![]() 978 63 62 |
![]() |
Сочинения Доклады Контрольные Рефераты Курсовые Дипломы |
РАСПРОДАЖА |
все разделы | раздел: | Экономика и Финансы |
Фірма в умовах монополістичної конкуренції | ![]() найти еще |
![]() Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок |
Несколько видов в культуре, особенно широко - т. н. белая акация, завезенная в Европу в нач. 17 в; дерево с ажурной раскидистой кроной и белыми душистыми цветками; один из лучших медоносов. РОБИНСОН (Robinson) Генри Пич (1830-1901) - английский фотограф. Имитировал в фотографии современную ему жанровую живопись. Особую популярность ему принесли сентиментальные композиции со стихотворными комментариями ("Угасание", 1885). РОБИНСОН (Robinson) Дейвид Мур (1880-1958) - американский археолог. Труды по истории Др. Греции. РОБИНСОН Джоан (1903-83) - английский экономист, представитель посткейнсианства. Сочинения по проблемам экономического роста накопления капитала, монополии и конкуренции. РОБИНСОН (Robinson) Дэвид Морис (р. 1965) - американский спортсмен (баскетбол). Центровой "Сан-Антонио Спэрс" (1989) - команды НБА (Национальной баскетбольной ассоциации). Лучший снайпер НБА сезона 1993/94. Чемпион Олимпийских игр (1992 и 1996) и мира (1986) в составе сборной команды США. РОБИНСОН Мэри (р. 1944) - президент Ирландии с ноября 1990
Таким чином, окрема фірма має можливість в інтервалі p0’ заохочує монополію і не є стратегічним чинником, що визначає видатки і забезпечує зайнятість. На практиці підприємець, що діє в умовах монопольної конкуренції, прагне такого поєднання ціни товару і стимулюючої збут діяльності, яке буде максималізувати його прибуток. Економічні прибутки спонукають нові фірми вступити в галузь, в ході конкуренції вони будуть ліквідовані. Збитки викликають масовий вихід фірм із галузі доти, поки нормальні прибутки не будуть відновлені. Таким чином, якщо ціна просто покриває витрати на одиницю продукції при обсязі виробництва, для котрого МR = МС, то становище рівноваги досягається у довгостроковому періоді. Тобто, фірми, що діють в умовах монополістичної конкуренції, мають тенденцію до одержання нормального прибутку в довгочасному періоді. На ринках із монополістичною конкуренцією не досягаються ні ефективне використання ресурсів, ні виробнича ефективність. Монополістичний елемент викликає деяке недовикористування ресурсів для виробництва товарів в умовах цієї ринкової структури. Ціна перевищує граничні витрати в умовах рівноваги в довгостроковому періоді, указуючи, таким чином, на те, що додаткові одиниці цього товару суспільство оцінює вище, ніж альтернативні продукти, що із використанням тих же ресурсів можна було б зробити.
Они становятся типичными ("ведь честный мельник, где его сыскать?") и не предвещают в будущем ничего хорошего. Говоря о "действительном ходе развития", в условиях которого феодальный строй сменялся строем капиталистическим, Маркс пишет в "Экономическо-философских рукописях 1844 г." о том, что на данном историческом этапе неизбежно должны были взять верх "движение... над неподвижностью...", "стяжательство - над жаждой наслаждений...", "изворотливый эгоизм просвещения - над... ленивым и фантастическим эгоизмом суеверия..." 1; о том, что "необходимо, чтобы неподвижная монополия превратилась в подвижную и беспокойную монополию, в конкуренцию, а праздное наслаждение плодами чужого кровавого пота - в суетливую торговлю ими" 2. Кого могли предпочесть люди XIV века? Кто лучше: грабитель-феодал или кровосос-купец? В сущности, оба хуже, но грабитель был рецидивистом, а кровосос еще не проявил себя в полной мере. 1 К. Маркс и Ф. Энгельс. Об искусстве, т. 1. М., "Искусство", 1976, стр. 173. 2 К. Маркс и Ф. Энгельс. Об искусстве, т. 1. М., "Искусство", 1976, стр. 171
В умовах монополістичної конкуренції фірма виготовляє не однакову, а «диференційовану» продукцію і тим самим стає своєрідним «монополістом» своєї марки товару (наприклад, шоколад «Снікерс» має інші смакові властивості, ніж звичайний молочний шоколад, а зубна паста «Колгейт» відрізняється від «Фтородента» і запахом, і складом, і репутацією). На ринку монополістичної конкуренції продукція може бути диференційована також і за умовами післяпродажного обслуговування (для товарів тривалого користування), по близькості до покупців, по інтенсивності реклами. Таким чином, фірми на цьому ринку вступають у своєрідне суперництво не стільки через ціни, скільки за допомогою всякої диференціації продукції. Повсюдне змагання фірм в умовах диференціації товару не усуває монополістичної влади фірми над своїм видом товару, що дозволяє підприємству підвищувати (або понижувати) ціну на нього незалежно від конкурентів, хоча ця влада обмежена наявністю виробників аналогічних продуктів і значної свободи входу в галузь. Відносно необмежене проникнення нових конкурентів на ринок є важливою характеристикою монополістичної конкуренції. Виробники, що працюють на такому ринку, не є значними підприємствами, тому їм не потрібен великий початковий капітал.
