![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Законодательство и право | подраздел: | Конституционное (государственное) право зарубежных стран |
Політичні права і свободи громадян України | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Документ надавав деяк полтичн права свободи, зокрема свободу зборв право об'днання в сплки. Державною мовою проголошувалась укранська мова, але «вс мови, вживан в Укран, вльн». У цьому ми бачимо прагнення авторв до цивлзованих мжнацональних взамин. Разом з тим, у конституцйному проект УНП спецалсти вбачають цлий ряд недолкв. Наприклад, не було визначено чтко рзниц мж поняттями «громадянин Украни» «укранець». Не виключено, що автори не бачили вдмнност у цих поняттях. Значна частина положень проекту основного закону «Самостйно Украни» мстить досить передов де не втратила актуальност й донин, випередивши свом баченням майбутнього вс нш полтичн сили Украни початку XX ст. Революця супроводжуться бурхливою полтизацю суспльства. Для полтичних партй вона створю чудовий шанс завоювати авторитет у населення. Не були винятком самостйники. З початком революц вони робили спроби завоювати вплив у масах. Одним з засобв досягнення ц мети вони вважали поднання нацоналстичних гасел з соцалстичними
Варіанти тоталітаризму - деспотизм і диктатура. Авторитаризм - режим, який характеризується значнии зосередженням влади в руках однієї особистості, звуженням політичних прав і свобод громадян, їх суспільно-політичних організацій, строгою регламентацією їхньої активності, різким скороченням прерогатив та повноважень демократичних інституцій. Це режим жорсткого примушування до дотримування законів. Такий режим допускає існування деяких фрагментів демократії (парламентські вибори). Проте його ознаками є щодення загроза репресій, свавілля, використання армії, каральних органів. 26. Поняття держави, її визначальні ознаки і типи. Держава - базовий інститут політичної системи і політичної організації суспільства, який створюється для налагодження життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення у соціально-неоднорідному суспільстві з метою забезпечення його цілісності і безпеки, задоволення загальносоціальних потреб. Виникнення та існування держави пов’язується з будь-яким соціальним розшаруванням суспільства, ястини якого нерідко мають протилежні інтереси. Поділ суспільства на класи - найбільш причина виникнення держави.
На випадок потреби докази тієї діяльности можуть бути подані як додаткова петиція. „Громадянські права: Під час нових виборів українців тероризовано, щоб вони не могли вільно віддати своїх голосів. У Львові стверджено, що фактично всім українцям відібрано голоси, бо їм наказано подати окремій комісії документи, включно з посвідкою хрещення і карти тотожности, щоб перевірити, чи вони є польськими громадянами. Та комісія урядувала одну годину денно протягом трьох днів – для 18.000 осіб, – так, що мало кому пощастило довести своє право на голосування. У численних випадках неможливо було подати вимагані документи, бо вони пропали під час війни. Така дія польського уряду є порушенням 7-го пункту, який каже: „Всі національності в Польщі будуть рівні перед законом і будуть користуватися однаковими для всіх громадськими й політичними правами, без уваги на ріжницю раси, мови чи віри”. „Шкільництво: У 1920 році на українських землях під Польщею було 3.662 українські школи, а на 1-го грудня 1925 року, згідно з офіціяльною статистикою міністра шкільництва, було 1.055 держ. і 19 приватних українських шкіл
Зміст І. Вступ ІІ. Поняття і види судових постанов Рішення, ухвали, постанови судів як процесуальна гарантія діяльності по застосуванню права; ІІІ. Судові рішення; Рішеннями про присудження; Рішення про визнання; Конститутивні рішення; IV. Вимоги, яким має відповідати судове рішення законність і обґрунтованість; правильне застосування норм матеріального та процесуального права; Обґрунтованість встановлених доказі судового рішення; Безумовність судового рішення; V. Негайне виконання, визначення порядку виконання, надання відстрочки і розстрочки виконання 1. обов'язкове; 2. факультативне; VI. Виправлення недоліків рішення судом, що його постановив VII Набрання чинності рішенням суду 1. Неспростовність рішення; 2. Виключність; 3. Преюдиціальність; 4. Правова дія здійсненності в часі; 5. Суб'єктивні межі законної сили судового рішення ; VIII Ухвали суду першої інстанції IX. Право на отримання копії ухвали суду X. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації І Вступ В умовах створення правової держави все більшого значення набувають соціально-економічні, політичні та особисті права і свободи громадян України.
