Чернігівщина та Чернігівська область - історичний обзор

 Країна Моксель, або Московія. Книга 1

Видання 1969–1978 років: № з/п Область України Всього населення Українці Росіяни 1. Чернігівська область. ВРЕ, том 29, с. 86 1508 тис. осіб 93,8% 4,7% 2. Харківська область. ВРЕ, том 28, с. 207 2996 тис. осіб 67% 29% 3. Ворошиловградська обл. ВРЕ, том 5, с. 372, 373 2749 тис. осіб 55% 41,8% 4. Донецька область. ВРЕ, том 8, с. 441 4934 тис. осіб 53,1% 40,6% 5. Херсонська область. ВРЕ, том 28, с. 242 1125 тис. осіб 78,3% 18,1% 6. Миколаївська область. ВРЕ, том 18, с. 9 1181 тис. осіб 78,9% 16,1% 7. Одеська область. ВРЕ, том 18, с. 303 2941 тис. осіб 55% 24,2% 8. Сумська область. ВРЕ, том 25, с. 73 1452 тис. осіб 87,2% 11,7% Де ж, пане Солженіцин, переважно росіяни? Не встигли зросійщити ці землі! Ви лаєте комуністів. А дарма. Вони зробили значно більше в питанні зросійщення народів, ніж династія Романових. Воно й зрозуміло: Романови «збивали» імперію, а комуністи проводили другий етап — зросійщення. Навіть на себе погляньте. Маючи, як ви пишете, українську кров, ви не стали українцем. Ви вважаєте себе споконвіку росіянином

 Курортно-рекреаційний комплекс України. Основні проблеми і перспективи розвитку

Сучасний стан розвитку рекреаційного природокористування характеризують такі кількісні показники: природно-рекреаційний потенціал (ПРП) територій, площі земель природно-заповідного фонду, рекреаційного, оздоровчого, культурно-історичного призначення заданими Земельного кадексу України. Якісні показники забезпечення регіонів рекреаційними ресурсами та територіями характеризують: - рівень забезпечення регіонів мінеральними нодами; - рівень забезпечення регіонів лікувальними грязями; - рівень природно-рекреаційного потенціалу регіонів, що визначається як його частка у загальному ПРП; - рівень концентрації ПРП на одиницю площі регіону, що визначається як його відношення до загальної площі регіону; - рівень концентрації ПРП на І тис. жителів регіону; - рівень концентрації ПРП па І тис. рекреантів; - рівень забезпечення регіонів ПРП, шо визначається як відношення потенційної потреби до величини природно-рекреаційного потенціалу; - рівень забезпечення регіонів землями рекреаційного призначення, що визначається як відношення потенційної потреби до площі цих земель; - рівень концентрації рекреаційних земель на одиницю площі регіону; - рівень концентрації рекреаційних земель на І тис. жителів регіону; - рівень концентрації рекреаційних земель на 1 тис. рекреантів. За рівнем забезпечення землями рекреаційного призначення лідерами є Хмельницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська області.

 Великие загадки Земли - параллельный мир

Кроме того, один мужчина видел маленькую сферу, неотступно следовавшую за ним на расстоянии полутора метров. После нескольких безуспешных попыток он наконец дотянулся до нее своим мачете, и сфера исчезла, оставив после себя что-то вроде пепла. Эти существа наблюдаются с давних времен. Они летают по воздуху, нападают на индейцев и похищают их; согласно современным сообщениям, они несут на своих спинах какие-то ракеты. Иногда, как рассказывали Строссу, люди оказываются "парализованными" во время встреч с икалами, живущими в пещерах, которые местные жители старательно обходят стороной. Гордон Крейтон, редактор журнала "Flying Saucer Review", специалист в области лингвистики, а в прошлом сотрудник министерства иностранных дел Великобритании, длительное время работая в Латинской Америке, изучал фольклор индейцев. Комментируя сообщение Стросса, Крейтон отмечает, что такие слова, как "ик" и "икал", встречаются во всех диалектах лингвистической группы майя-соке. Цельтальские слова "ихк" и "ихк'ал" (прилагательное) буквально означают "черное существо" или "черный"..

