телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты

РАСПРОДАЖАТовары для спорта, туризма и активного отдыха -5% Товары для животных -5% Всё для хобби -5%

все разделыраздел:Историяподраздел:Историческая личность

Петро Сагайдачний

найти похожие
найти еще

Ручка "Помада".
Шариковая ручка в виде тюбика помады. Красный цвет колпачка.
21 руб
Раздел: Оригинальные ручки
Чашка "Неваляшка".
Ваши дети во время приёма пищи вечно проливают что-то на ковёр и пол, пачкают руки, а Вы потом тратите уйму времени на выведение пятен с
263 руб
Раздел: Тарелки
Брелок LED "Лампочка" классическая.
Брелок работает в двух автоматических режимах и горит в разных цветовых гаммах. Материал: металл, акрил. Для работы нужны 3 батарейки
131 руб
Раздел: Металлические брелоки
Не випадково, гадаємо, в добре відомій пісні .мовиться, що він «проміняв жінку на тютюн та люльку». М. О. Максимович стверджував, що Сагайдачний уже 1598 р. одержав гетьманську булаву. Проте навряд чи це відповідає дійсності -адже історикам відомо кілька осіб, які наприкінці XVI - на початку XVII ст. володіли цим високим титулом у Війську Запорозькому. Ймовірніше, що ця подія відбулася десь на початку XVII ст; У поетизованій біографії Сагайдачного, складеній К. Саковичем, зазначається, що після навчання в Острозькій школі він «шолдо запорозского славного рьіцарства, межи которьім, през час не малий жиючи й рьіцерских должностей там доказуючи, гетьманом потом себе Войско его обрало». Відтоді почалася ве­ликотрудна діяльність Сагайдачного на політичному поприщі. Першою і основною своєю справою молодий та енергійний гетьман вважав організацію походів проти султанської Туреччини. Незважаючи на застережні заходи турків, запорожці 1600 р. вирвалися за Перекоп, 1609 р. спалили Ізмаїл, Килію, Білгород. Справді тріумфальним став похід козаків на Синоп 1614 р. Майже повністю було знищено місцевий гарнізон, захоплено запаси зброї та кораблі, визволено невільників. Перемогою увінчався й похід 80 козацьких чайок на Константинополь. 1615 р. вони досягли околиць столиці, спалили дві пристані й перелякали самого султана, який розважався на полюванні. У битві з ворожою ескадрою хороб­рі козаки здобули кілька галер і навіть захопили в полон турецького воєначальника. Наступного року запорожці, очолені П. Сагайдач­ним, здійснили успішний напад на один із найбільших невільниць­ких ринків Чорноморського узбережжя - Кафу, а згодом - на Трапезунд. Розлючений султан наказав покарати великого візира (його задушили) та інших вищих урядовців. Тут дуже чітко простежується одна з найважливіших сторін діяльності Сагайдачного - його участь у боротьбі українського народу проти турецько-татарських поневолювачів. Своїми блиску­чими походами на Чорне море гетьман здобув славу удачливого козацького ватажка. Щодо відносин Сагайдачного з польським урядом, то вони були далеко не простими. Гетьман як справжній політик у вирішен­ні гострих питань виявляв велику гнучкість, мав схильність до компромісів і не раз ішов на переговори з Варшавою. Водночас, спираючись на козацтво (як реєстрове, так і запорозьке), він міг дозволити собі ведення цілком самостійної лінії. Всупереч кате­горичним заборонам урядових кіл гетьман часто організовував походи проти Кримського ханства й Оттоманської Порти, під­тримував вигідні для нього вимоги козацтва і т. п. Не слід запе­речувати і того факту, що протягом 1615 - 1616 рр. П. Сагайдачний, незважаючи на грізні сеймові постанови, сам очолював виступи різних прошарків населення в Україні. Хіба не симптоматичним є твер­дження польського сейму (вересень 1616 р.), що козаки «самі встановлюють собі право, самі обирають урядовців та ватажків і нібито створюють у Великій Речі Посполитій другу республіку». Про наростання хвилі народного руху свідчать і інші факти. Як зазначається у численних актових книгах, козацькими загонами 1618 р. були «сплюндровані» величезні обшири України, Полісся й Литви.

