Культура /Укр./

 Загадочная русская душа на фоне мировой еврейской истории

Но обитатели древних царств этого приема не знали. К 2400 году до нашей эры относятся первые документированные сведения о засолении почв в южной Месопотамии, о посевах ячменя там, где росла рожь, а дальше об ухудшении урожаев ячменя, а дальше Центр месопотамской цивилизации переместился с таких городов, как Ур и Лагаш, севернее, в Кишу и Вавилон, и это движение продолжалось в направлении к ассирийским городам, так что к 1000 году до нашей эры Ур уже покинутый город, а месопотамская культура укрылась в северной Ниневии и Нимруде». Прерву на минутку цитирование. Это как же так получилось, что на засолонение почвы месопотамцам потребовалось 3000 лет, тогда как в советском Узбекистане в аналогичных условиях ее засолонили лет за 30? Посмотрел бы я на расцветающий пшеницей Египет, если бы там не было реки Нил единственной торговой ниточки, соединяющей континенты. Помоему, это и есть причина «их активности», вернее не их, а торговцев через них. Это, вопервых. Вовторых, удлинив историю Египта раз в десять против фактической его истории, пришлось выдумывать «идеалы, строго ограниченные старинными образцами, бесконечно копируемыми на протяжении веков»

 Агропромышленный комплекс Украины

Основними зонами виробництва зерна в Україні є Степ і Лісостеп, де виробляють відповідно по 45 і 40% його загального обсягу. В Україні вирощують майже всі зернові культури, але структура їх посівів має певні відмінності у зонах, що пов’язано з неоднаковими природно-економічни-ми умовами. Основними хлібними зерновими культурами України є озимі пшениця і жито, круп’яними — просо, гречка і рис, зернофуражними — ячмінь, кукурудза і овес, зернобобовими — горох. В Україні вирощують озимі та ярі культури. За останні роки їх площі стали приблизно однакові. Сіють, як правило, більше озимих культур, бо вони дають вищі врожаї. Однак нерідко несприятливі погодні умови призводять до загибелі посівів озимих культур і доводиться пересівати їх ярими. Чільне місце у структурі посівів озимих культур посідає озима пшениця. Україна була одним із головних регіонів вирощування озимої пшениці в колишньому СРСР. Урожайність цієї культури значно вища, ніж ярої (урожайність озимої пшениці у 1995 р. становила 30,1 ц/га, а ярої — 16,9 ц/га) (2, с.287). Основними районами вирощування озимої пшениці є області Степової (понад половина посівів) і Лісостепової (понад третина) зон.

 Боги и человек (статьи)

Реки во всем мире солоноваты, а Тигр и Евфрат больше других. Вода испаряется, соль остается, через столетия, глядишь, наросли целые глыбы. Поливаемые бессточные равнины имеют особенность подтягивать с глубин сильно соленую грунтовую воду, рано или поздно она начинает выходить на поверхность и испаряться, засаливая землю. Растения переносят это плохо. Чтобы восстановить плодородие, орошаемые площади надо время от времени дренировать, промывать. Но обитатели древних царств этого приема не знали. К 2400 году до нашей эры относятся первые документированные сведения о засолении почв в южной Месопотамии, о посевах ячменя там, где росла рожь, а дальше об ухудшении урожаев ячменя, а дальше Центр месопотамской цивилизации переместился с таких городов, как Ур и Лагаш, севернее, в Кишу и Вавилон, и это движение продолжалось в направлении к ассирийским городам, так что к 1000 году до нашей эры Ур уже покинутый город, а месопотамская культура укрылась в северной Ниневии и Нимруде». Прерву на минутку цитирование. Это как же так получилось, что на засолонение почвы месопотамцам потребовалось 3000 лет, тогда как в советском Узбекистане в аналогичных условиях ее засолонили лет за 30? Посмотрел бы я на расцветающий пшеницей Египет, если бы там не было реки Нил единственной торговой ниточки, соединяющей континенты

