![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Законодательство и право | подраздел: | Налоговое право |
Роль та значення державного казначейства у процесі виконання державного бюджету | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
За кредитом рахункупроводяться суми сформованих резервiв. За дебетом рахункупроводяться суми списання безнадiйно заборгованостi за нарахованими доходами або зменшення резервiв. 25 Кошти бюджету та позабюджетних фондiв Украни За рахунками цього роздiлу облiковуються кошти бюджетiв Украни, кошти клiнтiв, якi утримуються з державного та мiсцевих бюджетiв, кошти позабюджетних фондiв Украни, строковi депозити клiнтiв, якi утримуються з бюджетiв, та строковi депозити позабюджетних фондiв. 251 Кошти Державного бюджету Украни 2512 П Кошти Державного бюджету Украни цiльового характеру Призначення рахунку: облiк коштiв Державного бюджету Украни для здiйснення цiльових платежiв. За кредитом рахункупроводиться зарахування коштiв. За дебетом рахункупроводиться перерахування коштiв за цiльовим призначенням. 2513 П Кошти Державного казначейства Украни Призначення рахунку: облiк коштiв Державного казначейства Украни. За кредитом рахункупроводяться суми коштiв Державного бюджету Украни, що надiйшли на рахунки органiв Державного казначейства Украни для подальшого здiйснення платежiв розпорядниками коштiв, а також для забезпечення витрат бюджетних органiзацiй
Вони об’єднуються для спільної діяльності, яка передбачає розподіл праці, обмін її результатами та спілкування. Із визначенням України самостійною ринковою орієнтованою державою з усією важливістю постають проблеми створення і функціонування власної бюджетної системи, що передбачають: - виділення ланок бюджетної системи; - наповнення бюджетів, розподіл податків і зборів між окремими бюджетами; - напрямки використання коштів окремих бюджетів; - питання збалансованості бюджетів; - внутрібюджетні відносини. Останніми роками спостерігається тенденція до зниження загального обсягу фінансових ресурсів, що перерозподіляються через державний бюджет. В умовах перехідної економіки провідна роль бюджету в перерозподілі фінансових ресурсів є об’єктивною реальністю. Це зумовлено тим, що бюджет є тим інструментом, за допомогою якого здійснюється регулювання економічних процесів. Світовий досвід переконує, що з розвитком ринкових відносин роль держави в розподільних процесах має зростати, і бюджет у цьому плані є найдосконалішим засобом для здійснення державою вказаної функції.
Йому належать ілюстрації до книг, обкладинок, заставки та ін. Г. Нарбут — автор першого грошового знака — 100 крб., трьох кредитових білетів у гривнях (10, 100, 500), чотирьох облігацій у гривнях (50, 100, 200, 1000) та розмінної дзвінкої монети — 30, 40, 50 шагів, надрукованих у 1918 —1919 роках. Крім цього, 1920 року у Відні розпочато друкування двох білетів — 50 і 1000 гривень, але емісію їх не було завершено. Слід зазначити, що художник не копіював існуючі банкноти, а створив власний, глибоко національний малюнок у стилі українського бароко. Найціннішими з мистецького погляду є вже згадувані 100 гривень. Це справжній шедевр нової української графіки за широтою використання традиційних форм, ґрунтовністю їх модернізації, багатством сюжетного ряду. Нарбутівські роботи знали далеко за межами України. У Франції їх ставили як приклад, зразок виконання державних паперів. У Німеччині ними захоплювались найкваліфікованіші майстри друкарства. Василь Кричевський (1873 — 1952) — видатний митець-графік, «батько» нової української школи в архітектурі, графіці, декоративному та промисловому мистецтві. В
Центральні банки відіграють помітну роль у касовому виконанні державного бюджету. Суть касового виконання бюджету полягає в організації надходження грошових коштів до бюджету (податки, збори, виторг від реалізації державних цінних паперів) і видачі бюджетних коштів у процесі виконання бюджету. Центральний банк, як правило, веде рахунок Міністерства фінансів (казначейства) і забезпечує таким чином розрахунково-касове обслуговування уряду, що дає змогу, у свою чергу, уряду, враховуючи особливий статус банку, мінімізувати ризики, пов'язані з банківським обслуговуванням. У процесі касового виконання бюджету кошти списуються з рахунків платників податків, покупців державних цінних паперів, що відкриті в комерційних банках, і зараховуються на рахунок міністерства фінансів (казначейства), відкритий у центральному банку. У результаті збільшуються депозити уряду і зменшується грошова база. Коли уряд фінансує державні витрати, то процес розвивається у зворотному порядку. Наприклад, при оплаті устаткування для державного медичного центру кошти списуються з рахунка Міністерства фінансів (казначейства) і зараховуються на рахунки постачальників устаткування, відкриті в комерційних банках.
