Державне регулювання та підтримка підприємництва в Україні

 Велика історія України

Лтописець виводить х назву вд «поля», хоча й сам бачить, що це зовсм не вдповда природ краю, що його в IX сторчч заселювали поляни. Поправд, «польова» смуга Полянсько земл тяглася тльки помж р. Россю  Случею; дал на пвнч простяглася вже лсова смуга й повол переходила в непролазн пущ Полсся. Сам полянський Кив лежав «у лс на горах, над ркою Днпровською»  «був довкола городу лс  бр великий». Так  видно, що поляни первсне мешкали в польовй (степовй) смуз Рос й щойно пзнше, може пд натиском кочових орд, посунулися на пвнч, приносячи сюди свою первсну назву. Полянська територя так само як  скльксть полянського племени, були невелик. В часи розселення займали вони, пд тим оглядом, останн мсце помж укранськими племенами та х територями. А всежтаки саме полянам припала почесна роля державно-творчого ядра, безспрно колиски укрансько державности. Сам лтописець пробу вияснити цю перевагу полянського племени над ншими тим, що коли нш «жили зьврським способом», то поляни «були мудр й пдпримчив» (смислен) та берегли «тихих  скромних обичав свох предкв»

 Державне регулювання комерційної діяльності

Основою же досягнення цих прогресивних ідей Україною, стане доповнення правового регулювання комерційної діяльності у чинному законодавстві – новим Цивільним кодексом України та Законом України "Про внутрішню торгівлю", які започаткують створення законодавчої бази для забезпечення умов, які сприяли б ефективній комерційній діяльності на принципах вільного підприємництва. Це вдосконалить правовий статус організаційних форм комерційної діяльності, дасть змогу регламентувати права і відповідальність її суб'єктів, більш обґрунтовано визначати заходи державного регулювання і підтримки підприємництва. ГЛАВА III. Законодавство, яке регулює комерційну діяльність в Україні. Для зрозуміння законодавства, яке регулює комерційну діяльність в Україні, треба насамперед чітко визначити, що уявляють із себе нормативні акти комерційного законодавства. Отже визначення нормативного акта комерційного законодавства ґрунтується на загальнотеоретичному понятті "нормативний акт". Нормативний акт комерційного законодавства являє собою офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм комерційного права, тобто встановлює (змінює) або припиняє норми комерційного права.

 Україна у революційну добу. Рік 1918

Від нині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави. Дня 19 жовтня Твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава і її найвища власть Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави. Український Народе! Доля Української Держави в Твоїх руках. Ти станеш, як непобідний мур при Українській Національній Раді і відіпреш усі ворожі замахи на Українську Державу”[767]. Населення краю закликалось до зміцнення власної державності. За підтримки українських вояків австрійських частин та мобілізованого селянства українська влада майже без опору встановилася у більшості міст Східної Галичини. Лише у Самборі, Дрогобичі, Бориславі й ще деяких небагатьох пунктах мали місце гострі сутички з польськими легіонерами. Польсько-українська етнічна територія з містами Новий Сянч, Ярослав, Березів, Сянч, Ліско залишилися в польських руках. Військовий переворот у Львові знаменував початок національно-демократичної революції на західноукраїнських землях

 Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

Цього ж 1991 року було створено Державний комітет України по сприянню малим підприємствам і підприємництву. У 1993 році Кабінетом Міністрів України була схвалена перша Програма державної підтримки підприємництва України. Третій етап розпочався у 1996 році. У квітні цього року Кабінет Міністрів України прийняв Концепцію державної політики розвитку малого підприємництва. 28 червня 1996 року свобода підприємництва була закріплена конституційно. Державний комітет України з питань розвитку підприємництва був створений у липні 1997 року. Цей етап триває і по наш час. Він знаменується покращенням розвитку підприємств, особливо малих. У наші часи підтримку малих підприємств серед державних та громадських організацій здійснюють: Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва; Міністерство економіки України; Національне агентство України з питань розвитку та європейської інтеграції; Український союз промисловців та підприємців; Спілка малих та середніх приватизованих підприємств; Асоціація сприяння розвитку приватного Підприємництва в Україні «Єднання».

