Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині

 Большая Советская Энциклопедия (МО)

Одни виды растений погибают при слабых морозах (например, деревья лимона гибнут при температуре от — 5 до — 12 °С), другие — способны выживать в самые суровые зимы (например, некоторые яблони выдерживают морозы до — 40 °С); лиственница, берёза и другие деревья в Восточной Сибири могут выживать при — 70 °С. Неодинаковой М. обладают даже разные сорта одного и того же вида растений: например, одни сорта озимой пшеницы погибают при температуре ниже — 15 °С, другие — лишь при — 23 °С. Поэтому один из наиболее эффективных приёмов повышения М. — выведение морозоустойчивых сортов и правильное их районирование. На М. влияют также почвенно-климатические условия и агротехнические приёмы, которые обеспечивают растениям оптимальные условия питания, водоснабжения, аэрации. Культурные растения в естественных условиях (в поле или саду) обычно не достигают максимальной М., т. к. условия подготовки к зиме часто складываются неблагоприятно. Озимая пшеница, например, вымерзает при температуре ниже — 15 °С на глубине узла кущения; после закаливания в лабораторных условиях она может выдержать морозы до — 30 °С

 Армоване цегляне мурування перегородок

Застосовують для бетонів, монолітних і збірних конструкцій з підвищеною відпускною міцністю. Пластифікований портландцемент. Отримують, додаючи до клінкеру гідрофобні поверхово-активні речовини, наприклад, сульфітно-спиртову барду (ССБ) у кількості 0,15-0,25%. Такий цемент значно підвищує пластичність розчинних і бетонних сумішей порівняно зі звичайним портландцементом при однакових витратах води. Це дозволяє зменшити витрату портландцементу, підвищити міцність і морозостійкість бетонів і розчинів. Білий портландцемент. Отримують з білих каолінових і чистих вапняків або крейди з мінімальним вмістом окислів заліза, марганцю і хрому. На основі білого цементу і лугостійких пігментів (сурику, ультрамарину) отримують кольорові цементи. Марки таких цементів: 300,400, 500. Ці цементи застосовують для опоряджувальних робіт. 3. Інструменти, приладдя, інвентар Продуктивність праці муляра багато в чому залежить від якості ручного інструменту. Кельма типу КБ (Рис. 3.1.а) - це лопатка з тонколистового сталевого полотна із зігнутою ручкою з древини твердих порід.

 Вечное движение (О жизни и о себе)

Лысенко: о его неправильных методах посадки леса, о провале разведения ветвистой пшеницы, о провале создания сортов озимых пшениц для Сибири, об ошибках в теории вида. Резкой критике подверг бюро биологического отделения, которое отрицало такие прогрессивные методы, как полиплоидия и радиационная биология. Я сказал также об отставании Института генетики, руководимого Т. Д. Лысенко, от уровня современных методов и задач, вставших перед генетикой. После моего выступления дружелюбие А. И. Опарина ко мне, конечно, заметно ослабло, но не допустить организации лаборатории радиационной генетики он уже не смог. Прямое отношение к новому положению в генетике имело постановление январского Пленума ЦК КПСС 1955 года. Учитывая, что посевы кукурузы гибридными семенами являются мощным средством повышения урожайности, Пленум ЦК КПСС постановил организовать производство этих семян, с тем чтобы в ближайшие два-три года перейти на посевы кукурузы только гибридными семенами. Метод получения гибридных семян через скрещивание самоопыленных линий был разработан в лабораториях экспериментальной генетики. Н. И

 Достижения селекции

Скрещивание с воспитанием позволило вывести сорт груши "бере зимняя Мичурина". Исходными особями послужили уссурийская груша и южный сорт груши "бере рояль". Мичурин получил гибриды вишни и черемухи, терна и сливы, яблони и груши, ежевики и малины, рябины и боярышника, персика и абрикоса, тыквы и дыни, дыни и арбуза. Большинство сортов Мичурина — сложные гетерозиготы. Для сохранения уникальных качеств их можно размножать только весьма непростым вегетативным путем: отводками и прививками. По этой причине сорта Мичурина не получили широкого распространения. Значение его работ было преувеличено; как пережитки минувшей эпохи звучат сегодня и мичуринские лозунги о том, что мы не можем ждать от природы милостей, а должны сами взять у нее все, что нам нужно. Достижения селекции За последнее столетие селекционеры добились поразительных успехов. Урожайность зерновых повысилась в 10 раз. В развитых странах получают до 100 ц/га пшеницы, риса, кукурузы. Новые сорта картофеля дают почти 1 000 ц/га — это в четыре раза выше урожая прежних сортов. Успехи наблюдаются и в селекции других культур. Путем гибридизации географически отдаленных форм и отбора академик П. П. Лукьяненко получил высокопродуктивные сорта кубанской пшеницы "безостая 1", "аврора", "кавказ". Академик В. Н. Ремесло вывел замечательные морозоустойчивые сорта озимой пшеницы "мироновская 808", "юбилейная 50", "харьковская 63".

