телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАВсё для хобби -30% Все для ремонта, строительства. Инструменты -30% Электроника, оргтехника -30%

все разделыраздел:Искусство, Культура, Литератураподраздел:Культурология

Первісна культура

найти похожие
найти еще

Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм.
Качественные Японские крючки с лопаткой. Крючки с поводками – готовы к ловле. Высшего качества, исключительно острые японские крючки,
58 руб
Раздел: Размер от №1 до №10
Фонарь желаний бумажный, оранжевый.
В комплекте: фонарик, горелка. Оформление упаковки - 100% полностью на русском языке. Форма купола "перевёрнутая груша" как у
87 руб
Раздел: Небесные фонарики
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый.
Изготовлены из влагостойкого и грязестойкого материала, сохраняющего свои свойства в любых погодных условиях. Легкость крепления позволяет
66 руб
Раздел: Прочее
Ці системи, типові для європейського кола культур, є гетерогенними в подвійному розумінні: культурному та соціальному. Більш того, ці гетерогенні структури взаємно підсилюють одна одну, динамізують цілісну соціокультурну систему, сприяють розповсюдженню нових культурних цінностей і стимулюють еволюцію групових інтересів. Є такі соціокультурні системи, які в ізоляції постійно відтворюють свій початковий устрій. Це гомогенні системи, в них відсутні аксиологічний плюралізм (культурна гомогенність) та соціальні групи з різними інтересами (соціальна гомогенність). У таких системах недиференційовані інтереси виключають плюралізм цінностей, а відсутність плюралізму цінностей блокує формування нових інтересів. Подібні процеси консервують цілісну соціокультурну систему. Між гетерогенною системою, характерною для європейського кола культур, та гомогенною, типовою для первісних культур, знаходиться невелика група проміжних соціокультурних систем, ілюстрацією котрих є стародавня Греція та імператорський Китай. З першою системою їх єднає диференціація інтересів окремих соціокультурних груп, які переходять в окремих випадках до відкритого антагонізму, а також існування монолітної, повсюдно встановленої сукупності основних цінностей. Первісна соціокультурна система володіє власною динамікою розвитку, яка служить відтворенню існуючої структури. Ця система за відсутністю дії зовнішніх факторів не підвласна ніяким істотним змінам, що періодично повторюють ритуали оновлення, дозволяють уникнути нагромадження напруги та регенерують свій соціальний склад за допомогою церемоній ініціації. Опис та аналіз первісної культури доводять, що в поведінці людини здобуття їжі, розмноження та самозахист нероздільно пов'язані. Життя збирача й мисливця було примусовою грою із жорстокими правилами, яка регулювалася цими трьома основними функціями людської поведінки. Саме в цих рамках людина, чий інформаційний розвиток (сприйняття чуттєвими органами різних подразників, їх оцінка та використання) був орієнтований переважно на зовнішнє середовище, тобто на природу, за допомогою розумових здібностей цілеспрямовано вдосконалювала свою поведінку. Іншою особливістю первісної культури є її синкретичний характер, який втілився в тотемізмі. Справжня фундаментальна риса цієї культури полягає в тому, що вона ідентифікує общину та її членів із тваринами, які потрібні для харчування, з тотемними тваринами. Фундаментальне положення тотемістичного світогляду за своєю суттю грубо натуралістичне («людина є тим, що вона з'їдає»), являє собою закон тотемізму, що виявляється і в класовому суспільстві. Можна сказати, що «ідеологічна» ідентифікація з тотемними тваринами є виразником факту нездатності первісних людей за допомогою раціональних засобів праці визначити ірраціональну поведінку об'єкта праці й тварин, тому вони намагалися компенсувати це ілюзорно-магічними засобами. Грубий натуралістичний зміст цієї форми такий: перетворення тварини в людину й наступна трансформація людини у релігійний фетишизм на значно вищому рівні. Дійсно, магічний тотемізм як ідеологічний виразник обмеженості практики (котра лише спонтанно породжувала стихійно-матеріалістичну орієнтацію свідомості)' та нерозвинутість суспільних відносин є ілюзорно-компенсаторними засобами освоєння дійсності, «опіумом» суспільства, попередньою стадією релігії.