Внесок українських козаків і їхнього керівника гетьмана Петра Сагайдачного у розгром турецьких військ у Хотинській війні 1621 р. важко переоцінити. Польща була врятована від іноземного поневолення і втрати державної незалежності. Разом із цим, гадаємо, вартий уваги ще один аспект даної події. Зволікання К. Ходкевича та інших воєначальників, їхні спроби досягти пере­моги над ворогом ціною козацької крові не можуть затьмарити іншого, більш вагомого й історично значущого: вперше після Грюн-вальдської битви представники двох великих слов'янських народів продемонстрували на полі бою здатність до спільної боротьби проти іноземних поневолювачів в ім’я ідеалів свободи й незалежності рідної землі. Важливий і той факт, що в битві під Хотином брали участь молдавани, місцеве українське населення, а також загін донських козаків. Значення цих подій не обмежувалося локальними рамками. З певністю можна стверджувати, що перемога у Хотинській війні зупинила просування султанської Туреччини в інші європейські країни і стала провісником її занепаду. Бій під Хотином став останнім на багатому ратними подвигами життєвому шляху П. Сагайдачного. Поранений в одній із верес­невих сутичок із ворогом, гетьман довго й тяжко хворів. У середині листопада 1621 р. його перевезли до Києва (К. Сакович пише: «.на том же пляцу тог наш гетьман постреленьій приехал до Києва, напольі умерльій».) Проте смертельно хворий гетьман не усунувся від участі в суспільно-політичному житті. З-поміж інших невідкладних завдань він вважав необхідним домогтися визнання королівським урядом церковної ієрархії, відновленої єрусалимським патріархом Феофаном в Україні. З цією метою на початку 1622 р. до Варшави виїхало особливе козацьке посольство, яке клопотало на засіданнях сейму про знищення унії і «заспо­коєння православних». Одночасно гетьман написав два листи польському королю. Лояльні за формою, вони водночас містили тверду вимогу припинити переслідування й «озлоблення» козаків, а також покласти край розповсюдженню уніатства на українських землях. Але Сагайдачному вже не судилося пережити гіркоту роз­чарування від невдачі козацької місії. Він помер 10 квітня 1622 р. у Києві. За кілька днів до смерті в присутності київського митрополита Іова Борецького і свого наступника на гетьманській посаді Оліфера Голуба «при доброй памяти й здоровом уме» П. Сагайдачний склав заповіт, за яким передавав півтори тисячі золотих на школу «брат­ства Львовского, на науку й на цвиченья бакалавров учоньіх. на вьіхованье ученого майстра, в греческом язьіку беглого.». Значну суму він переказав Київському братству, до якого ще раніше вписався з усім Військом Запорозьким, а також заповів гроші цілій низці церков, монастирів та шкіл. Поховання Петра Сагайдачного відбулося у церкві Київського братства. Під час похорону двадцять студентів один за одним декламували вірші Касіяна Саковича, в яких прославляли і звеличували покійного гетьмана, оспівували його заслуги в боротьбі проти султанської Туреччини, віддавали належне турботам про розвиток науки, утвердження козацьких вольностей, а також підтримці православної церкви.