Противоречия между ними обостряются. Только за период с 1964 по 1970 доля Японии в промышленном производстве капиталистического мира возросла с 5,8 до 9,4%, а доля Великобритании снизилась с 8,5 до 7,1%. Монополии стран, чья экономика растет быстрее, предъявляют всё новые претензии на рынки сбыта, источники сырья и сферы приложения капитала. Однако существование мировой социалистической системы и страх перед мировым революционным процессом заставляет империалистов в меньшей мере прибегать к военным конфликтам — традиционному способу разрешения взаимных противоречий. Они вынуждены расширять методы экономической экспансии и искать пути разрешения своих конфликтов главным образом в международных государственно-монополистических соглашениях. Но на этих путях противоречия не разрешаются, а лишь углубляются. В. И. Ленин определил историческое место И.: «...Империализм есть (1) — монополистический капитализм; (2) — паразитический или загнивающий капитализм; (3) — умирающий капитализм» (там же, т. 30, с. 163). Загнивание капитализма означает, что свойственные ему производственные отношения из фактора развития производительных сил, какими они были на первых порах, превратились в фактор, тормозящий их дальнейший прогресс. Ленин подчёркивал, что существенным для И. является соединение двух противоположных начал — монополии и конкуренции, вызывающее переплетение двух противоречивых тенденций, — к торможению технического прогресса и к росту производительных сил
смотреть на рефераты похожие на "Экономические взгляды Кейнса"Міністерство освіти и науки України Одеський Гідрометеорологічний інститут Факультет Комп’ютерних технологій та менеджменту 1 Кафедра менеджменту 2 природоохоронної діяльності Курсова робота з дисципліни “Мікроекономіка” на тему: Економічні погляди М.КЄЙНСА з питань теорії вживання, сберігань та інвестицій, аналіз стану розвитку малого предприємства України, аналіз поведінки фірми з виробництва жіночного одягу в умовах монополістичної конкуренції. Виконала:студентка гр.У-21 Перевірила: Клюквіна І.Н. Одеса 2000 Содержание 1.Экономические взгляды М.Кейнса по вопросам теории потребления и сбережений и инвистиций в контексте развития малого бизнеса 1.1.Несоответствие инвестиционных планов и планов сбережений
Таким чином, фірми на цьому ринку вступають у своєрідне суперництво не стільки через ціни, скільки за допомогою всякої диференціації продукції. Модель ринку монополістичної конкуренції описує множина реально існуючих ринків. Його характеристиці достатньо точно відповідають більшість галузей сфери обслуговування (у якості прикладів можна назвати мережу ресторанів, станцій технічного обслуговування, сферу банківських послуг, у виробничих галузях - це виробництво одягу, безалкогольних напоїв, прального порошку, обчислювальної техніки, комп'ютерів). Монопольність у такій моделі полягає в тому, що кожна фірма в умовах диференціації продукції володіє в деякій мірі монопольною владою над своїм товаром; вона може підвищувати і понижувати ціну на нього поза залежністю від дій конкурентів, хоча ця влада й обмежується наявністю виробників аналогічних товарів. Крім того на монополістичних ринках поряд із дрібними і середніми фірмами існують достатньо великі. При такій моделі ринку фірми намагаються розширювати свою область преваг шляхом індивідуалізації своєї продукції.
