телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАКанцтовары -30% Видео, аудио и программное обеспечение -30% Книги -30%

все разделыраздел:Охрана правопорядкаподраздел:Уголовное право

Покарання за злочин

найти похожие
найти еще

Карабин, 6x60 мм.
Размеры: 6x60 мм. Материал: металл. Упаковка: блистер.
44 руб
Раздел: Карабины для ошейников и поводков
Наклейки для поощрения "Смайлики 2".
Набор для поощрения на самоклеящейся бумаге. Формат 95х160 мм.
19 руб
Раздел: Наклейки для оценивания, поощрения
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь".
Коврик "Пекарь", сделанный из силикона, поможет Вам готовить вкусную и красивую выпечку. Благодаря материалу коврика, выпечка не
202 руб
Раздел: Коврики силиконовые для выпечки
Багато запропонованих ними концепцій і теорій не призвели до однозначного розуміння цієї складної проблеми. Однак з цих численних теорій можна виділити дві основні групи: а) абсолютні теорії покарання (теорії відплати); б) відносні теорії покарання (теорії досягнення корисної мети). Серед абсолютних теорій покарання виділяють теологічні теорії, теорії матеріальної та діалектичної відплати. Представники абсолютних теорій не вбачали у покаранні ніякого іншого змісту, крім єдиної абсолютної ідеї — мети відплати за вчинений злочин. Тобто покарання призначається тому, що злочин вчинено, як у відплату за нього. Теологічні теорії (божої відплати), виходячи з того, що злочин є гріх, вважали за мету покарання очищення від цього гріха. Теорію матеріальної відплати розвивав Кант, діалектичної відплати – Гегель, ідеї яких мали суттєвий вплив на розвиток філософських та правових поглядів на протязі всього ХІХ століття, а в поєднанні з іншими трактовками – і у ХХ столітті. Так, наприклад, Кант розглядав покарання як матеріальну (реальну) відплату за вчинених злочин і тому відстоював необхідність закріплення різних систем пропорційності злочину і покарання, відплати рівним злом за те зло, що спричинив винний. Наприклад, за вбивство — смертна кара, за статеві злочини — кастрація, за майнові — каторга на різні строки, за образу — застосування заходів, які ганьблять винного, тощо. Прихильників відносних теорій об'єднувало те, що вони вбачали зміст і корисність покарання в досягненні будь-якої конкретної (корисної) мети, наприклад, для того, щоб утримати інших членів суспільства від злочину, або для виправлення засудженного тощо. Серед відносних теорій найбільше розповсюдження набула теорія залякування (Бентам та ін.). Її і зараз дотримується багато криміналістів Англії та США. Модифікацією цієї теорії є теорія психологічного примушування, що була розвинута відомим криміналістом початку ХІХ століття Ансельмом Фейєрбахом. Як і теорія залякування – це теорія загального попередження, згідно якій покарання повинно впливати на громдян, утримуючи їх від вчинення злочинів. А. Фейєрбах вважав, що покарання повинно протиставляти особі, що вчинила злочин, білешь незадоволення, ніж те задоволення, що вона отримала від злочину. Погрозою такого покарання треба утримати людину від злочину. Прихильники теорії спеціального запобігання відстоювали ідею застосування покарання виключно для того, щоб сам винний не вчинив нового злочину. Такі ж ідеї відстоювали і послідовники теорії виправлення, на думку котрих покарання повинно забезпечити виправлення винного, тобто невчинення ним нових злочинів. Теорії досягнення покаранням якоїсь однієї мети не могли задовільнити практику. Тому у середині XIX ст. з'являються так звані змішані теорії покарання. Загальним для них є поєднання ідей кількох абсолютних і відносних теорій про мету покарання. Прихильники їх в різних варіантах визнають метою покарання: залякування, відплату, відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди, виправлення, загальне і спеціальне запобігання. Ці теорії різняться не тільки поєднанням мети, а й їх значущістю. В одних превалює мета залякування, відплати, в других — мета запобігання або виправлення.