 Розвиток та розміщення хімічної промисловості України

Великі заводи по випуску шин введені в дію у Дніпропетровську і Білій Церкві. Найбільшими в країні центрами видобутку сірки стали Новий Роздол і Новояворівське (Львівська область). Хімічна промисловість зосереджена у Донбасі, Придніпров’ї та Прикарпатті. З інших районів виділяються Сумщина, Причорномор’я, Черкащина, Волинь. Але тільки у Донбасі зосереджена майже третина виробництва всієї галузі. На Луганщину припадає 17% випуску хімічної та нафтохімічної продукції. В області сформувався Лисичансько-Рубіжанський промисловий вузол хімічної спеціалізації. На Донеччині створено потужний Горлівсько- Слов’янський промисловий вузол, на Дніпропетровщині – Дніпропетровсько- Дніпродзержинський вузол, на Львівщині – Дрогобицько-Бориславський, Львівський та інші промислові центри. Великі промислові центри є також в Івано-Франківській, Сумській областях, у Причорномор’ї. Важливими регіонами хімічного виробництва стали Київ, Чернігів, Рівне. Україна займає одне з провідних місць у світі і має великі експортні можливості щодо мінеральних добрив. Це визначається сировинним фактором – наявністю багатих родовищ калійних солей і фосфоритів.

 Концепции современного естествознания

Чтобы понять, что произойдет, вспомним про приливные силы тяготения. Их действие связано с тем, что точки тела, находящиеся ближе к центру тяготения, притягиваются сильнее чем расположенные дальше. В результате притягиваемое тело растягивается. В начале падения наблюдателя в черную дыру приливное растяжение может быть ничтожным. Но оно неизбежно нарастает в ходе падения. Как показывает теория, любое падающее в черную дыру тело попадает в область, где приливные силы становятся бесконечными. Это так называемая сингулярность внутри черной дыры. Здесь любое тело или частица будут разорваны приливными силами и перестанут существовать. Пройти сквозь сингулярность и не разрушиться не может ничто. Но если такой исход совершенно неизбежен для любых тел внутри черной дыры, то это означает, что в сингулярности перестает существовать и время. Свойства времени зависят от протекающих процессов. Теория утверждает, что в сингулярности свойства времени изменяются настолько сильно, что его непрерывный поток обрывается, оно распадается на кванты

 Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька. Житомирська, Закарпатська, Запорізька. Івано-Франківська, Київська. Кіровоградська, Луганська. Львівська. Миколаївська, Одеська. Полтавська. Рівненська, Сумська, Тернопільська. Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається відповідними законами України. За державним режимом Україна є демократичною, соціальною, правовою державою. Конституційний лад України будується за принципом приорітету прав ісвобод людини і громадянина. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. За Конституцією України 1996 року єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада. Конституційний склад Верховної Ради становить 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

 Іноваційний менеджмент

Підприємства цієї галузі розташовані в Київській (м. Київ), Донецькій, Дніпропетровській, Львівській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областяях. Підприємства харчової промисловості в головному концентруютьсяя у великих містах і населених пунктах, що входять до агламерації великих міст. Переробна промисловість територіально пов(язана з місьцями виробництва технічних культур (цукровий буряк, соняшник, льон-довгунець). Для кращої орієнтації інвесторів має сенс групування регіонів залежно від рівня розвитку і структкри промислового виробництва, які умовно поєднані в такі групи: 1) Регіони суцільної промислової агломерації з високою концентрацією виробництва і населення (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька і Луганська області). 1996 року в цих регіонах вироблено близько 59% усьго олбсягу промислової продукції крахни, у тому числі товарів для населення- 36%. 2) Промислово розвинені регіони з концентрацією виробнцтва в обласних центрах і великих містах (Київська область і м. Київ, Харківська, Одеська, Львівська, Полтавська області). 1996 року в цих регіонах вироблено майже 14%промислової продукції країни, у тому числі товарів для населення- 20%.

 АПК в сучасних умовах господарювання

В Україні отримують досить високі врожаї цієї культури. . У північній та західній частинах України вирощується льон-довгунець, площа якого у 1999 р. склала 98 тис. га. В країні збирають високі врожаї цієї культури. Льон-довгунець — культура довгого дня і краще росте в більш північних районах. В умовах України його вирощують у поліських районах Житомирської, Чернігівської, Київської, Рівненської, Волинської та Сумської областей, а також у Львівській та Івано-Франківській областях. Льон-кудряш вирощують у степових областях. В Україні вирощуються також коноплі, посіви яких становлять 10 тис. га і скоротилися у порівнянні з 1940 р. майже в 15 разів. Коноплі південні вирощують у Степовій зоні (Дніпропетровська і Миколаївська області), середньоруські — в Лісостеповій (Сумська, Чернігівська, Полтавська області) на півдні Полісся. В усіх областях України вирощують і заготовляють значну кількість (близько 100) лікарських рослин. Культивують валеріану лікарську, кмин, хрін, шавлію лікарську, лаванду, м’яту кучеряву, м’яту перцеву, фенхель, беладонну лікарську, звіробій, ромашку та багато інших.

