Україна після смерті Богдана Хмельницького

 Українсько-російський договір 1654 року. Міфи і реальність .

Збройн сили Украни роздрбнювалися  вже не могли як ранше виступати монолтною силою проти ворогв Украни. Виникли на той час також  протирччя мж гетьманським урядом  Зопорозькою Сччю, яка втратила псля створення Укрансько Гетьмансько держави провдне мсце в полтичному житт Украни; свою демократичною соцальною полтикою запорозьк козаки прагнули протистояти аристократизац старшини. Москва пдтримувала Запорозьку Сч, надсилала й платню, подарунки. ¶стинний характер ставлення Росйсько держави до Запорозько Сч висвтлюють подальш под: зруйнування двч у 1709  1775 р.P цього останнього вогнища вол  незалежност в Укран. Як тльки дйшла до Москви звстка про смерть Богдана Хмельницького, звдти поквапилися послати на Украну агента Василя Ккна. Йому доручалося використати небезпечну ситуацю, що виникла в Укран (заворушення у вйську, вбивство деяких старшин), виявити протидюч сили, пдготувати грунт для конкретних заходв з обмеження укрансько державност. Однак мся Ккна не мала великого успху

 Юрий Мушкетик

Письменник ще десять років тому завершує свій кращий історичний роман «Яса», який, проте, знаходить шлях до читача лише в роки перебудови. Справді: панорамний твір, в якому постають Україна, Крим, Турція упродовж десятиліть, має кілька сюжетних ліній, пов'язаних з долями патріота Сироватки і його сина, турецького бранця Лаврі-на, гетьманів Дорошенка й Самойловича, зрадницького існування безпринципного Марка,— але й на цей раз в центрі зображення — життя кошового Запорозької Січі Сірка. Це і показ життя народу в трагічний період історії після смерті Богдана Хмельницького, коли беззахисний край облягли і зовнішні вороги (в особі ратоборців Криму й лицемірних владик Туреччини, жорстоких, кривавих колонізаторів шляхетської Польщі й підступних, корисливих московських царедворців) і свої, внутрішні, ті, що прирікали свій народ на безсилля і муки або класово-гнобительською, або угодівською чи й зрадницькою політикою. Знову привертають увагу риси творчого методу романіста: події загальнонаціонального значення постійно простежуються Ю. Муш-кетиком за допомогою всебічного аналізу й нещадного самоаналізу, мук совісті, часом — справжнього самокатування героя.

 Українсько-російський договір 1654 року. Міфи і реальність .

Моя бблотека зосталася у Львов, матерали, котр я почав пдбирати наново, лежать у Москв; я засипаний тепер ншою роботою. Замсть того, щоб дати, як я хотв, ширшу наукову студю на сю тему, я мушу обмежитися тльки короткими поясненнями, щоб, даючи в руки широкого громадянства тексти актв 1654 р., усвдомити його, як треба пдходити до розумння тих форм, в як уложилася умова Украни з Москвою 1654 року". Одним з важливих узагальнень багатоаспектно прац Грушевського  теза про те, що Укранська держава Богдана Хмельницького зберегла свою полтичну самостйнсть та нш права, об'днавшись з Московю. "Украна зосталась при певних державних правах  псля свого об'днання з Москвою, а  автономя мала характер конституцйний, основалася на договор се няким чином не може бути поставлено пд сумнв,  всяк спроби про те, як саме назвати сю форму сполучення, в якй стала Украна до Москви, являються властиво спорами про слова". Грушевський у свой статт говорить про поступове нищення росйським царизмом укрансько державност, про його наступ на автономю Украни у всх сферах життя. Праця М

