телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАКрасота и здоровье -30% Образование, учебная литература -30% Книги -30%

все разделыраздел:Охрана правопорядкаподраздел:Уголовное и уголовно-исполнительное право

Необережність як форма вини

найти похожие
найти еще

Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый.
Изготовлены из влагостойкого и грязестойкого материала, сохраняющего свои свойства в любых погодных условиях. Легкость крепления позволяет
66 руб
Раздел: Прочее
Мыло металлическое "Ликвидатор".
Мыло для рук «Ликвидатор» уничтожает стойкие и трудно выводимые запахи за счёт особой реакции металла с вызывающими их элементами.
197 руб
Раздел: Ванная
Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм).
Быстрозакрывающиеся пакеты с замком "зиплок" предназначены для упаковки мелких предметов, фотографий, медицинских препаратов и
148 руб
Раздел: Гермоупаковка
Предмет дослідження – нормативні акти (передусім Кримінальний кодекс України – основний законодавчий акт за яким здійснюється криміналізація діянь), матеріали судової практики та наукові праці. Нажаль, судова статистика, як правило, не виділяє в окремий рядок злочини, що скоєні з необережності. Так, в щорічних звітах судової статистики, що друкуються в журналі “Право України”, ми не зможемо знайти процентне відношення злочинів скоєних з необережності по відношенню до злочинів скоєних умисно або до загальної кількості злочинів. Але виходячи з загальних закономірностей причин та наслідків та окремих матеріалів судової практики – ми можемо побачити, що кількість необережних злочинів (враховуючи також і їх латентність) ніяким чином не зменшується (хоча по відношенню до загальної сукупності злочинів їх кількість і не здається загрозливою). Визначення кількості необережних злочинів в загальній злочинності являє собою нелегку задачу за рядом причин. Діючі форми статистичної звітності, нажаль, не містять групування за формою вини. Деякі склади злочинів передбачають як умисел, так і необережність, тому навіть кваліфікація злочину не завжди може вказати на форму вини. До цього слід додати, що багато необережних злочинів характеризуються високим рівнем латентності. Окремо необережній злочинності також не присвячено жодної постанови Пленуму Верховного Суду України (надалі – ВСУ), що також утруднювало написання роботи. Те ж, що міститься в постановах ВСУ з окремих питань і стосується необережної злочинності, на думку автора явно недостатньо. Мета дослідження – встановлення сутності, змісту, особливостей необережності як форми вини, особливостей трактування її вітчизняним законодавством, кваліфікації злочинів скоєних з необережності. Автор даної роботи ставить собі за мету детально вивчити та викласти теоретичні проблеми пов’язані з необережністю, як формою вини у злочинах; зробити аналіз найбільш розповсюджених типів та видів необережних злочинів, охарактеризувати їх та дослідити проблеми їх кваліфікації, тим самим роблячи спробу компенсувати, в деякій мірі, недостатність розробки цієї проблематики. Ступінь наукової розробки. На даному етапі держава, на нашу думку, не приділяє достатньої уваги проблемі необережної злочинності. В умовах економічної, соціальної та політичної нестабільності, появи різного виду нехарактерних для України негативних явищ, різкого зростанням умисних злочинів, корупції організованої злочинності, тобто під впливом сукупності істотних об’єктивних причин, держава, в принципі і не в змозі приділяти цій проблемі достатньої уваги. Дивує також те, що в сучасних умовах проблема необережної злочинності практично зовсім не розробляється вченими та юристами-практиками. Так, за останні 15 років в Україні не вийшло жодної монографії присвяченої цьому питанню, а за роки незалежності – жодної наукової статті в загальноукраїнських виданнях. З наукових робіт використаних автором слід особливо виділити монографію П.С. Дагеля “Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы.”, яка є фундаментальною роботою, що детально розкриває дану проблематику.

