Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала

Міністерство освіти і науки України Чернігівський державний технологічний університет Кафедра гуманітарних наук КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни «СОЦІОЛОГІЯ» на тему «Соціологія молоді як галузь соціологічної науки» Виконала: студентка гр. ЗФК Перевірила: Чернігів ЧДТУ 2009 ЗМІСТ Вступ Сутність, предмет, об'єкт, функції соціології молоді Основні поняття соціології молоді Основні галузі соціологічного знання Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології Основні молодіжні проблеми Висновок Список використаної літератури Вступ Проблеми молоді, її освіти, виховання, соціального становлення, участі у суспільному житті перебувають у центрі уваги і на стику різних наук. Соціологія відносить їх до найважливіших. Зважаючи на те, що соціальний портрет молоді формується під впливом різноманітних суспільно-політичних і соціальних чинників, соціологія виявляє інтерес до того, яку роль відіграватимуть для молоді певні соціальні цінності, норми моралі, традиції тощо. Цими ж питаннями переймається ювентологія (наука про різноманітні особливості молоді) — складова сучасної науки про людину. Соціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства, а проблема формування її свідомості — однією з провідних у соціології.

Однак у зв'язку з відсутністю у фаховому середови­щі єдиного погляду на сутність соціальної роботи доте­пер (червень 2005 р.) немає загальноприйнятого або визнаного усіма фахівцями єдиного її тлумачення. Із цим пов'язана відсутність відповідного визначення у Законі України «Про соціальні послуги» (2003 p.). Проте прийнятий у 2001 р. Закон України «Про соці­альну роботу з дітьми та молоддю» тлумачить її як діяльність уповноважених органів, підприємств, орга­нізацій та установ незалежно від підпорядкування і форми власності, також громадян, спрямовану на створення соціальних умов життєдіяльності, гармо­нійного і всебічного розвитку дітей і молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, за­доволення культурних і духовних потреб. Однак це визначення є обмеженим, бо стосується тільки однієї групи клієнтів. Отже, соціальна робота є сферою гуманітарної діяль­ності людини, а також назвою визнаної в усьому світі спеціальності, заснованої на гуманному ставленні лю­дини до людини. Вона відрізняється від філантропії (благодійництва) та інших видів діяльності, зорієнтова­них на допомогу у вирішенні проблем окремої людини чи групи людей, розвиток у них техніки подолання труднощів і вироблення навичок самодопомоги.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕФЕРАТ на тему: Виконала: студентка І курсу історико-соціологічного факультету Групи ІЮ – 11 Гуменюк О.О. Перевірила: Ужеліна О.М. Рівне – 2006 ПЛАН Історія виникнення легкої атлетики. Місце і значення легкої атлетики в системі фізичного виховання. Класифікація і загальна характеристика легкоатлетичних вправ. Стрибки в довжину з місця. Техніка стрибка. Висновки Додатки Література Історія виникнення легкої атлетики Боротьбу, кулачний бій і взагалі усі вправи, що розвивали силу, греки відносили до важкої атлетики. Ясно, що назва «легка атлетика» сьогодні досить умовна, адже важко назвати, наприклад, біг на довжелезну дистанцію — марафон або метання молота «легкими» фізичними вправами. Найдавнішим змаганням атлетів, безсумнівно, є біг. Разюче, що сьогодні ми знаємо ім`я першого олімпійського чемпіона древньої Греції і дату, коли відбулася ця подія. Це трапилося в 776 р. до н.е. в Олімпії. Переможець був один, тому що атлети змагалися на тих іграх тільки в бігу на один стадій (приблизно 192 м) — звідси слово «стадіон».

По його думці, «тотемний принцип» , що тотожне мане або «Богові клану. не може бути не чим іншим, як самим кланом» «. Пізніше ми критично розглянемо ці трохи дивні висновки й побачимо зерно істини, що вони, безсумнівно, містять, і те, яким плідним воно може бути. У дійсності воно вже дало сходи, зробивши свій вплив на деякі найважливіші роботи, написані на стику класичного гуманітарного знання й антропології; досить згадати роботи міс Джейн Харрисон і Корнфорда. Третьою великою темою, привнесеної в науку про релігію сером Джеймсом Фрезером, є тема культів розмноження й родючості. В «Золотої галузі» , починаючи зі страшного й таємничого ритуалу на честь лісових богів, перед нами розкривається разюча розмаїтість магічних і релігійних культів, придуманих людиною для того, щоб контролювати й активізувати впливу неба й землі, сонця й дощу, що сприяють родючості; таке враження, що рання релігія сповнена неприборканими силами життя, у її юній красі й первозданності, й такої шаленої моці, що це інший раз приводить до актам самогубного жертвопринесення.

В цій статті поняття «гуманітарні науки» трактується як більш широке, проте є й інші точ­ки зору. Головне, на наш погляд, бачити, що гуманітарні науки мають предметом передусім людину та її розвиток у суспільстві, а соціальні науки — суспільство, а вже потім людину як соціального індивіда. Але дискусій щодо трикутника «природничі — гуманітарні — соціальні науки» буде ще багато, і ми не претендуємо на останнє слово в них. Для нас важливою є класифікація наук на природничі та гуманітарні за предметом дослідження. Перші досліджують природу, другі — людину. Це досить умовна класифікація, оскільки людина є частиною природи. Але така класифікація широковідома, і ми нею користуватимемося. Гуманітарна наука не тільки продукує гуманітарні знання, а й прагне гуманітаризувати всю науку через насичення негуманітарної (природничої) науки принципами і висновками гуманітарного мислен­ня задля того, щоб не зашкодити людині. Отже, гуманітаризація будь-якої науки складається з двох елементів: а) теоретичного обґрунтування і практичного творення необхідних і достатніх умов, при яких будуть виключені можливості свідомого зловживання науковими досягненнями; б) моральне забезпечення розвитку природничих наук для блага людини, доповнення цих наук емоційно-естетичним осягненням людства, щоб подолати однобічність технократизму і абсолютизацію раціонально-експериментальних способів пізнання (в тому числі — у сфері експериментів над людиною, її мозком і тілом, генотипом і навколишнім середовищем).