Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів

 Революційна доба в Україні (1917–1920 роки): логіка пізнання, історичні постаті, ключові епізоди

Наприклад, на основ введених до наукового обгу документв спецслужб (природно, до часу засекречених) доктор сторичних наук генерал-майор, начальник Центру громадських звязкв Федерально служби безпеки Росйсько Федерац О. Зданович опублкував детальне «розслдування» питання про «нмецький чинник» (грош) й неспростовно довв, що «документи», як були в розпорядженн Тимчасового уряду, то нщо нше, як матералзаця зусиль французьких розвдникв. Останн виконували плани Антанти щодо недопущення припинення вонних дй на Схдному фронт, а то й його лквдац, виходу Рос з вйни, сепаратного миру з Нмеччиною та Австро-Угорщиною1041. Уже трьома виданнями вийшла книга вдомого дослдника-джерелознавця з Санкт-Петербурга В. Старцева «Нмецьк грош й росйська революця»1042. Здаться, бльшого зробити не можна сторик навть на кримналстичному, а не лише критично-джерелознавчому зрз довв, документи ґ. Семенова  Е. Сссона (Л. Нкфорово та Р. ¶мбр Г. Аккермана)P надзвичайно хитра мстифкаця талановитого пройдисвта, великого шахрая-авантюриста, в наступному вдомого польського письменника-фантаста Ф. Оссендовського. Для наочност В

 Методики розслідування хуліганства

Методика, відштовхуючись від загальних положень тактики про планування розслідування, розглядає слідчі дії в взаємозв'язку, показує їх типові системи, а також формулює тактичні рекомендації, характерні для розслідування крадіжок, вбивств, хуліганств, інших злочинів. Основна мета методики розслідування (як і всієї криміналістики) - сприяння найбільш успішному здійсненню задач кримінального судочинства (ст.2 КПК України). Тому розробка методики, оцінка її рекомендацій визначаються тим, наскільки вони допомагають швидкому та повному розкриттю злочинів і їх попередженню. Методика розслідування структурно поділяється на приватні методики (методики розслідування окремих видів (груп) злочинів. Кожна приватна методика відображає криміналістичні особливості розслідування злочинів визначеного виду і одночасно їх подібність в загальній структурі з іншими приватними методиками розслідування. Аналіз загальних рис дозволяє виділити найбільш важливі елементи, типові для всіх різновидів методик, і розглянути основні положення які відносяться до них і які є визначальними для побудови кожної приватної методики розслідування та ефективного використання її в слідчій практиці.

 Макуха або штрихи до політичного портрета "Блоку Юлії Тимошенко"

Рч у тм, що  за укранським,  за росйським законодавством у справ про корупцю однаковою мрою карають  того, хто брав хабаря,  того, хто його давав. Цлком очевидно, що Юля Володимирвна страшенно боялася хати до Москви, бо там  могли пред'явити звинувачення, арештувати  передати справу до суду. Така перспектива  явно не влаштовувала. Оскльки Ю. Тимошенко вдмовилася добровльно прибути у Москву, то 23 вересня 2003 р. Московський гарнзонний суд за поданням ГВП видав санкцю на  арешт. Юлю Тимошенко оголосили у мжнародний розшук. Однак свтова громадськсть сприйняла так д росйсько прокуратури як тиск на укранську опозицю, до яко на той час уже належала Ю. Тимошенко. У ход розслдування справи про розкрадання коштв Мнстерства оборони РФ внаслдок використання залкових схем з укранською компаню ґЕСУ росйська прокуратура виявила  цлий ряд нших дянь з ознаками кримнальних злочинв. Кримнальне переслдування Ю. Тимошенко росйська прокуратура не припиняла навть тод, коли  у лютому 2005 р. вперше призначили Прем'р-мнстром Украни