 Основоположні міфи ізраїльської політики

Але американськ длов кола, вдзначивши вплив рабинв на Бегна й насамперед прихильнсть останнього до "вльного пдпримництва" (на вдмну вд державного втручання за лейбориств), привтали угоду в Кемп Девд  (вересень 1978 р.). Садат, уклавши сепаратний мир з ¶зралем, не торкнувся питання про Цзорданю (Юдея  Самаря, бблйн земл, за Бегном)  повернув соб лише Снай, що не був для Бегна "бблйною землею". Джерело: Stephen D. Isaacs: Жиди  американська полтика. Вид. Doubleday. 1974, с. 122. В 1976 роц Картер отримав 68P% жидвських голосв, в 1980 тльки 45P%, тому що за час свого президентства продав ґгиптов лтаки Ф15, а Саудвсько Арав системи "Авакс", обмовивши, однак, що ця зброя нколи не буде використане проти ¶зралю, тому що американська армя контролю його та управля всма даними з земл. Проте, Рейган перемг Картера в 1980 роц  надав ¶зралю вйськовий кредит на суму 600Pмльйонв доларв на два роки. Бегн, переконавшись псля Кемп Девду, що ґгипет не вдарить з тилу  що продан Саудвськй Арав системи "Авакс" цлком перебувають пд контролем американцв, показав останнм свою здатнсть до превентивно вйни, знищивши без оголошення вйни (як японц американський флот у Перл-Харбор  зральтяни гипетську авацю пд час шестиденно вйни) ракський ядерний центр в Озираку, побудований французами

 Проблеми розвитку малих підприємств в Україні

Страхові компанії, інвестиційні фонди та компанії не дають змоги використовувати їхні ресурси для підтримку малого підприємництва України. Біржі, позабіржові торгові системи недоступні для малих підприємств через існуючі вимоги включення цінних паперів підприємства у лістинг. Такі негативні умови викликають потребу у створенні спеціалізованої фінансово-кредитної установи. Розвиток сектора малого бізнесу наштовхується на значні перешкоди, однією з найвагоміших із яких є забезпечення фінансовими ресурсами. Тому необхідна дієва підтримка з боку держави та великих компаній, пошук нових методів фінансування малих підприємств і створення орієнтованої на них фінансової інфраструктури. 3.2. Перспективи інноваційної діяльності малих підприємств В нашій державі досі багато малих інноваційних підприємств зберігають статус державних, оскільки їх засновниками є державні підприємства. В зв'язку із цим здійснюється їх державне фінансування, яке постійно зменшується. За таких умов виникає потреба в пошуку інших джерел фінансування, якими можуть бути кошти від реалізації власної готової продукції, або від продукції, виготовленої спеціально на замовлення.

 Удосконалення форм і методів підготовки кваліфікованих працівників в умовах становлення ринкової економіки

Для контингенту осіб, які виконують у промисловості, будівництві, сільському господарстві і в сфері послуг роботи низької кваліфікації, типовими є невисокі показники освіти, що поступово зростають. Таким чином, у розвинутих країнах світу склалися національні системи освіти, державного регулювання і підтримки в підготовці робітничих кадрів. Відбувається процес їх розвитку та інтернаціоналізації. Перевірений практикою прогресивний зарубіжний досвід слід використовувати і в нашій державі. 4. Покращення фінансування освіти та професійної підготовки Незалежна Україна отримала у спадок досить розвинену систему освіти та професійної підготовки, яка за багатьма показниками відповідала стандартам розвинених країн. Однак поглиблення економічної кризи, хронічна нестача бюджетних коштів, загострення соціальних проблем вже призвели до руйнівних тенденцій у системі формування висококваліфікованої робочої сили в Україні. Вже стало очевидним, що при переході до ринкової економіки державний бюджет не може залишатися єдиним джерелом існування професійної школи. Економічна криза, стан фінансової системи України змінюють співвідношення між бюджетними та позабюджетними коштами фінансування навчальних закладів, що буквально змушує їх відшуковувати альтернативні кошти на своє утримання.

