![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Законодательство и право | подраздел: | Право |
Обмежена матеріальна відповідальність працівників | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Стаття 129 Заборона вдрахувань з вихдно допомоги, компенсацйних та нших виплат Не допускаються вдрахування з вихдно допомоги, компенсацйних та нших виплат, на як згдно з законодавством не звертаться стягнення. Глава IX ГАРАНТ¶· ПРИ ПОКЛАДЕНН¶ НА ПРАЦ¶ВНИК¶В МАТЕР¶АЛЬНО· В¶ДПОВ¶ДАЛЬНОСТ¶ ЗА ШКОДУ, ЗАПОД¶ЯНУ П¶ДПРИґМСТВУ, УСТАНОВ¶, ОРГАН¶ЗАЦ¶· Стаття 130 Загальн пдстави умови матерально вдповдальност працвникв Працвники несуть матеральну вдповдальнсть за шкоду, заподяну пдпримству, установ, органзац внаслдок порушення покладених на них трудових обов'язкв. При покладенн матерально вдповдальност права законн нтереси працвникв гарантуються шляхом встановлення вдповдальност тльки за пряму дйсну шкоду, лише в межах порядку, передбачених законодавством, за умови, коли така шкода заподяна пдпримству, установ, органзац винними протиправними дями (бездяльнстю) працвника. Ця вдповдальнсть, як правило, обмежуться певною частиною заробтку працвника не повинна перевищувати повного розмру заподяно шкоди, за винятком випадкв, передбачених законодавством
Відповідальність працівників відділу обліку зведення та звітності 7.1. Відповідальність за належне і своєчасне виконання функцій відділу обліку зведення та звітності несе начальник відділу. 7.2. На начальника відділу покладається персональна відповідальність у випадку: 7.2.1. Неправильного ведення бухгалтерського обліку, що призвело до занедбаності у бухгалтерському обліку і перекручувань в бухгалтерській звітності. 7.2.2. Прийняття до виконання й оформлення документів по операціях, що суперечать встановленому порядку прийому, оприбуткування, збереження і витрати коштів, товарно-матеріальних і інших цінностей. 7.2.3. Несвоєчасної і неправильної вивірки операцій по розрахунковому й іншому рахунках у банках, розрахунках з дебіторами і кредиторами. 7.2.4. Порушення порядку списання з бухгалтерських балансів нестач, дебіторської заборгованості й інших втрат. 7.2.5. Несвоєчасного проведення перевірок і документальних ревізій. 7.2.6. Складання недостовірної бухгалтерської звітності. 7.2.8. Інших порушень положень і інструкцій з організації бухгалтерського обліку. 7.3. Відповідальність співробітників відділу обліку зведення та звітності встановлюється посадовими інструкціями.
Глава III ТРУДОВИЙ ДОГОВ¶Р Стаття 21 Трудовий договр Трудовий договр угода мж працвником власником пдпримства, установи, органзац або уповноваженим ним органом чи фзичною особою, за якою працвник зобов'язуться виконувати роботу, визначену цю угодою, з пдляганням внутршньому трудовому розпорядков, а власник пдпримства, установи, органзац або уповноважений ним орган чи фзична особа зобов'язуться виплачувати працвников заробтну плату забезпечувати умови прац, необхдн для виконання роботи, передбачен законодавством про працю, колективним договором угодою сторн. Працвник ма право реалзувати сво здбност до продуктивно творчо прац шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на деклькох пдпримствах, в установах, органзацях, якщо нше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторн. Особливою формою трудового договору контракт, в якому строк його д, права, обов'язки вдповдальнсть сторн (в тому числ матеральна), умови матерального забезпечення органзац прац працвника, умови розрвання договору, в тому числ дострокового, можуть встановлюватися угодою сторн
Встановивши при розгляді справи, що шкода заподіяна не лише з вини працівника, до якого пред’явлено позов, але й з вини посадових осіб підприємства, організації, установи, слід відповідно до ст. 105 ЦПК повинен притягти їх до участі в справі як співвідповідачів. Висновки В даному рефераті, тема якого «Матеріальна відповідальність працівників», ми дали визначення поняттю матеріальної відповідальності працівників, і висвітлили наступні питання: правила, які встановлені щодо матеріальної відповідальності; обмеження матеріальної відповідальності працівників; повна матеріальна відповідальність; вимоги щодо укладення договору про повну матеріальну відповідальність; правила колективно (бригадної) матеріальної відповідальності; визначення розміру шкоди; порядок покриття шкоди, заподіяної працівником; обставини, які враховуються при визначенні розміру відшкодування. З викладеного у рефераті матеріалу можна зробити наступні висновки: V матеріальна відповідальність працівників - це один з видів юридичної відповідальності, що виражається в обов’язку працівників покрити повністю або частково покрити матеріальну шкоду, що була заподіяна з їх вини; V працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку; V відповідно до ст. 135 КЗпП договори про повну матеріальну відповідальність укладаються лише в письмовій формі; V коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність; V розмір заподіяної підприємству, установі, організації визначається за фактичними витратами; V суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно.