Це означає, що він одночасно акцептант ціни і регулятор кількості. 2.2.2. Недосконала конкуренція. З попереднього пункту курсової роботи видно, що “ досконально конкурентні ринки ефективно розподіляють ресурси без державного втручання, але це не означає, що реально існуючі ринкові економіки є ефективними” . На практиці конкуренція звичайно є недосконалою. Прикладами недосконалої конкуренції (imperfec compe i io ) є монолістична та олігополістична конкуренція. Монополістична конкуренція За умов монополістичної конкуренції велика кількість виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію, тобто на ринку присутні гетерогенні товари. Якщо за умов досконалої конкуренції фірми виробляють стандартизовану (однорідну) продукцію, то за умов монополістичної конкуренції виробляється диференційована продукція. Дифференціаціия стосується передовсім якості продукту чи послуг, завдяки чому у споживача складаються цінові переваги. Продукція може бути диференційована також за умовами післяпродажного обслуговування (для товарів тривалого користування), за близькістю до покупців, за інтенсивністю реклами тощо.
Остання риса монополістичної конкуренції пояснює схильність фірм до розширення кола їх споживачів, оскільки це збільшує їх прибуток. На ринках з монополістичною конкуренцією не досягаються ні ефективне використання ресурсів, ні виробнича ефективність. Монополістичний елемент викликає деяке недовикористання ресурсів для виробництва товарів. Ціна перевищує граничні витрати в умовах рівноваги в ДП, вказуючи, таким чином, на те, що додаткові одиниці цього товару суспільство оцінює вище, ніж альтернативні продукти, які з використанням тих же ресурсів можна було б виготовити. Більше того, на противагу фірмам, діючим в умовах чистої конкуренції, при монополістичній конкуренції фірми виробляють трохи менший, ніж найбільш ефективний об’єм продукції. Виробництво вимагає більш високих витрат на одиницю продукції, ніж досягаємий мінімум. Це, в свою чергу, означає встановлення ціни дещо нижчої, ніж в умовах чистої конкуренції. Галузі з монополістичною конкуренцією достатньо часто переповнені фірмами, які діють без досягнення оптимальних потужностей (типовими прикладами цього служать багато видів підприємств роздрібної торгівлі, наприклад, 30 чи 40 бензозаправних станцій, які розміщуються в мсті середнього розміру і всі діють з збиткової виробничою потужністю, тому що, як в даному прикладі, потік автомобілів розподіляється між даними бензозаправними станціями нерівномірно).
За таких розумів фірма винна бути монополістом, щоб ефективно робити. Монополіст зможе вижити на такому ринку, роблячи з більш низькими середніми витратами. Можливо, з урахуванням економічного прибутку це виллється в більш низьку ціну на ринку. Іноді ефект росту масштабів виробництва говорити в захист монополії. Існує зворотна ситуація. коли витрати конкурентного продавця можуть бути нижче, ніж у монополіста ( Х - неефективність ). Остання має місце тоді, коли фактичні витрати фірми для будь-якого обсягу виробництва вище, ніж мінімально можливі. Така ситуація створюється винятково з вини самої фірми. Монополісту, над яким не довлеют конкуренти, легше потрапити в таку ситуацію, чим конкурентному виробнику, що змушений постійно стежити за своєю внутрішньою ефективністю. Х - неефективність тим більше, чим менше ступінь конкуретностигалузі. Хоча. звичайно, монополія не вигідна споживачам, тому що відбирає в них доходи, але бувають окремі випадки, коли монополія приносить доход не тільки собі але і споживачам. Критикуючи монополію необхідно враховувати всю специфіку даного ринку. Цінова еластичнісь має велике значення для фірм-ціношукачів, які намагаються знайти таку ціну, яка б забезпечувала максимум прибутку (чиста монополія, монополістична конкуренція, цінова дискримінація та ін.).----------------------- Эластичный спрос Цена P (P D Количество Q (Q Неэластичный спрос Цена P D (P Количество Q (Q Спрос с единичной эластичностью Цена P (P= (Q (P D Количество Q (Q Совершенно неэластичный спрос Цена P D Количество Q Совершенно эластичный спрос Цена P D Количество Q Неэластичный спрос Цена P D (P Количество Q (Q
Європейський університет Черкаська філія Н.А. Єфіменко мікроекономіка Конспект лекцій Черкаси 2004 Зміст тема №1. предмет тема №2. Основи теорії попиту та пропозиції.10 тема №3. Еластичність попиту та пропозиції.18 тема №4. основи теорії поведінки споживача в ринкових тема №5. ординалістська теорія поведінки споживача.25 тема №6. моделювання поведінки споживача на ринку тема №7. мікроекономічна модель підприємства.38 тема №8. Витрати і результати виробництва. оптимум тема №9. ринок досконалої тема № 10. фірма на ринку досконалої конкуренції.55 тема №11. конкурентна фірма в короткостроковому тема №12. монопольний тема №13. монопольна влада та антимонопольна політика тема №14. 76 тема №15. монополістична конкуренція. 83 тема №16. загальна характеристика факторних ринків. 87 тема №17. ринок праці. ринок капіталу та природних .90 тема №18. загальна рівновага та зовнішні ефекти.97 список використаної та рекомендованої Тема 1 Предмет мікроекономіки. План лекції. 1. Предмет мікроекономіки. Мікроекономіка в системі економічних наук. 2. Методи мікроекономічного аналізу. 3. Обмеженість ресурсів та безмежність потреб. Проблема вибору. Література: . 1.1 Предмет мікроекономіки.