 Соціальне походження промислової буржуазії України в XIX столітті

Якщо землевласники-поміщики виявляли інтерес виключно до промислової переробки сільгосппродукції, купці разом з цим енергійно розвивали галузі пов'язані з обробкою деревини, металів та виготовленням мінеральних речовин. Цими видами промисловості займалося більше третини купців, тобто 336 (39,6 %) з 856 осіб. Помірну схильність до цих галузей проявляли поміщики, за винятком цегельного, кахляного виробництва (47 осіб), обробки металів і машинобудування (22 особи). Питома вага міщан у обробній промисловості становила трохи більше 54 % (143 особи). Участь селян та інтелігенції тут була незначною, хоча третина останньої категорії підприємців займалася розвитком виробництва групи VIII. Як бачимо, матеріали «Списка демонструють тісний зв'язок одноосібного промислового підприємництва української буржуазії із сітьським господарством і обробною промисловістю, яка також була пов'язана переважно з землею, її надрами Як вже зазначалося вище, «Список» не містив даних щодо гірничозаводської промисловості, яка на Україні набула бурхливого розвитку, а її організатори перетворилися в одну з найбільш впливових груп буржуазії У вітчизняній історіографії цей прошарок підприємців грунтовно дослідив український історик В. В. Крутиков . За його даними, абсолютну перевагу у вуглевидобутку на початку 70-х років мали поміщики.

 Совместные предприятия на примере Киевской области

Спільні підприємства функціонують у відповідному політико-правовому, інституціональному, економічному та соціально-культурному середовищі. Як необхідні умови політико-правового середовища для розвитку СП розглядають: - політична стабільність; - позитивне ставлення до іноземних інвестицій; - наявність нормативно-правових регуляторів, їх надійність та доступність, а також передбачуваність змін. Основними факторами є політичні процеси та інститути, а також законодавство. При оцінці економічного середовища розглядаються наступні фактори: сутність економічної системи, структура економіки, ефективність і орієнтація. У процесі формування інституціонального середовища, яке сприяє спільному підприємництву, Україні потрібно, з одного боку, подолати відірваність від міжнародних економічних структур, а з іншого – інтенсивно розвивати внутрішні ринкові структури та інститути для забезпечення ефективної іноземної інвестиційної діяльності. Певний вплив на інтенсифікацію іноземної інвестиційної діяльності має взаємодія в межах регіональних і субрегіональних міжнародних інтеграційних угруповань.

 Оцінка фінансового стану підприємства

смотреть на рефераты похожие на "Оцінка фінансового стану підприємства" 1.3 Інформаційно – правове забезпечення аналізу власних фінансових ресурсів підприємства Для регулювання фінансової діяльності підприємства існує багато нормативних актів. Одним із важливих законів є Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р. №697-XII. Метою цього закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природних, економічних, науково-технічних та культурних потенціалів республіки для підвищення рівня життя народу. Наступним нормативним актом є Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991р. №698-XII, який визначає загально правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності громадянами та юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки. Згідно із статею 5, одним із принципів підприємницької діяльності є залучення і використання матеріально- технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р. №887- XII, виділяє види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.

 Формування державної підтримки розвитку малого підприємництва

Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування і розробка рекомендацій з удосконалення системи державної підтримки розвитку малого підприємництва на рівні адміністративно-територіальних одиниць регіону як складової державного регулювання економіки України. Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені та вирішені такі завдання: – дослідити теоретичні засади формування державної підтримки розвитку підприємництва, в рамках якої діятимуть соціально відповідальні підприємці; – визначити принципи державної політики у сфері малого підприємництва, які виходять із завдань держави щодо досягнення загальної рівноваги; здійснити оцінку впливу існуючих регуляторних бар'єрів на розвиток малого підприємництва; розробити методику оцінки результативності функціонування малого підприємництва залежно від рівня управління в адміністративно-територіальних одиницях; запропонувати напрями формування децентралізованої системи підтримки малого підприємництва; – розробити концепцію розвитку інформаційного забезпечення малого підприємництва на державному та місцевому рівнях; – обґрунтувати механізм підтримки соціально значущих проектів підприємців.

