![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Экономика и Финансы |
Гроши /Укр./ | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Що таке «куфічний дірхем» ? 4. Назвіть привід і причину започаткування власного монетного карбування у Київській державі. 5. Які монети з'явились упродовж X—XІ ст. у Київській державі? Які їхні головні ознаки? 6. Порівняйте співвідношення основних елементів грошової системи Київської держави X—XI та XII—XIII ст. 7. Скільки типів гривень ви знаєте? Дайте коротку характеристику кожному. 8. Коли виник і чим був спричинений безмонетний період у грошовому господарстві Київської держави? 9. Назвіть відомих дослідників-нумізматів, котрі вивчали історію грошей Київської держави, їхні дослідження з цієї проблематики. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Анохін В. Гроші Київської Русі // Археологія УРСР. Т. 3. — К., 1975. 2. Гловінський Є. Гроші // Енциклопедія українознавства. Т. 2. — Львів, 1993. — С 447-448. 3. Гнатишак М. Гроші Української держави 1917 — 1920 рр. — Чікаго, 1971. 4. Зварич В. «Володимир на столе а се его сребро» (Карбування монет на Україні-Русі) // Українська народна енциклопедія. — Львів, 1995. -С 62 - 69. 5. Зварич В
Грошова реформа та становлення грошового ринку України За той час, відколи нова національна валюта перебуває в обігу, обслуговуючи економічну та соціальну сфери суспільного життя, висловлено багато в основному позитивних оцінок і міркувань щодо організації та наслідків проведеної у вересні 1996 року заміни купоно–карбованця гривнею. Така одностайність позитивних оцінок цілком виправдана. Випуск нової валюти був добре підготовлений і організовано проведений. У процесі запровадження гривні не постраждали матеріальні інтереси жодної соціальної групи населення. Всі готівкові виплати та безготівкові платежі були проведені банками в новій валюті без помітних незручностей чи додаткових витрат із боку їхніх клієнтів. Особливо важливу роль в успішному запровадженні гривні відіграв Національний банк України. Зусиллями його фахівців та служб було проведено велику підготовчу роботу: організовано виготовлення достатньої маси нових. грошових знаків та монет, забезпечено їх своєчасну доставку в усі регіони країни, розроблено необхідні інструктивні документи для всіх структур, котрі здійснювали обмін грошей.
Советские монеты 1921 — 1986 годов // Филателия СССР. - 1969. - № 4-5. 2. Дьячков А., Узденников В. Монеты России и СССР. — М., 1978. 3. Лановик Б. Україна і світ: історія господарства. — К., 1995. 4. Мельникова А. Булат и злато. — М., 1990. 5. Мошнягин Д., Дашевский Н. Каталог монет советского чекана //Советский коллекционер. — 1974. — № 12. 6. Сенилов Б. Военные деньги Второй мировой войны. — М., 1991. 7. Федоров-Давыдов Г. Монеты— свидетели прошлого. — М., 1985. 8. Фортинский С. Описание советских монет за период с 1921 по 1952 гг. //Нумизматический сборник. Ч. 1 (вып. 25). — М., 1955. 9. Щелоков А. Монеты СССР. — М., 1989. 10. Щелоков А. Свидетели истории. — М., 1987. Тема 6 Гроші української держави (1917 — 1920) 6.1. Початки державотворчого процесу України та формування власної грошової системи у 1917-1918 роках Українська Центральна Рада була створена у березні 1917 року (у час загального піднесення національно-визвольних змагань у ході Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917-го). 20 листопада того ж року Третім Універсалом "-она і проголосила утворення Української Народної Республіки
Податки – це плата суспільству за виконання державою її функцій, це відрахування частини валового національного продукту на суспільні потреби, без задоволення яких існування сучасного суспільства неможливе. Податки встановлюються для утримання державних структур і для фінансового забезпечення виконання функцій держави – управління, оборона, соціальні та економічні функції. Податкова система більшості країн світу, в тому числі й України, будується на на сполученні між прямими та непрямими податками. Перші встановлюються безпосередньо на доход чи майно платників податків, другі включаються у вигляді надбавки у ціну товару або тарифу на послуги та сплачуються споживачами. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою та платником податків, які сплачують податок безпосередньо в бюджет; при непрямому оподаткуванні – суб’єктом цих відносин стає продавець товару чи послуги, який виступає посередником між державою і платником податку (споживачем). Використання в єдиній системі різномонітних по об’єктам оподаткування та методам розрахунків прямих и непрямих податків, дає змогу державі повніше реалізувати на практиці обидві функції податків – фіскальну та економічну; під впливом податків опиняються майно підприємств і громадян, різні види ресурсів, що споживаються в процесі виробництва, робоча сила, отриманий доход.
