![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | История |
УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Всм рокв укрансько незалежност не минули для захдних (пост)совтологв цлком марно: на вдмну вд згадано на початку цього нарису статт Абрагама БрумберAа, стаття Метлока в тому самому виданн вже не ма такого злостиво-зневажливого характеру, ан не мстить таких явних фактологчних дурниць - хоча й не позбавлена «компетентних» пасажв на кшталт: Окрм шляхти, селян та козакв, там [в Укран] жили також вре, важливий прошарок населення, що перебував у складних взаминах як з шляхтою, так з селянами, що став урешт об'ктом особливо ворожост з боку козакв, котрих царська влада нердко використовувала для погромв у врейських поселеннях. [11] Дилетантське нерозрзнення козакв укранських царських не заважа, однак, п. Метлоку вважатися «експертом з регону» й робити глибокодумн висновки з усх, хоч би яких складних, питань укрансько стор та сьогодення, включаючи економку, укрансько-росйськ взамини, становлення нацонально дентичност, мовно-культурну ситуацю тощо. Вс ц «висновки» за свою проникливстю та концептуальною глибиною мало чим вдрзняються вд стандартних публкацй на укранську тему в московських квазлберальних газетах та хнх «малоросйських» аналогах
Цей статус стимулює продовжувати процес демократизації країни, створює умови необхідні для вступу України до РЄ як повноправного члена. Після цього відносини з РЄ суттєво покращилися. Відбулися візити парламентських делегацій України до столиці цієї організації французького міста Страсбурга, а також відвідали Київ керівники Ради Європи, експерти і доповідачі комісії і комітетів. Обидві сторони були переконані у необхідності прискорення взаємного співробітництва у різних сферах, однак наша держава ще повністю не відповідала всім вимогам. Відзначалося, що сфера прав людини ще не відповідала положенням Європейської конвенції з прав людини. В той час Україна ще була дуже далекою від демократичної держави з дотриманням усіх прав людини і громадянина Тоді тільки Президент був обраний шляхом дійсно вільних виборів. Але Конституція ще не була прийнята, правова реформа проводилась дуже повільно, великою проблемою була міжконфесійна, українсько-російські відносини, проблеми Криму та закриття ЧАЕС також викликали занепокоєння.
Н майстерне викривлення фактв, н вдважна брехня росйських сторикв у жив оч завдяки результатам генетики уже не спрацюють. 18. Цкавими етнокультурн укрансько-росйськ стосунки на побутовому рвн: як народи сплкувалися мж собою, наскльки ц стосунки були дружнми тощо, тобто рзн сторони мжетнчного спвжиття. Необхдно вдразу внести корективи до лтературного вислову «росйсько-укранськ». Сусдн етноси менували себе прзвиськами, якщо бути точним, то треба писати «кацапсько-хохлацьк». Але етика писаного слова не дозволя в наш часи писати так, як говорив думав народ. Виявляться, що сусдн народи мж собою майже не сплкувалися, не проявляли жодного зацкавлення один одним. Тому у взамних оцнках були нердко однотипн несправедлив. Це засвдчу перероблений С.Руданським народний анекдот про кацапа його дитину, де «звв кацап християнина, зарзати хоче». Семилтний синок «кацапа» не може дочекатися, коли батько заточить ножа позбавить життя свою жертву: Да полна уж тачить, батька! Будет с нево, будет Режь же, батька! То-то любо, Как трепаться будет. [140] Спвомовки С.Руданського, складен на основ народних анекдотв, широко вдом в Укран
МПА: всі аргументи - "за" Ставилося на голосування питання про вступ України до Міжпарламентської Асамблеї країн СНД (МПА). Адже цілком зрозуміло, що вступ до МПА може зашкодити нашій державі не більше, ніж, приміром, вступ до Європарламенту. А от зворотніх фактів - прикладів великої, справжньої користі від вступу до МПА можна навести скільки завгодно. Найголовніший аргумент "за" полягає у розробці ефективного спільного законодавства для СНД. Ті закони, що будуть прийняті Україною в рамках МПА, дають змогу сприяти добробуту та розв’язанню пекучих проблем буквально мільйонів громадян України. А спільні українсько-російські програми "високих технологій"? А права військових пенсіонерів? А проблеми українців з Уренгою і Далекого Сходу? А взаємний захист інтелектуальної власності? А питання родинних зв’язків, освіти, страхування. Цих болячок зараз безліч, і повинні вони ліквідуватись на цивілізованій правовій співпраці законодавчих гілок влади України і Росії. Комуністи, всі ліві сили домоглися вступу України до МПА.