Лише в 1943 році «проснулися» творці львівської «держави» під німецькою окупацією і побачили, що партизанська боротьба проти обох окупантів — це конечна потреба. У своїх спогадах Отаман Бульба-Боровець доступною, легкою мовою, крок за кроком розповідає про своє життя і боротьбу з ворогами України під час Другої світової війни. З цих спогадів виступає ясно і переконливо постать талановитого партизана, хороброго командира, прямолінійного, щирого, самовідданого патріота України, чудового організатора, дипломата, і майстерного розповідника про повстанський рух в Україні під час Другої світової війни. Отаман Бульба-Боровець, не зважаючи на чимало недоліків та помилок Уряду УНР, з уваги на органічну потребу історичної переємности в державно-творчому процесі, стає на службу Уряду УНР в екзилі і очолює новий етап визвольної боротьби України. Та не лише потреба історичної переємности й тяглости української державности підказали майбутньому партизанському лідерові продовжувати боротьбу з окупантами під освяченими українською кров'ю прапорами Петлюрівського руху
При цьому досить важливу роль в удосконаленні відіграє модифікація контрольних дій, оскільки вони віддзеркалюють методологічний аспект контролю. Чинній в Україні системі фінансового контролю, яку можна вважати відповідною існуючим вимогам, бракує сучасного методичного та технологічного інструментарію виконання контрольних дій. Причиною цього є недостатня дослідженість методологічних аспектів проблеми, а відповідно – відсутність новітнього арсеналу прийомів і способів здійснення фінансового контролю. Це суттєво збіднює існуючу контрольну практику і значною мірою зумовлює низьку ефективність функціонування системи фінансового контролю держави. Розв’язання проблеми підвищення ефективності державного фінансового контролю слід здійснювати на засадах системного підходу, а саме: . Фінансовий контроль мусить розглядатися як важливий елемент загальнодержавного контролю, який у свою чергу є складовою системи суспільного контролю; . У процесі удосконалення державного фінансового контролю повинні враховуватися принципи такої структуризації контролю в суспільстві, яка означає необхідність розгортання взаємодії системи фінансового контролю із контролюючими органами місцевого самоврядування; .
За своїм ідейним змістом та художніми якостями ця культура була на рівні культур середньовічної Європи, а в окремих випадках перевищувала їх. Цим самим вона сприяла закріпленню історичних традицій Київської Русі, примножувала багатющу скарбницю традицій української культури. 6 галицько-волинська ДЕРЖАВА - СПАДКОЄМИЦЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Наприкінці XII — у першій половині XIII ст. князівства Середнього Подніпров'я — Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське через низку обставин (нескінченні князівські усобиці, певну зміну світових торговельних шляхів, активізацію нападів кочівників, відтік населення з південних районів тощо) економічно та політичне занепадають і втрачають свої колишні роль та значення. Монгольська навала посилила та поглибила руйнівні процеси у цьому регіоні. Кардинально іншою була сиутація у південно-західній частині Русі, де 1199 р. з'явилося нове державне об'єднання — Га-лицько-Волинське князівство, яке надалі майже впродовж півтора сторіччя відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов'ян.
За інформаційним обсягом бухгалтерська звітність бюджетних установ поділяється на часткову — звітність, що відбиває відповідні напрями бухгалтерського обліку (звіт про рух основних засобів, звіт про рух матеріальних цінностей і т. п.), та загальну — ту, що характеризує всі господарські процеси в цілому (баланс виконання кошторису видатків, єдиний кошторис доходів і видатків). По відношенню до мети складання звітність поділяється на внутрішню і зовнішню. Зовнішня звітність призначена для зовнішніх споживачів інформації і має виключно регламентований характер. Типові форми зовнішньої бухгалтерської звітності бюджетних установ та інструкції про порядок їх заповнення розробляються і затверджуються Міністерством фінансів, Головним управлінням Державного казначейства України, Міністерством статистики України. Міністерства і відомства за погодженням із зазначеними органами можуть встановлювати додаткові спеціалізовані форми бухгалтерської звітності не пізніш як за 45 днів до початку звітного періоду. Внутрішня звітність використовується для потреб установи і має вільну форму . За функціональними ознаками установи бухгалтерська звітність може бути проста, тобто така, що характеризує один напрям діяльності установи (для вищих навчальних закладів — підготовка спеціалістів чи характеристика діяльності науково-дослідного інституту при зазначеному вищому навчальному закладі; для медичного об , 2004. — 448 с. Левицька С.О. Організація обліку й аналізу в бюджетних установах: / С.О. Левицька . — Рівне : НУВГП, 2004. — 251 с. Ткаченко І. Т. Звітність бюджетних організацій: / І.Т. Ткаченко. — К. : КНЕУ, 2004. — 216 с.
Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. План асигнувань є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом із цим кошторисом. Форма плану асигнувань затверджується Мінфіном. Установа незалежно від того, чи веде вона облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією). Зведені кошториси і зведені плани асигнувань - це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складаються головним розпорядником для подання Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом та органам Державного казначейства. Зведені кошториси не затверджуються. Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.
Все це справило величезний вплив на процес усуспільнення виробництва. Виявилось, що в США, наприклад, починаючи з 60-х років зменшуються середні розміри підприємств, істотно змінюється організаційно-економічна структура економіки через збільшення кількості невеликих підприємств, малого бізнесу. Це переконливо свідчить, що в епоху індустріалізації в діалектичній взаємодії усуспільнення і відокремлення пануюча роль належала усуспільненню. А в постіндустріальну епоху стало очевидним, що усуспільнення не відбувається ні безперервно, ні неухильно, але зберігаючи свою важливу роль, особливо в сферах і країнах, які ще не пройшли епоху індустріалізації. Водночас його розвиток супроводжується зростанням ролі та значення відокремлення. Своєчасне пізнання того нового в діалектиці усуспільнення і відокремлення, що принесли сучасний стан НТП, постіндустріальна епоха, дали можливість оптимально поєднати велике, середнє і дрібне виробництво. Це прискорило науково-технічний прогрес та реалізацію його результатів у господарській практиці, забезпечило значне підвищення ефективності виробництва й істотне поліпшення задоволення потреб населення. І навпаки, догматична абсолютизація усуспільнення в теорії та на практиці в нашій країні призвели до вкрай неефективної структури економіки, в якій панують підприємства-гіганти, державний монополізм, що суперечить розвитку продуктивних сил за умов НТП, сковує підприємницьку ініціативу, породжує безгосподарність, низьку якість продукції, тобто не дає змоги з найбільшою віддачею привести в дію рушійні сили розвитку економіки.
Здобуття Україною незалежності та повернення країни в русло загальноприйнятих процесів світового розвитку змушує нас по новому дивитися на теорію та практику оподаткування. Податки мають досить вагоме бюджетне значення, виступають ефективним інструментом державного впливу на ринок і напрямки його розвитку, обсяги структуру попиту на пропозиції, на доходи населення і юридичних осіб. В цих умовах особливої актуальності набувають дослідження теоретичних і прагматичних аспектів функціонування оподаткування юридичних осіб. Все це, з одного боку різко підвищує роль та значення податків з юридичних осіб за допомогою яких забезпечується значна частина податкових надходженнь до бюджету держави. З другого, робить необхідним дослідження теорії та практики оподаткування юридичних осіб в Україні. Актуальність та практична значимість данної проблеми, її недостатнє вивчення та обгрунтування обумовили вибір теми дипломного дослідження. Предмет дослідження – специфічна сфера фінансових відносин, які виникають між державою, з одного боку та юридичними особами з другого в процесі перерозподілу частини вартості національного продукту з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів.
Бюджет-нетто менший за бюджет-брутто. Різниця між ними являє собою внутрішній оборот грошових коштів, який не збільшує реальних доходів і видатків Зведеного бюджету України. Збір і обробка даних про доходи та видатки державного бюджету — справа статистики. Державний та місцеві бюджети складаються з дохідної та видаткової частин. Статистика аналізує І структуру та динаміку цих частин. Аналіз структури доходів і витрат дозволяє визначити основні джерела формування доходів держави і напрямки розподілу одержаних коштів, що має принципове економічне і соціально-політичне значення. При виконані цих задач статистика спирається на звітність про виконання Державного бюджету України і місцевих бюджетів, яка надається бюджетними і банківськими установами, органами Державного комітету статистики і господарськими організаціями. У процесі аналізу склад доходів та видатків державного бюджету вивчається більш докладніше. Надходження від підприємств розподіляються за галузями та формами власності, надходження від населення — за видами податків та іншими ознаками.
За даними бухгалтерського обліку складають звітність: фінансову, податкову та інші види звітності. Бухгалтерський облік в установі повинен вестися з дня реєстрації установи до її ліквідації. Згідно зі ст. 6 цього Закону порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання кошторисів і бюджетів установ регулює Державне казначейство України. Цей державний орган розробляє План рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, інструкції з обліку коштів загального та спеціального фондів, валютних операцій, основних засобів, видатків та доходів тощо. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнювання показників установ різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю за виконанням кошторисів і бюджетів. Важливу організаційну роль в організації бухгалтерського обліку відіграє Державний комітет статистики України, який розробляє та узгоджує з Міністерством фінансів України, Державним казначейством України форми звітності.