Гроші Української держави 1917 — 1920 pp. — Чікаго, 1971. 2. Кубійович В. Енциклопедія українознавства. — Львів, 1993. 3. Кучеренко Е., Мошнягин Д. Нумизматика в школе. — М., 1968. 4. Марковецька Г. Окупаційні паперові гроші Польщі, які були в обігу на території Східної Галичини (1919 — 1924 рр.) //Банківська система України: проблеми становлення та перспективи розвитку. Збірник тез доповідей. — Тернопіль, 1998. — С. 39. 5. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 2. — К., 1992. 6. Рудик В. Окупаційні металеві бони польських військових частин у Західній Україні (1920 — 1939 pp.) як історико-економічне джерело //Банківська система України: проблеми становлення та перспективи розвитку. Збірник тез доповідей. — Тернопіль, 1998. - С 38 - 39. 7. Рябченко П. Паперові гроші на території України // Розбудова держави. - 1996. - № 3. — С 25 — 27. 8. Субтельний О. Україна. Історія. — К., 1991. 9. Сенилов Б. Военные деньги Второй мировой войны. — М., 1991. Тема 8 Грошові документи ОУН—УПА періоду боротьби за незалежність України (1942 — 1953) В Україні в ході Другої світової війни діяли загони ОУН (Організації українських націоналістів), що заснував 1929 року у Відні полковник Є. Коновалець
У відповідності з законодавством України кредитна організація зобов'язана виконувати нормативи обов'язкових резервів, депортуємих у Центральному Банку України. З кредитних організацій, що порушують установлений порядок формування обов'язкових резервів, і також допускають недовнесок у обов'язкові резерви, стягуються штрафи, а також до них застосовуються інші заходи впливу, аж до відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій. Важливим інструментом грошово-кредитної політики є операції на відкритому ринку. Шляхом покупки або продажу на відкритому ринку казначейських цінних паперів Центральний банк може здійснювати або вливання резервів у кредитну систему держави, або вилучати їх звідти. Коли Центральний банк намагається стримати ріст грошової маси, він прибігає до продажу наявних у його розпорядженні державних зобов'язань. Останні переміщаються до приватних власників, а гроші, виручені в результаті такої операції, витягаються з обігу. Як правило, при продажі державних цінних паперів Центральний банк установлює пільгові курси за ціною нижче ринкової, намагаючись залучити якнайбільше бажаючих придбати ці папери.
Виходячи з цих нескладних підрахунків, хлібозаготівельний план визначився в 430млн. пудів. Потім його збільшили до 440млн., 472млн. і, нарешті, до 490млн. пудів. До 1 червня 1931р. заготівлі з урожаю 1930р. дійшли до 477млн. пудів проти 310млн. за попередній сезон. Було здано по 4,7 центнера з гектара - рекордний показник товарності за всі роки Радянської влади. Створювалися уявлення, що колгоспне село здатне забезпечити «стрибок» індустріалізації. У звітній доповіді. ЦК ВКП(б) XVI з'їзду партії Сталін заявив, що зернову проблему «ми вже розв'язуємо в основному з успіхом». Селян результати першого року суцільної колективізації привели в шоковий стан. Ринок зникав. Гроші втрачали свою купівельну спроможність. Фонд отоварення заготівель був мізерний, а заробітки в громадському господарстві - злиденними. Щоб прогодуватися, треба було розраховувати в основному на присадибну ділянку. Проте кількість колгоспів зростала. Після березня 1930р. адміністративний тиск на одноосібників став вважатися перегином. Це не означає, що колективізація втратила примусовий характер. Господарювати індивідуально ставало дедалі важче: одноосібників розкуркулювали, обкладали «твердим завданням» та високими податками, тоді як колгоспники одержували податкові пільги. До кінця 1932р. на Україні колективізували майже 70% селянських господарств з охопленням понад 80% посівних площ.
Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій. На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції: 1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; 3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банк, крім перелічених операцій, має право здійснювати такі операції та угоди: 1) операції з валютними цінностями; 2) емісію власних цінних паперів; 3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; 4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг); 5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі; 6) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); 7) лізинг; 8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документв; 9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів; 10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток; 11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, окрім дій, передбачених у частині першій цієї статті, вчиняють також такі нотаріальні дії: 1) посвідчують заповіти; 2) посвідчують доручення; 3) засвідчують вірність копій документів і виписок з них; 4) засвідчують справжність підпису на документах. Посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів не мають права оформляти документи, призначені для дії за кордоном. Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії: 1) посвідчують угоди (договори, заповіти, доручення та ін.), крім договорів про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні; 2) вживають заходів до охорони спадкового майна; 3) видають свідоцтва про право на спадщину; 4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; 5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них; 6) засвідчують справжність підпису на документах; 7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; 8) посвідчують факт, що громадянин є живим; 9) посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці; 10) посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці; 11) посвідчують час пред'явлення документів; 12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери; 13) вчиняють виконавчі написи; 14) приймають на зберігання документи; 15) вчиняють морські протести.
Прикладом цього є міграція робітників східних регіонів України до Москви(заробітна платня робітника на місяць в середньому складає 300 ам. долларів. Українські робітники складають 32% від загальної кількості працюючих іноземців.), а робітники західних регіонів - до Польші, Чехії та Словакії. Одною з головних причин використання робочої сили з країн близького зарубіжжя є невеликі транспортні витрати. 4)міграція робочої сили з постсоціалістичних країн до розвинених. На мою дуку, цей напрямок міжнародної міграції схожий з першим, тому що постсоціалістичні країни знаходяться на розвиваючомуся етапі, тому мені здається що ці пункти можна об'єднати в один. 5)міграція кваліфікованих спеціалістів розвинених країн в ті, що розвиваються - компанії розвинених країн інвестують гроші в країни, що розвиваються і для забезпечення функціонування їхніх підприємств з високими технологіями вони направляють своїх висококваліфікованих робітників. Наприклад, сумський трубний завод був збудований італійцями, котрі проводили налагоджувальні роботи їхнього устаткування. Всі ці фактори впливають на розвиток світової міграції робочої сили та, як наслідок, на міграційні процеси майже кожної держави, адже дослідження впливу зовнішньої трудової міграції, показало, що вона відіграє не останню роль і для України.
Проте, найбільш характерною рисою розвитку кріпосницького господарства України було все глибше проникнення в них товарно-грошових відносин, розширення сфери поміщицького підприємства. В кріпосному господарстві Украіни вироблялась значна кількість товарного хліба, збільшувались посіви цукрового буряка, інтенсивно розвивалось вівчарство, будувались вотчинні фабрики і заводи, що посилювало експлуатацію селян. Прикладом прогрессивного господарювання може бути маєток поміщика В.Н.Каразіна (засновки Харківського університету) в с.Кручики Харківської губернії. Він запровадив селянське самоврядування, дав змогу кріпакам стати вільними, відробивши вартість землі, будівель, реманенту та худоби. На Каразінському заводі селяни працювали за гроші. Але така форма праці небула схвалена царем. Спроби деяких поміщиків викорастати у господарстві машини, дотримуватись нових агрономічних вимог, ввести п’ятипільну сівозміну не повертати навіть витрачених коштів, та й кількість таких дворян була незначна – 1,5% загального іх числа.