Протоколи і стенограми пленарних засідань. Зб. док. і матеріалів. — К.: Нью-Йорк; Філадельфія, 1999. — С. 261–288; Дорошенко Д. Історія України: 1917–1923. — Т. ІІ. — С. 162–169; Станчев М. „Миру більшовикам не потрібно” // Пам’ять століть. — 1998. - № 1. — С. 58–60. 686 Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР. — С. 126, 291–298. 687 Там само. — С. 126–148; 299–301. 688 Там само. — С. 11–23; Дорошенко Д. Історія України: 1917–1923 рр. — С. 168–173; Лупандін О. Українсько-російські мирні переговори 1918 р. // Історичні зошити. — К., 1994. — С. 12–17. 689 Див.: Держалюк М. Вказ. праця. — С. 81. 690 Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР. — С. 319–323 та ін. 691 Там само. — С. 324–325. 692 Там само. — С. 319–323. 693 Див.: Дорошенко Д. Історія України: 1917–1923 рр. — Т. ІІ. — С. 197–198. 694 Його ж. Мої спомини про недавнє-минуле. — С. 31. 695 Шаповал М. Назв. праця. — С. 118–119. 696 ЦДАВО України. — Ф. 3286. — Оп. 1. — Спр. 5. — Арк. 67–69. 697 Шаповал М. Назв. праця. — С. 119. 698 Крах германской оккупации на Украине. — С. 136. 699 Див.: Кульчицький С., Солдатенко В. Володимир Винниченко. — К., 2005. — С. 142–155; Солдатенко В.Ф
Юридичний статус України в складі Росії було закріплено Березневими статтями, які відомі під назвою “Договір Богдана Хмельницького”. Згідно з цією угодою Україна зберігала військово-адмінінстративну систему на чалі з гетьманом. Лівобережна Україна отримала право зносин з іноземними державами. Однак царський уряд, що виступав за політику жорсткої централізації Росії, одразу ж почав обмежувати автономію України, відміняти права її населення, хоча за Березневими статтями російський уряд трактував Україну як окрему державу. 3). Тим часом Польща почала нову агресію проти України. В березні 1654 р. її військо вторглося на Поділля, Волинь і Браіцлавщину. На цей раз українському війську допомагали Росія, яка вже перебувала у стані війни з Польщею. До кінця 1654 р. українсько-російські війська змусили поляків відступити. Взимку 1656 р. Поляки виступили на Умань вже при підтримці кримського пана, але в Охматівській битві були розгромлені. Були визволені Поділля і майже вся східна Галичина. 19 вересня того ж року поблизу городка полоські війська знову зазнали поразки. Невдовзі проти Польщі виступила й швеція. В серпні – жовтні 1656 р.
Саме ці чинники багато в чому визначають конкретні механізми функціонування тіньового сектора української економіки на сучасному етапі. Водночас наближення президентських виборів привносить свою специфіку в процес функціонування вітчизняної тіньової економіки, що виявляється у наступному. Перш за все, зацікавлені фінансово-політичні групи прагнуть легітимізувати свій фактичний контроль над підприємствами через їх офіційну приватизацію. Водночас стрімко зростає інтерес супервеликих підприємницьких структур до найпривабливіших об’єктів приватизації, що обіцяє загострення конкурентної боротьби за право приватизації цих об’єктів, у тому числі і з використанням “сірих”, тіньових механізмів. По-друге, зростає значення різноманітних схем бізнесу, що дають змогу накопичувати тіньовий капітал у наймобільнішій, найліквіднішій формі – у формі грошових активів. Це автоматично веде до підвищення ролі банків та інших фінансових установ у процесі функціонування тіньового сектора вітчизняного господарського комплексу Не відкидаючи, в принципі, можливості приховування доходів валютообмінними пунктами, зазначимо, що на підставі такого простого порівняння не можна робити такі однозначні висновки.
