![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Законодательство и право | подраздел: | История государства и права зарубежных стран |
Чернігівщина та Чернігівська область - історичний обзор | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Видання 1969–1978 років: № з/п Область України Всього населення Українці Росіяни 1. Чернігівська область. ВРЕ, том 29, с. 86 1508 тис. осіб 93,8% 4,7% 2. Харківська область. ВРЕ, том 28, с. 207 2996 тис. осіб 67% 29% 3. Ворошиловградська обл. ВРЕ, том 5, с. 372, 373 2749 тис. осіб 55% 41,8% 4. Донецька область. ВРЕ, том 8, с. 441 4934 тис. осіб 53,1% 40,6% 5. Херсонська область. ВРЕ, том 28, с. 242 1125 тис. осіб 78,3% 18,1% 6. Миколаївська область. ВРЕ, том 18, с. 9 1181 тис. осіб 78,9% 16,1% 7. Одеська область. ВРЕ, том 18, с. 303 2941 тис. осіб 55% 24,2% 8. Сумська область. ВРЕ, том 25, с. 73 1452 тис. осіб 87,2% 11,7% Де ж, пане Солженіцин, переважно росіяни? Не встигли зросійщити ці землі! Ви лаєте комуністів. А дарма. Вони зробили значно більше в питанні зросійщення народів, ніж династія Романових. Воно й зрозуміло: Романови «збивали» імперію, а комуністи проводили другий етап — зросійщення. Навіть на себе погляньте. Маючи, як ви пишете, українську кров, ви не стали українцем. Ви вважаєте себе споконвіку росіянином
Сучасний стан розвитку рекреаційного природокористування характеризують такі кількісні показники: природно-рекреаційний потенціал (ПРП) територій, площі земель природно-заповідного фонду, рекреаційного, оздоровчого, культурно-історичного призначення заданими Земельного кадексу України. Якісні показники забезпечення регіонів рекреаційними ресурсами та територіями характеризують: - рівень забезпечення регіонів мінеральними нодами; - рівень забезпечення регіонів лікувальними грязями; - рівень природно-рекреаційного потенціалу регіонів, що визначається як його частка у загальному ПРП; - рівень концентрації ПРП на одиницю площі регіону, що визначається як його відношення до загальної площі регіону; - рівень концентрації ПРП на І тис. жителів регіону; - рівень концентрації ПРП па І тис. рекреантів; - рівень забезпечення регіонів ПРП, шо визначається як відношення потенційної потреби до величини природно-рекреаційного потенціалу; - рівень забезпечення регіонів землями рекреаційного призначення, що визначається як відношення потенційної потреби до площі цих земель; - рівень концентрації рекреаційних земель на одиницю площі регіону; - рівень концентрації рекреаційних земель на І тис. жителів регіону; - рівень концентрації рекреаційних земель на 1 тис. рекреантів. За рівнем забезпечення землями рекреаційного призначення лідерами є Хмельницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська області.
Кроме того, один мужчина видел маленькую сферу, неотступно следовавшую за ним на расстоянии полутора метров. После нескольких безуспешных попыток он наконец дотянулся до нее своим мачете, и сфера исчезла, оставив после себя что-то вроде пепла. Эти существа наблюдаются с давних времен. Они летают по воздуху, нападают на индейцев и похищают их; согласно современным сообщениям, они несут на своих спинах какие-то ракеты. Иногда, как рассказывали Строссу, люди оказываются "парализованными" во время встреч с икалами, живущими в пещерах, которые местные жители старательно обходят стороной. Гордон Крейтон, редактор журнала "Flying Saucer Review", специалист в области лингвистики, а в прошлом сотрудник министерства иностранных дел Великобритании, длительное время работая в Латинской Америке, изучал фольклор индейцев. Комментируя сообщение Стросса, Крейтон отмечает, что такие слова, как "ик" и "икал", встречаются во всех диалектах лингвистической группы майя-соке. Цельтальские слова "ихк" и "ихк'ал" (прилагательное) буквально означают "черное существо" или "черный"..