 История Украины

Східнослов'янська держава - Київська Русь (XІ - ХІІ ст.) 5. Культура Київської Русі 6. Феодальна роздробленість Київської Русі 7. Галицько-Волинське князівство 8. Українські землі під владою іноземних держав (ХІV - XV ст.) 9. Виникнення українського козацтва. Політико-соціальний та військовий устрій Січі 10. Українські землі під владою Речі Посполитої 11. Козацько-селянські рухи кінця ХVІ - першої половини ХVІІ ст. 12. Культура України ХVІ - першої половини ХVІІ ст. 13. Національно-визвольна війна середини ХVІІ ст. 14. Гетьманщина після Переяславської Ради. Руїна 15. Україна в період гетьманування І.Мазепи 16. Ліквідація автономного статусу України 17. Входження Північного Причорномор'я та Правобережної України до складу Росії 18. Визвольна боротьба українського народу в другій половині ХVІІ ст. 19. Культура України другої половини ХVІІ - ХVІІІ ст. 20. Українці у війні Росії з наполеонівською Францією 21. Занепад кріпосницьких та зародження ринкових відносині. Антикріпосницька боротьба в першій половині ХІХ ст. 22. Суспільно-політичний рух у наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ - в першій половині ХІХ ст. 23. Польське повстання 1830-1831 рр. та його наслідки для України 24.

 З історії грошей України

Монета виготовлена з нейзильберу, діаметром 35 мм, тиражем 50000 штук. У серії «Княжа Україна» 30 червня 1999 року випущено в обіг срібну монету «Аскольд», на якій зображено правителя Київської держави князя Аскольда. Номінальна вартість — 10 гривень і тираж — 10000 штук. Відповідно до програми випуску пам'ятних і ювілейних монет 1999 року планується випустити монети в традиційних серіях «Герої козацької доби», «Флора і фауна», а також випустити нові серії монет — «2000-ліття Різдва Христового», «Давні культури України» та інші монети. Цю роботу буде продовжено і наступними роками. Україна має багату історію і прекрасні перспективи створення цікавої, насиченої національної нумізматичної колекції. КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ Банкноти— банківські білети — грошові знаки, що випускаються в обіг центральним емісійним банком. Забезпечені всіма активами банку та масою товару, що належить державі. На сьогодні це основний вид паперових грошей. Деномінація — зміна номінальної вартості грошових знаків з метою стабілізації валюти чи спрощення розрахунків

 УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Від виникнення цієї проблеми і до сьогодні не було видно, щоб держави вирішували цю проблему. Проблеми національно-культурного розвитку росіян в Україні та українців в Росії мають, скоріше за все, морально-психологічні, а не юридично-правові корені. З поглибленням двосторонніх відносин, зростанням довіри один до одного, економічним підйомом ці проблеми знайдуть своє вирішення. Однак, цілком зрозуміло, що крім прийняття правових актів необхідні ще й певні організаційні кроки по створенню відповідних умов для реалізації проголошених прав, в тому числі - забезпечення спеціальних заходів і програм з метою організації закладів освіти, підтримки культури. При цьому важливо використати досвід 20-х - початку 30-х років, коли на території Росії діяла підтримувана державою мережа українських культурно-освітніх та інформаційних закладів. Можливо рік України у Росії та рік Росії в Україні стануть початком позитивних змін у цій сфері. Українська незалежність є важливим історичним шансом для обох культур (української і російської) у процесі усвідомлення їх спорідненості й відмінності та досягнення нового рівня у національно-культурній самоідентифікації.

 Культура Київської Русі.

Вона знаходиться в бібліотеці Лоренцо Медічі у Флоренції. Цей великий рукопис складається з 5 частин та 29 розділів. У перших трьох частинах книги висвітлюються питання загальної патології, загальної діагностики, загальної гігієни, гігієни жінки та дитини, а дві останні присвячені лікуванню різних хвороб. Феномен незвичайного злету культури України-Руси пояснюється тісними зв'язками з Візантією, країнами Європи, Хозарією. Хоча їхній вплив був вагомим, але не вирішальним. Щоб досягти значних успіхів у мистецтві, архітектурі, літературі, щоб зерна інших культур могли зростати в новому середовищі, вони мали лягти в добрий грунт, яким був духовний та матеріальний світ східних слов'ян. У той же час високий рівень культури України-Руси впливав на розвиток культур сусідніх народів. Так, описання давньоруських літописів і сам процес літописання простежуються у хроніках Матвея Паризького, польських та литовських хроністів. Величезним був вплив київського фрескового живопису на розпис храмів Польщі, Чехії, Готланду. Культура Русі в усіх її проявах показала свою яскраву самобутність, заклала підвалини для подальшого розвитку культури України пізнього середньовіччя. 9. Художня культура Київської Русі.