 Інтегральна ефективність діяльності підприємства

У зв’язку з цим стає очевидною необхідність суттєвої характеристики і окреслення нап-рямків дії окремих зовнішніх чинників ефективності (продуктивності). Державна політика. Здійснювана державою (урядом) економічна і соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного вироб-ництва через: практичну діяльність урядових установ і державних струк-тур; різноманітні види законодавства; фінансові заходи і стимули (подат-ки, тарифи, фінансова підтримка великих науково-технічних і виробни-чих проектів, фінансування соціальних програм, регулювання процент-них ставок для кредитів); установлювані та контрольовані економічні правила і нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль за цінами, ліцензування зовнішньоекономічної діяльності тощо); створення ринкової, виробничої і соціальної інфраструктури; макроекономічні структурні зміни; програми роздержавлення власності і приватизацію державних підприємств; комерціалізацію організаційних структур неви-робничої сфери тощо. Розвиток економіки України, економічні відноси-ни між окремими підприємствами і організаціями, між підприємствами і державою здійснюються зараз рядом визначальних у цій галузі законів (зокрема про підприємництво в Україні, про власність, про підприєм-ництво, про оподаткування підприємств, про оплату праці та інші), ос-новні положення яких керівникам і спеціалістам підприємств треба доб-ре знати і спиратися на них у своїй практичній діяльності. Інституційні механізми.

 Малый бизнес

Безперечно, свою негативну роль у недостатньому рівні інвестицій, які здійснюються суб’єктами МП, відіграє й відсутність стимулів для інвестування: оподаткування інвестиційних вкладень, несприятливість інвестиційного і підприємницького клімату в країні. Очевидно, зайве доводити, що джерело проблем. які виникають в процесі кредитування МП в Україні, знаходиться за межами цього сектора і пов’язане з особливостями грошово-кредитної політики та загальними диспропорціями грошово-фінансової сфери. 2.3 Стратегії підтримки МП Отже, очевидною стає необхідність комплексного вирішення завдань підтримки МП в Україні, яке може бути успішно розв’язане лише на основі тісного взаємозв’язку заходів, що охоплюють питання регулювання загального макроекономічного середовища, фінансової та майнової підтримки МП, формування цільових інституційних та ринкових структур, ліквідації бюрократичних перепон, забезпечення безпеки підприємництва тощо. На найвищому державному рівні має бути чітко визначено, яка саме роль відводиться МП у державній стратегії, а також відображено ступінь розуміння державою цієї ролі.

 Проблеми та перспективи малого бізнесу

Вирішення цього завдання, на нашу думку, має зосереджуватися на таких основних напрямах. По-перше: створення відповідної нормативно-правової бази, а саме: . прискорення прийняття Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”, який визначав би загальні правові, організаційні та економічні засади підтримки малого підприємництва, дав би єдине тлумачення відповідних термінів, визначив би основні напрями державного регулювання та підтримки малого підприємництва; . розробка та прийняття Закону України “Про приватну власність”, мета якого полягає у визначенні правових засад приватної власності, забезпеченні правового захисту та недоторканості приватної власності; . прийняття Закону України “Про лізинг”, що в значній мірі не тільки визначало б правові та економічні засади щодо лізингу, а й стимулювало б інвестиційну діяльність новими методами фінансової підтримки підприємств; . прийняття

 Факторы, влияющие на развитие малого бизнеса в Украине

Отже, необхідні кардинальні зміни в концепції і механізмі державного регулювання підприємницької діяльності підприємств малого і середнього бізнесу. На думку дослідників і практиків, такі зміни полягають в наступному: слід усвідомити, що підприємницькі структури малого і середнього бізнесу - це не ворожа сила, а реальний сектор економіки України, і докорінно змінити державну політику щодо цього сектора; потрібно розробити концепцію становлення, розвитку і зміцнення сектора малого і середнього бізнесу, оскільки ринкова економіка без нього існувати не може; необхідно створити відповідний ринковий механізм регулювання підприємницької діяльності підприємств малого і середнього бізнесу. Формально держава в Україні опікується малим і середнім бізнесом. Реально ж держава жодним чином не довела підприємцям, що вони потрібні не лише в невизначеному економічному сьогоденні, а є складовою довгострокової економічної стратегії держави. Підприємці повинні мати впевненість у майбутньому і в тому, що держава не посягне на їх власність силою державної влади. Однак, як здається, підприємці мають своє бачення щодо державної підтримки їх діяльності.І, можливо, найголовніше - державні службовці повинні стати провідниками ринкової державної політики, а не використовувати державні посади задля задоволення власних потреб.

