Роля мовы у жыццi грамадвства

 Канстытуцыя Рэспублiкi Беларусь ад 15 сакавiка 1994 года (на белорусском языке)

Кожны мае права захоўваць сваю нацыянальную прыналежнасць, таксама як нiхто не можа быць прымушаны да вызначэння i ўказання нацыянальнай прыналежнасцi. Знявага нацыянальнай годнасцi караецца згодна з законам. Кожны мае права карыстацца роднай мовай, выбiраць мову зносiн. Дзяржава гарантуе ў адпаведнасцi з законам свабоду выбару мовы выхавання i навучання. Артыкул 51. Кожны мае права на ўдзел у культурным жыццi. Гэта права забяспечваецца агульнадаступнасцю каштоўнасцей айчыннай i сусветнай культуры, якiя знаходзяцца ў дзяржаўных i грамадскiх фондах, развiццём сеткi культурна-асветных устаноў. Свабода мастацкай, навуковай, тэхнiчнай творчасцi i выкладання гарантуецца. Iнтэлектуальная ўласнасць ахоўваецца законам. Артыкул 52. Кожны, хто знаходзiцца на тэрыторыi Рэспублiкi Беларусь, абавязаны выконваць яе Канстытуцыю, законы i паважаць нацыянальныя традыцыi. Артыкул 53. Кожны абавязаны паважаць годнасць, правы, свабоды, законныя iнтарэсы iншых асоб. Артыкул 54. Кожны абавязаны берагчы гiсторыка-культурную спадчыну i iншыя культурныя каштоўнасцi. Артыкул 55

 Мова і мислення

Внутріш­нє мовлення, таким чином, є проміжною ланкою між мисленням і зовнішнім (звучним) мовленням (див.: ). Однак внутрішнє мов- лення — не єдиний засіб, за допомогою якого відбува­ється формування й вираження думки. Деякі розумові процеси відбуваються без внутрішнього мовлення з ви­користанням, наприклад, лише зорових чи моторних образів. Досить часто доводиться стикатися з випадка­ми, про які можна сказати: «На язиці вертиться, а ска­зати не можу». 3. Роль мови у процесі пізнання Розмірковуючи над природою мови, людина спо­чатку розкривала в ній категорії мислення, тобто встановлювала вплив мислення на мову. Однак уже у XVIII ст. Джеймс Монбоддо і Готфрід Гердер у своїх працях розглядають цю проблему різнобічно. Особ­ливу увагу ролі мови в процесах пізнання приділив В. фон Гумбольдт. За Гумбольдтом, вивчення нової мови рівнозначне набуттю нового погляду на попе­реднє світосприйняття. Люди, що розмовляють різни­ми мовами, бачать світ по-різному, бо кожна мова членує навколипініи світ по-своєму і в кінцевому підсумку вона є своєрідною сіткою, що накидається на пізнаваний світ.

 Театральная Энциклопедия

СУЛЕЙМАНОВ, Гата Зулкафилович (р. 15.VI. 191?) - башк. сов. артист оперы (высокий бас) и драмы. Нар. арт. Башк. АССР (1963). Чл. Коммунистич. партии с 1944. В 1943 окончил Башк. отделение Моск. консерватории по классу вокала проф. М. В. Владимировой. В 1929 музыкант Башк. передвижного т-ра, в 1933 - актёр Баймакского колх.-совх. т-ра, в 1941-48 - солист Башк. т-ра оперы и балета, с 1948 - артист Башк. т-ра драмы (Уфа). С 1946 ведёт педагогич. работу в Уфимском уч-ще иск-в. Написал (совм. с К. Рахимовым) учебник "Уроки пения и музыки". Партии: Хаубан-батыр ("Акбузат" Спадавеккиа и Заи-мова), Курмый ("Карлугас" Чемберджи), Алакай, Хидият ("Айхылу" Пейко и Валеева), старый Бураш ("Алтынчеч" Жиганова), Ямадори ("Чио-Чио-сан") и др. Роли: Юлай, Гайса ("Хакмар", "Зимогуры" Мифтахова), Кара гол (о. п. Юлтыя), Шатмурат, Султан, Кулый Баита-шев ("Карлугас", "Салават" Бикбая), Ажмагул ("Похищение девушки" Карима) и др. А. Ив. СУЛЕЙМАНОВА, Гузель Галеевна (р. 25.II.1927)- башк. сов. артистка балета. Нар. арт. РСФСР (1955). Чл. Коммунистич. партии с 1959