Це, зок­рема, засвідчує той факт, що саме він очолив посольство, направ­лене радою у Варшаву. Там під час аудієнції у Сигізмунда III Сагайдачний вимагав окремих релігійних посіупок з боку королівського уряду - зокрема узаконення православної ієрархії. Не можна ска­зати, що козацькі вимоги були радикальними. Проте, враховуючи той суспільний розголос, який мали події 1621 р., вони звучали ак­туально й, очевидно, відображали думки та настрої широких верств козацтва, що зібралося на раду в Сухій Діброві. Петра Сагайдачного не можна звинуватити в малодушності або небажанні брати участь у воєнних діях козаків проти турецької армії. Прямо з Варшави, після прощальної зустрічі з польським ко­ролем, він вирушив у розташування своїх військ поблизу Хотина. А становище тут склалося дуже напружене - адже об'єднаним силам польських і козацьких військ (близько 80 тис. чол.) проти­стояла 162-тисячна турецька армія (за іншими даними, 250-ти­сячна). З самого початку воєнних дій козаки виявляли чудеса хороб­рості й героїзму. Не можуть не викликати почуття захоплення дії невеликого козацького загону, оточеного турками, позбавленого провіанту й допомоги ззовні, який декілька днів вів боротьбу проти озброєного гарматами ворога. «Оточені з усіх боків козаки усе ж наважилися помірятись силами з противником (бо ж відчай нерідко спонукає до благородної смерті) й встигли пробитися крізь здиво­вані та переполохані турецькі війська; але виснажені голодом і працею, вкриті пороховим пилом, вони склали голови разом із зброєю»,- писав далекий від симпатії до козаків-героїв Яків Со беський. У серпні 1621 р. мало не загинув сам Петро Сагайдачний. Після наради з командуючим польською армією К. Ходкевичем він вирушив до козацького війська, яке тоді повільно просувалося до Хотина, та по дорозі зіткнувся з великим турецьким загоном. Розпочався бій, який міг закінчитися трагічно для Сагайдачного. З простреленою рукою, втративши багато крові, він чудом відірвався від погоні, сховався у найближчому лісі і лише вночі пробрався у свій табір. Ми наблизилися до того моменту в житті П. Сагайдачного, який у нього самого викликав докори сумління. Наприкінці серпня 1621 р., після прибуття авторитетного ватажка в розташування козаків, у війську сталася зміна влади: гетьман Бородавка втратив булаву, був заарештований, а згодом (8 вересня) за наказом Са­гайдачного страчений. Останнього обрали гетьманом. Факт скинення і страти Бородавки по-різному оцінювався сучасниками. Зокрема, польські мемуаристи різко негативно ставилися до особи Бородавки, який, очевидно, представляв незаможну частину козац­тва і мав у її середовищі широку популярність. Не випадково ще С. Жолкевський характеризував його як «найменш між ними (ко­заками.- Авт.) доброчесного і найбільш схильного до бунтів, котрий обіцяв козакам іти з ними не тільки на море, але хоч би і в пекло». З усього видно, що й сам Сагайдачний відчував провину за смерть людини, яка чимало зробила для успіху визвольних зма­гань в Україні (Бородавка брав безпосередню участь у відновленні православної ієрархії, очолював повстанський рух тощо).

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

 Внимание - чудо-мина!

Значительную часть машиностроительной продукции Украины выпускал рабочий Харьков, Город насчитывал тридцать пять вузов, сто тридцать пять средних школ, тридцать пять научно-исследовательских институтов. Студентов в Харькове было шестьдесят тысяч - больше, чем во всей Англии... Впрочем, эти последние сведения уже мало интересуют генерала. У славян не должно быть своей культуры - так сказал фюрер! Миллионный город?! Чересчур много расплодилось славян! В оккупированном Харькове - около двухсот семидесяти тысяч жителей. Пусть останется сто тысяч, но это будут покорные рабы рейха! Чтобы харьковчане с самого начала убедились в том, что у их хозяина твердая рука, генерал фон Браун приказывает повесить на балконах домов всех главных улиц города сто шестнадцать первых попавшихся харьковчан... Невесть из каких нор вылезают предатели: Петр Сагайдачный, Любченко и другие господа-недобитки из числа украинских сепаратистов, ярых националистов и антисоветчиков. На стендах, где еще недавно вывешивались газеты "Правда", "Известия", "Социалистична Харькивщина" теперь красуется "Нова Украина"

скачать реферат Українські благодійники та меценати кінця ХІХ – початку ХХ століття

Вступ Доброчинність – явище, знайоме в Україні здавна. Князі Русі Київської, гетьмани Петро Сагайдачний, Іван Виговський, Іван Мазепа, Кирило Розумовський сприяли поширенню освіти, зокрема й становленню Києво-Могилянської академії, будували власним коштом храми, опікувалися най здібнішими краянами, посилаючи їх на навчання до найкращих європейських університетів. У ХІХ – на початку ХХ століття добродійництво, або, як казали римляни, меценатство, набуло особливого поширення серед шанованих, багатих і не дуже, знаних українців. Пригадаймо меценатів-земляків Тарновських, Григорія Ґалаґана, родину Симиренків, Євгена Чикаленка, батька й сина Рильських, братів Бродських, кілька поколінь Терещенків. Вони та інші шляхетні пани і пані чимало зробили для розвою вітчизняної культури та освіти, розвитку промисловості, поліпшення медичної справи тощо. А хіба не меценатом, хоч і не вельми заможним, був письменник Михайло Старицький, який продав власний маєток на Поділлі, аби допомогти звестися на ноги професійному українському театру, створивши славнозвісну театральну трупу корифеїв Марка-Кропивницького, Миколи Садовського, Панаса Сакса ганського, Марії Заньковецької? При цьому його не дуже цікавили особисті доходи.