Поляки починають новий наступ на Поділля і Волинь, але українсько-російські війська змушують їх відступити, а потім захоплюють майже всю Західну Україну. Ідея возз'єднання українських земель стає реальною. Але тут втрутився шведський король Карл Густав і зажадав від Б. Хмельницького звільнити Галичину. На початку листопада 1655 р. гетьман знімає облогу Львова. Того ж року Москва, налякана успіхами шведів у Прибалтиці, зближається з Річчю Посполитою і у травні оголошує війну Швеції. В листопаді 1656 р. між Росією та Річчю Посполитою підписується Віденське перемир'я. Зі свого боку Б. Хмельницький намагається створити коаліцію за участю Швеції, Семигородщини, Молдавії, Волощини, Литви, аби забезпечити Україні захист від татар і послабити політичний тиск Росії. Семигородський князь Ракоці разом зі шведами та українськими загонами здійснює похід на Польщу і навіть захоплює Варшаву. Але незабаром Польща дістала підтримку від татар і Австрії. Ракоці було скинуто з престолу, а Швеція вийшла з коаліції через власну війну з Данією. Військова катастрофа підірвала здоров'я Б. Хмельницького, і 6 серпня 1657 р. він помер. Богдан Хмельницький увійшов у історію українського народу як видатний військовий і політичний діяч.
На цей раз українському війську допомагали Росія, яка вже перебувала у стані війни з Польщею. До кінця 1654 р. українсько-російські війська змусили поляків відступити. Взимку 1656 р. Поляки виступили на Умань вже при підтримці кримського пана, але в Охматівській битві були розгромлені. Були визволені Поділля і майже вся східна Галичина. 19 вересня того ж року поблизу городка полоські війська знову зазнали поразки. Невдовзі проти Польщі виступила й швеція. В серпні – жовтні 1656 р. Росія і Пльща уклали Віленське перемир`я. Хмельницький в цей час енергійно займається утвердженням коаліції зі Швецією, Семиграддям, Брандебургом, Молдовою, Волощеною, Литвою проти Польщі і Криму. Так, уклавши Українсько-Трансільванський договір 1656 р. із семигородським князем Юрієм Ракоці і погодившись підтримали його кандидатуру на польській престол, Хмельницький домігся того, що Ракоці спільно зі Швецією здійснить поход на Польщу, захопивши Варшаву. Проте невдовзі Польща отримала допомогу від татар і австрійців, а семигородського князя скинули з престолу. У 1657 р. помирає Б. Хмельницький. Отже, визвольна війна українського народу була не тільки видатною подією історії.
Ще в листопаді 1998 р. була досягнута домовленість про товарне покриття боргу за російські енергоносії, який тоді становив 1-1,2 млрд дол. США. Згідно з цією домовленістю, Україна повинна була поставити Росії продукти харчування на суму 500 млн дол. США. Питання, якими ще товарами потрібно погашати борг, мало вирішуватись під час подальших переговорів. За даними Мінфіну України, в Росію було поставлено товарів лише на 14 млн дол. США та передано кілька стратегічних бомбардувальників, оцінених в 285 млн дол. США. В той же час товарне покриття боргу за газ було чи не найкращим варіантом розрахунків, з огляду на нестачу валютних коштів і негативне сальдо у торгівлі з Росією. Але Україна скористалась цим далеко не повною мірою. Ще однією проблемою в українсько-російських відносинах, пов’язаною із зовнішніми боргами, є розподіл активів і пасивів колишнього СРСР. 9 грудня 1994 р. тодішнім прем’єр-міністром України В.Масолом була підписана "Угода між Україною і Російською Федерацією про врегулювання питань правонаступництва у відношенні зовнішнього державного боргу і активів колишнього Союзу РСР".
