телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАБытовая техника -30% Товары для спорта, туризма и активного отдыха -30% Видео, аудио и программное обеспечение -30%

все разделыраздел:Иностранные языки

Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр

найти похожие
найти еще

Наклейки для поощрения "Смайлики 2".
Набор для поощрения на самоклеящейся бумаге. Формат 95х160 мм.
19 руб
Раздел: Наклейки для оценивания, поощрения
Фонарь садовый «Тюльпан».
Дачные фонари на солнечных батареях были сделаны с использованием технологии аккумулирования солнечной энергии. Уличные светильники для
106 руб
Раздел: Уличное освещение
Карабин, 6x60 мм.
Размеры: 6x60 мм. Материал: металл. Упаковка: блистер.
44 руб
Раздел: Карабины для ошейников и поводков
Але вже в „єдиній і неподільній" імперії російських самодержців. Економічне життя Сьогодні ця країна (Правобережна Ук­раїна) геть зруйнована. Війна, немов гангрена, мало-помалу з'їдає все, що зустрічає на своєму шляху, перетворюючи найкращий куток Європи в пустинні поля", — саме так опису­вав економічне становище правобережних земель французький дворянин де Божо, який перебував тут у 70-х рр. XVII ст. За таких обставин головне місце у відновленні господарського життя в регіоні належа­ло народній колонізації. Протягом кінця XVII — першої половини XVIII ст. на Центральному і Східно­му Поділлі та південно-східній Київщині осіли десятки тисяч переселенців з Лівобережної України, Мол­давського князівства, білоруських земель та власне польських воєводств. Процес відбудови місцевої економіки розтягся на багато десятиліть. Серйозний дестабілізуючий вплив на її розвиток справляло не­певне політичне становище Правобережжя. Основний земельний фонд Правобережної Ук­раїни належав польським магнатам і шляхті, де переважало велике поміщицьке землеволодіння. На початку XVIII ст. магнати Київщини володіли 75% всіх дворів і відповідною кількістю земельної площі, тоді як дрібна шляхта — лише 1%. Приблизно так само розподілялась власність на землю і в інших пра­вобережних регіонах. Поряд з магнатсько-шляхетськими володіннями і королівщинами були землі понад Дніпром, від Києва до Чигирина, які за умовами „Вічного миру" мали залишатися незаселеною нейтральною територією. Незважаючи на заборону, тут засновувались козацькі хутори, розви­валось селянське господарство. Частина земельного фонду Правобережної України стала також здобут­ком українського селянства та козацтва, які освоювали відвойовані у шляхти райони. Джерела свідчать, що тут селяни вільно продавали і дарували свої „дідичні" поля, луки, ліси, сади, ставки та хутори іншим селя­нам та міщанам. Після довгих років „козацьких війн" польська шляхта поверталася до своїх родових маєтків. Тут поміщики були змушені оголошувати так звані сло­боди, за якими селяни, що оселялися на панській землі, на певний час звільнялися від усяких повинностей. В інструкції війтам Канівського староства за 1766 р. говорилося: „Від всіляких повинностей, як замкових, орендних, так і громадських, звільнити до 6 років". Запровадження слобід стало оптимальним рішен­ням у відродженні економіки краю. Розвиток світового капіталістичного ринку в до­бу пізнього середньовіччя втягував у свою сферу й господарства країн Східної Європи, зокрема земельні латифундії Правобережної України. Потоцькі, Чарторийські, Сангушки, Оссолінські, Жевуські, експортуючи продукти фільваркового виробництва че­рез порти балтійського узбережжя до Західної Європи, користувалися монопольним правом на про­даж власних товарів для підкорення внутрішнього ринку. Крім того, магнати мали право обмежувати, а в деяких випадках і забороняти селянську торгівлю, що негативно впливало на розвиток товарно-грошо­вих відносин. Але не всі поміщицькі господарства однаковою мірою були втягнені у сферу цих відносин, тому що на всій території Правобережної України про­тягом XVIII ст. склалися і співіснували три види помість: у першому переважали слободи, грошова рента (чинш) і продуктовий податок; у другому — поряд з ченцем запроваджувалася відробіткова рен­та (панщина); у третьому — переважала панщина.