Фінанси: Сфера матеріального виробництва - таким чином здійснює вплив на характер і масштаби виробництва; Сфера обертання - Вона представлена торгівлею. В ній характерні процеси купівлі-продажу. Споживацькі властивості товару не змінюються, а змінюється його вартість. Товар продасться і підприємство отримує виручку (Д). Потім відбувається poзпoділ цієї виручки на фонди відшкодування, накопичення, споживання. Фінансові відносини передують і завершують пронес купівлі-продажу; Сфера споживання, де відокремлюють: комерційні організації та бюджетні організації. Сьогодні можна зустріти організації змішаного типу, де комерційні структури виділяють гроші для бюджетних організацій. Отже, роль: забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фізичних осіб та держави; забезпечують кругообіг фінансових ресурсів і тим самим безперервність відтворення виробництва; здійснюють перерозподіл первинних і вторинних доходів між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, окремими юридичними і фізичними особами; впливають на інтереси суб'єктів розподільних відносин і регулюють різні напрями соціально-економічного розвитку; відіграють провідну роль у системі економічних методів керування економікою країни; утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічної та соціальної сфер суспільства; забезпечують усеохоплюючий контроль між суб'єктами обмінно- розподільних відносин за формуванням і використанням фінансових ресурсів.Шляхи реформування фінансової системи України Реформування фінансової системи - головна запорука зміцнення державності.
Безготівкові перерахування коштів з поточних рахунків на користь підприємств, організацій і громадян, які мають рахунки в банках, виконуються за дорученнями вкладників загальновстановленої форми. При проведенні операцій у безготівковій формі фізичні особи дотримуються вимог, передбачених Інструкцією № 7 Національного банку України “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”. Строкові депозитні (вкладні) рахунки фізичних осіб. Строкові депозитні рахунки в національній валюті України відкриваються: a) резидентам – громадянам України; b) резидентам – іноземцям та особам без громадянства, що отримали посвідку на проживання в Україні; c) нерезидентам – громадянам України, що постійно проживають за межами України; d) нерезидентам – іноземцям та особам без громадянства, які проживають в Україні відповідно до візи, відкритої строком до 1 року, або документів, що підтверджують законність їх перебування на території України відповідно до вимог чинного законодавства (за наявності підтвердження джерел походження готівкових коштів у грошовій одиниці України чи при перерахуванні коштів з власного поточного рахунку).
Попередня оплата здійснюється підприємствами у разі, якщо це обумовлено в договорі або встановлено окремими указами Президента України та рішеннями уряду (за хлібопродукти, воду, електро- та теплову енергію, за користування телефоном і за поштово-телеграфні послуги, за перевезення товарів для розрахунків із залізницями, пароплавствами, автотранспортними підприємствами).3.2. Розрахунки чеками. Форми чеків та їх обіг регламентуються національним законодавством та нормами міжнародного права. Страни СНГ у якості джерела чекового права використовують Постанову ЦВК та СНК СРСР “Положення про чеки” від 6 листопада 1929 року, а також нормами Женевської конвенції, яка встановила “Єдинообразний закон про чеки”. Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Застосування чека в платіжному обороті в значній мірі спрощує розрахунки, що дозволяє зменьшувати витрати по обігу дійсних грошей і прискорювати розрахунки, так як усі чеки оплачуються по пред'явленню.
Еволюція ролі грошей вимога до Гр у функції обмежене їх нац. в перехідній економіці засобу платежу – фактор кордонами. При виході України. часу, уникнення знецінення держ. на світ. ринок їм Роль гр. в Україні Гр під час користування потрібні інші Гр. помітно зростає. Той, кредитом. % ставка коригує Якщо світ. гр хто має гр, може знецінення Гр. використовуються для купити будь-якій товар 8. Функції грошей як засобу погашення боргів, то вони на внутр. ринку. З цього нагромадження виконують ф-цію засобу виникає потреба Функція Гр.- це певна дія платежу, для негайної заробляти більше гр. і чи “робота” Гр. щодо купівлі товарів – функція ек-но їх витрачати. обслуговування руху варт в купівельного засобу, але Банківські заходи, процесі суспільн. тут повинно бути попереднє грош-кредитна політика, відтворення. Існує 5 нагромадження гр. Також динаміка цін регулюються функцій Гр: міри вартості, св. гр функціонують як державою. Але слабкість засоби обігу, засобу міра варт та рахункові банк. сис-ми, інфляція, платежу, засобу одиниці, оскільки нац. недовіра людей (перевага нагромадження вартості і ціни країн не бартеру, переведення світових Гр.