 Життя Івана Виговського

Багатовікова сліпа ворожнеча до бусурманів, ляхів багатьом не дозволяла правильно оцінювати політичне становище України. Втрачалися одностайність і однодумство серед козацької старшини. Кожен вважав себе правим і намагався перетягнути на свій бік якнайбільше прихильників. Розпочався розкол козаччини, який призвів до початку братовбивчої війни. Цікавою та видатною постаттю того часу є Іван Виговський. Його поважав Б. Хмельницький і вважав своєю правою рукою та радником. Проте дії І. Виговського у зовнішній та внутрішній політиці викликали суперечки як з боку тогочасних, так і нинішніх істориків. Тому знову і знову виникає потреба повернутись до буремних років гетьманування І. Виговського, визначити позитивні сторони та недоліки його правління. Розділ І.Україна після смерті Б. Хмельницького. Гетьман І. Виговський Смерть Богдана Хмельницького потрясла будову Української Держави. Відразу виринув ряд важливих політичних проблем, що вимагали негайного вирішення. Чи Україна буде самостійною державою, чи приєднається до котрогось із сусідів? Чи державна територія має обіймати всі українські землі, чи тільки Наддніпрянщину? Чи гетьманство залишиться в роді Хмельницького, чи знову стане виборним? Чи держава буде спиратися тільки на старшину і шляхту, чи матимуть слово також народні маси? Всі ці питання існували також і раніше, але старий гетьман умів владнати їх своїм авторитетом, так що з цього не виростали поважніші труднощі.

 Українська усна народна творчість

Поетичний домисел у дум якнайкраще доповню загальну картину початку вйни, робить  повнокровною, художньо довершеною  реалстично врною духов епохи». В нших думах Хмельницький зображений як видатний гетьман, глибокодумний полтик, державний дяч, який боронить нтереси свого народу, провадить вйну проти нацонального поневолення, здобуваючи ряд славних перемог («Хмельницький  Василй Молдавський», «Про Хмельницького», «Смерть Богдана Хмельницького», «Про Хмельницького Богдана смерть, про Юрася Хмельницького та Павла Тетеренка» та н.) У них народ оспвав гетьмана запорзьких козакв, а потм  вс Украни Богдана Хмельницького, а також його побратимв-помчникв, прихильникв  послдовникв ¶вана Богуна, Максима Кривоноса та н. Суспльно-побутов думи Суспльно-побутов думи  свордним продовженням думово традиц. Написан здебльшого в перод Руни час занепаду нацонально свдомост та посилення нацонально-полтичного гнту, вони не мстять згадок про конкретн сторичн особи чи сторичн под

 Історія України

Автономія Лівобережної України регулярно обмежувалася. Політика козацької старшини та української шляхти, як і боротьба між гетьманами за владу, лише руйнувала державний лад України. 2. Як писалось раніше внаслідок визвольної війни 1648-1657 рр. Українська держава увійшла до складу Московської на правах автономії. Основою державної території була Наддніпрянщина від Случі до Дністра на заході, до кордонів Росії на сході, тобто Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства, частина Волинського та Білої Русі. Галичина й частина Волині линились у поляків. На підлеглих козакам землях, площею майже 150 тис.км2 , проживало 1,2-1,5 млн населення. Після смерті Б.Хмельницького козацька старшина обрала гетьманом генерального писаря Запорозького Війська Івана Виговського. Про його правління нам вже звісно (см. п 1). Виговський відмовився від гетьманства і гетьманом обрали Юрія Хмельницького (1659-1663). Він підписав із царським урядом нові Переяславські статті 1659 р., що доповнювали та істотно обмежували Березневі статті 1654 р.

 Руїна

Деякi iсторики вважають, що саме в цей перiод своєї iсторiї Україна як держава втратила свою останню можливiсть об’єднати Право- та Лiвобережжя в одну сильну полiтично, культурно та економiчно незалежну країну Європи. Докладне вивчення цієї історичної доби допомагає виявити механізми та засоби встановлення прямого імперського правління на теріторіях , що були приєднані не за допомогою прямих військових дій , а завдяки досягненням московітської дипломатії. Ситуація за якої розпочалась доба руїни була додатково ускладнена суперництвом за гетьманство , що розпочалось після смерті Б.Хмельницького. Нестійкість становища гетьманів доби Руїни примушувала їх йти на політичні компроміси із вимушеними союзниками. Ціллю даної роботи було висвітлення взаємозвязків між внутрішньою та зовнішньою політикою України у цей період. Впливом прийнятих рішень на соціальну та державну ситуації в країні . В роботі використовувалася як сучасні так і вже визнані академічні джерела. До висвітлення проблем Руїни у різні часи вдавались такі історики-науковці як : Н.