Великі заводи по випуску шин введені в дію у Дніпропетровську і Білій Церкві. Найбільшими в країні центрами видобутку сірки стали Новий Роздол і Новояворівське (Львівська область). Хімічна промисловість зосереджена у Донбасі, Придніпров’ї та Прикарпатті. З інших районів виділяються Сумщина, Причорномор’я, Черкащина, Волинь. Але тільки у Донбасі зосереджена майже третина виробництва всієї галузі. На Луганщину припадає 17% випуску хімічної та нафтохімічної продукції. В області сформувався Лисичансько-Рубіжанський промисловий вузол хімічної спеціалізації. На Донеччині створено потужний Горлівсько- Слов’янський промисловий вузол, на Дніпропетровщині – Дніпропетровсько- Дніпродзержинський вузол, на Львівщині – Дрогобицько-Бориславський, Львівський та інші промислові центри. Великі промислові центри є також в Івано-Франківській, Сумській областях, у Причорномор’ї. Важливими регіонами хімічного виробництва стали Київ, Чернігів, Рівне. Україна займає одне з провідних місць у світі і має великі експортні можливості щодо мінеральних добрив. Це визначається сировинним фактором – наявністю багатих родовищ калійних солей і фосфоритів.
Чтобы понять, что произойдет, вспомним про приливные силы тяготения. Их действие связано с тем, что точки тела, находящиеся ближе к центру тяготения, притягиваются сильнее чем расположенные дальше. В результате притягиваемое тело растягивается. В начале падения наблюдателя в черную дыру приливное растяжение может быть ничтожным. Но оно неизбежно нарастает в ходе падения. Как показывает теория, любое падающее в черную дыру тело попадает в область, где приливные силы становятся бесконечными. Это так называемая сингулярность внутри черной дыры. Здесь любое тело или частица будут разорваны приливными силами и перестанут существовать. Пройти сквозь сингулярность и не разрушиться не может ничто. Но если такой исход совершенно неизбежен для любых тел внутри черной дыры, то это означает, что в сингулярности перестает существовать и время. Свойства времени зависят от протекающих процессов. Теория утверждает, что в сингулярности свойства времени изменяются настолько сильно, что его непрерывный поток обрывается, оно распадается на кванты
До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька. Житомирська, Закарпатська, Запорізька. Івано-Франківська, Київська. Кіровоградська, Луганська. Львівська. Миколаївська, Одеська. Полтавська. Рівненська, Сумська, Тернопільська. Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається відповідними законами України. За державним режимом Україна є демократичною, соціальною, правовою державою. Конституційний лад України будується за принципом приорітету прав ісвобод людини і громадянина. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. За Конституцією України 1996 року єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада. Конституційний склад Верховної Ради становить 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.
Підприємства цієї галузі розташовані в Київській (м. Київ), Донецькій, Дніпропетровській, Львівській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областяях. Підприємства харчової промисловості в головному концентруютьсяя у великих містах і населених пунктах, що входять до агламерації великих міст. Переробна промисловість територіально пов(язана з місьцями виробництва технічних культур (цукровий буряк, соняшник, льон-довгунець). Для кращої орієнтації інвесторів має сенс групування регіонів залежно від рівня розвитку і структкри промислового виробництва, які умовно поєднані в такі групи: 1) Регіони суцільної промислової агломерації з високою концентрацією виробництва і населення (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька і Луганська області). 1996 року в цих регіонах вироблено близько 59% усьго олбсягу промислової продукції крахни, у тому числі товарів для населення- 36%. 2) Промислово розвинені регіони з концентрацією виробнцтва в обласних центрах і великих містах (Київська область і м. Київ, Харківська, Одеська, Львівська, Полтавська області). 1996 року в цих регіонах вироблено майже 14%промислової продукції країни, у тому числі товарів для населення- 20%.
В Україні отримують досить високі врожаї цієї культури. . У північній та західній частинах України вирощується льон-довгунець, площа якого у 1999 р. склала 98 тис. га. В країні збирають високі врожаї цієї культури. Льон-довгунець — культура довгого дня і краще росте в більш північних районах. В умовах України його вирощують у поліських районах Житомирської, Чернігівської, Київської, Рівненської, Волинської та Сумської областей, а також у Львівській та Івано-Франківській областях. Льон-кудряш вирощують у степових областях. В Україні вирощуються також коноплі, посіви яких становлять 10 тис. га і скоротилися у порівнянні з 1940 р. майже в 15 разів. Коноплі південні вирощують у Степовій зоні (Дніпропетровська і Миколаївська області), середньоруські — в Лісостеповій (Сумська, Чернігівська, Полтавська області) на півдні Полісся. В усіх областях України вирощують і заготовляють значну кількість (близько 100) лікарських рослин. Культивують валеріану лікарську, кмин, хрін, шавлію лікарську, лаванду, м’яту кучеряву, м’яту перцеву, фенхель, беладонну лікарську, звіробій, ромашку та багато інших.
