Господарський договір

 Кодекс законів про працю України

За ншими працвниками, як допомогли авторов у впровадженн винаходу, корисно модел, промислового зразка чи рацоналзаторсько пропозиц, попередн розцнки збергаються протягом трьох мсяцв. Стаття 92 Встановлення нормованих завдань при почасовй оплат прац При почасовй оплат працвникам встановлюються нормован завдання. Для виконання окремих функцй та обсягв робт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельност працвникв. Глава VII ОПЛАТА ПРАЦ¶ Стаття 94 Заробтна плата Заробтна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираз, яку власник або уповноважений ним орган виплачу працвников за виконану ним роботу. Розмр заробтно плати залежить вд складност та умов виконувано роботи, професйно-длових якостей працвника, результатв його прац та господарсько дяльност пдпримства, установи, органзац  максимальним розмром не обмежуться. Питання державного  договрного регулювання оплати прац, прав працвникв на оплату прац та х захисту визначаться цим Кодексом, Законом Украни «Про оплату прац» та ншими нормативно-правовими актами

 Господарські договори

Найбільш доцільною і адекватною вільним ринковим відносинам правовою формою опосередкування таких відносин є господарський договір, адже результати підприємницької діяльності реалізуються на ринку товарів і послуг на договірних засадах. Важливість теоретичної розробки питань, пов'язаних з договірним регулюванням підприємницьких відносин, зумовлена не лише відсутністю монографічних досліджень з цих питань у правовій науці, а й потребами юридичної практики і завданнями щодо нової кодифікації цивільного законодавства України. Новий Цивільний кодекс України має закласти стабільну основу правового регулювання майнових та особистих немайнових відносин у всіх сферах громадянського суспільства і передусім у підприємницької діяльності. У роботі зроблена спроба провести аналіз чинного законодавства, порівняти його із Проектом Цивільного кодексу, дати можливі способи вирішення окремих проблем та колізій, які виникають при застосуванні законодавства під час укладання, зміни, виконанні, розірванні господарських договорів.

 Відродження нації (Історія української революції: марець 1917 р. – грудень 1919 р.)

Вонних полонених вдпуститься з обох бокв до дому, оскльки вони не захочуть дстати дозволу лишитися в чужй держав, або податися до якось иншо держави. Полагодження получених з сим питань вдбуваться шляхом окремих договорв, зазначених у VIII стат. В дуже довгй  докладнй VII стат усталено будуч господарськ вдносини мж державами почврного союзу й Укранською Народньою Республкою на таких основах: на час до 31 липня с. р. обов'язуються сторони, що заключають договр, постачати обопльно надвишки хлборобських  промислових продуктв. Скльксть товарв  х цни установлю комся, яка сходиться зараз же по заключенню миру. Вимна товарв вдбуватиметься почасти через державн централ або стояч пд доглядом держави, а почасти шляхом вльно торговл. До заключення остаточного торговельного договору, а в усякм раз по заключенню загального миру обопльн торговельн зносини управильнить провзорична умова, яку можна виповсти протягом шстьох мсяцв вд 30 червня 1919. Ся провзорична умова усталю обопльн договрн мита, як мали силу до вибуху вйни в торговельнм рус мж Австро-Угорщиною та Росю, також для зносин мж монархю та Украною

 Господарський договір

За критерієм мети господарські договори відмежовуються від інших договорів підприємств, установ і організацій, які не обслуговують виробництво і обіг, і є допоміжними. По-друге, стосовно господарських договорів діють окремі правила щодо підстав їх укладання і змісту господарських договірних зобов'язань. Законодавством про господарські договори встановлено, що ті з них, які спрямовані на забезпечення пріоритетних потреб України в продукції, роботах та послугах, укладаються на підставі відповідних державних замовлень. Юридичною особливістю в даному разі є те, що зміст господарського договору, який укладається на підставі державного замовлення, обов'язково має відповідати цьому замовленню (ст.152 Цивільного кодексу, ст.20 Закону «Про підприємства в Україні»). В теорії такі договори визначаються як плановані. Але не всі господарські договори укладаються на підставі державного контракту чи державного замовлення. Отже ця ознака господарського договору не є абсолютною. Зміст господарських договорів, які укладаються без державного контракту чи державного замовлення, має відповідати господарським намірам і юридичне вираженій згоді сторін.