Разом з тим з’являються нові властивості економічного співробітництва людей. Вони пов’язані зі змінами в конкуренції та новою економічною ролю держави. В змішаній економічній системі домінує недосконала конкуренція. Вона може бути подана одним з тьох видів: . Монополістична конкуренція – незалежні один від одного продавці пропонують подібні товари, тобто вони задовольняють одну й туж потребу, намагаючись надати їм особливі якості. . Олігополістична конкуренція – декілька великих підприємств забезпечують основне виробництво товарів. . Чиста монополія – товар пропонується одним продавцем Економічна діяльність держави розширює свої економічні функції, активно здійснює регулювання економічних процесів. Основні причини нової ролі держави в економіці: . Ринок потребує захист від дії сил, що викликають обмеження або фактичне усунення конкуренції. В той же час наявність конкуренції – необхідна умова нормальної роботи ринкового механізму по розподілу ресурсів, товарів. . В економіці виникли коливання ділової активності, коливання загального рівня цін, безробіття та ін.
Маркетингові стратегії можна класифікувати на базові стратегії, стратегії зростання і конкурентні стратегії. Базові стратегії, у свою чергу, можна розділити на: 1) лідерство в зниженні витрат; 2) диференціація; 3) фокусування (спеціалізація). Стратегія лідерства за рахунок економії на витратах. Дана стратегія спирається на продуктивність праці і має на увазі ретельний контроль за постійними витратами, інвестиції у виробництво, ретельне опрацювання нових товарів, невисокі збутові і рекламні витрати. В центрі уваги — нижчі в порівнянні з конкурентами витрати; домінуюча роль відводиться виробництву. Стратегія диференціації. Метою подібної стратегії є додання послугам (товарам) відмітних властивостей, які важливі для покупця і які відрізняють компанію від конкурентів. Тобто фірма прагне створити ситуацію монополістичної конкуренції, в якій вона, завдяки своїм відмітним особливостям, володіє значною ринковою силою. Диференціація може приймати різні форми (імідж марки, технологічна досконалість, зовнішній вигляд, після продажний сервіс), передбачає, перш за все, чітку організацію маркетингу, координацію дій НІОКР, виробництва і маркетингу.
Така система не має достатніх стимулів економічної діяльності, тому змушена широко застосовувати неекономічні методи примусу до праці. Співвідношення ринкового механізму і державного регулювання таке, що останнє існує як засіб забезпечення свободи дії першого, а його розвиток диктується потребами ринку. Отже, змішана економіка – це регульована ринкова економіка; сучасна ринкова економіка. 3. Змішана економічна система моделі змішаної економіки У другій половині XIX ст. в економіці розвинутих країн відбулися значні зміни, які зумовили виникнення монополій та' створення передумов для державного втручання в економіку. З'явилися такі нові типи ринкових структур, як монополістична конкуренція, олігополія та чиста монополія. Прийшла так звана проміжна модель управління, що стала основою сучасної змішаної економіки. Вона називається змішаною, оскільки в ній поєднуються і ринкові, і державні механізми регулювання; існує велика різноманітність форм власності і, відповідно, різноманітні типи господарської діяльності; розвиваються процеси соціалізації економіки; принципово нову роль відіграє держава.
