Поняття та форми державного устрою2

 Націократія

Нов теор переносили поняття суверенности на цлий нард, як той суспльно-полтичний збр, що складаться з певно клькости надлених всма правами громадян. Окремий громадянин ставав таким чином нби частинним носм суверенного права цлого народу. Впродовж XIX ст. ц де особисто  громадянсько свободи набирали все бльшого признання, оформлюючись в потужний рух лбералзму. Пд його впливом вдбулася перебудова державних устров майже всх культурних народв свту, оперта на засадах демократ (народоправства). Пд дянням складних процесй суспльно-господарського життя, нових соцяльних класв  полтичних партй, демократичн форми державних устров вже перед свтовою вйною дйшли свого завершення у вигляд режимв полтично, або накше кажучи, парляментарно демократ. Устрй сучасно полтично демократ виходить, з тих основ: 1. Признання самоцнности людини та  рвности з н]шими людьми. 2. Надлення  усю повнотою особисто свободи  громадянських прав, обмежуваних лише для загальних сус]пльних нтересв. 3

 Поняття та форми державного устрою

Державна влада поширюється і на іноземних осіб, що знаходяться в країні і які не мають громадянства. Однак вони мають особливе правове положення. Актуальність роботи: у зв’язку з різноманіттям форм державного устрою різних країн світу виникає нагальна потреба для засвоєння знань в цьому напрямку. Такі поняття все частіше звучать в повсякденному житті. Мета роботи: оволодіння та засвоєння знань з дисципліни “Теорія держави і права” з питання “Поняття та форми державного устрою”. Завдання роботи: проаналізувати поняття держави та її устрою, розкрити суть форми державного правління, державного устрою та політичного режиму. Методи дослідження: у роботі використовується ряд літературних джерел, окрім тематичних підручників аналізуються статті з періодичних видань. Форма держави. Ознаки держави, спочатку виражені в її передумовах, у ході історичного процесу розвиваються у форму держави. Форма держави - це її устрій, що виражається в характері політичних взаємин між людьми, між людьми і державою, між державою і людьми в процесі управління ними (політичний режим), у способах організації вищих органів державної влади (форма правління) і в адміністративно-територіальному розподілі держави (форма територіального устрою).

 Письма к русской нации

Если захотеть, то из стомиллионного народа можно, как и в эпоху Нестора, накроить десятки будто бы отдельных племен, но отдельность их будет чисто мнимая. «Се бо токмо Словенеск язык в Руси: Поляне, Древляне, Ноугородьцы, Полочане, Дреговичи, Север, Бужане, зане седоша по Бугу, после же Волыняне», – говорит летописец. Правда, «имяху бо обычаи свои и закон отец своих и преданья, кождо свой нрав». Но ведь и теперь обычаи и нравы у нас встречаешь чуть не в каждом уезде разные. Национальность выше своих вариаций, как целое выше части. Мы, великороссы, должны отстоять сложившееся в истории наше первенство среди малороссов и белорусов и, я уверен, отстоим его, но величайшая из наших побед должна состоять в том, чтобы доказать, что самая борьба этих русских племен с нами, русскими, в корне своем нелепа. Мы должны устами ученейших историков и талантливейших публицистов доказать, что теперешнее русское государство – до сих пор единственная возможная форма державной самостоятельности и белорусов, и малороссов. Их сепаратизм кроме жидовско-польских внушений и немецких грошей поддерживается еще отчаянным их историческим невежеством, и это невежество надо рассеять

 Поняття та види форм державного устрою у зарубіжних країнах

Зміст Вступ 3 1. Поняття і види форм державного устрою в зарубіжних країнах. .5 2. Унітарна держава 5 3. Федерація як одна з форм державного устрою .6 3.1. Принципи устрою федерації . 8 4. Конфедерація .13 5. Співдружність як одна з форм державного устрою .14 Висновки 15 Перелік посилань .16 Перелік використаної літератури .17 Вступ Своєрідність конкретної форми держави, державного правління та державного yстрою будь-якого історичного періоду визначається насамперед ступенем зрілості суспільства і державного життя, задачами й цілями, що ставить перед собою держава. Будь-яка держава є єдина по суті, змісту й формі. Щоб вона активно функціонувала, щоб якісно й корисно діяв її механізм, потрібна чітко організована державна влада, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснювала б керівництво суспільством в інтересах домінуючої частини населення, а також управління загально – суспільними справами. На думку відомого юриста й філософа І.А. Ільїна, форма держави не -К.: МАУП, 2003. -101, с.