Стаття 135 Меж матерально вдповдальност у випадках, коли фактичний розмр шкоди перевищу номнальний розмр Меж матерально вдповдальност працвникв за шкоду, завдану пдпримству, установ, органзац розкраданням, умисним зпсуттям, недостачею або втратою окремих видв майна та нших цнностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмр шкоди перевищу номнальний розмр, встановлюються законодавством. Стаття 135-1 Письмов договори про повну матеральну вдповдальнсть Письмов договори про повну матеральну вдповдальнсть може бути укладено пдпримством, установою, органзацю з працвниками (що досягли всмнадцятирчного вку), як займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язан з зберганням, обробкою, продажем (вдпуском), перевезенням або застосуванням у процес виробництва переданих м цнностей. Перелк таких посад робт, а також типовий договр про повну ндивдуальну матеральну вдповдальнсть затверджуються в порядку, який визначаться Кабнетом Мнстрв Украни
Традиційно відповідальність працівника підприємства за допущені ним порушення розглядається в таких ракурсах: – дисциплінарна; – матеріальна; – адміністративна; – кримінальна. Бухгалтер – не виняток. До нього також застосовні ці види відповідальності. А ось за що та в яких випадках – це ми і з'ясуємо. Дисциплінарна відповідальність Цей вид відповідальності передбачено Кодексом законів про працю України від 10.12.71 р. Стаття 147 цього документа встановлює заходи відповідальності за порушення трудової дисципліни фактично тільки у вигляді догани чи звільнення. Водночас частина друга цієї статті розширює міру відповідальності та встановлює, що для окремих категорій працівників інші дисциплінарні стягнення може бути передбачено: – законодавством; – статутами; – положеннями про дисципліну. Однак ця норма суперечить Конституції України. У ній зазначено, що дії, котрі є дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них установлюються виключно законами України (п. 22 ст. 92). Статут і положення про дисципліну ніяк не є законодавством.
В своей работе я с особенной тщательностью анализировал именно это основание для полной материальной ответственности, поскольку считаю, что работник обязательно должен знать, какого рода договор он заключает, и каковы возможны последствия после его заключения. Статья Яковлева мне также была необходима при написании пунктов 1.2, 1.3. Две статьи Богомаза Г. «Проблемні питання матеріальної відповідальності работодавця за необрунтовану відмову у прийнятті на роботу в Україні», а также статья «Відповідальність роботодавця у вигляді відшкодування працівникові моральної шкоди» оказались очень универсальными, и послужили мне очень надежной опорой при написании пункта 2.3 своей курсовой работы, в котором я изучал права, обязанности, а также случаи, условия привлечения к материальной ответственности руководителя предприятия, учреждения, организации. Также в этом пункте курсовой работы были использованы: статья под названием «Зміст терміну «роботодавець»» Жадана С.; «Работодавець та найманий працівник: чиї права захищені?», автором которой является Тышкин А., также статья «Відповідальність працівника за причинення шкоди: неприпустима двоїстість підходів» Володарского В.
ПЛАНВступ3 1. Загальна характеристика матеріальної відповідальності5 1.1 Поняття матеріальної відповідальності5 1.2 Складові матеріальної відповідальності7 1.3 Підстава та умови матеріальної відповідальності9 2. Диференціація матеріальної відповідальності працівників12 2.1 Види матеріальної відповідальності12 2.2 Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників20 3. Підходи до відшкодування заподіяного збитку22 3.1 Визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування22 3.2 Матеріальна відповідальність власника за шкоду, заподіяну працівникові24 Висновок32 Список використаної літератури33 Вступ Основу будь-якого суспільства складає трудова діяльність людей. Праця є незалежним від будь-яких суспільних форм умовою існування людини, і складає його вічну природну необхідність. Громадська організація праці, що поєднує матеріальні (об'єктивні) і вольові (суб'єктивні) відносини, з одного боку, випробує на собі вплив технічних засобів праці, а з іншого боку - знаходиться під впливом різних форм суспільної свідомості (політики, моралі, права, естетики й ін.). Необхідність у правовому регулюванні організації праці обумовлена потребами суспільного виробництва і всім ходом його історичного розвитку.