Дуга на коляску с подвесками "Настроение".
Это дуга на коляску с подвесками, способная развеселить малыша в любое время. Дуга очень легко крепится на любую коляску, причем марка и
783 руб
Раздел: Для колясок
Набор "Анна & Эльза" - героини мультфильма "Холодное Сердце".
Мини-куклы Анна и Эльза в наборе Princess Sisters Celebration предстают в очень красивых праздничных платьях. Наряды куколок сделаны из
406 руб
Раздел: Эльза ("Холодное сердце")
Калькулятор научный Casio "FX-220 PLUS-S-EH".
Научный калькулятор Casio FX-220 PLUS-S-EH поставляется в голубом пластиковом корпусе со сдвижной пластиковой крышкой. Предусмотрен
470 руб
Раздел: Калькуляторы
 Рассказы по истории Крыма

Со своими отрядами он подходил вплотную к Перекопу, неоднократно совершал нападения на Азов. Походы казаков продолжались и в последующих веках и приобретали еще больший размах. Бывали времена, когда казаки по нескольку раз в течение года предпринимали походы как в Крым, так и во владения Турции. Большое впечатление на современников произвело взятие в 1606 году казаками Варны — крупнейшей турецкой крепости. В 1608 году казаки «удивительной хитростью» взяли и сожгли Перекоп, в 1609 году они напали на придунайские турецкие крепости Измаил и Килию. Самой большой, пожалуй, экспедицией был морской поход на Каффу в 1616 году, когда казацкий флот под предводительством гетмана Петра Сагайдачного захватил и сжег эту крепость. ПОХОДЫ В. В. ГОЛИЦЫНА И ПЕТРА I Долгое время Русское государство не могло проводить активную политику. Это было связано с внутренними потрясениями в последние годы правления Ивана Грозного и после его смерти, войнами с Литвой, Польшей. Но по мере стабилизации положения действия русского правительства становятся все более решительными

скачать реферат Духовный феникс

Теперь уже в русском (украинском) православии. Новообразованную церковь хитро обозвали греко-католической, но фактически она была просто католической, поскольку и канонически, и иерархически целиком находилась в структуре папского престола. Трудно сказать, руководствовались ли правилом “как лучше” те православные иерархи (Потий, Терлецкий и др.), которые согласились на унию, но совершенно очевидно, что и в то время, и в исторической перспективе их деяния объективно принесли Украине много вреда. Брестская уния разделила не только Православную Церковь, но и украинский народ. Униаты, пользуясь покровительством Рима, Варшавы, изначально заняли жесткую позицию по отношению к православным. Последние подверглись преследованиям и потеряли на время даже собственную митрополию. Возродить ее удалось только в 20-е годы XVII века при помощи иерусалимского патриарха Феофана и при активной поддержке гетмана Петра Сагайдачного. Вековое соперничество православия и католичества, приобретавшее временами весьма уродливые формы, изнуряло духовные силы украинского народа, не позволяло ему консолидироваться.

 История малороссии - 5

Описание Военных дел Малороссии. Летопись Разумовского. Стр. 113. 114. Дела с Турками. Со ment. Belli Chotinens cum Turcis. Cобесский. 116.76. Энгель. 116. Конисский. Бант.P Кам. I. 188. 189. Радзиминский. Плиска. Лет. Разумовского. Стр.114117. Конец Гетманства и смерть Сагайдачного В Галицийской Летописи, писаной, как кажется, в Лемберге сказано: «Там в Турции) иого пострилено, а тило иого лежит в Киеви.» Энгель, 120, говорит, что Гетман, пришед в разскаяние от убийств и грабежей, постригся и умер в Киеве. Конисский, Лет. Розумовского и другие говорят, что он умер и погребен в Киевобратском монастыре. Фроловская Летопись говорит то-же: «Петро Сагайдачний, славний Гетман Запорожский и Ктитор братского Киевского монастыря умер и тело его в братском монастыре положено.» В Летописи, полученной мною от Г. Писарева, сказано, что его хоронили там «с великим плачем Запорожского Войска и всех людей православных.» Сярчинский говорит, что он умер от венерической болезни, и упоминает об ране, полученной им в последнюю войну Турецкую; но откуда он взял это сведение, не известно