Визвольний рух останньої чверті XVII — початку XVIII ст., як і раніше, спирався на військову організацію і мав за мету національне, соціальне та релігійне звільнення від польського панування, об'єднання з Лівобереж­ною Україною. Саме тому повстання 1702-1704 рр. характеризувалось сучасниками як „нова Хмельнич­чина", адже воно повторювало гасла попередніх років. За короткий проміжок часу майже вся територія Київщини та Брацлавщини була позбавлена присут­ності коронних військ, успішно діяли повстанські загони на волинських та подільських землях. Лише втручання російських військ допомогло Речі Пос­политій локалізувати поширення визвольного руху. У наступні роки шляхта знайшла собі нового про­тивника — на Правобережжі поширився рух гайда­маків. Політична анархія в Речі Посполитій, свавілля польських панів та євреїв-орендарів, зростаюча експлуатація селян, що поєднувалася з релігійним фанатизмом польської шляхти, довгий час живили гайдамацький рух. Спочатку гайдамацькі загони були невеликими і вели боротьбу розрізнено, грабуючи панські маєтки і фізично знищуючи своїх гнобителів. Виступи ці бу­ли стихійними і не мали виважених політичних цілей, що зумовлювало формування у свідомості певних кіл стереотипу українця - „різуна". Але згодом виступи гайдамаків переросли у масовий визвольний та антикріпосницький рух українського народу. Перший значний прояв народного гніву на Пра­вобережжі спалахнув 1734 р. Повстання дуже швидко охопило територію Київщини, Брацлавщини, Во­лині, Поділля, окремих районів Галичини. Провідники повстанських загонів Верлан, Скорич, Грива, Мотор­ний, вміло керуючи своїми підрозділами, захопили Паволоч, Погребище, Таращу і навіть Броди, що знаходились у руському воєводстві. 1750 р. гайда­мацькі загони вчинили напади на Білу Церкву та Мошни, оволоділи Корсунем, Уманню, Фастовом, Вінницею та іншими правобережними містами. Од­нак це повстання, як і попереднє, було жорстоко придушене польськими військами. Великою організацією відзначалось повстання 1768 р., що увійшло в історичні аннали під назвою Коліївщини. Під керівництвом М.Залізняка та І.Ґон­ти воно продовжило традиції попередніх визвольних змагань. У звільнених містах і селах Правобережної України створювалися органи управління, які насліду­вали риси полково-сотенного ладу. Один з ватажків С.Неживий так визначав завдання „коліїв": „Понєваж не за майно стараємось, тільки щоб віра християнська .більше не осквернялась і щоб не бу­ло ворогів на державу". За короткий проміжок часу (травень-червень) підрозділи „коліїв", очолювані А.Журбою, М.Швач­кою, І. Бондаренком, М. Москаленком та іншими ватажками, оволоділи майже усіма правобережними землями. Захопивши після кровопролитних боїв у червні 1768 р. Умань, полковник М.Залізняк розси­лає свої універсали по всій Україні. Проповіді ігумена Мотронинського монастиря Мелхиседека Значко-Яворського знаходять відгук серед населення, пробуджуючи релігійну та національну свідомість правобережних українців. Ідея об'єднання українських земель, розподілених чужоземними державами, де­далі оволодівала повсталими. Брак політичної культури, віра в „доброго царя", складність геополітичної ситуації поряд з іншими чинниками призвели до поразки народних прагнень.