 Лекції з української та зарубіжної культури

У Парижі здобув звання доктора філософії. В 1925 очолив Ін-т філософії, викладав філософію у вузах Харкова. Відомий працями з історії філософії, гегельянства, фрейдизму. Микола Сумцов (1854-1922), фольклорист, етнограф, літературознавець, ак.ВУАН з 1918. Володимир Гнатюк (1871-1926), фольклорист, етнограф, ак. ВУАН з 1924. Андрій Лобода (1871-1931), фольклорист, етнограф, літературознавець, ак.ВУАН з 1922, очолював Етнографічну комісію ВУАН. Контрольні запитання. 1. В чому суть, головні етапи та наслідки політики радянської українізації, її відмінність від українізації, яку провадили національні уряди України. 2. Хто був головним виконавцем політики радянської українізації? 3. Якими були досягнення освіти (науки) в Україні в 20-ті роки ХХ ст.? 4. Ким був Данило Заболотний? 3. Художня культура українського Розстріляного Відродження. А. Література. Два центри розвитку української літератури - Київ та Харків. До 1932 р. існували умови до розвитку в Україні (як і загалом в СРСР) різних літературних напрямків. Літературні течії: Символізм. Теоретичні засади - світ непізнаванний і відображати його можна лише приблизно, символічно. Основоположники символізму у Франції в 70- х рр. ХІХ ст. Поль Верлен, С.Малларме, в Росії виразниками символізму були В.Брюсов, К.Бальмонт, О.Блок, А.Бєлий, Д.Мережковський, Ф.Сологуб. В Україні - О.Олесь, М.Вороний, Г.Чупринка, М.Філянський, О.Кобилянська, Д.Загул, Я.Савченко, М.Терещенко, П.Тичина, В.Ярошенко, які організували групу "Музагет" (1919). Футуризм. Формалістичний напрямок зображення дійсності (від лат.

 Політична культура як рівнева характеристика розвитку політичної системи суспільства

Реформи асоціюються з погіршенням власного матеріального положення. Все це робить хворобливим становлення нової моделі поведінки. Для політичної культури України характерно неприйняття шляхів і механізмів реалізації реформ, що ведуть до збіднення більшої частини населення. Бідність – категорія не тільки економічна, але і полiтико-культурна. Соціокультурна поляризація зосереджує конфлікт на двох протилежних позиціях, виникають умови для розв’язування конфронтації засобами силового тиску. Харизматичне мислення, відсутність настанов на особисту відповідальність, правовий нігілізм, послаблюють систему стримань та противаг по відношенню до можливості встановлення диктаторського режиму. Україна – особливий взірець. Оскільки наша держава постійно перебувала під кабалою того чи іншого народу, тої чи іншої імперії, то і підходи українців до політичного життя, відповідно, в історичному розрізі були переважно двох типів: - повна байдужість (так звана “забитість”); - затяте протистояння (боротьба за суверенність української нації).

 Мова нашого народу

Сполучною ланкою між художньою літературою і живописом є музика, яка, подібно до мови, має своїм будівельним матеріалом звук, що, як і в мові, може бути записаний. Відмінність між мовою і музикою, однак, велика: у мові певні звукові комплекси служать позначенням предметів і явищ об’єктивної дійсності – конкретних і узагальнених – і тільки через цю співвіднесеність вернені до почуттів, тоді як у музиці звукові комплекси творяться для апеляції тільки до почуттів. Отже, мова – матеріал мистецтва, але матеріал дуже своєрідний, пов’язаний з мислительною діяльністю, що відбувається на базі рідної (або другої рідної) мови. Тому особливістю мови як матеріалу мистецтва є її національна неповторність. Статуя, створена українським скульптором із італійського мармуру, є твором українського мистецтва. Повноцінний художній твір, написаний українським автором російською мовою, – це внесок насамперед в російську культуру. Наприклад, повісті Т.Г.Шевченка, написані російською мовою, хоча і збагачують духовну культуру українського народу, все ж насамперед належить російській культурі. М.В.Гоголь і В.Т.Наріжний – російські письменники, хоч за національністю українці. Поезії Є.Гребінки, писані українською мовою, явище української культури, його проза – російської і т.ін. Національна належність письменника виступає на перший план у тому випадку, коли твір написаний полінаціональною мовою.

