телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы
путь к просветлению

РАСПРОДАЖАВсё для хобби -30% Товары для дачи, сада и огорода -30% Товары для животных -30%

Про козацькі часи на Україні

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

поискв заголовках в тексте в маркете

Містами України. Історія. Природа. Мистецтво

У березні – липні 1635 р. з метою ізолювати Запоріжжя від України та перешкодити втечі селян на Січ польський уряд на правому березі Дніпра, навпроти Кодацького порогу, збудував земляну фортецю Кодак. Її було споруджено за проектами та під керівництвом відомого французького інженера й картографа Г.Л. де Боплана згідно з новітньою на той час бастіонною системою. Однак дуже скоро, у ніч з 11 на 12 серпня того-таки 1635 р., січовики на чолі з гетьманом нереєстрового козацтва Іваном Судимою здобули Кодацьку фортецю, зруйнували її мури й винищили гарнізон. 1639 р. Кодак був відбудований. Восени 1648 р. цю стратегічно вельми важливу фортецю за наказом Богдана Хмельницького було захоплено козацьким загоном під командуванням одного з його найближчих сподвижників – корсунського полковника Максима Нестеренка, видатного військового діяча та дипломата 1630–1650-х рр., і перетворено на опорний пункт української армії. На жаль, цей витвір фортифікаційного та свідок козацького військового мистецтва не зберігся до наших днів: 1711 р. за умовами Прутського мирного договору між Росією й Туреччиною Кодак зруйнували разом з іншими фортецями півдня України.

Военное искусство казацких полковников в Освободительной войне украинского народа середины ХУПв. (Воєнне мистецтво козацьких полковників у Визвольній війні українського народу середини ХУІІ ст.)

До числа останньої, безумовно, належав і Іван Сірко. Щоб попередити подальший наступ татар на Україну, він організував похід козаків на Аккерман. Акція, до якої він вдався, виявилася досить успішною: було розгромлено ряд поселень, взято у полон багато татар і одночасно визволено невільників. У наступні два роки І. Сірко брав участь у козацьких походах на Крим. Одночасно полковник не перестав уважно слідкувати за розвитком внутрішніх подій на Україні. Підтримавши спершу Ю. Хмельницького, він, проте, довідавшись про його зв’язки з урядом Речі Посполитої, негайно виступив проти гетьмана. 1663 р. відбулася подія, що справила великий вплив на подальше життя І. Сірка: його вперше було обрано кошовим отаманом, на посаду надзвичайно впливову й авторитетну у Війську Запорізькому. І. Сірко став кошовим отаманом у дуже складний і суперечливий період історії, це був час боротьби за владу в Україні маріонеткових гетьманів, час постійних спустошливих вторгнень на її землі польських, турецьких і кримських володарів, час найбільший у всій історії українського народу визвольних рухів та наступу царизму на автономні права Гетьманщини.

Военное искусство казацких полковников в Освободительной войне украинского народа середины ХУПв. (Воєнне мистецтво козацьких полковників у Визвольній війні українського народу середини ХУІІ ст.)

Про битву дізналися в польському таборі і “на усе те величезне військо напав такий переляк, що вони кинувши в таборі усе добро, повтікали.”. Кривоніс брав участь як проводир Черкаського полку в усіх головних бойовищах з польсько-шляхетським військом 1648 р. особливо показав себе в битвах біля Пилявців і Старокостянтинова. В останній керованій ним козаки знищили 8-тис. загін німецьких найманців. Під час облоги Львова полк Кривоноса здобув штурмом Високий замок, ключове укріплення міста, примусивши коменданта піти на капітуляцію. Кривоніс належав до демократичного крила козацької верхівки, виступав проти її збагачення. Раптово помер у листопаді 1648 р. під час облоги польського м. Замостя. В народі довгий час жили впевненість, що Кривоноса отруїли польські пани. ДАНИЛО НЕЧАЙ (? – 10 ІІ 1651) – сподвижник Хмельницького, герой Визвольної війни, брацлавський полковник (1648- 1651). На першому етапі Визвольної війни піднімав селянські повстання на Правобережній Україні. Нечай відзначився у Пилявецькій битві (1648). Командував козацькою кіннотою, яка у травні 1649 р. завдала під Межибіжжям поразки польському війську.

Первые казацкие гетманы

Це був татарський торговельний город коло моря, куди зганяли невольників на продаж і звідтіль розвозили їх по всьому світові. Сагайдачний узяв це місто, спалив у гавані турецькі кораблі і визволив багато невольників — кільканадцять тисяч. Отоді слава про його залунала по всій Україні, бо по всіх кутках рознесли її визволені невольники. Тепер люди почали єднатися у козацькі сотні, котрі признавали над собою зверхність одного Сагайдачного. З козаками на Україну вертали всі визволені з неволі. Все ще не вірячи своєму щастю, вони розпитували козаків, хто ж привів їх на турецьку землю, як звати того сміливця, що зважився на такий зухвалий похід. «Сагайдачний», — відповідали їм. І ще замолоду ім'я Петра Сагайдачного переходило у пісню й легенду, які славили його сміливість і воєнне мистецтво. У 1618 році якраз трапилася військова конфедерація. Це було років через п’ять після того, як на царя Московського покликано Михайла Федоровича Романова. Тим часом королевич Володислав, син Польського короля Жигимонта III, не кидав думки про Московський трон, на котрий обрано було його за часів самозванщини в Московській державі.

Первые казацкие гетманы

Гетьман, братчик найстарішого в Україні Львівського Ставропігійного братства, сам пристав і все військо козацьке вписав братчиками до Київського Богоявленського братства. Тоді найважнішою справою всенародною вважалося обороняти православну віру, бо вона була мов би знаком української народності супроти польської. Боронячи віру, козаки виступали оборонцями самостійності своєї національності. Але найбільшу поміч Сагайдачний зробив православній церкві тим, що його заходами відновлено було ту церкву. Треба пригадати, що до року 1596, тобто до унії на Україні, усе духовенство, од дяка до митрополита, було виборне: народ сам собі обирав дяка та попа, священики — єпископа, а єпископи — митрополита. Одколи ж зайшла унія, цей порядок було скасовано. Духовенство почало настановляти начальство, та ще ж до того не православної віри, а уніатське духовенство. Якраз у той час, у 1620 році переїздив через Київ, вертаючись з Москви, патріарх Єрусалимський Феофан. Сагайдачний з українським панством повідали йому про тяжке становище православної церкви і упрохали його поставити їм митрополита та владик на місце померлих та тих, що на унію перейшли.

страницы 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Мыслители России и философия Запада (В. Соловьев. Н. Бердяев. С. Франк. Л. Шестов). Мотрошилова Н.В.
Книга Н.В. Мотрошиловой, известной своими работами по истории западноевропейской и русской мысли, посвящена интересной, но еще
505 руб
Раздел: Общие вопросы
Русские мыслители и Европа. Зеньковский
В настоящее издание включены работы философа и богослова, историка русской общественной мысли В.В. Зеньковского. Их объединяет попытка
325 руб
Раздел: Российская философия
Записки петербургских религиозно-филосовских собраний (1901-1903 гг.).
В книге представлены стенограммы знаменитых Религиозно-философских собраний в Санкт-Петербурге 1901-1903 гг., публиковавшиеся в журнале
393 руб
Раздел: Российская философия
телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.