Визначення резервів зниження собівартості та впливу її окремих елементів закладені в усуненні або скороченні витрат , що не є необхідними при нормальній організації виробничого процесу (наднормативна витрата сировини , матеріалів , палива , енергії , доплати робітником за відступ від нормальних умов праці і понаднормові роботи , платежі по регресивних позовах і т.п.). Виявлення цих зайвих витрат потребує особливих методів і уваги колективу підприємства. Їх можна виявити проведенням спеціальних обстежень і одночасного урахування , при аналізі даних нормативного урахування витрат на виробництві , ретельному аналізі планових і фактичних витрат на виробництво.----------------------- Чиста монополія Визначення типу ринку. Олігополія Монополістична конкуренція Чиста конкуренція Стратегія орієнтації на покриття витрат Стратегія орієнтації на ціни лідерів Стратегія орієнтації на ринкові ціни Визначення ціни за допомогою орієнтації на ціни конкурента , або за рахунок слідування за цінами конкурента , або застосування політики прориву на ринок.
Таким механізмом стали буржуазна демократія, парламентаризм, законність. Держава забезпечувала сприятливі умови для розвитку капіталістичних суспільних відносин. Класова боротьба ще не досягла особливої гостроти. Другий етап розвитку буржуазної держави збігся з періодом монополістичного капіталізму. Його можна назвати етапом початку і поглиблення кризи буржуазної державності (кінець XIX ст .- перша половина XX ст.). В економіці на даному етапі відбуваються великі зміни. Малі підприємства і фірми для підвищення конкуренції об'єднуються, монополізуються різні види виробництва і розподілу, виникають потужні об'єднання - трести, синдикати, корпорації і т. п.; посилюється експлуатація робітничого класу, платоспроможний попит населення відстає від виробництва товарів. Наслідком цього стали періодичні кризи і депресії, супроводжуючись банкрутством підприємств, зростанням безробіття, загостренням класової боротьби. Монополізація і концентрація капіталу призвели до обсягів збільшення робітничого класу, який став носієм революційних ідей. Паризька Комуна 1871 р. - історично перша спроба робітничого класу завоювати революційним шляхом державну владу і використовувати її в своїх інтересах.
Ще у харчовій промисловості існували синдикат “Дріжжі”, соляна монополія, тютюновий трест. Монополії охопили своєю діяльністю й інші галузі народного господарства. Напередодні першої світової війни в Україні вже не було жодної важливої галузі промисловості, щоб не була монополізована. Усі монополістичні об’єднання, що діяли в Україні мали не регіональне, а загальноімперське значення 3. Види монополій. 3.1. Адміністративна, природна, економічна монополії Протягом всієї історії розвитку монополій, вони були представлені різними видами, які можна класифікувати за такими ознаками: 1) За причиною виникнення. За такою ознакою можна виділити три основні види монополій – природна, адміністративна, економічна. Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на даний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. В її ocнові — особливості технологій виробництва й обслуговування спожива- чів. Тут конкуренція неможлива або небажана, бо при входжені в галузь інших фірм, витрати на виготовлені продукції зростуть. Причиною є економія від маштабу – чим більше вироблено продукції, тим менша її вартість.
Гіперінфляція характеризується перевищенням темпів знецінення грошей на 40 – 45 % на місяць. На цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції, падає їхня роль в економіці, відбувається натуралізація господарських зв'язків, поширюються бартерні операції, порушуються фінансовий та кредитний механізми, розвиваються неорганізовані, стихійні процеси в економіці тощо. Інфляційний процес по-різному розвивається і виявляється в умовах відносної дії всіх ринкових чинників в економіці і в командно- адміністративній економічній системі. Закономірності й особливості інфляційного процесу найповніше виявляються в розвинутій ринковій системі господарювання. Проте і в цих умовах розвиток інфляції зазнає деформуючого впливу зовнішніх факторів. Передусім це – циклічність процесу сучасного виробництва та державне регулювання економіки. У міру посилення державно- монополістичного втручання у виробничі процеси відбувається деформація економічного циклу, а водночас поглиблюється зв'язок інфляційного процесу з його певними фазами.
![]() | 978 63 62 |