телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы

РАСПРОДАЖАВидео, аудио и программное обеспечение -30% Товары для животных -30% Игры. Игрушки -30%

все разделыраздел:Искусство, Культура, Литератураподраздел:Культурология

Риторика Давньої Греції

найти похожие
найти еще

Мыло металлическое "Ликвидатор".
Мыло для рук «Ликвидатор» уничтожает стойкие и трудно выводимые запахи за счёт особой реакции металла с вызывающими их элементами.
197 руб
Раздел: Ванная
Гуашь "Классика", 12 цветов.
Гуашевые краски изготавливаются на основе натуральных компонентов и высококачестсвенных пигментов с добавлением консервантов, не
170 руб
Раздел: 7 и более цветов
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь".
Коврик "Пекарь", сделанный из силикона, поможет Вам готовить вкусную и красивую выпечку. Благодаря материалу коврика, выпечка не
202 руб
Раздел: Коврики силиконовые для выпечки
Вчення красномовства виникло з узагальнення і систематизації тих прийомів і методів ведення полеміки, спорів та диспутів, що одержали широке розповсюдження в античній Греції з її розвитим політичним життям і боротьбою різних партій за вплив на маси. У цих умовах уміння переконувати людей, наводити переконливі аргументи проти своїх опонентів, підкріплювати їх фактами, впливати не тільки на розум, але й на почуття й емоції слухачів, здобувало винятково важливе значення. От чому в античній Греції розробка проблем риторики починалася задовго до того, коли були створені надійні логіко-методологічні, психологічні і моральні основи й принципи, на які повинні спиратися суперечка, діалог, диспут або полеміка. Точніше кажучи, ці принципи й методи формувалися поступово в процесі узагальнення і систематизації тих прийомів, доводів і способів ведення полеміки або диспуту, що практикувалися в публічних промовах. Аналізуючи ці промови, давні греки одними з перших задалися метою пояснити, в чому полягає переконлива сила промови: чому з одною промовою ми погоджуємося, а з іншою – ні, чому одна з них переконує нас і змушує визнати доводи оратора, а в іншій ми виявляємо вади як у доводах, так і в самій побудові промови? Батьком науки про красномовство вважається давньогрецький поет, філософ і лікар Емпедокл (біля 490–430 р. до н. е.). Вихідці з грецьких поселень у Сицилії ритори Коракс і Тисій склали перші систематичні посібники з красномовства. Пізніше, слідом за красномовством судовим, у якому головну роль грало знання законів і звичаїв, у Давній Греції розробляються прийоми політичного і художнього красномовства. А саме: вміння переконливо викладати свою мову, дотепно відповідати на питання, говорити без підготовки (використовуючи пункти виступу попереднього опонента), сперечатися проти очевидності, збивати і плутати супротивника в суперечці і т. п. Ускладнення соціально-політичної обстановки в містах- державах (полісах) Еллади – збройні конфлікти між грецькими полісами, нападу зовнішніх ворогів, запекла боротьба аристократів і демократів, протиріччя між етнічними групами, інтриги в конкурентній боротьбі торгівельних кланів – призвело до наростання напруженості в суспільних відносинах. В аудиторіях і на площах закипіли жаркі дискусії по всіляких питаннях. Емоції переповняли тих, хто сперечався, навіть якщо предметом обговорення були проблеми природознавства або філософії. Бути шанованим серед громадян Давньої Греції, особливо в Афінах – культурному, економічному і політичному центрі Еллади, не маючи гарних навичок публічних виступів, стало неможливо. Тому виник гострий попит на розумних викладачів ораторського мистецтва і риторики. І одна за іншою почали виникати школи красномовства. Першими почали досліджувати ці проблеми софісти, багато з яких були також учителями риторики як особливого мистецтва красномовства, хоча це мистецтво виникло задовго до появи софістів. Привабливою рисою софістичної риторики був демократичний дух, прагнення допомогти кожному, хто бажає навчитися мистецтва красномовства, вмінню переконливо й аргументовано сперечатися зі своїми супротивниками.