Магічна космологія обумовлювала й розподіл світу людей та потойбічного — цьому служила, як правило, ріка (наприклад, Стікс у древніх греків), через яку прокладено шлях, часто у вигляді вузького мосту, що скидався на лезо меча. Переправа таким мостом — випробування віри. І нарешті, співвідношення тіла, духу й душі, здатність до перевтілення та переселення душ (метемпсихоз) характеризує розуміння природи шаманізму. Особливу роль у діяльності шамана відіграє методика магічного трансу. Традиційно цей психічний стан розуміли як форму одержимості демоном, що підкорив шамана своїй волі. Транс — це засіб «мандрів душі» шамана у потойбічному світі, і даремно, вважає У. Разерфорд, у ньому вбачали лише замасковану брехню й невігластво. Нині з'явилися свідчення, що дозволяють зрозуміти магічний транс як своєрідну форму людського існування. По-перше, учні М. Харнера, який організував у США школу шаманів, твердять, що під час трансу вони переживали логічні й яскраві картини «іншого світу», де начебто душа «вільно витала». По-друге, є повідомлення деяких людей про те, що вони переживали (під час хвороби, під дією ліків, музики або танку) перехід до «інших станів свідомості». І, по-третє, є звіти дослідників так званих паранормальних феноменів, що свідчать про здібність окремих людей до телепатії, ясновидства, біолокації тощо. Тут належить підкреслити, що шаман здатний до екстрасенсорного сприйняття, його здібності розвинуті до незвичайних меж. Безпідставним є модне нині розуміння шамана як шизофреніка, в основі якого полягає феномен «шаманської хвороби», що являє собою посвячення обранця духів у шамани. В «шаманській хворобі» відбувається відтворення у видіннях (галюцинаціях) символічно або ж у реальних діях тотемічних обрядів ініціації — посвячення юнака в чоловіка, повноправного члена племені. У даному обряді ініціації юнака посвячують у таємницю езотеричного знання, тобто відбувається його навчання. Цей момент тотемічного обряду посвячення характерний і для бачень, що являють собою зміст «шаманської хвороби». Тут духи переносять звичайну людину в «інший світ», щоб перетворити в шамана, «пересотворити» її в процесі навчання: показують місця його майбутніх «мандрівок», знайомлять з духами й божествами, які наділяють її незвичайними знаннями й надприродними властивостями. Після такого навчання шаман набуває містичного досвіду, який дозволяє йому здійснювати екстатичні мандри з Землі на Небо або ж із Землі до Пекла. Йому відома таємниця прориву рівнів реальності, яка уявляється у архаїчній свідомості триповерховою —Небо, Земля, Пекло. Ці три космічні зони з'єднані між собою центральною віссю (її образами є Світовий Стовп, Небесна Колона, Світове Дерево Міст, Сходи тощо). Тільки шаман може духовно «мандрувати» усіма цими космічними зонами, вести боротьбу із злими духами й демонами у пеклі, передавати небесним богам прохання й жертви своїх одноплемінців. Головне ж полягає в тому, що шаман освоює космологію, міфологію та магію свого племені, щоб використовувати їх для своєрідних карт містичної, екстатичної «мандрівки» всіма цими космічними зонами до «інших світів», результати якої знаходять практичне відображення в життєдіяльності племені, дають можливість вирішувати різні реальні проблеми, що мають значення для існування племені.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра світової та української культури Р Е Ф Е Р А Т Н А Т Е М У : “Первісна культура ” Виконав: Коросташ Ю.С. - студент I курсу факультету МЕіП(6103) 4 групи Прийняв: м. Київ, 1999 р. План. 1. Генезис культури. 2. Особливості первісної культури. 3. Ритуал та його функції у первісному суспільстві. 4. Міфологія, магія та релігія. 5. Шамани, чаклуни та знахарі. 6. Походження мистецтва та його функції. 7. Список використаної літератури. Діалектико-матеріалістична філософія розглядає людину як єдиного суб'єкта культури, який створює життєве середовище для себе й формується під його впливом. Це означає, що становлення світу культури є результатом тривалого процесу взаємовпливу біологічної та соціальної еволюцій. Тут можна виділити два принципових моменти: вдатність суспільної людини продуктувати культуру є результат взаємодії біологічної та соціальної еволюцій, що включають і еволюцію знарядь, внаслідок чого людина — не лише творець культури, а й об'єкт, сформований на основі праці та культури, перехід від нелюдської стадії до людської відбувався поступово й прогресував тривалий час. Іншими словами, не тільки історія розвитку культури є історією об'єктування духовних здібностей, але й історія розвитку духовних здібностей людини є історією перетворення культури в «інгредієнт» цих здібностей. Світ культури міцно пов'язаний з процесом гомінізації, з процесом переходу від тварини до людини, аспектом якого є перехід від певних інстинктивних реакцій на світ тварини до непевності людського знання, в основному наперед запрограмована й дотримується суворого шаблону. Дійсно, тварина володіє інстинктами, пов'язаними з наученням, котре регулює його поведінку в кожний момент життя. Дослідження в галузі етології підтверджують: поведінка одних тварин, що живуть у відносно стабільному та незмінному середовищі, в той час як поведінка інших — в умовах змінного середовища — вимагає відхилення від стандарту й вибору однієї з кількох альтернатив поведінки. Це підтверджує, що у тварин світосприйняття й світ дії (поведінки) поєднані. У людини ж вони опосередковані світом соціальної історії, внаслідок чого людина часто опиняється в ситуації, коли вона дійсно не знає, що мусить робити, як діяти. Таким чином, у людини виникла потреба в прийнятті надійного рішення та визначенні його надійності. Саме ця потреба і лягла в основу генезисукультури (міфологія, релігія, мистецтво тощо) з її різноманітним арсеналом фізичних та духовних технік. Лише культура дає можливість людині будувати свою поведінку на підставі різних стратегій передрікання майбутніх, але не існуючих подій. Однією з трьох таких стратегій у первісних, архаїчних культурах є стратегія наслідування, коли передрікання майбутнього витікає з імітації тих чи інших явищ властивостей навколишнього світу. З цією магічно-релігійною стратегією органічно пов'язані процедури магії та чаклунства. Майбутнє не тільки передрікається, але й змушується: жертва умиротворяє гнівних богів і зобов'язує їх виконувати те чи інше прохання людини або ж усього племені.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Українська усна народна творчість