 Моя участь у визвольних змаганнях 1917-1920

Полтичн  господарськ справи належали до дотичних мнстерств. Пролом Камянець-Подльського ктла та здобуття, Проскурова  Жмеринки Свом переходом за рчку Збруч УГА не тльки спасла себе, але й рвночасно врятувала Дву Армю вд неминучо загибел. Армя ця, притиснена большевиками до Збруча  замкнена в Камянець-Подльському Ктл, до того вимучена важкими дефензивними боями, не мала вже спромоги власними силами здержати ворога. Поява УГА за Збручем пднесла  на дус, а рвночасно затривожила большевикв, як з нечуваним завзяттям почали перти на Камянець-Подльський з пвноч, з району Проскурова  з сходу, вд Жмеринки, щоби в той спосб перешкодити УГА зайняти догдну бойову позицю. Тому деяк галицьк бриAади (5-ту  7-му) 1-го  ¶¶-го корпусв негайно по переход на Велику Украну спрямовано на пдмогу надднпрянським частинам, що завзято вдбивались, стримуючи напр большевикв. В дн 22. 7. 1919 р. видано вдповдн прикази щодо пролому Ка-мянець-Подльського ктла  зискання терену дяння, так конечного до дальших вонних операцй

 Розгляд спорів з виконанням господарських договорів

Таким чином, з одного боку, господарський договір є лише частковою підставою виникнення господарських зобов'язань. У цьому розумінні категорія господарського зобов'язання узагальнює договірні господарські зобов'язання, основані на договорі. З іншого боку, зміст господарського договору - це сукупність господарських зобов'язань сторін, тобто їх взаємних прав та обов'язків, що виникають саме з такого договору. Тобто категорія господарського договору є узагальненою щодо договірних господарських зобов'язань. Господарський договір - це юридичне джерело договірних господарських зобов'язань. Порядок укладання господарських договорів Укладання господарського договору - це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше господарюючих суб'єктів щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми) як правового акта. Особливістю господарських договорів є те, що при їх укладанні застосовуються певні техніко-юридичні процедури, тобто порядок висловлення пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття її (акцепту) значною мірою формалізований.

 Система договорів у підприємницькій діяльності за новим ЦК

Такі переговори і домовленості часто завершуються прийняттям документа, який може мати різну назву: протокол про наміри, попередній договір тощо. Але для того щоб такий документ породжував певні юридичні наслідки, він має відповідати ознакам попереднього договору, зазначеним у ст. 635 ЦК. По-перше у попередньому договорі міститься зобов'язання сторін протягом певного строку (у певний термін) укласти в майбутньому основний договір на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може передбачатись обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Так, за ч. 1 ст. 182 ГК основний господарський договір має бути укладений не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору. По-друге, істотні умови майбутнього основного договору обумовлюються, як правило, на стадії попереднього договору. Якщо вони (або деякі з них) не визначені у попередньому договорі, їх погодження здійснюється в основному договорі в порядку, визначеному в попередньому договорі або актах цивільного законодавства.

 Документно-інформаційне забезпечення господарсько-договірної діяльності проектно-конструкторського та технологічного бюро Укрзалізниці