 Стан української мови

Громадяни нашої держави, як і всякої іншої, мають мовні обов’язки, що полягають у захисті та збереженні рідної мови. Захист рідної мови - найприродніший і найпростіший, найлегший і найнеобхідніший спосіб національного відродження і самоутвердження. Володіння рідною мовою - не заслуга, а обов’язок справжніх патріотів. Знання рідної (державної) мови не обмежує можливості вивчати інші мови - споріднені і не споріднені. Вислів “Скільки ти знаєш мов - стільки разів ти людина” ніколи не втратить своєї актуальності. В Україні двомовність - природне явище. Але володіння двома мовами вимагає правильного користування ними. На жаль, наші “білінгви” часто говорять змішаною мовою, яку в побуті називають суржиком. Тому серед мовних обов’язків наших громадян слід виділити ще один - дотримуватись культури українського мовлення. Належний рівень мовної культури є свідченням розвинутого інтелекту людини, її вихованості. Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує толерантне спілкування людей, облагороджує їхні стосунки, сприяє підвищенню загальної культури як окремої людини, так і суспільства в цілому.

 Диференційний підхід в системі навчання

Важливим чинником у проведенні виховної роботи повинна стати пропаганда здорового способу життя, попередження негативних проявів серед учнівської молоді, а саме: алкоголізму, наркоманії, проституції, паління та інших форм, що суперечать народним традиціям та культурі України. Предметом серйозного обговорення повинні бути результати вивчення якості знань спрямованості навчально-виховного процесу на розвиток особистості. У центрі уваги секцій керівників навчально-виховних закладів системи освіти мають бути питання якісної перебудови управлінської діяльності, системних випереджаючих рішень, забезпечення життя і здоров'я учасників навчально-виховного процесу, виконання конституційних вимог щодо обов'язкової повної загальної середньої освіти і положень Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку в Україні, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. 646 ( 646-2000-п ). Потребує уваги оновлення питання щодо здійснення організаторської та роз'яснювальної роботи запровадження шкільної форми для учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

 Хрущовська “відлига” та рух шістдесятників

Зокрема, в Україні була репресована група львівських юристів, які збиралися агітувати за конституційний вихід України зі складу СРСР (відповідні статті конституцій Союзу і Республіки давали таке право). Членів групи (Л.Лук'яненка, І.Кандибу, С.Віруна та ін.) звинуватили у “зраді Батьківщини” і засудили на максимальні строки ув'язнення. Того ж року КДБ “викрив” у Львові підпільну організацію “Український національної центр”. Не припинялись й утиски та переслідування учасників збройної боротьби ОУН-УПА. Населення західних областей України стало об'єктом масової ідеологічної обробки у дусі боротьби з “націоналізмом”. Національне питання й надалі залишалося однією з найскладніших проблем суспільно-політичного життя. З одного боку, певна ідеологічна лібералізація сприяла плюралізації деяких проблем, наприклад мовної. У 1963 р. в Києві відбулася конференція з питань культури української мови, яка продемонструвала досить серйозне незадоволення інтелігенції становищем української мови та культури. Дедалі частішими стали висловлювалось незадоволення провінційністю української культури і науки. Партій не керівництво почало вживати заходи, щоб подолати ці „окремі недоліки”.