Вн вважа, що страх перед природою первсна людина вдчула лише псля того, коли поврила у тамничу силу окремих людей. Такими були перш жерц поганського пероду Рус, волхви  чорнокнижники представники маг, як своми знаннями  вмннями (часто успадкованими вд предкв) пдпорядковували соб духв  сили природи. Вд них  походять образи рзних чаклунв, як вдрзняються своми функ дями  вмннями. Пзнше виникли подбн жноч образи (вдьми, знахарки, чарвниц та н.). х вважають похдними, бо у пам'ятках культури нема згадок про культових жнок-жриць чи волхвв. Чаклуни в легендах умовно подлен на «добрих»  «злих»: одн яасилають зло, нш його знешкоджують, вдвертають вд свого роду-племен, але за своми функцями та дями однаков. Найнебезпечншим вважався чужоплемнний чаклун (можливо, саме його називали «ворожбит», вд «ворог», чаклун ворожого племен). Його д протистояв знахар (той, хто зна задуми, намри, способи вдвороту). Вн виконував роль охорони племен (хоч для ншого племен був «ворожбитом»)  мав сво функц: завжди був дружбою нареченого пд час сватання двчини з чужого племен, вдвертав вд нього поганий вплив чужих ворожбитв (тому дружко друг проти ворогв)

скачать реферат Історичний процес як розвиток культур. Основні підходи до вивчення культур в XIX - початку XX століття

За першою роботою пішли «Первісна культура» (1871), «Антропологія» (1881), «Про метод дослідження розвитку установ» (1888). Офіційну посаду (хоронитель етнографічного музею в Оксфорді) учений зайняв лише в 1883 р. В 1886 р. він став професором кафедри, що відкрилася в Оксфордському університеті, антропології. Свою еволюціоністську концепцію розвитку культур Тайлор найбільше повно виклав у книзі «Первісна культура». У ній він всебічно розвивав ідею прогресивного розвитку культур, протиставляючи її «теорії виродження» графа Ж. де Местра. Суть останньої можна звести до двох положень. По-перше, історія культури починається з появи на Землі напівцивілізованої раси людей; по-друге, із цієї стадії культура пішла двома шляхами: назад, до суспільства дикунів, і вперед, до цивілізованих людей. Дана теорія прагнула згладити деякі протиріччя богословської концепції. Відповідно до релігійних подань, люди були створені вже з певним (і чималим) рівнем культури. Сини Адама займалися землеробством і скотарством, їхні найближчі нащадки побудували корабель-ковчег і намагалися скласти з обпаленої цегли Вавилонську вежу.