Автореферат дипломної роботи ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Робота присвячена вивченню господарсько-договірної діяльності Проектно-конструкторського та технологічного бюро Укрзалізниці. Предметом дослідження є документація, необхідна для забезпечення господарсько-договірної діяльності ПКТБ УЗ. Актуальність теми. Проектно-конструкторське та технологічне бюро рухомого складу Укрзалізниці (ПКТБ РС УЗ) було засноване в Києві в 1973 році з метою задоволення потреб залізничного транспорту України в ефективних технологіях, розробках проектів та виготовленні обладнання й оснастки для вагоноремонтних підприємств Укрзалізниці. На сьогоднішній день Проектно-конструкторське та технологічне бюро рухомого складу Укрзалізниці працює над розробленням нових технологій виробництва обладнання, необхідного для ефективної роботи Укрзалізниці; над забезпеченням рентабельності підприємства для виконання заходів технічного розвитку; над рекламною діяльністю та вдосконаленням сервісу реалізації продукції. Такий широкий спектр діяльності ПКТБ РС УЗ вимагає досконалого документно-інформаційного забезпечення, тому обрана тема є надзвичайно актуальною на сьогоднішній день. Мета роботи. Господарська діяльність ґрунтується на договірних зобов язків із закордонними представниками.

 Підприємництво

Якщо у цій установі банку відкрито розрахунковий або поточний рахунки клієнта, подання картки не обов'язкове. Копія рішення про створення не подається: організаціями орендарів, орендними підприємствами, селянськими (фермерськими) господарствами, приватними підприємствами, підприємствами (без створення юридичної особи), установами і організаціями, що перебувають на державному бюджеті. Замість рішення про створення господарських товариств договірними об'єднаннями, товарними біржами, друкованими органами масової інформації (редакціями, видавництвами) установам банку подається нотаріально засвідчена копія установчої угоди. Колективні сільськогосподарські підприємства, товариства споживчої кооперації, профспілкової організації, релігійні організації, (громади, управління і центри, монастирі, братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади) для відкриття рахунку подають, окрім вищезазначених документів, копію протоколу або виписку з протоколу загальних зборів про створення, засвідчені нотаріально.

 Процесс создания открытого акционерного общества

Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства. До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України. 2.2 Установчий договір відкритого акціонерного товариства Установчий договір являє собою різновид погодження про здійснення господарської діяльності з утворюванням самостійної юридичної особи. Суть Засновницького договору полягає в тому, що він є одним з різновидів згоди про суспільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи, Його зміст – об,єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому основним для установчого договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру Обов,язковими положеннями установчого договору для відкритого акціонерного товариства є наступні: - предмет договору; - основні положення договору; - юридичний статус підприємства; - види діяльності підпиємства; - розмір статутного фонду та вклади засновників; - права та обов,язки засновників; - відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання забов,язань по викупу акцій; - керування підприємтвом; - розподіл доходів та відшкодування збитків; - відповідальність за порушення договору; - умови розторження договору; - умови і строки початку дії даного договору.

 Приватизація як засіб припинення державної власності

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються в установленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років. Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується два чи більше державних або заснованих на оренді державного майна підприємств, то у разі прийняття рішення про приватизацію одного чи кількох із них, займані ними приміщення, за відсутності заборони на приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного управління або на договірних засадах. Не підлягають приватизації визначені в установленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно з чинним законодавством.

 Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст

Це згодом дало змогу Сталіну скористатися ними: ліківідувати НЕП і відродити “воєнний комунізм” у новій формі. У ці ж роки була скасована формальна самостійність УРСР, яка за Конституцією 1919 р. проголошувалася незалежною державою. Щоправда, її суверенітет з самого початку існував тільки на папері. Уже 28 грудня 1920 р. було укладено союзний робітничо-селянський договір між РСФРР та УРСР, за яким ці дві республіки входили в єдиний військовий та господарський союз. На V Всеукраїнському з’їзді Рад (лютий-березень 1921 р.) проти названого договору виступили укапісти та уукраїнські ліві есери. Один з керівників УКП Михайло Авдієнко висунув вимогу повного відокремлення України від РСФРР. Але цього не трапилося. З’їзд переважною більшістю голосів ритифікував договір. VII Всеукраїнський з’їзд Рад у грудні 1922 р. схвалив ідею створення Союзу і входження до нього УРСР, щоправда, делегатів-українців на ньому було менше половини. У І Всесоюзному з’їзді Рад 30 грудня 1922 р. взяли участь чотири республіки: РСФРР, ЗСРФР, УСРР, БСРР. З’їзд затвердив “Декларацію про утворення СРСР” і “Союзний договір”.