З цим важко погодитись, тому що розглянуті цілі покарання значною мірою є взаємопов'язаними і взаємообумовленими. Тому в багатьох випадках застосування покарання більшість із його цілей може бути досягнута одночасно. Так, засудження особи, яка вчинила розбій, до позбавлення волі на тривалий строк в тій чи іншій мірі сприяє одночасному досягненню таких цілей, як кара, виправлення засудженого, спеціальна і загальна превенція. Водночас, будучи різними за своїм соціальним змістом, деякі цілі при застосуванні окремих видів покарань одночасно досягнуті бути не можуть. Так, смертна кара повністю реалізує ціль кари та спеціальної превенції, але, безумовно, виключає досягнення такої цілі, як виправлення засудженого. Практично не реалізує цілі кари таке покарання, як громадська догана. Отже, відзначаючи взаємообумовленість цілей покарання, треба бачити в окремих випадках суперечливість деяких із них і, очевидно, визначати в таких випадках їх "ієрархію". Висновки Значна роль покарання у боротьбі зі злочинністю не виправдовує тенденції до його ужорсточення, яка спостерігалася багато років. На жаль, ця тенденція не змінилася і зараз. Вона знаходить свій вираз і у законодавстві, і у практиці його застосування. Досить зазначити, що в КК України з 512 санкцій 443 передбачають позбавлення волі, причому 124 — на строк до 10—15 років. Позбавлення волі превалює і в судовій практиці. Судами України за останні роки до позбавлення волі засуджувалося до 60% підсудних. Причини цього полягають, очевидно, не тільки в зростанні злочиності, а й в поширеності у громадській, в тому числі професійній, правосвідомості хибної думки, що найкращий засіб боротьби зі злочинністю — ужорсточення покарання. Таку позицію необхідно змінювати. Історія боротьби зі злочинністю у багатьох країнах, незалежно від їх суспільного ладу, свідчить, що ужорсточення покарання не дає бажаних наслідків. Навпаки, жорстокість покарання переконує винного в його несправедливості, робить засудженого більш жорстоким, породжує в його свідомості почуття образи, неповаги до суспільства, держави, її законів, тому значущість покарання у боротьбі зі злочинністю визначається не його жорстокістю, а справедливістю, невідворотністю, своєчасністю та неминучістю застосування за кожний вчинений злочин. Роль, значення і виконання мети покарання багато в чому залежать від правильності його призначення і реалізації. Воно повинно бути відповідним тяжкості вчиненого злочину. Тільки таке покарання винний та інші особи сприймають як остаточний і дійсно заслужений наслідок злочинної поведінки. Застосування покарання завжди повинно здійснюватися з додержанням основних напрямків, притаманних кримінальній політиці: а) застосування суворих мір покарання до рецидивістів і осіб, що вчинили тяжкі злочини; б) застосування менш суворих мір покарання, передусім покарань, не пов'язаних з ізолюванням винного від суспільства, і навіть умовного засудження або відстрочення виконання покарання до осіб, які уперше вчинили менш тяжкі злочини або злочини, що не являють великої суспільної небезпеки. Поєднання цих двох напрямків є обов'язковим у здійсненні каральної політики судових органів на сучасному етапі боротьби зі злочинністю. Список використанної літератури1. Конституція України. – К.: 1996. 2. Бажанов М. Г. Уголовное право Украины. Общая часть. – Днепропетровск: Издательство «Пороги», 1992. – с. 130-136. 3. Коржанський М. Й. Уголовне право України.