 История Украины

Землеробство в Україні у той період мало зерновий характер. Із зростанням великого феодального землеволодіння посилюється експлуатація народних мас. У багатьох маєтках старшини запроваджувалася відробіткова і продуктова рента. Панщина доходила до 2-3 днів на тиждень. Формувалося мануфактурне виробництво, але в умовах натурального господарства воно мало кооперативний характер. Вотчина мануфактурна утворилася внаслідок втягування в товарно-грошові відносини господарств феодалів, отже поширення товарно-грошових відносин змінювало зв`язки між районами України, що позитивно позначилося на економічній єдності народу України. 1). В результаті визвольної війни 1648-1654 р.р. Українська держава увійшла до складу Московської на праваї автомної. Була встановлена нова форма правління . Теріторія була поділена на 16 військових аркушів, або полків. Військова генеральна рада санкціювала договори, обираючи гетьмана. Царський уряд управляв Україною через спеціально створену канцелярію з малоросійських справ. Після смерті Б. Хмельницького козацька старшина обрала гетьманом генерального писаря Запорозького війська Івана Виговського.

 Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої в середині ХVII ст.

Козацька верхівка прагнула не до встановлення демократичного республіканського устрою в новій державі, а до заняття в ньому тієї соціальної ніші, яка звільнилася після вигнання з українських земель магнатів і польської шляхтою Звідси – прагнення значної частини старшини до установлення феодальних повинностей на свою користь, зайняти місце правлячого класу, що призвело до розколу серед козацтва, а після смерті Б. Хмельницького – до громадянської війни.

 Основи інтелектуальної власності

ББК 67.9 (4УКР)304 Д96 УДК 347.78 (477) Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, лист № 1/11 - 2300 від 09.06.2003 р. Рецензенти: В.В. Колосков, к.ю.н., професор кафедри Національної академії прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького; P.O. Стефанчук, к.ю.н., доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Хмельницького інституту регіонального управління і права. Драпак Г., Скиба М. Д96Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник. - Хмельницький: ТУП, 2003. - 135 с. ISB 966-7789-43-8 В посібнику розглядаються основні поняття інтелектуальної власності, умови надання правової охорони об'єктам авторського права, суміжних прав і прав промислової власності, механізм передачі прав іншій особі та здійснення правового захисту на ці об'єкти. Наводиться тлумачний словник основних термінів з інтелектуальної власності. Призначено для студентів та магістрантів вузів, а також може бути корисно аспірантам, науковим працівникам, інженерам та усім, хто цікавиться питаннями правового захисту об'єктів інтелектуальної власності. ББК 67.9 (4УКР)304 ISB 966-7789-43-8© Драпак Г., Скиба М., 2003 © ТУП, оригінал-макет, 2003 Присвячується 40-річчю з дня заснування Технологічного Університету Поділля ПЕРЕДМОВА Напевне нікого не треба особливо переконувати, що інтелектуальна діяльність притаманна виключно людині.

 Тарас Шевченко как художник

Гребінки (обидва – 1837), серія композицій на історичні теми – “Смерть Лукреції” (1835), “Смерть Олега, князя древлянського”, “Александр Македонський виявляє довір я своєму лікареві Філіппу” і “Смерть Віргінії”(всі - 1836), “Смерть Богдана Хмельницького” (1836-1837) і “Смерть Сократа” (1837). Ці твори незважаючи на несамостійність частини з них (“Погруддя жінки” перемальовано з невідомого оригіналу, а окремі малюнки на історичні теми зроблено на зразок композицій, рекомендованих для екзаменаційних робіт вступникам до академії мистецтв), свідчать про те, що ще до переїзду в Петербург Шевченко набув значної вправності в малюванні олівцем, а в Петербурзі, очевидно завдяки роботі у В. Ширяєва, порадам І. Сошенка та праці в класах Товариства заохлчування художників, він уперше почав працювати тушшю- пером і особливо успішно – акварельними фарбами. Це дало Шевченкові змогу підготуватися до вступу в Академію мистецтв. У роботах художника доакадемічного періоду вже яскраво виявився інтерес до суспільновагомих тем. Його композиції стверджують патріотизм, людську гідність, виражають протест проти насильства. В них Шевченко вперше звертається до вітчизняної історії.