Крім того, в обвинувачувальній і захисній мові необхідно наводити докладні спростування, а також побічні пояснення. Очевидно, що такі рекомендації мало чим можуть допомогти в оволодінні ораторським мистецтвом, але Платон і не переслідував подібної мети. Його головні зусилля були спрямовані на те, щоб знайти такі загальні принципи аргументації, що могли додати мови не тільки добірність і ясність, але насамперед переконливість. Такі принципи він сподівався знайти в діалектиці та психології. Психологічні підстави риторики Платон вбачав у знанні характеру і щиросердних особливостей слухачів, перед якими виступає оратор. Про це він ясно говорить у діалозі «Федр», але не розкриває докладно, якими прийомами і методами досягається збагнення характеру слухачів. Що стосується діалектичного підходу до риторики, то в тім же діалозі він має на увазі під ним уміння розчленовувати і поєднувати ідеї або, говорячи сучасною мовою, з аналізом і синтезом. Вустами Сократа він оголошує себе «шанувальником такого поділу на частини і зведення (їх) в одне ціле: і те й інше допомагає говорити і мислити». Таким чином, із усього сказаного вище стає ясним, що Платон на противагу софістам прагнув насамперед закласти міцний фундамент для нової риторики саме за допомогою такої філософії, у якій замість думок і ймовірних припущень цілком панувала б істина і вірогідність. Хоча із сучасної точки зору, здається зовсім нереалістичним не враховувати ролі припущень, правдоподібних або можливістних суджень у процесі переконання і збагнення істини взагалі, проте, не слід забувати, що такий підхід до риторики Платона був продиктований критикою релятивістської філософії софістів, абсолютизувавших значення думки, відносного і суб'єктивного характеру знання. Саме своєю критикою софістичної риторики Платон багато в чому сприяв підняттю рівня ораторської майстерності, появі цілої блискучої плеяди видатних ораторів, серед яких варто назвати найбільшого оратора античності Демосфена, що був старанним слухачем Платона. Однак головна заслуга Платона полягає в розробці й удосконаленні того методу ведення бесіди, полеміки і диспуту, що широко практикував його вчитель Сократ. На цій підставі цей метод часто називають сократичним, або діалогічним. Багато хто навіть думає, що саме звідси бере свій початок і діалектика, якщо, звичайно, керуватися етимологічним походженням давньогрецького слова «діалего», що означає вести бесіду, полеміку, суперечку. Але вже сам Платон уживає цей термін у «Федрі» в іншому змісті, а Аристотель, як ми покажемо нижче, під ним має на увазі теорію несилогістичних умовиводів. Сократ, як можна судити за свідченням Платона, розглядав діалог як питально-відповідний метод пошуку істини, у якому беруть участь, принаймні, дві людини, один із яких задає питання і, по суті справи, керує діалогом, а іншої відповідає на них. Шляхом систематичної постановки запитань можна в остаточному підсумку прийти або до вирішення питання або ж максимально зблизити позиції учасників діалогу. От чому мистецтво цілеспрямованої постановки питань з таким розрахунком, щоб привести співрозмовника до протиріччя з раніше висловленими припущеннями, Сократ називає маєвтикою, або «мистецтвом сповитухи», тому що маєвтика допомагає народженню істини.

З емоційною стороною промов тісно пов'язаний їхній стиль. Щоб промова зробила належне враження, стиль повинний бути повний почуття, відбивати характер і відповідати істинному стану речей. Тому про речі, що викликають презирство й обурення, радить великий грек, необхідно говорити мовою гнівною, про речі похвальні – із замилуванням, а про речі, що збуджують смиренність і жаль, – мовою смиренною. Іншими словами, щире положення речей диктує відповідний стиль промови. Завершуючи короткий огляд поглядів Аристотеля на риторику, ми бачимо, що в його творах знайшли відображення всі найважливіші принципи, на яких ґрунтується доказовість, емоційно-психологічна і стилістична адекватність публічної мови. Можна з повною впевненістю сказати, що «Риторика» Аристотеля являє собою найбільш глибоке і систематичне дослідження найважливіших проблем ораторського мистецтва, особливо тих, котрі зв'язані з аргументацією. Саме на цій основі в античному світі сформувалася аристотелівська традиція, що, на відміну від платонівської, переносить центр ваги з діалогу на публічну мову, будь той виступ на форумі, народних зборах, у судовому засіданні і т. п. У зв'язку з цим значно розширилися і збагатилися прийоми і методи аргументації, а разом з ними і можливості самої риторики. Можна тому сказати, що Аристотель заклав фундамент риторичної системи, що одержала назву класичної, і яка протягом понад двох із половиною тисячоліть приймалася як зразок для навчання мистецтву публічної мови. Більш того, ідеї Аристотеля послужили основою для виникнення одного із сучасних напрямків у теорії аргументації, що його родоначальник – бельгійський філософ Х. Перельман назвав «Новою риторикою». Це свідчить про те, що аристотелівська риторика орієнтувалася насамперед на логічні принципи переконання, що додавало їй міцні, надійні підстави і забезпечувало стрункість і послідовність у процесі аргументації.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Історії в дев'яти книгах. КнигаІХ: Калліопа