 Концепция государственной политики

Антимонопольний комітет України має три місяці на те, щоб проаналізувати "стан додержання антимонопольного законодавства та захисту інтересів суб'єктів малого підприємництва від його порушень і в разі потреби вжити відповідних заходів щодо недопущення порушень у цій сфері. Кабінету міністрів України наказано "розробити порядок кредитування суб'єктів малого підприємництва із забезпеченням кредитів власним майном засновників таких суб'єктів, а також гарантіями фондів підтримки підприємництва, великих підприємств, заінтересованих у тісних коопераційних зв'язках з суб'єктами малого підприємництва".Значну роботу по створенню сприятливого клімату для підприємництва мають зробити урядовці та народні депутати. Кабміну наказано "прискорити подання" і "вжити заходів для прискорення прийняття" ряду законопроектів, зокрема проекту Закону України "Про систему органів державної реєстрації суб'єктів господарської діяльності", "Про державну підтримку малого підприємництва", "Про кредитні спілки в Україні", "Про об'єднання роботодавців", Національної програми розвитку малого підприємництва та внесення змін до закону "Про пенсійне забезпечення" щодо порядку визначення стажу роботи та обчислення пенсій фізичним особам - підприємцям та їх працівникам.

 Теневая экономика

Активізація цього явища залежить від поганого економічного стану, непрозорого правового поля. До причин цього явища, як зазначає голова державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (Держпідприємства) О. Кужель, належать, наприклад, низький рівень добробуту населення, у тому числі й чиновників різних рівнів, що зумовлено невисоким рівнем заробітної плати; активне формування прошарку олігархів та заможних громадян, які накопичили капітал на непрозорих процесах приватизації та роздержавлення і примножують його, використовуючи диспропорції у доходах населення; внутрішньопсихологічні фактори, які стали критичними впродовж останніх 10 років і спонукають до дій, що призводять до зловживання. Найбільшу небезпеку становить критичний рівень корупції в органах державної влади й управління. За результатами аналізу чинних нормативних актів та відомчих інструкцій, розглянутих Держкомпідприємництвом, найтиповішими порушеннями є такі: пряме втручання у господарську діяльність підприємців; невідповідність нормативно-правовим актам вищої юридичної сили й відсутність державної реєстрації; непрозорість процедур регулювання підприємницької діяльності, нечіткість і неоднозначність термінології, відсутність часових параметрів для надання державних послуг; продукування різними органами виконавчої влади багатьох актів, які дублюють функції державного регулювання у різноманітних сферах.

 Правовий захист підприємництва

Переважна більшість суб‘єктів малого підприємництва – це колективні та приватні малі підприємства, якими вироблено і реалізовано продукції та виконано робіт послуг на 99 відсотків. Розвивається інституціональна база, яка сприяє активізації діяльності малого підприємництва. Нині в Україні функціонують 227 комерційних банків, 34 відділення державних фондів підтримки підприємництва, 573 інвестиційні компанії та фонди, 1515 аудиторських фірм, 250 страхових організацій, створено 34 регіональні фонди підтримки підприємництва. Зареєстровано 234 біржі, з яких діють 145. Як відомо, одне з основних вимог ринкової економіки - це розвиток конкуренції, змагальності суб'єктів підприємницької діяльності, усунення бар'єрів на шляху виходу їх на ринок усіх товарів і послуг. У Україні цьому перешкоджає багато в чому дуже високий рівень монополізації ринку, при котрому практично немає можливостей для конкуренції як основного двигуна підприємництва і виробництва в ринкових умовах. За даними Антимонопольного комітету України, 536 промислових підприємств займають монопольне положення на 700 ринках (відповідно до методики Антимонопольного комітету України частка їх на відповідних загальнодержавних ринках перевищує 35 відсотків).