За своєю суттю караність є особливою мірою державного примушування, котра застосовується до осіб, що вчинили злочинні посягання. Покарання як міра державного примушування виступає засобом впливу на поведінку людини, примушує особу до законопослушної поведінки. В цьому і полягає перша важлива ознака покарання — це передусім особлива міра державного примушування (в поріннянні з дисциплінарними, адміністративними, цивільно-правовими засобами), яка є його складовою частиною, що визначає його соціальний зміст. Покарання заподіює великі втрати волі, майна, навіть життя (смертна кара). Друга ознака покарання закріплена в ст. 3 КК, де чітко записано, що покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину. Отже, застосування покарання є кінцевим станом кримінальної відповідальності. Це логічний типовий наслідок злочину. Інші методи реагування держави на злочин, передбачені законом, такі як звільнення від покарання на підставі ст. 50 КК, звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням заходів адміністративного стягнення або громадського впливу (ст. 51 КК), звільнення із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. ст. 10, 11 КК), є винятком з правила. Вони можливі у випадках, передбачених законом, допустимі за наявності достатніх для цього підстав і за злочини, які не являють великої суспільної небезпеки. Тому оцінка покарання як кінцевого юридичного наслідку злочину є характерною його ознакою. Третя розпізнавальна ознака покарання також закріплена в ст. 3 КК, де зазначено, що «Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до Закону» (ч. 2 ст. 3). Тобто, жоден інший державний орган не може призначити особі такий примусовий захід, як покарання. Як видно, положення закону про застосування покарання за вироком суду — обов'язкова вимога закону, характерна його особливість. Причому застосування покарання завжди відбувається від імені держави, що надає покаранню публічного характеру. До виключної компетенції суду належить і звільнення від покарання, крім звільнення за амністією або за актом помилування. Четверта важлива ознака покарання знайшла своє законодавче закріплення в ст. 22 КК, де говориться, що покарання не тільки є карою за вчинений злочин. Таким чином, в самому законі названо основну ознаку покарання, яка робить його найгострішою мірою державного примушування. Кара є складовою ознакою будь-якого кримінального покарання. Вона визначається строками покарання, наявністю фізичних і моральних страждань та втрат, покладенням обов'язків зазнати ганьби і сорому перед суспільством і різного роду правообмеженнями. В одних покараннях вона виражена більшою мірою, наприклад, позбавлення життя, позбавлення волі, матеріальні або майнові втрати, в других — переважають обмеження інших прав; займатися професійною діяльністю, мати звання, нагороди тощо. В кожному покаранні, безумовно, присутні і моральні страждання — ганьба, сором перед суспільством і своїми близькими. Усі ці якості і визначають кару як ознаку покарання. Обсяг кари диференційований в кожному покаранні в залежності від характеру і тяжкості злочину. Каральний вплив покарання повинен відповідати тяжкості злочину.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Брати вогню

У жовтні 1940-го в молодого подружжя народилася донечка Оксанка. Сліди за Юрієм Козубським, якого червоні бузувіри схопили 1939 року, пропали для родини й друзів надовго. Натрапити на них вдалося аж через п’ятдесят із гаком років за допомогою львів’янки Інни Федущак і Єфрема Гасая з Тернополя. На письмовий запит наймолодшого з Козубських Олега Магаданська прокуратура відповіла, що Юрій Козубський, відбував покарання в Магаданській області. Тут у табірній колоні «Сорок сьомий кілометр» його в серпні 1941-го заарештували вдруге й за антирадянську пропаґанду засудили через два місяці до розстрілу. Вирок виконано 7 грудня 1941 року в Магадані. З сухих слів документа годі догадатися про нелюдські муки, які витерпів за два місяці слідства в студеному краї молодий український патріот. Промовистіша світлина, де двадцятивосьмирічний в’язень, колись атлетичної статури спортсмен, схожий на старого немічного діда. Фотографували невільника за кілька годин до розстрілу. Офіційна довідка повідомляє, що Юрій Борисович Козубський, 1913 року народження, за відсутності складу злочину реабілітований. Посмертно. Через півстоліття

скачать реферат Антропогенні дії на біологічні співтовариства

Так, в адміністративному праві передбачається велика кількість розпоряджень, направлених на захист довкілля: це перш за все норми, що передбачають адміністративну відповідальність за екологічні правопорушення. Кримінальне право України також містить немало еколого-правових норм, що закріплюють суспільну небезпеку здійснюваних діянь. Кримінальний Кодекс України містить декілька розділів, в яких зосереджені екологічні злочини, що підлягають кримінальному покаранню: –– «Злочини проти власності», «Злочину проти природного довкілля», «Злочини проти суспільної безпеки», «Злочину проти безпеки виробництва», «Злочини проти громадського порядку і моральності» і «Злочину проти світу, безпеки людства і міжнародного правопорядку». Слід зазначити, що взаємодія екологічного права з іншими галузями права відбувається, як правило, на завершальній стадії, тобто тоді, коли настає необхідність вживання заходів еколого-правової відповідальності. Про це свідчить також взаємозв'язок екологічного права з цивільним і трудовим правом, оскільки дані галузі регулює порядок вживання заходів дисциплінарної і майнової відповідальності.