Зворотною реакцією з боку населення на різні підходи регіональних та місцевих органів влади до розвитку фермерства є кількість поданих заяв про бажання стати фермером. Так в 1995 році найбільша їх кількість зафіксована в областях: Одеській (418), Донецькій (218), Закарпатській (252), Дніпропетровській (234), Миколаївській (226), Запорізькій (214), Київській (137), Кіровоградській (163) та Херсонській (130). Найменша кількість заяв подана в областях: Чернігівській (7), Житомирській (17), Хмельницькій (19), Вінницькій (22), Тернопільській (26), Чернівецькій (26), Рівненській (33), Львівській (38) й Черкаській (43). Потяг людей до вільного господарювання, традиції шанувати землю- годувальницю, активність населення зобов’язували і зобов’язують владні державні структури проводити земельне реформування виважено, враховуючи регіональні особливості і, звичайно, спираючись на чинне законодавство. Так, наприклад, Івано-Франківська область першою в Україні розпочала комплексну реформу землі. Тут єдині в Україні не пішли шляхом суцільної передачі земель у колективну власність, а насправді забезпечують своїм жителям добровільний вибір форм власності та господарювання. І як наслідок, індивідуальний сектор, що використовує 53 відсотки усіх сільськогосподарських угідь, виробляв у 1996 році три чверті валової сільськогосподарської продукції.
Насьогодні, ініціаторами створення СЕЗ виступили обласні та районні Ради Львівської, Чернівецької, Чернигівської і Волинської областей, міст Севастополя, Керчі та Маріуполя. Проте, слід відмітити, що, незважаючи на достатню опрацьованість загальних вимог, щодо організації СЕЗ різних типів, в нашій державі функціонують лише зона інваційного характеру в м.Броди Львівської області та Південнокримська експериментальна економічна зона “Сиваш”, які поки що не дали відчутного господарського ефекту. З метою поліпшення організації СЕЗ та залучення до них іноземного капіталу створюється при Мінекономіки державна структура – Агенство з питань спеціальних (економічних) зон. На 1999-2001 роки передбачено створити такі спеціальні (вільні) економічні зони: 1. “Славутич” (м.Славутич, Київська область). 2. “Яворів” (Львівська область). 3. “Курортополіс Трускавець” (Львівська область). 4. “Інтерпорт-Ковель” (Волинська область). 5. “Закарпаття” (Закарпатська область) 6. ВЕЗ в м.Севастополь (АРК). 7. ВЕЗ в містах Ялта і Алушта (АРК). 8. ВЕЗ в м. Керч (АРК). 9. ВЕЗ в м. Феодосія (АРК). 10. “Аджалик” (Одеська область). 11. “Антарктида” (Одеська область). 12. “Порто-Франко” (Одеса). 13. “Буковина” (Чернівецька область). 14. “Яремга” (Івано-Франківська область). 15. Міжнародна ВЕЗ “Рені-Галац-Джурджулешті”(м.Рені, Одеської обл. Та Миколаїв).Див.: Бизнес, №7, 15 лютого 1999р. – с.7. У режимі “por o fra ko”, з перспективою наступного ускладнення функцій, можуть працювати порти Одеси, Іллічевська, Ізмаїла, Ялти, об’єдниних проектом Чорноморської зони економічної співпраці з портами інших держав цього регіону – Болгарії, Румунії, Турції, Грузії, Росії: Туапсе, Поті, Батумі, Констанца, Бургас, Варна, Трабзон, Самсун.
Протягом останніх років у розміщенні картоплі відбулися значні зміни — вона поширилася на південний схід та південь України. її, як і зерно, вирощують повсюдно, проте найбільшу кількість — на Поліссі, зокрема в Чернігівській, Волинській та Житомирській областях. За 1940—1995 рр. посівні площі картоплі значно коливалися і скоротилися на 25 %. Проте за рахунок зміни врожайності валові збори її порівняно з довоєнним періодом практично залишилися на тому ж самому рівні. Державні закупівлі також коливалися, а в останні роки зменшилися. Найбільшу питому вагу в державних закупівлях має Чернігівська область — близько 25 % загального їх обсягу. Урожайність картоплі коливається по областях. При середній урожайності в Україні 105 ц/га у Житомирській та Чернігівській областях одержано по 148 ц/га, а в Дніпропетровській, Донецькій — по 40 ц/га. В основному цим і пояснюються перевезення картоплі на значні відстані. Скорочення посівних площ можна розглядати як позитивне явище, по-перше, з погляду заощадження садивного матеріалу та зменшення пов'язаних із цим витрат на його зберігання, по-друге, зменшення витрат на вирощування картоплі і, по-третє, використання зазначених площ під посіви інших, зокрема кормових, культур.