У давній версії міфу Адраст умовив фіванців, щоб вони дозволили поховати аргоських героїв у Фівах. У пізніших версіях афінські трагіки зображували Адраста як утікача, котрий прибув в Афіни до Тесея і, діставши його дозвіл, поховав героїв в Елевсіні. 27.4. Битви з амазонками (амазономахії) були улюбленою темою в давньогрецькому образотворчому мистецтві. В метопах Парфенона було зображено цю міфічну амазономахію. 27.5. Що стосується троянської війни, то афіняни не зробили там видатних подвигів. 28.1. Цей розділ важливий для підрахування чисельності населення давньої Греції.^ 28.2. Перед тим уже було сказано, що кожного спартанця супроводжувало на війні 7 ілотів, але ці повідомлення не підтверджуються в інших джерелах. 28.3. Із аркадян у битві при Платеях взяли участь лише мешканці Тегеї і Орхомена, а мантінейці та інші аркадяни билися разом із Леонідом при Фермопілах. 30,1.. 700 теспійців було вбито при Фермопілах. 32.1. Це єгипетське військо складалося із залог єгипетських кораблів (VII, 89). 32.2. Єгипетські гермотібії та каласірії не були відпущені, мабуть, через повстання в Єгипті. note 2 33.1

скачать реферат Реформы Ликурга

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ОДЕСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ РЕФЕРАТ З ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНРЕФОРМИ ЛИКУРГАСТ. І КУРСУ ЧИГИРИНА ОЛЕКСІЯ КІРОВОГРАД 1998. ВСТУП. ЛИКУРГ (LYKURGOS), Легендарний спартанський законодавець (9 – 8 вік до нашої ери) (Давня Греція.). Свідчення про життя Ликурга різноманітні та противорічиві. Гречеські автори 5- 4 віку до нашої ери приписують Ликургу створення інститутів спартанського суспілного та державного устрою, дійсне створення яких було результатом довгого історичного процессу переходу від первіснообщинного строю до классового суспільства. Ликургу приписують розділення Лаконських земель з прикріпленими ілотами на рівні ділянки для спартітатів і більш мілкими для периеків, створення ради старійшин (герусії), народного зібрання (апелли), введення товариств, трапез, суворих методів виховання дітей і так далі. Під лозунгом відтворення строю Ликурга проводились в 3 віці до нашої ери реформи царів Агіса IV та Клеомена К.:Вентурі, 1997р. Большая советская энциклопедия, -- том 14, М, -- «Советская энциклопедия». 1973 год.

Набор детской складной мебели "Маленькая принцесса".
Комплект складной. Подходит для кормления, игр и обучения. Поверхность столешницы ламинированная с нанесением ярких познавательных
1795 руб
Раздел: Наборы детской мебели
Коробка картонная для цветов с люверсами и ручками "Лайм", 30x30x20 см.
Коробка картонная для цветов с люверсами и ручками. Размер: 30x30x20 см.
493 руб
Раздел: Коробки
Пробковая доска в деревянной раме MDF, 40x30 см.
Пробковые доски применяются в качестве персональных информационных дисплеев. На их поверхность с помощью кнопок или булавок можно
424 руб
Раздел: Прочее
 Теорії нації та націоналізму

Скорше вн став наслдком взамод цло низки дей, як склалися в певний комплекс уявлень про людину  свт, уявлень, що вдрзнялися вд попереднього свтосприйняття. ¶дея Просвтництва про природн права людини здналася з дею про самовизначення особистост, до них долучилося уявлення про органчнсть, природнсть «колективних особистостей» (народв чи нацй) та природн вдмнност мж ними. Романтизм сприяв «локалзац» нтересу до власно стор, мфолог, звичав  традицй, культивуванню «нацонального характеру». Класицизм, з його пдвищеним нтересом до чеснот Давньо Грец  Спарти, водночас вдновив  пдвищив моральний статус поняття «патротизм». Усе це сприяло пошукам ефективно форми самореалзац нтересв особистост й «колективних особистостей», що привело до де «нацонально держави». Проте згадан де, висновки, зрушення у свтогляд залишалися б надбанням досить обмеженого кола нтелектуалв, якби суспльна практика, под в полтичнй сфер не сприяли б х реалзац. З ншого боку, полтична практика сприяла подальшому оформленню  розвитков нацоналстичного свтогляду та деолог