Його змінив у 1789 році полковник М. Миклашевський, правнук мазепинця." Сама реформа — перетворення козацьких полків на регулярні — викликала велике незадоволення старшинської маси та рядового ко­зацтва, особливо, коли року 1788 полки поділено: Стародубський, Чернігівський, Ніженський, Київський та Глухівський залишено як “важкокінні”, а Переяславський, Лубенський та інші стали “легко-кінними”. Незадоволення в Україні заміною карабінерними полками ко­зацьких було так велике, що під час війни з Туреччиною постала думка про поновлення козацьких полків. Року 1788 В. Капніст подав Катерині II проект, що мав назву; “Положение, на каком может быть набрано и содержано войско охочих козаков”. Це було б, на думку В. Капніста, окреме, фактично не зв'язане з російською армією козаць­ке військо з добровольців з командою, що складалася б із старшин-українців, обраних козаками. Проте, не зважаючи на тяжкі зовнішні умови — бо тільки що поча­лася знову війна з Туреччиною — О. Безбородько переконаний про­тивник гетьманату, висловився з цього приводу негативно: окремішність українського війська та виборність уважав він за речі небез­печні. У той же час Г. Потьомкін, намісник Південної України, вва­жав цей проект дуже корисним і радив взяти за зразок Донське вій­сько. Катерина II також прихильно поставилася до проекту, споді­ваючись, що до козацького війська можуть приєднатися втікачі до Правобережної України. Але реалізація плану була перенесена на Південну Україну, і в січні 1790 року Потьомкіна проголошено “Ве­ликим Гетьманом козацьких Катеринославських та Чорноморських військ”. Це було не те, чого хотіли Капніст та його однодумці." Ліквідація українських установ та полків робила величезний переворот у соціальних відносинах України. Десятки урядовців і старшин, що мали впливові посади, звільнено. Більша частина з них дістали значні пости в нових уже, російських, установах і змінили українські ранги на російські, відповідно до “Табелі о рангах” Петра І. Полковники стали бригадирами. Дехто із старшин зробив при цьо­му велику кар'єру вже в Росії або в російських установах України. Полковник Київський Олександер Безбородько, син видатного гене­рального писаря, зробив надзвичайну кар'єру: він став секретарем Ка­терини II, а за Павла — найяснішим князем та канцлером Російської імперії. О. Безбородька характеризував історик права, Б. Нольде, такими словами: “одна з найблискучіших постатей, що їх створила імперська бюрократія від часів Петра І до доби Миколи ІІ включно”. Сучасник Безбородька, ІІ. Завадовський, що почав кар'єру секрета­рем Малоросійської Колегії, закінчив її з титулом графа, як міністер освіти. До високих постів дійшли інші сучасники: В. Кочубей, з титулом князя, був віцеканцлером, Д. Трощинський — міністром уділів та юстиції і т. д. Багато представників української старшини посіли видатні пости в Україні — в російських установах: І. Гудович з 1798 року був губер­натором Малоросійської губернії; А. Милорадович з 1781 року — пра­вителем Чернігівського намісництва; ПІ. Коропчевський року 1797 дій­шов до посади віцегубернатора Малоросійської губернії: М.

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Україна у революційну добу. Рік 1917

Такі домагання ставилися і в деяких інших краях, де були зліплені докупи території з ріжною людністю і їх можна без великого труда розділити"[142]. Довівши неприйнятність для України концепції культурно-національної автономії, М.Грушевський дає вичерпну відповідь на питання, що означатиме для України запровадження широкої національно-територіальної автономії. Передусім на основі багаторічного вивчення історичних, етнографічних, антропологічних, статистичних, культурологічних, семантичних та інших наукових даних М.Грушевський якнайточніше окреслив межі українських земель, поставивши водночас питання про їх соборність — збирання в єдине ціле. Щоправда, мова спочатку йшла про території, що входили на той час до складу Росії. "Українці хочуть, — зазначав М.Грушевський, — щоб з українських земель Російської держави (бо про них говоримо поки що, не зачіпаючи іншого питання — об'єднання всіх українських земель) була утворена одна область, одна національна територія. Сюди, значить, мусять ввійти губернії цілком або в переважній частині українські — Київська, Волинська, Подільська, Херсонська, Катеринославська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Таврійська і Кубанська. Од них треба відрізати повіти і волості неукраїнські — як скажімо, північні повіти Чернігівської губ., східні — Кубанської тощо, а прилучити натомість українські повіти сусідніх губерній, як Хотинський та Аккерманський Бесарабської, східні частини губернії Холмської, полудневі окрайці губ

скачать реферат История Украины

Східнослов'янська держава - Київська Русь (XІ - ХІІ ст.) 5. Культура Київської Русі 6. Феодальна роздробленість Київської Русі 7. Галицько-Волинське князівство 8. Українські землі під владою іноземних держав (ХІV - XV ст.) 9. Виникнення українського козацтва. Політико-соціальний та військовий устрій Січі 10. Українські землі під владою Речі Посполитої 11. Козацько-селянські рухи кінця ХVІ - першої половини ХVІІ ст. 12. Культура України ХVІ - першої половини ХVІІ ст. 13. Національно-визвольна війна середини ХVІІ ст. 14. Гетьманщина після Переяславської Ради. Руїна 15. Україна в період гетьманування І.Мазепи 16. Ліквідація автономного статусу України 17. Входження Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Росії 18. Визвольна боротьба українського народу в другій половині ХVІІ ст. 19. Культура України другої половини ХVІІ - ХVІІІ ст. 20. Українці у війні Росії з наполеонівською Францією 21. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносині. Антикріпосницька боротьба в першій половині ХІХ ст. 22. Суспільно-політичний рух у наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст. 23. Польське повстання 1830-1831 рр. та його наслідки для України 24.