 Теорія фольклору

Мати царевича оживляє збитого ним з дубу Солов’я, а той їй дякує і обіцяє: ""Дасть Бог, ми зійдемося докупи". Вернувсь царевич, дивиться: "Де ж, – каже, – мати моя, Соловей-розбойник?". "Що ж, – каже, – сину любий? Поливала я його водою, а він знявсь да й полетів"" (Куліш, 2. С. 50). Пропущено момент найважливіший для подальшого розвитку дії – зраду матері героя, а втечу Солов’я зображено лише в оповіді самої зрадниці, оповіді, як розуміє слухач, брехливої. А в записі 1853 р. думи "Смерть Богдана Хмельницького" саме смерть гетьмана і не змальовується. Все це живо нагадує спостереження німецького теоретика літератури Е. Ауербаха, зроблені при зіставленні біблійної оповіді про офірування Авраама (Буття. 22:1–18) та одного з епізодів "Одисеї": в біблійній оповіді "з явищ вихоплюється лише те, що є важливим для кінцевої мети дії, все інше покрите імлою; підкреслюються лише кульмінаційні моменти дії , думки і почуття не виказані, їх лише підказують нам мовчання і уривчасті слова". Натомість у епізоді "Одисеї" теоретик знаходить "закінчений і наочний абрис рівним світлом освітлених, визначених у часі і просторі, без зяянь і провалів з’єднаних одне з одним явищ, що висунуті на передній план; думки і почуття виказані; події відбуваються неквапливо, повагом, без великої напруги" 31.

 Переяславська рада. Входження України до складу Росії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. Каразіна ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Курсова робота ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА. ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ ДО СКЛАДУ РОСІЇ студента 1 курсу денної форми навчання Науковий керівник д.і.н., професор СКОРОБОГАТОВ А.В. Харків - 2008 Зміст Вступ Розділ І. Передумови та укладення договору Розділ ІІ. Зміст договору, його наслідки для України Висновки Список літератури і джерел Вступ Актуальність теми дослідження. З набуттям незалежності українське суспільство потребувало розбудови сильної демократичної України, ця знаменна подія зумовила розвиток різних напрямів вітчизняної історії. За умов становлення історичної науки в незалежній Україні неухильно зростає інтерес до тих визначних подій, які мали місце за часів українського гетьмана Богдана Хмельницького. Адже між явищами в сучасній України, та тими, які відбувались понад три століття тому, існує об'єктивний історичний зв'язок. Діяльність найвідомішого українського гетьмана Богдана Хмельницького, його величезний військовий та організаторський геній, за допомогою якого він зміг перетворити повстання на революцію, його багатовекторна дипломатична політика, направлена на створення незалежної Української держави, викликають потребу у всебічному вивченні діяльності гетьмана і його найсуперечливішого кроку – входження України до складу Російської держави.

 Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст

Якщо загалом на території України на той час діяли різноманітні джерела права (Руська правда, Литовські статути, канонічне та Магдебурське право), то у Запорізькій Січі основне значення мало звичаєве козацьке право – сукупність правових звичаїв, що утвердилися у сфері козацьких суспільних відносин. Система звичаєвого козацького права складалася саме в XV – середині XVII ст. і закріплювала військово-адміністративну організацію козацтва, діяльність судових органів, види злочинів і покарань. Козацтво збагатило суспільно-політичні функції української державності ще одним елементом – озганізаційною структурою у формі полків. Той факт, що вона була узаконена “Ординацією війська Запорозького реєстрового”, прийнятою Варшавським сеймом 1638 р., не применшує значення правотворчості козацтва. Дух козацтва охопив найрізноманітніші сфери життя і значною мірою зумовив тенденції розвитку й утвердження на українських землях державних органів управління. VI. Державність України в період Богдана Хмельницького та після його смерті.

 Хмельницкий

Григор Орлик писав: «Хмельницький прийняв опіку московського царя для краю й нації з усіма правами вільної нації. Але перфідія московського царя була причиною, що негайно після смерти Хмельницького пра- ва козацької нації почали порушатися москалями» . . Висновок Як бачимо, Богдан Хмельницький — відбудував вільну державу на Україні, що була цілих триста літ перед Хмельницьким під пануванням Литви й Польщі. Правда, що молоду українську державу не вспів гетьман оборонити перед усіми ворогами, бо їх було забагато, а до того ще він завчасно помер, але по Хмельницькім ідуть його слідами інші гетьмани і — як побачимо — Україна вже ніколи потім не була в такій неволі, як перед Хмельницьким. Гетьман Хмельницький має в українській історії велику славу, бо він перший рішучо повів козацьке військо до боротьби за волю народу І рідної землі. З тих славних часів наші малярі намалювали кілька прегарних образів, а з них найкращий є: „В'їзд Богдана Хмельницького до Києва", в січні 1650 року, по битві під Зборовом. Цей образ намалював артист-маляр Івасюк.