 Малий бізнес та проблеми його розвитку в Україні

Зворотною реакцією з боку населення на різні підходи регіональних та місцевих органів влади до розвитку фермерства є кількість поданих заяв про бажання стати фермером. Так в 1995 році найбільша їх кількість зафіксована в областях: Одеській (418), Донецькій (218), Закарпатській (252), Дніпропетровській (234), Миколаївській (226), Запорізькій (214), Київській (137), Кіровоградській (163) та Херсонській (130). Найменша кількість заяв подана в областях: Чернігівській (7), Житомирській (17), Хмельницькій (19), Вінницькій (22), Тернопільській (26), Чернівецькій (26), Рівненській (33), Львівській (38) й Черкаській (43). Потяг людей до вільного господарювання, традиції шанувати землю- годувальницю, активність населення зобов’язували і зобов’язують владні державні структури проводити земельне реформування виважено, враховуючи регіональні особливості і, звичайно, спираючись на чинне законодавство. Так, наприклад, Івано-Франківська область першою в Україні розпочала комплексну реформу землі. Тут єдині в Україні не пішли шляхом суцільної передачі земель у колективну власність, а насправді забезпечують своїм жителям добровільний вибір форм власності та господарювання. І як наслідок, індивідуальний сектор, що використовує 53 відсотки усіх сільськогосподарських угідь, виробляв у 1996 році три чверті валової сільськогосподарської продукції.

 Спеціальні економічні зони та їх роль в залученні іноземних інвестицій

Насьогодні, ініціаторами створення СЕЗ виступили обласні та районні Ради Львівської, Чернівецької, Чернигівської і Волинської областей, міст Севастополя, Керчі та Маріуполя. Проте, слід відмітити, що, незважаючи на достатню опрацьованість загальних вимог, щодо організації СЕЗ різних типів, в нашій державі функціонують лише зона інваційного характеру в м.Броди Львівської області та Південнокримська експериментальна економічна зона “Сиваш”, які поки що не дали відчутного господарського ефекту. З метою поліпшення організації СЕЗ та залучення до них іноземного капіталу створюється при Мінекономіки державна структура – Агенство з питань спеціальних (економічних) зон. На 1999-2001 роки передбачено створити такі спеціальні (вільні) економічні зони: 1. “Славутич” (м.Славутич, Київська область). 2. “Яворів” (Львівська область). 3. “Курортополіс Трускавець” (Львівська область). 4. “Інтерпорт-Ковель” (Волинська область). 5. “Закарпаття” (Закарпатська область) 6. ВЕЗ в м.Севастополь (АРК). 7. ВЕЗ в містах Ялта і Алушта (АРК). 8. ВЕЗ в м. Керч (АРК). 9. ВЕЗ в м. Феодосія (АРК). 10. “Аджалик” (Одеська область). 11. “Антарктида” (Одеська область). 12. “Порто-Франко” (Одеса). 13. “Буковина” (Чернівецька область). 14. “Яремга” (Івано-Франківська область). 15. Міжнародна ВЕЗ “Рені-Галац-Джурджулешті”(м.Рені, Одеської обл. Та Миколаїв).Див.: Бизнес, №7, 15 лютого 1999р. – с.7. У режимі “por o fra ko”, з перспективою наступного ускладнення функцій, можуть працювати порти Одеси, Іллічевська, Ізмаїла, Ялти, об’єдниних проектом Чорноморської зони економічної співпраці з портами інших держав цього регіону – Болгарії, Румунії, Турції, Грузії, Росії: Туапсе, Поті, Батумі, Констанца, Бургас, Варна, Трабзон, Самсун.