У зв’язку з цим при розгляді їх суб’єктивної сторони є необхідним розрізняти психічне відношення особи до скоєного діяння (або бездіяльності) і психічне відношення особи до наставших злочинних наслідків. В таких складах злочинів ми зустрічаємось з випадками так званої змішаної вини”. При умисному порушенні правил психічне ставлення особи до можливості настання суспільно небезпечних наслідків може діставати вияв у формі умислу або необережності. Коли суб’єктивну сторону такого злочину визначає лише необережне ставлення до суспільно небезпечних наслідків, такі злочини вважаються вчиненими з необережності. Так, 18 травня 1998 року, приблизно о 12 годині, знаходячись у нетверезому стані, Г. на ділянці траси Магала – Новоселиця порушив правила дорожнього руху: здійснюючи обгін транспорту виїхав на полосу зустрічного транспорту, не справився з керуванням і скоїв зіткнення з машиною Д., в результаті чого було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження двом потерпілим, трьом потерпілим – ушкодження середньої тяжкості і одному потерпілому – легкі тілесні ушкодження, що потягнули короткочасний розлад здоров’я. Вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 1998 року Г. був засуджений за ч. 2 ст. 215 до 3-х років позбавлення волі і 5 років позбавлення права керування транспортними засобами. Колегія в кримінальних справах Чернівецького обласного суду залишила вирок без змін. Г. мав умисел на порушення правил дорожнього руху, але його психічне ставлення до суспільно небезпечних наслідків має форму необережності (злочинної самовпевненості). Г. передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків, але, переоцінивши власні можливості, легковажно розраховував на їх відвернення. До злочинів зі складною (змішаною) формою вини можна зарахувати злочини, визнані у ст. 68, 77, 89, ч.3, ст.109, ч.3, 135,215, 218-219. У тих випадках, коли закон передбачає можливість скоєння злочину як навмисно, так і з необережності (наприклад, склади злочинів, визначені ст.67, 108, 1082, 147 КК), форма вини не впливає на кваліфікацію. Але форма вини має істотне значення при індивідуалізації покарання. Проте слід мати на увазі, що існують випадки, коли саме форма вини впливає на кваліфікацію злочину, коли практично аналогічні склади злочинів за об’єктивною стороною розрізняються за суб’єктивною (наприклад, ст. ст.101, 102 та ст. 105 КК). У цих випадках для вирішення питання про належну кваліфікацію злочину важливо визначити дійсне психічне ставлення винного до наслідків своїх дій: передбачав він їх і свідомо допускав (бажав) чи не передбачав, хоча міг і повинен був передбачити? Так були невірно кваліфіковані вчинки неповнолітнього Х., засудженого за умисне заподіяння С. тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті. Матеріалами справи було з’ясовано, що Х. разом з К. в сквері з хуліганських мотивів побив В. і С. Злочинність дій Х. і К. була визначена судом за ст. 206, ч.2 та ст. 101, ч. 3 КК. Як відмітила колегія з кримінальних справ Верховного Суду України, розглядаючи касаційну скаргу, дії Х., щодо нанесення С. удару, від якого той упав і одержав при падінні смертельну травму, за ст. 101, ч. 3 КК були кваліфіковані судом неправильно.