Лідерство за очікуваною тривалістю життя впевнено утримують Тернопільська, Чернівецька, львівська та Івано-Франківська області, незважаючи на досить низькі показники виробництва валового регіонального продукту на душу населення. Згідно світової практики, очікувана тривалість життя є, як правило, вищою в економічно більш розвинених регіонах. така закономірність чітко виявляється лише у Києві, де найвищий в Україні середньодушовий дохід і відносно добре розвинена система охорони здоров'я. За показником очікуваної тривалості життя м. Київ посідає перше місце в країні. Зберігаються значні регіональні розбіжності показників відтворення населення. За коефіцієнтом народжуваності, який безпосередньо характеризує перебіг процесів відтворення, Україна значно відстає від свого досить високого дореформеного рівня. Вищий рівень народжуваності спостерігається у західних регіонах (Закарпатська, Рівненська, Волинська обл.), що більше як у півтора разу перевищує рівень сумської, луганської та Чернігівської областей, які замикають рейтингову таблицю за цим показником.
Ними виплачено 17 949,5 тис. грн. страхових сум та страхового відшкодування, або 13,9 % від загальної суми виплат. Рівень виплат по цих страховиках складає 33,9 %. Частка страховиків, створених за участю іноземного капіталу, в загальному обсязі сплачених статутних фондів дещо вища і складає 15,4 %, або 18 319,7 тис. грн. Середній сплачений статутний фонд на 01.01.98 вищезазначених страховиків складає 705 тис. грн. і перевищує середній загальноукраїнський в 1,3 рази. В цілому, страховики, створенні за участю іноземних юридичних осіб та іноземних громадян, істотно не впливали в 1998 році на стан та розвиток страхового ринку України. Страховики, які звітувались перед Укрсграхнаглядом за 1998 рік по регіонах України підрозділяються таким чином: Західний регіон (Вінницька, Хмельницька, Львівська, Ів.- Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська, Волинська, Рівненська області - 29 страхових організацій (12,9 % від загальної кількості); Східний регіон (Сумська, Харківська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Полтавська області - 58 страхових організацій (25,9 від загальної кількості); Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, АР Крим та М.Севастополь) - 47 страхових організацій (21,0 % від загальної кількості); Центральний регіон (Житомирська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська, Київська області та М.Київ) - 90 страхових організацій (40,2 % від загальної кількості); Продовжує мати місце вкрай нерівномірна ситуація зі структурою розміщення страхового ринку.
Площа — 28,1 тис. км2 Населення — 1830,5 тис.чол. (на 2000 р., без Києва) Центр — м.Київ Загальні дані. Київська область утворена 27.ІІ.1932 р. Розташована на півночі України, в басейні середньої течії Дніпра, головним чином на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та сході — з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі. В області 25 районів, 25 міст, в тому числі обласного підпорядкування, 29 селищ міського типу, 1194 населених пунктів. Населення. Основне населення — українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші. Середня щільність населення (без м.Києва) — 68,7 чол. на 1 км2 (1985). Найщільніше заселені центральні та південні райони області. Міське населення (крім Києва) становить 52% (1985). Великі міста (крім Києва): Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків, Переяслав-Хмельницький, Фастів. Природа. Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра.
