Записки шкільного психолога

Міжшкільний навчально – виробничий комбінат Творчий проект: Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою Підготувала учениця 11 класу з професії єктивного ставлення визначається двома факторами : як сприймає людина об'єкт природи та мотивами діяльності. Об'єкт чи явище природи ( собака, кішка, яблунька тощо) може сприйматися особистістю як об'єкт чи суб'єкт. Мотивом взаємодії людини з природою може бути задоволення корисливих потреб - у їжі, одязі, матеріалах для виробництва тощо. Така модель взаємодії має назву прагматичної. Якщо у взаємодії з природою відсутній мотив «корисності», ця модель є непрагматичною. Добираючи інформацію про природу (когнітивний канал формування екологічної свідомості), слід враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань. Так, дошкільнят доцільно знайомити з особливостями поведінки мурах, але не узагальнювати, а в деталях розповідати про цікаве в їхній поведінці: як вони будують мурашник, чистять його, тягнуть важку ношу до свого помешкання тощо.

ЗмістВступ Основна частина 1. Становлення емоційної сфери молодших школярів 2. Зв`язок емоцій з іншими психічними процесами 3. Емоційні негаразди 3.1 Проблеми шкільної дезадаптації 3.2 Емоційні порушення учнів із затримкою психічного розвитку 3.3 Емоційні порушення в учнів з інтелектуальною недостатністю 4. Характеристика емоційних реакцій молодшого школяра Практична частина 1. Експериментальна частина 2. Корекційно-розвивальна робота 3. Рекомендації батькам і вихователям 3.1 Основні аспекти виховання емоційної культури молодших школярів 3.2 Рекомендації щодо соціально-психологічної профілактики дивіантної поведінки дітей молодшого шкільного віку 3.3 Засоби допомоги при шкільної дезадаптації Висновок Література Вступ Молодший шкільний вік - початок шкільного життя. Вступаючи в нього, дитина здобуває внутрішню позицію школяра, навчальну мотивацію. Навчальна діяльність стає для нього ведучої. Протягом цього періоду в дитини розвивається теоретичне мислення; він одержує нові знання, уміння, навички - створює необхідну базу для усього свого наступного навчання.

Під час уроку дисципліна присутня, загалом клас поводив себе тихо, та були деякі випадки шуму, але я справилась з непосидючістю проблемних учнів за допомогою певних психологічних прийомів. Таким чином я виконала завдання і в свою чергу набула досвід викладацької діяльності, що допоможе мені в майбутньому. Висновок Аналіз виховного аспекту уроку як його органічної складової передбачає більш глибоке вивчення й оцінку на «фоні» загального аналізу уроку, його виховного потенціалу та шляхів реалізації, тобто: змісту, принципів, форм, методів і засобів виховного впливу на особистість учня відповідно до поставлених виховної мети й завдань. У цьому випадку виховний аспект уроку виступає як об'єкт переважного спостереження й аналізу, а оцінка його ефективності - як синтез оцінок його основних компонентів. Мета спостереження й аналізу: ефективність виховного потенціалу змісту уроку та його реалізації. Щодо висновку самої ідеї практики, то: 1. Педагогічна практика поглибила, закріпила знання з фахових і психолого-педагогічних дисциплін, здобуті в інституті, та дала змогу застосувати їх на практиці. 2. Виробила вміння проводити різні типи уроків, застосовувати різні методи й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів. 3. Закріпила впевненість у правильності вибору професії й фаху, викликала прагнення вивчати спеціальні та психолого-педагогічні дисципліни у вузі, вдосконалювати свої педагогічні здібності, розширювати свою ерудицію. 4. Дала змогу відповідно до знань з педагогіки, психології й фізіології проводити навчально-виховну роботу з дітьми середнього шкільного віку. 5. Дала змогу протягом всього часу спостерігати за навчально-виховною роботою в школі, аналізувати її й робити висновки.

Вступ Проблема розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі. Дослідження дозволяють відзначити необхідність та можливість розвитку мовленнєвих творчих здібностей вже з дошкільного віку. Дитинство передусім дошкільне - єдиний період життя, коли творчість може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про безкрайні креатині можливості дошкільного дитинства, тому провідна психолого–педагогічна проблема виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і спрямування розвитку особистості. Мовленнєві творчі здібності посідають важливе місце в розвитку дитячої творчості починаючи з перших років життя людини. Мовлення акумулює життєдайну творчу енергію дитини, це стимул, засіб і показник її фізичного психічного і духовного розквіту, розквіту творчих здібностей, максимальної реалізації природних можливостей. Проблема розвитку мовленнєвих творчих здібностей в дошкільному віці через складність і багатогранність природи мовленнєвих явищ відноситься як до психології так і до педагогіки.

Тому вмілі педагоги, разом з вимогливістю до дітей, піклуються про розвиток у них самосвідомості, допомагають учням самостійно розбиратися в поганих вчинках і діях. Корисними щодо цього будуть індивідуальні бесіди, під час яких педагог спонукає дитину задуматися над собою, учить стримувати себе, виправляти свої помилки та свої недоліки. Важливу роль у самовихованні молодших школярів грає трудова діяльність. Самостійне виконання першого, навіть найпростішого доручення, викликає в учня впевненість у собі, сприяє подальшому, розвитку самостійності. У процесі праці виробляється відповідальність за доручену справу і її результати, змінюється відношення до неї. З обліком фізіологічних і психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, елементи самовиховання доцільно з'єднувати з рухливими іграми. Ні в якому іншому виді діяльності не проявляється стільки самостійності, невтомності, товариства й самовизначення, як у грі. Для формування елементарних навичок самовиховання в учнів молодшого шкільного гра має неоціненне значення.