Закон покладає обов’язок передбачити суспільно небезпечні наслідки свого діяння тільки на тих, хто може їх передбачити. Так, громадянин Грицюк повертався з полювання в санях разом з Юхименком. У Грицюка була заряджена двостволка. Сани на повороті перевернулися, при цьому Грицюк рукавицею зачепив курок гвинтівки, стався постріл, котрим Юхименко був поранений. Дії Грицюка треба кваліфікувати як необережне тілесне ушкодження Юхименкові, хоча Грицюк не передбачив наслідків своїх дій, але повинен був і міг їх передбачити, якби був більш обачним. 25 вересня 1998 року о 22 годині в м. Хотин Б. в кафе “Міраж” на грунті неприязних особистих стосунків, в ході сварки, вдарив М. кулаком у груди і ногою по лівій нозі потерпілого, внаслідок чого він впав на землю. Від падіння стався перелом лівої голені, вивих ступні назад. М. отримав ушкодження середньої тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров’я. Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області Б. був засуджений до 1 року позбавлення волі. Чернівецький обласний суд, в порядку касаційного провадження, касаційну скаргу Б. про закриття справи за відсутністю складу злочину відхилив, вказавши, що Б., в даному випадку повинен був і реально здатен передбачити суспільно небезпечні наслідки своєї поведінки. Вирок в касаційній інстанції було залишено без змін. Обов’язок і можливість усвідомлювати суспільно небезпечний характер діяння проявляються в двох критеріях злочинної необережності: об’єктивного і суб’єктивного, які на думку автора обмежують рамки необережної вини у всіх її видах, а не тільки злочинної недбалості, де вони прямо виражені в законі (“повинна” і “могла”). Як правило в літературі ці критерії розглядаються тільки стосовно злочинної недбалості, що, на думку автора, занадто обмежено. У формальних складах ці критерії виражаються в обов’язку і можливості особи усвідомлювати суспільно небезпечний характер скоюваного діяння; при самовпевненості – в обов’язку і можливості передбачити недостатність тих обставин, на які розраховував суб’єкт для відвернення суспільно небезпечних наслідків; при злочинній недбалості – в обов’язку і можливості усвідомлювати свою непідготовленість для здійснення певної діяльності або в обов’язку і можливості здійснити необхідні дії для вибору правильного рішення і відвернення суспільно небезпечних наслідків. Таким чином, на противагу думці М.Д. Шаргородського, боротьба зі злочинною необережністю в умовах науково-технічної революції зовсім не потребує відмови від суб’єктивного критерію необережності. Злочинну недбалість треба відрізняти від випадку (казусу), який виключає кримінальну відповідальність за скоєне особою діяння. Про казус може йтися мова тоді, коли діяння особи призвело до шкідливих наслідків, але ця особа не передбачала і в силу конкретних умов в даній ситуації не повинна була чи не могла передбачити, що вони настануть. А коли особа не мала реальної можливості передбачити насталі наслідки, то вони є невинно завданими, казусом. Як відомо кримінальна відповідальність за невинно завдану шкоду виключається. Наприклад людина йшла по тротуару, підсковзнулася і, падаючи, збила з ніг іншу людину, яка в результаті падіння була тяжко травмована. Той, хто збив з ніг потерпілу, не підлягає кримінальній відповідальності через те, що він не передбачав і в момент падіння не міг передбачити, що від цього постраждає інша особа.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Вбивці на борту

Адже дво членв,  входили до правлння т само компан, якй належав «Моро Касл». Навряд чи в х нтересах було доводити, що в команд одного з найкращих в Америц кораблв були грабжники, вбивц, пал. Так само невигдно було б розкривати, що пожежа на судн виникла через необережнсть команди, що в загибел багатьох людей винн офцери працвники компан. Навщо ж ще бльше пдривати престиж компан  вдбивати з людей охоту мандрувати морем на комфортабельних пароплавах-готелях? ¶, зваживши на все це, члени комс склали отакий хитромудрий документ: «Комся не ма доказв того, що до катастрофи на «Моро Касл» спричинилися не сили стих, а яксь нш фактори. Тому нема няких пдстав звинувачувати в тому, що сталося, офцерв  команду Волею господа сколось те, чого людина неспроможна була вдвернути». Як зручно звалити все на господа бога з його «незаперечним» авторитетом! Лишаться ще помолитися за упокй душ жертв катастрофи, а також за те, щоб ця сумна сторя якнайшвидше пшла в непам'ять

скачать реферат Принципи кримінального права

Такі випадки повинні вирішуватись виключно виданням нового кримінального закону у встановленому порядку. На перший погляд це положення є цілком зрозумілим і як це видно таким, що витікає з норм КУ та КК України. Однак в судово-слідчій практиці воно дотримується далеко не завжди. Так, наприклад, згідно з постановою ПВС України від 28 червня 1991 року “Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань” перевищення меж необхідної оборони може тягнути кримінальну відповідальність за ст. 97 або ст. 104 КК України тільки при наявності умислу; необережне перевищення меж необхідної оборони кримінальної відповідальності не тягне. Таке рішення не є протизаконним, адже диспозиції вказаних статей КК взагалі не містять вказівок щодо форми вини при скоєнні описаних в них злочинів. Однак, чітко проглядається обмежувальне тлумачення норм кримінального законодавства Пленумом ВС України. Виникає парадоксальна ситуація, коли, ПВСУ, по суті, сформулював нову норму, яка в деякій мірі відрізняється від змісту ст. 97 та ст. 104 КК України. Прикладом розширювального тлумачення кримінального закону може бути п. 10 постанови ПВСУ від 1 березня 1973 року “Про судову практику у справах про обман покупців”, згідно з яким визнаються відповідальними за ст. 155 КК України колгоспники, які за дорученням колгоспу чи іншої організації продають колгоспну продукцію і при цьому обмірюють, обважують чи обраховують покупців, не дивлячись на те, що ст. 155 КК України прямо не вказує на ті підприємства, робітники яких можуть нести відповідальність за даною статтею.