 Сломанный меч Империи

Воспитывая воинскую аристократию, и не стесняясь наших заслуг в войнах. Мы устанавливали на планете прочный мир вместо нынешней кровавой каши, и вскоре воинские подвиги наши перелились бы в титанический порыв — в освоение океанских глубин и космического пространства, в создание расы людей разумнейших, будущего человечества. Мы рухнули лишь из-за продажности и разъязвленности правящих верхов. Причина нашей национальной катастрофы — нематериальна. Она коренится в утрате Духа, здоровой иерархии и наследия предков. Нам до боли жаль Империю, в которую мог превратиться Советский Союз. Нам надо было еще изваять ее, словно скульптуру, придавая колоссальной глыбе имперские формы, державную гармонию. Но вместо этого глыбу разбили на уродливо изломанные куски. Наша книга — всего лишь попытка фрагментами выхватить из лживой тьмы титаническую русскую мощь. Мы сродни тем, кто в ночи пробует слабым лучом фонарика осветить величественный заброшенный собор, чей купол упирается в облака. Собор поруганный и оскверненный, где переодевшиеся в ризы обезьяньи карлики пародируют людское богослужение

 Форми державного устрою зарубіжних країн

Введення В світі періодично з'являються сильні політики і талановиті полководці, відбуваються війни і ведеться міждержавна дипломатична гра, виникають сепаратистські або об'єднувальні ідеологічні течії, монархи і їх спадкоємці одружуються. Ці обставини істотно, іноді вирішальним чином впливають на об'єднання територій або сприяють їх відокремленню. Взаємодія вищеназваних тенденцій більш менш точно виражається у формі державного устрою. Необхідно, проте, мати на увазі, що форма державного устрою описує лише зовнішню сторону територіальної організації. Від неї певною мірою залежить реальний статус територій. Але виявити об'єм їх самостійності тільки по формальних ознаках неможливо. Мета роботи – розглянути форми державного устрою зарубіжних країн. Завдання роботи – дати поняття формі державного устрою, розглянути види державного устрою, а саме: унітарна держава, державні об'єднання, автономні держави. 1. Поняття і види форм державного устрою зарубіжних країн Форма державного устрою - національно-територіальна організація держави, а також взаємини центральних і регіональних органів.

 Сутність та зміст сучасного менеджменту

Він збагачується за рахунок знань основ науки управління, світових досягнень в практичній організації економічних і соціальних процесів. У Українi поки ще не досягнуті значні успіхи в теоретичному і практичному освоєнні менеджменту. Реорганізовуються старі структури управління і влади в російській економіці, при цьому використовуються західні моделі управління. Однак механічне перенесення концепції управління з однієї соцiокультурної середи в іншу, сліпе копіювання досвіду тієї або іншої держави практичне неможливе і веде до важких економічних і соціальних наслідків. Менеджмент зумовлений такими базисними чинниками, як тип власності, форма державного устрою, міра розвитку ринкових відносин. Тому розвиток сучасного менеджменту в умовах переходу Україні до ринкової економіки в значній мірі залежить від цих чинників.1. Розвиток та історія менеджменту.1.1. Екскурс в історію менеджменту.Поняття бізнесу зародилося разом з поняттям товарно-грошових відносин, тобто на громадському етапі розвитку людства. Коли основною формою "торгівлі" між общинами був натуральний обмін, з'явилися міняйла-кочовики, що кочували з однієї общини в іншу і різні товари, що вимінювали з вигодою для собі.

 Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення

У процесі дослідження застосовувалися статистичний, економіко-математичний, графічний методи, а також метод порівнянь. Під час виконання курсової роботи були використані економіко-статистичний (ланцюговий, базисний, індексний) та розрахунково-конструктивний методи дослідження, а також використані форми державної звітності: ф.№ 50-СГ, ф.№ 24, ф.№ 11-ОЗ, ф.№ 29-СГ, інші матеріали. Даний курсовий проект надрукований на 41 сторінці друкованого тексту. Розділ 1. Огляд літературних джерел або теоретичні основи ефективності сільськогосподарського виробництва. 1.1. Поняття та суть ефективності сільськогосподарського виробництва. Проблема підвищення ефективності агропромислово­го виробництва — визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства. Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Вона є ті­єю формою, в якій реалізується мета суспільного вироб­ництва. Економічна ефективність показує кінцевий ко­рисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

 Державне управління у сфері житлово-комунального господарства

Курсова робота З адміністративного права України На тему Державне управління у сфері житлово-комунального господарства План Вступ Розділ І. Загальна характеристика управління у сфері житлово-комунального господарства Поняття та завдання управління у цій галузі Поняття та основні форми державного регулювання Розділ ІІ. Організаційно-правові засади управління житлово-комунальним господарством 2.1 Загальне організаційно-правове забезпечення державного управління в даній сфері Спеціальне організаційно-правове забезпечення Розділ ІІІ. Органи державного управління в сфері житлово-комунального господарства 3.1 Система органів управління житлово-комунальним господарством 3.2 Основні завдання та функції Центральних органів виконавчої влади у сфері житлово-комунального господарства 3.3 Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади в сфері житлово-комунального господарства 3.4 Повноваження органів місцевого самоврядування в цій сфері Розділ ІV. Форми та методи управління в сфері житлово-комунального господарства Форми управління в сфері житлово-комунального господарства Загальні та спеціальні методи державного управління у сфері ЖКГ Розділ V.

 Президентські республіки США і Білорусь

ВСТУП Розділ 1. Сутність президентської республіки як форми державного правління 1.1 Інститут президентства 1.2 Основні політико-правові ознаки президентської республіки 1.3 Особливості організації та здійснення державної влади4 Розділ 2. особливості країн з президентською формою державного правління 2.1 Характерні особливості США, як президентської республіки 2.2 Характерні особливості Білорусії як президентської республіки Розділ 3. Негативні сторони та можливості вдосконалення організації державного правління в президентських республіках 3.1 Негативні сторони та можливості вдосконалення державного правління в США 3.2 Негативні сторони та можливості вдосконалення державного правління в Білорусії ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Для збагнення такого складного соціального інституту, як держава у вітчизняній теорії держави і права особливе місце виділяється вивченню форми держави. Для вивчення форми держави, розкриття її ролі в політичних процесах надзвичайно важливого значення набуває підхід до форми як до організації змісту. Поняття єр-міністра, в той час я к в Білорусії вона є.

 Інфраструктура інститутів власності

Згідно з чинним законодавством підприємницькою діяльністю не займаються організації, заклади, установи, для яких привласнення прибутку не є основною метою їх діяльності. У разі діяльності наведених суб'єктів права державної власності та економічних суб'єктів (вищих чиновників державного апарату, директорів та ін.) в інтересах трудящих державна власність переростає в суспільний тип власності. Проте практика минулого і сьогодення свідчить про узурпацію результатів усуспільненої праці передусім вищими чиновниками державного апарату та директорським корпусом державних підприємств, кланово-тіньовими структурами тощо. Залежно від форм державної власності формуються різні види підприємств, організацій та установ, а отже види підприємницької діяльності, організаційно-правові форми господарювання. Основу економічної системи повинні становити відносини власності. Вони завжди були тим стрижнем у суспільстві, навколо якого формувались і розвивались всі інші суспільні відносини. Привласнення матеріальних та духовних благ у різних економічних системах складає суть економічних відносин, що виражаються поняттям , 2006 Основи економічної теорії: політекоеномічний аспект//Під ред. Г.Климка, К:ВШ-2007 Тичина С.