 2008_36 (584)

Их зарубежные друзья тоже выражали бурное негодование по поводу «недопустимого подавления свободной науки», в котором, однако, имелся оттенок лёгкого лицемерия как заметил профессор Марсель Пренан, «хорошо было бы, если бы защитники свободы мысли подняли такой шум вокруг запрета дарвинизма в некоторых штатах США» (сентябрь 1948Pг.). РАБОТЫ Т.Д. ЛЫСЕНКО В СЕЛЬСКОМ ХОЗЯЙСТВЕ ПОСЛЕ ВОЙНЫ Создание районированных сортов пшеницы. Т.Д. Лысенко большое значение придавал развитию озимых культур и селекции их новых, районированных сортов.[2] В своей позиции он убедил Сталина, и правительством был взят курс на селекцию озимых сортов пшеницы для Европейской части Советского Союза и других регионов страны. В результате районирования урожайность озимых сортов пшеницы повысилась уже к концу 1950- х гг., до 4060 и более центнеров с 1Pга[3]P. Лысенко постоянно поддерживал работу выдающихся русских селекционеров П.П. Лукьяненко, В.Н. Ремесло, Д.А. Долгушина и других. Сорта озимой пшеницы, выведенные ими, заняли с 1950-х гг. многие миллионы гектаров

 Селекция пшеницы

На 2000 год было рекомендовано более 20 сортов озимой пшеницы (33). В последние годы урожайность в передовых хозяйствах от внедрения таких сортов, как Скифянка, Юна, Соратница, Ника Кубани повысилась и составила 50 и выше ц. с 1 га. В 1990 году по краю был получен рекордный урожай-56,1 ц/га. В восьми районах урожайность была 60 ц/га, что свидетельствует о том, что хозяйства приблизились к уровню развитых стран Западной Европы (24). Благоприятные для возделывания озимой пшеницы природные условия Краснодарского края имеют отрицательные моменты, которые сказываются на устойчивости производства зерна и создают трудности в селекции этой культуры. Поэтому роль сорта, устойчивого ко всем стрессовым факторам внешней среды, приобретает особую значимость (35). Актуальна и реальна селекция сортов, способных эффективно использовать тепловую энергию и свет невысокой интенсивности. Только имея информацию о потенциальной продуктивности, адаптивности и стабильности сорта, его способности отзываться на улучшение условий выращивания можно эффективно использовать сорт при разных условиях энергозатрат (29).

 Работа советских селекционеров в годы ВОВ

То, что неосыпающаяся пшеница существует в природе, П. П. Лукьяненко знал. Издавна неосыпающуюся пшеницу выращивали в Казахстане кочевники- скотоводы. Они получили сорта такой пшеницы путем случайного отбора. Вблизи своих стоянок скотоводы обычно высевали пшеницу, а сами уходили со стадами скота на летние пастбища и к стоянкам возвращались только поздней осенью. К этому времени пшеница не только успевала созреть , но и перестаивала на корню. В результате все неустойчивые растения теряли зерно и оставались только неосыпающиеся. Зерно этих растений и использовалось для питания, последующего посева и размножения. Так за многие годы создавались не осыпающиеся сорта. Преступая к работе по созданию не осыпающихся сортов, П. П. Лукьяненко пересмотрел все имеющиеся на станции гибридные линии пшениц и отобрал из них формы, наиболее устойчивые к осыпанию и полеганию. Работая с этими гибридами, П. П. Лукьяненко с сотрудниками вывели ценные сорта озимой пшеницы Краснодарка, Новоукраинка-83, у которых зерно в колосьях держится до самой осени.