А значно важливіше пізнавати історію і культуру свого народу! Може, й через ті книжки і став Данило Терпило не на шлях боротьби за політичні права українського народу, а на слизьку стежку боротьби за демократичну Росію, слизьку, як жидівське революційне слово. Що нам, врешті, з того, що Росія буде демократичною, якщо вона далі гнітить Україну?! Та й хіба здатна традиційно самодержавна Росія, з її царем-тираном і дикими холопами замість громадян, стати демократичною?.. 1905 року у Трипіллі виник осередок Російської партії соціалістів-революціонерів (есерів) з Іваном Гавришем на чолі. До Трипілля з Києва нелегальну літературу привозили брати — «професори Щербини». Вони збирали прихильників по ярах — у Вовчому, Ромашковому (за Трипіллям). Пароль був такий: «Куди йти?» Відповідь: «На Зелений (участок)». Саме звідси, стверджували родичі Данила Терпила, і пішло його нове ім’я [3]. Оті Щербини й організували в містечку гурток анархістів-комуністів, до нього увійшли Петро Іконников, Іван Гавриш, Іван Безхлібний та Данило Терпило, якого вже тоді, напевно, почали звати Зеленим
Разом з тим кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.” Поряд з громадянськими правами є політичні права і свободи. Вони властиві, як правило, лише громадянам України. Це їх суб'єктивні права і свободи у політичній сфері. Вони опосередковують собою взаємовідносини особи і держави як політичної організації суспільства, особи і органів державної влади та місцевого самоврядування, особи і народу, суспільства в цілому як носія і джерела влади, особи і політичних партій та інших інститутів держави і суспільства.
В УРСР у повоєнний період конституційні вимоги до комуністичної влади виставляли дисиденти: представники інтелігенції, що не мирилися із псевдодемократичним лицемірством КПУ-КПРС, захищали людську й національну гідність українців і вимагали від влади дотримання законів та Конституції, а також формально проголошеного права на самовизначення народів. У Меморандумі Української Гельсінської групи, створеної 1976 p., зазначалося, що конституція є вищою від урядової влади, бо головним суб'єктом конституційного права є не партія чи держава, а громадянин. Оскільки ж комуністична бюрократія ліквідувала цю класичну правову норму, Українська Гельсінська група закликала до відновлення в Україні справжнього конституціоналізму, до перетворення політичних прав і свобод з декларованих на реальні. Український конституціоналізм радянського періоду не був самостійним правовим явищем. Конституційні акти радянської України були або копією більшовицьких російських, або одним із варіантів конституційної моделі, спеціально розробленої політичним центром для республік у складі СРСР. 5. Сучасна Конституція України.
Вона проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека, а носієм суверенітету і єдиним джерелом влади – народ. Конституція визнає принципи поділу влади і верховенства права. Конституція України визнає рівноправ’я різних форм власності, зокрема, приватної. Захист суверенітету та безпеки України Конституція покладає на її Збройні Сили. Розділ II Конституції присвячено правам, свободам і обов’язкам людини і громадянина. У даній курсовій роботі вони охарактеризовані по трьом категоріям: - особисті права і свободи; - політичні права і свободи; - економічні, соціальні і культурні права і свободи. Велику увагу приділено в Основному Законі характеристиці системи органів державної влади і місцевого самоврядування, елементами якої є Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, інші органи виконавчої влади, прокуратура, органи правосуддя, державні органи Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, Конституційний Суд України.
Зобов'язання притримуватися ідеологічно фіксованої цілі історії і товариства тут заміняє обов'язок притримуватися методу плюралізму, змагання різноманітних цінностей, а також толератності. Специфічною рисою соціалістичної теорії демократії є те, що, незважаючи на розходження в точках зору і підходах окремих теоретиків, всі вони підкреслюють наявність «класової основи» як критерій демократії. З цієї причини для них «основні соціальні права» набагато більш значні, чим політичні права свободи і співучасть, що переважно і цінуються в «буржуазній демократії». Це очевидно в конфронтації «політичної» і «соціальної» демократії в австромарксиста Адлера. Проте марксистське вчення про державу поступово починає сприймати і такі, що мають ліберально- конституційні корені, фундаментальні вимоги, як вільні вибори, правова держава, поділ влади, федералізм. Якщо виходити з самоінтерпретації цих різноманітних точок зору, то можна, мабуть, констатувати їхнє зближення. Держава з демократичною структурою вже давно стала на шлях розвитку до держави соціальної дії і загального благоденства. «Буржуазна демократія» поповнила свою конституційно-політичну спрямованість соціальними вимірами. І є ознаки того, що і «соціалістична демократія» знаходить тенденцію до доповнення своєї традиційної орієнтації на соціальну рівність, добробут і техніко-економічну ефективність значними елементами політично правової держави.