 Криміналістична характеристика злочинів, поняття та основні елементи

Криміналістична характеристика злочинів, поняття та основні елементи. Зміст. I. Вступ. 2 II. Предмет та завдання криміналістики. 2 III. Механізм вчинення злочину, основи механізму злочинної діяльності. 10 1. Злочинність у системі соціальної діяльності. 11 ¬ Злочин як різновидність соціальної діяльності. 11 ¬ Криміналістичне поняття діяльності. 12 ¬ Структура злочинної діяльності і характеристика її елементів. 13 2. Теорія механізму вчинення злочину. 16 ¬ Відображення в основі механізму вчинення злочину. 16 ¬ Види взаємодії у структурі механізму злочину та їх енергетична сутність. 19IV. Висновок. 21 ЛІТЕРАТУРА 22 Вступ. Формування предмета науки криміналістики має певний історичний аспект, суть якого до цього часу становить дискусійну проблему. Предмет будь-якої науки розвивається, вдосконалюються його зміст і методи у відповідності до загального накопичення наукових знань та соціальних умов розвитку суспільства. Розвиток процесуальної думки наприкінці XIX ст. та пекучі потреби практики створили умови до відгалуження від фундаментальних правових галузей знань багатьох спеціальних, які мали спочатку прикладний характер.

 Военная педагогика

Это достигается уяснением субъектами воспитания целей воспитательной работы; изучением исходного состояния управляемой системы воспитания; четким планированием воспитательной работы; продуманной постановкой задач; подбором, обучением, расстановкой кадров; организацией строгой ответственности за состояние воспитательной работы на порученном участке; вооружением воспитателей всех уровней передовыми методикой и формами, методами, видами воспитательной работы с учетом категорий личного состава; научной организацией труда воспитателей; оценкой состояния и действенности воспитательной работы; систематическим контролем и корректированием воспитательных воздействий. 4.1.2. Содержание, виды и направления воспитания военнослужащих Важный элемент процесса воспитания, в определенной степени его основа его содержание, включающее идеи, теории, концепции, научные положения, точки зрения, факты по различным аспектам жизни личности, общества, государства, Вооруженных Сил, воинской службы; вPцелом все то, благодаря чему формируется и совершенствуется военнослужащий

 Розслідування крадіжок державного та громадського майна

За предметом посягання розкрадення можна поділити на три групи: 1) розкрадення грошей; 2) розкрадення товарно-матеріальних цінностей; 3) розкрадення грошей і товарно-матеріальних цінностей. Майно, що розкрадається може бути оприбуткованим, проведеним по офіційних документах або непроведеним. В одних випадках незаконне заволодіння матеріальними цінностями вчиняється з метою використання предметів, що розкрадаються самими злочинцями або іншими особами, в інших - це робиться для подальшого «перетворення» викраденого в гроші, коштовності, цінні папери: або для обміну на інші матеріальні цінності, послуги нематеріального характеру, підкуп і дачу хабаря. Основними мотивами розкрадань, як правило, є бажання збагатитись, прагнення будь-яким шляхом задовольнити свої надмірні потреби. Велике значення для методики розслідування має криміналістична характеристика типових засобів розкрадення. Найчастіше злочинна діяльність злочинійв ділиться на чотири етапу: 1) підготовка до вчинення злочину (створення резерву для розкрадання, розробка плану провадження злочину, організація злочинної групи і т.д.); 2) вилучення, винесення (транспортування) викраденого; 3) використання викраденого, збут товарно-матеріальних цінностей; 4) приховування слідів злочину.

 Криміналістична характеристика шахрайства та особливості порушення кримінальної справи по вказаній категорії злочинів

Варіант № 4 Криміналістична характеристика шахрайства та особливості порушення кримінальної справи по вказаній категорії злочинів. 1. Практичне завдання. Виготовити особисту дактилокарту та визначити тип папілярного узору на кожному відбитку пальця. Виготовити збільшену у 4-5 разів копію відбитка одного з пальців на дактилокарті та визначити на ній 10 індивідуальних ознак (деталей) папілярного узору (без повторів однойменних деталей). 2. Задача. 1 квітня 1999 року, о 21 годині 40 хвилин до чергової частини відділу внутрішніх справ звернулась гр-ка Щербак 0.І., яка повідомила, що того ж вечора, о 19 годині 40 хвилин зайшла до під'їзду будинку, в якому мешкає. На першому поверсі, де знаходиться її квартира, було досить темно, бо лампочка не горіла. Коли вона відчинила двері своєї квартири, раптово хтось іззаду вимовив «Тихо, руки вгору». Голос чоловіка показався їй знайомим, тому вона сприйняла все це як жарт і, повернувшись до нього, відповіла, що з неї досить розіграшів, але побачивши в руці нападника пістолет чи щось на нього схоже, злякалась і зойкнула.