 Обоснование системы мероприятий по защите озимой пшеницы от пшеничного трипса, хлебной жуженицы, пьявицы обыкновенной, гессенской мухи, стеблевой ржавчины, бактериоза и тифулеза

Специфика защиты растений от вредных организмов состоит в том, что все планируемые мероприятия должны проводиться в оптимально сжатые сроки, чтобы вредители не смогли причинить экономического ущерба товаропроизводителю. В связи с этим, исключительно важные значения имеют высокоэффективные и экологически менее опасные методы защиты растений. В системе защиты зерновых культур от вредителей и болезней ведущая роль принадлежит организационно- хозяйственным и агротехническим мероприятиям. Важное значение имеет разработка и внедрение устойчивых к вредителям и болезням сортов озимой пшеницы. Заключение На основании знаний биологии вредителей и развития сельскохозяйственных культур можно составить систему защитных мероприятий против вредителей и возбудителей болезней озимой пшеницы. С использованием научно-обоснованных методов учета вредителей и возбудителей болезней озимой пшеницы мы рассчитываем необходимость того, или иного метода борьбы с вредными объектами. В настоящее время существует множество способов защиты, но каждый из них имеет большую или меньшую степень эффективности, наиболее целесообразно применять комплексную систему защитных мер.

 Селекционер Н.В. Рудницкий

Значительное место в работе Рудницкого занимали и яровые культуры – ячмень и овес. Растения эти должны были обладать высокой продуктивностью, крупным, тонкопленчатым зерном и в то же время отличаться коротким периодом вегетации, ограниченной потребностью в почвенной влаге в течение лета и отсутствие склонности к полеганию и осыпанию. Родоначальные растения размножались и изучались по семьям. В дальнейшем в течение ряда лет при сравнительной оценке их с исходными образцами выделялись лучшие. В результате был создан ряд сортов этих культур и в том числе сорт ячменя Винер, получивший широкое распространение. Рудницким были выведены еще два сорта ячменя – Вятский 6040 и Былое. Не обошел Рудницким вниманием и такую культуру, как озимая пшеница. В плане работы с ней основной задачей ставилось создание сортов с повышенной зимостойкостью. В качестве исходного материала были привлечены образцы культивировавшие долгое время в Сибири. В результате были созданы два сорта озимой пшеницы: Лютесценс-116 и Эритроспермум-529.

 Белки семян как маркеры в решении проблем генетических ресурсов растений, селекции и семеноводства

Эффективность такой работы во многом обеспечивается наличием в ВИР каталогов белковых формул и баз данных этих формул с информацией о сотнях сортов, в том числе давно снятых с районирования, а также о многих образцах различного происхождения, хранящихся в коллекции (табл.2). Важно подчеркнуть, что даже не являясь тестом, который может быть официально признан как единственный аргумент, молекулярный метод обеспечивает предварительную, независимую и оперативную информацию. Использование молекулярных маркеров в селекции. Белковые маркеры на протяжении последних десятилетий используются в селекционных программах для решения многих вопросов (табл. 1). Этому посвящено большое число отечественных и зарубежных публикаций . В ВИРе проламиновые спектры, в частности, используются для отбора определенных генотипов (по соответствующим типам спектра) при селекции различных культур. Так в ходе селекции сорта озимой пшеницы «Тюменская ранняя» с помощью спектров глиадина формировался «желаемый» генотипный состав создаваемого сорта (НИИСХ Северного Зауралья).

 Влияние гипотермии на содержание белков в тканях растений

Применение электрофореза для разделения растительных белков позволило получить новую информацию о влиянии гипотермии на состав белков растений. Резкое снижение температуры вызывает заметные изменения в электрофоретическом спектре легкорастворимых белков. В частности, у озимой пшеницы в период перезимовки обнаружены значительные изменения в составе белков, выделенных из узлов кущения. В процессе закаливания образование белков, судя по количеству полос в электрофоретическом спектре, нарастало, а в осенне-зимний период уменьшалось. Была отмечена сортовая специфика в отношении этого признака. В частности, морозоустойчивый сорт озимой пшеницы отличался от морозочувствительного сорта большим числом полос в электрофоретическом спектре. Появление новых полос в спектре белков под действием гипотермии и в процессе закаливания растений к холоду отмечается многими исследователями. В частности, в ходе процесса адаптации озимой пшеницы к низким отрицательным температурам отмечалось появление в электрофоретическом спектре белков с молекулярными массами 24 и 85 кДа, а также в дополнение к ним 67 и 74 кДа.