Трусики Merries Юниор, 12-22 кг, экономичная упаковка, 38 штук.
Изготовлены из чистого хлопка, гладкого как шёлк и очень мягкого на ощупь, удобны в период обучения малыша к горшку; надеваются и
1448 руб
Раздел: Обычные
Багетная рама "Sally" (цвет: серый+золото), 30x40 см.
Багетные рамы предназначены для оформления картин на холсте, на картоне, а также вышивок и фотографий. Оформленное изделие всегда
504 руб
Раздел: Размер 30x40
Ранец школьный "Nature Quest Collection", 35x31x19 см, цвет синий.
Ранец школьный, индивидуализация съемными аппликациями серии «Российская техника», 5 съемных аппликации на липучке. На ранце -
2816 руб
Раздел: Без наполнения
 Социальная философия

Одна из таких концепций представлена в трудах С. Л. Франка. Он отмечает, что имеется ложный тип философии истории (или философии прогресса), заключающийся в попытке понять последнюю цель исторического развития, то конечное состояние, к которому она должна привести и ради которого творится вся история; все прошедшее и настоящее, все многообразие исторического развития рассматривается здесь лишь как средство и путь к этой конечной цели. Человечество, согласно этому воззрению, беспрерывно идет вперед, к какой-то конечной цели, к последнему идеально завершенному состоянию, и все сменяющиеся исторические эпохи суть лишь последовательные этапы на пути продвижения к этой цели. В таком воззрении конечное идеальное состояние есть произвольная фантазия, утопия, даже если в них отражены устремления целой эпохи. С. Л. Франк пишет: "Если присмотреться к истолкованиям истории такого рода, то не будет карикатурой сказать, что в своем пределе их понимание истории сводится едва ли не всегда на такое ее деление: 1) от Адама до моего дедушки - период варварства и первых зачатков культуры; 2) от моего дедушки до меня - период подготовки великих достижений, которые должно осуществить в мое время; 3) я и задачи моего времени, в которых завершается и окончательно осуществляется цель всемирной истории

скачать реферат Історична генеза релігії

Одними з перших з'явилися вірування первісних людей в духів, які виникали з міркувань про природу, сон, хворобу, смерть, потойбічне життя. Такі вірування називають анімістичними (анімізмом). Анімізм (лат. апіта —душа або a imus — дух) — віра в існування самостійної духовної сутності (сили чи істоти), здатної вселятися в людину, тварину, рослину (тобто у щось живе) чи полишати їх. Найповніше анімістичні вірування описав у книзі «Первісна культура» (1871) відомий англійський етнограф і ре-лігієзнавець Едуард-Бернет Тайлор. Він не лише ввів у науковий обіг поняття «первісний анімізм», а й доводив, що вірування в духовні істоти, які є у всіх народів планети, доцільно вважати мінімумом релігії. Тайлор обстоював ідею природного і поступового розвитку релігійних ідей у людському суспільстві, вказував на те, що нижчі фази розвитку релігії слугують для пояснення вищих (розвинутих). Найпростішою формою анімізму була віра в духів. її появу етнографи в першу чергу пояснюють своєрідним тлумаченням первісними людьми цілої низки оптичних і акустичних явищ: тіні, луни, відображень, шумів і т. п., в реальності яких вони зовсім не сумнівалися.

 Лекции по истории культуры (Том 1)

Автор неизвестен Лекции по истории культуры (Том 1) Лекции по истории культуры (Том 1) Лекция первая Понятие культуры В этой книге речь пойдет о культуре - предмете, точному определению не поддающемся. Дело в том, что в обычном значении слова "культура" и "культурный" чаще всего связываются с понятием искусства, литературы, театра (когда мы говорим "человек культуры"), а также с понятием "образование, образованный" (когда мы говорим "культурный человек"). Но в научном словоупотреблении культура понимается как способ бытия человека, и этим задается совершенно иное понимание. В известном смысле культура - это человек. Причем самая большая сложность такого понимания состоит именно в глобальности этого понятия. Поскольку человек как бы тождествен культуре, он видит мир сквозь призму культуры, но не ощущая этого, считая свой способ восприятия мира, его осмысления и свое поведение в мире единственно возможным. Даже и не считая сознательно, а просто не думая об этом. И обнаруживает, что принадлежит к определенной культуре только тогда, когда сталкивается с представителями другой культуры