скачать реферат Правила хорошего текста

ПРАВИЛА ХОРОШЕГО ТЕКСТА ФРАГМЕНТ МЕТОДИКИ "ПРИЕМЫ ЖУРНАЛИСТИКИ И PUBLIC RELA IO S" Обучаясь в ВУЗах, филологи и журналисты узнают об отличиях риторики Древней Греции от риторики Древнего Рима, о произношении безударных гласных в словах иностранного происхождения, о вариативности ударений, о законе исключенного третьего, о позволительных и непозволительных уловках в логическом споре и многом другом - полезном и бесполезном. Затем, уже работая в газете, рекламном агентстве, пресс-службе, они узнают и о реальных требованиях к работе журналиста, PR-профи, копирайтера, референта: - постоянной готовности к работе, независимо от погоды, настроения и прихода-неприхода Музы; - умении сделать материал "на заказ" быстро, но не ниже профессионального уровня; Добавим к этому извечную проблему: материал "не идет", уже ночь, а сдать его надо завтра. Как быть? На основе статистического анализа публикаций выявлено 12 основных приемов привлечения и переключения внимания читателя, косвенного внушения и побуждения его к действию.

 Риторика: загальна та судова

Стародавня Греця, Стародавнй Рим в епоху демократичного розквту стали свордною скарбницею риторики  ораторського мистецтва. За законами Солону, кожний афнянин повинен був особисто захищати сво нтереси на суд, бо участь представникв дозволялася лише у виняткових випадках, наприклад у справах осб, як мали фзичн або психчн вади, жнок, неповнолтнх тощо. ¶нтенсивний темп життя демократичних полсв вимагав дяльност, яка б спиралася на практичн навички у найрзномантнших галузях. Серед них вирзнялося й словесне мистецтво риторв, як за наймом творили судов промови. Публчний виступ у суд перед багатолюдною аудиторю був невд'мною частиною функцонування судово влади у демократичних полсах Стародавньо Грец. Крм того, ораторське мистецтво користувалося там величезною повагою, популярнстю, тому численн ораторськ школи давнього свту нколи не були порожнми. Перш настанови для тих; хто готувався виступати публчно, належали, очевидно, сцлйським риторам Тсю й Корку. Це були рекомендац, як слд членувати промову на частини (вступ, виклад справи, закнчення)  як докази слд пдбирати

скачать реферат Художня культура стародавнього світу

Куточки вуст ледь піднято, що дозволило вченим ввести термін „архаїчна посмішка”, очі широко відкриті. Куроси присвячувались богам і атлетам. Матеріалом для них слугували камінь, дерево, мармур, бронза. Статуї кор. зустрічаються рідше. Оскільки жінки того часу не брали участі у спортивних змаганнях, то їх зображали одягнутими в хітони та пеплоси. Очі кор. подовжені, широко розкриті, „архаїчну посмішку” ледь намічено. Звичайно кор. розфарбовували, У чоловічих фігурах підкреслено статичною позою стриманість, мужність, силу. Стриманість, благородство при підкресленій жіночості, ніжності можна бачити в образі кор. Все це відбивало моральні ідеали греків періоду архаїки. Скульптура та живопис Давньої Греції V ст. до н.е. активно розвивали традиції попереднього часу. Найвідомішими скульпторами цього століття були Мірон(„Дискобол”, „Афіна та Марсій”), Поліклет (провідна тема – показ атлетів, які сприймалися як уособлення найкращих рис громадянина. Всесвітньовідомими є його „Дорифор”, „Діадумен”, та Фідій (показові риси – велич, відчуженість, неземна краса) – Афіни Парфенос, Афіна Промахос. Театр та драматургія як явище художньої культури.

скачать реферат Проблеми іпотечного кредитування та перспективи його розвитку в Україні

Це надасть можливість організувати діяльність банківських установ у відповідності з цілісною системою управління іпотечним кредитуванням. РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи іпотечного кредитування, його проблеми та перспективи розвитку 1.1 Історичне виникнення іпотечного кредиту, його сутність та характерні ознаки Розглядаючи дану тему вважаємо за потрібне розпочати з короткої історії виникнення іпотечного кредитування у світі. Іпотека має свої корені ще з часів давньої Греції. Сутністю іпотеки за тих часів було зобов`язання позичальника перед кредитором. Боржник або позичальник брав у кредитора земельну ділянку та цю ж саму ділянку він і залишав кредитору під заставу, що давало кредитору право на відбирання цієї землі у разі несплати певної суми боржником у заданий термін часу. На межі кожної земельної ділянки, яка належала боржнику, кредитор встановлював спеціальний стовп із надписом про те, що це майно виступає забезпеченням його притензії у визначеній сумі. На цьому стовпі також відмічалися усі борги власника землі. Такий стовп отримав назву іпотеки, а саме слово у переносному значенні стало застосовуватися для визначення застави. (11.) Еволюція іпотеки мала такі три стадії: фідуція – це коли об`єкт залога переходив у розпорядження кредитора, причому останній мав право безперешкодно розпоряджатися майном на свій россуд. пігнус – це договір, коли нерухомість переходила не в розпорядження, а у володіння , як гарантія кредитного зобов`язання.