 Агроэкологические условия продуктивной фотосинтетической деятельности посевов озимой пшеницы в условиях биологизации растениеводства

Это хозяйство расположено в юго-западной части Нечерноземной зоны РФ в 22 км от города Брянска и является многоотраслевым сельскохозяйственным предприятием. Полевые опыты в течение трех лет исследований закладывались на опытном поле агроэкологического института в рамках плодосменного севооборота со следующим чередованием сельскохозяйственных культур: люпин на семена (скороспелые сорта) – озимая пшеница – кукуруза на силос – ячмень – однолетние травы – озимая рожь – картофель - овес. Было развернуто 12 технологий по каждой из культур с различным уровнем средств химизации, с разной густотой стояния растений в посевах. Полевой стационарный опыт был заложен в 1983 году (№ государственной регистрации 046369). Озимая пшеница сорта Московская 70 выращивалась все годы после люпина на семена сорта Кристалл. Сорт Московская 70 с 1993 года районирован в Курской, Московской, Брянской и других областях. Этот сорт создан методом сложной ступенчатой гибридизации (три этапа скрещиваний) с последующим индивидуальным отбором. Сорт – высокопродуктивный и короткостебельный. Высота растений 70-95 см. Устойчив к полеганию.

 Ринок картоплі та овочів

Пелюстки білі, сині, фіолетові, червоні і є однією з сортових ознак. Картопля самозапильна. Деякі сорти зовсім не утворюють плодів. Плід картоплі - двогніздна багатонасінна ягода, маса 1000 насінин близько 0,5 г. Насіння використовується у селекційній практиці. Картопля - рослина помірного клімату. У розвитку картоплі розрізняють три періоди. У першому періоді, який триває від сходів до початку цвітіння, збільшується маса бадилля, у другому періоді, від початку цвітіння до припинення росту бадилля, найбільш інтенсивно наростає маса бульб, у третьому періоді, від припинення росту до в'янення бадилля, маса бульб наростає менш інтенсивно. Таким чином, бульби ростуть від початку цвітіння до повного в 146,3 і 133,1 ц/га. Така закономірність і спостерігається в ряді інших досліджень. Однак враховуючи те, що температури зберігання окремих сортів добре відомі, цих втрат можна запобігти при певній матеріальній базі. Виключно складним є питання втрат у вигляді гнилей Вони можуть виникати в результаті несприятливих умов вирощування, перевезень, вберігання, механічного травмування і т. п. Певну роль при цьому відіграють і сорти.

 Судебная реформа на Украине (Судова реформа в Укра©нЁ)

Відповідно до статуту, мировий суддя розглядав кримінальні справи в межах відведеної йому компетенції, проте справи деяких осіб (наприклад, духівництва) підлягали відомству інших судів; із компетенції мирового судді виключалися справи таких осіб, притягнення яких до відповідальності змінювало склад злочинного діяння або спричиняло посилення покарання. Основними стадіями в карному процесі, відповідно до Статуту, були: попереднє розслідування, передання суду, підготовчі розпорядження до суду, розгляд справи, виконання вироку. Розрізнялися такі вироки: остаточні (який підлягали перегляду тільки в касаційному порядку, тобто не по суті, а лише по питанню про їхню законність або незаконність) і неостаточні (що допускали можливість перегляду справи по суті, тобто в порядку апеляції). «Устав цивільного судочинства» (цивільний процесуальний кодекс) розрізняв судочинство цивільних справ у мирових і судово-адміністративних установленнях (у суді земських начальників і повітових з'їздів) і судочинство в загальних судових місцях.

 Огляд життя Александра Довженко

У вільні від роботи часи він малював шаржи й карикатури, відгукуючись на події, що відбувались навколо. На початку лютого 1922 року О.Довженка переводять на посаду секретаря консульского відділу Торгового представництва УРСР в Німеччині. До цього ж часу належать і перші публікації О.Довженка – художника. Деякі із його малюнків-карикатур були надруковані в журналі “Молот”, що виходив у США. О.Довженко розумів, що поєднувати службові обов’язки і малювання буде важко, тому він звертається до ЦК КП(б)У із заявою, в якій просить надати йому можливість зайнятись у Німеччині вивченям графіки. Він вступає до приватного художнього училища профессора Геккеля, в якому навчається біля року. Е.Геккель належав до експресіоністичного напрямку в живописі. За сонову художньої творчості експресіоністи брали не первинні почуття людини, а її свідомість, “абсолютні” переживання. І відтворювали світ відповідно до цих переживань. Для експресіонизму характерна загострена емоційність і фантастична гротескність образів, напруженність дії і акцентування на патетичній декламації, сімволіці, різке протиставлення епізодів за емоційним звучанням та увага освітленню.