Учимся читать по слогам. 40 карточек-пазлов. Митченко Ю.
В наборе 40 двухсторонних карточек-пазлов, разработанных для детей, которые уже знакомы с алфавитом. Эта развивающая игра поможет ребенку
389 руб
Раздел: Алфавит, азбука
Глобус Земли физико-политический, рельефный, с подсветкой, 320 мм.
Глобус Земли физико-политический, рельефный, с подсветкой, питание от сети. Диаметр: 32 см. Материал: пластмасса. Крым в составе РФ.
1452 руб
Раздел: Глобусы
Качели подвесные Edu-play "До-Ре-Ми".
Качели подвесные Edu Play "До-Ре-Ми". Легкие по весу, простые в сборке. Устанавливать возможно дома и на улице. Надежные канаты
2535 руб
Раздел: Качели
 Таємниці розкриває санскрит

Цілком можливо, що Артанія може тлумачитися як «Країна Арти», тобто «Країна праведності», а античні джерела неодноразово відзначають таку категорію щодо деяких племен Північного Причорномор'я. Місцерозташування Чахри достеменно не встановлене, припускається тільки, що це, можливо, місцевість у Хорасані /нинішній Іран/. Серед 16 країн, створених Ахурамаздою, згадуються й такі, що тією чи іншою мірою виявляють стосунок і до України. Другою в списку значиться Ґава Согдійська, Согдіана, теж «Країна Бика», як і Таврика, і Волинь, і Русь, і Україна, а в Криму, зокрема, існувало місто Сугдея /нинішній Судак/, якому та її мешканцям сугдейцям чимало місця присвятила «Велесова книга». Четвертою значиться Бахді — Бактрія, пізніший Балх. У зв'язку з чим згадується Болоховська земля в Україні, волохи/болохи та численні козацькі й сучасні українські прізвища Болох-Волох, Блох-Влох, Болоховець-Волоховець тощо. Одинадцятою в списку йде країна «Хетумант променистий»; про неї мовиться, що тут Ахріман сотворив чаклунів-яту, яких не можна не співвіднести з племенем яду — одним із п'яти ведійських племен, згадуваних ще в «Рігведі»; вважається, що яду вирушили до Індії саме з Північного Причорномор'я

скачать реферат Художня культура стародавнього світу

Велика грецька колонізація VIII – VI ст. до н.е. безпосередньо пов’язана з історією України, елліни вийшли з Босфору і почали обживати Чорне море. Цей процес відбувався важко. Бурхливе, без островів Чорне море створювало труднощі, тому елліни називали його Понтом Аксінським – тобто Негостинним, і лише пізніше змінили назву на Понт Евксінський – Гостинне море. Перші колонії з’явилися на Західному узбережжі, а наприкінці VII ст. до н.е. виникли і на Північному узбережжі Чорного моря – на острові Березань проти Дніпровського лиману. Вихідці з Мілету опанували береги Бугу і заснували місто Ольвію – найважливіший форпост грецьких колоній у північному Причорномор’ї. Мілетяни ж заснували в Криму місто Феодосію, а на березі Боспору Кіммерійського (Керченської протоки), на території сучасної Керчі – місто Пантікапей, яке в подальшому стало великим центром Північного Причорномор’я і столицею Боспорської держави. У V ст. до н.е. у районі сучасного Севастополя був заснований Херсонес. На початковому етапі стосунки еллінів з місцевими племенами обмежувалися торгово-культурними контактами, що привело до розквіту античних міст у IV – III ст. до н.е. Існувала глибока обумовленість античного світогляду ладом соціального життя.

 Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

Його вчення стало наслдком входження причорноморського Яфета в «намети Симов». Хоча  мтрастський колорит у проповдях  Вченн ¶суса Христа незаперечний. Його вдзначають, як ми вже переконалися, багато дослдникв, пояснюючи це «ходнням» Христа на Схд. Але можна нтерпретувати «схдний елемент» християнства, особливо раннього, накше, а саме: цей елемент принесений у Палестину (до сев) з Пвнчного Причорномор'я, куди. У свою чергу, був занесений ндоарями, Менл П. Холл пише: «¶сус здобув виховання й освту в сев  пзнше був нцйований у х найбльш глибок мстер Роки життя, про як нчого не вдомо, вн, певна рч, провв, ознайомлюючись з тамничими вченнями, пзнше переданими свту Вн прилучився до християнзац, возз'днавши себе в такий спосб з свом духовним джерелом» [Холл М. П. Энциклопедическое изложение масонской, герметической, каббалистической и розенкрейцеровской символической философии.P С. 699]. Сонячний Мтра (праукранський Дажбог) став носм Вчення, що осяяло весь Захдний свт. ¶ ми не повинн забувати, що наш далек предки волхви  чарвники столттями плекали основи цього Вчення в себе в Гелон та нших святилищах на берегах Днпра, Днстра, Дунаю

скачать реферат Античні міста-держави півнвчного Причорномор

За джерела при вивченні історії античних північнопричорноморських держав , крім так званих артефактів , правлять свідчення давніх авторів . Насамперед це "Історія" Геродота . Відомості про Північне Причорномор'я залишили також Діодор Сіцілійский , Страбон , Полієн , Демосфен , Єсхін , Діон Хрисостом , Птолемей , Овідій , Пліній та інші стародавні вчені , філософи , письменники , поети. Але найконкретнішими є різні категорії археологічних джерел , які здобуваються при роскопках міст , поселень і некрополів (могильників). Антична колонізація Північного Причорномор'я. Перші випадкові відвідини Пн.Причорномор'я грецькими мореплавцями припадають на початок першого тис. до н.е. За літературною традицією найраніше поселення на Березанському півострові могло виникнути близько середини 7 ст. до н.е. В першій половині - середини 6 ст. до н.е греки засновують Ольвію (Південнобузький лиман) , наприкінці 6 ст. до н. е. - Тіру , Ніконій (на Дністровському лимані ) , Керкінітіду . Тоді ж у південно-західному Криму виникає невелике іонійське поселення . Можливо воно існувало до останньої чверті 5 ст. до н.е , коли вихідці з Гераклеї Понтійської заснували на його місці Херсонес .У другій половині 6 ст. до н.е. виникає більшість міст Боспору : Пантікопей , Феодосія , Німфей , Мірмекій ,Тірітака, Фанагорія , Гермонаса , Кели.

скачать реферат Шпоры по Праву

Рішення й висновки Конституційного Суду України з зазначених питань є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України. Конституційний Суд України не має повноважень розглядати питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Конституційний Суд України складається з 18 суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40-річного віку, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років та володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду України призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк. Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. визначає: загальні положення щодо діяльності. статус суддів та гарантії їхньої діяльності; порядок організації та діяльності Конституційного Суду; процедуру конституційного впровадження.Громадянство України: поняття та ознаки Громадянство України — постійний правовий зв'язок особи з державою Україна, який знаходить своє вираження в їхніх взаємних правах та обов'язках.

скачать реферат Статистика фінансів

Він характеризує систему економічних відносин щодо формування державних фінансових ресурсів і напрямки їх використання в інтересах суспільства. Бюджетна система складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим. До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної І системи України, є Зведеним бюджетом України. Останній використовується для аналізу та визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку. Розрізняють два види бюджетів: бюджет-брутто — форма побудови бюджету, за якої доходи і видатки показуються в розгорнутому вигляді без сальдування зустрічних платежів, що мають місце в бюджетній системі країни, та бюджет- нетто — форма побудови бюджету, за якої доходи і видатки окремих бюджетів показуються як сальдо, тобто з урахуванням зустрічних платежів і (наприклад, кошти державного бюджету можуть бути спрямовані в місцеві бюджети і навпаки).

скачать реферат Значення державного боргу в державному бюджеті

Зміст 1. Державний бюджет 2. Державний борг Висновок Список літератури 12 Державний бюджет Сьогодні основним інструментом, за допомо­гою якого держава впливає на економіку, є бю­джет, бюджетна і податкова системи. Бюджет може сприяти як стабілізації, так і дестабілізації економіки. Бюджет та податкова система, як свідчить практика останніх десяти років, були одними із чинників, які дестабілізували соціаль­но-економічну ситуацію в Україні, і, по суті, галь­мували реальну ринкову трансформацію економіки. Державний бюджет — це фонд фінансових ресурсів, який перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й використо­вується для виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією. Державний бюд­жет України складається з республіканського бюджету Автономної Респуб­ліки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. Він використовується для аналізу та ви­значення засад державного регулювання економічного й соці­ального розвитку України. Вищим спеціальним органом фінансового контролю над використанням бюджетних коштів є Лічильна палата, яка в Україні підзвітна Верховній Раді.