 Данило Нечай /Укр./

Данило Нечай — сподвижник Богдана Хмельницького Перші чутки про Нечая Вперше ми зустрічаємо Данило Нечая "Полковник воєводства Брацлавського війська й. кор. мил. Запорозького" (який за деякими даними родом з околиць Бару, але точно не відомо де і коли він народився, та виріс) приблизно з 40-х років VII сторіччя. Сформувавши брацлавський полк він бере активну участь у діях війск Богдана Хмельницького. Пізніше його протиставляють Богдану Хмельницькому, навідь вважають його гетьманом на лівобережжі після Богдана Хмельницького. Іноді навідь доходило до невеличких сварок між Нечаєм та Богданом Хмельницьким, також Данило Нечай був у родстві з Богданом Хмельницьким. Нечай як і Богун підчеркував вірність перемірю: "Ми жадної! причини не даємо, навпаки — хочемо в добрій згоді жити між собою до служного, визначеного часу. — а інакше не дивуїте, вельможність ваша, коли знову пустимо орду аж до самого Камінця, ба і в Камінці вельможність ваша не втримється". По одній з версій причиною смерті Данила Нечая є зрадження його жінкою Богдана Хмельницького, якій він приходився кумом. Склад Брацлавського полку Браславський полк на чолі якого був Данило Нечай був одним з найкрупніших полків на тогочасній Україні, а саме на Поділлі.

 Березневі статті Богдана Хмельницького

Ці умови, які були оформлені у вигляді прохань-челобитних до царя, дістали схвалення царя і бояр. В них передбачалося: 1. стаття 1 - право українців обирати старших із свого гурту і саме через них вносити податки до царської казни; 2. стаття 2 - розміри платні від царського уряду козацькій старшині; 3. стаття 3 - пожалування козацькій старшині млинів "для прогодовання"; 4. стаття 4 - розміри витрат казни на козацьку артилерію; 5. стаття 5 - право Війська Запорізького мати дипломатичні зносини з іншими державами, крім Туреччини і Польщі; 6. стаття 6 - затвердження маєтків київського метрополита; 7. стаття 7 - надіслання російських військ під Смоленськ; 8. стаття 8 - надіслання російських військ на польский кордон; 9. стаття 9 - розміри платні козацькій старшині, про яку не йшлося у статті другій, та рядовим козакам; 10. стаття 10 - наказ донським козакам не порушувати миру з Кримським Ханством, доки воно буде союзником Війська Запорізького; 11. стаття 11 - забезпечення порохом і провіянтом козацький залог у фортеці Кодан і у Запорізькій Січі.Окремо після всіх статей визначалась загальна щільність козацького війська (реєстр) у 60 тисяч осіб, а також, що українці самі між собою розбір зроблять: хто буде козак, а хто буде мужик.Разом із затвердженням "Березневих статей" російський цар 27 березня 1654 року видав українським послам жалувані грамоти: 12. про прийняття України до складу російської держави, підтверження прав і вольностей її населення, відпуск із Москви українських послів і посилку гетьману військової печатки; 13. про збереження прав і вольностей гетьмана Богдана Хмельницького і всього Війська Запорізького; 14. про передачу Чигиронського староства на гетьианську булаву.

 Початок визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького

Використавши в організації української армії свій попередній великий військовий досвід і залучивши талановитих полководців, таких як Іван Богун чи Максим Кривоніс, Хмельницький сповідував вирішальну роль проводу у війську, роль авторитету командування та його уміння підтримувати дисципліну. Польське військо здебільшого кількісно переважало українську армію, але зазнавало поразки через відсутність серйозного й авторитетного командування. Навпаки, від самого початку боротьби Богдана Хмельницького козацьке військо було згуртоване залізною дисципліною й послухом своєму вождеві. Прикладом того, як Хмельницький виховував своє військо, є факти, коли козаки свідомо йшли на смерть, на тортури як «язики», яких брали у полон поляки, і вони під тортурами давали ворогові невірні відомості й рятували своє військо, або коли в битві під Берестечком козаки вразили світ своєю мужністю, фанатичною вірою в перемогу. Моральну вартість війська Хмельницького сучасники вбачали не лише в регулярних засадах організації, умінні перемагати з меншими силами, а й у здоровому світогляді козаків, у їхній величезній релігійній і національній згуртованості і зосередженості на єдиній головній меті — перемозі.