Велосипед трехколесный Moby Kids "Comfort. EVA", цвет: оранжевый.
Детский трёхколёсный велосипед Moby Kids Comfort 10х8 EVA. В данной модели предусмотрены дополнительные функции и аксессуары, которые
4194 руб
Раздел: Трехколесные
Стул-стол для кормления Вилт "Алекс" (салатовый).
Удобный стульчик-трансформер для кормления Вашего малыша. Можно использовать без столешницы, поэтому по мере взросления вашего малыша, вы
1337 руб
Раздел: Стульчики для кормления
Говорящий ростомер "Лесная школа".
Обучающий плакат-ростомер поможет и рост измерить, и выучить буквы с цифрами! Нажимай на картинки – играй и учись, слушай любимые потешки
482 руб
Раздел: Ростомеры
 Риторика: загальна та судова

Труднощ й помилки у визначенн необхдного факту доказування виникають тод, коли диспозиця норми матерального права ма вдносно визначений характер. Це норми, якими врегульован питання про виселення за неможливстю сумсного проживання, про розподл майна подружжя та н., при застосуванн яких повинн враховуватися «груба необережнсть самого потерплого», «майнове становище», «нтереси неповнолтнх дтей чи нтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу» (ст. 454 ЦК, ст. 29 Кодексу про шлюб  см'ю та н.)'. Виступаючи з судовою промовою в адмнстративних справах, учасники розгляду повинн з'ясувати: чи було вчинено адмнстративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненн; чи пдляга вона адмнстративнй вдповдальност; чи  пдстави для передач матералв про адмнстративне правопорушення до товариського суду, громадсько органзац; нш обставини, що мають значення для правильного виршення справи (ст. 280 Кодексу Украни про адмнстративн правопорушення). Предметом судово промови в суд друго нстанц при розгляд справи в касацйному порядку : критика або обгрунтування правильност вироку чи ршення; обгрунтування касацйного подання чи касацйно скарга або х критика; аналз  оцнка додаткових матералв; пропозиц про винесення певно ухвали касацйно нстанц

скачать реферат Субєктивна сторона складу злочину

Але форма вини має істотне значення при індивідуалізації покарання. 4. Поняття вини у формі необережності викоадене у ст.9 КК. Злочин визначається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності, але легковажно розрахувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Таким чином, закон визначає два види необережної вини: а) злочинна самовпевненість; б) злочинна недбалість. Вони відрізняються як за інтелектуальною, так і за вольовою ознакою 5. Злочинна самовпевненість характеризує-ться тим, що особа передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків (інтелектуальний момент) і легковажно розраховує їх відвернути (вольовий момент). Передбачення особою суспільно небезпечних наслідків своїх діянь зближує самовпевненість з умислом. Але, на відміну від умислу, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачає неминучість настання наслідків, при злочинній самовпевненості йдеться лише про передбачення особою можливості настання наслідків.

 Коли кулі співали

Але ці плани перекреслив отаман Андрій Рибалко-Зірка. Його кари гідна необережність призвела до розкриття підпільної організації і, як наслідок, до численних людських жертв. Відтак дату повстання було перенесено на 1 червня. Завдяки злочинній балакучості отамана Зірки, а потім і зраді, були знищені сотні українських патріотів, зокрема й доктор Гелєв та холодноярський отаман Юхим Ільченко, на той час командуючий військами Верхньодніпровського повіту і частини Криворізького. Тільки 7 вересня 1921 року в Жандармській балці з вини Андрія Зірки Катеринославською ЧК було розстріляно 51 повстанця. Серед інших розстріляли і зрадника Івана Олександровича Зірку-Рибалка. Він був 52-м… Сестри Віра та Паша Бабенко, за словами очевидців, на розстріл йшли, співаючи «Ще не вмерла Україна»… Через зраду Андрія Зірки було розкрито і Центральний український повстанський комітет у Києві, все керівництво якого заарештували. «Так було ліквідовано, — писали чекісти, — спробу петлюрівців організувати грандіозне повстання на Україні, причому велику роль в цій ліквідації відіграла Катеринославська губЧК»[39]