Для уточнення лінгвістичної інформації про терміни було використано також українські та англійські словники іншомовних слів. Усі словники обиралися як за хронологічним (політично зумовленим) принципом, так і за принципом повноти лінгвістичної та юридичної інформації про термін. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що воно ґрунтовно розглядає проблеми перекладу складних юридичних термінів та термінів словосполучень англійської та української юридичної термінології, пропонує нові принципи аналізу прекладених термінологічних одиниць. Теоретичне значення магістерської роботи полягає у тому, що у даному дослідженні виявлено специфіку аналізу способів перекладу термінів англійської та української юридичної терміносистеми. Практична цінність дослідження визначається можливістю використання його результатів у викладанні курсу теорії та практики перекладу (розділ С. 289-292. Ушакова М.Б. Українське термінознавство на сучасному етапі // Український правопис і наукова термінологія: проблеми норми і сучасність: Матеріали мовознавчої комісії НТШ, – Львів, 1997, С.101–108. Ушакова М.Б. Українське термінознавство 1990–х років // Про український правопис і проблеми мови: Збірник 16-ої Річної Конференції Національного університету імені Т.Шевченка Чуєшкова О.В. Аналітичні номінації в економічній терміносистемі (структурно-типологічний аспект): Дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2002. – 189 с. Шелов С.Д. Терминология, профессиональная лексика и профессионализмы (к проблеме классификации специальной лексики) // Вопросы языкознания. – 1984. – № 5. – С.76 – 87. Шелов С.Д. Терминология, профессиональная лексика и профессионализмы (к проблеме классификации специальной лексики) // Вопросы языкознания. – 1984. – № 5. – С.76 – 87
Співвідношення української і російської мов в інформаційно-культурній сфері не відповідає реальному поділові населення за етнічною ознакою і порушує права його україномовної частини. При цьому нехтується факт психологічної готовності значної частини російськомовних українців до зміни мовної ситуації на користь державної мови. Цей факт періодично засвідчують соціолінгвістичні опитування. Стан фактичної дискримінації українців у їх власній країні створює напруженість у міжмовних відносинах, яка посилюється через необгрунтовані домагання окремих політиків надати російській мові статус другої державної мови нарівні з українською, і, таким чином, вибороти для чиновника право не опановувати і не використовувати українську мову в офіційному вжитку. Ці домагання спрямовані не на захист мовних прав росіян і російської мови, якій в Україні ніщо не загрожує, вони працюють проти відродження української мови. В умовах існуючої в Україні деформованої мовної ситуації спроби надання російській мові статусу державної (офіційної) носять дискримінаційний характер.
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ Кафедра загальноекономічних дисциплін ІНДИВІДУАЛЬНО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ на тему: «Перспективи розвитку соціально-орієнтованої економіки Швеції» Чернівці 2009 ЗМІСТ ВСТУП 1. СУЧАСНИЙ СТАН ШВЕЦЬКОЇ ЕКОНОМІКИ 2. УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКІ ВІДНОСИНИ 3. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ШВЕДСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Змішана економіка – це поєднання і взаємодія основних форм власності: приватної, державної і кооперативної. Хоча ці форми тією чи іншою мірою притаманні більшості економік світу, проте саме Швеції вдалося досягти високої результативності їх поєднання. Швеція — високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим сільським господарством. Шведська економіка відзначається високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1 %, а у світовій торгівлі перевищує 2 % (при кількості населення, що дорівнює близько 0,2 % населення земної кулі). Провідна галузь — багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування). Швеція посідає третє місце у світі за виробництвом целюлози, п'яте — за видобутком залізної руди.
Основний Закон держави стає важелем консолідації суспільства, нарощування демократичних перетворень і ствердження територіальної цілісності України. Так, якщо впродовж досить тривалого часу відносини України з Росією лишалися центральним питанням політичного життя Києва і невирішеною проблемою національної зовнішньої політики, то підписання у травні 1997 р. широкомасштабного українсько-російського договору та інших документів знаменує формування якісно нових політико-правових засад відносин між двома найпотужнішими країнами на пострадянських теренах. Досягнуті домовленості унеможливлюють конфронтацію в міждержавних відносинах, піднімають рівень безпеки в регіоні та стабілізують новий геополітичний простір. Україна впевнено розвиває відносини і з іншими колишніми республіками СРСР, а нині незалежними державами. Водночас Київ послідовно виступає проти перетворення СНД на конфедерацію чи федерацію нового типу, розглядаючи її як міждержавний форум для активного дво- та багатостороннього співробітництва, передусім економічного характеру.