Фоторамка "Вращающийся куб".
Декоративная фоторамка, выполненная в виде куба. На гранях куба вы сможете разместить шесть фотографии формата 10 см х 10 см. Куб
330 руб
Раздел: Мультирамки
Гель "Meine Liebe" для стирки шерстяных, шелковых и деликатных тканей, 800 миллилитров.
Концентрированный гель "Meine Liebe" идеально подходит для изделий из шерсти, шелка, кашемира, в том числе состоящих из
315 руб
Раздел: Гели, концентраты
Помпа для воды "HotFrost", A6, механическая.
Цвет корпуса: синий/серый. Тип установки: на бутыль. Тип помпы: механический. Тип крана: кнопка на корпусе. Количество кранов: 1. Материал
357 руб
Раздел: Прочее
скачать реферат Господарське життя в Україні доісторичної доби

Міністерство освіти і науки України Реферат на тему: Господарське життя в Україні доісторичної доби Виконав: студент курсу Київ-2007 План: Господарське життя первісної доби. Трипільська культура Господарство скіфів Економічний лад грецьких та римських колоній Північного Причорномор , шлях з Чехів і Угор через Галичину, шлях північний – на Курськ, на полудневий схід – на Переяслав і инші. Київ був осередком, де обмінювались товарами усі ті шляхи, де вічно кипіла торговельна робота. Список використаної літератури М. Грушевський - «Історія України-Руси». Том I. Розділ I. Стор. 2 Микола Аркас – «Історія України – Русі» Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Чайковський В.Ф. – «Економічна історія: курс лекцій»

скачать реферат Зведення України до стану окраїни російської імперії

Протягом 70 — початку 80-х років XVIII ст. чисельність мешканців у межах колишнього ханства скоротилася приблизно вдвоє. Не сприйнявши змін, частина татар переселилась до Туреччини, 120-тисячна Ногайська орда майже в повному складі відійшла спочатку за р. Кубань, потім далі в Кавказькі гори, кілька тисяч ногаїв царизм виселив у приуральські степи. Північне Причорномор'я майже зовсім обезлюдніло. В самому Криму на час приєднання до Росії залишилося 140 тис. татар, греків, вірмен, циган, євреїв, караїмів і кримчаків. Крім них, у Криму проживали українці та представники інших народів. Останнього кримсько-татарського хана Шагін-Прея змусили зректися престолу. Татарська адміністрація замінялась російською. Захват Криму викликав обурення європейської громадськості. Запевнення російського уряду, що це було зроблено з метою цивілізувати «дике» місцеве населення, нікого не влаштовували. Навіть подорож Катерини II з коронованими особами Європи до Криму й розставлені на їхньому шляху бутафорські «потьомкінські села» не зняли напруги в чорноморському регіоні.

скачать реферат Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на території України

Важливого значення набувають морське рибальство, рибозасолювальний і соляний промисли. Місто-держава активно торгувало своєю продукцією в Криму, з племенами Північного Причорномор'я, а також з грецькими містами. В економіці Боспорського царства важливе місце постійно займало рибальство. На його основі розвивається рибопереробний промисел. У Пантікапеї, Тірітаці, Фанагорії та інших приморських містах будуються рибозасолювальні споруди, де перероблялася велика кількість морської живності. Досить розвинутим було суднобудування. Тільки в Пантікапеї діяли доки, де одночасно могли будувати або ремонтувати до ЗО суден. Великого значення набуло виробництво гончарного посуду, черепиці, виробів з дерева тощо. Високого рівня розвитку досягла торевтика (художня обробка металу). Основною статтею торгівлі залишались риба і хліб. У IV ст. до н. е. до Афін щороку вивозилось понад 16 тис. т зерна, одержаного як від власного населення, так і від північнопричорноморських землеробських племен. Проте поступово рабовласницька система господарювання вичерпувала себе. Продуктивність праці рабів знижувалася і вже не забезпечувала потреб їхніх власників у найнеобхіднішій продукції.