Полотенце вафельное "Дельфинарий", банное, пляжное, 100х150 см.
Вафельное полотенце "Дельфинарий". Легкое и практичное полотенце удобно использовать на пляже, в бане и в бассейне. Плотность
304 руб
Раздел: Большие, ширина свыше 40 см
Крафт-бумага оберточная, в рулоне, 1,02х30 метров.
Являясь упаковочным материалом, крафт-бумага применяется для изготовления конвертов, мешков, пакетов и многого другого. В изделия из
899 руб
Раздел: Однотонная, голография
Набор продуктов.
В комплект входят 5 продуктов, традиционно любимых в нашей стране: курица, сосиски, сыр, колбаса, яйцо. Продукты похожи на настоящие,
330 руб
Раздел: Продукты
 Таємниця янтарної кімнати

Разом з адресою Лаша до Калннграда прийшли  невтшн вдомост про колишнього генерала. За злочини пд час вйни Лаш мав дстати суворе покарання. Та незабаром воно було пом'якшене,  генерал, уникнувши в'язниц, жив у впорядкованому дачному селищ так званому табор для вйськовополонених офцерв, вльно гуляв соб в парку, знався з ншими колишнми генералами нмецько арм, мг читати лтературу за свом вибором, писати мемуари, листи. Словом, до нього, як  до всх вйськовополонених офцерв колишньо гтлервсько арм, виявляли дуже гуманне ставлення. Проте Лаш залишався вороже настроний проти радянських людей. Важко сказати, чого було бльше безсило лют, людиноненависництва чи тевтонсько впертост, але вн демонстративно висловлював недоброзичливсть до всього, що його оточувало. Генерал вередував, всляко пдкреслював сво незадоволення, прагнув допекти працвникам табору. Мсцевй адмнстрац нелегко було улагоджувати вс ц примхи. Особливо скаржився Лаш на те, що його «зарахували» до вонних злочинцв

скачать реферат Діяльність римських магімтратів

У «Дігестах» Юстиніана відтворювалися висловлення юристів про необхідну оборону, про відповідність покарання злочину, про те, що немає провини там, де немає винного наміру, кожен незасуджений розглядався як невинний. В другому столітті нашої ери юрист Клавдій Сатурнін розробив у допомогу суддям сім пунктів судоррозбору: причина злочину, особистість злочинця і потерпілого, місце, час, якість, кількість, наслідки. Однак судді – чиновники дотримували обвинувального ухилу і не завжди вважали потрібним підкорюватися цим рекомендаціям. При оцінці ваги злочину чи правопорушення в судовому розгляді вважалося дуже важливим знайти намір, наявність злої волі, обмежити провину від злочинної недбалості, необережності, впливу нездоланних сил і т.д. «Де є провина, там є відплата». Велике значення надавалось наміру, злій волі. Цицерон указував: «Погрішить дух, а не тіло, де немає наміру, там немає провини». З цього можна зробити висновок, чим зліша воля, тим сильніше повинне бути покарання. Добровільне визнання зм'якшує провину. Знаменита формула «Без закону немає злочину, немає покарання» стала прислів'ям. Закон, на думку юристів, повинний бути насамперед націлений на майбутнє, суддя ж розглядає минуле, тобто факт, що здійснився.

 Риторика: загальна та судова

В адмнстративному процес згдно з статтями 268279 Кодексу Украни про адмнстративн правопорушення на засданн суду заслуховуються особи, як беруть участь у розгляд справи. До них вдносяться: особа, яка притягаться до адмнстративно вдповдальност; потерплий; законн представники особи, яка притягаться до адмнстративно вдповдальност; адвокат; прокурор. Судова промова державного обвинувача у кримнальному процес свом змстом ма: громадсько-полтичну оцнку злочину й особи пдсудного; характеристику складу злочину, який, на його думку, знайшов сво пдтвердження в судовому засданн; вичерпний аналз збраних  переврених на судовому слдств доказв  обгрунтування ними сво позиц щодо вини пдсудного, квалфкац Його дй та мри покарання. Крм того, прокурор у свой промов пдтриму пред'явлений ним або цивльним позивачем позов, якщо цього вимага охорона державних чи громадських нтересв або прав громадян, а також висловлю й обAрунтову свою думку з усх нших питань, як належить виршити судов пд час постановлення вироку (ст. 324 КПК Украни)