скачать реферат Русско-польская война /Українa/

Але шляхта , побоюючись козацтва почала руками наступних королів всіляко обмежувати їх права. Наслідком цього стали козацькі повстання Криштофа Косинського в 1591 р. та Северина Наливойка в 1596 р. Певний час протиріччя між козацтвом та шляхтою вдаволося розвўязувати видатковому гетьману Петру Сагайдачному, але із його смертю в 1622 р. ці проблеми повстали з небаченим досі розмахом. До того ж долучилось повідомлення короля Сигизмунди ІІІ козацькими походами на Крим і в турецькі причорноморські міста (через усі рейди козацтва, Турція почала загрожувати королю війною, а Польща була незміримо слабша за свого ймовірного суперника.) Польська влада спробувала ввести обмеження щодо козаків, а отримала повстання Марка Жмайла в 1625 р., та Тараса Трясила в 1630 р. В наслідок виступу Трясила та смерті фанатичного короля Сигізмунди ІІІ, козацтво отримало значні поступки. До того ж новим королєм став прокозацько настроєний Владислав. Зокрема , він визнав рівність обох церков церков України, реєстровим козакам знов надали право самоврядування. Але невдовзі шляхта почала знов обмежувати права козацтва і козацтво знов підняло повстання у 1637 р. на чолі з Павлюком .

скачать реферат Военнные суды в Украине

Во времена существования «Речи Посполитой» возникает казачья государственность Запорожской Сечи. Первым возглавил запорожское войско гетман Дмитрий Вишневецкий в 1553 году. Во времена гетмана Петра Сагайдачного, в 1617-1619 гг., Запорожское войско впервые было вписано в реестр, в связи, с чем в нем стала поддерживаться суровая дисциплина. Выговский, ставший гетманом после Богдана Хмельницкого, дисциплине в рядах «войска Запорожского» уделял еще больше внимания. Об этом свидетельствует такой факт, что, принимая гетманскую булаву, Выговский он заявил: «Ця булава буде доброму - на ласку, поганцю - на кару військо Запорізьке не може знати страху. Треба виключити всіх гультяїв і неправдивих козаків.» Судебные функции в «войске Запорожском» выполняли военный совет, генеральные, полковые и сотенные судьи, а в условиях войны - и казацкие старшины. Полковой суд в условиях войны выступал в ролы военно-полевого, он рассматривал дела, которые касались нарушения военной дисциплины, порядка службы и других нарушений, которые допускались казаками в походе.

скачать реферат Гетьманування Сагайдачного

Продовжуючи справу своїх попередників, Петро Сагайдачний насамперед пішов війною на татар і турків, здійснивши цілий ряд дивовижних подвигів. В «Діаруті Хотинського походу» Яків Собеський – сучасник Сагайдачного, котрий не раз з ним спілкувався і добре знав його – писав: « Богато разів здійснював він морських походів на човнах на чолі запорізького війська і завжди доля сприяла йому: він завжди повертався зі славою » Так, у 1607 році Сагайдачний спустошив два мусульманських міста, Очаків та Перекоп. У 1608 та на початку 1609 року здійснив напад на береги Анатолії і знищив там усе вогнем і мечем. У 1612–13 він утрутився у внутрішні справи князівств Молдавії та Волонії, які були васалами Туреччини, і водночас постарався розташувати свої війська в королівських маєтках у Польщі, беручи з них необхідне для свого війська продовольство. У 1613 р. Сагайдачний двічі виходив з козаками на Чорне море, «завдав багато шкоди татарам, спустошив кілька міст у Херсонесі Таврійському». Тоді супроти нього турецький султан Ахмет І вислав чималу армаду з галер та чайок до Очаківського порту, поблизу якого козаки за звичаєм поверталися назад на Запорожжя.

скачать реферат Воєнна стратегія Богдана Хмельницького

Реферат на тему: Воєнна стратегія Богдана Хмельницького Визвольна війна українського народу середини XVII ст. сформувала в Україні цілу когорту талановитих воєначальників. Серед них найяскравіше проявився геній гетьмана України Богдана Хмельницького (1595-1657) як державного і військового діяча. Як зазначається у монографії В.А. Смолія та В.С. Степанкова . У битвах на Жовтих Водах, під Корсунем, Зборовом, Берестечком, Батогом з частини українського війська створювався передовий загін (загін особливого призначення), який напередодні битви, рухаючись попереду головних сил на відстані 15-20 км, мав на меті зустріти (наздогнати) ворога, атакувати, виснажити його боєм і прикрити вихід головних сил у район битви та введення їх у бій. Богданом Хмельницьким застосовувалася своєрідна козацька тактика, що склалася ще за часів Петра Сагайдачного. В ході оперативно-тактичного маневрування військ битва була одним з його етапів, спрямованих на виснаження або вимотування ворога. 4. Залучення до боротьби проти ворога широких мас населення. 5. Основними видами стратегічних дій в період Визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття були наступ, оборона, контрнаступ, а також партизанська боротьба проти ворога.