 Мова і нація

У їхній реалізації прогрес справді набув вигляду «язичницького ідола, котрий не бажав пити нектар інакше, ніж із черепів убитих» (А. Камю). На цвинтарі мов мала торжествувати Мова. Але оскільки «доля утопії – у служінні цинізмові» (А. Камю), то на роль Мови була призначена одна з мов, причому та сама, заради якої заборонялись усі інші мови в добільшовицькій Росії. Українська мова була поставлена в центрi полiгону, де проводився експеримент «злиття мов». «Зливали» саме її, вiдцiджуючи з неї самобутнi, специфiчнi ознаки i перетворюючи її на «блiду й незграбну копiю росiйської мови» (С. Караванський) зi слiдами ерозії та ознаками примiтивiзму. Деформацiї був пiдданий правопис, фонетика, граматика i особливо лексика. Коли вживали «валiза», а не «чемодан», «фотель», а не «крiсло», «вiд дня народження», а не «з дня народження», то це вже трактувалось як iнакомислення (Л. Кореневич). Звертає на себе увагу те, що вилучалися не будь-які слова, скажімо, «дорога», «вода», «ліс», а такі лексичні та фразеологічні одиниці, які мають національно-символічний зміст: «Україна», «Київська Русь», «козак», «Запорізька Січ», «рідна мова», «українська нація».

 Театральная Энциклопедия

Тур), Грачёва ("Заря над Каспием" Касу-мова), Е. X. ФЙЛИПСОН, Артур (1.IV.1906-27.X.1950) - латыш. сов. артист. Засл. арт. Латв. ССР (1945). В 1927 окончил 1-ю студию Художеств, т-ра в Риге и вступил в труппу этого т-ра. Вначале играл эпизодич. роли, в 1934 с успехом исполнил роль Брута ("Юлий Цезарь" Шекспира). Талант Ф. раскрылся на сов. сцене, где он создал яркие, монументальные образы: Спартак ("Спартак" Упита, 1945), Егор Булычев (1946), Лачплесис ("Огонь и ночь" Райниса; Гос. пр. СССР, 1947), Каренин ("Анна Каренина", 1949), Троекуров ("Дубровский" по Пушкину, 1949), Минтаут ("Инду-лис и Ария" Райниса, 1950). Яркий реалистич. актёр, Ф. создал колоритные образы, исполненные скульптурной завершённости, выразительности, разнообразия красок. Лит.: Muizniece N., Plasuma un tales alcejs, "Teatris un Dzive", AlmanahsV., Riga, 1961, 1pp. 436-56. D у ФЙЛЛИПС (Phillips), Стивен (28.VII.1868-9.XIL 1915) - англ. драматург, поэт. Лит. деятельность начал в 1890. Гастролировал по стране с труппой Ф. Бенсона. В 1900 написал свою лучшую пьесу "Пао-ло и Франческа" (1901, т-р "Сент-Джеймсес"). Среди др. пьес Ф.:"Ирод" ( 1900, т-р "X эр маджестис"), "Улисс" (1902, там же), "Нерон" (1906, там же, все три пьесы пост. Г. Б

