телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАИгры. Игрушки -30% Образование, учебная литература -30% Товары для дачи, сада и огорода -30%

Нікомахова етика

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

поискв заголовках в тексте в маркете

Давньоіндійська та давньокитайська філософські системи

Конфуціанство Засновником конфуціанства — етичної філософсько-релігійної доктрини — є Конфуцій, який жив і проповідував своє вчення в епоху «боротьби царств». Конфуціанство вважається духовною основою китайського суспільства. Мудрець Кун Фуцзи (справжнє ім'я Конфуція) є водночас і виразником китайської моральності (він висловив те, що китайці на рівні стихійної свідомості вважали істиною), та її творцем, оскільки надав їй чітких канонічних форм. Конфуціанство — філософське вчення, яке проголошує верховенство добра у світі, захищає непорушність установлених небом суспільних норм. Основою конфуціанської моральної концепції є вчення про жень — людинолюбство. Вчення про жень — це варіант нової моралі, яка підривала основу патріархально-родових звичаїв. Ця мораль покликана була регулювати стосунки людей у містах, державі, які часто не знають одне одного, але інтереси яких стикаються. Для цього конфуціанство посилює роль внутрішнього самоконтролю людини. Конфуціанська етика передбачає верховенство добра, закликає жити за настановою «Не роби людям того, чого не бажаєш собі, і тоді в державі та сім'ї до тебе не будуть ставитись вороже».

Етика стоїцизму

Римляни, враховуючи історичні реалії, сильно змінили бачення як чеснот (Панетій додав до них ще практичні суто римські чесноти типу vir us, наблизивши свій етичний ідеал до римського «доблесного мужа»36), так і мудреця (від Посідонія йде концепція безпорадності й зіпсутості людини, для якої цей ідеал недосяжний37): «Коли я кажу, що нічого не роблю для задоволення, то маю на увазі не себе особисто, а мудреця » (Бл. ж. ХІ,1). 4) Взаємовплив стоїцизму та деяких інших вчень Подібне Відмінне Стоїки і епікурейці Відновлення поваги до розуму, філософії Фізикалізм (моральні постулати спираються на натуралістичне вчення) Ідеали – порядок, гармонія, помірність Епікурейці – проти фаталізму Стоїки заперечували зведення блага до задоволення Стоїцизм – матеріалістичне вчення Соціальна спрямованість етики стоїків на противагу ідеалу «непомітного життя» епікурейців Стоїцизм і християнський аскетизм Самообмеження заради блага Релігійна спрямованість Рівність усіх перед етичною доктриною Християнський аскет оцінює світ як сукупність «пристрастей», для стоїка більшість речей нейтральна Християнин намагається долати природність, стоїк нею живе Християнство – трансцендентальне, стоїцизм - раціоналістичний Християнський аскет прагне до індивідуального спасіння, стоїк проголошує необхідність обирати загальне благо 3.

Методологічні та гносеологічні основи вивчення феномена безсмертя

Ламонта (безсмертя як ілюзія); В.А. Роменця (життя та смерть в науковому та релігійному світорозумінні), Н.В. Хамітова (праці з метаантропологіі) та С.А. Крилової (етико-екзистенційні питання сенсу життя, смерті та безсмертя особистості). Постановка питання про необхідність пошуку та визначення попередніх методологічних та гносеологічних підстав для аналізу феномена безсмертя складають наукову новизну даної роботи. Таким чином, загальною метою запропонованого дослідження є пошук та виділення методологічних та гносеологічних основ тлумачення та розуміння онтології безсмертя через опис його атрибутивного прояву, визначення природи та суттєвих характеристик серед тих можливих варіантів, які зустрічаються в історико-філософській та культурологічній літературі. Для досягнення поставленої мети ми плануємо проаналізувати наявні в історико-філософській спадщині феномени, суттєво представлені в термінах . Осмислення життя й смерті як цінності - вихідна першооснова безсмертя, тому що воно саме знаходить зміст, як похідне від вирішення діалектичного протиріччя.

Порівняння поглядів та концепцій Г. Кана та А. Вінера на теорію зростання добробуту в економіці суспільства майбутнього

Це концепції «якості життя», «етики розвитку», «екорозвитку», «Соціального розвитку» тощо. Вони включають не лише економічні, а й соціальні, політичні, психологічні та інші аспекти. Зрозуміло, що майбутнє суспільство в характеристиці футурологів має «мозаїчний» характер. Фактично йдеться тільки про створення в уяві футурологів окремих «картин майбутнього», про своєрідне «винайдення майбутнього». Як писав англійський фізик і футуролог, лауреат Нобелівської премії Д. Габор: «Майбутнє не можна передбачити, але його можна винайти». Проте на деякі тенденції суспільного розвитку футурологи вказують цілком правильно. Список використаної літератури Історія економічних вчень (Сучасна економічна думка): Навч. посіб. / За заг.ред. Мочерного С.В. - Львів: Новий світ-2000, 2004. - 480 с. Історія економічних учень: Підручник за ред. /Л.Я.Корнійчук, Н.О.Татаренко. – К.: 2001. ru.wikipedia.org

Проблема свободи та необхідності в німецькій класичній філософії

Перша з них належить світу надчуттєвому, друга – світу явищ, царству безроздільної необхідності. Отже, свобода досягається у Канта ціною розриву між реальним чуттєвим світом, емпіричних явищ, куди Кант включає також весь світ психічних процесів, і надчуттєвим світом. У вченні Канта пропадає важлива ідея Спінози про пізнання необхідності, як про умову свободи. Таке пізнання є умовою прогресу суспільствознавства і натуралістичної антропології, але не етики, для моральної поведінки людини воно не має значення. Джерело свободи для Канта – не в реальному емпіричному світі, і не в пізнанні цього світу, а у надчуттєвій області. Здатність для свободи, як її розуміє Кант, не тільки не суперечить необхідному порядку природи, але вона виникає із умови цього порядку. В основі кантівської теорії свободи лежить дуалізм чуттєвого і надчуттєвого світів: суб'єкт роздвоюється у Канта на суб'єкт емпіричний і суб'єкт розумоосягаючий, необхідність і свобода повністю діляться між ними. 3. Діалектика свободи і необхідності Свобода як характеристика людського буття Нову гостроту проблема свободи набула для Фіхте.

страницы 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

История России. Конец XVII-XIX века. 10 класс. Поурочные планы по учебнику В.И. Буганова, П.Н. Зырянова, А.Н.. Кочетов Н.С.
В предлагаемом пособии содержатся поурочные планы по истории России конца XVII-XIX века для 10 класса общеобразовательной школы,
83 руб
Раздел: Методическая литература, программы, каталоги

без
фото
История России: Контрольные измерительные материалы единого государственного экзамена в 2003 году - 160 с. ISBN 5-94635-168-0.

39 руб
Раздел: ВСЕ РАЗДЕЛЫ
История России. Справочное пособие. Борисов Николай Сергеевич
Эта серия предназначена для учащихся старших классов. Для них это время перехода к системе самостоятельного овладения знаниями, свободного
93 руб
Раздел: Прочие издания
телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.