 УКРАЇНСЬКЕ ДІЛОВЕ укр

Бо славні пшениці Миронівська-264, Миронівська-808, Юві­лейна, вирощені на мільйонах гектарів у всьому світі, починають свій родовід з одного-єдиного зерна. І народилось воно саме тут. (З кн. «Наука і культура. Україна».) V. Ритмічність і легкість фрази! Небезпідставно радять: при читанні в думці промовляти текст. Потрібно, щоб він звучав легко. І в цьому випадку головне — у розташуванні слів, у побу­дові фрази. Не слід зловживати підрядними реченнями. Намагайтесь писати короткими фразами, дбаючи про те, щоб переходи від фрази до фрази були легкими. Іменник (хай і повторений) кра­щий за займенник. Уникайте виразів «в останньому випадку», «як вище сказано» та інших. Бійтесь пустого красномовства! Мова наукової праці має бути легкою, непомітною, краси­вості в ній неприпустимі, а краса її — у відчутті міри. (Д. Лихачов.) VI. Сьогодні і завтра спостерігатиметься мінлива хмарність, місцями гроза, короткочасний дощ, у деяких районах значний, можливий град. Вітер західний, 5—10 метрів за секунду, під час грози місцями шквалистий. Температура сьогодні вдень 18—23 градуси. Завтра буде 20— 25 градусів. (З газети.) VII. - Ой, то-то, куме, зима люта буде! - Невже? - Страшенні морози будуть! - Та ну? - Так буде холодно, що аж-аж-аж! - А ти звідки те знаєш? - Бо ж у мене кожуха нема. VIII. ПОЧАТОК І ПЕРШИЙ РІК СЛУЖІННЯ Іван Хреститель прокладає шлях.

 Аналіз вокальних методик другої половини ХХ століття: на прикаді методичного досвіду І. Прянішникова, В. Луканіна, В. Самарцева

Магістерська робота За спеціальністю 8.02207 „Музичне мистецтво” Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка Луганськ 2008 Вступ Розвиток вітчизняної вокальної школи триває вже майже два століття. За цей час виробився свій національний стиль співу, що визначається особливостями національної музики і традиціями виконавської культури. Українські і російські співаки мають у своєму арсеналі велику кількість технічних прийомів володіння голосом, передачі художнього образу, сценічної майстерності. Існує немало праць, вокальних посібників, у яких викладено погляди видатних майстрів вокалу, сумується їх методичний і методологічний досвід. Засновником вітчизняної вокальної школи цілком справедливо вважається М. Глінка. Його погляди на питання співацького дихання, використання регістрів, особливості вимови тощо до теперішнього часу залишаються фундаментальними, на які спираються і якими користуються більш пізні вокальні теоретики, педагоги-методисти. Неперевершену цінність мають праці з вокальної педагогіки таких відомих вчених-вокалістів, як Л. Дмитрієв, В. Морозов, Г. Стулова, А. Менабєні, Д. Люш, М. Павлов, О. Полякова. В них розглядаються усі центральні проблеми формування співацьких навичок.

 Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання

Культура і побут населення України. Під ред. В. Наулко. Рудакевич О. Політична культура України: руйнація та шляхи відродження. Костенко Л. Право звичаїв – Полтава.

 Мовні і жанрові особливості наукового стилю

Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення магістерської роботи та її захист мають багато спільного з дипломною роботою студента і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосувати методичні і технічні прийоми підготовки наукової праці. Отже, в науковому стилі діють суворі стильові норми, порушення яких свідчить про низький рівень мовно-наукової культури автора. Щоб уникнути цього, необхідно дотримуватися всіх основних вимог стилю і конкретного його жанру. Використана література 1. Культура української фахової мови. Л.І. Мацько., Л.В. Кравець. Навчальний посібник. Київ. Видавничий центр «Академія» 2007.

 Особливості побудови орфографічного, тлумачного, словника синонімів, словника іншомовних слів, фразеологічного словників української мови

Тільки один цей перелік видів словників показує у якій великій кількісті галузей людської діяльності використовуються словники. Без словників важко було б відшукати професіоналів у тій чи іншій сфері, спілкування, зокрема – професійне, перетворилося б на хаосне, з постійним перепитуванням єри ділової людини. -К: Криниця, 1999. Словник-довідник з культури української мови. - Львів: ФЕНІКС, 1996. Український правопис. - К: Наук. думка, 1996. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. - К.: Довіра, 1998. 21