скачать реферат Афінська держава та стародавня Спарта у стародавній історії та культурі людства

Експлуатація рабів, яких привозили до Афін і чисельність яких зростала, стала основою економіки. Подальший розвиток Афін тісно пов'язаний зі зростанням морської могутності, з перемогою у греко-перських війнах, організацією Першого Афінського морського союзу (Делоський союз) і створенням Афінської морської держави, до якої належало близько 200 союзних міст-держав. Найвищий розквіт Афінської держави та піднесення її могутності припадає на час правління Перікла (443—429 рр. до н. є.). Афінська конституція цього періоду не зазнала помітних змін, але з ліквідацією май-еювого цензу і запровадженням оплати державних посад всі корінні громадяни Аттики чоловічої статі мали право брати участь в управлінні державою. Афіни перетворилися на центр не лише економічного і політичного, а й культурного життя Давньої Греції. За часів Перікла жили такі видатні вчені, письменники і художники, як Геродот, Анаксагор, Софокл, Філій та ін., було відбудовано Акрополь, споруджено його головний храм Парфенон тощо. Агресивна зовнішня політика Афінської держави, спрямована на здобуття гегемонії в Греції, на економічне та політичне панування в інших районах Середземномор'я, наштовхнулась на сильного суперника — Спарту, що зрештою призвело до Пелопоннеської війни (431—404 до н. є.), яка закінчилася поразкою Афін і розпадом Афінської морської держави. УIV ст. до н. є. Афінська держава переживала глибоку кризу, її спроби відновити свою могутність шляхом у творення ДругогоАфінського морського союзу успіху не мали. У 338 р. до н. є. Афінська держава, разом з іншими державами Греції, була завойована Македонією. 2. Стародавня Спарта – феномен військово-полісної організації держави.

скачать реферат Основа культуры речи

Ораторское красноречие, как особый вид искусства, возникло в античной Греции. Ни одна другая древняя культура — ни египетская, ни аккадская, ни китайская, ни индийская — не уделяют такого пристального внимания ораторике, как греческая, и не дают высоких образцов содержательного и стилистического совершенства диалектики и искусства устного слова. Ораторское искусство учит тому, как сделать обычную речь ораторской. Традиции современной ораторской речи восходят к античной риторике Древней Греции и Рима. Ораторская речь — это вид монологической речи, употребляемый в ситуации, когда говорящий обращается к многочисленной аудитории с целью убеждения. Речь оратора имеет свои особенности построения композиции и стиля, а также особое соотношение языковых и неязыковых средств общения. Можно выделить несколько основных качеств, которые отличают ораторскую речь от других видов речи. Оратор обращается к народу и его аудитория многочисленна, поэтому ораторская речь всегда носит публичный, общественный характер. Как и всякая другая речь, ораторская речь состоит из нескольких частей.

Детская горка, розовая.
Стабильная и прочная пластиковая горка с пологим спуском. Горка характеризует высокое качество и непревзойденный дизайн! Изготовлена из
1941 руб
Раздел: Горки
Детский шампунь-гель для волос и тела Weleda "Апельсин", 150 мл.
Натуральное средство 2 в 1 с нежнейшей кремовой текстурой и растительной моющей основой бережно очищает и ухаживает за чувствительной
542 руб
Раздел: Гели, мыло
Настольная подставка "Berlingo BR", вращающаяся.
Комбинированная черная/красная.
388 руб
Раздел: Подставки, лотки для бумаг, футляры
скачать реферат Античная проза