 Когнітивна лінгвістика

Не всі структури репрезентації знань мають лінгвальний характер. Диференціація різних структур знань, визначення загальних принципів їх формування, вияв­лення ролі мови в їх репрезентації, розумінні та інтер­претації становить предмет когнітивної семантики — найбільш важливого і найбільш опрацьованого розділу когнітивної лінгвістики. Представниками когнітивного підходу в семантиці є переважно американські вчені Дж. Лакофф, Р. Ланга-кер, Р. Джекендофф, Ч. Філлмор, Л. Талмі, А. Гольд-берг, Дж. Тейлор, Ж. Фоконьє, Б. Рудзка-Остін, А. Чен-кі та ін. Відомою є праця Р. Джекендоффа «Семантика і когнітивна діяльність» (1983), в якій обґрунтовано зв'язок семантики з психологією. Зокрема у ній дово­диться, що при сприйнятті мовлення людина користу­ється тими самими механізмами, що й при сприйнятті загалом (зоровому, музики тощо). Представники когнітивної семантики вважають, що їх головне завдання — виявити і пояснити, як організо­ване знання про світ у свідомості людини і як формуються та фіксуються поняття про світ. Тому вони роз­глядають семантику і мовні проблеми загалом через призму пов'язаних із лінгвістикою наук — герменев­тикою (від грец. herme~ eu ik6s «пояснювальний»; мистецтво тлумачення текстів, учення про принципи їх інтерпретації); Гештальтпсихологією (одна з осно­вних шкіл зарубіжної, переважно німецької, психології першої половини XX ст., яка висунула принцип ціліс­ності (ґештальт) як основу в дослідженні складних психічних явищ), когнітивною психологією (один із напрямів переважно американської психології, що роз­глядає всі психічні процеси як опосередковані пізнава­льними (когнітивними) чинниками) та ін.

 Культура стародавнього сходу

Викликає повагу стародавність і самобутність давньоіндійської культури, її внутрішня різноманітність (етнічна та соціальна), що проявилося і в особливій соціокультурній ролі мов. Слід також пам’ятати про особливе значення кастової системи, її вплив на культурні процеси брахманізму, індуїзму та буддизму. Це дає змогу зрозуміти справжній зміст, смисл та історію формування багатьох східних культів, таких як дзен-буддизм, “місія Рамакрішни” тощо. Об’єктивний науковий погляд на цю проблему знімає з неї ореол містичності, дешевої сенсаційності. Зрозуміло, що критичний аналіз цих культів не можна зводити до примітивного їх осудження, забезпечення наявності в них будь-якого позитивного змісту. Стародавній Сход мав великий вплив на формування культур Стародавньої Греції та Риму: відомий цілий ряд грецьких запозичень у єгиптян, шумерів, вавілонян, ассірійців, фінікійців тощо. Це і грецький алфавіт, який виник під прямим впливом Фінікії, і філософські знання Еллади на основі творчого засвоєння наукової спадщини єгиптян і вавілонян, і астрономічні навички, які йдуть від шумерів, і багато іншого.

 Гердер Йоганн Готфрід

Наголошення Гердером на провідній формотворчій ролі мови й поезії в колективному житті людей («мова виражає колективний досвід групи», «поет є творцем народу» і «ми живемо у світі, який створюємо самі»), його віра в те, що нації є природними спільнотами і що людину визначає її належність до особливої групи, культури, нації, виключно в лоні яких вона може розквітнути, його переконаність у тому, що вся діяльність людини є передусім актом самовираження, що втілює в собі загальне бачення життя, його послідовна концепція культури як унікальної саморозвинної цілісності, кожне відгалуження якої несе на собі незгладний відбиток єдиного стилю, його пристрасне обстоювання того, що не існує «вищого» народу – жодного Favori volk (вибраного народу), який має історичне право нав’язувати свій шлях розвитку «нижчим» народам, його заява про те, що жодна культура не є всього лише підмурівком для її наступників, оскільки кожна є незрівнянною й існує згідно зі своїми власними законами, його палкий виступ на захист розмаїття як самоцінності, а також його рішуча боротьба проти механістичної психології таких мислителів, як Декарт і Кант, які розтинали цілісну особистість на мертві сегменти волі, розуму, пізнання тощо, – усі ці ідеї спричинилися до революційних зрушень у європейській свідомості.