Територія, що обслуговується Південно-Західною дорогою, має густу мережу автомобільних доріг із твердим покриттям. Найбільш важливими серед них, використовуваними як магістральні шляхи, є дві меридіональні дороги: Гомель-Чернігів-Київ-БілаиЦерква-Умань з виходом на Одесу, Мозир-Деркач-Житомир-Бердичів-Вінниця-Ямпіль з виходом на Бєльці і Кишинів з відгалуженням від Коростеня на Новгород-Волинськиий-Хмельницький і Кам'янець-Подільський і три широтні: Київ-Житомир-новоград-волинський-Ровно, БілалЦерква-Казятин-Любар-Ямполь-Кременець і Умань-Вінниця-Хмельницьк-Тернопіль. До цієї магістральної мережі в районах інтенсивного бурякосіяння споруджені численні під'їзди, використовувані головним чином для вивозу сільськогосподарської продукції до заготівельних пунктів і центрів її переробки (цукровим і спиртовим заводам). Львівська залізниця Львівська залізниця обслуговує територію Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської, Волинської і Ровенської областей. Її експлуатаційна довжина 4.5 тис.км. Дорога забезпечує вихід з території України на захід через прикордонні станції Чоп, Мостиска і Брест - потоку експортних вантажів.
Виробництво силікатної цегли налагоджено в Дніпропетровську, Красному Лимані (Донецька область), Кривому Розі, Ладижині (Вінницька область), Розвадові (Львівська область), Трипіллі (Київська область), Черкасах і Чернігові. Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій орієнтується на споживача. Підприємства цієї галузі промисловості забезпечують будівництво стіновими панелями, блоками для фундаментів будівель, залізобетонними палями, міжповерховими перекриттями тощо. Найбільші з них розміщені переважно у великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Кривому Розі тощо. Основними центрами виробництва щебеню є Гнівань (Вінницька область) і Томаківка (Дніпропетровська область), де працюють заводи, що виробляють гравій. — Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій. Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, а також до населених пунктів зі значним обсягом житлового і цивільного будівництва. В країні діє 25 виробничих об'єднань по виготовленню комплектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Харківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське.
Ці держави стали також членами Організації Північноатлантичного договору (НАТО) — військово-політичної організації, з якою активно співпрацює Україна. Сама ж Україна протягом останнього десятиріччя притримувалася нейтральної зовнішньої політики і не приєднувалась до жодного з двох військово-політичних блоків, які її оточують, — НАТО (на заході) і організації колективної безпеки країн СНД (на сході і на півночі). У 2002 р. Україна переглянула свій позаблоковий статус і заявила про намір увійти в НАТО. Адміністративна карта України Щодо центральності розміщення обл. центру можна виділити: •області з центральним розміщенням обл. центру: Донецька, Чернівецька, Хмельницька, Дніпропетровська; •області, з розміщенням обл. центру наближеним до центрального: Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська; •Області з нецентральним розміщенням обл. центру (обласний центр розміщений не в самому географічному центрі області а біля нього, в протяжність державного кордону з Російською Федерацією складає 498 км. На кордоні розташовано три пункти пропуску залізничним транспортом (Волфіно, Пушкарноє, Зерновий) і п'ять — автомобільним (Бачевськ, Катеріновка, Рижовка, Юнаковка, Велика Пісаревка).
Не випадково найранішою з них є споруджена за проектом Б. Растреллі київська Андріївська церква (1747—1753). її традиції продовжують церква Різдва Богородиці в Козельці (архіт. Андрій Квасов, 1752—1764), святих Антонія і Феодосія у Василькові (1756—1758), Покрови Богородиці в Охтирці (1753—1762). Помітним явищем в архітектурі Києва та Лівобережжя стали високі дзвіниці. Початок їх поширенню кладе споруджена в перших роках XVIII ст. дзвіниця київського Софійського собору, добудована за проектом Й. Шеделя, з багатою орнаментальною декорацією у кращих традиціях національної архітектури. На відміну від неї в усіх наступних спорудах застосовано ордерну систему. її впровадження пов'язане з головною дзвіницею Києво-Печерської лаври, яка є найвизначнішою в цій групі пам'яток. Звернення до європейської традиції найповніше виявилося у класичних спорудах XVIII ст. — львівському соборі святого Юра та Успенській церкві Почаївського монастиря. Надзвичайно популярними були численні п'ятидільні храми у три- та одноверхому варіантах. Перший з них репрезентують Троїцька в Черкаському Бишкині на Харківщині (1751), Введенська в Артемівці на Полтавщині (1761), Покровська в Олешні на Сумщині (1771), другий — Троїцька в Коропі на Чернігівщині (1716), Введенська у Бериславі на Херсонщині (1726), Миколаївська у Свіржі на Сумщині (1745), Миколаївська у Мшанах на Харківщині (1798), Миколаївська та Різдва Богородиці (обидві — 1799) у Червоному Осколі на Харківщині.
![]() | 978 63 62 |