скачать реферат Судебная реформа на Украине (Судова реформа в Укра©нЁ)

Відповідно до статуту, мировий суддя розглядав кримінальні справи в межах відведеної йому компетенції, проте справи деяких осіб (наприклад, духівництва) підлягали відомству інших судів; із компетенції мирового судді виключалися справи таких осіб, притягнення яких до відповідальності змінювало склад злочинного діяння або спричиняло посилення покарання. Основними стадіями в карному процесі, відповідно до Статуту, були: попереднє розслідування, передання суду, підготовчі розпорядження до суду, розгляд справи, виконання вироку. Розрізнялися такі вироки: остаточні (який підлягали перегляду тільки в касаційному порядку, тобто не по суті, а лише по питанню про їхню законність або незаконність) і неостаточні (що допускали можливість перегляду справи по суті, тобто в порядку апеляції). «Устав цивільного судочинства» (цивільний процесуальний кодекс) розрізняв судочинство цивільних справ у мирових і судово-адміністративних установленнях (у суді земських начальників і повітових з'їздів) і судочинство в загальних судових місцях.

скачать реферат Підприємництво

Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад народних депутатів, органів територіального громадського самоврядування. Основними функціями прокуратури є: 1) нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами; 2) нагляд за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу із злочинністю та іншими правопорушеннями і розслідують діяння, що містять ознаки злочину; 3) розслідування діянь, що містять ознаки злочину; 4) підтримання державного обвинувачення, участь у розгляді в судах кримінальних, цивільних справ та справ про адміністративні правопорушення і господарських спорів у арбітражних судах; 5) нагляд за виконанням законів у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, при виконанні покарань та застосуванні інших заходів примусового характеру, які призначаються судом; 6) нагляд за додержанням законів органами військового управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони, Служби безпеки України та інших військових формувань, дислокованих на території України.

скачать реферат Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолога

Вагомими на цьому етапі можуть бути дані про: — характер скоєного злочину, його вага; — криміногенні якості особистості, риси характеру, медичні показники та інші дії; — поведінка на слідстві, в суді, в СІЗО, під час прибуття в УВП; — криміногенні фактори середовища та інші морально-психологічні обставини життя до арешту, які можуть відзначитися на поведінці засудженого; — поведінка засудженого в карантині та його висловлювання і наміри в плані розглядаючої проблеми; — поведінка в ув'язненні, визнання своєї вини у скоєному злочині, підпорядкованість злодійським законам та традиціям, стосунки з засудженими в їх середовищі, а також з адміністрацією УВП; — дані про наміри скоєння суїциду (як гласні, так і оперативні); — відхилення у поведінці, під час відбування покарання після карантину; — негативний вплив мікросоціального середовища з-за меж УВП; — негативне середовище, в яке особа реально може попасти після відбуття покарання та наявність "безвихідних" становищ тощо. 3.Щодо прогнозування суїцидальної поведінки засуджених, то на мій погляд, методика його здійснення повинна складатись з чотирьох основних частин, які б забезпечили вирішення таких завдань, як: — вивчення сучасного та минулого характеру поведінки і складових, які його обумовлюють особистості, середовища та ситуації, їх ознак, закономірностей формування розвитку та прояву; — встановлення серед ознак тих, котрі мають прогностичне значення: визначення їх якісної ролі і кількісного значення, в тому числі системі показників, найбільш зручних для практичного прогнозування; — утворення прикладної моделі прогнозу суїцидальної поведінки, використовуючи метод моделювання ознак для визначення ступеню ймовірності висновків, які прогнозуються); — практичне прогнозування (здійснюється за рахунок утворення та використання методики, яка визначає порядок, правила і способи користування прогностичною моделлю).