Подарочный сертификат My-shop.ru номиналом 1500 рублей.
Не знаете, что подарить? Предоставьте право выбора вашим друзьям и близким — подарите им Подарочный сертификат. Получатель сертификата
1500 руб
Раздел: Подарочные сертификаты
Копилка "Гиря", золотистая.
Копилка в форме пудовой гири. Отлитая из гипса по старинной форме, она повторяет атрибут силовой гимнастики начала прошлого века. Лицевая
371 руб
Раздел: Копилки
Калькулятор "Casio MS-20NC", 12 разрядов, зеленый.
Цвет: зеленый. Тип дисплея: монохромный. Количество строк дисплея: однострочный. Тип электропитания: батарея. Количество элементов
643 руб
Раздел: Калькуляторы
скачать реферат Управление развитием персонала

МЕЖРЕГИОНАЛЬНАЯ АКАДЕМИЯ УПРАВЛЕНИЯ ПЕРСОНАЛОМ ЗАПОРОЖСКИЙ ИНСТИТУТ ИМ. ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО Группа: ИН 10-7-2004 СУЭП (3,0з) Новикова Олеся Игоревна Адрес: г. Запорожье, ул. Фундаментальная, д.5, кв.12 КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА Дисциплина: Менеджмент персонала Преподаватель: Гиль Людмила Анатольевна Тема: Управление развитием персонала. ЗАПОРОЖЬЕ 2007 Содержание Вступление Сущность, задачи и средства развития персонала Процесс профессионального обучения персонала Методы профессионального обучения персонала Методы обучения на рабочем месте Обучение вне рабочего места Методы управления социальным развитием персонала Список использованной литературы 1. Вступление Это мы не проходили, это нам не задавалиЕсли ты смотришь вперед на столетия, выращивай людей. Китайская мудрость Современный бизнес развивается, конкуренция растет, и, как следствие, организациям необходимо прилагать все больше усилий, чтобы активно развиваться и быть успешными. Наряду с профессионально организованными процессами подбора и найма персонала, его стимулирования, ориентации и оценки, одним из способов, помогающим генерировать новые идеи для бизнеса, разрабатывать и внедрять современные технологии и системы, а также готовить высоко профессиональных, ориентированных на успех сотрудников, является создание системы обучения персонала.

скачать реферат Первые казацкие гетманы

Це був татарський торговельний город коло моря, куди зганяли невольників на продаж і звідтіль розвозили їх по всьому світові. Сагайдачний узяв це місто, спалив у гавані турецькі кораблі і визволив багато невольників — кільканадцять тисяч. Отоді слава про його залунала по всій Україні, бо по всіх кутках рознесли її визволені невольники. Тепер люди почали єднатися у козацькі сотні, котрі признавали над собою зверхність одного Сагайдачного. З козаками на Україну вертали всі визволені з неволі. Все ще не вірячи своєму щастю, вони розпитували козаків, хто ж привів їх на турецьку землю, як звати того сміливця, що зважився на такий зухвалий похід. «Сагайдачний», — відповідали їм. І ще замолоду ім'я Петра Сагайдачного переходило у пісню й легенду, які славили його сміливість і воєнне мистецтво. У 1618 році якраз трапилася військова конфедерація. Це було років через п’ять після того, як на царя Московського покликано Михайла Федоровича Романова. Тим часом королевич Володислав, син Польського короля Жигимонта III, не кидав думки про Московський трон, на котрий обрано було його за часів самозванщини в Московській державі.