скачать реферат Питання військового будівництва

В залежності від форми вини та ступеня суспільної небезпечності вчиненого військовослужбовцем діяння , матеріальна відповідальність розподіляється на : обмежену , повну , підвищену. ОБМЕЖЕНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Військовослужбовці і призвані на зборивійськовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.Військові будівельники військово-будівельних частин, окремих батальйонів і рот у випадках, передбачених цим пунктом, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше середньомісячної заробітної плати.За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов'язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.

скачать реферат Загальне вчення про зобов

Сучасна теорія розрізняє власне вину і протиправну поведінку. Римське право знало дві форми вини: а) умисел — dolus, коли боржник передбачав настання результатів своєї поведінки і бажав їх настання; б) необережність, необачність — culpa, коли боржник не передбачав результатів своєї поведінки, проте мав би передбачити їх. За словами Павла: «Вина наявна тоді, коли не було передбачено те, що могло бути передбачено уважною людиною» (Д.9.2.31). Необережність буває різного ступеня — груба і легка. Груба необережність — culpa la a — це невияв тієї міри піклування, уваги, дбайливості, обережності, яку звичайно виявляють нормальні люди. Ульпіан писав: «Груба вина — це надзвичайна недбайливість, тобто нерозуміння того, що всі розуміють» (Д.50.16.213.2). За своїм значенням груба вина прирівнювалася до умислу. Юрист Нерва стверджував, що «надміру груба вина є умислом» (Д.16.3.32). Легка необережність — culpa levis — визначалася порівнянням поведінки будь-якого «хорошого», дбайливого, доброго господаря з поведінкою боржника.

скачать реферат Поняття і види співучасті у кримінальному праві

Виконавець перетворює цю можливість на дійсність , спричиняючи необхідний наслідок . Але перетворення цієї можливості в дійсність залежить від діяння виконавця . Саме тому причинний зв’язок тут має опосередкований характер . Якщо причинний зв’язок відсутній , то немає такої об’єктивної ознаки співучасті, як спільність, а отже і немає співучасті . Суб’єктивна ознака цього злочину характеризується наявністю умислу та спільністю дій співучасників . Умисел – це форма вини, яка пердбачає відповідне психічне ставлення особи до окремих елементів злочину , а саме до діяння і його наслідків . Умислом співучасників повинно охоплюватись усвідомлення суспільної небезпеки як власних діянь , так і діянь виконавця . Водночас співучасники бажають, щоб виконавець здійснив ці суспільно небезпечні діяння .Свідомістю також охоплюється причинний зв’язок між їх діями,та діями виконавця, що були зумовлені попередньою діяльністю , також усвідомлюються і суспільно небезпечні наслідки діянь виконавця . . У ст. 26 КК, міститься вказівка на умисний характер дій співучасників , що виключає можливість співучасті в необережних злочинах.

скачать реферат Юридична характеристика складу злочину Диверсія

Особлива суспільна небезпечність розповсюдження епізоотії полягає в тому, що окремі види захворювань тварин є загрозливі для людини при контакті з ними, при вживанні чи використовуванні продуктів тваринництва. Масова загибель тварин не є обов'язковою ознакою цієї форми диверсії, однак повинна враховуватися судом при визначенні винному міри покарання. При розповсюдженні епізоотії не має значення, серед яких тварин поширюється те чи інше заразне захворювання. Це можуть бути деякі тварини, враховуючи птахів та рибу. Свійські тварини, які належать як державі, так і окремим громадянам. 6. Поширення епіфітотій Поширення епіфітотій — це поширення масових заразних захворювань рослин, коли ці захворювання охоплюють великі площі. Суспільна небезпечність цієї форми диверсії полягає в тому, що такі діяння можуть спричинити серйозну небезпеку для економічної обстановки в тому чи іншому регіоні, а також для здоров'я людей. Справа в тому, що вживання в їжу плодів рослин, заражених епіфітотією, в окремих випадках можуть спричинити серйозні отруєння. Епіфітотія може принести велику шкоду на необмежене коло рослин, в той час, коли в перших двох формах посягання здійснюється на окремий предмет або достатньо визначене коло предметів, і суб'єкт може при цьому більш-менш чітко уявити об'єм суспільно небезпечних наслідків діяння.