скачать реферат Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст

Якщо загалом на території України на той час діяли різноманітні джерела права (Руська правда, Литовські статути, канонічне та Магдебурське право), то у Запорізькій Січі основне значення мало звичаєве козацьке право – сукупність правових звичаїв, що утвердилися у сфері козацьких суспільних відносин. Система звичаєвого козацького права складалася саме в XV – середині XVII ст. і закріплювала військово-адміністративну організацію козацтва, діяльність судових органів, види злочинів і покарань. Козацтво збагатило суспільно-політичні функції української державності ще одним елементом – озганізаційною структурою у формі полків. Той факт, що вона була узаконена “Ординацією війська Запорозького реєстрового”, прийнятою Варшавським сеймом 1638 р., не применшує значення правотворчості козацтва. Дух козацтва охопив найрізноманітніші сфери життя і значною мірою зумовив тенденції розвитку й утвердження на українських землях державних органів управління. VI. Державність України в період Богдана Хмельницького та після його смерті.

Ручка шариковая BIC "Orange", 20 шт, синие.
Ручка шариковая одноразовая. Шестигранный пластиковый корпус. Вентилируемый колпачок. Цвет колпачка и верхней заглушки соотвествует цвету
387 руб
Раздел: Синие
Стул детский "Ника" складной, моющийся (цвет: синий, рисунок: горошек).
Особенности: - стул складной; - предназначен для детей от 3 до 7 лет; - металлический каркас; - на ножках стула установлены пластмассовые
562 руб
Раздел: Стульчики
Настольная игра "Кот на крыше".
Настольная игра «Кот на крыше» соберет всю семью за столом. С ней вечер пройдет незаметно и крайне увлекательно. Правила просты: нужно
458 руб
Раздел: Игры на ловкость
скачать реферат Салічна правда

Але в ряді випадків при призначенні покарання враховувався характер наміру і тяжкість заподіяної шкоди. Заподіяння «злого» наміру тягло за собою тяжке покарання. Наприклад, за крадіжку із закритого приміщення передбачався штраф утричі більший, ніж за крадіжку з відкритого приміщення. Каралося також підбурювання до крадіжки або до вбивства. Обставиною, що обтяжує покарання., було вбивство «юрбою». 4. Завертає на себе увагу надмірна тяжкість матеріального покарання. Найнижчий штраф за крадіжку, складав 3 соліди, а за вбивство - 200 солідів. Якщо мати на увазі те, що вартість бика становила 2 соліди, а корови — 3 соліди, то ці штрафи були надто обтяжливі. Виникнувши при родовому ладі, штрафи в умовах переходу від колективної власності до приватної стають ефективним засобом захисту приватної власності й особи імущих людей, знаті, яка феодалізувалася. Аналіз Салічеської Правди дозволяє виділити такі види злочинів і покарань. 1. Злочини проти особи, до ;яких відносяться убивства, зґвалтування, нанесення каліцтва, обмова, образа, викрадення вільних людей, зазіхання на честь, гідність і свободу. 2. Злочини проти власності, серед яких особлива увага приділяється крадіжці, пограбуванню, підпалу і заподіянню шкоди майну.

скачать реферат Арабский халифат

Так, у першу чергу спадщину одержали діти померлого, потім його брати, дядьки і т.д. Спадкоємна частка жінок була вдвічі менше частки чоловіків. На одержання спадщини не мали права віровідступники, розведені чоловіки, особи, що хоча б і ненавмисними діями, викликали смерть спадкодавця. Лише маликіти визнавали право на спадщину за убивцею, якщо він керувався справедливими мотивами. лочин і покарання. Норми кримінального права являли собою найменш розроблену частину шаріату. Вони відрізнялися архаїчністю, відбивали порівняно низький рівень юридичної техніки. Було відсутнє загальне поняття злочину, слабо були розроблені такі інститути, як замах, співучасть, обставини, що пом'якшують і обтяжуються провину і т.п. Покарання за мусульманським правом містили як архаїчні і додержавні способи відплати, так і досить розроблені міри цілеспрямованої кримінально-правової репресії. Судовий процес. Процес за мусульманським правом носив, як правило, обвинувальний характер. Справи порушувалися не від імені державних органів, а зацікавленими особами. Розходження між кримінальними і цивільними справами практично були відсутні.