Однако они старались, чтобы эти сосуды были и полезными, и изящными. Творцы греческой прозы также стремились, чтобы их произведения не были маловыразительными, хотели сделать их образными. Поэтому мы и говорим о них как о родоначальниках художественной прозы, более всего внимания уделяя не общественной деятельности или убеждениям этих людей, а тем особенностям, из-за которых их сочинения относятся к истории литературы. Красноречие в Греции, особенно в Афинах, расцвело давно: прекрасно говорили знаменитые государственные мужи Солон, Фемистокл, Перикл и другие, но они, видимо, не издавали своих речей и, произнося их, руководствовались чутьем, талантом, а не какими-нибудь заученными правилами. Формировать теорию риторики и учить практическому красноречию, как уже отмечалось, первыми начали софисты. Упомянутый Коракс (может быть, вместе со своим учеником Тисием) в V в. до н. э. выпустил первый учебник риторики. Софист Горгий (485—380 гг. до н. э.) выделил типы риторических фигур (антитезу, оксюморон, эллипс, анафору, анаколуф, гипербатон и т. д.); он ввел в красноречие заимствованные из поэзии и сочиненные им самим метафоры и образные эпитеты, активно пропагандировал ритмическую (даже поддерживаемую заимствованными из поэзии метрами) и рифмованную манеру речи.

скачать реферат Доля політичної нації в поліетнічному суспільстві.

Взагалі, слово демократія – дуже давнє грецьке слово. Йому понад дві з половиною тисячі років. Та все одно, кращого способу управляти державою, якщо вірити такому знавцю, як Уїнстон Черчілль, люди не придумали. Слово демократія — народилося зі сполучення двох слів: “демос” і “кратейя”. “Демос” — “народ”, “громадяни” (“епідемія” — загальне захворювання), а “кратія” — Влада”, “сила”. Разом — влада громадян поліса. Що трохи різниться від народовладдя, як ми цей термін нині розуміємо. Кожне маленьке місто в Давній Греції складалося з багатьох (поллой) громадян, звідси його назва: “поліс”. Місто-держава. Середній розмір такої держави — кілька тисяч громадян. Тому “демос” — це не просто народ узагалі, а громадяни — люди, які мають право голосу. У полісі всі громадяни зобов’язані були брати участь у політиці — управлінні полісом. Як це в них виходило? По-перше громадян було небагато і вони могли всі разом зібратися, по-друге, на них працювали варвари — не греки. Раби вивільняли їм час для політики, полеміки та риторики.

скачать реферат Класична риторика: розділ "елокуція або культура мовлення"

Стістема ця була створена древньогрецькимн філософами – риторами і отримала назву риторика». «Важливим елементом стилістики, загальної теорії й практики культури мовлення є риторика (грец. rhe or— оратор) — наука красномовства (ораторського мистецтва). Риторика — це також навчальний предмет, у якому викладено теорію красномовства, ораторського мистецтва. Риторику можна вважати однією з особливих частин і виявів стилістики як загального вчення про функціонально найумотивованіше користування мовою. Риторика спирається на ту частину мовознавчих узагальнень, знань, які грунтуються на особливій теорії і практиці мовленнєвого красномовства, передусім ораторського. її основи сформувались уже в Давній Греції (Перікл, Сок-рат, Арістотель, Платон, Демосфен та ін.), розвинулись у Давньому Римі (Цицерон, Квінтіліан та ін.), пізніше своєрідно й частково поширились в епоху середньовіччя (умовно від падіння Римської імперії в 476 р.) і до часів Відродження, або Ренесансу (в Італії у XIV—XVI ст., в інших країнах Західної і Центральної Європи — у XV— XVI ст.). Це був час переходу від середньовічної культури до культури Нового часу.

скачать реферат Международно-правовой режим международных проливов (Контрольная)

Суда и летательные аппараты при осуществлении права транзитного прохода воздерживаются от любой деятельности в нарушение принципов международного права, воплощенных в Уставе ООН. а также от любой деятельности, несвойственной непрерывному и быстрому транзиту”. “Конвенция не затрагивает правового режима международных проливов, проход в которые регулируется в целом или частично давно существующими и находящимися в силе международными конвенциями, специально относящимися к таким проливам. Эти конвенции обычно заключались в отношении проливов, имеющих особое положение, прежде всего ведущих в закрытые моря. Таковы, в частности, Черноморские проливы (Босфор-Мраморное море-Дарданеллы), которые ведут лишь к берегам черноморских стран”. 2. ПРАВОВОЙ РЕЖИМ ЧЕРНОМОРСКИХ ПРОЛИВОВ Режим Черноморских проливов в настоящее время регулируется конвенцией, заключенной в Монтрё в 1936 г., которую подписали Болгария, Франция, Великобритания, Греция, Япония, Румыния, Турция, СССР, Югославия и Италия. Статья 1 Конвенции провозглашает принцип права свободы прохода и мореплавания в Проливах. В мирное время торговые суда пользуются правом полной свободы прохода и плавания в проливах (перевозить любой груз под любым флагом и днем и ночью) (ст. 2 Конвенции), но с обязательной санитарной остановкой при входе в Проливы (ст. 3). Во время войны, когда Турция не является воюющей стороной, право свободы сохраняется (ст. 4), а если Турция является воюющей стороной, то только торговые суда, не принадлежащие стране, находящейся с Турцией в войне, пользуются правом свободы и причем только днем и только по пути, указанному турецкими властями.