 Державне регулювання комерційної діяльності

ОДЕСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ПРАВА ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КУРСОВА РОБОТА ПО КОМЕРЦІЙНОМУ ПРАВУ по темі: "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ" Зробив: студент 4-го курсу юридичного факультету Ящука Юрія Юрієвича Учений керівник: старшій викладач Кіценко Г. А. м. Одеса – 2000р. ЗМІСТ: стор. ВСТУП 3РОЗДІЛ I. КомерЦІЙНА дІяЛЬНІСТЬ. ГЛАВА I. Поняття "комерційної . 4-7 ГЛАВА II. Об'єктивна необхідність державного регулювання комерційної діяльності в Україні 8-12 ГЛАВА III. Законодавство, яке регулює комерційну діяльність в Україні . 13-22 ГЛАВА IV. Суб'єкти комерційної діяльності 23-29 ГЛАВА V. Органи, які здійснюють державний контроль за комерційною діяльностю в Україні 30-36РОЗДІЛ II. ЛЕГАЛІЗАЦІЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГЛАВА І. Державна реєстрація . 37-43 ГЛАВА II. Ліцензування комерційної діяльності 44-49 ГЛАВА III. Державне регулювання у сфері монополизму . 50-53РОЗДІЛ III. ІНШІ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ГЛАВА I. Штрихове кодування . 54-57 ГЛАВА II. Стандартизація . 58-60 ГЛАВА III. Сертифікація . 61-69 ГЛАВА IV. Державне замовлення . 70-74ЗАКІНЧЕННЯ . 75-76СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ . 77-84 ВСТУП Подолання породжених адміністративно-командними методами керування негативних явищ у народному господарстві України можливо на основі реформування відносин власності і регульованої ринкової економіки.

 Шпоры по Праву

Позитивне кримінальне право України характеризується тим, що: його норми встановлюються лише вищим органом законодавчої влади — Верховною Радою України; воно проявляється у законах; метод реалізації кримінального закону є специфічним, притаманним лише цьому законові — це покарання особи за порушення нею кримінально-правової норми. Позитивне кримінальне право України — сукупність юридичних норм, установлених вищим законодавчим органом державної влади — Верховною Радою України, що визначають, які суспільне небезпечні діяння є злочинними і які покарання належить застосувати до осіб, що їх скоїли. Кримінальне право України поділяється на дві частини — Загальну та Особливу. Загальна частина Кримінального кодексу містить визначальні норми загального значення; їхня дія поширюється на всі приписи Особливої частини Кодексу. Ці норми визначають: завдання Кримінального кодексу; підстави кримінальної відповідальності; чинність Кримінального кодексу щодо діянь, учинених на території України та за її межами; чинність кримінального закону в часі; поняття злочину; форми вини; обставини, що містять суспільну небезпечність або протиправність діяння; стадії вчинення злочину; співучасть у злочині; види покарань, загальні засади призначення покарання; погашення та зняття судимості тощо.

 Высшие органы демократического государства

Розподіл влад - розподіл функцій Для характеристики статусу кожного з вищих органів сучасної держави визначальними є поняття форми державного правління. Форма правління - це спосіб організації влади, зумовлений принципами взаємовідносин вищих органів. При цьому вихідними є взаємовідносини між парламентом, урядом і главою держави. Зміст їх взаємовідносин в тій чи іншій мірі відбиває ідеї розподілу влад. Ці ідеї, відомі ще з ранніх часів, у найбільш чіткому викладі були сформульовані французьким просвітителем і правознавцем XVIII ст. Шарлем Монтеск`є. Його вчення відіграло помітну роль у становленні сучасної політико-правової думки і суттєво вплинуло на розвиток державних інститутів у о новий період світової історії. Монтеск`є розрізняв три влади - законодавчу, виконавчу, судову - і стверджував,що в умовах свободи неприпустиме поєднання цих влад і здійснення їх однією особою або одним органом. Таке поєднання, на його думку, як звичайно призводило до сваволі. Тому Монтеск`є вважав за необхідне, щоб зазначені три влади здійснювались різними органами.

 Суверенітет України

Форми правління залежать від форми демократії, від наявності певної виборчої системи або її відсутності, від наявності виборних органів тощо. Державний устрій – це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв’язок окремих складових частин держави між собою і їх спільними вищими державними органами. Політичний (державний) режим – це сукупність або система методів, способів, за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві, і характеризується станом демократичних прав і свобод людини, відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів. Тепер слід охарактеризувати форму держави України, де закріплюються ці поняття і що вони означають. Згідно з Конституцією України (ст.5) за формою правління Україна є республікою. Що це означає? Слово “республіка” в тексті Конституції не є складовою частиною найменування держави, а лише є свідченням конституційного прийнятої в Україні форми правління. У найбільш загальному визначенні республіка означає таку форму державного правління, за якою вищий законодавчий орган держави є колегіальним і обирається всім народом або його частиною.