скачать реферат Історія розвитку криміналістики в Україні

Слід зазначити, що перші спеціальні знання мали більше емпірічний характер ніж теоретичний. Також необхідно відзначити про широке використання слідчих дій при розслідуванні злочину у ХV ст. за часів Литовсько - Руської держави. Одним із елементів організації внутрішнього життя були - копні округи ( своєрідні адміністративні одиниці ). Копною округою вважався союз населення певної території який крім керівництва життям в окрузі, виконував функцію охорони від вчинення правопорушень, розслідування злочинів, та їх покарання. Основою для обвинувачення у вчиненні злочину служили сліди злочинця, який пробіг через дворище, що накладало підозру, що член данного дворища може бути злочинцем. Якщо член данного дворища не міг відвести від себе підозру йому доводилось відповідати за вчинений злочин. Крім того згадується також про метод розслідування злочинів по "гарячому сліду" - "гаряча копа". Про сліди, які залишаються на місці події злочину злочинцем згадується ще в визначній пам"ятці права ХІ - ХІІ ст. "Русской Правде" : "не будет ли татя по последу женуть", тобто якщо злодій не буде одразу виявлений, то необхідно його шукати по залишених слідах .

скачать реферат Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів

Деякі способи вчинення злочину, хоча і не передбачені в якості кваліфікуючих обставин, але завжди грають роль обставин, що обтяжують відповідальність (вчинення злочину з особливою жорстокістю або знущанням над потерпілим, з використанням умов суспільного лиха, загальнонебезпечним способом - пп. 8, 9,10 ст. 41 КК). В багатьох випадках спосіб вчинення злочину, не зазначений в диспозиції тієї або іншої статті Кримінального кодексу, враховується судом при визначенні міри покарання, отже, має кримінально-правове значення і є елементом кримінально-правової характеристики злочину. Та все таки характеристика способу вчинення злочину не вичерпується його кримінально-правовим значенням. В кримінально-правовій характеристиці спосіб вчинення злочину поданий в загальному вигляді (спосіб відкритого або таємного викрадення, проникнення в приміщення і т.д.); для неї байдужі прийоми таємного викрадення, проникнення в приміщення, конкретні технічні засоби, які при цьому використовуються, джерело їхнього одержання і т.д. Однак спосіб вчинення злочину завжди конкретний.

скачать реферат Методики розслідування хуліганства

Порушення цих конституційних обов'язків тягне за собою застосування заходів адміністративного чи громадського впливу до винних. І лише найнебезпечніші порушення, що полягають у злочинному- посяганні на громадський порядок, тягнуть за собою застосування заходів кримінального покарання. Об'єктивна сторона хуліганства. Об'єктивна сторона злочину як характеристика зовнішніх ознак діяння є актом поведінки людини, що викликає суспільне небезпечні зміни в реальній дійсності. З об'єктивної сторони злочин є суспільне небезпечним і протиправним посяганням на інтереси, які охороняються законом, це посягання розглядається законом з його зовнішнього боку, в аспекті послідовного розвитку подій і явищ, які починаються зі злочинної дії або бездіяльності винного і закінчуються настанням злочинного результату. Знання ознак, які характеризують об'єктиву сторону хуліганства, має велике значення для розуміння суті, правильної кваліфікації вчиненого, для розмежування кримінальне караного хуліганства і хуліганства як адміністративного правопорушення і т. ін. З об'єктивної сторони хуліганство полягає у вчиненні суспільне небезпечних дій, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства.

Карандаши цветные "Kolores", 24 цвета.
Карандаши цветные, трехгранные, заточенные. В комплекте: точилка. Длина карандаша: 175 мм Толщина грифеля: 2,9 мм. Количество цветов: 24.
403 руб
Раздел: 13-24 цвета
Средство для стирки спортивной одежды и обуви "Sport&Outdoor", 755 мл.
Прекрасно справляется с любыми загрязнениями и неприятными запахами пота, помогает надолго сохранить свежесть вещей и первоначальные
310 руб
Раздел: Гели, концентраты
Карта "Периодическая система употребления".
Эта карта - не только остроумный, но и познавательный подарок. На внешний стирающийся скретч-слой карты нанесены названия и крепость
837 руб
Раздел: Прочее
скачать реферат Розслідування крадіжок державного та громадського майна