 "Маркетинг в комерційному банку" по проблемі "Розробка стратегії комунікації" (на матеріалах АКБ "МТ-Банк")

Задача банку - сформувати переконаність . Деякі клієнти цільової аудиторії можуть мати необхідну переконаність , але так і не зібратися скористатися послугою , тобто учинити покупку . Можливо, вони чекають одержання додаткової інформації , планують скористатися пізніше і т.п. Банк повинний підвести ці споживачі до вчинення необхідного від них заключного кроку . Позначений процес можна зводити до трем етапів : пізнання ( поінформованість , знання ) , емоцій ( прихильність, превага , переконаність ) і поведенческих проявів ( учинення покупки ) . Споживачі , як правило, проходять через усі ці трьох етапу . Задача банку - виявити , на якому етапі знаходиться головна маса споживачів , і розробити комунікативну кампанію. 2. Встановлення цілей комунікацій. 3. Вибір каналів комунікацій. Для банківських структур необхідно особливо спостерігати за конкурентним середовищем , оскільки конкурентні чинники впливають на процес стратегічного планування . У умовах сильної конкурентної позиції для формування відмітного іміджу і марки комплекс комунікацій одержує особливе значення . Витрати зростають. У умовах слабкої конкурентної позиції доцільним буде використання некомерційних засобів комунікацій як паблисити , ПР , спрямованих на створення позитивного іміджу і не потребуючих значних матеріальних витрат .Засоби бізнес комунікацій можна розділити на 4 види: іменні; організаційні; поліграфічні; електронні.

 Відлига в СРСР

Над селекцією зернових культур плідно трудилися вчені Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики, зокрема вивели сорти ярої пшениці уМиронівському інституті селекції і насінництва пшениці, очолюваному академіком В. М. Ремеслом. Пшеницею «миронівська-808» у 1966 р. засівали в республіці 3 млн. га, її врожайність на 8-10 ц перевищувала інші сорти. Тут вивели також сорт пшениці «київська-893» таін. На той час в Україні із 108 районованих сортів зернових 72 були місцевої селекції. Зростала роль сільськогосподарської науки. Учені й фахівці-практики докладали зусиль до підвищення культури землеробства, впровадження у виробництво найурожайніших сортів зернових, удосконалення структури посівних площ. Позитивних результатів досягли тваринники України. В кол- госпах і радгоспах зросла продуктивність і збільшилося поголів'я худоби та птиці. Проводилась відповідна робота з концентрації і спеціалізації тваринництва. Так, наприклад, у 1970 р. у господарствах Харківської області діяло 469 механізованих ферм і комплексів з виробництва молока, 768 - відгодівлі великої рогатої худоби і свиней, 746 птахоферм і птахофабрик.

 Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.

Росія традиційно відрізнялася високою релігійністю населення. Кризові явища, що проте виявлялися в післяреформений час, в православ'ї сприяли «вивільненню» деякого ідейного простору, який і заповнювався поступово різними ідеологіями, особливо соціалістичними. Цьому сприяли хворобливість, конфліктність суспільно-політичного розвитку, зростання соціальної напруженості, опозиційних і революційних настроїв в суспільстві до початку XX століття. Соціалістичні ідеї, не дивлячись на своє «західне» походження, виявилися близькі деяким духовним традиціям, російському національному характеру своїм радикальним, безкомпромісним і колективістським духом, прагненням до абсолютної справедливості, рівності, а в цілому — відомою схожістю з євангельським християнством. І лише після ледве не поголовного захоплення «передової громадськості» легальним марксизмом у середині 90-х років XIX в., а багато в чому і завдяки ньому, серед інтелігенції все більше розповсюджувався лібералізм, притулком якому до того служив головним чином лише вузький круг дворян-земців. «Демократична інтелігенція, що зробила свою мобілізацію під прапором марксизму, до кінця 90-х років починає. самовизначатися, — наголошувалося у фундаментальній меншовицькій праці, — з одного боку, в значенні буржуазного лібералізму, з другого боку, — дрібнобуржуазного народництва».