Значна увага приділялася реформам з метою обмежити свавілля монополій і полегшити становище найбільш знедоленої частини населення. Були сформульовані нові принципи Шж. Гобсон, Т. Грін, Ф. Науманн, Дж. Джеліотті. Дж. Дьюї та ін.), що одержали назву нового, демократичного, або соціального, лібералізму. Під назвою кейнсіанства утвердилася відповідна система економічних поглядів. Вона передбачала посилення економічної і соціальної ролі держави. ^Архаїчні принципи вільного ринку і вільної конкуренції, »на думку прихильників цієї системи, обертаються злиднями і безправ'ям одних задля процвітання та панування інших. Реалізація кейнсіанських принципів покликана пом'якшити, попередити економічні кризи або навіть усунути їх, а отже, зміцнити капіталізм. Був зроблений висновок, що без державного втручання взагалі неможливо забезпечити мінімум політичних прав для громадян. Звідси вимога збереження за державою значних регулюючих функцій. Визнавалося закономірним існування профспілок. Формулювалася концепція "держави добробуту".
Розглянувши систему правоохоронних органів України до числа якої входять : суд , прокуратура , органи юстиції , внутрішніх справ , державної безпеки та інші органи , можна сказати що кожен з цих органів виконують різні функції але вони всі стоять на захисті прав і свобод громадян України і контроль за дотриманням законів України . Держава створює такі органи , діяльність яких називається правоохоронною . Ця правоохоронна діяльність є владою , яка здійснюється за допомогою правового впливу , наділена правомочностями застосовувати заходи державного примусу , які відбуваються тільки на основі закону і у встановленому ним порядку . До системи правоохоронних органів як ми знаємо відносяться інші державні установи і громадські організації , які відповідно до законодавства наділені значними повноваженнями у сфері правоохоронної діяльності , хоча в цілому їхні функції не зводяться до останьої , а також не забезпечуються можливістю застосування державного примусу. Серед таких установ і організацій слід звернути увагу на органи юстиції та адвокатуру , які теж відіграють важливу роль в механізмі держави . Література . 1. “Основи держави і права”, Ф.Ф. Брецко , Ужгород – 1995 р. 2. “Коментар до Конституції України” , Київ - 1996 р. 3. “Основи конституційного права України” , Юрінком - 1997 р 4. “Хрестоматія з правознавства”, І.П. Козінцев , Л.Я. Бойко –“Юрінком” , Київ - 1996 р. 5. Закон України “Про прокуратуру” – від 5.11. 91 р. 6. Закон України “Про міліцію” – від 20.12.90 р. 7. Закон України “Про Службу безпеки України” - від 25.03.92 р. 8. Журнал “Віче” – березень 1992 р.
Понятие и правовой статус иностранных граждан. Стаття 2. Засади правового статусу іноземців Іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Це рішення набирає чинності після його опублікування. Воно може бути скасовано, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийнято. Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні. Іноземці зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.
В преамбулі Конституції України формулюються цілі, мета побудови держави, важливіші вихідні положення політико-правового характеру, зокрема: положення про державне — політичне розуміння поняття український народ, за яким його визначають як єдність громадян України різних національностей, тобто всі особи, які належать до громадянства України, разом становлять український народ; положення про те що дану Конституцію прийнято на основі здійснення українською нацією права на самовизначення. Положення про те, що дану Конституцію прийнято для забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя; Положення про те, що парламентарії, приймаючи Основний Закон України, усвідомлюють усю свою відповідальність перед богом, власною совістю, попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями українського народу. Положення про визначення Конституції Основним Законом України. Основна частина Конституції включає інститути та норми, які "вичерпують" її зміст. Після преамбули перший розділ Основного Закону закріплює загальні засади конституційного ладу, як керівних начал, що визначають сутність Конституції в цілому, усіх її інститутів і кожної статті зокрема.
В той же час є певні обмеження у сфері двох інших основних принципів демократичного режиму - вирішення найголовніших політичних проблем відповідно до волі більшості громадян та забезпечення широкого кола особистих, громадянських та політичних прав та свобод. Відсутнім є належний постійний контроль народу за органами політичної влади, за бюрократичним апаратом держави; суттєву роль відіграє маніпулювання інформацією. Для значної частини населення багато декларованих прав та свобод не підкріплені економічно та організаційно. Деякі з демократичних прав грубо порушуються існуючими підзаконними актами та бюрократичними процедурами (наприклад, право на вільний вибір місця проживання - антидемократичним інститутом прописки). Корупція та безвідповідальність зводять нанівець найкращі побажання законодавців та політиків-романтиків. Існуючі обмеження демократичних принципів дають підстави для висновку про наявність у сучасній Україні певних елементів авторитарного політичного режиму. До таких елементів також належать: 1) широкі законодавчі повноваження виконавчих органів держави (уряду та президента); 2) звуженість принципу гласності у діяльності органів політичної влади та реальної відповідальності їх керівників та інших представників за зміст та наслідки своєї діяльності.