скачать реферат Інтерв`ю з художницею М. Шкарупою

В своїй творчості художниця працює з архетипами людської підсвідомості, використовуючи для цього досить своєрідні засоби. На полотнах зображені антропоморфні та зооморфні мотиви, що розміщені в повторювані ряди. В кожному ряді розташовано окремий сюжет, який не пов`язаний з іншими, але має щось спільне з ними в цілому – час. Це все є досить зрозумілим, якби не один елемент – дитячий примітивізм на передньому плані картини. Все це разом ніби поєднує в нашій свідомості сучасність та глибоке архетипічне минуле. На картинах Марини Шкарупи зіштовхуються два світи: сучасний, що швидко рухається в часі, та інший, що існує позачасово, світ першосутностей, який є захованим глибоко в підсвідомості. Цим пані Марина вміло підводить глядачів до теми першопочатків, які несвідомо люди шукають в собі увесь час.  Цими першопочатками є невідривна від нас історія, первісна культура, яка саме й поклала початок формуванню поняттю естетичного, моралі, релігії, цінностей. Важливою частиною роботи художниці також є робота з наскальним живописом, який в тій чи іншій мірі відображений в її творах.  Ще одним широко розповсюдженим в її полотнах елементом є рівносторонній квадрат і переважаюче розкреслення полотна на окремі горизонтальні сектори, в яких відображаються, як я вже казала вище, різноманітні події.

скачать реферат Зародження медицини. Медицина первісного ладу

Сучасна історична наука визначає в розвитку людства дві ери: 1) неписьменну історію (первісна, або докласова, ера) і 2) письмову історію людства (з IV тисячоліття до н. е.). Історія первісної ери вивчає людське суспільство від виникнення людини (більше 2 млн років тому) до формування перших цивілізацій (IV тисячоліття до н. е.). За своєю тривалістю первісна ера охоплює більше 99% всієї історії людства (див. таблиці. 1). Все подальші періоди історії (стародавній світ, середні століття, нова і новітня історія) займають не більше 1 % історичної дороги людства. Не дивлячись на відсутність писемності (і письмовій історії), історія первісного суспільства є невід'ємною складовою частиною всесвітньо-історичного процесу розвитку людства і не може визначатися як до історія, або праісторія, а первісна людина — як доісторичний. Первісно-громадських буд є універсальними: через нього пройшли всі народи нашої планети без виключення. У його надрах складалися вирішальні передумови для всього подальшого розвитку людства: гарматна (або трудова) діяльність, мислення і свідомість, мова і мови, господарська діяльність, соціальні стосунки, культура, мистецтво, а разом з ними лікування і гігієнічні навики.

скачать реферат Религия /Укр./

Така інтерпретація була тим більш ймовірною, що перші уявлення про душу виникали завдяки спостереженням за процесами засипання, вмирання. Але звичайний сон для цього не підходив, тому що в ньому людина не владарює над своєю душею. Виникла необхідність в існуванні особливого соціального інституту—шаманства, який складався б із людей, здатних досягати сноподібного стану і “подорожувати” у cвіт духів. Шамани були носіями тієї ж ідеології, що і суспільний організм в цілому. їх бачення світу грунтується на тих уявленнях, категоріях мислення, що і у їх одноплемінників Це приводило до того, що шаманський досвід органічно вписувався у структуру міфологічного світорозуміння і служив у подальшому джерелом розвитку первісної міфології як, у сфері загальної “масової” культури, так і у сфері “спеціалізованої” шаманської діяльності. В цілому ж у міфологічному мисленні панує принцип партиципації. Первісна людина дивиться на світ через призму под-ності. Оскільки в основі системи розуміння лежать структури практичної діяльності, а головним елементом останньої є жива людська діяльність, то світ розумівся антропоморфно за аналогією з самою людською дією.