 Господарство України на рубежі 18-19 столітть

Поступово вона перетворилася на різновид примусового найму за оплату натурою і грошима. Постійним явищем став кабальний найм. Селяни купували в борг у шляхти хліб, волів, корів. При цьому укладали договір і селяни відробляли борг, працюючи на феодала. Отже, у сільському господарстві України відбувалися певні зрушення. Розширилися посівні площі, зросло значення зернового господарства, поглибилася спеціалізація окремих районів, важливого значення набули племінна і селекційна робота. Садівництво, сільськогосподарські промисли мали допоміжне значення. Характерною рисою господарства магнатів Західної та Правобережної України, козацької старшини було підприємництво, використання найманої праці. Магнати вкладали значні кошти в організацію виробництва. Товарно-грошові відносини сприяли майновій диференціації селянства та козаків. Заможні зміцнювали зв'язки з ринком за рахунок продажу продукції свого господарства, промислової та торговельної діяльності, застосовували працю наймитів. Мало- та безземельні селяни формували ринок праці. Винекнення фабричних господарств у першій половині ХІХ століття. У господарському житті України велику роль відігравала промисловість, у тому числі хатня, якою селяни і козаки займалися у вільний від землеробства час, виготовляючи насамперед вироби побутового призначення.

 Соціал-демократична концепція держави та влади

Серед зовнішніх функцій держав соціально-демократичної орієнтації виділяються такі: участь у міжнародному забезпеченні і захисті прав людини; допомога населенню інших країн (у випадку стихійного лиха, кризових ситуацій тощо); участь у захисті природного середовища; участь у міжнародному культурному співробітництві; участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці; участь у розв'язанні глобальних господарських та наукових проблем (енергетичної, використання Світового океану, досліджень і освоєння космосу тощо); організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права; оборона країни від зовнішнього нападу, анексії; участь у забезпеченні миру в усіх регіонах планети; участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку (у тому числі використання військових засобів). Схожість, аналогічність або збіг основних функцій багатьох (проте не всіх) існуючих нині держав свідчать про зближення їхньої соціальної сутності і про втілення у сучасні міжнародні відносини нового політико- правового мислення, про посилення взаємозалежності і взаємозв'язку всіх країн, про об'єктивно зумовлену поступову консолідацію зусиль більшості народів світу у розв'язанні серйозних глобальних проблем.

 Державне регулювання комерційної діяльності

До цього інституту входять нормативні акти: - про управління державною власністю. Це в основному постанови Кабінету Міністрів, укази Президента України, які деталізують положення ст. 31–39 (про державну власність) Закону України "Про власність". Стосовно державного сектора ці акти встановлюють правовий режим державного майна, яке знаходиться у повному господарському віданні державних підприємств або в оперативному управлінні державних установ; - про оренду державного та комунального майна; - про приватизацію майна державних підприємств та організацій. Окремим важливим інститутом комерційного законодавства є інститут комерційного договірного (контрактного) права. Значення його обумовлене тим, що інститут комерційного зобов'язання і комерційного договору є фундаментальним для всіх видів комерційних відносин. Діюча система законодавства про договірне комерційне право ґрунтується на кодифікованих законах і нормативних актах про окремі види договорів. Кодифіковані акти – це: Цивільний кодекс України, що містить норми про зобов'язальне право та окремі види зобов'язань; Закон "Про підприємства в Україні", в ст. 21 якого йдеться про господарські відносини підприємства, а в ст. 31 – про відповідальність за порушення договірних зобов'язань; Арбітражний процесуальний кодекс України, ст. 10 та 11 якого встановлюють загальний порядок врегулювання розбіжностей і спорів при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.