скачать реферат Православие и католицизм: от диалога к противостоянию

Акция происходит под усиленной охраной Запорожского казацкого войска, организованной гетманом Петром Сагайдачным. После восстановления православной иерархии польский сейм туманно обещал, что в будущем признает новых епископов. Это не помешало королю разослать во все города универсалы о поимке и передаче православных иерархов под суд как шпионов.      1621 г. Польские шляхтичи грабят киевские церкви, монастыри и Братскую школу. На территории киевского замка окатоличенный магнат воевода Тышкевич приказал разрушить православную церковь и на ее месте построить католический костел. В числе полемической антиуниатской литературы появляется “Протестация”, автором которой считают православного митрополита Киевского Иова Борецкого. В ней говорится: “Униаты преследуют народ наш руський, истязают и издеваются над ним”. Преследование православных мещан Вильно, признавших новую православную иерархию.      1622 г. Выходит в свет “Оправдание невинности” — еще одно полемическое произведение в защиту гонимого Православия. Оно представлено королю и сейму, но вопрос признания Православной Церкви и на сей раз был отложен.      1623 г. Восстание православных в Витебске, убийство Полоцкого униатского архиепископа Иосафата Кунцевича, закрывшего все православные храмы в городе.      1624 г. Киевский войт Феодор Ходыка снова закрывает православные церкви, запрещает совершение служб, присваивает доходы от монастырских сел.

скачать реферат Антифеодальное движение

Освободительная борьба украинского народа в первой четверти XVII в. Петр Сагайдачный Развертыванию освободительного движения украинского народа способствовали крестьянская война в России под руководством Ивана Болотникова (1606—1607) и борьба русского народа против польско-шведской интервенции в начале XVII в. Волнения на Украине в это время усилились настолько, что в январе 1609 г. польский сейм принял постановление «Об украинских казаках», где шла речь о мерах и средствах подавления народных восстаний. Эти восстания ослабили силы польских интервентов в России, способствовали победам народного ополчения во главе с Кузьмой Мининым и Дмитрием Пожарским, освобождению Москвы в октябре 1612 г. Эта победа дала новый толчок освободительному движению на Украине. Польский сейм в сентябре 1616 г. отмечал, что на Украине около 40 тысяч вооруженных казаков не признают власти Речи Посполитой и фактически создают свою республику. Поэтому польское правительство, начав новую интервенцию против России, было вынуждено разделить свое войско: одна его часть двинулась на Москву, вторая отправилась подавлять восстание на Брацлавщине.

скачать реферат Історія України

Пресу, що продовжувала видаватися українською мовою, не дозволяли передплачувати. Чорносотенці виявляли непокірних передплатників, доносили на них адміністрації, яка звільняла їх з роботи, а іноді й кидала до в'язниці. Не дозволялося вшановувати пам'ять Тараса Шевченка, організовувати присвячені йому вечори. Було заборонено збирання коштів на спорудження пам'ятника Кобзареві. У січні 1910 р. тимчасовий комітет у справах друку переглянув брошуру «Народний календар», де було вміщено портрети Тараса Шевченка, гетьманів Петра Конашевича–Сагайдачного, Богдана Хмельницького та інших, малюнок пам'ятника Шевченку та карту України, і знайшов, що вони є антиурядовими за змістом, бо несуть «.ідеї так званого «українського сепаратизму». Тоді ж члени цього комітету виступили проти назв «Україна», «український народ» як «зовсім чужих» народу. Уряд посилив боротьбу проти національних культурно–освітніх організацій, що виникли під час революції. За наказом царя закривались «Просвіти», українські клуби, наукові товариства тощо. Було, зокрема, закрито київську, одеську, ніжинську, чернігівську, полтавську та інші осередки «Просвіти».

Матрас в коляску Карапуз "Кокос", бязь, 36х72х4 см.
Матрас в коляску "Кокос мини". Исключительные свойства кокосового волокна - прочность, упругость, гипоаллергенность. Материал не
375 руб
Раздел: Подголовники и подушечки
Ручка-стилус шариковая сувенирная "Евгений".
Перед Вами готовый подарок в стильной упаковке — шариковая ручка со стилусом. Она имеет прочный металлический корпус, а именная надпись
415 руб
Раздел: Металлические ручки
Ниблер силиконовый "Зайчик", розовый.
Каждая мама знает, насколько важный этап в жизни младенца представляет собой прикорм. Но как же проблематично скормить хотя бы ложечку
344 руб
Раздел: Ниблеры
скачать реферат Українське (мазепинське) бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво

