восстановления рыночного курса. Хронология 1930 г. – создание системы ГУЛАГ 1930 г. – налоговая реформа 1930 – 1932 гг. – переход от кредитной системы к централизованному финансированию народного хозяйства 1931 г. – закрытие биржи труда 1932 – 1933 гг. – голод на Украине и в других регионах страны 1932 г. – введение паспортной системы 1932 г., 7 августа – Закон «Об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной социалистической собственности» 1933 - 1937 гг. – второй пятилетний план развития народного хозяйства СССР 1935 г., 30 августа – установление А.

скачать реферат Голод 1932—1933 годов

Только в условиях преступно допущенного, хотя и без умысла, голода встал вопрос о доверии к партийному господству, что дестабилизировало положение. Тому же способствовал «переворот» в Германии в конце 1933 г., т.е. приход к власти национал-социалистов. В результате создавалась реальная опасность возникновения на Украине сепаратистских тенденций. Гитлер не скрывал, что рассматривает Украину как житницу германского рейха. Поэтому, как полагали немецкие дипломатические представители, московское партийное руководство имело основание в условиях начавшегося в 1933 г. голода принять меры против украинского национального движения. Именно в связи с этими мерами у украинцев могло создаться впечатление, что сам голод был частью этой новой политики. Для любого наблюдателя, который следил за ходом событий беспристрастно, такой вывод с самого начала не вызывал доверия. Последовавшее уже в начале 1932 г. общее снижение хлебного пайка рабочих в городах отразило все ухудшавшееся продовольственное снабжение. В значительной части традиционного зернового региона сельское население голодало уже зимой 1932 г., хотя массовой гибели людей от голода еще не отмечалось.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.