 Колективний договір

Отже, колективним договором визнавалась господарсько- політична угода, за якою робітники, інженерно-технічні працівники і службовці брали на себе обов'язок щодо виконання і перевиконання планів по дальшому зростанню продуктивності праці. Щодо її оплати, то в колективний договір можна було включати лише ті системи, що затверджувались у централізованому порядку. За дотриманість цієї вказівки несли відповідальність не тільки державні установи, а й професійні спілки. Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС вщ 6 березня 1966 р. «Про укладення колективних договорів на підприємствах» сторонам було надано право включати до колективного договору нормативні положення з питань праці і заробітної плати, у зв'язку з чим колективний договір набув нормативного характеру. Ще більшого розширення знайшли повноваження нормативного характеру в колективному договорі згідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» і розділу 11 «Колективний договір» КЗпП (ст.ст. 10-20) в редакції Закону України від 15 грудня 1993 р. Але ні в цьому Законі, ні в КЗпП визначення поняття колективного договору не дається. Відповідно до цих законодавчих актів специфічним в регулюванні колективних правових відносин є те, шо держава надає їх сторонам права і можливості в певних межах приймати акти, що мають нормативний характер.

 Розробка підприємства LOMAPAK

Реєстраційний внесок сплачує кожний з Учасників у рівних розмірах. Всі обгрунтовані витрати учасників, зроблені від імені ТОВ після реєстрації, відносяться на рахунок ТОВ у випадку ствердження кошторисів витрат учасників Зборами учасників ТОВ. 13. АДРЕСИ УЧАСНИКІВ 1. Гармаш Євген Васильович - м. Дніпропетровськ, пр. Ілліча 21а, кв. 16. 2. Нестерук Сергій Миколайович - м. Дніпропетровськ, вул. Лобачевскьго 10. 3 Шевченко Володимир Олександрович - м. Кривий Ріг, вул. Ярославська 16, кв. 32. Підписи учасників: Гармаш Євген Васильович / / Нестерук Сергій Миколайович / / Шевченко Володимир Олександрович / / Додаток 2 ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАТВЕРДЖЕНО У виконавчому комітеті рішенням Зборів Учасників Шевченківського району відповідно до УстановчогоРади народних депутатів Договору Засновниками товариства з « » 200 р. обмеженою відповідальністю «ЛОМАПАК»« » (підпис) (підпис) (підпис) СТАТУТ товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОМАПАК» Дніпропетровськ 2000 Статут ТОВ “ЛОМАПАК” Розділ 1. Загальні положення. 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ломапак ЛТД» (далі – Товариство), створено зметою одержання прибутку шляхом об’єднання майна громадян–засновниківі їх підприємницької діяльності згідно з Законом України “Про підприємства в Україні”, “Про господарські товариства”, “Про власність, а також з іншими законодавчими актами України. 2. Засновниками товариства є громадяни України, що підписали установчий договір: 1) Гармаш Євген Васильович, що проживає за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Ілліча 21-а, кв.16, паспорт серії АН 500506. 2) Нестерук Сергій Миколайович, що проживає за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.

 Коллективная форма организации труда

У трудових відносинах є два головні суб’єкти : робітник (людина, що продає на визначених умовах свою змогу працювати) та роботодавець ( той, хто цю змогу купує укадаючи трудовий договір). Якщо для робітника трудові відносини завжди сугубо індівідуальні та змогу до праці можна реалізувати тільки в особистому порядку, то роботодавець може бути будь-який суб’єкт господарської діяльності, що має організаційно- правову форму. Що передбачена Цивільним кодексом, - комерційна чи некомерційна організація (господарські товариства, виробничі кооперативи, державні та муніціпальні підприємства, суспільні та релегійні організації, фонди установи, асоціації та спілки) та навіть окремо взятий громадянин, що наймає на роботу іншого та ін. Трудовий договір, як й багато інших договорів у деяких випадках передбачає настання юридичної відповідальності його сторони. Для робітника тут знов таки немає проблем - він завжди несе відповідальність особисто. Але для нього якраз важливо знати хто буде нести відповідальність з іншого боку (наприклад, у процесі відшкодування збитків, що завдано здоров’ю), хто у випадках визначених законодавством буде правонаступником сторони трудового договору у цьому плані.