скачать реферат Підприємництво

Зміни первісної вартості основних засобів допускаються лише у разі добудови, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації відповідних об'єктів. Погашення вартості основних засобів підприємства здійснюється шляхом віднесення зносу /амортизаційних відрахувань/ за затвердженими нормами на витрати виробництва, обігу протягом терміну, за який первісна вартість повністю переноситься на витрати виробництва та обігу. Знос основних засобів відображається в обліку і звітності окремо і списується при реалізації та іншому вибутті основних засобів. Установи нараховують за встановленими нормами знос основних засобів до розміру, який не перевищує їх первісної вартості, й показують його у звітності без зменшення фінансування. При списанні основних засобів до повного перенесення їх первісної вартості на витрати виробництва та обігу знос /амортизація/ недонараховується. У разі реалізації та іншого вибуття основних засобів фінансовий результат визначається, виходячи з їх продажної вартості, зменшеної на залишкову вартість і суму податку на добавлену вартість, з урахуванням витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів, і вартості матеріальних цінностей, одержаних від вибуття майна.

Подставка для ножей овальная AK-211ST "Alpenkok", 16x6,5x22 см.
Размеры: 16x6,5x22 см. Материал корпуса: пластик. Внутренняя часть: цветное полипропиленовое волокно. Цвет: зеленый. Предназначена для
723 руб
Раздел: Подставки для ножей
Комплект детского постельного белья в кроватку "Амели" (цвет: вишневый/белый).
Комплекты детского постельного белья AmaroBaby выполнены из натурального и гипоаллергенного материала, мягкого и приятного на ощупь.
2825 руб
Раздел: Комплекты в кроватку
Автомобиль-каталка "Премиум-2".
Большой автомобиль-каталка может не только катать малыша, но и перевозить "грузы". Особенно пригодится он в песочнице, где так
1461 руб
Раздел: Каталки
скачать реферат Внутренняя и внешняя культура

С каждым этапом развития общества и его фундаментальной основы- общественного производства, роль умственного труда, его практическая значимость в жизни общества все более возрастает. Культура каждой эпохи неразрывно связана с потребностями и интересами различных классов, социальных слоев и групп. В этом суть механизма влияния различных классов и социальных слоев, групп на содержание культуры. Безусловно, это влияние в значительной ме- ре определяет разницу в содержании и формах культурных пластов и уровней в общей структуре культуры общества. Однако, абсолютизация господствовавшего до недавнего времени в отечественных общество- ведческих науках классового подхода к анализу и классификации яв- лений культуры неизбежно заводит исследователя в логический тупик. Во-первых, в культуре есть явления, к которым критерий классо- вости просто неприменим - это наука, техника, язык. Во-вторых, культура включает группу явлений, которые несут в себе общечеловеческое содержание, хотя на них и распространяется влияние социально-классовых и групповых интересов - это искусс- тво, мораль, философия и т.д. В-третьих, отдельную группу составляют явления, связанные, в силу их природы, непосредственно с возникновением классов, напри- мер, область политической культуры, хотя даже здесь абсолютизация классового подхода была бы неправомерна.

скачать реферат Культурология (Шпоры - Экзамен. вопросы 4-курс)

20.Культура Древней Греции. Можно считать неоспоримо доказанным, что классовое общество и государство, а вместе с ним и цивилизация зарождались на греческой почве дважды с большим разрывом во времени: сначала в первой половине II тыс. до н.э. и вторично в первой половине I тыс. до н.э. Поэтому всю историю древней Греции сей час принято делить на две большие эпохи: 1) эпоху микенской, или крито-микенской, дворцовой цивилизации и 2) эпоху античной полисной цивилизации. Вначале мы расскажем о культуре первой эпохи. КУЛЬТУРА ЭЛЛАДЫ В XXX-XII ВВ. Самобытная и многогранная раннегреческая культура сформировалась в 3000-1200 гг. Различные факторы ускоряли ее движение. Созидательная деятельность греков эпохи бронзы основывалась на выработке ими большого запаса экспериментальных знаний. Создание сплавов не ограничилось бронзой, уже в XVII-XVI вв. греки изготавливали электр и хорошо знали прием золочения бронзовых изделий. Из бронзы отливали орудия труда, оружие и бытовые предметы. Все эти изделия отличались рациональностью формы и качеством исполнения. Достижения инженерной мысли ахеян ясно иллюстрируют созданные в XVI-XII вв. водопроводы и закрытые водосборники.