Кожна з позицій мала свої сильні та слабкі місця, що спричинило поглиблення дискусії. Пояснення процесу виникнення державності як наслідку тривалої еволюції суспільного розвитку, відмова від погляду на утворення держави як на одномоментний акт, різнобічно обґрунтовані твердження істориків та археологів про те, що східнослов'янське суспільство ще до літописного закликання варягів мало свої протодержавні утворення, заклали підвалини сучасного якісно нового бачення процесу державотворення русів. Нині норманська теорія походження Давньоруської держави поступово втрачає своє наукове значення. Фахівці об'єктивніше і зваженіше підходять до оцінки ролі «варязького чинника» в політичному житті Східної Європи. Яскравим свідченням цього є вислів одного із західних дослідників Г. Штокля: «Перша руська держава середньовіччя виросла з поєднання багатьох елементів. Варяги були лише елементом серед багатьох, однією історичною силою серед інших. Руська історія тільки через варягів є така сама фікція, як руська історія без варягів».
Через це і виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу. Створення відповідних правових, економічних та організаційних умов сприятиме подальшому збільшенню кількості суб’єктів малого підприємництва, зростанню ролі та значення його у національній економіці. Вирішення існуючих проблем розвитку малого підприємництва в Україні, створення відповідного середовища потребують докорінної перебудови державної політики в галузі сприяння малому підприємництву. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі. Мається на увазі забезпечення протягом найближчих років у структурах зазначеного сектора зайнятості на рівні 25-30% дієздатного населення та виробництва до 25% ВВП. Саме з цього слід виходити при розробці та реалізації заходів щодо підтримки малого підприємництва.
Разом із іншими структурними підрозділами районної держадміністрації, виконавчими органами сільських, селищних рад, органом державної податкової служби, територіальним органом Державного казначейства забезпечує надходження доходів до районного бюджету та вживає заходів до ефективного витрачання бюджетних коштів; складає розпис доходів і видатків районного бюджету, забезпечує фінансування заходів, передбачених відповідним місцевим бюджетом, у встановленому порядку готує пропозиції щодо внесення змін до розпису у межах річних бюджетних призначень та здійснює у встановленому порядку взаємні розрахунки районного бюджету з обласним бюджетом і бюджетами нижчого рівня; 11)здійснює в установленому порядку організацію та управління виконанням районного бюджету, координує в межах своєї компетенції діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання місцевого бюджету та здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства; проводить моніторинг змін, що вносяться до районного бюджету; розглядає баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти, подані територіальним органом
Наступним інфляційним фактором (фактором подвійної дії, що впливає на інфляцію, як провокуючи, так і стримуючи) є регулювання дисконтної ставки НБУ. Протягом перших семи місяців 1998 р. дисконтна ставка змінювалася п'ять разів: 6 лютого — з 35 до 44 %; 18 березня — до 41 %; 21 травня — до 45 %; 29 травня — до 51%; 7 липня— до 82 %. З одного боку, підвищення дисконтної ставки в короткостроковому інтервалі дало змогу дещо стримати відплив спекулятивного іноземного капіталу з ринку ОВДП, що спостерігалося наприкінці 1997 р. Це позитивно (знову ж — в короткостроковому інтервалі) вплинуло на стан виконання державного бюджету. З іншого боку, таке підвищення зумовило зростання ставок по кредитах юридичних осіб, що відшкодовуються підприємствами або через підвищення цін, або затримками заробітної плати персоналу, або будь-яким іншим шляхом, але завжди за рахунок суспільства. Таким чином, тільки планування й виконання державного бюджету на бездефіцитній основі може створити передумови для зниження темпів інфляції у довгостроковій перспективі. 5. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ І ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ В УКРАЇНІ Як відзначалося, бюджетний процес в Україні характеризується стійким дефіцитом бюджету.
Виходячи з того, що мале підприємництво повинно стати базою для формування раціональної структури місцевого господарювання з урахуванням особливостей розвитку даного регіону (соціально-політичних умов, темпів ринкових перетворень тощо), регіональні органи управління: V визначають пріоритетні напрями розвитку малого підприємництва на місцях; V розробляють відповідні заходи і формують ресурси для їх реалізації за рахунок місцевих джерел; V сприяють малому підприємництву в розвитку виробничої бази підприємств, організації їх матеріально-технічного забезпечення шляхом надання допомоги в оренді виробничих і нежитлових приміщень, передачі законсервованих, недобудованих об'єктів і споруд, невикористаного обладнання, а також виділення земельних ділянок; V забезпечують розроблення та виконання регіональних програм розвитку малого підприємництва; V визначають ступінь участі регіону в державних і міжрегіональних програмах озвитку малого підприємництва. Регіональна політика підтримки малих підприємств включає програми, проекти і заходи, які мають значення для розвитку конкретного регіону і реалізуються безпосередньо на регіональному рівні за рахунок місцевих ресурсів, а також програми, проекти і заходи, які мають міжрегіональне значення і відповідають завданням державної політики розвитку малого підприємництва.
![]() | 978 63 62 |