Подставка для ножей AK-208ST "Alpenkok", 10x10x22 см.
Размеры: 10х10х22 см. Материал корпуса: пластик. Внутренняя часть: полипропиленовое волокно. Предназначена для безопасного и гигиеничного
822 руб
Раздел: Подставки для ножей
Беговел "Funny Wheels Basic" (цвет: розовый).
Беговел - это современный аналог детского велосипеда без педалей для самых маленьких любителей спорта. Удобный и простой в
2550 руб
Раздел: Беговелы
Таз алюминиевый для варенья, 36 см / 10,6 л.
Легкая, прочная и практичная посуда, изготовлена из пищевого алюминия, имеет высокую стойкость к коррозии, равномерно нагревается за
648 руб
Раздел: Более 10 литров
скачать реферат Обмежена матеріальна відповідальність працівників

Матеріальну відповідальність слід відрізняти від майнової відповідальності, передбаченої нормами цивільного Матеріальна відповідальність сторін трудового договору виникає тільки при заподіянні збитку в зв'язку з виконанням трудових обов'язків. Матеріальна відповідальність завжди має особистий характер Працівник, який заподіяв шкоду, відповідає  за неї сам. Неповнолітні працівники за нормами трудового права також несуть відповідальність за заподіяну шкоду. За нормами цивільного права майнова шкода покладається на батьків (або осіб, які їх замінюють) за шкоду, заподіяну їх неповнолітніми дітьми. У трудовому праві відшкодуванню підлягає тільки прямий дійсний збиток, як правило, в обмеженому розмірі — не більш середнього місячного заробітку працівника, що завдав шкоди. Ця відповідальність не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством, неодержані доходи чи упущена вигода, на відміну від цивільного права, відшкодуванню не підлягають. У цивільному праві завжди діє принцип повного відшкодування шкоди. Межі матеріальної відповідальності працівників диференціюються в залежності від форми вини, виду майна, якому заподіяний збиток, характеру трудової функції, що виконує працівник, чого немає в цивільному праві.

скачать реферат Господарський договір

Ефективність цивільно-правової відповідальності залежить передусім від її застосування до конкретних осіб, винних у скоєнні цивільного правопорушення. Проте, керуючись принципом диспозитивності, властивим як цивільному праву в цілому, так і окремим його інститутам, зокрема інституту відповідальності, потерпіла сторона сама вирішує, застосовувати чи не застосовувати міри відповідальності до правопорушника. Іншими словами, застосування майнових або немайнових санкцій, у тому числі відповідальності, за чинним законодавством є правом, а не обов'язком суб'єктів цивільних правовідносин. Це стосується і юридичних осіб, які самостійно вирішують питання щодо здійснення належних їм прав. б) Види договірної відповідальності У цивільному законодавстві розрізняють види відповідальності за різними критеріями. Так, за підставами виникнення прав та обов'язків, за порушення яких встановлено відповідальність, вона поділяється на договірну і позадоговірну. Договірною вважається відповідальність у формі відшкодування збитків, сплати неустойки, втрати завдатку або позбавлення суб'єктивного права за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, яке виникло з договору.

скачать реферат Уголовное право

В такому ж порядку призначається покарання і в разі вчинення особою дій, одні з яких кваліфікуються як закінчений злочин, а інші як готування, замах або співучасть у злочині. Правила ст.42 КК застосовуються також тоді, коли після винесення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому злочині, вчиненому ним до винесення вироку в першій справі. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті Кримінального кодексу, які не мають самостійної санкції (наприклад, ст.93 КК), покарання на підставі ч.1 ст.42 КК не призначається. Встановлений ст.42 КК порядок, згідно з яким суд зобов'язаний призначити і вказати у вироку покарання окремо за кожний злочин, а потім визначити остаточне покарання за їх сукупністю, стосується як основних, так і додаткових покарань. При вирішенні питання, який із передбачених ст.42 КК принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати, крім даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, вид сукупності (реальна чи ідеальна), тяжкість наслідків кожного злочину окремо та їх сукупності тощо. За змістом ст.42 КК суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність як одного виду покарання, так і різних видів.