Таких критеріїв не повинно буди дуже багато, тому що це лише ускаладнює процес відбору. Якості, які повинні мати претенденти визначаються в професіограммі, чи карті компетентності. Образно їх можливо назвати “портретом” ідеального працівника. Професіограми складається з кількох розділів. У першому з них, враховуючи перспективні завдання фірми в усіх галузях організації, описуються загальна характеристика професії та її значення. Потім на основі детального вивчення рис професії, умов праці складається, розділ ообливостей трудового процесу, роботи, що виконується (що в цілому робота представляє собою, її специфіка, обсяг робіт, відповідальність працівника, взаємовідносини з співробітниками та керівництвом, вимоги до навиків, тощо). Третій розділ включає інформацію про психологічні характеристики, відповідність яким є необхідноюю для виконання професійних обов’язків (психологічні функції, особливості сприйняття простору та часу, необхідні характеристики уваги, чіткості, важкості, темпу, типові помилки, вимоги до надійності працівника, комунікативності, тощо).
Як випливає із змісту ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі —КЗпП), до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Відповідно до ч. 4 ст. 65 Господарського кодексу України (далі — ГК) у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. А згідно з ч. 6 вказаної статті керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону. При вирішенні питання, чи є спір, який виник між вказаними особами, трудовим, необхідно керуватися положеннями гл. XV КЗпП «Індивідуальні трудові спори». У зв'язку з цим спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку позовного провадження загальними судами як трудові спори.
Необхідною умовою такої форми навчання є наявність спільної програми, що забезпечує координацію підготовки у двох різних системах. Активний контроль підприємств за учбовим процесом обумовлює постійне коригування програм теоретичного навчання. Нормальне функціонування будь-якого підприємства залежить від рівня регулювання трудових відносин, створення умов для запобігання або пом'якшення всіляких соціальних конфліктів. Базою такого регулювання служать трудові угоди (контракти, договори). Відрізняють трудові угоди колективні та індивідуальні. На всіх підприємствах, що використовують найману працю, укладається колективний договір між власником та трудовим колективом (або між органами, уповноваженими кожною з сторін). Договір не повинен суперечити діючому законодавству України. Цим договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку та інші. Прикладом індивідуальної угоди є контракт, що укладається між керівником підприємства (або його уповноваженим). В цьому документі визначаються права, строки найму, обов'язки та відповідальність керівника підприємства перед власником, умови його матеріального забезпечення та звільнення від посади з урахуванням гарантій, що передбачені контрактом і законодавством України.
ВДТ керівництву управління необхідно ознайомитися самим і ознайомити працівників з вимогами щодо охорони праці на ПК; - в матеріально-технічному відділу управління необхідно зосередити нормативно-правові акти та стандарти, щодо користування ВДТ, розмножувальною технікою, допустимість освітлення приміщень та його розрахунок, правила користування електронебезпечними приладами, положення про пожежну безпеку та мікроклімат в управлінні з якими б могли ознайомитися в будь-який час службовці управління; - комп’ютери в робочих кабінетах потрібно розмістити згідно з встановленими нормативами так, щоб монітор ВДТ не "дивився" сусідньому працівнику в спину; - для попередження опромінення працівників потрібно здійснювати періодичний контроль, щодо рівня електромагнітного опромінення і вилучати небезпечне обладнання, яке не відповідає нормативним вимогам; - посилити відповідальність керівників управління, щодо дотримання вимог працеохоронного законодавства з боку
4.9 При втраті працездатності товариство забеспечує потерпілому відшкодування витрат у порядку, передбаченому чинним законодавством. Розділ 5. Виробничо господарська діяльність товариства. 5.1 Товариство самостійно здійснює свою господарську діяльність, розпоряджується виробленими товарами й прибутком, що залишається після сплати податків та інших обов’язкових платежів. 5.2 Товариство самостійно планує свою діяльність, виходячи з попиту на вироблену продукцію й надані послуги і необхідності забеспечення виробничого й соціального розвитку товариства. 5.3 Товариство здійснює виробничу й комерційну діяльність силами трудового колективу, члени якогоприймаються на роботу за умовами договору, в якому визначені права, обов’язки й відповідальність рацівника. 5.4 Товариство самостійно здійснює матеріально–технічне забеспечення власного виробництва за системою прямих угод з постачальниами або через посередництво комерційних центрів.