Відповідь однозначна: вона повинна стати основою, правовою базою ефективного рішення загальних справ громадянського суспільства, могутнім засобом його самозбереження і розвитку, забезпечення реалізації прав і свобод людини. Будь-яка Конституція виникає і діє для того, щоб врегулювати устрій держави, а не суспільства, хоч індиферентною до справ суспільства вона не може бути. Вона не може стояти осторонь від таких спеціальних інституцій як власність, права і свободи громадян; громадські та релігійні об’єднання; громадянське суспільство з його політичною, економічною та соціально-класовими основами; влада як авторитарний спосіб організації суспільства; права і свободи нації тощо. Це - елементи організації суспільства, а не державного устрою, його прерогатив. Закріплення таких засад суспільства є одною з функцій Конституції як Основного Закону суспільства й держави. Основними рисами конституції є: 1) Її основоположний характер, оскільки предметом конституційного регулювання є фундаментальні, найважливіші суспільні відносини, які визначають "обличчя" суспільства; 2) Народний характер, який полягає в тому, що конституція має слугувати народу, створюється ним, забезпечує його участь в управлінні справами суспільства і держави; 3) Реальний характер, тобто відповідність фактично існуючим суспільним відносинам; 4) Органічне поєднання стабільності й динамізму конституції. Розділ 2. Загальна характеристика Конституції України як політико- правового документу Розглядати Конституцію України лише як правовий акт було б не зовсім правильно.
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права у статті 14 проголошує право кожної людини в разі її звинувачення у вчиненні протиправної дії захищати себе особисто або через посередництво обраного нею захисника. Це ж положення закріплене і в статті 59 Конституції України. Варто вказати, що адвокатура представлена і у Вищій раді юстиції трьома представниками, рекомендованими з'їздом адвокатів України. Безпосередня діяльність адвокатури в Україні регламентується Законом України "Про адвокатуру" від 9 грудня 1992 року, перша стаття якого дає визначення адвокатури як добровільного професійного громадського об'єднання, покликаного згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод й представляти законні інтереси громадян України та інших країн, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, зазначеним та іншими законами України, статутами об'єднань адвокатів і здійснюється на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.
Что такое вина, чем определяется её содержание, сущность, степень и формы? 3. Дайте анализ субъективной стороны преступлений, совершённых Черновым. 4. Правильно ли решение суда о квалификации второго преступления?Відповідь: У відповідності до статті 7 УК України злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок. Не є злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не являє суспільної небезпеки. Субъективная сторона характеризует внутреннюю (психическую) сторону преступления, т.е. отношение психики лица к совершаемому им общественно опасному деянию и к его последствиям. Субъективную сторону преступления образуют: а) вина (в форме умысла или неосторожности); б) мотив (т.е. побуждения, которыми руководствовалось лицо при совершении преступления); в) цель, которую лицо преследовало при совершении преступления.
В сучасній Україні ідеї політичного плюралізму і багатопартійна політична система дістала своє закріплення на конституційному рівні, який виражається в признанні права громадян на об’єднання в політичні партії і громадські організації, організації суспільного життя на принципах політичного, економічного і ідеологічного бага. Політичні партії в Україні намагаються сприяти формуванню і вираженню політичної свободи громадян, приймають участь у виборах. Крім Конституції статус політичних партій в Україні закріплено в Законі України “Про об’єднання громадян”, а також у виборчому законодавстві. Політичні партії. Їх класифікація. Згідно з ст.2 Закону України “Про об’єднання громадян” політична партія є об’єднання громадян – стронників визначеної загальнонаціональної програми загального розвитку, яка має за головну мету участь у розробці державної політики, формування органів влади, місцевого самоврядування і представництво о їх складі. Партії, як правило, не однорідні і мають усередині групи - фракції, які висувають програми, трохи відмінні від загальнопартійної. Існування в партії різних фракцій робить її політику більш гнучкою, оскільки допомагає їй зберігати свій вплив серед різних груп населення.
![]() | 978 63 62 |