 Екокономічна ефективність виробництва картоплі

Протягом останніх років у розміщенні картоплі відбулися значні зміни — вона поширилася на південний схід та південь України. її, як і зерно, вирощують повсюдно, проте найбільшу кількість — на Поліссі, зокрема в Чернігівській, Волинській та Житомирській областях. За 1940—1995 рр. посівні площі картоплі значно коливалися і скоротилися на 25 %. Проте за рахунок зміни врожайності валові збори її порівняно з довоєнним періодом практично залишилися на тому ж самому рівні. Державні закупівлі також коливалися, а в останні роки зменшилися. Найбільшу питому вагу в державних закупівлях має Чернігівська область — близько 25 % загального їх обсягу. Урожайність картоплі коливається по областях. При середній урожайності в Україні 105 ц/га у Житомирській та Чернігівській областях одержано по 148 ц/га, а в Дніпропетровській, Донецькій — по 40 ц/га. В основному цим і пояснюються перевезення картоплі на значні відстані. Скорочення посівних площ можна розглядати як позитивне явище, по-перше, з погляду заощадження садивного матеріалу та зменшення пов'язаних із цим витрат на його зберігання, по-друге, зменшення витрат на вирощування картоплі і, по-третє, використання зазначених площ під посіви інших, зокрема кормових, культур.

 Рівень життя населення України: сучасний стан і тенденції

Лідерство за очікуваною тривалістю життя впевнено утримують Тернопільська, Чернівецька, львівська та Івано-Франківська області, незважаючи на досить низькі показники виробництва валового регіонального продукту на душу населення. Згідно світової практики, очікувана тривалість життя є, як правило, вищою в економічно більш розвинених регіонах. така закономірність чітко виявляється лише у Києві, де найвищий в Україні середньодушовий дохід і відносно добре розвинена система охорони здоров'я. За показником очікуваної тривалості життя м. Київ посідає перше місце в країні. Зберігаються значні регіональні розбіжності показників відтворення населення. За коефіцієнтом народжуваності, який безпосередньо характеризує перебіг процесів відтворення, Україна значно відстає від свого досить високого дореформеного рівня. Вищий рівень народжуваності спостерігається у західних регіонах (Закарпатська, Рівненська, Волинська обл.), що більше як у півтора разу перевищує рівень сумської, луганської та Чернігівської областей, які замикають рейтингову таблицю за цим показником.

 страхование в Украине

Ними виплачено 17 949,5 тис. грн. страхових сум та страхового відшкодування, або 13,9 % від загальної суми виплат. Рівень виплат по цих страховиках складає 33,9 %. Частка страховиків, створених за участю іноземного капіталу, в загальному обсязі сплачених статутних фондів дещо вища і складає 15,4 %, або 18 319,7 тис. грн. Середній сплачений статутний фонд на 01.01.98 вищезазначених страховиків складає 705 тис. грн. і перевищує середній загальноукраїнський в 1,3 рази. В цілому, страховики, створенні за участю іноземних юридичних осіб та іноземних громадян, істотно не впливали в 1998 році на стан та розвиток страхового ринку України. Страховики, які звітувались перед Укрсграхнаглядом за 1998 рік по регіонах України підрозділяються таким чином: Західний регіон (Вінницька, Хмельницька, Львівська, Ів.- Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська, Волинська, Рівненська області - 29 страхових організацій (12,9 % від загальної кількості); Східний регіон (Сумська, Харківська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Полтавська області - 58 страхових організацій (25,9 від загальної кількості); Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, АР Крим та М.Севастополь) - 47 страхових організацій (21,0 % від загальної кількості); Центральний регіон (Житомирська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська, Київська області та М.Київ) - 90 страхових організацій (40,2 % від загальної кількості); Продовжує мати місце вкрай нерівномірна ситуація зі структурою розміщення страхового ринку.

 Київська область

Площа — 28,1 тис. км2 Населення — 1830,5 тис.чол. (на 2000 р., без Києва) Центр — м.Київ Загальні дані. Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована на півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі. В області 25 районів, 25 міст, в тому числі обласного підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених пунктів. Населення. Основне населення — українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м.Києва) — 68,7 чол. на 1 км2 (1985). Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Міське населення (крім Києва) становить 52% (1985). Великі міста (крім Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, Переяслав-Хмельницький, Фастів. Природа. Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра.