Нарешті, незаконне заволодіння злочинцями соціалістичним майном припускає його використання (придбання дорогих речей і т.д.), що не можуть не помітити члени їхніх сімей, родичі, співробітники, знайомі, а інколи і сторонні особи. В результаті створюються об'єктивні, які не залежать від волі злочинців, передумови вииявлення слідів злочинів, збору, аналізу і використання інформації, яка в них міститься для виявлення розкрадення і викриття злочинців. Злочинний результат при розкраданнях, вчинених з участю службових осіб, складається з декількох компонентів: 1) матеріальна шкода, заподіяна державі; 2) інші негативні наслідки для народного господарства (зрив планових поставок і т.д.); 3) незаконне набуття злочиинцями певних благ як наслідок реалізації викраденого, їхнє збагачення. Всі ці обставини мають важливе значення для характеристики суспільної небезпеки вчинених розкрадань, визначення способу і міри покарання та для вирішення інших задач кримінального судочинства. Аналіз слідчої практики свідчить про наявність закономірного зв'язку розкрадання з іншими злочинами: обманом покупців, випуском недоброякісної продукції, приписками, злочинною недбалістю, хабарництвом, порушенням правил про валютні операції і деякими іншими злочинами.

скачать реферат Юридична характеристика складу злочину Диверсія

Немалу роль при цьому відіграють грунтовний аналіз і належна оцінка поведінки суб'єкта до скоєння злочину, а також мотиви здійснення злочину. Мотивами злочинної поведінки при вчиненні диверсії є, частіше всього, ненависть до України, її народу, її державного та суспільного ладу; користолюбство, помста та інші. Мотиви на кваліфікацію не впливають, хоча їх встановлення необхідно для того, щоб визначити характер і направленність умислу винного і ціль здійснення дій. Встановлення мотивів злочинного діяння не мав значення при визначенні міри покарання. Суміжні склади злочину На практиці дуже важливо розмежовувати диверсію від подібних складів злочину. Однакові ознаки має з ст.60 "Диверсія" ст. 89 НКУ "Умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна". Обов'язковою ознакою диверсії є суспільна ціль — ослаблення держави, яка й відрізняє її від інших суміжних складів злочинів. Ст. 157 "Порушення ветеринарних правил": "Порушення ветеринарних правил, що спричинило поширення епізоотії або інші тяжкі наслідки".

скачать реферат Основні напрями в сучасній зарубіжній кримінології

Результати нейропсихологічних дослідів, проведених із злочинцями вказують на те, що жорстокі, імпульсивні індивіди мають пошкодження мозку в певних місцях. Це може слугувати як аргумент захисту у процесі. Разом з тим, прокурори зауважують, що відхилення у мозковій активності важко пов’язати саме зі злочинною поведінкою, оскільки наразі ще досить важко визначити, яка частина мозку контролює ту чи іншу рису поведінки. Автономна нервова система (АНС) і соціопатія. Соціопати (психопати) – це люди, які є агресивними, дуже імпульсивними, антисоціальні особи, які мають незначну чи жодної поваги щодо суспільних цінностей. Приклад: для того, щоб навчитися не красти, дитина має бути навчена – соціалізована – що брати чужі речі без згоди власника є поганим. Як правило, таке навчання проходить у родині. Відповідний чинник страху формується – діти бояться покарання якщо вони вкрадуть, і цей страх допомагає їм стримувати своє бажання вкрасти. Антисоціальні діти не навчаються відповідному засадовому чиннику страху, і тому вони як правило неспроможні передбачати негативні наслідки свого злодійства.

скачать реферат Культура України в 30-х рока

На початку червня 1936р. етап із засудженими у справі цієї “банди” прибув на Соловки. У короткі хвилини вільного часу Зеров повністю віддався улюбленій справі – перекладу. За багатьма свідченнями, він завершив багаторічну роботу над українською версією “Енеїди” Вергілія. Без будь-яких додаткових підстав і пояснень “справа Зерова та ін.” Була нагально переглянута “особливою трійкою” УНКВС по Ленінградській області 9 жовтня 1937 року. Як наслідок – Зерову, Филиповичу, Вороному і Пилипенку було винесено вищу міру покарання – розстріл. Усі вони полягли 3 листопада 1937 року. Рішенням Військової колегії Верховного Суду СРСР від 31 березня 1958 р. вирок військового трибуналу КВО від 1-4 лютого 1936р. і постанова “особливої трійки” УНКВС по Ленінградській області від 9 жовтня 1937р. скасовані, справа припинена “за відсутністю складу злочину”. Микола Зеров реабілітований посмертно.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.