скачать реферат Гайдамацький рух: причини, характер, рушійні сили

Але явно виражена антифеодальна суть цього руху призвели до швидкої протидії проти нього можновладців Польщі і Росії. Актуальність: Тема дослідження є досить актуальною навіть в наш час, тому що гайдамацький рух і подібні до нього закладали фундамент національної свідомості і прагнення до справедливої, правової, національної держави. Велике значення гайдамацького руху в тому, що він підірвав польсько-шляхетський політичний устрій на Правобережній Україні, наблизило час її входження до складу Росії. Він надовго зберігся у народній пам але в моменти вибухів якогось активного протесту з боку ширших народних мас, вони ставали на чолі руху, як готові кадри, як організуючий, провідний елемент. Протягом 1715 – початку 1730-х рр. за соціальним складом до «гайдамаків» належали маси розорених козаків, селян і міщан. В.В. Антонович у своїй монографії проаналізував склад і діяльність окремих гайдамацьких банд, поскільки ця діяльність полишила свій слід у судових актах. От кілька подробиць, які показують, що уявляла з себе звичайна гайдамацька банда в своєму первісному вигляді. От, наприклад, у 1717 р. запорожець Дзюба сформував в околиці Київа на гетьманській території ватагу з 15 людей: тут були місцеві селяни, донські козаки, молдавани, жиди-вихрести і навіть один шляхтич із своїм слугою.

скачать реферат Архітектурна та образотворчомистецька спадщина Античності

ЗМІСТ Вступ Розділ I. Архітектура 1.1.архітектура грецького періоду 1.2.архітектура греко-римського періоду Розділ II. Образотворче мистецтво 2.1 живопис 2.2 скульптура Висновки Перелік використаних джерел Додатки Вступ Античним світом прийнято називати суспільство Стародавніх Греції та Риму в період з lХ – Vlll ст. до н.е. до lV – V ст. до н.е. Витоками для вивчення античного світу є праці стародавніх письменників, що дійшли до нашого часу у рукописах переважно середньовічних часів. Слід згадати археологічні розкопки, що ознайомлюють нас з країнами античного світу, їх містами, укріпленнями, жилими і суспільними будівлями, творами мистецтва і т.д. Серед вчених, які займались дослідженням античних міст, можна назвати Б.В. Фармаковського (його розробки присвячені жилим будинкам), М.І.Ростовцева (аналіз розвитку монументального живопису склепів Боспора), К.Е.Гриневича (його дослідження торкається оборонних стін Херсонесу), В.Д.Блаватського, який узагальнив основні зібрані дані по архітектурі античних міст Північного Причорномор яного саркофага з Керчі I ст. Додаток 12. Фрагмент мозаїчної підлоги з херсонеської базиліки V ст. Додаток 13. Мозаїчна підлога лазні житлового будинку в Херсонесі III – II ст. до н.е. Додаток 14. Теракотова статуетка жінки I ст. н.е., Ольвія Додаток 15. Мармурова статуя жінки I ст. н.е., Пантікапей Додаток 16.

Набор для изготовления мягкой игрушки "Собачка".
Домашняя студия мягкой игрушки. Полностью готовые детали кроя и синтепоновый наполнитель. Разложите все детали кроя и определите их
422 руб
Раздел: Игрушки
Магнитный театр "Теремок".
Увлекательное театральное представление с любимыми героями русской народной сказки «Теремок» и вашим ребенком в роли главного режиссера.
308 руб
Раздел: Магнитный театр
Развивающая доска "Пицца", 54 элемента, 5 слоев.
Деревянная доска "Пицца" - это увлекательный игровой набор для развития мелкой моторики, воображения и усидчивости Вашего
807 руб
Раздел: Продукты
скачать реферат Адаптація засуджених до умов позбавлення волі

Вступ Теоретична Частина Розділ І. Проблема психологічної адаптації та теоретико-методологічні засади дослідження процесу адаптації засуджених до умов позбавлення волі І.1 Поняття та види адаптації людини І.2 Теоретико-методологічні засади дослідження процесу адаптації засуджених до умов позбавлення волі Розділ ІІ. Психологія особистості засудженого, як чинник до успішної адаптації до умов позбавлення волі ІІ.1. Адаптація засуджених до умов позбавлення волі ІІ.2. Зміна психічного стану засудженого відповідно до етапів адаптації ІІ.3. Середовище засуджених та його вплив на адаптацію новоприбулих до виправної установи Практична Частина І. Організація та методи дослідження процесу адаптації до умов позбавлення волі ІІ. Дослідження провідних тенденцій динаміки психологічних змін засуджених під час пристосування до умов позбавлення волі ІІІ. Методика прогнозування поведінки засуджених, які знаходяться на стадії адаптації до умов позбавлення волі Висновки Додатки Список використаної літератури Вступ Одним із пріоритетних напрямків діяльності психологічної служби кримінально-виконавчої системи Мін'юсту України є психологічне забезпечення роботи із засудженими.