 Избирательная система Украины

Проте найбільше визнання і поширення дістали вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування і референдум. Поняття і сутність виборів Термін "вибори" означає процес, в результаті якого певна спільність людей, почасти організована у політичне об'єднання, шляхом голосування формує державний орган чи заповнює вакантну виборну посаду. Утворені в результаті виборів органи або обрані посадові особи набувають права під час виконання своїх функцій виступати від імені певної спільноти людей і наділяються повноваженнями приймати загальнообов'язкові рішення. За допомогою виборів формується значна частинаорганів державної влади та органів місцевого самоврядування. Інакше кажучи, саме завдяки виборам, що є формою безпосереднього народовладдя, одержують можливість функціонувати на законних підставах органи представницької демократії. Вибори були відомі вже первіснообщинному ладу, дена загальних зборах того або іншого роду обирались старійшини, а пізніше — і воєначальники. З часом процедура виборів ускладнилась. Наприкінці XVIII ст. було розроблено класичну теорію виборів, основні ідеї якої зводяться до визнання того, що суверенітет невід'ємно належить народу, який є джерелом будь-якої влади.

 Товариства та співдружності в державному устрої зарубіжних країн. Законодавча влада в США

Особливим статусом наділений півострів Афон. Згідно ст. 105 Конституцій Грециі2, півострів Афон, починаючи від району Мегалі В голка і далі, становить район Святої гори Афон, через стародавній привілейований статус, є самоуправляємої частиною грецької держави, суверенітет якої над ним залишається недоторканним. У духовному відношенні Свята гора Афон знаходиться під безпосередньою юрисдикцією Уселенської Патріархії. 1.1 Конфедерація: поняття і основні ознаки Конфедерація – міждержавне об'єднання особливого роду, що є складноорганізованим союзом держав. Конфедерація поєднує в собі риси як міжнародно-правової, так і державної організації. Не можна не погодитися з думкою, висловленою в науковій літературі, що «федерація – це форма територіального пристрою держави, а конфедерація – форма міждержавного союзу, тобто об'єднання незалежних государств» 3. Визначення конфедерації, запропоноване М.Ф. Чудако-вим, як «постійний союз незалежних держав, об'єднаних якоюсь загальною метою або завданням», достатньо спірно. Як відомо, історичний досвід свідчить, що конфедерація швидше нестійкий, ніж постійний союз, виступаючий перехідною формою або до повного розпаду союзу (Австро-Венгрия до 1918 р., Швеція і Норвегія до 1905 р. і ін.), або до формування федеральної форми державного пристрою (США, Швейцарія, Німеччина).

 Основні методи боротьби з інфляцією

Перед вченими – економiстами стоїть завдання глибоко й конкретно вивчати явища i тенденцiї у розвитку свiтової економiки. Одно з перших мiсць посiдає аналiз iнфляцiї та факторiв, що її обумовлюють. У процесi розвитку сучасної змiшаної економiки ступiнь державного втручання, а у рамках останнього – вибiр адекватної макроекономiчної полiтики, що дозволяє запобiгти зростанню iнфляцiї мають особливе значення. Макроекономiчна теорiя дає достатньо чiткi рекомендацiї вiдносно умов й наслiдкiв подiбних рiшень. Жодна з вiдомих нинi ринкових економiчних систем не функцiонує стихiйно. Всi вони являються об’єктами державного регулювання. При цьому напрямок й форми державного втручання змiнюються вiдповiдно до ситуацiї, що склалася у економiчнiй системi. Манiпулювання податками й розмiрами видаткiв бюджету, контроль за цiнами є одними з головних iнструментiв, за допомогою яких уряд може сприяти подоланню iнфляцiї. В данiй роботi розглядаються питання, пов’язанi iз стримуванням iнфляцiйних процесiв в економiцi, а саме: питання державного регулювання й контролю за цiнами та антиiнфляцiйного пiдходу до оподаткування.