скачать реферат Культура как предмет исследования

Одним из результатов этого является европоцентризм, предполагающий, что ценности европейской культуры – это высшие достижения культурного развития человечества, а все остальные культуры находятся по сравнению с ней на более низких уровнях этого развития. Субъективизм аксиологического взгляда на культуру, в сущности, заводит его в тупик, а некоторые из его последствий вплотную сближаются с идеями национализма и расизма. Антропологическое понимание культуры, в отличие от аксиологического, расширяет круг относящихся к ней явлений. Оно предполагает, что культура охватывает всё, что отличает жизнь человеческого общества от жизни природы, все стороны человеческого бытия. С этой точки зрения, культура не есть безусловное благо. Уже Руссо – один из первых критиков культуры – утверждал, что такие составные части, как искусство и наука, не способствуют нравственному совершенствованию человека. По его словам, культура не делает людей счастливыми и не даёт им больше наслаждений, чем те, которые доставляет природа. А Кант писал, что развитие культуры лишает людей радостей беззаботного «естественного» существования.

скачать реферат Национально-культурное развитие Исилькульского района на современном этапе

Во-первых, в культуре есть явление, к которым критерий классовости просто не применим - эта наука, техника, язык. Во- вторых, культура включает группу явлений, которые несут в себе общечеловеческое содержание, хотя на них и распространяется влияние социально-классовых и групповых интересов – это искусство, мораль, философия и так далее. В - третьих, отдельную группу составляют явления, связанные, в силу их природы, непосредственно с возникновением классов, например, область политической культуры, хотя даже здесь абсолютизация классового подхода была бы неправомерна. Наиболее отчетливо социально-классовое начало проявляется в культуре в форме идеологии, при посредстве которой каждый класс или социальная группа, ведущая борьбу за власть, направляет развитие культуры в своих интересах, в соответствии со своими социальными идеалами и в конечном результате, культура служит рупором для распространения идеологических установок. К началу ХХ века окончательно сложились: высокая и народная культуры. Высокая культура – изящное искусство, классическая музыка и литература - создавалась и воспринималась элитой.

скачать реферат Культура, её значение в жизни человека и общества

Первое определение культуры, почти тавтологическое, фокусирует тот образ культуры, что был намечен выше: культура есть форма одновременного бытия, общения людей различных – прошлых, настоящих и будущих культур. И несколько дополнений: время того общения – настоящее; конкретная форма того общения, того бытия (и взаимопорождения) прошлых, настоящих и будущих форм – это форма (события) произведения; произведение – это форма общения индивидов в горизонте общения личностей как (потенциально) различных культур. Второе определение культуры. Культура – это форма самодетермизации индивида в горизонте личности, форма самодетермизиции нашей жизни, сознания, мышления; т.е культура – это форма свободного решения и перерешения своей судьбы в сознании её исторической и всеобщей ответственности. Это – прибор, способный преобразовывать все самые мощные остерминации «извне» и «изнутри». Вживлённый в наше сознание своей вершиной, этот прибор позволяет человеку быть полностью ответственным за свою судьбу и поступки. Или, скажем так, при помощи этой «линзы» человек обретает действительную внутреннюю свободу совести, мысли, действия. (Правда, если сам человек решится, что бывает очень редко, на полную меру своей свободы и ответственности).

Карандаши цветные "Jumbo natur", 24 цвета, 24 штуки.
Утолщенный корпус. Имеют специально обработанную поверхность корпуса, без покраски.
532 руб
Раздел: 13-24 цвета
Карандаши цветные "Noris Club", треугольные, 24 цвета.
Количество цветов: 24. Материал корпуса: дерево. Форма корпуса: трехгранный. Твёрдость грифеля: мягкий. Тип карандаша: классический.
456 руб
Раздел: 13-24 цвета
Комплект постельного белья 1,5-спальный "Hello Kitty" (с наволочкой 50х70 см).
Добро пожаловать в мир популярных персонажей, супергероев и сказочных существ. Постельное белье для мальчиков и девочек украсит интерьер и
2453 руб
Раздел: Детское, подростковое
скачать реферат Статуи острова Пасхи – свидетели достижений древних цивилизаций, или просто каменные идолы?..