скачать реферат История Украины

Завдання №1 Перші державні утворення на території сучасної України 1.Історичні корені українського народу. Трипільська культура. 2.Виникнення рабовласницьких держав на території сучасної України : державні об’єднання кіммерійців, таврів, та сарматів. Скифське царство. Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я. 3. Перші слов’янські держави. Антське царство.1. Історичні корені українського народу. Трипільська культура. Київська Русь-ранньослов’янська держава з центром у Києві виникла на рубежі VII-IX століть. Існування цієї держави охоплює період з IX століття по 30-ті роки XII століття. Територіальні мережі – від Балтики до Чорного (“Руського”) моря і від Карпат до Волго-Окського межиріччя. лово” Русь” часто використовувалось у географічному значенні, як визначення території Середнього Подніпров’я. Візантійці називали русів скитами або тавроскитами. Ім’я “Русь” у X-XII століттях було тісно пов’язано з Київщиною. Цим словом спочатку називали варягів, потім землі полян у центральній Україні, а потім – те політичне утворення , діставше назву Київська Русь.

скачать реферат Лекції з української та зарубіжної культури

Традиції скіфського мистецтва продовжували сарматські племена. Продовжувалася традиції звіриного стилю в оздобленні посуду, з'являються композиції міфологічного змісту. С. Антична культура. Прямим джерелом для української культури стала антична культурна традиція, носієм якої були грецькі міста-поліси на узбережжях Чорного та Азовського морів - Тіра (нині Білгород-Дністровський), Ольвія в гирлі Південного Бугу, Херсонес (на території сучасного Севастополю), Феодосія, Пантікапей (сучасна Керч), Танаїс у гирлі Дону, Фанагорія на Кубані тощо. Вони почали утворюватися з 6 ст. до н.е. і мали неабиякий вплив на місцеві народи північного Причорномор'я, в тому числі і на попередників слов'ян. Ці колонії були містками для зв'язків грецької метрополії з степовим населенням, з яким йшов інтенсивний товарообіг, зокрема продуктами хліборобства та тваринництва. Натомість степове населення купувало предмети ремісницького виробництва. Вважається , що слов'янська молодь могла оселятися в містах-полісах і здобувати тут навички ремесла, мистецтва, будівництва, виробництва кераміки, зброї, ювелірних виробів тощо.

скачать реферат Верование в демонов в древние времена на Украине

Відповідність цих предметів сокирі, чаші і плугу з ярмом, які отримав Колаксай, безсумнівна (14.182). Відлуння цієї легенди зустрічається і в українському фольклорі. Героями багатьох казок є три брати. А царські лаври завжди дістаються наймолодшому. Лише йому вдається заволодіти жар-птицею чи жар-конем, які перебувають на одній міфологічній лінії з золотими предметами з скіфської легенди. «СКІФІЯ» — «САРМАТІЯ»: СПАДКОЄМНІСТЬ РЕЛІГІЙНИХ ТРАДИЦІЙ У II ст. до н. е. з праць античних авторів зникає назва території Північного Причорномор'я і Приазов'я "Скіфія", її заміняє назва "Сарматія". Це пов'язано з частковим витісненням та асимілюванням сарматськими племенами (язиги, алани, роксолани, аорси, сіраки) скіфів. Вірування сарматів мало чим відрізнялися від скіфських. В даному випадку можна говорити про спадкоємність релігійних традицій. Панівними у сарматів були культи сонця і вогню та Великої Богині-Матері — Астарти, покровительки коней, а також культ бога війни, уособленням якого був меч. Поряд з цим у сарматів спостерігаються чинники чуттєво-надчуттєвого типу надприродного: поклоніння неживим предметам та наділення їх душею, віра в чарівну силу каміння і таке інше.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.