Міністерство освіти і науки України Київська державна академія водного транспорту Імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Юридичний факультет Курсова робота З дисципліни Історія української культури На тему:Українське(мазепинське) бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво Виконав студент 1 курсу Юридичного факультету Заочної форми навчання Крилова Ірина Володимирівна Група 1 Шифр Київ2010 План Вступ Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво Специфіка національного варіанта бароко в літературі, театрі і музиці. Еволюція образотворчого мистецтва. Барокова архітектура. Висновок. Вступ Бароко — важливий етап всієї загальнолюдської культури XVI— XVII ст. Це перехід від епохи Відродження до нової якості світосприймання, мислення, творчості. В історії західноєвропейської культури бароко прийшло на зміну Відродженню, заперечуючи певною мірою його духовні відкриття. Світовідчуття і світорозуміння, що живило барокову культуру, стало своєрідною реакцією на ренесансне світобачення, що грунтувалося на безмежній вірі у розумність і логічність світу, його гармонійність, в те, що людина є мірою всіх речей. Світобачення XVII ст. пройняте, навпаки, відчуттям трагічної суперечливості людини і світу, в якому вона посідає зовсім не провідне місце, а є розчиненою в його багатоманітності, підпорядкованою середовищу, суспільству, державі.

скачать реферат Львов – город-музей и город музеев

Кроме прочего, улица знаменита тем, что в доме № 20 в свое время дебютировал Лесь Курбас с пьесой «Евреи», позже здесь состоялась премьера «Украденного счастья» Ивана Франко. На Русской улице находится Успенская церковь – некогда – образовательный центр древнего города, где собирались люди, противостоящие притеснениям украинцев и русских со стороны польской шляхты. При церкви действовала библиотека, школа, музей и типография. А в 1918 году здесь состоялось заседание Украинской Национальной Рады, и был впервые поднят национальный флаг. Ансамбль церкви состоит из звонницы (башня Корнякта) и каплицы Трех Светителей. Церковь несколько раз горела, но каждый раз восстанавливалась. В последнем ее восстановлении принимали участие гетман Петро Канашевич-Сагайдачный и Иван Федоров. Памятник Ивану Федорову установлен на площади перед церковью – здесь в 1616 году располагалась типография, где был издан знаменитый «Апостол» и «Букварь». Звонница церкви – башня Корнякта – по праву считается одной из самых красивых в городе. Башня служила одновременно звонницей и дозорным пунктом.

скачать реферат Арбат

Вслед за ним Годунов кинулся с молодцами на врагов, и поляки хотя держались в этом пункте до света, но, не получая подмоги, поскакали наутек. На колокольне церкви Бориса и Глеба ударил колокол, и Годунов пел с духовенством благодарственный молебен. В 1619 году к Арбатским воротам подступал и Гетман Сагайдачный, но был отбит с уроном. В память этой победы сооружен был придел в церкви Николы Явленного во имя Покрова Пресвятой Богородицы. Начало этой церкви, как полагает Ив. Снегирев, относится к XVI столетию, когда еще эта часть Москвы была мало населена и называлась Полем. Профессор Петр Ив. Страхов (1757-1813) рассказывал, что помнил эту церковь, когда она имела каменную ограду с башенками. Видом тогда она походила на монастырь. Близость этой церкви к Иоанновой слободе дала повод к догадкам, что она была свидетельницей иноческой набожности грозного царя. При работах у этой церкви в 1846 году было открыто множество костей человеческих; в числе здесь погребенных было немало могил и именитых людей. В этот храм часто ездила молиться императрица Елисавета Петровна; она приезжала сюда служить панихиды над гробницею Василия Болящего, скончавшегося 7-го ноября 1727 года и погребенного в трапезе.

скачать реферат Украина в едином этнополитическом пространстве России первой половины XVIII в.

Характерно, что летописи начала XVIII в. более адекватны в передаче социальных реалий того времени. Но в любом случае, ни о каком равенстве или демократии речь идти не может. При характеристике черт национального характера важнейшее значение приобретают категории, относящиеся к т.н. «архетипам сознания» — представления о «великих временах», «великих правителях» и вообще «героях» украинского народа. В описаниях великих правителей и национальных героев можно выделить два параллельно существующих круга представлений. Более ранний связан с упоминавшимся выше «сарматским этосом», важнейшее место в котором занимали рыцарские добродетели — личное мужество, военное искусство, верность слову и сюзерену и благочестие. Все эти. черты. упоминаются при характеристике украинских • политическихдеятелей XVI и первой половины XVII: князя Константина Константиновича Острожского, гетмана П.Конашевича-Сагайдачного, митрополита Петра Могилы и, в меньшей степени, гетмана Богдана Хмельницкого. Негативны' ми чертами при характеристике политического деятеля считались корыстолюбие и жажда власти. В погоне за деньгами и гетманской булавой представители верхушки забывали об интересах казачества и всего народа: «А то теперь идет (война) за лакомство многих и частых гетманов, которые сами хотят быть властителями Украины» 16.

телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.