скачать реферат Отечественная трагедия

МИНИСТЕРСТВО ОБЩЕГО И ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ОРЕНБУРГСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ РЕФЕРАТ ПО ПРЕДМЕТУ: «МИРОВОЕ ИСКУССТВО» НА ТЕМУ: «ОТЕЧЕСТВЕННАЯ ТРАГЕДИЯ» Выполнил: Ермолаев Т.Е. Оренбург, 2002. План1. Зарождение и становление трагедии: Древняя Греция, Новое время. 2. Классическая русская трагедия в творчестве А. П. Сумарокова. 3. Влияние А. С. Пушкина на жанр трагедии. 4. Трагическое в творчестве Лермонтова, Гоголя, Толстого, Чехова, Горького. 5. Советская трагедия. Вампилов, Васильев. 6. Трагедия и российский театр. Зарождение трагедии Вопрос о настоящем и будущем трагедийного жанра давно уже никого не интересует. Разве что культурологов и театроведов, озабоченных исключительно интерпретацией классических текстов. В некоторой степени - непосредственно театральных критиков, время от времени задающихся вопросом о возможности постановки трагедии в современном театре. Да и о чем, кажется, спорить, ежели общепризнанно: трагедия как форма изжила себя, уступив место драме и смежным жанрам - трагикомедии и трагифарсу.

Магнитный театр "Репка".
Увлекательное театральное представление с любимыми героями русской народной сказки «Репка» и вашим ребенком в роли главного режиссера. 10
308 руб
Раздел: Магнитный театр
Самоклеящиеся этикетки, A4, 105x70 мм, 8 этикеток на листе, 100 листов.
Формат: А4. Размер: 105x70 мм. В комплекте: 100 листов (на 1 листе 8 этикеток).
500 руб
Раздел: Бейджи, держатели, этикетки
Рюкзак детский "Сова", 32х26х10 см.
Рюкзак детский. Размер: 32х26х10 см. Состав: текстиль, ПВХ, металл. Не предназначено для детей младше 3 лет.
319 руб
Раздел: Детские
скачать реферат Культура Древней Греции

СОДЕРЖАНИЕ СОДЕРЖАНИЕ 1 ВСТУПЛЕНИЕ 2 ЗОДЧЕСТВО 3 ИСКУССТВО ВАЗОПИСИ 4 ЛИТЕРАТУРА 5 ПИСЬМЕННОСТЬ 6 ИСКУССТВО "ТЕМНЫХ ВЕКОВ"(XI-IX вв.) 6 КУЛЬТУРА АРХАИЧЕСКОГО ПЕРИОДА (VIII - VI вв.) 8 ПИСЬМЕННОСТЬ 8 ПОЭЗИЯ 9 ЗОДЧЕСТВО И СКУЛЬПТУРА 12 ВАЗОВАЯ ЖИВОПИСЬ 13 ГРЕЧЕСКОЕ ИСКУССТВО В V ВЕКЕ 14 ОБОСОБЛЕНИЕ НАУК 14 Медицина. 14 Математика. 15 Историография. 15 ГРЕЧЕСКАЯ ЛИТЕРАТУРА V ВЕКА 16 ТЕАТР ДРЕВНЕЙ ГРЕЦИИ 17 ТРАГЕДИЯ 18 КОМЕДИЯ 19 ИЗОБРАЗИТЕЛЬНОЕ ИСКУССТВО И АРХИТЕКТУРА 20 Искусство Ранней классики. 20 Искусство Высокой классики. 22 ГРЕЦИЯ В IV В. ДО Н.Э. 25 РИТОРИКА 25 Ораторское искусство Греции IV века. 25 Архитектура. 27 Скульптура. 28 Живопись. 29 ЗАКЛЮЧЕНИЕ 30 СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ 33 ВСТУПЛЕНИЕ Искусство Древней Греции знаменует один из высочайших взлетов в культурном развитии человечества. В своем творчестве греки использовали опыт более древних художественных культур, и в первую очередь эгейского искусства. Истории собственно древнегреческого искусства начинается после падения Микен и дорийского переселения и охватывает 11-1 вв. до н. э. В этом историко-художественном процессе обычно выделяют 4 этапа, которые соответствуют основным периодам общественного развития Древней Греции: 11-8 вв. до н. э. – гомеровский период; 7-6 вв. до н. э. -- архаика; 5 в – первые 3 четверти 4 в до н. э. – классика; 4 четверть 4 в – 1 в до н. э. – эллинизм. Область распространения древнегреческого искусства выходила далеко за пределы современной Греции, охватывая Фракию на Балканах, значительную часть Малой Азии, многие о-ва и прибрежные луниты на Средиземном и Черном морям, где находились греческие колонии.