скачать реферат Відповідальність за порушення податкового законодавства

Підставою податкової відповідальності є правопорушення, що відрізняється відповідними ознаками. Докладно ми не будемо зупинятися на їхній характеристиці, оскільки вони традиційні для будь-якого правопорушення: а) протиправність виражається в порушенні певних податкових норм; б) караність, особливістю якої в податкових санкціях є відрив (у деяких випадках) стягнення (покарання) від провини платника (на цьому ми зупинялися вище); в) винність (у формі дії або бездіяльності); г) причинний зв'язок між протиправною дією і наступили в результаті його негативними наслідками. Податкове правопорушення — протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність) особи, зв'язана з невиконанням або неналежним виконанням обов'язків по сплаті податку, за яке встановлена юридична відповідальність. Відповідальність у цій галузі не обмежується невиконанням тільки фінансових зобов'язань, адже несвоєчасна здача звіту платником теж тягне за собою штраф, а це можна з дуже великою натяжкою віднести до фінансових зобов'язань. Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, що складаються з приводу забезпечення надходження податків і обов'язкових платежів у бюджет і відповідні фонди між суб'єктами податкових правовідносин.

скачать реферат Шпоры по Праву

Позитивне кримінальне право України характеризується тим, що: його норми встановлюються лише вищим органом законодавчої влади — Верховною Радою України; воно проявляється у законах; метод реалізації кримінального закону є специфічним, притаманним лише цьому законові — це покарання особи за порушення нею кримінально-правової норми. Позитивне кримінальне право України — сукупність юридичних норм, установлених вищим законодавчим органом державної влади — Верховною Радою України, що визначають, які суспільне небезпечні діяння є злочинними і які покарання належить застосувати до осіб, що їх скоїли. Кримінальне право України поділяється на дві частини — Загальну та Особливу. Загальна частина Кримінального кодексу містить визначальні норми загального значення; їхня дія поширюється на всі приписи Особливої частини Кодексу. Ці норми визначають: завдання Кримінального кодексу; підстави кримінальної відповідальності; чинність Кримінального кодексу щодо діянь, учинених на території України та за її межами; чинність кримінального закону в часі; поняття злочину; форми вини; обставини, що містять суспільну небезпечність або протиправність діяння; стадії вчинення злочину; співучасть у злочині; види покарань, загальні засади призначення покарання; погашення та зняття судимості тощо.

Фломастеры с кистевидным узлом "Color peps brush", 10 цветов.
Кистевидные фломастеры. Уникальное решение для детского творчества. Этими фломастерами можно рисовать будто красками, создавая интересные
384 руб
Раздел: 7-12 цветов
Кружка "Лучшая Бабушка в мире", с рисунком.
Качественные керамические кружки с оригинальным рисунком, выполненным в процессе производства (подглазурное нанесение). Упаковка: белый
372 руб
Раздел: Кружки
Пистолет с мыльными пузырями "Щенячий патруль", со звуком.
Пистолет с мыльными пузырями "Щенячий патруль" от компании 1 Toy обязательно порадует поклонников знаменитого одноименного
371 руб
Раздел: Щенячий патруль (Paw Patrol)
скачать реферат Необходимая оборона (ст. 35, 36 УК Украины)

Щодо положень КК України, то посягання за своїми об’єктивними даними при виникненні необхідної оборони має досягти ступеня суспільної небезпечності злочину. На наш погляд, суспільну небезпеку варто розділити на ступінь небезпеки діяння і ступінь небезпеки особистості. Небезпека діяння залежить від місця, часу, способу, обстановки його вчинення, а ступінь суспільної небезпеки завжди підвищується з підвищенням небезпеки злочину. Основним розміром, що визначає суспільну небезпеку, є реальний збиток (шкода), заподіяний злочином або наявність реальної небезпеки його настання. Характер суспільної небезпеки визначається суспільними відносинами, на які посягає злочинець, а ступінь небезпеки залежить від ряду чинників: ваги наслідків, форми вини, особливостей посягання і суб'єкта злочину. Характерним є те, що суспільно небезпечне посягання повинно бути об'єктивно суспільно небезпечним. По іншому необхідно розглядати випадки заподіяння шкоди для захисту від суспільно небезпечного посягання тварині, приналежній тій або іншій особі.