Україна, займаючи важливе місце в Європі, є одним із визначальних чинників нового геополітичного становища в цьому регіоні. Конкретний вклад нашої держави у справу безпеки полягає в тому, що вона не успадкувала «ядерного менталітету» СРСР, відмовилася від конфронтаційних підходів, усвідомила власну відповідальність за міжнародну безпеку. Цей виважений підхід засвідчили такі політико-правові акти, як Декларація 1990 р. про державний суверенітет, Основні напрями зовнішньої політики, схвалені 1993 р. Верховною Радою, а також Концепція національної безпеки України, прийнята на початку 1997 р. Надзвичайно важливу роль для зміцнення стабільності та безпеки в регіоні відіграють Конституція України та підписання нових політико-правових документів нашої держави з безпосередніми сусідніми країнами. Основний Закон держави стає важелем консолідації суспільства, нарощування демократичних перетворень і ствердження територіальної цілісності України. Так, якщо впродовж досить тривалого часу відносини України з Росією лишалися центральним питанням політичного життя Києва і невирішеною проблемою національної зовнішньої політики, то підписання у травні 1997 р. широкомасштабного українсько-російського договору та інших документів знаменує формування якісно нових політико-правових засад відносин між двома найпотужнішими країнами на пострадянських теренах.
Слід зазначити, що подібна відповідь – симетричне оголошення дипломатів персонами нон-грата – вважається загальноприйнятою поведінкою держав в умовах шпигунських конфліктів. У випадку ж якщо держава, чий дипломат був висланий з країни-перебування, не реагує так само симетрично, це фактично прирівнюється до визнання своєї провини. Румунська преса відзначила ще одну деталь у взаєминах України і Бухареста. На 25–26 лютого 2009 р. був запланований офіційний візит президента Румунії Траяна Басеску до Києва, який потім скасували без пояснення причин. Засоби масової інформації припускають, що ці події були взаємозв'язаними – офіційний Бухарест нібито вже тоді знав про шпигунство. Хоча Україна і Румунія – це країни які мають тісні співдружні відносини, проте існує багато інших невирішених проблем. Гострі суперечності виникли також і щодо визначення приналежності острова Зміїного в Чорному морі. Зростає напруження з приводу будівництва каналу Дунай-Чорне море . Однією з головних проблем сучасних українсько-румунських відносин – є проблема острова Зміїного, а саме – територіальний конфлікт, який виник між Румунією та Україною.
Спільними для обох мов є фразеологізми . створені на праслов’янському мовному ґрунті і поширені в усіх або більшості слов’янських мов (водити за ніс ; мати зуб ; як на долоні),та фразеологічні одиниці давньоруського походження (перемивати кісточки ,під гарячу руку ).Багаті українська та російські мови на спільні фразеологічні одиниці , засвоєні з давньоруських пам’яток , літописів тощо. Наприклад : лисиці брешуть на щити ; ламати списи ; мертві сраму не імуть . Спільними для обох братніх мов є фразеологічні одиниці біблійного походження ,які повністю втратили релігійний зміст : глас вопіющого в пустелі ; манна небесна ; не хлібом єдиним ; терновий вінок. У процесі розвитку української і російської мов фонд спільних фразеологічних одиниць зростає внаслідок як взаємо обміну, так і в зв’язку з тим , що вони нерідко створюються паралельно , відбиваючі аналогічні висновки із спостережень над життям . і зараз можна назвати безліч фразеологічних одиниць , що в російській та українській мовах побудовані за однією моделлю на однаковому лексичному матеріалі .
З падіння па Правобережжі Дорошенка і тиском , в тому числі й військовим , з боку Москви Многогрішний клянется на вірність цареві та дістає його визнання як гетьмана Лівобережної України . Укладена ним 3 березня 1669 року в місті Глухові угода чіткіше визначала автономію України в складі Московської держави . Складалась з 27 основних та 12 додаткових пунктів , що стосувались лише київських та ніжинських міщан . Глухівські статті підтверджували чинність “Березневих статей” 1659 року . Гетьман України позбавлявся права дипломатичних відносин , обмежувався перехід селян в козаки і навпаки . Організовувався компанійський полк , який виконував поліційні функції . Глухівські статті дещо послаблювали централізовану політику царизму на Україні . Російські залоги залишались лише в чотирьох містах (Київ , Чернігів, Ніжин, Переяслав) , а з інших виводились . До тогож воєводи могли вирішувати лише військові питання . Всі податки впливали до гетьманської скарбниці . Число війська встановлено в 30 тисяч . Київ та округи залишались під владою гетьмана . Міщани Києва та Ніжина звільнялись від податків . Очевидно , такі поступки були продиктовані висновками , зробленими московським урядом враховуючи досвід відносин з українським народом за часів гетьманування І. Брюховецького . На тлі спустошеного та затероризованого поляками Правобережжя контрольований Москвою Лівий беріг Дніпра виглядав більш привабливо , особливо для біженців .
![]() | 978 63 62 |