Дж. М. Кейнс

Полностью сбалансированный государственный бюджет, то есть бюджет без сальдо, возможен только теоретически. Но, как я уже упомянула, не всегда бюджетный дефицит является негативным явлением. Еще Дж. М. Кейнс в целях взбадривания экономического роста и обеспечения полной занятости рекомендовал проводить политику дефицитного финансирования. Дефицит бюджета может возникнуть и в результате чрезвычайных обстоятельств - войн, стихийных бедствий, катаклизмов - когда обычных резервов становится недостаточно и приходится прибегать к источникам особого рода. В таких случаях бюджетный дефицит, естественно, нежелательное, но неизбежное явление. Наконец, существует и третья, наиболее опасная и тревожная форма бюджетного дефицита, когда он является отражением кризисных явлений в экономике, ее развала, неспособности правительства держать под контролем финансовую ситуацию в стране. В этом случае требуется принятие не только срочных и действенных экономических мер, но и соответствующих политических решений. Нормальным считается дефицит бюджета, приблизительно соответствующий уровню инфляции в стране.

ВСТУП Зміна інфляції на 1 відсоток змінює бюджет на декілька мільйонів гривень, а від розміру податкового тягаря залежить робота, зарплата й рівень життя громадян України. Збільшення бюджетного дефіциту на 1 відсоток відповідно збільшує (повинно збільшувати) зменшення приватних інвестицій, і, отже, це призводить до зниження темпів росту основних засобів економіки. Не можна забувати, що гривня, інвестована державою приносить прибутку (а значить і ефекту) у декілька разів менше, чим та ж гривня, інвестована приватним сектором. З іншого боку, фіскальна політика, заснована на кейнсіанській теорії, допомогла уряду США вийти з найжорстокішої депресії, що вибухнула у тридцятих роках двадцятого сторіччя. Отже, рівень державних витрат і податків, безсумнівно, грає головну роль у визначенні обсягу випуску продукції й зайнятості в економіці. Різниця ж між витратами й прибутками уряду, а зокрема засіб покриття цієї різниці має не менш серйозні наслідки для макроекономіки країни. 1. СУТЬ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ, ЙОГО ФОРМИ ТА РОЛЬ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ Бюджетний дефіцит виражає такі об'єктивні економічні відношення, що виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання коштів понад наявних закріплених джерел прибутків у силу росту граничних витрат виробництва.

У такий спосіб автоматичні стабілізатори (урядові прибутки або витрати, що автоматично змінюються в протилежну змінам у національному доході сторону, наприклад допомога по безробіттю або прибутковий податок) згладжують флуктуація кривої сукупних витрат і прибутків, запобігаючи зайво різкі і слабко контрольовані зміни розмірів макроекономічних показників. Таким чином, можна сказати, що розмір витрат, а, отже, і розмір сальдо збалансованого бюджету, зафіксований приблизно на визначеному рівні. Звідси можна зробити висновок, що при пропорційній системі оподатковування розмір бюджетного дефіциту насамперед залежить від рівня прибутків. Таким чином завдяки пану Кейнсу із середини тридцятих років дефіцит державного бюджету став застосовуватися в якості джерела можливостей державного регулювання економіки, наприкінці двадцятого сторіччя не залишилося практично жодної країни, що може похвастатися відсутністю бюджетного дефіциту. Варто пам'ятати, що яка б не була міць фіскальної політики, не одна вона впливає на розмір дефіциту держбюджету. Розмір дефіциту пов'язаний із циклічним прямуванням макроекономіки.

Инфляция есть тонкое социально-экономическое явление, порождаемое диспропорциями воспроизводства в различных сферах рыночного хозяйства. Одновременно, инфляция — одна из наиболее острых проблем современного развития экономики практически во всех странах мира. 2. СУЩНОСТЬ И ПРИЧИНЫ ИНФЛЯЦИИ. С теоретической точки зрения инфляция — это дисбаланс между совокупным спросом и совокупным предложением. В своей теории последователи Д.Кейнса объясняют наступление инфляции чрезмерным спросам при полной занятости, а неоклассики, наоборот, ростом издержек производства, т.е. предложения. То есть выделяются две альтернативные концепции: инфляция спроса и инфляция издержек. Инфляция издержек означает рост цен вследствие увеличения издержек производства. Источником роста издержек является государства, профсоюзы и фирмы. Например, в условиях роста цен профсоюзы требуют повышение заработной платы, которая составляет существенную долю издержек. Рост заработной платы влечет за собой рост цен, а рост цен — повышение заплаты и т.д. Появляется спираль «цены - зарплата».

Первым "повернулся лицом к человеку" К. Маркс, вторым – Дж. Кейнс. Маркс видел выход к занятости, к продукту и отсутствию безработицы через общественную собственность (к сожалению, неэффективно). Дж. Кейнс видел выход через частную собственность, государство не может не вмешиваться в экономику. Но, когда государство смешивается в экономику, оно вмешивается в экономическую и финансовую жизни общества. Кейнс говорил, что можно расходовать денег больше, чем доходы, но на оправданную цель (в России, например, производство водки). Мультипликатор – означает, во сколько раз повыситься национальный доход, если вложить 1 рубль (доллар). Вкладывать, здесь имеется в виду не в казино, а в строительство, промышленность (например, как в США в автомобильную промышленность). Задачи бюджета на 1996 год: 1) ограничение уровня инфляции без денежной эмиссии; 2) достижение реальности между бюджетными обещаниями и бюджетным финансированием; расходы рассчитываются из доходов; 3) действие в рамках общей макроэкономической программы; ФАКТОРЫ: а). создана государственная налоговая система; б). использование новой бюджетной классификации; в). отражение в составе доходов и расходов бюджета и внебюджетных фондов.