 Розвиток та розміщення залізничного транспорту України

Територія, що обслуговується Південно-Західною дорогою, має густу мережу автомобільних доріг із твердим покриттям. Найбільш важливими серед них, використовуваними як магістральні шляхи, є дві меридіональні дороги: Гомель-Чернігів-Київ-БілаиЦерква-Умань з виходом на Одесу, Мозир-Деркач-Житомир-Бердичів-Вінниця-Ямпіль з виходом на Бєльці і Кишинів з відгалуженням від Коростеня на Новгород-Волинськиий-Хмельницький і Кам'янець-Подільський і три широтні: Київ-Житомир-новоград-волинський-Ровно, БілалЦерква-Казятин-Любар-Ямполь-Кременець і Умань-Вінниця-Хмельницьк-Тернопіль. До цієї магістральної мережі в районах інтенсивного бурякосіяння споруджені численні під'їзди, використовувані головним чином для вивозу сільськогосподарської продукції до заготівельних пунктів і центрів її переробки (цукровим і спиртовим заводам). Львівська залізниця Львівська залізниця обслуговує територію Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської, Волинської і Ровенської областей. Її експлуатаційна довжина 4.5 тис.км. Дорога забезпечує вихід з території України на захід через прикордонні станції Чоп, Мостиска і Брест - потоку експортних вантажів.

 Виробництво мінеральних добрив в Україні

Виробництво силікатної цегли налагоджено в Дніпропетровську, Красному Лимані (Донецька область), Кривому Розі, Ладижині (Вінницька область), Розвадові (Львівська область), Трипіллі (Київська область), Черкасах і Чернігові. Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій орієнтується на споживача. Підприємства цієї галузі промисловості забезпечують будівництво стіновими панелями, блоками для фундаментів будівель, залізобетонними палями, міжповерховими перекриттями тощо. Найбільші з них розміщені переважно у великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Кривому Розі тощо. Основними центрами виробництва щебеню є Гнівань (Вінницька область) і Томаківка (Дніпропетровська область), де працюють заводи, що виробляють гравій. — Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій. Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, а також до населених пунктів зі значним обсягом житлового і цивільного будівництва. В країні діє 25 виробничих об'єднань по виготовленню комплектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Харківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське.

 Географічне положення України

Ці держави стали також членами Організації Північноатлантичного договору (НАТО) — військово-політичної організації, з якою активно співпрацює Україна. Сама ж Україна протягом останнього десятиріччя притримувалася нейтральної зовнішньої політики і не приєднувалась до жодного з двох військово-політичних блоків, які її оточують, — НАТО (на заході) і організації колективної безпеки країн СНД (на сході і на півночі). У 2002 р. Україна переглянула свій позаблоковий статус і заявила про намір увійти в НАТО. Адміністративна карта України  Щодо центральності розміщення обл. центру можна виділити: •області з центральним розміщенням обл. центру: Донецька, Чернівецька, Хмельницька, Дніпропетровська; •області, з розміщенням обл. центру наближеним до центрального: Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська; •Області з нецентральним розміщенням обл. центру (обласний центр розміщений не в самому географічному центрі області а біля нього, в протяжність державного кордону з Російською Федерацією складає 498 км. На кордоні розташовано три пункти пропуску залізничним транспортом (Волфіно, Пушкарноє, Зерновий) і п'ять — автомобільним (Бачевськ, Катеріновка, Рижовка, Юнаковка, Велика Пісаревка).

 Українська архітектура другої половини XVII-XVIII ст.

Не випадково найранішою з них є споруджена за проектом Б. Растреллі київська Андріївська церква (1747—1753). її традиції продовжують церква Різдва Богородиці в Козельці (архіт. Андрій Квасов, 1752—1764), святих Антонія і Феодосія у Василькові (1756—1758), Покрови Богородиці в Охтирці (1753—1762). Помітним явищем в архітектурі Києва та Лівобережжя стали високі дзвіниці. Початок їх поширенню кладе споруджена в перших роках XVIII ст. дзвіниця київського Софійського собору, добудована за проектом Й. Шеделя, з багатою орнаментальною декорацією у кращих традиціях національної архітектури. На відміну від неї в усіх наступних спорудах застосовано ордерну систему. її впровадження пов'язане з головною дзвіницею Києво-Печерської лаври, яка є найвизначнішою в цій групі пам'яток. Звернення до європейської традиції найповніше виявилося у класичних спорудах XVIII ст. — львівському соборі святого Юра та Успенській церкві Почаївського монастиря. Надзвичайно популярними були численні п'ятидільні храми у три- та одноверхому варіантах. Перший з них репрезентують Троїцька в Черкаському Бишкині на Харківщині (1751), Введенська в Артемівці на Полтавщині (1761), Покровська в Олешні на Сумщині (1771), другий — Троїцька в Коропі на Чернігівщині (1716), Введенська у Бериславі на Херсонщині (1726), Миколаївська у Свіржі на Сумщині (1745), Миколаївська у Мшанах на Харківщині (1798), Миколаївська та Різдва Богородиці (обидві — 1799) у Червоному Осколі на Харківщині.