скачать реферат Законодавча база правового регулювання економіки в Україні

Насамперед це стосується тих сегментів внутрішнього та світового ринку, в яких задоволення платіжеспроможного попиту неможливе без інноваційної діяльності. При приватизації державного майна неурегульованою нормативне залишається система первинного обліку, інвентаризації та оцінки нематеріальних активів, зокрема, об'єктів промислової власності, результатів наукових розробок тощо. Як показує світовий досвід, вартість цих форм власності в деяких випадках може набагато перевершувати вартість створених на її базі матеріальних об'єктів. Діючий порядок експертної оцінки нематеріальних активів, затверджений наказом жду держмайна, має суттєві недоліки. Значна кількість підприємств, що приватизувалися, в силу різних обставин змінюють орієнтацію своєї діяльності і таким чином не передбачають і не враховують використання створених попереднім власником об'єктів промислової власності. Низький рівень попиту на інновації, якими можуть бути об'єкти промислової власності, а також фінансові труднощі значної кількості нових власників призводить до того, що об'єкти промислової власності не використовуються, а охоронні документи на них не діють Це завдає шкоди безпосередньо як винахідницькій діяльності, так і державі в цілому внаслідок втрати науково- технічного, інноваційного і торгово-економічного потенціалу тощо.

скачать реферат Право колективної власності

Практика франчайзингу в зарубіжних країнах продемонструвала, що франчайзі, знаходячись безпосередньо біля споживача, більш чутливо вловлюють його настрої, коливання попиту і умови конкуренції. Для франчайзера вони можуть стати продуктивним джерелом новаторських ідей та вдалим випробувальним стартом для апробацій нових товарів та послуг. Як власник підприємства франчайзі ефективніше і надійніше найманого керівника або службовця. З іншого боку, як самостійний підприємець, він гостріше усвідомлює свою залежність від франчайзера і прагне її позбавитись. Для власника франчайзингової системи — це потенційна загроза. Вихід окремого франчайзі з франчайзингової мережі відразу ж складає конкуренцію на визначеному сегменті ринку,а його банкрутство підриває репутацію франчайзера, навіть якщо його безпосередньої вини у провалі: немає. Отже, франчайзинг — явище специфічне. Особливість цієї форми підприємництва у тому, що підприємства, які працюють у системі франчайзингу, не дивлячись на юридичну самостійність, є по суті своїй частиною єдиної системи.

скачать реферат Інтелектуальна власність при управлінні інноваційними проектами

Серед них і ті, що охороняють саму ідею та її подальшу модифікацію, і периферійні патенти на поліпшення технології. На жаль, це ще не стало практикою в наших науково-технічних організаціях. За інерцією керівництво там більше покладає надії на засекречування. Однак рано чи пізно знайдеться той, хто зробить те ж саме незалежно й одержить на це рішення патент. І тоді жодна таємність не допоможе — винахід не можна буде використовувати без дозволу власника патенту, не кажучи вже про успішну реалізацію на ліцензійному ринку. Подібних прикладів дуже багато. Необачне ставлення до своїх розробок, сподівання на таємність призвели до втрати багатьох вітчизняних пріоритетів. Адже ситуації бувають найнесподіванішими. Така велика увага до патентно-правової форми охорони результатів інтелектуальної діяльності приділяється тому, що це найнадійніший, зокрема й з погляду інвестора, охорона змісту ідеї за будь-яких варіантів її використання. Водночас до складу портфелю інтелектуальної власності входять і об'єкти авторського права, особливо якщо це непатентоздатні рішення. Отже, під час підготування інноваційного проекту, формуючи портфель інтелектуальної власності на основі внесеної ділової інформації, необхідно ретельно уточнити правовласника отриманих раніше результатів і за змоги зареєструвати виняткові права на них. 2. Особливості правової охорони результатів наукових досліджень і розробок, виконаних до здобуття Україною незалежності До проголошення Україною незалежності майже всю науково-технічну продукцію створювали за рахунок централізованого фінансування.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.