 Неогумбольдтіанство – течія мовознавста

Надзвичайно актуальним є положення Сепіра, що випливає з функції соціальної солідарності, про важли­ву роль мови у становленні й розвитку національної самосвідомості. Отже, Сепір порушив і зробив спробу вирішити ба­гато лінгвокультурологічних проблем, які залишають­ся актуальними і в наш час. 4. Лінгвістичні погляди Б. Уорфа. Ідеї Сепіра розвинув американський учений Беджа-мен Уорф (1897—1941). За фахом він був не професій­ним мовознавцем, а інженером з техніки безпеки і слу­жив у страховій компанії. Як інженера з техніки безпеки, Уорфа цікавили причини пожеж. Унаслідок тривалих їх пошуків він дійшов висновку, що нерідко причиною пожеж є мова, яка не завжди точно відображає навколишній світ. Так, зокрема, на складі, де цистерни з бензином, робітники ніколи не дозволяють собі палити цигарки, бо знають, що це небезпечно. Проте, коли цистерни порожні, вони це роблять, вважаючи, що порожня цистерна нічим не загрожує. Так слово порожній (англ. emp y) дезорієнтує робітників, впливаючи на їхню небезпечну поведінку. Насправді нічого порожнього в природі не існує. Усе заповнене повітрям, невидимими мікроорганізмами тощо. У «порожніх» бензинових цистернах є випари, не менш небезпечні, ніж бензин.

 Мовний дискурс

Згідно з матеріалами нашого дослідження, не рідкістю для наукового дискурсу є вживання питальних речень, які завжди є орієнтованими на адресата, в іншому випадку вони втрачають будь-який зміст. Їх мета – створити проблемну ситуацію, закцентувавши увагу на конкретному моменті та втягнути адресата в науковий диспут.Наприклад, How did he co i e s break apar i he firs place? Why do ’ we o ice he mass i crease predic ed by rela ivi y heory i ordi ary life? . Типовим є виклад інформації наукового дискурсу від третьої особи однини, тобто автор не розкриває себе, виступаючи таким чином у ролі стороннього, об’єктивного спостерігача, який неупереджено описує події, а, отже дає можливість адресату сформувати власне ставлення до запропонованих фактів. Характерним є широке використання пасивних конструкцій ( he acid was ake , oxyge was produced, he orga isms were weighed) та безособових речень (i is o jus a for u a e coi cide ce, i is evide , i is freque ly desirable, i is esse ial). Разом з тим, існує існує тенденція до побудови авторської мови у першій особі множини (we are comi g o realize, we are begi i g o see). “Ми” має подвійне значення.

 Галицко-Волынское княжество (Галицько – Волинське князівство)

Належні раніше до Галицько-Волинського князівства землі між Дністром і Прутом, в тому числі територія сучасної Буковини, опинились v складі Молдавського князівства, яке саме в той час сформувалось. Поряд з румунською більшістю значну частину населення цього князівства становили українці, а деякі волості були цілком українськими. В устрої і правовій системі Молдавського князівства було чимало рис, які сформувались у Галицько-волинському князівстві, навіть грамоти господарів (князів) Молдавії протягом тривалого часу укладались українською мовою. У культурному житті Галицьке- Волинської землі, як і всюди у той час, велику роль відігравали церковні установи - монастирі, єпископії,парафії. Літерні позначки на глиняному посуді і свинцевих пломбах, написи на речах повсякденного вжитку (прясельце, кістяна ручка ножа) засвідчують, що письменні люди були також і в середовищі ремісників, рядових дружинників. У Звенигороді та Бересті знайдено берестяні грамоти, у Звенигороді, Перемишлі, Галичі, Львові — бронзові стилуси (писала) для писання на воскових табличках.