Живя здесь, постоянно прислушиваешься к чему-то, неведомо к чему и подсознательно чувствуешь, что ты находишься в преддверии чего-то еще более величественного, лежащего за пределами нашего восприятия» - так писала еще в начале ХХ века К. Раутледж, одна из первых исследователей культуры острова. Много воды утекло стой поры, но здесь все осталось, как было, и даже редкие группы гомонливых туристов не могут что-либо изменить – они уходят, а тишина остается. Более 200 каменных платформ высотой до 3 и длиной до несколько десятков метров возвышаются на острове, занимая практически все побережье, за исключением мыса Поике и окрестностей Рано-Као. Эти каменные алтари делятся на аху, на которых стояли статуи, и аху без статуй. Первых насчитывается 114. Они отличаются от остальных большими размерами, более строгими формами и более качественным изготовлением. Самые совершенные из них – аху Винапу и аху Тангарики, которые перестроены из старых святилищ Раннего периода и представляют собой высокую стену из мегалитов неодинаковой формы, подогнанных друг к другу с поразительной точностью.

скачать реферат Религия и наука в контексте культуры

На этом основании многие современные богословы вслед за выдающимся этнографом Дж. Фрезером утверждают: «Вся культура - из храма, из культа». Но предупреждая от такой категоричности, еще столетие тому назад один из основоположников религиоведения К. Тиле писал: «Едва ли верно рассматривать религию в качестве творческой первопричины всей культуры, как бы материнской почвы, из которой вырастает все прочее достояние человечества. Однако она в состоянии дать всему высшее освящение». И на самом деле понятия «культ» (от лат. cul us — почитание, уход) и «культура» (возделывание, воспитание, образование) уже в этимологии констатируют свое различие: почитание не то же самое, что возделывание. В первую очередь, культура — порождение светских и рационально- практических потребностей развития общества, реализации природного и сущностного потенциала разума, чувств и ЗДособностей человека. Общечеловеческие ценности культуры. Прежде всего являются достоянием длительной социализации «гомо сапиенс», постепенного преодоления отчуждения между группами и этносами, накопления нашими предками производственного и семейно-бытового опыта, познавательной, нравственной и художественной практики мироосвоения.

скачать реферат Сахарная свекла

Кормовая патока содержит до 60% сахара и по кормовой ценности приближается к зерну: в 100 кг ее содержится 77 кормовых еди¬ниц и 4,5 кг переваримого протеина. Велико и агротехническое значение сахарной свеклы. Требуя глубокой обработки почвы, внесения удобрений и тщательного ухода за посевами, она является ценным предшественником для многих сельскохозяйственных культур и повышает общую продуктивность полевых севооборотов. История культуры. Среди других возделываемых растений сахарная свекла выделяется сравнительно недавним происхождением. Культурная двулетняя свекла произошла от дикой однолетней, которую начали возделывать в Передней Азии за 2000—1500 лет до н. э. Дикая свекла встречается еще и теперь на побережьях Средиземного, Каспийского и Черного морей, в Закавказье и в Малой Азии, она имеет грубый, деревянистый корень с низким содержанием сахара. Первыми в культуру были введены листовые (мангольд), а затем корнеплодные формы. Появление корнеплодной сахарной свеклы относится к началу XVIII в. Родоначальная форма сахарной свеклы — белая огородная, или силезская, возникла в результате отбора из естественных гибридов листовой свеклы с низкосахаристой, но продуктивной корнеплодной свеклой кормового типа.

скачать реферат Технологическая революция, как новейший этап современной НТР

Оно определяет место человека в природе, рамки его возможного вмешательства в природные процессы. Технологическая культура - четвертая универсальная культура. Она определяет мировоззрение и самопонимание современного человека. При этом под универсальными культурами мы понимаем системы эпистемических принципов, характерных для определенной эпохи и определенных уровней развития научных знаний и технических средств. Первой универсальной культурой, отдельные черты которой восстановлены в ходе изучения археологических находок и письменных свидетельств, была культура мифологическая. Она присуща всем природным цивилизациям древности. Люди этой культуры объясняли явления природы, опираясь на данные непосредственных наблюдений. В своей жизни они пользовались функционально приспособленными натуральными продуктами и материалами. Эпистема такой культуры сводилась к представлению о неких скрытых “тайных” силах, свойственных всем объектам окружающего мира и определяющих их существование. Эти силы, по представлениям древних, определяли последовательность всего происходящего; они наделяли смыслом все сущее в мире - космосе. Само существование при таком подходе и есть Судьба.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.