 Розслідування кишенькових крадіжок

1. Коротка кримінально-правова й криміналістична характеристика кишенькових крадіжок Об'єкт злочину – право власності, відповідно до якого здійснюється володіння, користування й розпорядження майном. Предметом кишенькових крадіжок головним чином є гроші (у виняткових випадках банківські пластикові картки з грішми на рахунку), що складає 83,3%, стільникові телефони – 10%, різні документи – 1,8%, іноземна валюта та вироби із золота – 1%. У решті випадків викрадались речі, які не маюють матеріальної цінності для потерпілих (телефонні картки, проїзні квитки, ключі тощо). Злодій зазвичай використовує будь-якові можливості, щоб одразу після вчинення крадіжки позбавитись від єдиного доказу, який може його викрити - гаманця, який має свою індивідуальність і тім самим може бути упізнаний. При цьому він намагається розташувати викрадений гаманець таким чином, щоб у випадку небезпеки непомітно його викинути. Зазначена специфіка кишенькових крадіжок сприяє тому, що кишеньковий злодій протягом дня може вчинити велику кількість злочинів, оскільки він не обтяжений необхідністю реалізувати викрадене (наприклад, як буває у випадку квартирної крадіжки), і не потребує в таємному зберіганні викраденого.

 Поняття криміналістичної версії

Зі структури версії як логічної моделі розслідуваного злочину в цілому чи його окремих епізодів випливає, які елементи цієї моделі є в наявності, а які відсутні й потребують додаткового пошуку та перевірки для того, щоб модель стала повною. Виявлення під час перевірки версії нових фактів, невідомих до її висунення, підвищує ступінь її надійності. Спроможність версії не тільки пояснювати раніше відомі факти, а и виявляти нові — важлива умова можливості перевірки висунутого припущення, свідчення великого пізнавального значення криміналістичних версій. Логічний процес побудови версій є єдиним для всіх її різновидів (слідчої, судової, експертної, загальної, окремої). Версія не може бути продуктом необґрунтованих і надуманих здогадок і припущень. В основу версії мають бути покладені фактичні дані, які поділяються на дві основні групи. 1. Дані, отримані з різних джерел, які стосуються кримінальної справи. Вони можуть міститись у судових доказах, матеріалах оперативно-розшукової діяльності, актах відомчих перевірок, заявах і повідомленнях громадян, повідомленнях засобів масової інформації та в інших джерелах.

 Криминалистические версии

Перерахована сукупність питань випливає з логічного дослідження даного припущення і може бути взята за основу практичної діяльності слідчого по перевірці версії про навмисний підпал. Перевірка версії. Третя стадія доказування версії може реалізовуватись двома шляхами. Перший – емпіричний пов’язаний з безпосереднім виявленням фактів, явищ (або їх відображень), він здійснюється засобами процесуального доказування. Другий – теоретичний – полягає в логічному доказуванні або спростуванні версії. Перший шлях в цілому не характерний для розробки повної моделі криміналістичної версії. В розслідуванні злочинів таким шляхом встановлюються окремі обставини (сліди) скоєного злочину при здійсненні окремих слідчих дій, наприклад огляді місця події. Другий шлях, на мою думку, досить перспективний і повинен розроблятися в рамках вчення про криміналістичну версію з використанням законів логіки. Так, теоретичне доказування версії принципово схоже на логічну верифікацію, а теоретичне спростування версії – на логічну фальсифікацію. Зупинимось на цьому питанні детальніше.

 Доказування у кримінальному процесі

Уряд Української держави на даний час намітив і здійснює комплекс заходів з виконання вищезазначених завдань. Нині особливу увагу приділено вдосконаленню діяльності органів прокуратури, внутрішніх справ, юстиції, судів, що покликані стояти на сторожі законності, захисту прав гро­мадян України, інтересів суспільства. Розслідування злочинів, розгляд і вирішення криміналь­них справ у суді — це сфера кримінально-процесуальної діяльності зазначених органів. Процес доказування — це формування, перевірка та оцінка доказів і їх процесуаль­них джерел, обгрунтування висновків з метою встанов­лення об'єктивної істини і прийняття на її основі правильного, законного, обґрунтованого і справедливого рішення. У кримінально-процесуальній науці немає однознач­ного визначення поняття предмета доказування. Наприк­лад, Р. Г. Домбровський під доказуванням розуміє вик ладення думок у процесі спілкування одного індивіда з іншим. На його думку, пізнання передує доказуванню, бо, перш ніж викладати знання, індивід повинен їх здо­бути; різниця в судовому дослідженні пізнання і доказу­вання має велике практичне і теоретичне значення, оскільки тут проходить межа між двома видами діяль­ності — криміналістичною і процесуальною; сутність кри­міналістичної діяльності становить пізнання, а криміналь­но-процесуальної — доказування1.