Одночасно з державними клініками, центрами, лікарнями існують і приватні. Наступне джерело забезпечення життєдіяльності соціальної сфери фінанси підприємств. Підприємство за рахунок своїх доходів формує соціальну інфраструктуру, що дає змогу максимально задовольнити матеріальні і духовні потреби його працівників. Функціонують відомчі санаторії, будинки відпочинку, профілакторії, дитячі садки, заклади культури, укладаються договори на обслуговування колективу підприємств поліклініками, а також, за рахунок фінансових ресурсів підприємств будуть розвиватись обсяги соціальної інфраструктури, і тим самим частково знімається навантаження з міського і державного бюджетів. Місцеві бюджети не завжди спроможні забезпечити нормальне функціонування об’єктів соціальної сфери. Передача відомчого житла та інших об’єктів соціальної інфраструктури у муніципальну власність є важливою умовою для зниження затрат підприємств і виходу із кризового стану. Однак через недостатність коштів у місцевих бюджетів вказані об’єкти або закривають, або передаються у приватну власність. Одним із виходів із такого становища може бути збереження у ряді випадків об’єктів відомчого підпорядкування або спільне фінансування об’єктів соціальної інфраструктури як за рахунок власних джерел підприємств, так і за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Через МВО підвищується відповідальність керівників та всього персоналу за результати своєї діяльності, а також посилюється мотивація до раціоналізаторства та реалізації програм ощадливого використання наявних ресурсів. Варто нагадати, що в Україні діє порядок, згідно з яким керівництво підприємств, що приватизуються, має право додатково викупити за грошові кошти за номінальною вартістю пакет акцій акціонерних товариств, створених у процесі акціонування державних підприємств. Розмір пакета акцій, який може бути запропонований Фондом державного майна керівництву підприємства, обмежується 5 відсотками статутного фонду. Законодавство України детально регламентує правила узгодження умов реорганізації унітарних державних підприємств. Передбачено, зокрема, специфічну форму санації в разі, коли трудовий колектив державного підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, бере підприємство в оренду або викуповує у власність за умови взяття на себе боргів та згоди на це кредиторів. Трудовий колектив у такому разі може реалізувати своє право на участь у санації згідно з вимогами Закону України «Про оренду державного майна».
Керівник самостійно вирішує всі питання діяльності ТОВАРИСТВА, крім тих, які належать до виняткової компетенції зборів учасників. Керівник підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Керівник не може бути одночасно головою зборів учасників. 11.13.Керівник може призначатися рішенням зборів учасників зі складу учасників або найматися на контрактній основі. 11.14.При наймі керівника ТОВАРИСТВА з ним укладають контракт, у якому визначено строїш найму, права, обов'язки та відповідальність керівника перед зборами учасників і персоналом ТОВАРИСТВА за умови його нотаріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених чинним законодавством. 11.14.1. Керівник без доручення діє від імені ТОВАРИСТВА, представляє його інтереси у відносинах з іншими підприємствами, організаціями в державних органах, укладає від його імені договори, здійснює наймання і звільнення персоналу ТОВАРИСТВА, укладає кредитні угоди та передає майно ТОВАРИСТВА в заставу, а також здійснює інші дії з оперативного керівництва роботою ТОВАРИСТВА.
По Київській області надпланові залишки бюджетних коштів перевищують планові більш як у 3 рази, по Тернопільській — майже в 17 разів, і всі знаходяться в обласному бюджеті. Як результат, в окремих районах зарплата не виплачується по 5—6 місяців, а в обласних установах вона значно менша. Водночас минулий рік показав нам усім, що необгрунтовані розрахунки, великі сподівання призводять до завищених зобов'язань, яких не можна виконати. А це спричиняє соціальне напруження. Практично в більшості областей бюджети були затверджені місцевими радами в обсягах, які значно перевищували розрахунки Мінфіну, на загальну суму понад 1,5 млрд. грн. Це відповідає наданим їм правам, але тільки тоді, коли такі плани виконуються. Не забезпечено виконання бюджетів в Автономній Республіці Крим, Миколаївській, Київській, Тернопільській, Чернівецькій та інших областях. Цього року ми не повинні такого допустити, координуючи й управляючи процесом затвердження бюджетів, і за це нестимуть відповідальність керівники фінансових організацій.
При правильному плануванні робочого місця, враховується необхідність його оснащення яке відповідає цілям виробництва. Правильна організація робочого місця працівників є необхідним заходом підвищення продуктивності праці і запорукою успіху в діяльності організації. Зі зростанням обсягів виробництва, підвищенням рівня його інтенсифікації значно ускладнюється процес управління підприємством: збільшується обсяг та складність інформації, що надходить, підвищується відповідальність керівника, розширюється коло його обов'язків. Звідси виникає необхідність постійного вдосконалення організації управлінської праці. Важливою умовою підвищення ефективності праці керівника є раціональне розподіл витрат робочого часу по функціях управління. Аналізуючи витрати робочого часу по функціях управління у керівників різних підприємств, можна помітити певну закономірність: директора організацій, як правило, більшу частину робочого часу витрачають на загальне керівництво та оперативне управління. У керівників слабких, менш розвинених підприємств робочий час розгалужений на виконання інших функцій, що породжує дублювання функцій керівників служб та підрозділів.
![]() | 978 63 62 |