В підсумку ми одержали оте, що і повинні були одержати - гiперiнфляцію на фоні різкого спаду виробництва. Перетворення в прах заощаджень населення, оборотних коштів підприємств, знецінювання банківських капіталів і активів на фоні від'ємних процентних ставок, триваюче падіння валютного курсу карбованця, відсутність інвестицій і інвестиційної політики у підприємств, банків, та й у держави, безперспективність ринку цінних паперів внаслідок неминучої втрати частини вкладеної в акції та облігації вартості, витиснення з платіжного обігу карбованця доларом, загроза переходу від товарно-грошових відносин до натурального обміну - ось ці «радощі», що несе гiперiнфляція.b Гiперiнфляція в Україні. Деякі кажуть, що ніякої гiперiнфляції в нас немає, що треба підтримувати виробництво і людей. Мов би, нас лякають інфляцією, щоб не давати грошей на соціальні програми і надання допомоги виробникам. Інші вважають, що з гiперiнфляцією теж можна жити. Між тим, гiперiнфляція означає, що в нас немає надії на підйом виробництва. Тому втрачає будь-який сенс формула: або підтримка виробництва і життєвого рівня, або придушення інфляції.
З урахуванням вище наведеного і спираючись на Закон України “ Про страхування “ можна визначити такі напрямки інвестування для страхових компаній : Банківські вклади та депозити . Нерухоме майно . Цінні папери , що передбачають одержання доходів . Цінні папери , що емітуються державою . Права вимоги до перестраховиків . Довгострокові інвестиційні кредити . Згідно з “ Тимчасовим положенням про порядок формування і розміщення страхових резервів “ , при визначенні рівня покриття до заліку приймаються в обме6жених обсягах такі активи ( у відсотках до суми наявних технічних резервів і 50 % сформованого Статутного фонду ) : Банківські вклади (депозити ) не більше 30 % в одному банку . Нерухоме майно не більше 10 % . Іноземна валюта у вигляді платіжних документів та інших цінних паперів не більше 40 % , в тому числі : а ) акції які не котуються на фондовій біржі - не більше 15 , з них акції одного емітента не більше - 2 % . б ) акції які котуються на фондовій біржі - не більше 5 % одного емітента . в ) облігації - не більше 5 % . 4. Грошові позики юридичним та фізичним особам - страхувальникам - не більше 30 % , втч : а ) позики юридичним особам незабезпечені банківськими гарантіями або гарантіями інших страховиків - не більше 5 % , з них розмір позики окремому позикоодержувачу не повинен перевищувати 1 % . б ) позики юридичним особам забезпечені банківськими гарантіями або гарантіями інших страховиків не повинені перевищувати 5 % окремому позикоодержувачу. 5. Права вимоги до перестрахувальників - не більше 50 % обсягів страхових зобов’язань , переданих до перестрахування .
Заощадження Через систему Співробітники фондів населення. ваучерних і і організацій. інвестиційних фондів, банківську систему і нові організації соціального забезпечення. Основна причина того, що «гроші партії» дотепер «не знайдені», криється, очевидно, у тім, що на фінансах партії створені найбільш дієздатні комерційні структури, у тому числі найбільш респектабельні банки і спільні підприємства. Представники нової економічної еліти і політичного керівництва, як видно, змогли домовитися між собою, що, схоже, виявилося не занадто складною справою, якщо врахувати, що значна частина, як тих, так і інших ніколи належала до одного клану – партійній номенклатурі. Найбільш простий і розповсюджений метод приватизації на другому напрямку – так називана «доїння корови». Тут використовують наступну схему. НБУ надає, наприклад, підприємству спеціальний кредит для виплати задолжностьи по заробітній чи платі для інших господарських нестатків, під низькі відсотки – 5% річних. Гроші на ринкових умовах відразу поміщають у комерційний банк, що знаходиться з підприємством у «особливих» відносинах. Різницю, що виникає на цій операції, поділяють між керівниками підприємства і банківських працівників, що беруть участь у долі. 1.2 Специфіка сучасного етапу розвитку тіньової економіки Від самого початку перехідного періоду Україна у числі інших країн світу зіткнулася з проблемою тіньової економіки – не контрольованого суспільством виробництва, розподілу, обміну й споживання товарно- матеріальних цінностей і послуг, тобто приховуваних від органів державного управління й громадськості соціально-економічних відносин між окремими громадянами та соціальними групами.
![]() | 978 63 62 |