 Культ давних славянских богов Рода и Рожениц

Міністерство освіти і науки Украіни Дніпропетровський Національний Університет Факультет украінськоі філології та мистецтвознавства Реферат зі вступу до слов’янської філології на тему: Культ Роду і Рожаниць Виконала м.Дніпропетровськ 2003 Світлий ірій вважався в древніх слов'ян джерелом усілякого життя, прабатьківщиною рослин, птиць та звірів. Були й Боги, особливі «відповідальні» за процвітання і приплід усього живого в природі, а також за збільшення роду людського, за шлюб й кохання між людьми. Це — Рід та Рожаниці, які згадуються в древньорусській літературі. Учені давно ведуть суперечки про те, наскільки важливу роль відводили слов'яни Богові на ім'я Рід. Деякі стверджують, що це дрібне «сімейне» Божество на зразок Домовика. Інші, навпаки, вважають Рода одним з найважливіших верховних богів, приймавших участь у творенні Всесвіту: згідно віруванням древніх словян, саме він посилає з небес на Землю душі людей, коли народжуються діти. Крім того, дослідники пропонують брати до уваги, скільки найважливіших слів походить від кореня «рід», співзвучного імені цього Бога: РОДня, вРОЖай (а що може бути найголовнішим для древньої людини!), РОДина, природа. І навіть родинне йому англійське слово «гео.», що означає «червоний».У докладних словниках російської мови (наприклад, у тім, що наприкінці XIX століття складено В. И. Далем) перелік цих слів з поясненням змісту займає не одну сторінку.

 Політична соціалізація молодших школярів (на прикладі контент-аналізу підручників для початкової школи)

Це – символи рушнику, вишиванки, хлібу, калини.№ І міфоло- гізовані образи козака – запорожця, Запорізької Січі. Це і історичні постаті, що стали напівлегендарними в національній свідомості: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Тарас Шевченко, 1. Алмонд Г., Верба С. Згадана праця. – С. 133. -39- Іван Франко, Леся Українка. Це – звичайно, і глибинний релігійний чинник – православна традиція, Церква, Собор. Це – неповторна краса рідної землі і т.д. Тобто мова йде про традиційні цінності, які укорінені дуже глибоко у підсвідомості на архетипічному рівні. Вони є відображенням національного менталітету і спільної історичної долі. У дитячому віці, враховуючі особливості психології молодших школярів дуже важливу роль відіграють і народні казки, легенди, пісні, ігри, свята. Згадаємо і історичне минуле – в плані козацьких демократичних традицій (неважливо, якими були запорожці насправді, важливо – який міф про них ми закладемо у дитячу свідомість), у попередніх розділах ми говорили, що діти краще розуміють історичне минуле, якщо воно пов’язуються з сьогоденням.

 Ролевые игры на уроках английского языка

У процесі такої взаємодії відбувається обмін діяльністю - обмін знаннями, вміннями, які є необхідними для досягнення ігрової мети. На думку вчених та педагогів можна виокремити такі основні переваги використання рольових ігор: . учні повинні будуть використовувати мовний матеріал в ситуаціях, близьких до реального життя; . такий вид ігор дозволяє оволодіти навчальним матеріалом та, закріплюючи його, усвідомлено засвоїти специфіку його використання у мовленні; . рольові ігри розвивають та удосконалюють мовленнєво-розумову діяльність та створюють умови психологічної готовності до спілкування; . у учнів з'являється бажання спілкуватись іноземною мовою і після уроків, тобто ігри стимулюють внутрішні мотиви до вивчення мови; . рольові ігри максимально стимулюють активність учнів, що є необхідним для досягнення мети гри; . у учнів є можливість використовувати мову самостійно, без прямого контролю з боку вчителя, та учні охоче концентруються на роботі, так як самі окреслюють свій внесок у роботу під час гри ; . проведення ігор стимулює дисципліну учнів - жоден учень, якому цікаво те, що він робить, не буде порушувати поведінку.