 Поняття та методи криміналістики

У криміналістиці застосовують також різноманітні ефективні методи техніко-криміналістичного дослідження документів, почеркознавчої експертизи, фотопортретної ідентифікації та кримінальної реєстрації. Поряд з методами й засобами криміналістичної техніки у криміналістиці широко застосовують методи криміналістичної тактики й методики розслідування злочинів, зокрема планування розслідування, аналізу слідчих ситуацій, тактичні прийоми виконання слідчих дій, профілактики злочинів криміналістичними засобами. Джерелом формування криміналістичних методів і засобів є природничі, технічні та суспільні науки, а також слідча, судова та експертна практика. Методи наукового узагальнення цієї практики (анкетування, статистичні) також належать до спеціальних. У дослідженні криміналістичних об'єктів широко застосовують методи природничих і технічних наук — фізичні (спектрального аналізу, дослідження в інфрачервоних і ультрафіолетових променях, із застосуванням радіоактивних ізотопів, методи електронної та лазерної техніки та ін.), хімічного якісного та кількісного мікроаналізу, біологічні, мінералогічні та ін.

 Судова фотографія та відеозапис

Останні не знають прийомів судової фотографії і застосовують звичайну відображувальну зйомку подій, об'єктів, документів, осіб. Судову фотографію прийнято поділяти на відображувальну (за С. Потаповим) і дослідну. Методи відображувальної судової фотографії призначені для відображення матеріальних об'єктів і їх ознак, що сприймаються неозброєним оком, а судово-дослідна фотографія дає змогу виявляти ознаки, які у звичайних умовах побачити неможливо чи майже неможливо. СУДОВО-ОПЕРАТИВНА ФОТОГРАФІЯ Відображувальну судову фотографію називають судово-оперативною, або польовою (за Р. Бєлкіним), бо слідчий, орган дізнання чи спеціаліст застосовують її у розслідуванні злочину для фіксації слідчих і оперативних дій та їх результатів. Судово-оперативна (відображувальна) фотографія — вид судової фотографії, що є системою прийомів застосування фототехнічних засобів і методів фотографічної фіксації об'єктів, осіб, трупів, слідчих дій і оперативно-розшукових заходів під час розслідування злочинів. Як правило, слідчий застосовує відкриті методи та способи використання криміналістичної техніки згідно з нормами кримінально-процесуального закону, а орган дізнання застосовує криміналістичну і спеціальну техніку переважно таємним способом.

 Історія розвитку криміналістики в Україні

Потрібно сказати, що зародження прийомів і засобів розслідування злочинів, які отримали пізніше назву криміналістичних, безумовно пов"язано з потребами кримінального судочинства, карного розшуку, і судової експертизи.( проблеми, потреби - породжують певні дії способи вирішення.) Хочу зазначити, що предметом данної роботи буде розвиток історії криміналістики на території України, а так як неможливо отримати глибокого уявлення про розвиток науки на території окремої держави, тому паралельно буде розглядатись розвиток історії криміналістики в світі. Методом данної роботи буде аналіз як нормативних джерел минулого так і дослідження монографій з питань криміналістики з метою пошуку витоків та тенденцій розвитку того чи іншого напрямку (розділу) криміналістики. Аналізуючи зокрема розвиток історії криміналістики на Україні, слід сказати, що окремі частини території нашої держави в той чи інший період входили до складу тої чи іншої держави, тому аналіз буде проводитись стосовно історії розвитку цих держав. Виникнення і розвиток криміналістики в світі і в Україні. Пізнання події злочину це складна багатопрофільна діяльність, яка потребує як емпірічних ( досвід ) так і наукових знань із різних галузей науки, техніки, мистецтва.