скачать реферат Обзор книги К. Куманецкого "История культуры Древней Греции и Рима"

Книга состоит из двух частей: в первой излагается история культуры Греции, во второй – культуры Рима, причём автор старается показывать взаимное влияние двух цивилизаций друг на друга. Построение книги довольно традиционно – по хронологическому принципу, по главам, соответствующим различным разделам культуры (религиозные верования, письменность, философия, поэзия, историография, развитие науки, архитектура, скульптура, риторика и др.), большое внимание автор уделяет и выдающимся историческим личностям античного периода, причём учёный обращает внимание не только на самых «ярких» общественно-политических деятелей, но и на гораздо менее известных. Рассматривается творчество отдельных философов, историков, поэтов, античных учёных Необходимо при этом отметить, что Куманецкий не старается объять необъятное, а даёт только самый общий, сжатый очерк истории античной культуры, который ни в коей мере не может заменить более подробных и глубоких специальных трудов по истории философии, изобразительных искусств и литературы древнегреческой и древнеримской цивилизаций. 1. ДРЕВНЕГРЕЧЕСКАЯ ЦИВИЛИЗАЦИЯ Первая часть книги посвящена истории культуры древнегреческой цивилизации.

скачать реферат Культурология и теория цивилизаций

Значение гуманитарного знания безусловно велико. Оно многолико и многообразно. Гуманитарная культура - это всеобъемлющее, «сквозное» явление, оно присутствует в разных сферах общественной жизни. Богатство культуры, накопленное человечеством за многие века, неисчерпаемо, оно ждет еще своего осмысления. В гуманитарно-культурном наследии древнего мира, социально-философской мысли Индии, Китая, Греции и Рима можно отыскать глубокие размышления о человеке, о смысле жизни, о высших ценностях, роли философии, морали, права, религии, искусства, педагогики и риторики в жизни людей. Древний мир оставил нам великолепные исторические памятники, интересные философские и исторические труды, произведения искусства, мифы и легенды, скульптуры, архитектурные сооружения, «семь чудес света» и пр. Цивилизация и культура – понятия тесно связанные друг с другом. В настоящее время в определённый уровень развития общества или общество, достигшее культурологии, и других гуманитарных науках под цивилизацией чаще всего понимают определённого этапа в своем развитии.

скачать реферат Аристотель

Аристотель родился в 384г. до н. э. в греческом городе Стагире. Глубокое провинциальное происхождение Аристотеля компенсировалось тем, что он был сыном известного врача Никомаха. Быть врачом означало в Древней Греции занимать большое общественное положение, и Никомах был известен всей Македонии. Аристотель, по словам очевидцев, с молодости был невзрачного вида. Худощавый, имел худые ноги, маленькие глазки и шепелявил. Но зато любил одеться, носил по несколько дорогих перстней и делал необычную прическу. Воспитываясь в семье врача, и поэтому сам занимаясь медициной, Аристотель, однако, не стал профессиональным врачом. Но медицина осталась для него на всю жизнь настолько родной и понятной областью, что впоследствии в своих труднейших философских трактатах он дает пояснения на примерах из медицинской практики. Приехав с севера Греции, Аристотель в самом раннем возрасте (в 17 лет) вошел в школу Платона. Он был сперва принципиальным платоником, а впоследствии отошел от строгого платонизма. Первые сочинения Аристотеля в стенах Платоновской Академии, куда он поступает, отличаются склонностью его к риторике, которой он впоследствии прозанимался всю жизнь. В 364 году до н.э. Аристотель встречается с Платоном, и зародившаяся дружба продлилась до самой смерти Платона, т.е. в течение 17 лет. Аристотель представлялся Платону ретивым конем, которого приходится сдерживать уздой.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.