 Ролевые игры на уроках английского языка на основной ступени обучения в средней школе

Практично весь навчальний час у рольовій грі відведено на мовленнєву практику, при цьому не тільки учень, що говорить, але і слухаючий максимально активний, тому що він повинний зрозуміти і запам'ятати репліку партнера, співвіднести її із ситуацією, визначити наскільки вона релевантна ситуації і задачі спілкування, і правильно відреагувати на репліку. Гри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Учні активно працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; учитель лише керує навчальною діяльністю. 7) Рольова гра приємна для учнів. Як тільки учні починають розуміти, що саме від них потрібно, вони з задоволенням дають волю своїй уяві. А оскільки це заняття їм подобається, навчальний матеріал засвоюється набагато ефективніше. 8) У ході рольової гри учні, хоча й в елементарній формі, знайомляться з технологією театру. Учитель повинний піклуватися про простий реквізит. Заохочується усяка вигадка, тому що в навчальних умовах можливості в цьому відношенні обмежені.

 Екзистенцiальна фiлософiя, ii основнi напрями

Отже, подолання відчуження можливо на щляху переорієнтації людини на суто особистісне світосприйняття і адекватний йому спосіб життя. Інакшої точки зору дотримувався К.Ясперс. На його думку, подолання відчуження полягає в розвитку комунікації, у глибоко індивідуальному і інтимному спілкуванні, у вихованні в собі здатності до дискусії, у протистоянні всякому фанатизму. Ж.-П.Cартр стверджував, що невідчужуваність свободи людини, з одного боку, і фундаментальна конфліктність міжособистісних відносин, з іншого, антитеза творчої індивідуальної практики і безликого, інертного соціального буття з необхідністю породжують відчуження. Цей філософ розрізняв “синхронічне” та “діахронічне” відчуження. Останнє є результатом опредмечивання, воно постійно присутнє у предметній діяльносчті людини. М.Хайдеггер розглядав відчуження як форму існування людини в обезличеному світі повсякденності. На його думку, відчуження виявляється у виконанні індивідом соціальних ролей, в підпорядкуванні його суспільним нормам поведінки, мислення, мови.

 Шпаргалки для экзамена по Философии(НТУУ"КПИ", Украина)

Практичний розум – це воля, що спрямована не на пізнання, а на діяльність, яка керує людськими вчинками і поведінкою. Вчення Фоми Аквінського про людину ґрунтується на уявленні про єдність душі і тіла в кожній особі. Душа нематеріальна і не субстанціальна, вона отримує свою завершеність тільки через зв'язки з тілом. Особистість для Фоми Аквінського є найблагороднішою в усій розумній природі. За Фомою розум вищий від волі, але любов до Бога набагато важливіша за пізнання його.34.Розвиток філософської думки в Україні. Загальна характеристика.35.києво-Могилянська аадемія і її вплив на розвиток філософської думки українського та інших словянських народів. Визначну роль у духовному відродженні українського народу відіграла Кисво- Могилянська академія, що була заснована в 1632 р. Довгий час Академія була осередком професійної діяльності в галузі науки і філософії не тільки в Україні, вона задовольняла освітні потреби Росії, Білорусії. Особливе значення мало вивчення мов, що відкривало доступ до ознайомлення мовою оригіналу праць грецьких, римських авторів. Найпопулярнішим предметом серед студентів була риторика, яка формувала високу культуру логічного мислення.

 Шпоры по финансам

Правова характеристика бюджету пов'язана із його законодавчим регулюванням, як у сфері бюджетних взаємовідносин, так і у сфері його складання і виконання як фінансового плану. Бюджет виступає документом, в якому подається розпис доходів і видатків, що затверджується у формі закону. Структура бюджету як фінансового плану характеризується складом і питомою вагою доходів і видатків. Бюджет як фінансовий план відіграє дуже важливу роль в діяльності держави. Він визначає її можливості й пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це документ, що спрямовує фінансову діяльність держави, робить її конкретною і фінансово забезпеченою. За матеріальним змістом бюджет являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету характеризує річну суму коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і проводиться фінансування видатків.Система державних фінансів Склад державних фінансів розглядається за ланками і рівнями органів державної влади й управління.