 Енергетична оцінка технологій у сільськогосподарському виробництві

РЕФЕРАТ на тему: Енергетична оцінка технологій у сільськогосподарському виробництві ЗМІСТ 1. Загальні положення методики визначення енергомісткості при виробництві сільськогосподарської продукції 2. Визначення повної енергомісткості виробництва продукції рослинництва 3. Визначення повної енергомісткості виробництва продукції тваринництва 4. Енергетична ефективність та екологічна небезпечність технологій виробництва продукції рослинництва Використана література 1. Загальні положення методики визначення енергомісткості при виробництві сільськогосподарської продукції При аналізі економічної ефективності технологій сільськогосподарського виробництва, використання комплексів машин і окремих агрегатів поза увагою залишається енергоємність і екологічність сільгоспвиробництва. Поза увагою залишаються витрати непоновлюваної енергії і рівень негативного впливу механізованого сільгоспвиробництва, перш за все, на ґрунт. Крім того, при формуванні технологій необхідно мати можливість визначення енергоємності їх складових: окремих машин, технологічних матеріалів, тощо.

 Судово-бухгалтерська експертиза операцій з виробництва, реалізації і собівартості сільськогосподарської продукції

ЗМІСТОсновні види експертиз, які проводяться у сільському господарстві Модель стандарту проведення експертизи у сільському господарстві Список використаних джерел ОСНОВНІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ У процесі розслідування деяких видів злочинів (розкрадання, злочинна недбалість, зловживання службовим становищем) виникає необхідність встановити обставини, пов'язані з псуванням сільськогосподарської продукції під час її вирощування, зберігання або доставки споживачу. Для цього застосовується, поряд з іншими заходами, агротехнічна експертиза, завданням якої є виявлення причин загибелі, псування або погіршення якості продукції сільського господарства в процесі її вирощування, зберігання або транспортування.

 Судебная баллистика

Тому при огляді місця події саме ці джерела інформації заслуговують на особливу увагу, проводити огляд їх і дослідження необхідно з залученням спеціаліста. Вид слідів, особливості їх розміщення допоможуть розв’язати багато питань, які постають перед слідчим. Крім того фіксація їх забезпечить успішне проведення судово-балістичної експертизи та інших судових експертиз. Для того, щоб розслідувати злочин, вчинений з застосуванням вогнепальної зброї необхідно чітко мати уявлення про механізм утворення слідів, засоби фіксації та дослідження. Криміналістичне дослідження може бути направлене як на дослідження самої зброї безпосередньо (на предмет чи є вона вогнепальною, до якого типу вогнепальної зброї вона відноситься, його балістична характеристика, наявність чи відсутність факту пострілу з цієї зброї, справність зброї, здатність до пострілу та самопострілу, тощо), так і на дослідження патронів, в тому числі стріляних куль та гільз, і на дослідження слідів пострілу. При виявленні зброї на місці події її фотографують, не беручи в руки, відмічають місце її знаходження в протоколі і на плані (схемі), вказують вид і систему зброї, розташування по відношенню до трупа, куди направлений ствол, на якій стороні (боку) лежить зброя і т.д. Вилучають зброю обережно, маючи на увазі те, що вона може бути заряджена.

 Значення об

Об'єктивна сторона злочину - важлива передумова кримінальної відповідальності. Кримінальне право України визнає злочином не самі по собі ідеї або думки людини, реалізація яких становить небезпеку для особистості, товариства і держави, а лише суспільно небезпечне діяння, що порушує кримінально-правові норми (ст.1,3,7 і ін. ст. КК України). Об'єктивна сторона злочину - своєрідна основа кримінальної відповідальності, без якої вона взагалі не існує. Об'єктивна сторона злочину є тому головним критерієм в оцінці намірів і цілей злочинця, в оцінці його суб'єктивної сторони. Відповідно до цього при розслідуванні або судовому розгляді кримінальної справи в першу чергу встановлюється об'єктивна сторона злочину, робиться висновок про наміри, мотиви і цілі особи, що учинила суспільно-небезпечне діяння, яке заборонено кримінальним законом. Без ознак об'єктивної сторони питання про суб'єктивну сторону не виникає, тому що остання існує тільки в зв'язку з першою. Таким чином, створюється бар'єр для проникнення сваволі і суб'єктивізму в діяльність суду і прокурорсько-слідчих органів.